Гігієнічна характеристика есенціального компоненту продуктів харчування та харчової сировини промислового регіону

Харчування населення, як один із провідних критеріїв якості життя і фактор, що визначає здоров’я нації. Тому метою нашого дослідження було вивчення і гігієнічна оцінка фактичного вмісту цинку і міді в продуктах харчування і харчовій сировині сучасного промислового регіону. Основні продукти харчуванн...

Full description

Saved in:
Bibliographic Details
Date:2017
Main Authors: Білецька, Е.М., Калінічева, В.В., Онул, Н.М.
Format: Article
Language:Ukrainian
Published: Фізико-хімічний інститут ім. О.В. Богатського НАН України 2017
Series:Актуальні проблеми транспортної медицини
Subjects:
Online Access:https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/140112
Tags: Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
Journal Title:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Cite this:Гігієнічна характеристика есенціального компоненту продуктів харчування та харчової сировини промислового регіону / Е.М. Білецька, В.В. Калінічева, Н.М. Онул // Актуальні проблеми транспортної медицини. — 2017. — № 1 (47). — С. 84-89. — Бібліогр.: 15 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-140112
record_format dspace
spelling nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-1401122025-02-10T01:51:16Z Гігієнічна характеристика есенціального компоненту продуктів харчування та харчової сировини промислового регіону Гигиеническая характеристика эссенциального компонента продуктов питания и пищевого сырья промышленного региона Hygienic characteristics of the essential component of food products and food raw materials of the industrial region Білецька, Е.М. Калінічева, В.В. Онул, Н.М. Микроэлементология Харчування населення, як один із провідних критеріїв якості життя і фактор, що визначає здоров’я нації. Тому метою нашого дослідження було вивчення і гігієнічна оцінка фактичного вмісту цинку і міді в продуктах харчування і харчовій сировині сучасного промислового регіону. Основні продукти харчування промислового м. Дніпро містять біотичні мікроелементи в концентраціях, які нижче їх ГДК і середніх біологічних значень, за винятком рівня міді в молоці, що в 1,2 рази вище біологічного. Динаміка вмісту есенціальних елементів в продуктах харчування м. Дніпро за десятирічний період практично не змінилася. Несприятливе поєднання зниженого вмісту мікроелементів в продуктах харчування з кулінарними втратами підсилює їх дефіцит в організмі і потенціює порушення формування скелета і синтезу колагену, створюючи передумови підвищенню ризику розвитку остеопатий. Питание населения, как один из ведущих критериев качества жизни и фактор, определяющий здоровье нации. Поэтому целью нашего исследования было изучение и гигиеническая оценка фактического содержания цинка и меди в продуктах питания и пищевом сырье современного промышленного региона. Основные продукты питания промышленного г. Днепр содержат биотические микроэлементы в концентрациях, которые ниже их ПДК и средних биологических значений, за исключением уровня меди в молоке, что в 1,2 раза выше биологического. Динамика содержания эссенциальных элементов в продуктах питания г. Днепр за десятилетний период практически не изменилась. Неблагоприятное сочетание сниженного содержания микроэлементов в продуктах питания с кулинарными потерями усиливает их дефицит в организме и потенцирует нарушение формирования скелета и синтеза коллагена, создавая предпосылки повышению риска развития остеопатий. Nutrition is one of the key criteria of quality of life and a factor that determines the national health. The aim of our study was investigation and hygienic assessment of the actual content of zinc and copper in foodstuffs and food raw material in modern industrial region. The main foodstuffs of the industrial Dnipro city contain biotic trace elements in concentrations that are below their maximum allowable concentrations and average biological values, with the exception of the level of copper in milk, which is by 1.2 times higher than biological one. Dynamics of content of essential elements in foodstuffs of Dnipro city over ten years virtually dsd not chang. The adverse combination of low content of trace elements in foodstuffs with cooking losses increases their deficiency in the body and potentiates the violation of the formation of the skeleton and synthesis of collagen, creating prerequisites to increase the risk of osteopathies development of Dnipro city. 2017 Article Гігієнічна характеристика есенціального компоненту продуктів харчування та харчової сировини промислового регіону / Е.М. Білецька, В.В. Калінічева, Н.М. Онул // Актуальні проблеми транспортної медицини. — 2017. — № 1 (47). — С. 84-89. — Бібліогр.: 15 назв. — укр. 1818-9385 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/140112 613.2:577.118:711.454 uk Актуальні проблеми транспортної медицини application/pdf Фізико-хімічний інститут ім. О.В. Богатського НАН України
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
language Ukrainian
topic Микроэлементология
Микроэлементология
spellingShingle Микроэлементология
Микроэлементология
Білецька, Е.М.
