Аналіз даних варіабельності серцевого ритму у працівників локомотивних бригад в залежності від стажу роботи
Проведено аналіз варіабельності серцевого ритму у 398 працівників локомотивних бригад (РЛБ) і 116 інженерно-технічних працівників Укрзалізниці (УЗ). Результати дослідження показали, що у РЛБ мають місце компенсаторно-адаптаційні процеси, які в міру збільшення стажу роботи визначають напругу функціон...
Saved in:
| Published in: | Актуальні проблеми транспортної медицини |
|---|---|
| Date: | 2017 |
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Фізико-хімічний інститут ім. О.В. Богатського НАН України
2017
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/140171 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Аналіз даних варіабельності серцевого ритму у працівників локомотивних бригад в залежності від стажу роботи / Н.Ю. Ткачишина // Актуальні проблеми транспортної медицини. — 2017. —№ 3 (49). — С. 83-91. — Бібліогр.: 7 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859668570175176704 |
|---|---|
| author | Ткачишина, Н.Ю. |
| author_facet | Ткачишина, Н.Ю. |
| citation_txt | Аналіз даних варіабельності серцевого ритму у працівників локомотивних бригад в залежності від стажу роботи / Н.Ю. Ткачишина // Актуальні проблеми транспортної медицини. — 2017. —№ 3 (49). — С. 83-91. — Бібліогр.: 7 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Актуальні проблеми транспортної медицини |
| description | Проведено аналіз варіабельності серцевого ритму у 398 працівників локомотивних бригад (РЛБ) і 116 інженерно-технічних працівників Укрзалізниці (УЗ). Результати дослідження показали, що у РЛБ мають місце компенсаторно-адаптаційні процеси, які в міру збільшення стажу роботи визначають напругу функціонування захисних регуляторних систем організму, що проявляються активацією симпатоадреналової системи. При проведенні функціональних проб при аналізі змін показника VLF у РЛБ визначається специфічна його динаміка: в ПГ1 реакція аналогічна такій в контрольній групі, в ПГ2 реєструється гіперадаптаційний стан, в ПГ3 — тенденція до зниження резервів адаптації, а в ПГ4 — незначний енергодефіцит. Подібні зміни у РЛБ пов’язані з умовами роботи.
Проведен анализ вариабельности сердечного ритма у 398 работников локомотивных бригад (РЛБ) и 116 инженерно-технических работников УЗ. Результаты исследования показали, что у РЛБ имеют место компенсаторноадаптационные процессы, которые по мере увеличения стажа работы определяют напряжение функционирования защитных регуляторных систем организма, проявляющихся активацией симпатоадреналовой системы. При проведении функциональных проб при анализе изменений показатля VLF у РЛБ определяется специфическая его динамика: в ПГ1 реакция аналогична таковой в контрольной группе, в ПГ2 регистрируется гиперадаптационное состояние, в ПГ3 — тенденция к снижению резервов адаптации, а в ПГ4 — незначительный энергодефицит. Подобные изменения у РЛБ связаны с условиями работы.
The analysis of heart rate variability in 398 workers of locomotive crews (WLC) and 116 engineers and technicians was carried out. The results of the research showed that the WLC has compensatory-adaptation processes, which, as the work period increases, determine the protective function of the body’s protective regulatory systems, which are manifested by the activation of the sympathoadrenal system. When carrying out functional tests in the analysis of changes in the VLF index in WLC, its specific dynamics is determined: in SG1, the reaction is analogous to that in the control group; in SG2, the hyper-adaptive state is recorded, in SG3 — the tendency to reduce the adaptation reserves, and in SG4 — a slight energy deficit. Similar changes in the WLC are related to the working conditions.
|
| first_indexed | 2025-11-30T12:16:05Z |
| format | Article |
| fulltext |
��
АКТУАЛЬНЫЕ ПРОБЛЕМЫ ТРАНСПОРТНОЙ МЕДИЦИНЫ � № 3 (49), 2017 г.
ACTUAL PROBLEMS OF TRANSPORT MEDICINE �# 3 (49), 2017
чення сироваткового рівня ММП-9 вико-
ристовували імуноферментний аналіз
подвійними з антитілами та ферментною
міткою.
Результати: Кожна досліджувана
група включала 20 пацієнтів, контрольна
група склала 40 пацієнтів. Рівень ММП-9
в досліджуваних групах значно відрізняв-
ся від контрольної і склав: 170,62 ± 24,65,
202,33 ± 29,18, 252,3 ± 21,87 нг/мл для
пароксизмальної, персистуючої та хрон-
ічної форми ФП і 75,78 ± 14,7 нг/мл в
контрольній групі відповідно. У міру про-
гресування захворювання рівень ММП-9
підвищувався (P < 0,05).
Висновки: Підвищення рівня ММП-
9 вірогідно асоціюється з розвитком і
прогресуванням ідіопатичної ФП.
Ключові слова: фібриляція перед-
сердь, позаклітинний матрикс, матрик-
сна металлопротеіназа-9, патологічні
механізми.
Summary
INFLUENCE OF ATRIAL FIBRILLATION
PROGRESSING ON THE LEVEL OF
MATRIX METAL PROTEINASE-9
Gozhenko A.I., Karpenko Yu.I.,
Levchenko E.M., Goryachy A.V.,
Kushnirenko V.I.
Objectives: To investigate the levels
of matrix metalloproteinase-9 (MMP-9) and
to evaluate its significance and role in the
various stages of the development of
idiopathic atrial fibrillation (AF).
Methods: The study included
patients with idiopathic AF. In accordance
with the degree of disease progression,
patients were divided into 3 groups:
paroxysmal, persistent and chronic AF. The
control group consisted of practically
healthy patients. To determine the serum
levels of MMP-9 used the double-antibody
immunoassay with the enzyme label.
Results: Each study group consisted
of 20 patients; The control group consisted
of 40 patients. The level of MMP-9 in the
treatment groups was significantly different
from the control and amounted to: 170.,62
± 24.65, 202.33 ± 29.18, 252.3 ± 21.87
ng/ml for paroxysmal, persistent and
chronic forms of AF and 75 78 ± 14.7
ng/ml in the control group, respectively. As
the disease progresses the level of MMP-9
increased (P < 0,05).
