Проблема залізовмісних відходів гірничо-металургійного комплексу України — системний підхід

В статі послідовно проаналізовано усі види залізовмісних відходів, що утворюються на різних етапах робіт — від видобутку залізної руди до отримання кінцевої продукції гірничо-металургійного комплексу. Приймались до уваги обсяги відходів, вміст в них заліза стосовно вже накопичених в минулому відході...

Full description

Saved in:

Bibliographic Details
Published in:	Збірник наукових праць Інституту геохімії навколишнього середовища
Date:	2009
Main Authors:	Губіна, В.Г., Горлицький, Б.О.
Format:	Article
Language:	Ukrainian
Published:	Інститут геохімії навколишнього середовища НАН України та МНС України 2009
Online Access:	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/140325
Tags:	Add Tag No Tags, Be the first to tag this record!
Journal Title:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Cite this:	Проблема залізовмісних відходів гірничо-металургійного комплексу України — системний підхід / В.Г. Губіна, Б.О. Горлицький // Збірник наукових праць Інституту геохімії навколишнього середовища. — К. : ІГНС, 2009. — Вип. 17. — С. 79-92. — Бібліогр.: 20 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-140325
record_format	dspace
spelling	Губіна, В.Г. Горлицький, Б.О. 2018-07-05T05:20:56Z 2018-07-05T05:20:56Z 2009 Проблема залізовмісних відходів гірничо-металургійного комплексу України — системний підхід / В.Г. Губіна, Б.О. Горлицький // Збірник наукових праць Інституту геохімії навколишнього середовища. — К. : ІГНС, 2009. — Вип. 17. — С. 79-92. — Бібліогр.: 20 назв. — укр. 2616-7735 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/140325 553.31:663.48.63 В статі послідовно проаналізовано усі види залізовмісних відходів, що утворюються на різних етапах робіт — від видобутку залізної руди до отримання кінцевої продукції гірничо-металургійного комплексу. Приймались до уваги обсяги відходів, вміст в них заліза стосовно вже накопичених в минулому відходів, так і тих, що утворюються зараз щорічно. В результаті аналізу показано, що залізовмісні відходи за обсягом, концентрацією заліза та станом технологічних розробок щодо їх застосування як вторинної сировини, є стратегічним ресурсом ГМК України першочергового значення. В статье приведены результаты последовательного анализа всех видов железосодержащих отходов, образующихся на разных этапах передела от добычи железной руды до получения товарной продукции горно-металлургического комплекса. Учитывали объемы отходов, содержание в них железа, касающихся как уже накопленных в прошлом отходов, так и тех, которые накапливаются сейчас ежегодно. В результате анализа показано, что железосодержащие отходы по объемам, концентрацией железа и состоянием технологических разработок по использованию их как вторичного сырья, являются стратегическим ресурсом ГМК Украины первоочередного значения. All kinds of iron wastes and tailings from iron-ore mining to metallurgical production in Ukraine have been consistently considered by the authors. The volumes of wastes and content of iron in them have been examined both in the accumulated earlier waste and those being accumulated now. It was concluded that the iron wastes and tailings are the strategic resource of mining and metallurgical enterprises in Ukraine. uk Інститут геохімії навколишнього середовища НАН України та МНС України Збірник наукових праць Інституту геохімії навколишнього середовища Проблема залізовмісних відходів гірничо-металургійного комплексу України — системний підхід Проблема железосодержащих отходов горно-металлургического комплекса Украины — системный подход The problem of iron mining wastes and metallurgical tailings of Ukrainian enterprises — the systematic approach Article published earlier
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
title	Проблема залізовмісних відходів гірничо-металургійного комплексу України — системний підхід
spellingShingle	Проблема залізовмісних відходів гірничо-металургійного комплексу України — системний підхід Губіна, В.Г. Горлицький, Б.О.
title_short	Проблема залізовмісних відходів гірничо-металургійного комплексу України — системний підхід
title_full	Проблема залізовмісних відходів гірничо-металургійного комплексу України — системний підхід
title_fullStr	Проблема залізовмісних відходів гірничо-металургійного комплексу України — системний підхід
title_full_unstemmed	Проблема залізовмісних відходів гірничо-металургійного комплексу України — системний підхід
title_sort	проблема залізовмісних відходів гірничо-металургійного комплексу україни — системний підхід
author	Губіна, В.Г. Горлицький, Б.О.
author_facet	Губіна, В.Г. Горлицький, Б.О.
publishDate	2009
language	Ukrainian
container_title	Збірник наукових праць Інституту геохімії навколишнього середовища
publisher	Інститут геохімії навколишнього середовища НАН України та МНС України
format	Article
title_alt	Проблема железосодержащих отходов горно-металлургического комплекса Украины — системный подход The problem of iron mining wastes and metallurgical tailings of Ukrainian enterprises — the systematic approach
description	В статі послідовно проаналізовано усі види залізовмісних відходів, що утворюються на різних етапах робіт — від видобутку залізної руди до отримання кінцевої продукції гірничо-металургійного комплексу. Приймались до уваги обсяги відходів, вміст в них заліза стосовно вже накопичених в минулому відходів, так і тих, що утворюються зараз щорічно. В результаті аналізу показано, що залізовмісні відходи за обсягом, концентрацією заліза та станом технологічних розробок щодо їх застосування як вторинної сировини, є стратегічним ресурсом ГМК України першочергового значення. В статье приведены результаты последовательного анализа всех видов железосодержащих отходов, образующихся на разных этапах передела от добычи железной руды до получения товарной продукции горно-металлургического комплекса. Учитывали объемы отходов, содержание в них железа, касающихся как уже накопленных в прошлом отходов, так и тех, которые накапливаются сейчас ежегодно. В результате анализа показано, что железосодержащие отходы по объемам, концентрацией железа и состоянием технологических разработок по использованию их как вторичного сырья, являются стратегическим ресурсом ГМК Украины первоочередного значения. All kinds of iron wastes and tailings from iron-ore mining to metallurgical production in Ukraine have been consistently considered by the authors. The volumes of wastes and content of iron in them have been examined both in the accumulated earlier waste and those being accumulated now. It was concluded that the iron wastes and tailings are the strategic resource of mining and metallurgical enterprises in Ukraine.