Калінічева, В.В.
Онул, Н.М.
Гігієнічна характеристика есенціального компоненту продуктів харчування та харчової сировини промислового регіону
Актуальні проблеми транспортної медицини
description Харчування населення, як один із провідних критеріїв якості життя і фактор, що визначає здоров’я нації. Тому метою нашого дослідження було вивчення і гігієнічна оцінка фактичного вмісту цинку і міді в продуктах харчування і харчовій сировині сучасного промислового регіону. Основні продукти харчування промислового м. Дніпро містять біотичні мікроелементи в концентраціях, які нижче їх ГДК і середніх біологічних значень, за винятком рівня міді в молоці, що в 1,2 рази вище біологічного. Динаміка вмісту есенціальних елементів в продуктах харчування м. Дніпро за десятирічний період практично не змінилася. Несприятливе поєднання зниженого вмісту мікроелементів в продуктах харчування з кулінарними втратами підсилює їх дефіцит в організмі і потенціює порушення формування скелета і синтезу колагену, створюючи передумови підвищенню ризику розвитку остеопатий.
format Article
author Білецька, Е.М.
Калінічева, В.В.
Онул, Н.М.
author_facet Білецька, Е.М.
Калінічева, В.В.
Онул, Н.М.
author_sort Білецька, Е.М.
title Гігієнічна характеристика есенціального компоненту продуктів харчування та харчової сировини промислового регіону
title_short Гігієнічна характеристика есенціального компоненту продуктів харчування та харчової сировини промислового регіону
title_full Гігієнічна характеристика есенціального компоненту продуктів харчування та харчової сировини промислового регіону
title_fullStr Гігієнічна характеристика есенціального компоненту продуктів харчування та харчової сировини промислового регіону
title_full_unstemmed Гігієнічна характеристика есенціального компоненту продуктів харчування та харчової сировини промислового регіону
title_sort гігієнічна характеристика есенціального компоненту продуктів харчування та харчової сировини промислового регіону
publisher Фізико-хімічний інститут ім. О.В. Богатського НАН України
publishDate 2017
topic_facet Микроэлементология
url https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/140112
citation_txt Гігієнічна характеристика есенціального компоненту продуктів харчування та харчової сировини промислового регіону / Е.М. Білецька, В.В. Калінічева, Н.М. Онул // Актуальні проблеми транспортної медицини. — 2017. — № 1 (47). — С. 84-89. — Бібліогр.: 15 назв. — укр.
series Актуальні проблеми транспортної медицини
work_keys_str_mv AT bílecʹkaem gígíêníčnaharakteristikaesencíalʹnogokomponentuproduktívharčuvannâtaharčovoísirovinipromislovogoregíonu
AT kalíníčevavv gígíêníčnaharakteristikaesencíalʹnogokomponentuproduktívharčuvannâtaharčovoísirovinipromislovogoregíonu
AT onulnm gígíêníčnaharakteristikaesencíalʹnogokomponentuproduktívharčuvannâtaharčovoísirovinipromislovogoregíonu
AT bílecʹkaem gigieničeskaâharakteristikaéssencialʹnogokomponentaproduktovpitaniâipiŝevogosyrʹâpromyšlennogoregiona
AT kalíníčevavv gigieničeskaâharakteristikaéssencialʹnogokomponentaproduktovpitaniâipiŝevogosyrʹâpromyšlennogoregiona
AT onulnm gigieničeskaâharakteristikaéssencialʹnogokomponentaproduktovpitaniâipiŝevogosyrʹâpromyšlennogoregiona
AT bílecʹkaem hygieniccharacteristicsoftheessentialcomponentoffoodproductsandfoodrawmaterialsoftheindustrialregion
AT kalíníčevavv hygieniccharacteristicsoftheessentialcomponentoffoodproductsandfoodrawmaterialsoftheindustrialregion