Conclusions: Increased levels of
MMP-9 is likely associated with the
development and progression of idiopathic
AF.
Key words: atrial fibrillation, extracellular
matrix, matrix metalloproteinase-9,
pathological mechanisms.
Впервые поступила в редакцию 20.04.2017 г.
Рекомендована к печати на заседании
редакционной коллегии после рецензирования
УДК 616.8.
АНАЛІЗ ДАНИХ ВАРІАБЕЛЬНОСТІ СЕРЦЕВОГО РИТМУ У
ПРАЦІВНИКІВ ЛОКОМОТИВНИХ БРИГАД В ЗАЛЕЖНОСТІ ВІД
СТАЖУ РОБОТИ
Ткачишина Н.Ю.
ПАТ «УЗ» філії «ЦОЗ» Київська клінічна лікарня
на залізничному транспорті №2
Проведено аналіз варіабельності серцевого ритму у 398 працівників локомо-
тивних бригад (РЛБ) і 116 інженерно-технічних працівників Укрзалізниці (УЗ). Резуль-
тати дослідження показали, що у РЛБ мають місце компенсаторно-адаптаційні про-
цеси, які в міру збільшення стажу роботи визначають напругу функціонування захис-
них регуляторних систем організму, що проявляються активацією симпатоадренало-
вої системи.
��
АКТУАЛЬНЫЕ ПРОБЛЕМЫ ТРАНСПОРТНОЙ МЕДИЦИНЫ � № 3 (49), 2017 г.
ACTUAL PROBLEMS OF TRANSPORT MEDICINE �# 3 (49), 2017
Актуальність
На сучасному етапі на залізниці
існує ряд професій, діяльність яких по-
в’язана з ризиком для життя і здоров’я
значних контингентів осіб. Одною з та-
ких професій є робота працівників локо-
мотивних бригад (ПЛБ). Перевезення
великих контингентів людей на паса-
жирських потягах, різноманітних небез-
печних для навколишнього середовища
та для людини вантажів на вантажних
потягах, різні нестандартні ситуації під
час рейсу — всі ці фактори вимагають від
машиністів постійної уваги, зосередже-
ності і психоемоційної напруги. При цьо-
му провідну роль грає зміна реактивності
організму під впливом нервово-емоцій-
них та стресових факторів. Крім зазна-
ченого, на організм даної категорії пра-
цівників постійно впливають ряд негатив-
них виробничих факторів, зокрема:
вібрація, шум, несприятливий мікроклі-
мат, неіонізуюче випромінювання і виму-
шена робоча поза.
Тому вивчення стану здоров’я, по-
передження, рання діагностика і своєчас-
не лікування загальносоматичних захво-
рювань у працівників локомотивних бри-
гад (ПЛБ) завжди лишається актуальною
задачею транспортної медицини [1]. У
зв’язку з цим великого значення набува-
ють періодичні медичні огляди ПЛБ [2,3].
Визначення патологічних процесів у
ПЛБ на ранніх етапах призведе до запо-
бігання виникнення нозологій, що не-
сумісні з виконанням професійних обо-
в’язків означеної категорії. Особливого
значення набувають серцево-судинні
захворювання (ССЗ) та предиктори ви-
никнення їх і розвитку [4]. Варіабельність
серцевого ритму — метод, що оцінює
стан механізмів регуляції фізіологічних
При проведенні функціональних проб при аналізі змін показника VLF у РЛБ виз-
начається специфічна його динаміка: в ПГ1 реакція аналогічна такій в контрольній
групі, в ПГ2 реєструється гіперадаптаційний стан, в ПГ3 — тенденція до зниження
резервів адаптації, а в ПГ4 — незначний енергодефіцит. Подібні зміни у РЛБ пов’я-
зані з умовами роботи.
Ключові слова: локомотивні бригади, умови праці, варіабельність серцевого рит-
му.
функцій людини, а саме — загальної ак-
тивності регуляторних механізмів, нейро-
гуморальної регуляції серця, а також
співвідношення між симпатичним та па-
расимпатичним відділами вегетативної
нервової системи [5,6,7].
Метою проведених нами дослід-
жень є аналіз даних варіабельності сер-
цевого ритму у ПЛБ в залежності від ста-
жу роботи.
Матеріали і методи
Всього було обстежено 398 ПЛБ, які
мали стаж роботи не менше 1 року та вік
від 19 р. до 61 р., середній вік становить
39,47 ± 2,78. Дані особи склали основну
группу.
У якості контрольної групи, рандо-
мізованої за своїми основними парамет-
рами (стать, вік, стаж роботи), було взя-
то інженерно-технічних працівників Укр-
залізниці (ІТП) у кількості 116 осіб. Дана
категорія осіб, на відміну від ПЛБ, не
зазнає впливу комплексу негативних ви-
робничих факторів, що пов’язані зі спе-
цифікою роботи на локомотиві.
Під час проведення досліджень вра-
ховували стаж роботи ПЛБ та ІТП. Були
сформовані підгрупи (ПГ): ПГ1 — зі ста-
жем роботи < 10 років, ПГ2 — зі стажем
роботи 11-20 років, ПГ3 — зі стажем
роботи 21-30 років, ПГ4 — зі стажем
роботи > 30 років.
Дослідження варіабельності ритму
серця проводилися за допомогою комп-
лексу діагностичного автоматизованого
«Кардіо+» МНДИ 944150.001 виробницт-
ва НПП «МЕТЕКОЛ» м.Ніжин.
Було проведено 5-хвилинні записи
ВСР у проміжку часу з 9.00 до 14.00. Для
отримання коректних даних дотримува-
лися необхідних умов проведення корот-
��
АКТУАЛЬНЫЕ ПРОБЛЕМЫ ТРАНСПОРТНОЙ МЕДИЦИНЫ � № 3 (49), 2017 г.
ACTUAL PROBLEMS OF TRANSPORT MEDICINE �# 3 (49), 2017
котривалих записів ВСР.
