Определение содержания фталевых пластификаторов и броморганических антипиренов в объектах окружающей среды и продуктах термоокислительной деструкции полимерных материалов
Широкое повсеместное применение полимеров в строительстве, на транспорте, коммунальной сфере привело к существенному росту химической и пожарной опасности для населения, поскольку эти материалы и изделия из них являются источниками поступления в окружающую среду токсичных соединений, наряду с их лег...
Gespeichert in:
| Veröffentlicht in: | Актуальні проблеми транспортної медицини |
|---|---|
| Datum: | 2013 |
| Hauptverfasser: | , , , |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Russian |
| Veröffentlicht: |
Фізико-хімічний інститут ім. О.В. Богатського НАН України
2013
|
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/140178 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Определение содержания фталевых пластификаторов и броморганических антипиренов в объектах окружающей среды и продуктах термоокислительной деструкции полимерных материалов / Д.И. Леонова, Е.В. Третьякова, К.К. Цымбалюк, Л.М. Шафран // Актуальні проблеми транспортної медицини. — 2013. — № 4 (34). — С. 7-17. — Бібліогр.: 23 назв. — рос. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-140178 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
Леонова, Д.И. Третьякова, Е.В. Цымбалюк, К.К. Шафран, Л.М. 2018-06-22T18:14:22Z 2018-06-22T18:14:22Z 2013 Определение содержания фталевых пластификаторов и броморганических антипиренов в объектах окружающей среды и продуктах термоокислительной деструкции полимерных материалов / Д.И. Леонова, Е.В. Третьякова, К.К. Цымбалюк, Л.М. Шафран // Актуальні проблеми транспортної медицини. — 2013. — № 4 (34). — С. 7-17. — Бібліогр.: 23 назв. — рос. https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/140178 613.6 Широкое повсеместное применение полимеров в строительстве, на транспорте, коммунальной сфере привело к существенному росту химической и пожарной опасности для населения, поскольку эти материалы и изделия из них являются источниками поступления в окружающую среду токсичных соединений, наряду с их легкой возгораемостью и горючестью. Для улучшения эксплуатационных свойств в состав полимеров вводят пластификаторы, а для придания им термостойкости –антипирены. В частности, в ПВХ материалы пластифицируют эфирами фталевой кислоты и вводят в качестве антипиренов полибромдифенилэфиры. Чувствительные, селективные и доступные практическим лабораториям методы отсутствуют, что лимитирует и снижает эффективность профилактических мероприятий. Авторы данной работы разработали методы определения широкого спектра эфиров фталевой кислоты, гексабромциклододекана и декабромдифенилоксида в воздухе, материалах, пыли, газообразных продуктах горения и аэрозольной фракции (дыме) с нижним пределом обнаружения 0,05 — 0,1 мкг/г, а минимальные открываемые концентрации всех токсикантов в воздухе существенно ниже соответствующих ПДК (0,01— 1,0 мг/ м³). Проведенные с применением разработанных методов комплексные исследования позволили установить важную роль пыли, накапливаемой в обитаемых помещениях жилых, общественных зданий и транспортных объектов, как источника поступления в организм человека и животных фталевых пластификаторов и бромсодержащих антипиренов. Это также послужило важным аргументом для обоснования гигиенических нормативов гексабромциклододекана и декабромдифенилоксида в атмосферном воздухе и рабочей зоне. Широке повсюдне застосування полімерів у будівництві, на транспорті, комунальній сфері призвело до істотного зростання хімічної та пожежної небезпеки для населення, оскільки ці матеріали та вироби з них є джерелами надходження в навколишнє середовище токсичних сполук, поряд з їх високими займистістю і горючістю. Для поліпшення експлуатаційних властивостей до складу полімерів вводять пластифікатори, а для надання їм термостійкості — антипірени. Зокрема, в ПВХ матеріалах застосовують як пластифікатори ефіри фталевої кислоти, а в якості антипіренів вводять полібромдифенілефіри. Чутливі, селективні і доступні практичним лабораторіям методи відсутні, що лімітує дослідження і знижує ефективність профілактичних заходів. Автори даної роботи розробили методи визначення широкого спектру ефірів фталевої кислоти, гексабромциклододекана і декабромдифенілоксиду в повітрі, матеріалах, пилу, газоподібних продуктах горіння та аерозольній фракції (димі) з нижньою межею виявлення 0,05- 0,1 мкг/г, а мінімальні відкриваємі концентрації всіх токсикантів у повітрі істотно нижче відповідних ГДК (0,01-1,0 мг/ м³). Проведені із застосуванням розроблених методів комплексні дослідження дозволили встановити важливу роль пилу, що накопичується в приміщеннях житлових, громадських будівель і транспортних об’єктів, як джерела надходження в організм людини і тварин фталевих пластифікаторів і бромвмісних антипіренів. Це також послужило важливим аргументом для обгрунтування гігієнічних нормативів гексабромциклододекана і декабромдифенілоксиду в атмосферному повітрі і робочій зоні. Widespread use of polymers in the construction, transport and the public sector has led to a substantial increase in chemical and fire hazards to the population, as these materials and products are sources of environmental releases of toxic compounds, along with their easy flammability and combustibility. To improve the operation properties of the polymers different plasticizers are administered, and to impart their heat resistance – flame retardants. In particular, to the plasticized PVC materials phthalic acid esters are used and as flame retardants — polybromodiphenyl ethers. Unfortunately, till now sensitive, selective and practical laboratories available methods are not available/ This limits and reduces the effectiveness of preventive measures. The authors of this study have developed methods for determining a wide variety of phthalic acid esters, and also flame retardants hexabromocyclododecane and decabromodiphenyl in the air, polymer materials, indoor dust, combustion gases and particulate fractions (smoke) with a lower detection limit of 0.05-0.1 mg/g, and the minimum concentration unlockable all substances in the air significantly lower than the corresponding MAC or TLV (0.01-1.0 mg/m³). Conducted using developed methods comprehensive studies have established the important role of dust, accumulated in the inhabited residential, public buildings and transportation facilities, as a source of exposure of humans and animals phthalate plasticizers and brominated flame retardants. It is also served as an important argument to justify the hygienic standards of hexabromocyclododecane and decabromodiphenyl in the air and the working zone. ru Фізико-хімічний інститут ім. О.В. Богатського НАН України Актуальні проблеми транспортної медицини Гигиена, эпидемиология, экология Определение содержания фталевых пластификаторов и броморганических антипиренов в объектах окружающей среды и продуктах термоокислительной деструкции полимерных материалов Визначення змісту фталевого пластифікатори і броморганічних антипіренами у об’єктах навколишнього середовища і продуктах термоокислювальної деструкції полімерних матеріалів Determination of phthalic plasticizers and flame retardants organobromine in environmental environment and products oxidative degradation polymer material Article published earlier |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| title |
Определение содержания фталевых пластификаторов и броморганических антипиренов в объектах окружающей среды и продуктах термоокислительной деструкции полимерных материалов |
| spellingShingle |
Определение содержания фталевых пластификаторов и броморганических антипиренов в объектах окружающей среды и продуктах термоокислительной деструкции полимерных материалов Леонова, Д.И. Третьякова, Е.В. Цымбалюк, К.К. Шафран, Л.М. Гигиена, эпидемиология, экология |
| title_short |
Определение содержания фталевых пластификаторов и броморганических антипиренов в объектах окружающей среды и продуктах термоокислительной деструкции полимерных материалов |
| title_full |
Определение содержания фталевых пластификаторов и броморганических антипиренов в объектах окружающей среды и продуктах термоокислительной деструкции полимерных материалов |
| title_fullStr |
Определение содержания фталевых пластификаторов и броморганических антипиренов в объектах окружающей среды и продуктах термоокислительной деструкции полимерных материалов |
| title_full_unstemmed |
Определение содержания фталевых пластификаторов и броморганических антипиренов в объектах окружающей среды и продуктах термоокислительной деструкции полимерных материалов |