AT onulnm hygieniccharacteristicsoftheessentialcomponentoffoodproductsandfoodrawmaterialsoftheindustrialregion
first_indexed 2025-12-02T14:18:53Z
last_indexed 2025-12-02T14:18:53Z
_version_ 1850406478554333184
fulltext 84 АКТУАЛЬНЫЕ ПРОБЛЕМЫ ТРАНСПОРТНОЙ МЕДИЦИНЫ  № 1 (47), 2017 г. ACTUAL PROBLEMS OF TRANSPORT MEDICINE # 1 (47), 2017 Микроэлементология Microelementology УДК 613.2:577.118:711.454 ГІГІЄНІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ЕСЕНЦІАЛЬНОГО КОМПОНЕНТУ ПРОДУКТІВ ХАРЧУВАННЯ ТА ХАРЧОВОЇ СИРОВИНИ ПРОМИСЛОВОГО РЕГІОНУ Білецька Е.М., Калінічева В.В., Онул Н.М. ДЗ «Дніпропетровська медична академія МОЗ України» кафедра загальної гігієни (зав. – д.мед.н., проф. Е.М. Білецька) м. Дніпро, пл. Соборна, 4 enbelitska@ukr.net Харчування населення, як один із провідних критеріїв якості життя і фактор, що визначає здоров’я нації. Тому метою нашого дослідження було вивчення і гігієнічна оцінка фактичного вмісту цинку і міді в продуктах харчування і харчовій сировині сучасного промислового регіону. Основні продукти харчування промисло8 вого м. Дніпро містять біотичні мікроелементи в концентраціях, які нижче їх ГДК і середніх біологічних значень, за винятком рівня міді в молоці, що в 1,2 рази вище біологічного. Динаміка вмісту есенціальних елементів в продуктах харчування м. Дніпро за десятирічний період практично не змінилася. Несприятливе поєднання зниженого вмісту мікроелементів в продуктах харчування з кулінарними втратами підсилює їх дефіцит в організмі і потенціює порушення формування скелета і син8 тезу колагену, створюючи передумови підвищенню ризику розвитку остеопатий. Ключові слова: харчування, цинк, мідь, кісткова тканина, мікроелементи Харчування населення, як один із провідних критеріїв якості життя і фак8 тор, що визначає здоров’я нації, в ос8 танні 15820 років зазнало істотних змін. Ці зміни пов’язані як із зростаючим де8 фіцитом есенціальних нутрієнтів в раці8 оні населення України, так і з високим рівнем забруднення довкілля[1], що по8 значається на хімічному складі продуктів харчування [2], які як відомо постачають організм важливими нутрієнтами, необ8 хідними для функціонування всіх органів і систем, в т.ч. кісткової тканини люди8 ни. Завдяки високоспеціалізованій структурній організації кісткової ткани8 ни, забезпечується нормальний перебіг обміну речовин (метаболізму) в організмі людини в цілому. При цьому, перебуваючи в постійному контакті з біологічними рідинами, кісткова тканина є місцем депонування макро8 і мікрое8 лементів [3]. Відомо, що елементи не синтезуються в організмі, а надходять з харчовими продуктами, водою, по8 вітрям і виконують важливу роль при кістковому ремоделюванні [4,5]. Так, доречно зазначити важливу роль мікро8 елементів в кісткоутворенні, а саме: 1) Cu 8 активатор кісткової мінералізації; 2) Zn 8 активатор кісткової резорбції; 3) Zn та Cu 8 елементи, які беруть участь у синтезі органічних речовин; 4) Zn 8 ак8 тиватори кісткових клітин і ферментів [6]. У переважній кількості робіт нау8 ковців8гігієністів мікроелементи цинк і мідь в продуктах харчування розгляда8 ються переважно з точки зору токсич8 ної дії та при вивченні їх вмісту у продук8 тах харчування та харчовій сировині не завжди враховується роль їх біологічної дії. 85 АКТУАЛЬНЫЕ ПРОБЛЕМЫ ТРАНСПОРТНОЙ МЕДИЦИНЫ  № 1 (47), 2017 г. ACTUAL PROBLEMS OF TRANSPORT MEDICINE # 1 (47), 2017 Тому метою нашого дослідження було вивчення і гігієнічна оцінка фактич8 ного вмісту цинку та міді в продуктах хар8 чування та харчовій сировині сучасного промислового регіону. Матеріали та методи їх дослідження. Гігієнічному аналізу підлягали ре8 зультати систематичного санітарного контролю, виконаного ДУ «Дніпропет8 ровський обласний лабораторний центр МОЗ України» (в.