issn	2616-7735
url	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/140325
citation_txt	Проблема залізовмісних відходів гірничо-металургійного комплексу України — системний підхід / В.Г. Губіна, Б.О. Горлицький // Збірник наукових праць Інституту геохімії навколишнього середовища. — К. : ІГНС, 2009. — Вип. 17. — С. 79-92. — Бібліогр.: 20 назв. — укр.
work_keys_str_mv	AT gubínavg problemazalízovmísnihvídhodívgírničometalurgíinogokompleksuukraínisistemniipídhíd AT gorlicʹkiibo problemazalízovmísnihvídhodívgírničometalurgíinogokompleksuukraínisistemniipídhíd AT gubínavg problemaželezosoderžaŝihothodovgornometallurgičeskogokompleksaukrainysistemnyipodhod AT gorlicʹkiibo problemaželezosoderžaŝihothodovgornometallurgičeskogokompleksaukrainysistemnyipodhod AT gubínavg theproblemofironminingwastesandmetallurgicaltailingsofukrainianenterprisesthesystematicapproach AT gorlicʹkiibo theproblemofironminingwastesandmetallurgicaltailingsofukrainianenterprisesthesystematicapproach
first_indexed	2025-11-26T19:13:46Z
last_indexed	2025-11-26T19:13:46Z
_version_	1850769886210424832
fulltext	79 УДК 553.31:663.48.63 Губіна В.Г., Горлицький Б.О. Інститут геохімії навколишнього середовища ПРОБЛЕМА ЗАЛІЗОВМІСНИХ ВІДХОДІВ ГІРНИЧО-МЕТАЛУРГІЙНОГО КОМПЛЕКСУ УКРАЇНИ — СИСТЕМНИЙ ПІДХІД В статі послідовно проаналізовано усі види залізовмісних відходів, що утворюються на різних етапах робіт — від видобутку залізної руди до отримання кінцевої продукції гірничо- металургійного комплексу. Приймались до уваги обсяги відходів, вміст в них заліза стосовно вже накопичених в минулому відходів, так і тих, що утворюються зараз щорічно. В результаті аналізу показано, що залізовмісні відходи за обсягом, концентрацією заліза та станом технологічних розробок щодо їх застосування як вторинної сировини, є стратегічним ресурсом ГМК України першочергового значення. Вступ Підприємства гірничо-металургійного комплексу (ГМК), враховуючи сировинну базу залізних руд, розвинуту мережу промислових підприємств з їх видобутку та збага- чення, металургійних підприємств з виробництва чавуну і сталі, заводів по виготовленню труб та іншої металевої продукції, безумовно, є і будуть залишатися стратегічним про- мисловим потенціалом України, що забезпечує основну долю фінансових надходжень до бюджету країни. Відомо, що для виробки 1т сталі традиційним способом у виробництві застосову- ється >3т первинних природних сировинних ресурсів (залізорудні матеріали та кокс), які накопичуються навколо підприємств, забруднюючи оточуюче середовище. Крім того, в атмосферу викидаються токсичні речовини, які небезпечні для людини. Особливо це сто- сується людей, які проживають в містах, що безпосередньо утворились в місцях розташу- вання промислових підприємств, гірничо-металургійних комбінатів. При цьому очевидно, що чим повільніше будуть вводитись в експлуатацію нові мі- неральні ресурси тим кращим буде навколишнє середовище. Це можливо за умови за- лучення до експлуатації вже накопичених техногенних ресурсів, зокрема залізовмісних відходів видобутку і збагачення залізних руд, відходів металургійних підприємств тощо. В процесі виробництва сталевої продукції втрати металу спостерігаються на кожно- му етапі технологічного циклу від видобутку залізної руди до отримання сталевого прока- ту. Це пояснюється використанням застарілого обладнання металургійних підприємств, низькою сплатою за викиди, скиди та розміщення відходів, недосконалим законодав- ством в сфері надрокористування та охорони навколишнього середовища. Кожний спеціаліст-технолог займається ресурсозбереженням на своєму етапі ви- робництва. Але до цих пір не було визначеної картини скільки заліза ми втрачаємо в ці- лому по Україні і який вклад кожного продуценту залізовмісних відходів за обсягами та масою заліза на кожному етапі виробництва. Тому метою даної роботи є встановлення системного уявлення про обсяги втрат заліза на підприємствах ГМК України. Викладення матеріалу За розвіданими запасами залізних руд Україна займає 3 місце в світі. Підтверджені запаси залізних руд складають майже 26 млрд. т. Вони зосереджені в 5 залізорудних райо- нах (52 родовищах). Промислові запаси та видобуток залізних руд в Україні [1] наведено в таблиці 1. 80 Таблиця 1. Промислові запаси залізних руд України Залізорудні райони Кількість родовищ Промислові запаси, тис. т.