| title_sort |
определение содержания фталевых пластификаторов и броморганических антипиренов в объектах окружающей среды и продуктах термоокислительной деструкции полимерных материалов |
| author |
Леонова, Д.И. Третьякова, Е.В. Цымбалюк, К.К. Шафран, Л.М. |
| author_facet |
Леонова, Д.И. Третьякова, Е.В. Цымбалюк, К.К. Шафран, Л.М. |
| topic |
Гигиена, эпидемиология, экология |
| topic_facet |
Гигиена, эпидемиология, экология |
| publishDate |
2013 |
| language |
Russian |
| container_title |
Актуальні проблеми транспортної медицини |
| publisher |
Фізико-хімічний інститут ім. О.В. Богатського НАН України |
| format |
Article |
| title_alt |
Визначення змісту фталевого пластифікатори і броморганічних антипіренами у об’єктах навколишнього середовища і продуктах термоокислювальної деструкції полімерних матеріалів Determination of phthalic plasticizers and flame retardants organobromine in environmental environment and products oxidative degradation polymer material |
| description |
Широкое повсеместное применение полимеров в строительстве, на транспорте, коммунальной сфере привело к существенному росту химической и пожарной опасности для населения, поскольку эти материалы и изделия из них являются источниками поступления в окружающую среду токсичных соединений, наряду с их легкой возгораемостью и горючестью. Для улучшения эксплуатационных свойств в состав полимеров вводят пластификаторы, а для придания им термостойкости –антипирены. В частности, в ПВХ материалы пластифицируют эфирами фталевой кислоты и вводят в качестве антипиренов полибромдифенилэфиры. Чувствительные, селективные и доступные практическим лабораториям методы отсутствуют, что лимитирует и снижает эффективность профилактических мероприятий. Авторы данной работы разработали методы определения широкого спектра эфиров фталевой кислоты, гексабромциклододекана и декабромдифенилоксида в воздухе, материалах, пыли, газообразных продуктах горения и аэрозольной фракции (дыме) с нижним пределом обнаружения 0,05 — 0,1 мкг/г, а минимальные открываемые концентрации всех токсикантов в воздухе существенно ниже соответствующих ПДК (0,01— 1,0 мг/ м³). Проведенные с применением разработанных методов комплексные исследования позволили установить важную роль пыли, накапливаемой в обитаемых помещениях жилых, общественных зданий и транспортных объектов, как источника поступления в организм человека и животных фталевых пластификаторов и бромсодержащих антипиренов. Это также послужило важным аргументом для обоснования гигиенических нормативов гексабромциклододекана и декабромдифенилоксида в атмосферном воздухе и рабочей зоне.
Широке повсюдне застосування полімерів у будівництві, на транспорті, комунальній сфері призвело до істотного зростання хімічної та пожежної небезпеки для населення, оскільки ці матеріали та вироби з них є джерелами надходження в навколишнє середовище токсичних сполук, поряд з їх високими займистістю і горючістю. Для поліпшення експлуатаційних властивостей до складу полімерів вводять пластифікатори, а для надання їм термостійкості — антипірени. Зокрема, в ПВХ матеріалах застосовують як пластифікатори ефіри фталевої кислоти, а в якості антипіренів вводять полібромдифенілефіри. Чутливі, селективні і доступні практичним лабораторіям методи відсутні, що лімітує дослідження і знижує ефективність профілактичних заходів. Автори даної роботи розробили методи визначення широкого спектру ефірів фталевої кислоти, гексабромциклододекана і декабромдифенілоксиду в повітрі, матеріалах, пилу, газоподібних продуктах горіння та аерозольній фракції (димі) з нижньою межею виявлення 0,05- 0,1 мкг/г, а мінімальні відкриваємі концентрації всіх токсикантів у повітрі істотно нижче відповідних ГДК (0,01-1,0 мг/ м³). Проведені із застосуванням розроблених методів комплексні дослідження дозволили встановити важливу роль пилу, що накопичується в приміщеннях житлових, громадських будівель і транспортних об’єктів, як джерела надходження в організм людини і тварин фталевих
пластифікаторів і бромвмісних антипіренів. Це також послужило важливим
аргументом для обгрунтування гігієнічних
нормативів гексабромциклододекана і
декабромдифенілоксиду в атмосферному повітрі і робочій зоні.
Widespread use of polymers in the
construction, transport and the public sector has led to a substantial increase in
chemical and fire hazards to the population,
as these materials and products are sources of environmental releases of toxic compounds, along with their easy flammability
and combustibility. To improve the operation properties of the polymers different
plasticizers are administered, and to impart
their heat resistance – flame retardants. In
particular, to the plasticized PVC materials
phthalic acid esters are used and as flame
retardants — polybromodiphenyl ethers.
Unfortunately, till now sensitive, selective
and practical laboratories available methods
are not available/ This limits and reduces
the effectiveness of preventive measures.
The authors of this study have developed
methods for determining a wide variety of
phthalic acid esters, and also flame retardants hexabromocyclododecane and decabromodiphenyl in the air, polymer materials, indoor dust, combustion gases and
particulate fractions (smoke) with a lower
detection limit of 0.05-0.1 mg/g, and the
minimum concentration unlockable all substances in the air significantly lower than
the corresponding MAC or TLV (0.01-1.0
mg/m³). Conducted using developed methods comprehensive studies have established the important role of dust, accumulated in the inhabited residential, public
buildings and transportation facilities, as a
source of exposure of humans and animals
phthalate plasticizers and brominated flame
retardants. It is also served as an important argument to justify the hygienic standards of hexabromocyclododecane and decabromodiphenyl in the air and the working zone.
|
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/140178 |
| citation_txt |
Определение содержания фталевых пластификаторов и броморганических антипиренов в объектах окружающей среды и продуктах термоокислительной деструкции полимерных материалов / Д.И. Леонова, Е.В. Третьякова, К.К. Цымбалюк, Л.М. Шафран // Актуальні проблеми транспортної медицини. — 2013. — № 4 (34). — С. 7-17. — Бібліогр.: 23 назв. — рос. |
| work_keys_str_mv |
AT leonovadi opredeleniesoderžaniâftalevyhplastifikatorovibromorganičeskihantipirenovvobʺektahokružaûŝeisredyiproduktahtermookislitelʹnoidestrukciipolimernyhmaterialov AT tretʹâkovaev opredeleniesoderžaniâftalevyhplastifikatorovibromorganičeskihantipirenovvobʺektahokružaûŝeisredyiproduktahtermookislitelʹnoidestrukciipolimernyhmaterialov AT cymbalûkkk opredeleniesoderžaniâftalevyhplastifikatorovibromorganičeskihantipirenovvobʺektahokružaûŝeisredyiproduktahtermookislitelʹnoidestrukciipolimernyhmaterialov AT šafranlm opredeleniesoderžaniâftalevyhplastifikatorovibromorganičeskihantipirenovvobʺektahokružaûŝeisredyiproduktahtermookislitelʹnoidestrukciipolimernyhmaterialov AT leonovadi viznačennâzmístuftalevogoplastifíkatoriíbromorganíčnihantipírenamiuobêktahnavkolišnʹogoseredoviŝaíproduktahtermookislûvalʹnoídestrukcíípolímernihmateríalív AT tretʹâkovaev viznačennâzmístuftalevogoplastifíkatoriíbromorganíčnihantipírenamiuobêktahnavkolišnʹogoseredoviŝaíproduktahtermookislûvalʹnoídestrukcíípolímernihmateríalív AT cymbalûkkk viznačennâzmístuftalevogoplastifíkatoriíbromorganíčnihantipírenamiuobêktahnavkolišnʹogoseredoviŝaíproduktahtermookislûvalʹnoídestrukcíípolímernihmateríalív AT šafranlm viznačennâzmístuftalevogoplastifíkatoriíbromorganíčnihantipírenamiuobêktahnavkolišnʹogoseredoviŝaíproduktahtermookislûvalʹnoídestrukcíípolímernihmateríalív AT leonovadi determinationofphthalicplasticizersandflameretardantsorganobromineinenvironmentalenvironmentandproductsoxidativedegradationpolymermaterial AT tretʹâkovaev determinationofphthalicplasticizersandflameretardantsorganobromineinenvironmentalenvironmentandproductsoxidativedegradationpolymermaterial AT cymbalûkkk determinationofphthalicplasticizersandflameretardantsorganobromineinenvironmentalenvironmentandproductsoxidativedegradationpolymermaterial AT šafranlm determinationofphthalicplasticizersandflameretardantsorganobromineinenvironmentalenvironmentandproductsoxidativedegradationpolymermaterial |
| first_indexed |
2025-11-25T23:46:43Z |
| last_indexed |
2025-11-25T23:46:43Z |
| _version_ |
1850583927828250624 |
| fulltext |
ACTUAL PROBLEMS OF TRANSPORT MEDICINE �#4 (34), 2013
АКТУАЛЬНЫЕ ПРОБЛЕМЫ ТРАНСПОРТНОЙ МЕДИЦИНЫ � № 4 (34), 2013 г.