о. директора – к.мед.н., доцент О.П. Штепа; завідувач санітарно8гігієнічної лабораторії відділу дослідження фізичних і хімічних фак8 торів 8 Т. М. Бєльська) протягом 20118 2016 рр. Дослідженню підлягали основні групи харчових продуктів. Вміст мікрое8 лементів – цинку та міді, визначався у 3203 пробах за допомогою метода інверсійної вольтамперометрії [7, 8]. Статистична обробка та аналіз ре8 зультатів виконані за загальноприйняти8 ми методиками з використанням ліцен8 зійних програм статистичного аналізу Statistica v.6.1 та Microsoft Excel [9]. Результати та їх обговорення При вивченні вмісту есенціальних мікроелементів – цинку і міді, було вияв8 лено їх значно нижчі рівні за біологічний, що викликає суттєве занепокоєння, за винятком рівня міді у молоці, який в 1,2 рази вищий за біологічний. Так, мідь в продуктах харчування визначається у кількості, яка за середн8 іми значеннями коливається від 0,14±0,02 мг/кг (жирові продукти) до 1,42±0,38 мг/кг (цукор та кондитерські вироби), що відповідає лише 4,7% і 47,3% відповідно відносно їх біологічно8 го рівня (3,0 мг/кг) [10] (рис. 1). Отри8 мані дані збігаються з аналогічними по сусідній Кіровоградській області, рівень міді у цукрі та кондитерських виробах якої також є найвищим та становить 11,5 мг/кг [11], але у 8 разів вище за наші дані. Вміст міді у продуктах тваринного походження за середніми величинами коливається від 0,49 до 1,3 мг/кг, у рос8 линних продуктах – від 0,87 до 1,14 мг/ кг, що становить 32,4% та 86,8% відпо8 відно їх біологічного рівня. Отримані дані співпадають з результатами досліджень інших авторів [12], згідно яких середній вміст міді в м’ясі складав 0,6381,9 мг/кг, у хлібі – 1,0781,89 мг/кг. Винятком є вміст міді в молоці, який в 2,5 рази ви8 щий – 0,49 мг/кг (табл.). В процесі аналізу динаміки вмісту міді за 201182016 рр. та 200682010 рр. виявлено важливу закономірність. Так, наші результати за період 201182016рр. щодо вмісту міді в м’ясі, хлібі і молоці практично співпадають з аналогічними даними за 200682010 рр. [13], за ви8 нятком її зменшення в рибі та овочах майже в 2 рази. Незважаючи на відповідність вмісту міді рівню ГДК у всіх дос8 ліджуваних продуктах, найвища її концентрація виявлена в мо8 лоці і становить 0,49±0,158 мг/ кг. Треба також враховувати, що вміст мікроелементів при кулі8 нарній обробці продуктів при8 зводить до їх зменшення за даними [14] стосовно міді 8 на 26%. Як відомо, дефіцит міді в організмі людини призводить до порушення формування ске8 лету, синтезу колагену та елас8 тину [13]. Рис. 1. Середні, біологічні значення та ГДК міді у продуктах харчування та сировині м. Дніпро 86 АКТУАЛЬНЫЕ ПРОБЛЕМЫ ТРАНСПОРТНОЙ МЕДИЦИНЫ  № 1 (47), 2017 г. ACTUAL PROBLEMS OF TRANSPORT MEDICINE # 1 (47), 2017 Цинк як мікроелемент визначаєть8 ся в харчових продуктах у кількості, що за середніми значеннями коливається в межах 0,87±0,37 – 6,91±1,31 мг/кг, тоб8 то нижче ГДК, проте вище даних [15], згідно з якими вміст цинку в продуктах екологічно чистих територій коливаєть8 