Оцінювалися показники статис-
тичні: SDNN — стандартне відхилення
(SD) величин нормальних R-R інтервалів
(NN), RMSSD — квадратний корінь із се-
реднього значення суми квадратів
різниць між сусідніми R-R інтервалами,
pNN50 % — відсоток послідовних інтер-
валів NN, різниця між якими перевищує
50 мс, показники аналізу ВСР за Р.М.
Баєвським: АМо (амплітуда моди) — чис-
ло кардіоінтервалів у %, що відповідають
діапазону моди, де Мо (мода) — значен-
ня R-R, що найбільш часто зустрічаєть-
ся, ІН (індекс напруження регуляторних
систем) ІН = АМо/ (2ВРЧМо) відображає
ступінь централізації управління серце-
вим ритмом, де ВР різниця між макси-
мальним та мінімальним значеннями R-
R, триангулярний індекс — вираховуєть-
ся як відношення загальної кількості R-R
інтервалів до висоти гістограми всіх R-R
інтервалів (побудованої за дискретною
шкалою з кроком 1/128 с) та відображає
загальну ВСР і є прямо пропорційним па-
расимпатичній активності, а також спек-
тральні показники: HF — високочастотні
коливання, LF — низькочастотні коливан-
ня, VLF — дуже низькочастотні коливан-
ня, LF/HF — симпато-парасимпатичний
індекс, HFn — потужність в діапазоні ви-
соких частот, виражена в нормалізованих
одиницях, LFn — потужність в діапазоні
низьких частот, виражена в нормалізова-
них одиницях.
Для виявлення прихованого дисба-
лансу при проведенні обстеження ВСР
була також застосована схема оцінки
станів з використанням серії функціо-
нальних проб (рахунок у розумі й гіпер-
вентиляція) з визначенням показників
VLF.
Результати та обговорення
За результатами обстеження скла-
дено таблиці 1 та 2.
При аналізі коротких записів зрос-
тання SDNN вказує на посилення авто-
номної регуляції, тобто ріст впливу вдо-
ху на ритм серця, на більший вплив ав-
тономного контуру регуляціїї на стан сер-
ця. У ІТП цей показник більший 82,11 ±
26,21 мс, ніж у ПЛБ 78,15 ± 21,32 мс. Та-
ким чином у ПЛБ відмічається посилен-
ня симпатичної регуляції, що пригнічує
автономний контур.
Показник RMSSD, що показує ак-
тивність автономного контуру регуляції
(чим вище значення, тим активніше лан-
ка парасимпатичної регуляції), також ви-
щий у ІТП — 33,58 ± 14,21 мс, ніж у ПЛБ
— 37,51 ± 10,68 мс.
Аналогічну інформацію можна одер-
жати по показнику pNN50 (виражає в %
число пар послідовних інтервалів NN, що
різняться більше, ніж на 50 мс) з показ-
никами 8,57 ± 2,15 % у ІТП і 7,71 ± 3,23
% у ПЛБ та по показнику триангулярно-
го індекса, який відображає сумарну ВСР
та є прямопропорційним тонусу пара-
симпатичної ланки і становить: у ІТП
12,05 ± 2,94 та у ПЛБ
11,19 ± 3,46.
Що стосується
показників, які харак-
теризують симпатич-
ний тонус, а саме:
АМо та ІН, то їх зна-
чення для ПЛБ станов-
лять 10,82 ± 2,45 % та
114,51 ± 31,37 %/сек2
відповідно та є
більшими, ніж в конт-
рольній групі: АМо =
8,91 ± 1,97 % та ІН =
>������ 1
�-�-)*-)B�� +!��.�)�) ���
�
-� �
V(%+) SDNN
2*
RMSSD
2*
pNN50
%
�m!
%
�
%/*��2
�()��#%"$(�)�
�����*
0(! 78,15 ±
21,32
33,58 ±
14,21
7,71 ±
3,23
10,82 ±
2,45
114,51 ±
31,37
11,19 ±
3,46
&80 82,11 ±
26,21
37,51 ±
10,68
8,57 ±
2,15
8,91 ±
1,97
98,50 ±
28,75
12,05 ±
2,94
>������ 2
�+��-(�",�� +!��.�)�) ���
�
-� �
V(%+) VLF
2*2
LF
2*2
LFn
%
HF
2*2
HFn
% LF/HF
0(! 13131,12
± 2413,45
1561,33 ±
153,12
69,37 ±
9,87
440,11 ±
54,42
30,13 ±
6,87
3,61 ±
0,45
&80 11250,10
± 2807,76
1354,31 ±
178,98
61,22 ±
7,12
475,78 ±
49,35
38,88 ±
5,12
2,78 ±
0,31
��
АКТУАЛЬНЫЕ ПРОБЛЕМЫ ТРАНСПОРТНОЙ МЕДИЦИНЫ � № 3 (49), 2017 г.
ACTUAL PROBLEMS OF TRANSPORT MEDICINE �# 3 (49), 2017
98,50 ± 28,75 %/сек2. Отже, аналізуючи
таблицю 5.1.1 в цілому, маємо висновок
про переважання тонусу симпатичної
ланки вегетативної нервової системи над
парасимпатичною у ПЛБ при порівнянні
з ІТП, проте різниця між показниками
ПЛБ та ІТП не є достовірною.
Аналіз спектральних показників по-
казав відносну перевагу симпатичного
тонусу над парасимпатичним у ПЛБ у
порівнянні з ІТП при співставленні показ-
ника LF: у ПЛБ 1561,33 ± 153,12 мс2, а у
ІТП — 1354,31 ± 178,98 мс2, показника
HF: у ПЛБ 440,11 ± 54,42 мс2, а у ІТП —
475,78 ± 49,35 мс2 та LF/HF: у ПЛБ 3,61
± 0,45, а у ІТП — 2,78 ± 0,31.