7
Гигиена, эпидемиология,
экология
Hygiene, Epidemiology,
Ecology
УДК: 613.6
ОПРЕДЕЛЕНИЕ СОДЕРЖАНИЯ ФТАЛЕВЫХ
ПЛАСТИФИКАТОРОВ И БРОМОРГАНИЧЕСКИХ АНТИПИРЕНОВ
В ОБЪЕКТАХ ОКРУЖАЮЩЕЙ СРЕДЫ И ПРОДУКТАХ
ТЕРМООКИСЛИТЕЛЬНОЙ ДЕСТРУКЦИИ ПОЛИМЕРНЫХ
МАТЕРИАЛОВ
Леонова Д.И., Третьякова Е.В., Цымбалюк К.К., Шафран Л.М.
Украинский НИИ медицины транспорта, Одесса
Широкое повсеместное применение полимеров в строительстве, на транспор*
те, коммунальной сфере привело к существенному росту химической и пожарной
опасности для населения, поскольку эти материалы и изделия из них являются ис*
точниками поступления в окружающую среду токсичных соединений, наряду с их
легкой возгораемостью и горючестью. Для улучшения эксплуатационных свойств в
состав полимеров вводят пластификаторы, а для придания им термостойкости –
антипирены. В частности, в ПВХ материалы пластифицируют эфирами фталевой
кислоты и вводят в качестве антипиренов полибромдифенилэфиры. Чувствительные,
селективные и доступные практическим лабораториям методы отсутствуют, что ли*
митирует и снижает эффективность профилактических мероприятий. Авторы дан*
ной работы разработали методы определения широкого спектра эфиров фталевой
кислоты, гексабромциклододекана и декабромдифенилоксида в воздухе, материа*
лах, пыли, газообразных продуктах горения и аэрозольной фракции (дыме) с ниж*
ним пределом обнаружения 0,05 — 0,1 мкг/г, а минимальные открываемые концен*
трации всех токсикантов в воздухе существенно ниже соответствующих ПДК (0,01
— 1,0 мг/м3). Проведенные с применением разработанных методов комплексные
исследования позволили установить важную роль пыли, накапливаемой в обитае*
мых помещениях жилых, общественных зданий и транспортных объектов, как источ*
ника поступления в организм человека и животных фталевых пластификаторов и
бромсодержащих антипиренов. Это также послужило важным аргументом для обо*
снования гигиенических нормативов гексабромциклододекана и декабромдифени*
локсида в атмосферном воздухе и рабочей зоне.
Ключевые слова: полимеры, пластификаторы, антипирены, эфиры фталевой кис�
лоты, полибромдифенилэфиры, методы исследования, разработка
Актуальность темы
В последние годы во всем мире
существенно повысился интерес к про*
блеме токсичности летучих продуктов
горения синтетических материалов. Это
можно объяснить, прежде всего, широ*
ким применением полимеров во всех
отраслях экономики и сферах жизнеде*
ятельности человека (в строительстве,
на транспорте, для изготовления мебе*
ли, одежды, обуви, декоративных и от*
делочных тканей, детских игрушек, пред*
метов обихода и т.д.) и их высокой го*
рючестью [1,2]. Среди основных опасных
факторов пожара токсичные продукты
горения (ТПГ) занимают ведущее поло*
жение именно в связи с окружающей
человека полимерной средой [3], а ан*
типирены (АП) являются их важной со*
АКТУАЛЬНЫЕ ПРОБЛЕМЫ ТРАНСПОРТНОЙ МЕДИЦИНЫ � № 4 (34), 2013 г.
8
ACTUAL PROBLEMS OF TRANSPORT MEDICINE �#4 (34), 2013
ставляющей у всех огнезащищенных
материалов [4]. В настоящее время к
числу наиболее распространенных и вы*
сокоэффективных относят АП гексаб*
ромциклододекан (ГБЦД) и декабромди*
фенилоксид (ДБДО) при существенном
снижении токсичности по отношению к
пента* и октабромидфениловым эфирам
[5, 6]. Их находят в составе ТПГ, а также
в пищевых продуктах, воде водоемов и
пыли, а также женском грудном молоке
[6, 7]. Необходимо подчеркнуть, что по*
мимо АП, в составе ТПГ присутствуют
другие органические и неорганические
компоненты десятков наименований,
причем, определение их вклада в токси*
ческие эффекты полимеров и ТПГ лими*
тируется не только классом опасности,
действующей концентрацией, сценарием
развития пожаров, но и наличием или
отсутствием арсенала аналитических
методов, достаточно чувствительных и
селективных, доступных для количе*
ственного определения в разных лабо*
раториях. Многие ТПГ имеют сходные
механизмы биологического (токсическо*
го) действия, поэтому гигиеническая
оценка должна строиться на основе уче*
та величины и характера комбинирован*
ных эффектов. Для этого исходной по*
зицией также является методическая
база химико*аналитических и токсиколо*
гических исследований [8]. Например, в
составе ТПГ самого распространенного
класса полимеров – поливинилхлорида
(ПВХ), объем ежегодного производства
которого превышает 30 млн. т [9], при*
сутствуют в гигиенически значимых кон*
центрациях броморганические АП и пла*
стификаторы (преимущественно эфиры
фталевой кислоты), которые обладают
нейротоксичностью, существенно нару*
шают функции эндокринной и репродук*
тивной систем [10, 11].
В 2001 г. в соответствии со Сток*
гольмской конвенцией, касающейся
оценки угрозы стойких органических заг*
рязнителей (СОЗ) для окружающей сре*
ды и здоровья человека [12], было ре*
комендовано включить в существующий
перечень дополнительно пента* и октаб*
ромдифенилэфиры (ПБДЭ), используе*
мые в качестве антипиренов для прида*
ния огнестойкости полимерным матери*
алам различных классов и назначения, а
также эфиры фталевой кислоты, широко
применяемые в качестве пластификато*
ров при производстве ПВХ и других по*
лимерных материалов [13]. Поэтому оп*
ределение качественного состава и
уровней миграции указанных соедине*
ний в объектах окружающей среды и ТПГ
представляет актуальную, но в то же
время сложную в методическом плане
задачу, даже для хорошо оснащенных
специализированных лабораторий.