ся в межах 0,3881,75 мг/кг. Рослинні продукти містять від 3,39±0,73 мг/кг цього металу (овочі та фрукти) до 4,47±1,02 мг/кг (хлібобулочні та круп’яні вироби) (табл. 1). У продуктах тваринно8 го походження цинк визначається у кількості від 2,14±0,56 мг/кг (молоко), що на 46,5% менше середніх біологіч8 них значень (286 мг/кг) [10], до 6,91±1,31 мг/кг (м’ясо), та на 53,9 % менше нижньої межі біо8 логічних значень (15840 мг/кг – для риби, яєць, м’яса) [10] (рис. 2). Слід підкреслити, що при ку8 лінарній обробці вмісту цинку в готових стравах зменшується на 42,0% [14], посилюючи, таким чином, аліментарний його дефі8 цит. Отримані результати співпадають з подібними даними вмісту цинку у інших промисло8 вих регіонах – 6,27817,7 мг/кг, 0,882,16 мг/кг і 2,94814,6 мг/кг, відповідно, для м’яса, молока та хліба [12] та ре8 зультатами у м.Дніпро за 20068 2010 рр. [13], окрім вмісту у цукрі та кондитерських виробах, який ви8 щий у 2 рази ана8 логічних даних (2,46 мг/кг) [13]. Найвищий рівень цинку виявлено у м’ясі та м’ясних п р о д у к т а х (6,91±1,28 мг/кг), що співпадає з аналогічними даними інших авторів (75,0мг/кг), але наші результати в 10,9 разів нижчі. Висновки 1. Вміст біотичних мікроелементів – цинку і міді у продуктах харчування та харчовій сировині м. Дніпро не перевищує відповідні ГДК у всіх дос8 ліджуваних пробах. 2. Основні продукти харчування про8 мислового м. Дніпро містять біо8 тичні мікроелементи (цинк та мідь) в концентраціях від 0,138 до 1,422 мг/кг (мідь) та від 0,87 до 6,91 мг/кг (цинк), які нижчі за їх середні біо8 Таблиця 1 Середні значення вмісту металів у продуктах харчування та сировині м. Дніпро за 2011-2016 роки (М ± m) Групи харчових продуктів Концентрації металів, мг/кг мідь цинк Хлібобулочні та круп’яні вироби 1,14 ± 0,22 4,47 ± 0,79 ГДК 10,0 50,0 Молоко та молочні продукти 0,490 ± 0,158 2,192 ± 0,420 ГДК 1,0 5,0 М’ясо і м’ясні продукти 1,295 ± 0,300 6,908 ± 1,280 ГДК 5,0 70,0 Риба та рибні продукти 0,982 ± 0,250 5,816 ± 1,480 ГДК 10,0 40,0 Овочі, фрукти та ягоди 0,868 ± 0,150 3,47 ± 0,59 ГДК 5,0 10,0 Цукор та кондитерські вироби 1,422 ± 0,371 5,162 ± 1,560 ГДК 10,0 50,0 Жирові продукти 0,138 ± 0,021 0,87 ± 0,12 ГДК 0,5 5,0 Яйця та яєчні продукти 0,768 ± 0,226 4,26 ± 1,22 ГДК 3,0 50,0 Напої та продукти бродіння 0,430 ± 0,136 1,880 ± 0,728 ГДК 5,0 10,0 Рис. 2. Середні, біологічні значення та ГДК цинку у продуктах харчування та сировині м. Дніпро мг/кг 87 АКТУАЛЬНЫЕ ПРОБЛЕМЫ ТРАНСПОРТНОЙ МЕДИЦИНЫ  № 1 (47), 2017 г. ACTUAL PROBLEMS OF TRANSPORT MEDICINE # 1 (47), 2017 логічні значення, за винятком рівня міді у молоці, що в 1,2 рази вищий за біологічний. 3. Динаміка вмісту есенціальних еле8 ментів у продуктах харчування м. Дніпро за десятирічний період практично не змінилась. 4. Середній вміст міді відносно біоло8 гічного рівня у продуктах та харчовій сировині м. Дніпро становить 63%, та у поєднанні із кулінарними втра8 тами (до 26%) посилює її дефіцит в організмі, сприяє порушенню фор8 мування скелету і синтезу колагену. 5. Виявлена нами недостатність в про8 дуктах цинку (54,8% від біологічного рівня), яка поглиблюється на 42,0% при кулінарній їх обробці, посилюю8 чи аліментарний його дефіцит, сприяє зниженню активності фер8 ментів і кількості остеобластів у кістковій тканині, створюючи пере8 думови підвищенню ризику розвит8 ку остеопатій у населення промис8 лового міста. Література 1. Антропогенне забруднення атмосферно8 го повітря як фактор ризику для здоров’я населення промислового міста / Е.