Всього Знаходяться в експлуатації Криворізький 29 16 16 946 778 Кременчуцький 5 2 4 326 634 Білозерський 6 2 2 516 707 Керченський 8 – 1 413 749 Жовторіченський 4 2 671 875 Всього: 52 23 25 875 743 Як бачимо, основні запаси залізних руд зосереджені в Криворізькому залізорудному басейні. Нині видобуток багатої залізної руди там здійснюється 3 підприємствами Кривбасу: ВАТ «Криворізький залізорудний комбінат» (КЗРК), який нині розробляє 4 родовища: ш. ім. Леніна, ш. «Гвардійська», ш. «Октябрьська», ш. «Батьківщина», ВАТ «Суха балка» (ш. ім. Фрунзе, ш. «Ювілейна») та ВАТ «Арселор Міттал Кривий Ріг» (колишнє РУ ім. Кі- рова) та Запорізьким залізорудним комбінатом (ЗЗРК), який розробляє Білозерське родо- вище. Інформація щодо діючих підприємств України з видобутку багатих залізних руд на- ведена в таблиці 2. З таблиці видно, що балансових запасів багатих залізних руд в рамках проектних контурів діючих шахт нараховується понад 1 млрд. т. Щорічно видобувається з надр, в середньому близько 16 млн. т багатої залізної руди. Середня масова частка заліза в агломераційній руді Кривбасу складає 58%, ЗЗРК — 62%. ЗЗРК освоює нині Білозерське залізорудне родовище. Родовище простягається на 2,5 км, середня потужність рудного тіла — 60 м. Розвідані запаси руд складають 300 млн. т. У складі руди, що виробляється на комбінаті і має в Україні найвищу якість, частка заліза становить 58–66%. Проектна потужність всіх підземних рудників складає 23,4 млн. т руди на рік. Остан- ні три роки видобуток багатої руди складає 15–16 млн. т , але виробничі потужності цих добувних підприємств вищі. Балансових запасів багатих залізних руд вистачить, в середньому на 30 років роботи кожного підприємства. Підрахованих запасів залізистих кварцитів, які знаходяться в кон- турах діючих шахт вистачить на 20–30 років видобутку В процесі видобутку здійснюється перемішування різних різновидів руди, а також туди потрапляють породи різного складу (залізисті кварцити, сланці тощо). Тому вже в процесі видобутку відбувається збіднювання залізної руди і масова частка заліза знижу- ється на різних підприємствах з 58 до 50–54 масових % . Для підвищення якості агломераційної руди на підприємствах здійснюється збага- чення багатої руди на так званих дробильно-сортувальних фабриках (ДСФ). В Кривбасі це збагачення складається з 2–3 стадійного подрібнення та наступного розсіву рудної маси. В результаті утворюється 2 продукти: один з масовою часткою заліза 58–59% — агломера- ційна руда, другий з часткою <58%. Встановлено, що при подрібнені 7–15 масових % руди залишається не подрібненою і після грохочення (розподілу матеріалу за класами крупно- сті) ці збагачені на залізо куски потрапляють у так звані відходи ДСФ, які є цінною техно- генною залізовмісною сировиною, що накопичується на проммайданчиках видобувних підприємств [2]. Некондиційна фракція з масовою часткою заліза 39–45% взята на облік в Державному балансі запасів і вважається корисною копалиною загальнодержавного зна- чення. Вона складується як залізорудна сировина, що тимчасово не використовується. Щорічно при виробництві агломераційної руди на ДСФ кожної шахти тільки Крив- басу утворюється 200–300 тис. т некондиційної фракції рудної маси, при масовій долі за- ліза в ній, в середньому 43%. Тому на 7 діючих шахтах утворюється щорічно 1,75 млн. т некондиційної фракції, у складі якої знаходиться 752,5 тис. т заліза. Вважається, що на 81 шахтах Кривбасу вже накопичено приблизно 20 млн. т некондиційної фракції, тобто, в середньому, 6,45 млн. т заліза. Треба зазначити, що це вже подрібнена сировина, розмір кусків , що утворюються в процесі подрібнення — 10–80 мм. Залізисті кварцити видобуваються і збагачуються на 6 гірничо-збагачувальних ком- бінатах (ГЗК), 5 з яких находяться на території Кривбасу, один — ВАТ «Полтавський ГЗК» в Полтавській області. (м. Комсомольськ-на-Дніпрі) Полтавський ГЗК розробляє 2 родовища залізистих кварцитів (Горишнє- Плавнинське та Лавриковське) одним кар’єром. ГЗК Кривбасу розробляють 8 родовищ: Інгулецьке ( ВАТ «Інгулецький ГЗК»), Ске- леватське (ВАТ Південий ГЗК), Новокриворізьке, Валявкінське (ВАТ ГЗК «Арселор Міттал Кривий Ріг» — колишній Ново-криворізький ГЗК), Глеєватське, Петровське, Артемівське (ВАТ «Центральний ГЗК»), Первомайське, Ганнівське (Північний ГЗК). Петровське та Артемівське родовища територіально знаходяться в Кіровоградській обл. Крім цього, Центральний ГЗК видобуває залізисті кварцити на шахті ім.