Отже при аналізі показників обох
таблиць отримуємо висновок про пере-
важання симпатичного тонусу у ПЛБ у
порівнянні з ІТП. Адже при оптимально-
му регулюванні управління ритмом сер-
ця відбувається за мінімальною участю
вищих рівнів управління з мінімальною
централізацією. Стимуляція симпатичної
активності з пригніченням автономного
контуру регуляції — прямий механізм
підвищення ЧСС. Таким чином, хронічна
симпатична активація у ПЛБ, на яку вка-
зує аналіз ВСР, приводить до перенап-
руження життєвих процесів з формуван-
ням адаптаційного синдрому, де
найбільш слабкою ланкою є ССС.
Для більш глибокого дослідження
ВСР в залежності від стажу був прове-
дений аналіз по групам стажу в основній
та контрольній групах за тими ж показ-
никами. Результати представлені в таб-
лицях 3 та 4.
>������ 3
�-�-)*-)B�� +!��.�)�) ��� %
�
(n = 398) -� �
(n = 116) & .�"�3�!*-� &�� *-�3% (!4!-)
�-�3 (!4!-)
0%1 0%2 0%3 0%4
�-�-)*-)B��
+!��.�)�)
M ± m 0(!
n = 109
&80
n = 29
0(!
n = 84
&80
n = 26
0(!
n = 123
&80
n = 35
0(!
n = 82
&80
n = 26
SDNN �� 95,92 ±
22,15
85,21 ±
20,23
85,92 ±
20,12
83,21 ±
19,76
68,29 ±
17,87
78,25 ±
18,01
65,18 ±
17,66
74,42 ±
18,75
RMSSD �� 47,31 ±
9,06
41,34 ±
10,12
38,63 ±
8,32
39,54 ±
9,25
27,61 ±
6,18
35,88 ±
10,21
21,32 ±
7,98
33,98 ±
9,77
pNN50 % 12,84 ±
2,65
10,47 ±
2,44
9,45 ±
2,18
9,11 ±
2,29
5,53 ±
1,42
7,95 ±
2,01
3,26 ±
1,11
6,85 ±
1,31
AMo % 8,32 ±
2,08
8,51 ±
1,26
9,36 ±
2,02
8,82 ±
1,33
11,45 ±
2,98
9,16 ±
1,75
14,12 ±
3,12
9,53 ±
1,88
&# %/�� 2 78,95 ±
19,11
87,22 ±
21,16
94,18 ±
21,77
90,71 ±
20,65
125,84 ±
23,11
103,42 ±
20,19
157,84 ±
34,88
112,77 ±
22,21
8����"�������
���� �
14,13 ±
2,12
13,22 ±
2,08
12,41 ±
2,10
12,67 ±
2,34
9,65 ±
1,77
10,98 ±
1,98
8,74 ±
1,57
10,21 ±
2,16
>������ 4
�+��-(�",�� +!��.�)�) ��� %
�
(n = 398) -� �
(n = 116) & .�"�3�!*-� &�� *-�3% (!4!-)
�-�3 (!4!-)
0%1 0%2 0%3 0%4
�+��-(�",��
+!��.�)�)
M ± m 0(!
n = 109
&80
n = 29
0(!
n = 84
&80
n = 26
0(!
n = 123
&80
n = 35
0(!
n = 82
&80
n = 26
VLF ��2 10851,22
± 2012,54
10124,15
± 2632,09
11564,35
± 2132,10
10987,42
± 1987,98
14911,17
± 2438,77
11543,64
± 2247,51
15187,74
± 3109,17
12802,1
± 2557,8
LF ��2 1256,11 ±
175,44
1210,38 ±
143,16
1448,32 ±
184,99
1328,65 ±
149,18
1632,56 ±
181,98*
1390,87 ±
137,93
1901,10 ±
198,43*
1505,49
± 138,12
LFn % 56,21 ±
9,33
59,24 ±
8,29
68,65 ±
9,29
62,15 ±
8,99
74,96 ±
10,06
65,73 ±
9,03
80,29 ±
10,37*
69,15 ±
9,54
HF ��2 528,85 ±
47,98
492,37 ±
43,16
442,72 ±
42,86
481,93 ±
43,03
407,38 ±
40,42
469,39 ±
42,18
385,14 ±
39,04*
452,9 ±
40,9
HFn % 43,15 ±
6,93
40,75 ±
6,54
31,32 ±
5,37
37,25 ±
6,09
25,10 ±
4,29*
34,1 ±
5,37
19,16 ±
3,87*
31,9 ±
4,9
LF/ HF 2,42 ±
0,21
2,48 ±
0,24
3,35 ±
0,29
2,78 ±
0,25
4,14 ±
0,34
2,95 ±
0,28
4,98 ±
0,39*
3,11 ±
0,29
(�������: * — ������� ���������� ��' �����"������ �� ���� ��� �1���'���� "��� (p < 0,05).
��
АКТУАЛЬНЫЕ ПРОБЛЕМЫ ТРАНСПОРТНОЙ МЕДИЦИНЫ � № 3 (49), 2017 г.
ACTUAL PROBLEMS OF TRANSPORT MEDICINE �# 3 (49), 2017
;��. 1. 3����� � &# � 0(! �� &80 � ����'����� ��� ���'� ��1���.
;�� 2. 3����� � LF/ HF � 0(! �� &80 � ����'����� ��� ���'�.
При аналізі таблиці 3 показники, які
визначають переважання симпатичного
тонусу (АМо та ІН), вказують на динаміку
їх зростання по мірі збільшення стажу у
ПЛБ: для АМо — від 8,32 ± 2,08 % в ПГ1
до 14,12 ± 3,12 % в ПГ4 (в 1,7 разів —
різниця достовірна (p < 0,05)), для ІН —
відповідно від 78,95 ± 19,11 %/сек2 до
157,84 ± 34,88 %/сек2 (в 2 рази — різни-
ця достовірна (p < 0,05)). В контрольній
групі ці ж показники змінюються недо-
стовірно: для АМо — від 8,51 ± 1,26 % в
ПГ1 до 9,53 ± 1,88 % в ПГ4 та для ІН —
відповідно від 87,22 ± 21,16 %/сек2до
112,77 ± 22,21 %/сек2. Динаміку ІН де-
монструє рис. 1.