М. Білецька, О.В. Антонова, Т.Д.Землякова [та ін.]// Актуальные проблемы транспор8 тной медицины.82015.8 Т.40,№2.8 С.388 40. 2. Риск для здоровья населения от химичес8 ких веществ, загрязняющих атмосферный воздух, в городе с развитой целлюлозно8 бумажной промышленностью / Т. Н. Унгу8 ряну, С. М. Новиков, Р. В. Бузинов [и др.]/ / Гигиена и санитария. 8 2010.8 № 4.8 С.21–24. 3. Ерохин А. Н. Особенности микроэлемен8 тного состава костной ткани при чреско8 стном дистракционном остеосинтезе методом Илизарова в условиях высоко8 горья (экспериментальное исследование) / А.Н. Ерохин, Б.Д.Исаков, А.Н. Накоскин // Саратов. науч.8мед. журнал.82014.8 Т.10,№1.8 С.119–123. 4. Implications of compromised zinc status on bone loss associated with chronic inflamm ation in C57BL/6 m ice/ P. Chongwatpol, E. Rendina8Ruedy, B. J Stoecker [et al.] // Journal Inflammation Research.82015.8N8.8C.117–128. 5. Copper deficit as a potential pathogenic factor of reduced bone mineral density and severe tooth wear / T. S ierpinska, J. Konstantynowicz, K. Orywal [et al.] // Osteoporosis International.82014.8V.25,N2.8 4478454. 6. Лемешева С. А. Химический состав, свой8 ства костного апатита и его аналогов автореф.: дис. на соискание учен. степе8 ни канд. хим. наук / С.А. Лемешева.8Мос8 ква, 2010. 8 20с. 7. Методика выполнения измерений содер8 жания кадмия, свинца, меди в водных растворах инверсионными электрохими8 ческими методами, № 081812/05898. Затв. МОЗ України. – Санкт8Петербург, 1992. – 25 с. 8. Методика выполнения измерений содер8 жания цинка в водных растворах методом инверсионной вольтамперометрии, № 081812/04898. Затв. МОЗ України. – Санкт8Петербург, 1995. – 21 с. 9. Антомонов М.Ю. Математическая обра8 ботка и анализ медико8биологических данных / М.Ю. Антомонов. – Киев, 2006. – 558 с. 10. Рейли К. Металлические загрязнения пи8 щевых продуктов / К. Рейли. – Москва: Агропромиздат, 1985. – 184 с. 11. Литвинова О.С. Разработка модели для оценки мониторинга за химическим заг8 рязнением пищевых продуктов в режиме реального времени / О.С. Литвинова, А.И. Верещагин, Н.А. Михайлов / Вопросы питания. – 2009. – Т.78, №3.– С. 18824. 12. Гигиеническая оценка содержания микро8 элементов в питьевой воде и продуктах питания в системе социально8гигиеничес8 кого мониторинга / В.М. Боев, Н.А. Лес8 цова, Н.М. Амерзянова [и др.] // Гигиена и санитария. – 2002. – № 5. – С.71873. 13. Онул Н.М. Гігієнічна діагностика стану репродуктивного здоров’я населення промислового регіону (фактори ризику, профілактика): автореф.: дис. на здобут8 тя вчен. ступеня д8ра мед. наук. спец. 14.02.01 «Гігієна та професійна патоло8 гія» / Н.М. Онул. 8 Київ, 2015. 8 39с. 14. Любарська Л.С. Розрахунок вмісту цинку та міді в раціоні харчування на основі визначеного фактичного вмісту їх в хар8 чових продуктах / Л.С. Любарська, М.П. Гуліч // Гігієна населених місць.82014.8 88 АКТУАЛЬНЫЕ ПРОБЛЕМЫ ТРАНСПОРТНОЙ МЕДИЦИНЫ  № 1 (47), 2017 г. ACTUAL PROBLEMS OF TRANSPORT MEDICINE # 1 (47), 2017 Вип.63.–С.2338239. 15. Гигиеническая оценка содержания микро8 элементов в питьевой воде и продуктах питания в системе социально8гигиеничес8 кого мониторинга / В.М. Боев, Н.А. Лес8 цова, Н.