Cтупінь неврологічного дефіциту при черепномозковій травмі та його корекція

• Datum: 2017
• 1. Verfasser: Стародубська, О.О.
• Format: Artikel
• Sprache: Ukrainian
• Veröffentlicht: Фізико-хімічний інститут ім. О.В. Богатського НАН України 2017
• Schriftenreihe: Актуальні проблеми транспортної медицини
• Schlagworte: Экспериментальные исследования
• Online Zugang: https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/140121
• Назва журналу: Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
• Zitieren: Cтупінь неврологічного дефіциту при черепномозковій травмі та його корекція / О.О. Стародубська // Актуальні проблеми транспортної медицини. — 2017. — № 1 (47). — С. 143-148. — Бібліогр.: 9 назв. — укр.

Мета дослідження. Вивчити ступінь неврологічного дефіциту в динаміці експериментальної черепно-мозкової травми (ЧМТ) та можливість його корекції карбацетамом. Матеріал і методи.Дослідження проведено на 45 білих безпородних щурахсамцях, віком шість місяців, вагою 180-220 г. Моделювання ЧМТ проводили за методикою В.М. Єльського, С.В. Зябліцева (2005) вільнопадаючим вантажем на фіксовану голову тварини з енергією удару 0,425 кДж під короткочасним ефірним наркозом. Тваринам 1-ї та 2-ї дослідних груп (у кожній групі n=15) після моделювання ЧМТ внутрішньочеревно вводили відповідно, карбацетам (5 мг/кг маси) та актовегін (16 мг/кг маси) протягом одного тижня після травми. У якості групи порівняння використано 15 щурів, яким виконували всі маніпуляції, аналогічні до таких у дослідних групах, але замість досліджуваних лікарських засобів вводили 1 мл фізіологічного розчину внутрішньочеревно. Неврологічний дефіцит оцінювали за 100-бальною шкалою Todd et al. (1981) у модифікаціях Л.А. Шалякіної (1987) та О.Я. Євтушенка (1989). Статистичні розрахунки здійснили в середовищі прикладних програм Statistica 10 (StatSoft, Inc, USA). Результати.Експериментальна ЧМТ призводе до збільшення ступеню неврологічного дефіциту у 3,6 рази на першу добу, що згодом регресує, але й на сьому добу лишається вірогідно вищим (у 2,3 рази; p<0,05) у порівнянні з контрольними даними. При порівнянні ефектів карбацетаму та актовегіну виявилося, що обоє препарати знижують ступень неврологічного дефіциту, але для карбоцетаму цей ефект був більш вираженим: ступень неврологічного дефіциту на сьому добу знижувалася на 30 %, а для актовегіну – на 17 % (статистична значущість на рівні p<0,05 була відмічена тільки для карбацетаму). Висновок.Використання нового препарату центральної дії – карбацетам виявилося ефективним для відновлення неврологічного дефіциту у ранньому посттравматичному періоді.