Как известно, одним из наиболее
информативных, чувствительных и на*
дежных аналитических методов для ин*
дикации широкого спектра органических
веществ является хромато*масс*спект*
рометрия (ХМС) [14]. Применение этого
метода перспективно для изучения уров*
ней загрязнения окружающей среды и
состава ТПГ, оценки содержания в них
наиболее значимых компонентов, к кото*
рым безусловно относятся броморгани*
ческие антипирены (БАП) и фталевые
пластификаторы. Однако, даже с учетом
широких возможностей метода ХМС,
необходима его существенная адаптация
и оптимизация отдельных этапов и про*
цедур применительно к специфике опре*
деляемых токсикантов в составе ТПГ.
Учитывая вышеизложенное, целью
данной работы явилась разработка дос*
тупных для широкого круга испытатель*
ных лабораторий, достаточно чувстви*
тельных и селективных методик опреде*
ления наиболее часто применяемых в
настоящее время в качестве пластифи*
каторов эфиров фталевой кислоты и БАП
(гексабромциклододекана и декабром*
дифенилоксида) в объектах окружающей
среды и продуктах термоокислительной
деструкции полимерных материалов.
Материалы и методы
Объектами исследований служили
полимерные материалы в режиме моде*
лирования условий эксплуатации и горе*
ACTUAL PROBLEMS OF TRANSPORT MEDICINE �#4 (34), 2013
АКТУАЛЬНЫЕ ПРОБЛЕМЫ ТРАНСПОРТНОЙ МЕДИЦИНЫ � № 4 (34), 2013 г.
9
ния, а также 142 образца пыли, отобран*
ных в жилых, производственных помеще*
ниях, а также в пассажирских вагонах,
салонах, кабинах и каютах транспортных
средств (грузовые и легковые автомоби*
ли, трамвай, троллейбус, вагоны, суда
портофлота). Исследования полимеров в
лабораторном эксперименте, моделиру*
ющем условия эксплуатации, проводили
в путем выдерживания образцов (насы*
щенность 5 м2/м3) с экспозицией 24 ч в
10*литровых эксикаторах при температу*
ре 20 и 40 °С с последующим определе*
нием содержания исследуемых веществ
в воздухе камер.
Продукты термоокислительной де*
струкции исследовали при трех темпера*
турных режимах (300, 450 и 750 °С), пос*
ледние два в соответствии с требовани*
ями ГОСТ 12.1.0044*89 [15].
Для идентификации и количествен*
ного определения индивидуальных фта*
латов и антипиренов (табл. 1) после их
предварительного
выделения и кон*
центрирования ис*
пользовали наибо*
лее эффективный
для решения таких
задач метод хрома*
то*масс*спектро*
метрии с использо*
ванием следующих
приборов и вспомо*
гательного оборудо*
вания: газовый хро*
матограф Perkin
Elmer Clarus 500;
масс*спектрометр
Perkin Elmer Clarus
560D; аспиратор
«Тайфун», аппарат
Сокслета на 250
см3; Ротационный
испаритель ІР*1М
ТУ 25*11*917*76; ус*
тановка для мало*
масштабных испы*
таний полимеров на
токсичность продук*
тов горения (ТПГ) в соответствии с ГОСТ
12.1.0044*89 [15] и МУ 8.8.2.4*127*2006
[16].
В исследовании применяли следу*
ющие реактивы: растворители – гексан
осч фирмы LAB*SCAN, дихлорметан
фирмы Sigma Aldrich квалификации
Pesticide Residue Analysis; сорбенты —
флоризил размером частиц 0,150*0,250
мм и ХАД*2 размером частиц 20*60 меш
фирмы Merck; безводный сульфат на*
трия фирмы Merck; гелий ос.ч., ТУ 51*
940*60. Для градуировки прибора ис*
пользовали стандартную смесь раство*
ров индивидуальных фталатов производ*
ства фирмы Supelco (кат. № 4*9156) с
концентрацией каждого компонента 2000
мкг/мл, растворенных в среде ацетон/
бензол в соотношении 1:1, гексабром*
циклододекан 99 %, фирмы Aldrich №
144762, а также декабромдифенилоксид
фирмы Supelco № 34120.
Таблица 1
Краткая характеристика определяемых фталатов и антипиренов
Соединение Структурная формула Молекулярная
масса, г/моль
Температура
кипения, єС
Диэтилфталат, ДЭФ
222,24 299,0
Дибутилфталат, ДБФ
278,35 340,0
Диоктилфталат, ДОФ
390,56 380,0
Динонилфталат, ДНФ
418,61 434,0
Гексабромциклододекан,
ГБЦД
641,7 186,0
Декабромдифенилоксид,
ДБДФО
959,17 425,0
АКТУАЛЬНЫЕ ПРОБЛЕМЫ ТРАНСПОРТНОЙ МЕДИЦИНЫ � № 4 (34), 2013 г.
10
ACTUAL PROBLEMS OF TRANSPORT MEDICINE �#4 (34), 2013
Результаты исследований и их
обсуждение
Обычно, в соответствии с суще*
ствующими методическими документами
[17, 18], фталаты растворяют в воде, а
водные вытяжки экстрагируют в метанол
и хроматографируют. В ходе отработки
метода определения фталатов были взя*
ты 3 ПВХ материала с различным содер*
жанием пластификаторов (короб защит*
ный — 5,0 %; пластикат кабельный – 15
%; перчатки защитные – 25 %). В про*
бах воздуха, отобранных из камер*экси*
каторов после экспозиции в течение 24
ч при комнатной температуре (20 °С) и в
термостате при 40 °С исследованных
эфиров фталевой кислоты обнаружено
не было. Поэтому была отработана про*
цедура исследований, состоящая из не*
скольких этапов.
1. Из стандартной смеси фталатов
были приготовлены калибровочные сме*
си с концентрацией каждого компонен*
та 0.1, 1, 10, 100, 2000 мкг/мл. Интервал
определяемых в продуктах горения кон*
центраций фталатов составил от 0.1 до
50000 мкг/г навески образца. Для каж*
дой серии образцов выполняли конт*
рольный и холостой анализ.
2. Пробу полимерного материала
массой 0,1 г измельчали до частиц раз*
мером 1*2 мм. Кварцевую кювету с из*
мельченной пробой помещали в кварце*
вую трубку предва*
рительно нагретой
установки для тер*
моокислительной
деструкции (рис. 1),
которая состоит из
последовательно
соединенных между
собой печи обогре*
ва реактора с ис*
следуемой пробой,
сорбционного пат*
рона с флоризилом
и аспиратора. Пат*
рон с сорбентом,
изготовленным в
день исследования,
представляет собой
кварцевую трубку,
набитую 2,0 г дезак*
тивированного фло*
ризила. Аспирацию
выделяющихся из
образца продуктов
термоокислитель*
ной деструкции про*
водили на протяже*
нии 15 минут со ско*
ростью 1 л/мин.
3. Через 15
мин сорбционный
патрон отсоединяли
от системы. Фтала*
ты, адсорбирован*
Таблица 2.
Условия хромато-масс-спектрометрического анализа
Капиллярная колонка HP-5MS 30 м., 0,25 мм, 0,25 мкм
Режим работы инжектора Без деления потока
Температура инжектора 300 °С
Объем инжекции 1 мкл
Температурная программа термостата колонок
Начальная температура 70 °С
Выдержка 1 мин
Скорость нагрева 20 °С/мин
Вторая температура 160 °С
Выдержка 1 мин
Скорость нагрева 7 °С/мин
Конечная температура 280 °С
Выдержка 20 мин
Условия работы масс-селективного детектора
Температура интерфейса 285 °С
Температура источника ионов 150 °С
Тип ионизации ЭУ (70 эВ)
Метод сбора данных SIM (104, 149, 150 а.е.м.)
Рис. 1. Установка для термоокислительной деструкции полимерного мате-
риала.