Орджонікідзе підземним способом. В структуру ГЗК входять 10 діючих кар’єрів, 2 шахти з видобутку залізистих квар- цитів, 7 подрібнювально-збагачувальних комплексів, 2 агломераційних комплекси з 22 агломераційними машинами, 2 цехи з виробництва обкотишів та допоміжні цехи. Вироб- ничі потужності ГЗК дозволяють щорічно виробляти 74,35 млн. т залізистого концентра- ту, 21,61 млн. т обкотишів та 14, 9 млн. т агломерату (таблиця 3). При видобутку бідних залізних руд, з кар’єрів на збагачувальну фабрику потрапля- ють залізисті кварцити з масовою часткою заліза загального 35—37%. Кондиційними по магнітному залізу вважаються кварцити з масовою його часткою 10–14%. Магнетитові кварцити з масовою часткою заліза < 10% важаються некондиційними і вони потрапля- ють у відвали ГЗК. Аналіз відвалів ГЗК Кривбасу, проведений на початку 80-х років минулого століття показав, що окремо складуються лише окислені кварцити, на які, в свій час були підра- ховані запаси, і вони вважались сировиною для Криворізького гірничо-збагачувального комбінату окислених руд. Всі інші породи (некондиційні залізисті кварцити, сланці, на- віть четвертинні лесовидні суглинки) складуються у змішаних відвалах [3]. В процесі збагачення залізистих кварцитів утворюються відходи, які складуються у хвостосховищах, що займають приблизно 7–10 тис га тільки в Кривбасі. Сумарний об’єм відходів збагачення близько 1,5–3,0 млрд. м3, загальна маса — 4,0–6,0 млрд. т. За даними Мінпромполітики, тільки на ГЗК Кривбасу, щорічно утворюється близь- ко 60 млн. т відходів збагачення, наприклад, в 2003 р. утворилось 55 791,7 млн. т відходів збагачення (таблиця 4). Нашими попередніми дослідженнями встановлено, що в поточних відходах збага- чення ГЗК Кривбасу масова частка заліза загального складає 12–15 мас.%, а у лежаних відходах це значення підвищується до 19 мас.%. [4] Дослідження щодо розподілу заліза в ємностях хвостосховищ показали, що в ре- зультаті гравітаційної диференціації поточних відходів збагачення утворюються ділянки, в межах яких масова частка заліза в лежаних відходах складає 25–35 мас.%, а магнітного заліза — 10–15 і навіть 20 мас.% [5, 6], що співвідноситься з кондиційними залізистими кварцитами, які беруться в кар’єрі 82 Т аб ли ц я 2. Д ію чі п ід п ри єм ст ва з в и до бу тк у ба га ти х за лі зн и х ру д У кр аї н и ( за д ан и м и п ід п ри єм ст в) П ід п ри єм ст во Ш ах ти Б ал ан со ві за п ас и , м лн . т В и ро бн и ча п от уж н іс ть , м лн . т /р ік П ро ду кц ія , щ о ви п ус ка єт ьс я п ід п ри єм ст во м М ас ов а ча ст ка за лі за , % О бс яг в и до бу тк у, м лн . т н а рі к 20 06 20 07 20 08 В А Т « К ри во рі зь ки й за лі зо ру дн и й к ом бі н ат » (Д н іп ро п ет ро вс ьк а об л. ) ім . Л ен ін а; «Г ва рд ій сь ка »; «Ж ов тн ев а» ; «Б ат ьк ів щ и н а» 25 0 2, 00 0 2, 00 0 1, 70 0 2, 60 0 ру да з ал із н а аг ло м ер ац ій н а, ру да д ом ен н а ку ск ов а 56 -6 0 47 -5 0 7, 1 7, 10 3 6, 24 2 В А Т « С ух а ба лк а» (Д н іп ро п ет ро вс ьк а об л. ) «Ю ві ле й н а» ; ім . Ф ру н зе ; «П ів де н н а» 87 ,7 32 ,7 13 0 2, 30 0 1, 70 0 ру да з ал із н а аг ло м ер ац ій н а ру да д ом ен н а ку ск ов а 56 -6 0 47 -5 0 3, 02 9 2, 85 5 2, 69 4 Ш ах то уп ра вл ін н я В А Т «М іт та л С ті л К ри ви й Р іг » (Д н іп ро п ет ро вс ьк а об л. ) Ім . К ір ов а; П ро хі дн и ц ьк а; К ар ’є р «П ів де н н и й » 10 8, 4 7, 60 0 ру да з ал із н а аг ло м ер ац ій н а ру да з ал із н а до - м ен н а 53 ,5 34 -5 4, 4 1, 87 2 2, 10 7 1, 46 9 0, 11 2 З ап ор із ьк и й за лі зо ру дн и й к ом бі н ат (м . Д н іп ро ру дн и й , З ап ор із ьк а об ла ст ь) «Е кс п лу ат ац ій н а» ; «П ро хі дн и ц ьк а» 30 0 3, 50 0 ру да з ал із н а м ар те н ів сь ка т а до м ен н а, ру да з ал із н а аг ло м ер ац ій н а 58 -6 6 62 4, 30 9 4, 40 0 4, 50 0 ∑ 90 8, 8 23 ,4 16 ,3 1 16 ,4 65 15 ,0 17 83 Таблиця 3. Гірничо-збагачувальні комбінати України з виробництва залізорудної продук- ції (за даними підприємств) Гірничо- збагачувальні комбінати Кар’єри Запаси, млрд.т Виробнича потужність підприємства, млн. т/ рік концентрат * обкотиші агломерат Інгулецький Інгулецький 1 14____ 12,63 – – Південний Скелеватський 1,8 14____ 7,56 – 5____ 3,68 Міттал Стіл Кривий Ріг № 2-біс (Ново- криворізьке род.) № 3 (Валявкінське род.) 3,5 13,5____ 7,79 – 9,9____ 9,65 Центральний №1 (Глеєватське род.) № 3 (Петровське род. № 4 (Артемівське род.) Род. ш. «Орджонікідзе» 0,37 0,486 17,1____ 5,72 4,5___ 1,96 – Північний Первомайський Ганнівський 2 11__ 11 9,6____ 9,42 – Полтавський Горишнє-Плавнинське, Лавриковське 1,67 7,75____ 10,46 7,51____ 9,03 – «Восток-руда» «Нова» 0,545 0,12 – – Всього: 11,371 74,35_____ 55,32 21,61____ 20,41 14,9____ 13,33 * В числівнику — виробнича потужність підприємства, в знаменнику — обсяги виробництва продукції в 2008 р. Таблиця 4. Обсяги утворення відходів збагачення на ГЗК Кривбасу № Підприємство Утворено відходів збагачення, млн. т Всього утворено, млн. т2003 2005 1 ВАТ «Інгулецький ГЗК» 19,9 19,5 711,4 2 ВАТ «Південий ГЗК» 9,7 10,2 518,3 3 ГЗК ВАТ «Криворіжсталь» 9,1 9,6 431,4 4 ВАТ «Центральний ГЗК» 7,0 н/д н/д 5 ВАТ «Північний ГЗК» 9,9 н/д н/д Всього: 55,6 Окрім цього, 70% заліза, яке входить до складу відходів збагачення, знаходиться