Відповідно показники, що характе-
ризують парасимпатичний тонус
(RMSSD, pNN50) та відображають сумар-
ну ВСР, але є прямопропорційні парасим-
патичній активності (SDNN та триангу-
лярний індекс) у ПЛБ зменшуються по
мірі зростання стажу. Так RMSSD у ПЛБ
в ПГ1 становить 47,31 ± 9,06 мс, а у ПЛБ
в ПГ4 вдвічі зменшується і становить
21,32 ± 7,98 мс (різниця достовірна (p <
0,05)) в той час, як в контрольній групі
цей показник також відповідно змен-
шується з 41,34 ± 10,12 мс до 33,98 ±
9,77 мс, але недостовірно. Це ж сто-
сується і показника pNN50: у ПЛБ по
відповідних групах стажу йде зменшен-
ня майже в 4 рази від 12,84 ± 2,65 % до
3,26 ± 1,11 % (різниця достовірна (p <
0,01)), а у ІТП — зменшення від 10,47 ±
2,44 % до 6,85 ± 1,31 %. Подібна динам-
іка має місце і при порівнянні показників
SDNN та триангулярного індексу.
Застосування спектрального аналі-
зу дозволяє кількісно оцінити частотні
складові коливань ритму серця та наоч-
но продемонструвати співвідношення
різних компонентів регуляції серцевого
ритму, що відображують активність
різних ланок регуляторного механізму.
При аналізі спектральних показників таб-
лиці 5.1.4, що характеризують симпати-
котонію: LF, LFn та LF/ HF маємо наступ-
ну картину. У ПЛБ: LF збільшується в 1,
5 разів (різниця достовірна (p < 0,05)) від
1256,11 ± 175,44 мс2 в ПГ1 до
1901,10 ± 198,43 мс2 в ПГ4, LFn
достовірно (p < 0,05) збільшуєть-
ся в 1,43 рази від 56,21 ± 9,33 %
до 80,29 ± 10,37 % по групах ста-
жу відповідно, LF/ HF достовірно
(p < 0,05) збільшується в 2 рази
від 2,42 ± 0,21 до 4,98 ± 0,39 по
групах стажу відповідно. В конт-
рольній групі також спостерігаєть-
ся збільшення цих показників при
порівнянні групи ПГ1 із ПГ4, але з
недостовірною різницею: LF з
1210,38 ± 143,16 мс2 до 1505,49 ±
138,12 мс2, LFn з 59,24 ± 8,29 % до
69,15 ± 9,54 %, LF/ HF з 2,48 ± 0,24
до 3,11 ± 0,29. Динаміку LF/ HF у
ПЛБ та ІТП в залежності від стажу
демонструє рис. 2.
Відповідно даним таблиці
спостерігаються зміни показників,
що характеризують парасимпатич-
ний тонус, а саме: показник HF у
ПЛБ достовірно (p < 0,05) змен-
шується в 1,37 разів з 528,85 ±
��
АКТУАЛЬНЫЕ ПРОБЛЕМЫ ТРАНСПОРТНОЙ МЕДИЦИНЫ � № 3 (49), 2017 г.
ACTUAL PROBLEMS OF TRANSPORT MEDICINE �# 3 (49), 2017
47,98 мс2 в ПГ1 до 385,14 ± 39,04 мс2 в
ПГ4, а показник HFn достовірно (p < 0,05)
зменшується в 2 рази з 43,15 ± 3,87 %
до 19,16 ± 6,93 % по групах стажу відпо-
відно. В контрольній групі також спосте-
рігається зменшення, але недостовірне:
HF зменшується з 492,37 ± 43,16 мс2 до
452,86 ± 40,99 мс2 відповідно, а HFn
зменшується з 40,75 ± 6,54 % до 31,98 ±
4,99 % відповідно.
Отже показники, що свідчать про
парасимпатичну активність (RMSSD,
pNN50, триангулярний індекс, HF, HFn,),
статистично значуще знижуються, а по-
казники, що свідчать про симпатоадре-
налову активність (АMo, ІН, LF, LFn) ста-
тистично значуще збільшуються зі ста-
жем роботи ПЛБ. Причому така динамі-
ка спостерігається в ПГ2 у ПЛБ на відміну
від зазначеної у літературі стабілізації
показників ВСР після підліткового віку до
кінця другого періоду зрілого віку.
Порівнюючи отримані за допомо-
гою ВСР дані у ПЛБ та ІТП маємо наступ-
не твердження: зі зростанням стажу в ос-
новній та контрольній групах відбуваєть-
ся підвищення симпатичного тонусу, але
в контрольній групі цей процес відбу-
вається повільно без різких змін, а в групі
ПЛБ зростання різке, причому при аналізі
тенденцій найбільший «ривок» прихо-
диться на ПГ3, коли відбувається залу-
чення активації більш високих рівней уп-
равління, що проявляється у вигляді змін
спектрального складу хвиль ритму сер-
ця. Симпатична гіпе-
рактивація означає
зниження порогу елек-
тричної нестабільності
серця, ризик виник-
нення аритмій, виник-
нення та розвиток ГХ,
ІХС. Хронічний дістрес
на фоні симпатикото-
нусу є фактором зни-
ження якості життя та
зі збільшенням стажу
роботи формує
підґрунтя для струк-
турних змін ССС.
Відповідно більш низький тонус симпа-
тичного відділу викликає менше напру-
ження ресурсів організму при наванта-
женні.
Для виявлення прихованого дисба-
лансу при проведенні обстеження ВСР
була також застосована схема оцінки
станів з використанням серії функціо-
нальних проб (рахунок у розумі й гіпер-
вентиляція) з визначенням показників
VLF.
VLF характеризує вплив вищих ве-
гетативних центрів на серцево-судинний
підкірковий центр, відображує стан ней-
рогуморального й метаболічного рівнів
регуляції, більш складні впливи з боку
надсегментарного рівня регуляції, оскіль-
ки амплітуда VLF тісно пов’язана із пси-
хоемоційною й функціональною напру-
гою. VLF може використатися як над-
ійний маркер ступеню зв’язку автоном-
них (сегментарних) рівнів регуляції кро-
вообігу з надсегментарними, у тому числі
з гіпофізарно-гіпоталамічним і корковим
рівнем.