ACTUAL PROBLEMS OF TRANSPORT MEDICINE �#4 (34), 2013
АКТУАЛЬНЫЕ ПРОБЛЕМЫ ТРАНСПОРТНОЙ МЕДИЦИНЫ � № 4 (34), 2013 г.
11
ные на флоризиле, элюировали 10 мл
гексана. Элюат осушали безводным
сульфатом натрия, упаривали под сла*
бым током азота до 1 мл и анализиро*
вали методом хромато*масс*спектро*
метрии. Условия хромато*масс*спектро*
метрического анализа приведены в табл.
2.
4. Идентификацию фталатов прово*
дили по двум параметрам: 1. По харак*
теристическим ионам определяемых со*
единений (табл. 2). В режиме селектив*
ной регистрации ионов (SIM) для каждо*
го соединения использовали 3 иона: ион
для обсчета и 2 дополнительных, кото*
рые служат для повышения надежности
идентификации пика. 2. По параметрам
удерживания индивидуальных веществ,
полученным экспериментально в ходе
проведения исследования. Для диэтил*
фталата (ДЭФ) время удерживания со*
ставило 14,17 мин., для дибутилфталата
(ДБФ) – 20,22 мин., для диоктилфталата
(ДОФ) – 32,52 мин. и для динонилфта*
лата (ДНФ) – 41,20
мин.
В качестве
примера на рис. 2
представлена масс*
х р о м а т о г р а м м а
стандартной смеси
фталатов, а на рис.
3 — элюата продук*
тов горения ПВХ ко*
роба защитного.
Согласно опи*
санной выше мето*
дике были опреде*
лены фталаты в
продуктах термо*
окислительной дес*
трукции ПВХ поли*
меров при различ*
ных температурах
сжигания образцов.
Результаты иссле*
дования представ*
лены в табл. 3.
Как видно из
представленных в табл. 3 данных, в про*
дуктах термоокислительной деструкции
исследуемых ПВХ материалов ДЭФ и
ДНФ не обнаружены. По всей видимос*
ти, эти фталаты не входят в состав ре*
цептуры исследованных полимерных ма*
териалов, они также не образуются при
исследуемых температурах в достаточ*
ных для обнаружения количествах.
Концентрации ДБФ в продуктах
термоокислительной деструкции в за*
данном интервале температур находят*
ся примерно в одинаковом диапазоне
для полимеров с высоким содержанием
пластификаторов (пластикат марки ИО
45*12 и перчатки). Для полимера с низ*
ким содержанием пластификаторов и
высоким содержанием неорганического
наполнителя (короб) и БАП (около 20 %)
содержание ДБФ и ДОФ с повышением
температуры возрастает в 4,6 и в 70 раз,
соответственно. Это, по всей видимос*
ти, можно объяснить лишь частичным
разрушением молекул фталатов при вы*
, 1 9 -J U L -2 0 1 0 + 1 3 :1 5 :4 31 0 m k g /m l
4 . 5 1 9 .5 1 1 4 .5 1 1 9 . 5 1 2 4 .5 1 2 9 .5 1 3 4 .5 1 3 9 .5 1 4 4 .5 1
T i m e0
1 0 0
%
5 P H T - 1 0 _ 3 S IR o f 3 C h a n n e ls E I+
T IC
1 .1 0 e 6
1 4 . 1 7
2 0 . 2 2
3 2 . 5 2
4 1 . 2 1
Рис. 2. Масс-хроматограмма стандартной смеси фталатов с концентраци-
ей 10 мкг/мл
7 0 0 o C , 2 2 - J U L - 2 0 1 0 + 1 7 :0 1 :0 80 . 1 g - 1 0 m l
4 . 5 1 9 . 5 1 1 4 . 5 1 1 9 . 5 1 2 4 . 5 1 2 9 . 5 1 3 4 .5 1 3 9 . 5 1 4 4 . 5 1
T i m e0
1 0 0
%
G O R _ g e s t _ 2 5 S I R o f 3 C h a n n e ls E I +
T IC
1 .3 3 e 5
1 7 . 3 0
1 1 .1 1
5 . 3 0
1 2 . 2 5
1 7 .4 9
2 0 . 2 1
3 2 . 5 0
Рис. 3. Масс-хроматограмма элюата продуктов горения ПВХ короба
АКТУАЛЬНЫЕ ПРОБЛЕМЫ ТРАНСПОРТНОЙ МЕДИЦИНЫ � № 4 (34), 2013 г.
12
ACTUAL PROBLEMS OF TRANSPORT MEDICINE �#4 (34), 2013
соких температурах, а также десорбци*
ей пластификатора с поверхности неор*
ганического наполнителя. Причем, в пер*
вом случае содержание ДОФ в продук*
тах термоокислительной деструкции при
температуре 300 оС в 441 раз выше, чем
при 700 оС, а во втором случае эти ве*
личины отличаются в 57 раз, соответ*
ственно. Вполне вероятно, что на про*
цесс освобождения пластификатора су*
щественное влияние может оказывать
также введение в композицию антипире*
на. Такого рода взаимосвязи требуют
специального изучения на основе соот*
ветствующей методической базы.
Поскольку ГБЦД и ДБДФО являют*
ся доминирующими БАП в кабельной и
электротехнической сфере, а уровни их
миграции в окружающую среду имеет
важное гигиеническое значение, на сле*
дующем этапе проводимой НИР было
уделено внимание разработке доступ*
ных, чувствительных и селективных ме*
тодов определения этих химических ве*
ществ в воздухе рабочей зоны и атмос*
ферном воздухе. Они нашли отражение
в утвержденных Госстандартом и Минз*
дравом Украины методических докумен*
тах [19*22] в 2011*2012 гг., которые на*
шли применение в практике госсанэпид*
надзора. Методики предназначены для
использования в аналитических подраз*
делениях территориальных органов,
организаций и учреждений Минздрава
Украины с целью
выполнения изме*
рений в сфере рас*
пространения госу*
дарственного мет*
рологического над*
зора, а именно кон*
троля содержания
ДБДФО и ГБЦД в
воздухе методом
хромато*масс*спек*
трометрии. Диапа*
зон измерений мас*
совых концентраций
декабромдифени*
локсида в атмос*
ферном воздухе составляет от 10 до
1000 мкг/м3, а массовых концентраций
гексабромциклододекана — от 0,01 до 1
мг/м3 включительно. Диапазон измере*
ний массовых концентраций ДБДФО в
воздухе рабочей зоны составляет от 0,1
до 100 мг/м3 включительно, а ГБЦД — от
0,5 до 50 мг/м3 включительно.
Принцип метода. Измерение мас*
совой концентрации ГБЦД и ДБДФО в
атмосферном воздухе основано на их
сорбции из воздуха на патроне с сорбен*
том ХАД *2, с последующей экстракци*
ей дихлорметаном в аппарате Сокслета
(анализ продуктов горения и пыли, со*
держащих соответствующие БАП, прово*
дят, начиная с этапа экстракции) и коли*
чественном определении на газовом
хроматографе с капиллярной колонкой и
масс — селективным детектором.
(ДБДФО, кроме того, подвергается
фракционированию методом колоночной
хроматографии с флоризилом) Иденти*
фикацию ГБЦД и ДБДФО проводят по
времени удерживания при хроматогра*
фическом анализе, и по характеристи*
ческим ионами. Массовую концентрацию
определяют методом сравнения с вне*
шним стандартом.