в розкритому стані (зерна рудного магнетиту вже відокремлені від нерудних мінералів). В матеріалі крупністю < 0,16 мм більше 90% магнетиту і практично весь гематит розкриті [7, 8], що говорить про менші енерговитрати за умови вторинного використання цієї тех- ногенної сировини, тому що в гірничо-збагачувальному комплексі самою енергоємною технологією є збагачення руди (44%), де 60–70% приходиться на подрібнення. Дослідження з приводу додаткового вилучення заліза з відходів збагачення, як по- точних так і лежалих, з отриманням масової долі в концентраті до 63% на Криворіжжі проводились вже з 70-х років хх сторіччя [9, 10]. Встановлено, що залізо концентрується в нижній частині хвостосховища і вздовж дамб пульпопроводу. В ємностях більших розміром, утворюються більш сприятливі умо- ви для гравітаційної диференціації і утворення збагачених залізом ділянок. Такі умови були створені на хвостосховищі Центрального ГЗК. Воно побудовано таким чином, що 84 центральна дамба пульпопроводу нарощувалась поступово і ємність хвостосховища не була поділена на карти. Треба зазначити, що підвищена масова частка заліза у відходах збагачення хвостосховища Центрального ГЗК пояснюється ще й тим, що на цьому комбі- наті на протязі 25 років добувались та збагачувались окислені кварцити, що передбачало їх обпалювання в схемі збагачення. За рахунок недостатнього обпалення заліза у формі гематиту (мартиту) втрачалось і спрямовувалось у хвостосховище. З 2002 року на цьому підприємстві ведеться промислова розробка накопичених відходів збагачення з отриман- ням з них залізистого концентрату. Для оцінки розподілу заліза безпосередньо в хвостосховищах ГЗК і підрахунку за- пасів в середині 80-х років минулого століття були проведені геолого-розвідувальні робо- ти за рахунок державного бюджету Радянського Союзу. На хвостосховищі Центрального ГЗК пробурили 56 свердловин вздовж і навхрест дамби центрального пульпопроводу на всю глибину хвостосховища (30 м), на інших — по 20 свердловин вздовж дамб. Тому для встановлення дійсної картини розподілу заліза в хвостосховищах інших комбінатів по- трібно проводити буро-розвідувальні роботи, що дуже недешево. Якщо врахувати, навіть з відомих даних, що середнє значення заліза загального в хвостосховищах становить 12 мас.%, то тільки в Кривбасі накопичено 600 млн. т заліза при щорічному поповненні на 66 млн. т. Залізорудний концентрат, який є кінцевою продукцією ГЗК, далі надходить до агло- мераційної фабрики для виробництва агломерату — частини доменної шихти. Агломераційне виробництво є першою ланкою в ланцюгу металургійного виробни- цтва. Агломерат в Україні виробляється на 8 підприємствах: Південний ГЗК, ГЗК та агло- мераційна фабрика металургійного виробництва «Міттал Стіл Кривий Ріг» (Кривий Ріг), Єнакіївський металургійний завод, металургійний комбінат «Азовсталь», металургійний комбінат ім. Ілліча (Маріуполь), Алчевський металургійний комбінат, металургійний ком- бінат ім. Дзержинського (Дніпродзержинськ), металургійний комбінат «Запоріжсталь», де експлуатуються 63 агломераційні машини загальною площею спікання 4306,5 м2 (без урахування Південного ГЗК) та проектною потужністю 51,35 млн. т агломерату на рік. За такими характеристиками як витрати палива, питома продуктивність та «масова доля дрібної частки» вітчизняні агломераційні машини відстають від іноземних виробництв. В 2007 р. в Україні було вироблено 48,8 млн. т агломерату, в 2008 р. — 42,7 млн. т (за даними інвестиційної компанії «Сократ»). Агломераційне виробництво вважається одним з найбільш екологічно небезпечних процесів в металургійному виробництві, тому що тут утворюється половина всіх викидів металургійного підприємства. За хімічним складом агломераційні шлами практично ідентичні шихті, що переро- бляється. Основна частина цих шламів складається із сполук заліза, кремнію та кальцію. Друга частина складається з часток агломерату: руда, кокс, вугілля, вапняк. Масова частка заліза в агломераційних шламах складає 29–46% . Агломерат, як компонент шихти, потрапляє в доменну піч (ДП). На балансах укра- їнських металургійних підприємствах знаходиться 43 ДП. В 2006 р. експлуатувалось 37 печей, в 2007 р. — 41. Станом на травень 2009 р. (за словами генерального директора ОП „Металургпром” В. харахулаха ) простоюють 14 печей, в тому числі 7 з них виведено з експлуатації, 6 печей ремонтуються, 1 піч зупинена за відсутністю реалізації продукції. Виробничі потужності ДП — 39,6 млн. т чавуну на рік. В 2007 р. в Україні було ви- роблено 35,65 млн. т чавуну. Масова частка заліза в доменних шламах українських металургійних комбінатів ко- ливається в межах 29–37%, цинку 0,5–3,5%. Чавун, що виплавляється в доменній печі, характеризується не тільки достатньою міцністю, але й підвищеною крихкістю внаслідок підвищеного вмісту вуглецю. Тому на- ступною стадією переробки металу є виробництво сталі (видалення вуглецю для надання металу пластичності). 