М. Амерзянова [и др.] // Гигиена и санитария. – 2002. – № 5. – С.71873. References 1. Bіlets’ka EM, Antonova OV, Zemlyakova TD. [Anthropogenic air pollution as a risk factor for the health of the population of industrial city]. Aktual’nye problemy transportnoy meditsiny. 2015;40(2):38840. Ukrainian. 2. Unguryanu TN, Novikov SM, Buzinov RV. [The risk to public health from chemical pollutants of atmospheric air in the city with a developed pulp and paper industry]. Gigiena i sanitariya. 2010;4:21–24. Russian. 3. Erokhin AN, Isakov BD, Nakoskin AN. [Features of the microelement composition of bone during transosseous distraction osteosynthesis by the Ilizarov method in high altitude conditions (experimental study)]. Saratov. nauch.8med. zhurnal. 2014;10(1):119–123. Russian. 4. Chongwatpol P, Rendina8Ruedy E, J Stoecker B. Implications of compromised zinc status on bone loss associated with chronic inflammation in C57BL/6 mice/. Journal Inflammation Research. 2015;8:117–128. 5. Sierpinska T, Konstantynowicz J, Orywal K. Copper deficit as a potential pathogenic factor of reduced bone mineral density and severe tooth wear. Osteoporosis International.2014;25(2):4478454. 6. Lemesheva SA. [Chemical composition, properties of bone Apatite and its analogues] avtoref.: dis. na soiskanie uchen. stepeni kand. khim. nauk. Moskva. 2010;20p. Russian. 7. [The method of measurements of cadmium, lead, copper in aqueous solutions by electrochemical methods inversion]. № 0818 12/05898. Zatv. MOZ Ukraїni. Sankt8 Peterburg. 1992;25p. Russian. 8. [The measurement procedure of zinc content in water solutions by method of Stripping voltammetry]. № 081812/04898. Zatv. MOZ Ukraїni. Sankt8Peterburg. 1995;21р. Russian. 9. Antomonov MYu. [Mathematical processing and analysis of biomedical data]. Kiev. 2006;558р. Russian. 10. Reyli K. [Metal contamination of food products]. M oskva: Agropromizdat. 1985;184р. Russian. 11. Litvinova OS, Vereshchagin AI, Mikhaylov NA. [Development of a model for assessment monitoring chemical contamination of food products in real8time]. Voprosy pitaniya. 2009;78(3):18824. Russian. 12. Boev VM, Lestsova NA, Amerzyanova NM. [Hygienic assessment of the trace element content in drinking water and food in the system of socio8hygienic monitoring]. Gigiena i sanitariya. 2002;5:71873. Russian. 13. Onul NM. [Hygienic diagnostics of the condition of reproductive health of population in industrial region (risk factors, prevention)] avtoref.: dis. na zdobuttya vchen. stupenya d8ra med. nauk. spets. Kiїv. 2015;39р. Ukrainian. 14. Lyubars’ka LS, Gulіch MP. [Calculation of the content of zinc and copper in the diet on the basis of the specific factual content of their food]. Gіgієna naselenikh mіsts’. 2014;63:2338239. Ukrainian. 15. Boev VM, Lestsova NA, Amerzyanova NM. [Hygienic assessment of the trace element content in drinking water and food in the system of socio8hygienic monitoring]. Gigiena i sanitariya. 2002;5:71873. Russian. Резюме ГИГИЕНИЧЕСКАЯ ХАРАКТЕРИСТИКА ЭССЕНЦИАЛЬНОГО КОМПОНЕНТА ПРОДУКТОВ ПИТАНИЯ И ПИЩЕВОГО СЫРЬЯ ПРОМЫШЛЕННОГО РЕГИОНА Белецкая Е.Н., Калиничева В.В., Онул Н.