С помощью разработанных нами
методов оказалось возможным не толь*
ко оценивать уровни миграции фталат*
ных пластификаторов и БАП из приме*
няемых в интерьере обитаемых помеще*
Таблица 3
Содержание фталатов в продуктах термоокислительной деструкции
ПВХ материалов при различных температурах
Концентрация фталатов, мкг/г навески образца Наименование
материала, t °C ДЭФ ДБФ ДОФ ДНФ
Пластикат марки ИО 45-12
300 < 0,1 4,7 53181,9 < 0,1
450 < 0,1 7,4 6082,8 < 0,1
700 < 0,1 6,6 120,5 < 0,1
Перчатки защитные
300 < 0,1 5,8 20795,7 < 0,1
450 < 0,1 6,6 2504,9 < 0,1
700 < 0,1 4,1 366,1 < 0,1
Короб
300 < 0,1 5,1 0,7 < 0,1
450 < 0,1 9,0 6,1 < 0,1
700 < 0,1 23,5 48,8 < 0,1
ACTUAL PROBLEMS OF TRANSPORT MEDICINE �#4 (34), 2013
АКТУАЛЬНЫЕ ПРОБЛЕМЫ ТРАНСПОРТНОЙ МЕДИЦИНЫ � № 4 (34), 2013 г.
13
ний полимеров, но и
показать роль осаж*
денной на поверх*
ности мебели, по*
крытий пола, элект*
ротехнического обо*
рудования и аппара*
туры пыли как ис*
точника поступле*
ния в организм че*
ловека полиброми*
рованных дифени*
лэфиров и, в част*
ности, ГБЦД и
ДБДФО, которые близки по структуре и
свойствам к другим ПБДЭ, отнесенным
к СОЗ и обладающим свойствами раз*
рушителей эндокринной, репродуктив*
ной систем и выраженной нейротоксич*
ностью. Гигиеническая значимость опре*
деляемых уровней содержания этих АП
в образцах пыли, отобранных в салонах,
кабинах, вагонах и каютах транспортных
средств разного назначения вытекает из
данных, приведенных в табл. 4.
Суммарное содержание определя*
емых БАП, с учетом проявляемых ими
кумулятивных свойств, в соответствии с
результатами проведенных нами [23] и
другими авторами [5, 10] токсикологи*
ческих исследований соответствует дей*
ствующим значениям в субхроническом
и хроническом эксперименте. Тем более,
что они могут вызывать эффект сумми*
рования и даже потенцирования с эфи*
рами фталевой в проявлении этими
стойкими органическими загрязнителя*
ми нейротоксичности, нарушении гормо*
нальных и репродуктивной функций [11].
Это может служить весомым аргументом
и подтверждением необходимости уста*
новления гигиенических норм, а также
осуществления комплекса мер по безо*
пасности применения антипиренов и ог*
незащищенных с их помощью полимер*
ных материалов и изделий.
Выводы
1. Разработаны доступные для боль*
шинства испытательных лаборато*
рий санэпидслужбы методы опреде*
ления эфиров фталевой кислоты и
бромсодержащих антипиренов, ши*
роко применяемых в качестве плас*
тификаторов и для придания в ПВХ
материалам огнезащитных свойств.
2. Методы позволяют определять ука*
занные компоненты в материалах,
атмосферном воздухе и рабочей
зоне, а также в пыли, в составе га*
зообразных продуктов термоокисли*
тельной деструкции и в аэрозольной
фракции при пожарах, которые в
значительной мере определяют
опасность огнезащищенных поли*
мерных материалов для человека и
животных.
3. Нижний предел обнаружения для
паров широкого спектра фталатов
(ДБФ. ДНФ, ДОФ. ДЭФ) составляет
0,1 мкг/г образца, для антипиренов
ГБЦД и ДБДФО — 0,05 мкг/г, а ми*
нимальные открываемые концентра*
ции всех токсикантов существенно
ниже соответствующих ПДК, что
удовлетворяет требованиям гигие*
нического нормирования. При этом
другие продукты термоокислитель*
ной деструкции различных ПВХ ма*
териалов не мешают определению.
4. В зависимости от состава ПВХ ма*
териалов, количества введенного
пластификатора и антипирена, тем*
пературный максимум миграции ис*
следованных соединений суще*
ственно изменяется, что необходимо
учитывать при проведении сертифи*
Таблица 4
Содержание БАП в пыли салонов транспортних средств
Вид и содержание антипирена в пыли салонов,
кабин, вагонов, судових помещений, мкг/г Вид транспортного
средства
ПБДЕ (сума) ГБЦД ДБДО Всего
Автомобиль легко-
вой 57,4 ± 6,1 7,3 ± 1,4 2,1 ± 1,1 66,8 ± 7,1
Автомобиль грузо-
вой 21,8 ± 10,6 - - 21,8 ± 10,6
Трамвай 86,2 ± 7,3 11,5 ± 2,1 1,7 ± 0,9 99,4 ± 15,8
Троллейбус 71,5 ± 6,2 9,6 ± 3,3 2,4 ± 1,5 83,5 ± 17,2
Вагон пассажирский 12,4 ± 3,9 5,3 ± 2,8 - 17,7 ± 2,6
Судно портофлота 17,6 ± 8,5 - - 17,6 ± 8,5
АКТУАЛЬНЫЕ ПРОБЛЕМЫ ТРАНСПОРТНОЙ МЕДИЦИНЫ � № 4 (34), 2013 г.
14
ACTUAL PROBLEMS OF TRANSPORT MEDICINE �#4 (34), 2013
кационных испытаний полимеров и
кабельной продукции на токсичность
продуктов горения.
5. Благодаря разработанным методам
в процессе гигиенического монито*
ринга оказалось возможным под*
твердить роль накапливаемой в оби*
таемых помещениях жилых, обще*
ственных зданий и транспортных
объектов пыли как важного реально*
го источника поступления в орга*
низм человека опасных для здоровья
населения СОЗ, что вызывает необ*
ходимость гигиенического нормиро*
вания и регламентации применения
огнезащищенных полимеров как ос*
новы комплекса профилактических
мероприятий.
Литература
1. Plastics Flammability Handbook. Principles,
Regulations, Testing, and Approval. – 3rd ed.
/ Ed. by J. Troitzsch.* Munich: Carl Hanser
Verlag, 2004.*718 p.
2. Проблема токсичности продуктов горе*
ния полимеров в обеспечении безопас*
ности людей при пожарах / И.А. Харчен*
ко, Д.П. Тимошина, Д.И. Леонова и др. /
/ Довкілля і здоров’я, 2005. — № 2. – С.
6*12.
3. Segev O. Environmental impact of flame
retardants (persistence and
biodegradability) // O. Segev, A. Kushmaro,
A. Brenner // Int. J. Environ. Res. Public
Health. – 2009. – Vol. 6. – No. 2. – P. 478*
491.
4. Wilkie C.A. Fire Retardancy of Polymeric
Materials / C.A. Wilkie, A.B. Morgan // Boca
Raton : CRC Press, 2010. — Second Ed. —
853 p.
5. Darnerud P.O. Toxic effects of brominated
flame retardants in man and in wildlife / P.O.
Darnerud // Environ. Int. – 2003. – Vol. 29.
– No. 6. – P. 841*853.
6. Associations between brominated flame
retardants in human milk and thyroid*
stimulating hormone (TSH) in neonates / M.
Eggesbш , C. Thomsen , J.V. Jшrgensen et
al. // Environ. Res. – 2011. – Vol.111. – No.
6. – P.737*743.
7. Novel and high volume use flame
retardants in US couches reflective of the
2005 PentaBDE phase out / H.M.
Stapleton, S. Sharma, G. Getzinger et al. /
/ Environ Sci Technol. – 2012. – Vol. 46. —
Iss. 24. – P. 13432*13439.
8. Analysis of brominated flame retardants in
styrenic polymers. Comparison of the
extraction efficiency of ultrasonication,
microwave*assisted extraction and
pressurised liquid extraction / Vilaplana F,
Karlsson P, Ribes*Greus A, Ivarsson P,
Karlsson S. // J Chromatogr A. 2008 Jul
4;1196*1197:139*46.