85 Україна входить в число найкрупніших світових виробників сталі. В 2008 р. за ви- робництвом сталі Україна. зайняла 8 місце у світі, в попередні роки за цим показником вона була на 7 місці. Наочне відображення масштабів виробництва сталевої продукції в Україні , наведено в таблиці 5, де вказано всі нині діючі на території України металургійні комбінати та заводи і обсяги виробленої металевої продукції в 2008р. [11]. Таблиця 5. Виробництво металевої продукції на металургійних підприємствах України в 2008 р., млн. т № Підприємство Чавун Сталь Прокат Труби 1 Арселор Міттал Кривий Ріг 5,632 6,233 5,406 - 2 Азовсталь 4,611 5,519 5,039 - 3 ММК ім. Ілліча 4,491 5,597 4,476 0,0935 4 Алчевський металургійний комбінат 3,777 4,356 3,940 - 5 Запоріжсталь 3,284 3,942 3,211 - 6 Дніпровський металургійний комбінат ім. Дзержинського 3,06 3,321 2,777 - 7 Єнакіївський металургійний завод 2,563 2,733 2,695 - 8 Дніпропетровський металургійний завод ім. Петровського 1,167 1,086 0,987 - 9 Макіївський металургійний завод 1,267 1,254 0,876 - 10 Донецький металургійний завод 0,925 0,870 0,637 - 11 Донецький електрометалургійний завод - 1,038 1,025 12 Дніпроспецсталь - 0,482 0,289 13 Краматорський металургійний завод ім. Куйбишева 0,203 - 0,024 - 14 Донецький металопрокатний завод - - 0,097 - 15 харцизький трубний завод - - - 0,386 16 Нижньодніпровський трубопрокатний завод - - - 0,533 17 Новомосковський трубний завод - - - 0,391 18 Нікопольський південнотрубний завод - - - 0,334 19 Луганський трубний завод - - - 0,255 20 ВАТ «Дніпропетровський металургійний завод ім. Комінтерну» - - - 0,215 21 Дніпропетровський трубний завод - - - 0,140 22 ВАТ ЮНТИЗ ЗАО "Юті СТ", м. Нікополь - - - 0,079 23 ВАТ Труболіт - - - 0,0064 24 Всього 30,98 36,431 31,479 2,4329 Як видно з таблиці 5, в 2008 р. всіма заводами в Україні було вироблено майже 31 млн. т чавуну, 36 млн. т сталі, майже 31,5 млн. т прокату та 2,5 млн. т труб. В 1991 році (для порів- няння) — 33,62; 44,99; 32,82 млн. т відповідно (за виключенням виробництва труб). Сталь в Україні виплавляється мартенівським, конверторним та електросталепла- вильним способом в процентному відношенні відповідно (47, 49, 1,6%). На балансі мета- лургійних підприємств знаходиться 21 конвертер, 42 мартенівські печі. Майже половина всієї сталі виплавляється застарілим мартенівським способом, чого не має в жодній країні світу. Найпотужніші металургійні комбінати планують в найближ- чий час ліквідувати мартенівське виробництво та замінити його на конверторне. Плану- ється також побудувати 4 міні-металургійних заводи (електропечі), які працюють лише на 86 металобрухті. Кількість підприємств чорної металургії та обсяги продукції, що на них ви- робляється говорить про те, що і надалі чорна металургія залишатиметься однією з осно- вних галузей економіки України. Залізовмісними відходами виробництва сталі є шлами та шлаки, які мають назву в залежності від способу виробництва сталі (мартенівські, конверторні, електросталепла- вильні) Мартенівські шлами є найбільш високодисперсними серед металургійних шламів, що значно ускладнює процеси підготовки їх до утилізації. Масова частка заліза в них ста- новить 47–58%. Масова частка заліза в конверторних шламах нижча, ніж в мартенівських і складає 41–45%. Щодо шлаків, за даними [12] на металургійних підприємствах України накопичено 240 млн. т шлаків, 128 млн. т з яких є сталеплавильні. За кількістю накопичених шлаків в Україні лідирує Єнакіївський металургійний завод, «Арселор Міттал Кривий Ріг» та «За- поріжсталь». Зазвичай, доменні шлаки складуються у відвалах відокремлено від сталеплавильних. Масова частка заліза в них — 5% у вигляді корольків. Сталеплавильні шлаки вміщують більше металу — 10–15%. Питомий вихід стале- плавильних шлаків складає, в середньому, 160–170 кг/т сталі [13]. Згідно аналізу, проведеному УкрДНТЦ «Енергосталь» в 2005 р. на металургійних комбінатах України щодо утилізації сталеплавильних шлаків, на 5 металургійних під- приємствах («Азовсталь», «Криворіжсталь», Дніпровський метзавод ім. Дзержинського, Алчевський меткомбінат, Макіївський меткомбінат) налагоджена утилізація цих шлаків з вилученням з них заліза для використання в сталеплавильному процесі і частково з ви- користанням їх в агломераційному процесі як флюсу [12]. Але більша частина шлаків, яка раніше використовувалась у будівельній індустрії, складується у відвалах в зв’язку із