Зміни VLF при функціональній пробі
по групах за стажем роботи ПЛБ вказані
в таблиці 5.
При аналізі даних таблиці 5 бачимо,
що у ПЛБ та ІТП в ПГ1 має місце одна-
кова реакція на функціональну пробу з
адекватним зростанням показника VLF: у
ПЛБ — в 1,58 рази, а у ІТП — в 1,73, що
вказує на стан оптимальної напруги ре-
>������ 5
j2��) VLF +() L%����!��",��� +(!4� %
�
-� �
�
�
�-�3
(!4!-) VLF ��2
VLF ��2 ���
*�� ������
���
���1�
VLF ��2
VLF ��2���
*�� ������
���
���1�
0%1 10851,22 ±
2012,54
17194,41 ±
2067,11
10124,15 ±
2632,09
17558,84 ±
2134,13
0%2 11564,35 ±
2132,10
28187,65 ±
6436,97
10987,42 ±
1987,98
16183,63 ±
3112,41
0%3 14911,17 ±
2438,77
24773,90 ±
4892,75
11543,64 ±
2247,51
16234,72 ±
3091,11
0%4 15187,74 ±
3109,17
13121,86 ±
1865,95
12802,12 ±
2557,85
15109,68 ±
3107,84
��
АКТУАЛЬНЫЕ ПРОБЛЕМЫ ТРАНСПОРТНОЙ МЕДИЦИНЫ � № 3 (49), 2017 г.
ACTUAL PROBLEMS OF TRANSPORT MEDICINE �# 3 (49), 2017
гуляторних систем, що необхідно для
підтримки активної рівноваги організму із
середовищем.
У ПЛБ в ПГ2 відбувається різке зро-
стання показника VLF майже в 2,5 рази
з 11564,35 ± 2132,10 мс2 до 28187,65 ±
6436,97 мс2, що може вказувати на стан
вираженої напруги регуляторних систем,
коли для адаптації до умов з використан-
ням означених функціональних проб
організму потрібні додаткові функціо-
нальні резерви. В контрольній групі з тим
же стажем показник VLF виріс з 10987,42
± 1987,98 мс2 до 16183,63 ± 3112,41 мс2,
то ж коефіцієнт зростання незначно зни-
зився і склав 1,47.
В ПГ3 ПЛБ у відповідь на функціо-
нальні проби знов-таки мають зростан-
ня показника VLF, але менш виражене: з
14911,17 ± 2438,77 мс2 до 24773,90 ±
4892,75 мс2, що складає різницю в 1,66
разів та вказує на зниження резервів
адаптації у порівнянні з ПГ2. В конт-
рольній групі з аналогічним стажем
різниця складає в 1,41 рази при зміні
показника VLF з 11543,64 ± 2247,51 мс2
до 16234,72 ± 3091,11 мс2. Отже в обох
групах — в основній та контрольній — в
ПГ3 відбувається зменшення при-
росту показника VLF у порівнянні з
відповідними ПГ2, але у ПЛБ це
зменшення значно виразніше: з ко-
ефіцієнта в 2,5 рази до коефіцієн-
та 1,66, а в контрольній групі з ко-
ефіцієнта 1,47 до 1,41. А вже при
аналізі ПГ4 в основній групі
відмічається навіть зниження по-
казника VLF в 1,16 разів після на-
вантаження з 15187,74 ±
3109,17мс2 до 13121,86 ± 1865,95
мс2, що вказує на незначний енер-
годефіцит, а в ПГ4 в контрольній
групі — збільшення по-
казника при наванта-
женні залишається та
змінюється з 12802,12
± 2557,85 мс2 до
15109,68 ± 3107,84
мс2, але коефіцієнт
зростання стає ще
меншим і складає 1,18. Зміни при функ-
ціональній пробі в залежності від стажу
демонструє рисунок 3.
Для порівняння динаміки змін VLF
при функціональній пробі у порівнянні зі
спокоєм в залежності від стажу ПЛБ та
ІТП було складено таблицю 6.
Отже в контрольній групі має місце
процес звичайних вікових змін з незнач-
ним зменшенням приросту на функціо-
нальній пробі, в той час як у ПЛБ спо-
чатку різко зростає VLF на фоні гіпера-
даптаційних процесів, а потім наступає
етап виснаження резервів адаптації і,
нарешті, приходить стадія енергодефіци-
ту. То ж подібна інтерпретація змін VLF
при функціональних пробах у ПЛБ з
різним стажем роботи визначає стан,
пов’язаний з порушенням метаболічних
й енергетичних процесів в організмі на
фоні стресу та пов’язаний з умовами їх
роботи.
Отже, з розвитком донозологічних
і преморбідних станів збільшується
ступінь електрофізіологічних змін в сер-
цевому м’язі. Про те, що зміни в міокарді
можуть бути результатом недостатності
регуляторних механізмів, свідчить зрос-
;��. 3. ����� VLF ��� *�� ������
��� ���1� � ���������� �� ��� �+� �
����'����� ��� ���'� � 0(! �� &80.
>������ 6
�)��2��� VLF +() L%����!��",��� +(!4� % +!(�&�$��� .� *+!�!A2 &
.�"�3�!*-� &�� *-�3%
�
-� �
�-�3 (!4!-)
(!��&
�
�
0%1 >� 1,58 ����� >� 1,73 �����
0%2 >� 2,5 ���� >� 1.47 �����
0%3 >� 1,66 ����� >� 1,41 �����
0%4 <� 1,16 ����� >� 1,18 �����
�
АКТУАЛЬНЫЕ ПРОБЛЕМЫ ТРАНСПОРТНОЙ МЕДИЦИНЫ � № 3 (49), 2017 г.
ACTUAL PROBLEMS OF TRANSPORT MEDICINE �# 3 (49), 2017
тання симпатичної активності, включен-
ня в процеси адаптації вищих рівней уп-
равління та збільшення централізації уп-
равління фізіологічними функціями. Оці-
нювання ВСР у працівників локомотивних
бригад ПЛБ спрямована на діагностику
функціональних станів в залежності від
стажу роботи. Аналіз ВСР є методом
неспецифічної діагностики. Однак, оцін-
ка сукупності показників ВСР дозволяє
направити діагностичний пошук у належ-
ному напрямку й допомагає уточненню
функціонального й прогностичного ком-
понентів щодо стану здоров’я ПЛБ.