9. Шафран Л.М., Басалаева Л.В., Копа М.Р.
Поливинилхлорид на транспорте: назна*
чение, физико*химические и гигиеничес*
кие свойства, горение / Шафран Л.М.,
Басалаева Л.В., Копа М.// Актуальне
проблемы транспортной медицины,
2008. — № 2 (12). — С. 86*97.
10. Solveig R. Policy relevant Results from an
Expert Elicitation on the Human Health
Risks of Decabromodiphenyl ether
(decaBDE) and Hexabromocyclododecane
(HBCD) / R. Solveig, K.E. Zimmer, H. Keune
et al. // Environmental Health. – 2012. —
Vol. 11. – Suppl. 1. – P. S7*19.
11. Ponzo O.J. Evidence of reproductive
disruption associated with neuroendocrine
changes induced by UV*B filters, phtalates
and nonylphenol during sexual maturation
in rats of both gender / O.J. Ponzo, C. Silvia
// Toxicology. – 2013. –Vol. 311. – No.1*2.
– P. 41*51.
12. Lammel G. Identifying the research needs
in the global assessment of toxic
compounds 10 years after the signature of
the Stockholm Convention / G. Lammel, R.
Lohmann // Environ. Sci. Pollut. Res. –
2012. – Vol. 19. — Iss. 18. – P.1873–1874.
13. Guo Y. Challenges encountered in the
analysis of phthalate esters in foodstuffs
and other biological matrices / Y. Guo, K.
Kannan // Anal Bioanal Chem. – 2012. —
Vol. 404. – Iss. 9. – P. 2539*2554.
14. Шлыков С.А. Масс*спектрометр на служ*
бе у физиков и химиков / С.А. Шлыков /
/ Соросовский образовательный журнал,
2001. – Т. 7. – № 7. – С. 60*65.
15. ГОСТ 12.1.044*89. ССБТ. Пожаровзрыво*
опасность веществ и материалов. Но*
менклатура показателей и методы их оп*
ределения. – М.: Изд. стандартов, 1990.
– 142 с.
16. МВ 8.8.2.4*127*2006 Методичні вказівки
“Визначення та гігієнічна оцінка показ*
ників токсичності продуктів горіння пол*
імерних матеріалів», Одеса. 2006 р.* 128
с.
ACTUAL PROBLEMS OF TRANSPORT MEDICINE �#4 (34), 2013
АКТУАЛЬНЫЕ ПРОБЛЕМЫ ТРАНСПОРТНОЙ МЕДИЦИНЫ � № 4 (34), 2013 г.
15
17. МУК 4.1.738*99 «Определение фталатов
и органических кислот в воде» Методи*
ческие указания. – М., 1999.
18. МР 01.025*07. «Газохроматографическое
определение диметилфталата, диметил*
терефталата, диэтилфталата, дибутилф*
талата, бутилбензилфталата, бис(2*
этилгексил)фталата и диоктилфталата в
водных вытяжках из материалов различ*
ного состава» Методические рекоменда*
ции. – М. 2007.
19. Методика виконання вимірювань масової
концентрації декабромдифеніл*оксиду в
повітрі робочої зони методом хромато*
мас*спектрометрії. № 01/11*2011. –
Одеса, 2011. – 13 с.
20. Методика виконання вимірювань масової
концентрації декабромдифеніл*оксиду в
атмосферному повітрі методом хромато*
мас*спектрометрії. № 02/11*2011. –
Одеса, 2011. – 13 с.
21. Методика виконання вимірювань масової
концентрації гексабромцикло*додекану в
повітрі робочої зони методом газової
хроматографіїї з мас*спектометричним
детектуванням. № 01/05*2012. – Одеса,
2012. – 13 с.
22. Методика виконання вимірювань масової
концентрації гексабромцикло*додекану в
атмосферному повітрі методом газової
хроматографіїї з мас*спектометричним
детектуванням. № 02/05*2012. – Одеса,
2012. – 13 с.
23. Шафран Л.М. До проблеми токсиколог*
ічної та еколого*гігієнічної оцінки бромв*
міщуючих антипіренів / Л.М. Шафран,
В.Ф. Бабій, О.В. Третьякова, Д.І. Леоно*
ва // Актуальні проблеми транспортної
медицини. – 2013. — № 2 (32).* С. 38*
49.
References
1. Plastics Flammability Handbook. Principles,
Regulations, Testing, and Approval. – 3rd ed.
/ Ed. by J. Troitzsch.* Munich: Carl Hanser
Verlag, 2004.*718 p.
2. The problem of toxicity of combustion
products of polymers in ensuring the safety
of people in fires / I.A. Kharchenko, D.P.
Timoshina, D.I. Leonova, etc. // Dovkillja i
Zdorov’ya. — 2005. — № 2. — P. 6*12.
[Rus]
3. Segev O. Environmental impact of flame
retardants (persistence and
biodegradability) // O. Segev, A. Kushmaro,
A. Brenner // Int. J. Environ. Res. Public
Health. – 2009. – Vol. 6. – No. 2. – P. 478*
491.
4. Wilkie C.A. Fire Retardancy of Polymeric
Materials / C.A. Wilkie, A.B. Morgan // Boca
Raton : CRC Press, 2010. — Second Ed. —
853 p.
5. Darnerud P.O. Toxic effects of brominated
flame retardants in man and in wildlife / P.O.
Darnerud // Environ. Int. – 2003. – Vol. 29.
– No. 6. – P. 841*853.
6. Associations between brominated flame
retardants in human milk and thyroid*
stimulating hormone (TSH) in neonates / M.
Eggesbш , C. Thomsen , J.V. Jшrgensen et
al. // Environ. Res. – 2011. – Vol.111. – No.
6. – P.737*743.
7. Novel and high volume use flame
retardants in US couches reflective of the
2005 PentaBDE phase out / H.M.
Stapleton, S. Sharma, G. Getzinger et al. /
/ Environ Sci Technol. – 2012. – Vol. 46. —
Iss. 24. – P. 13432*13439.
8. Analysis of brominated flame retardants in
styrenic polymers. Comparison of the
extraction efficiency of ultrasonication,
microwave*assisted extraction and
pressurised liquid extraction / Vilaplana F,
Karlsson P, Ribes*Greus A, Ivarsson P,
Karlsson S. // J Chromatogr A. 2008 Jul
4;1196*1197:139*46.
9. Shafran L.M. Polyvinyl chloride transport:
the appointment, physico*chemical and
hygienic properties, burning / L.M. Shafran,
L.V. Basalaeva, M.R. Copa // Actual
problems of transport medicine, 2008. —
№ 2 (12). — P. 86*97. [Rus]
10. Solveig R. Policy relevant Results from an
Expert Elicitation on the Human Health
Risks of Decabromodiphenyl ether
(decaBDE) and Hexabromocyclododecane
(HBCD) / R. Solveig, K.E. Zimmer, H. Keune
et al. // Environmental Health. – 2012. —
Vol. 11. – Suppl. 1. – P. S7*19.
11. Ponzo O.J. Evidence of reproductive
disruption associated with neuroendocrine
changes induced by UV*B filters, phtalates
and nonylphenol during sexual maturation
in rats of both gender / O.J. Ponzo, C. Silvia
// Toxicology. – 2013. –Vol. 311. – No.1*2.
– P. 41*51.
12. Lammel G. Identifying the research needs
in the global assessment of toxic
compounds 10 years after the signature of
the Stockholm Convention / G. Lammel, R.
Lohmann // Environ. Sci. Pollut. Res. –
2012. – Vol. 19. — Iss. 18. – P.1873–1874.
АКТУАЛЬНЫЕ ПРОБЛЕМЫ ТРАНСПОРТНОЙ МЕДИЦИНЫ � № 4 (34), 2013 г.