змен- шенням попиту. Треба зазначити, що в останні роки значно збільшилось використання конвертор- ного шлаку при виробництві чавуну. Шлак використовують у вигляді флюсових домішок, тому що він вміщує до 5% оксиду кальцію. В домну він потрапляє безпосередньо з ших- тою, або після подрібнення додається до агломерату. Використання шлаку при агломе- рації, при безпосередньою подачею до домни, забезпечує економію вапняку та збільшує продуктивність агломераційних машин на 0,18% на кожний кілограм доданого шлаку. Так, наприклад, вторинне використання конверторних та кінцевих мартенівських шлаків, після попередньої їх підготовки в металургійній шихті, дозволяє заощадити 35–40% вапняку та скоротити тривалість плавлення сталі на 8–10 хвилин. Використання кожного кілограму конверторних шлаків при виробництві однієї тони чавуну дає можливість заощадити: 0,35 кг залізорудної сировини, 0,43 кг сирого вап- няку, 0,104 кг коксу. Додатково при залученні, вилучених із шлаків, залізовмісних часток (скрапу) можна також заощадити: 0,83 кг залізорудної сировини, 0,19 кг сирого вапняку, 0,16 кг коксу, зменшити вихід шлаку на 0,09 кг [14]. Наступна стадія металургійного виробництва — прокатне. Прокат в Україні виро- бляють на 10 металургійних комбінатах повного циклу, 1 металопрокатному, 9 заводах, спеціалізованих на виробництві труб. харцизький трубний завод залишається лідером СНД з виробництва нафтогазових туб. Нижньодніпровський трубопрокатний завод за- ймає монопольне положення з виробництва тягнутих труб загального призначення. Крім цього, в Україні розташовано 9 підприємств, які відносяться до об’єднання «Укрметаловироби», загальною потужністю 1,004 млн. т виробів на рік. Основна продук- ція (тис т): дріт загального призначення — 108, дріт стальний — 87, канат стальний — 50,6, укріплення для залізничних доріг — 22, 2, посуд емальований — 17,1, електроди зварю- вальні — 9,4, металокорд — 9,3, машинобудівне кріплення — 8,9, цвяхи — 7,2, сітка сталь- на — 6,8, провід порошковий — 3,3, ланцюги — 0,1 шурупи — 0,07. Зазвичай, відходи металургійного підприємства у відсотках розподіляються наступ- ним чином [15]: 87 шлаки — 57–63;• мінеральні відходи (лом вогнетривів та вхідні компоненти — 4–6;• металобрухт — 15–17;• пил, шлам, окалина — 9–13;• інші — 2–4.• До відходів прокатного виробництва відноситься окалина — дрібнодисперсний шлам з розміром часток 0,05–0,3 мм , в оболонці мінерального масла. Вона утворюється в процесі гарячої прокатки вуглеводневих сталей, при різанні злитків, заготівок, іншого сортаменту та у процесі обробки їх поверхонь. Ці відходи відносяться до III класу небез- пеки. В процесі гарячої прокатки вуглеводневих сталей утворюється 11,6—19,4 кг ока- лини на 1 т матеріалу, що обробляється. При вогневій зачистці металу утворюється 40 г окалини на 1 м2 поверхні. Масова частка заліза в ній — 61–73%. Окалина, що відокремлю- ється від металу водою технологічних агрегатів та системою гідрозмиву, транспортується на очисні споруди. Одночасно з окалиною в воду потрапляє технологічне масло, вміст якого — 5,4–17%. Промаслену окалину, яка утворюється при виробництві сталей, можна умовно поді- лити на крупнодисперсну (> 0,1 мм) та дрібнодисперсну (< 0,1 мм). Крупні частки осідають, зазвичай, в ямах для крупної окалини, тому їх зневоднення не представляє труднощів. Масова частка заліза у промасленій окалині перевищує масову частку заліза у залізорудних концентратах, які виробляють гірничо-збагачувальні комбі- нати України. Утилізація і повторне використання у металургійному циклі крупнодисперсної ока- лини не проблематично: вона вміщує 5% вологи, легко зневоднюється та вміщує не біль- ше 1,0–1,5% масла, тоді як дрібнодисперсна окалина потребує додаткових заходів підго- товки її до вторинного використання. Взагалі, питомі показники утворення відходів на українських підприємствах при ви- робництві 1 т сталі суттєво перевищують зарубіжні показники, що обумовлено викорис- танням застарілого обладнання. Обсяг та види відходів, що утворюються при виробництві металопродукції наведено на прикладі Єнакіївського металургійного заводу та ВАТ «Криворіжсталь» (таблиці 6, 7). Таблиця 6. Обсяг та види відходів, що утворюються при виробництві металопродукції на Єнакіївському металургійному заводі Виробництво Відходи, що утворюються Кількість, кг/т продукції агломераційне шлам 30–32 доменне шлам 38–42 сталеплавильне шлам 15–25 прокатне окалина 11,6–19,4 доменне, сталеплавильне шлак 450–600 Щорічні обсяги утворення відходів металургійного підприємства видно на прикладі ВАТ «Криворіжсталь» (таблиця 7). Підраховано, що з викидами газів виноситься біля 31 кг заліза на 1 т сталі, при цьому в атмосферу після очищення газів викидається 1,2–0,6 кг заліза. Частина заліза втрачаєть- ся з пилом, який уловлено, але не використано. Кількість пилу, який зараз утворюється на металургійному комбінаті та масова частка заліза в ньому наведена в таблиці 8. Підраховано, що зараз на підприємствах ГМК України на 1 т сталі утворюється 100–200 кг пилу, 60–80 кг шламів. Практично повністю на комбінатах використовуєть- ся колошниковий пил та первинна окалина, низький ступінь використання доменних — 43% та сталеплавильних шламів — 31,8%, вторинної окалини — 65% [16]. 