Висновки:
1. Статистичні показники у ПЛБ, що
характеризують парасимпатичний
тонус: SDNN, RMSSD, pNN50, триан-
гулярний індекс — зменшені у по-
рівнянні з контрольною групою, що
вказує на пригнічення автономності
контура регуляції та превалювання
центральної регуляції, а показники
симпатичного тонусу: АМо та ІН
більші за аналогічні в контрольній
групі.
2. Отримані дані спектрального аналізу
підтверджують превалювання симпа-
тикотонусу у ПЛБ у порівнянні з ІТП.
3. Динаміка статистичних та спектраль-
них показників у ПЛБ свідчить, що зі
зростанням стажу відбуваються певні
компенсаторно-адаптаційні процеси,
які забезпечують напруження функ-
ціонування захисних регуляторних
систем організму, що проявляється
активацією симпатоадреналової си-
стеми.
4. При проведенні функціональних проб
при аналізі даних зміни показника
VLF у ПЛБ відбувається специфічна
його динаміка: в ПГ1 наявна ідентич-
на з контрольною групою реакція, в
ПГ2 виникає гіперадаптивний стан, а
в ПГ3 має місце тенденція до зни-
ження резервів адаптації, а в ПГ4 —
виникає незначний енергодефіцит.
Подібні зміни VLF у ПЛБ пов’язані з
умовами роботи.
Література
1. Железнодорожная медицина. Медицин-
ское обследование безопасности движе-
ния поездов: Руководство/Под ред.
В.М.Сибилева, Ю.Н.Коршунова, А.З.Ц-
фасмана. — М.,1990.
2. Наказ Міністерства охорони здоров’я
України від 21 травня 2007 року № 246
«Про затвердження Порядку проведення
медичних оглядів працівників певних ка-
тегорій».
3. Наказ Міністерства транспорту та зв’яз-
ку України від 29 квітня 2010 року № 240
«Про затвердження Порядку проведення
медичних оглядів працівників певних ка-
тегорій залізничного транспорту, метро-
політенів та підприємств міжгалузевого
промислового залізничного транспорту
України».
4. Піх Б.П., Думський В.П. Надійність
людського чинника як основа безпеки
руху// Медицина залізничного транспор-
ту України. — 2004. –№3. –С.60-61.
5. Макаров Л.М. Холтеровское монитори-
рование/Л.М.Макаров.- 2-ое изд.-М.:
Медпрактика, 2003. — 340 с.
6. Рябыкина Г.В. Анализ вариабельности
ритма сердца/ Г.В.Рябыкина, А.В.Собо-
лев//Кардиология.-1996. — №10.- С.87-
97.
7. Алейникова Т.В. Вариабельность сердеч-
ного ритма (обзор литературы) // Про-
блемы здоровья и экологии.- 2012. —
№1 (31). — С.17-23.
References
1. Railway medicine. Medical Examination of
Traffic Safety: Manual / Ed. VM Sibileva,
Yu.N. Korshunov, A.Z. Tsfasman. — M.,
1990.
2. The order of the Ministry of Health of
Ukraine for 21 traumas in 2007 № 246
“About the solidification Order of medical
examinations of praces of the first
categories”.
3. The order of the Ministry of Transport and
Communications of Ukraine on 29 June
2010 No. 240 “About the solidification of the
order of the medical examinations of the
first halls of the hall of transport,
metropolitenov and pidpryemstv
mizhgaluzevyh promislovogo hallway
transport of Ukraine.”
4. Pih B.P., Dumsky V.P. Reliability of the
human factor as a basis for the safety of
traffic // Medicine of railway transport of
�
АКТУАЛЬНЫЕ ПРОБЛЕМЫ ТРАНСПОРТНОЙ МЕДИЦИНЫ � № 3 (49), 2017 г.
ACTUAL PROBLEMS OF TRANSPORT MEDICINE �# 3 (49), 2017
Ukraine. — 2004, No. 3 -С.60-61.
5. Makarov L.M. Holter monitoring / L.M.
Makarov.- 2nd ed.-M.: Medpraktika, 2003.
— 340 p.
6. Ryabykina G.V. Analysis of heart rate
variability / G.V. Ryabykina, A.V. Sobolev //
Cardiology.-1996. — №10.- P.87-97.
7. Aleynikova TV Heart rate variability
(literature review) // Problems of health and
ecology.- 2012. — №1 (31). — FROM
Резюме
АНАЛИЗ ДАННЫХ ВАРИАБЕЛЬНОСТИ
СЕРДЕЧНОГО РИТМА У РАБОТНИКОВ
ЛОКОМОТИВНЫХ БРИГАД В
ЗАВИСИМОСТИ ОТ СТАЖА РАБОТЫ
Ткачишина Н.Ю.
Проведен анализ вариабельности
сердечного ритма у 398 работников ло-
комотивных бригад (РЛБ) и 116 инженер-
но-технических работников УЗ.
Результаты исследования показали,
что у РЛБ имеют место компенсаторно-
адаптационные процессы, которые по
мере увеличения стажа работы опреде-
ляют напряжение функционирования за-
щитных регуляторных систем организма,
проявляющихся активацией симпатоад-
реналовой системы.
При проведении функциональных
проб при анализе изменений показате-
ля VLF у РЛБ определяется специфичес-
кая его динамика: в ПГ1 реакция анало-
гична таковой в контрольной группе, в
ПГ2 регистрируется гиперадаптационное
состояние, в ПГ3 — тенденция к сниже-
нию резервов адаптации, а в ПГ4 — не-
значительный энергодефицит. Подобные
изменения у РЛБ связаны с условиями
работы.
Ключевые слова: локомотивные бри-
гады, стаж работы, вариабельность
сердечного ритма.
Summary
ANALYSIS OF VARIABILITY DATA OF
HEART RHYTHM IN THE WORKERS OF
LOCOMOTIVE BRIGADS DEPENDING ON
THE EXPERIENCE OF THE WORK
Tkachyshyna N.Yu.