16
ACTUAL PROBLEMS OF TRANSPORT MEDICINE �#4 (34), 2013
13. Guo Y. Challenges encountered in the
analysis of phthalate esters in foodstuffs
and other biological matrices / Y. Guo, K.
Kannan // Anal Bioanal Chem. – 2012. —
Vol. 404. – Iss. 9. – P. 2539*2554.
14. Shlikov S.A. The mass spectrometer was
employed by physicists and chemists / S.A.
Shlikov / / Soros Educational Journal, 2001.
— T. 7. — № 7. — S. 60*65. [Rus].
15. National standard GOST 12.1.044*89.
SSBT. Fire and explosion hazard of
substances and materials. The range of
indicators and methods for their
determination. — M.: Ed. of Standards,
1990. — 142 p. [Rus].
16. MG 8.8.2.4*127*2006 Metodic Guidance
“Identifying and hygienic assessment of
indicators of toxicity of combustion
products of polymeric materials,” Odessa.
2006 — 128 p. [Ukr]
17. MUK 4.1.738*99 “Determination of
phthalates and organic acids in the water”
Methodical instructions. — M., 1999. [Rus].
18. MR 01.025*07. “Gas chromatographic
determination of dimethyl phthalate,
dimethyl terephthalate, diethyl phthalate,
dibutyl phthalate, butyl benzyl phthalate, bis
(2*ethylhexyl) phthalate and dioctyl
phthalate in aqueous extracts of materials
of different composition “. Metodical
Guidelines. — M. 2007. [Rus].
19. Method for measuring the mass
concentration decabromodiphenyl oxide in
the air of the working zone by gas
chromatography with mass spectrometry
detector. № 01/11*2011. — Odessa, 2011.
— 13 p. [Ukr]
20. Method for measuring the mass
concentration decabromodiphenyl oxide in
the atmosphere by gas chromatography
with mass spectrometry detector. № 02/11*
2011. — Odessa, 2011. — 13 p. [Ukr]
21. Methods for measuring the mass
concentration of hexabromocyclododecane
in the air of the working zone by by gas
chromatography with mass spectrometry
detector. № 01/05*2012. — Odessa, 2012.
— 13 p. [Ukr]
22. Methods for measuring the mass
concentration hexabromocyclododecane in
the air by by gas chromatography with mass
spectrometry detector. № 02/05*2012. —
Odessa, 2012. — 13 p. [Ukr]
23. Shafran L.M. The problem of toxicological,
environmental and hygienic assessment of
bromine containing flame retardants / L.M.
Shafran, V.F. Babiy, O.V. Tretyakova, D.I.
Leonova // Actual Problems of Transport
Medicine. — 2013. — № 2 (32). — P. 38*
49. [Ukr]
Резюме
ВИЗНАЧЕННЯ ЗМІСТУ ФТАЛЕВОГО
ПЛАСТИФІКАТОРИ І БРОМОРГАНІЧНИХ
АНТИПІРЕНАМИ У ОБ’ЄКТАХ
НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА І
ПРОДУКТАХ ТЕРМООКИСЛЮВАЛЬНОЇ
ДЕСТРУКЦІЇ ПОЛІМЕРНИХ МАТЕРІАЛІВ
Леонова Д.І., Третьякова О.В.,
Цимбалюк К.К., Шафран Л.М.
Український НДІ медицини транспорту,
Одеса
Широке повсюдне застосування
полімерів у будівництві, на транспорті,
комунальній сфері призвело до істотно*
го зростання хімічної та пожежної небез*
пеки для населення, оскільки ці матеріа*
ли та вироби з них є джерелами надход*
ження в навколишнє середовище токсич*
них сполук, поряд з їх високими займи*
стістю і горючістю. Для поліпшення екс*
плуатаційних властивостей до складу
полімерів вводять пластифікатори, а для
надання їм термостійкості — антипірени.
Зокрема, в ПВХ матеріалах застосовують
як пластифікатори ефіри фталевої кисло*
ти, а в якості антипіренів вводять пол*
ібромдифенілефіри. Чутливі, селективні і
доступні практичним лабораторіям мето*
ди відсутні, що лімітує дослідження і зни*
жує ефективність профілактичних за*
ходів. Автори даної роботи розробили
методи визначення широкого спектру
ефірів фталевої кислоти, гексабромцик*
лододекана і декабромдифенілоксиду в
повітрі, матеріалах, пилу, газоподібних
продуктах горіння та аерозольній фракції
(димі) з нижньою межею виявлення 0,05*
0,1 мкг/г, а мінімальні відкриваємі кон*
центрації всіх токсикантів у повітрі істот*
но нижче відповідних ГДК (0,01*1,0 мг/
м3). Проведені із застосуванням розроб*
лених методів комплексні дослідження
дозволили встановити важливу роль
пилу, що накопичується в приміщеннях
житлових, громадських будівель і транс*
ACTUAL PROBLEMS OF TRANSPORT MEDICINE �#4 (34), 2013
АКТУАЛЬНЫЕ ПРОБЛЕМЫ ТРАНСПОРТНОЙ МЕДИЦИНЫ � № 4 (34), 2013 г.
17
портних об’єктів, як джерела надходжен*
ня в організм людини і тварин фталевих
пластифікаторів і бромвмісних анти*
піренів. Це також послужило важливим
аргументом для обгрунтування гігієнічних
нормативів гексабромциклододекана і
декабромдифенілоксиду в атмосферно*
му повітрі і робочій зоні.
Ключові слова: полімери, пластифіка�
тори, антипірени, ефіри фталевої кис�
лоти, полібромдифенілефіри, методи
дослідження, розробка
Summary
DETERMINATION OF PHTHALIC
PLASTICIZERS AND FLAME RETARDANTS
ORGANOBROMINE IN ENVIRONMENTAL
ENVIRONMENT AND PRODUCTS
OXIDATIVE DEGRADATION POLYMER
MATERIAL
Leonova D.I., Tretyakovа E.V.,
Tsymbalyuk K.K., Shafran L.M.
Ukrainian Scientific and Research Insti�
tute of Transport Medicine, Odessa
Widespread use of polymers in the
construction, transport and the public sec*
tor has led to a substantial increase in
chemical and fire hazards to the population,
as these materials and products are sourc*
es of environmental releases of toxic com*
pounds, along with their easy flammability
and combustibility. To improve the opera*
tion properties of the polymers different
plasticizers are administered, and to impart
their heat resistance – flame retardants. In
particular, to the plasticized PVC materials
phthalic acid esters are used and as flame
retardants — polybromodiphenyl ethers.
Unfortunately, till now sensitive, selective
and practical laboratories available methods
are not available/ This limits and reduces
the effectiveness of preventive measures.
The authors of this study have developed
methods for determining a wide variety of
phthalic acid esters, and also flame retard*
ants hexabromocyclododecane and deca*
bromodiphenyl in the air, polymer materi*
als, indoor dust, combustion gases and
particulate fractions (smoke) with a lower
detection limit of 0.05*0.1 mg/g, and the
minimum concentration unlockable all sub*
stances in the air significantly lower than
the corresponding MAC or TLV (0.01*1.0
mg/m3). Conducted using developed meth*
ods comprehensive studies have estab*
lished the important role of dust, accumu*
lated in the inhabited residential, public
buildings and transportation facilities, as a
source of exposure of humans and animals
phthalate plasticizers and brominated flame
retardants. It is also served as an impor*
tant argument to justify the hygienic stand*
ards of hexabromocyclododecane and de*
cabromodiphenyl in the air and the work*
ing zone.
Keywords: polymers, plasticizers, flame
retardants, esters of phthalic acid, poly�
bromodiphenyl ethers, research methods,
development
Впервые поступила в редакцию 28.10.2013 г.
Рекомендована к печати на заседании
редакционной коллегии после рецензирования
|