М. Питание населения, как один из ведущих критериев качества жизни и фактор, определяющий здоровье на8 ции. Поэтому целью нашего исследова8 ния было изучение и гигиеническая оценка фактического содержания цин8 ка и меди в продуктах питания и пище8 вом сырье современного промышлен8 ного региона. Основные продукты пита8 ния промышленного г. Днепр содержат биотические микроэлементы в концен8 трациях, которые ниже их ПДК и сред8 них биологических значений, за исклю8 чением уровня меди в молоке, что в 1,2 раза выше биологического. Динамика содержания эссенциальных элементов в продуктах питания г. Днепр за десяти8 летний период практически не измени8 89 АКТУАЛЬНЫЕ ПРОБЛЕМЫ ТРАНСПОРТНОЙ МЕДИЦИНЫ  № 1 (47), 2017 г. ACTUAL PROBLEMS OF TRANSPORT MEDICINE # 1 (47), 2017 лась. Неблагоприятное сочетание сни8 женного содержания микроэлементов в продуктах питания с кулинарными поте8 рями усиливает их дефицит в организ8 ме и потенцирует нарушение формиро8 вания скелета и синтеза коллагена, со8 здавая предпосылки повышению риска развития остеопатий. Ключевые слова: питание, цинк, медь, костная ткань, микроэлементы Summary HYGIENIC CHARACTERISTICS OF THE ESSENTIAL COMPONENT OF FOOD PRODUCTS AND FOOD RAW MATERIALS OF THE INDUSTRIAL REGION Biletska E.М., Kalinicheva V.V., Onul N.M. Nutrition is one of the key criteria of quality of life and a factor that determines the national health. The aim of our study was investigation and hygienic assessment of the actual content of zinc and copper in foodstuffs and food raw material in modern industrial region. The main foodstuffs of the industrial Dnipro city contain biotic trace elements in concentrations that are below their maximum allowable concentrations and average biological values, with the exception of the level of copper in milk, which is by 1.2 times higher than biological one. Dynamics of content of essential elements in foodstuffs of Dnipro city over ten years virtually dsd not chang. The adverse combination of low content of trace elements in foodstuffs with cooking losses increases their deficiency in the body and potentiates the violation of the formation of the skeleton and synthesis of collagen, creating prerequisites to increase the risk of osteopathies development of Dnipro city. Key words: nutrition, zinc, copper, bone, trace elements Впервые поступила в редакцию 12.03.2017 г. Рекомендована к печати на заседании редакционной коллегии после рецензирования Актуальность освещаемой темы продиктована взаимосвязью между по8 УДК 616.71 – 084:613.8:711. 454 ГИГИЕНИЧЕСКАЯ ОЦЕНКА ЭКООБУСЛОВЛЕННОГО ВОЗДЕЙСТВИЯ СВИНЦА НА ОРГАНИЗМ ЖИТЕЛЕЙ УРБАНИЗИРОВАННЫХ ТЕРРИТОРИЙ В УСЛОВИЯХ ГИПОКАЛЬЦИЕМИИ Безуб О.В., Вальчук С.И.* ГУ «Днепропетровская медицинская академия МЗ Украины» кафедра общей гигиены, г. Днепр, e�mail: enbelitska@ukr.net * Городская клиническая больница №2, 49064,г. Днепр, просп. Калинина, 53 Заболевания опорно8двигательной системы, особенно у людей среднего и пожилого возраста являются актуальной проблемой современности. Данные ана8 лиза гигиенических исследований в этом направлении и результаты собственных научных исследований свидетельствуют об очевидности комплексного влияния на костную ткань человека антропогенной нагрузки свинцом и дефицита потребле8 ния кальция с продуктами питания. Этот тяжелый металл даже в низких дозах спо8 собен накапливаться костной тканью, вытесняя кальций. Возрастание химическо8 го загрязнения окружающей среды свинцом на фоне регистрируемого дефицита кальция в продуктах питания будет способствовать росту заболеваемости опорно8 двигательной системы, особенно у лиц старшего и среднего возраста Ключевые слова: свинец, костная ткань, дефицит кальция, остеопатии казателями заболеваемости опорно8 двигательной системы у лиц трудоспо8