The analysis of heart rate variability in
398 workers of locomotive crews (WLC) and
116 engineers and technicians was carried
out. The results of the research showed that
the WLC has compensatory-adaptation
processes, which, as the work period
increases, determine the protective function
of the body’s protective regulatory systems,
which are manifested by the activation of
the sympathoadrenal system. When
carrying out functional tests in the analysis
of changes in the VLF index in WLC, its
specific dynamics is determined: in SG1,
the reaction is analogous to that in the
control group; in SG2, the hyper-adaptive
state is recorded, in SG3 — the tendency
to reduce the adaptation reserves, and in
SG4 — a slight energy deficit. Similar
changes in the WLC are related to the
working conditions.
Key words: locomotive teams, work
experience, heart rate variability.
Впервые поступила в редакцию 09.8.2017 г.
Рекомендована к печати на заседании
редакционной коллегии после рецензирования
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-140171 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 1818-9385 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-11-30T12:16:05Z |
| publishDate | 2017 |
| publisher | Фізико-хімічний інститут ім. О.В. Богатського НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Ткачишина, Н.Ю. 2018-06-22T18:06:58Z 2018-06-22T18:06:58Z 2017 Аналіз даних варіабельності серцевого ритму у працівників локомотивних бригад в залежності від стажу роботи / Н.Ю. Ткачишина // Актуальні проблеми транспортної медицини. — 2017. —№ 3 (49). — С. 83-91. — Бібліогр.: 7 назв. — укр. 1818-9385 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/140171 616.8. Проведено аналіз варіабельності серцевого ритму у 398 працівників локомотивних бригад (РЛБ) і 116 інженерно-технічних працівників Укрзалізниці (УЗ). Результати дослідження показали, що у РЛБ мають місце компенсаторно-адаптаційні процеси, які в міру збільшення стажу роботи визначають напругу функціонування захисних регуляторних систем організму, що проявляються активацією симпатоадреналової системи. При проведенні функціональних проб при аналізі змін показника VLF у РЛБ визначається специфічна його динаміка: в ПГ1 реакція аналогічна такій в контрольній групі, в ПГ2 реєструється гіперадаптаційний стан, в ПГ3 — тенденція до зниження резервів адаптації, а в ПГ4 — незначний енергодефіцит. Подібні зміни у РЛБ пов’язані з умовами роботи. Проведен анализ вариабельности сердечного ритма у 398 работников локомотивных бригад (РЛБ) и 116 инженерно-технических работников УЗ. Результаты исследования показали, что у РЛБ имеют место компенсаторноадаптационные процессы, которые по мере увеличения стажа работы определяют напряжение функционирования защитных регуляторных систем организма, проявляющихся активацией симпатоадреналовой системы. При проведении функциональных проб при анализе изменений показатля VLF у РЛБ определяется специфическая его динамика: в ПГ1 реакция аналогична таковой в контрольной группе, в ПГ2 регистрируется гиперадаптационное состояние, в ПГ3 — тенденция к снижению резервов адаптации, а в ПГ4 — незначительный энергодефицит. Подобные изменения у РЛБ связаны с условиями работы. The analysis of heart rate variability in 398 workers of locomotive crews (WLC) and 116 engineers and technicians was carried out. The results of the research showed that the WLC has compensatory-adaptation processes, which, as the work period increases, determine the protective function of the body’s protective regulatory systems, which are manifested by the activation of the sympathoadrenal system. When carrying out functional tests in the analysis of changes in the VLF index in WLC, its specific dynamics is determined: in SG1, the reaction is analogous to that in the control group; in SG2, the hyper-adaptive state is recorded, in SG3 — the tendency to reduce the adaptation reserves, and in SG4 — a slight energy deficit. Similar changes in the WLC are related to the working conditions. uk Фізико-хімічний інститут ім. О.В. Богатського НАН України Актуальні проблеми транспортної медицини Клинические аспекты медицины транспорта Аналіз даних варіабельності серцевого ритму у працівників локомотивних бригад в залежності від стажу роботи Анализ данных вариабельности сердечного ритма у работников локомотивных бригад в зависимости от стажа работы Аnalysis of variability data of heart rhythm in the workers of locomotive brigads depending on the experience of the work Article published earlier |
| spellingShingle | Аналіз даних варіабельності серцевого ритму у працівників локомотивних бригад в залежності від стажу роботи Ткачишина, Н.Ю. Клинические аспекты медицины транспорта |
| title | Аналіз даних варіабельності серцевого ритму у працівників локомотивних бригад в залежності від стажу роботи |
| title_alt | Анализ данных вариабельности сердечного ритма у работников локомотивных бригад в зависимости от стажа работы Аnalysis of variability data of heart rhythm in the workers of locomotive brigads depending on the experience of the work |
| title_full | Аналіз даних варіабельності серцевого ритму у працівників локомотивних бригад в залежності від стажу роботи |
| title_fullStr | Аналіз даних варіабельності серцевого ритму у працівників локомотивних бригад в залежності від стажу роботи |
| title_full_unstemmed | Аналіз даних варіабельності серцевого ритму у працівників локомотивних бригад в залежності від стажу роботи |
| title_short | Аналіз даних варіабельності серцевого ритму у працівників локомотивних бригад в залежності від стажу роботи |
| title_sort | аналіз даних варіабельності серцевого ритму у працівників локомотивних бригад в залежності від стажу роботи |
| topic | Клинические аспекты медицины транспорта |
| topic_facet | Клинические аспекты медицины транспорта |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/140171 |
| work_keys_str_mv | AT tkačišinanû analízdanihvaríabelʹnostísercevogoritmuupracívnikívlokomotivnihbrigadvzaležnostívídstažuroboti AT tkačišinanû analizdannyhvariabelʹnostiserdečnogoritmaurabotnikovlokomotivnyhbrigadvzavisimostiotstažaraboty AT tkačišinanû analysisofvariabilitydataofheartrhythmintheworkersoflocomotivebrigadsdependingontheexperienceofthework |