88 Таблиця 7. Відходи ВАТ «Криворіжсталь» (станом на 1999 рік) Виробництво Шлами газоочищення, т/рік Промаслена окалина, т/рік Агломераційне 8294 – Доменне 74754 – Мартенівське 11608 – Конверторне 32006 – Прокатне – 14620 Всього 126662 14620 Таблиця 8. Кількість пилу, утвореного в результаті процесів металургійного виробництва, та масова частка заліза в ньому Виробництво Кількість пилу, кг/т сталі Середня масова частка заліза, мас.% агломераційне 15,2 53 доменне 3,4 34,5 сталеплавильне 8,8 48,6 Нині на всіх українських металургійних підприємствах залізовмісні відходи вико- ристовують як компоненти агломераційної шихти. Для більшості підприємств техноло- гічно допустимі витрати підготовлених сипучих шламів в кількості 120–160 кг на 1т агло- мерату, наприклад на «Арселор Міттал Кривий Ріг». — 130–140 кг/ т. Більшість сучасних металургійних комбінатів України, як відомо, були побудовані на початку 30-х років минулого століття. Тому майже за 80 років експлуатації навколо місць їхньої локалізації накопичено значну кількість залізовмісних відходів. За різними літературними джерелами в шламосховищах і шлаковідвалах металургійних підприємств України складовано 30–70 млн. т шламів та 220–240 млн. т шлаків. Наприклад, на «Арсе- лор Міттал Кривий Ріг» їх накопичення — 4–10 млн. т [16, 17]. Згідно Каненко Г.М. та ін. [18] в Україні з 1999 по 2004 рік, у зв’язку з ростом ви- робництва сталі, кількість утворених металургійних залізовмісних шламів та окалини під- вищилась з 3,1 до 4,8 млн. т. Утворення залізовмісних металургійних відходів на 1 т сталі складає 700–750 кг. За останні роки, при збільшенні виробництва сталі на 13,7%, нако- пичення металургійних шламів стабілізувалось на 30 млн. т, а накопичення шлаків про- довжує збільшуватись. При цьому, нормативи утворення відходів кожне підприємство розраховує самостійно, погоджуючи їх з екологічними інспекціями. В умовах України середній показник по галузі складає 126–133 кг/т продукції. Але, наприклад, на металур- гійному комбінаті ім. Петровського він складає 212 кг/т. При цьому, навіть у середньому, показники утворення шлаків та залізовмісних відходів більше ніж в 2 рази перевищують європейські. Питомий вихід металургійних пилу та шламу становить 20–50 кг на 1 т про- дукції [19]. Проведені дослідження показують, що значна кількість шламів у відходах металур- гійних підприємств містить від 45% до 52% заліза, 6,0–9,5% вуглецю з невеликим вміс- том цинку (0,5–4%). Ця сировина разом з іншими побічними продуктами металургійного виробництва (дрібним коксом, окалиною, залишками вапна та інше.) після попередньої підготовки може ефективно використовуватись при агломерації та у конверторному ви- робництві сталі [14]. Але, як правило, шлами металургійних заводів після різних металур- гійних процесів складуються в одних і тих же шламонакопичувачах, де вони усередню- ються. Це призводить до того, що багатіші за масовою часткою заліза шлами, наприклад агломераційного та мартенівського виробництва, збіднюються за рахунок менш багатих на залізо шламів конверторного виробництва. Проведений нами аналіз всіх залізовмісних відходів в ланцюгу видобуток — збага- чення — агломерація — виробництво чавуну — виробництво сталі — отримання прокату 89 показав, що на кожній наступній сходинці виробництва металевої продукції масова част- ка заліза у відходах теж підвищується. І на останньому етапі всього циклу (при вироб- ництві прокату) утворюється прокатна окалина з масовою часткою заліза (67–72%). Ми прийшли до парадоксальної ситуації — створюємо техногенну залізовмісну сировину, в якій масова частка заліза перевищує її концентрацію в багатій залізній руді , яку ми бере- мо з надр (56–60%), та залізистому концентраті, що отримують на збагачувальних фабри- ках (65–68%). Це наглядно видно на схемі 1. Схема 1. Розподіл масової частки заліза у залізних рудах та відходах підприємств ГМК України: ДСФ — дробильно-сортувальні фабрики; ГЗК — гірничо-збагачувальні комбінати Звичайно, є визначені технологічні труднощі, які заважають рециркуляції металу на вітчизняних підприємствах. Але обсяг сучасної утилізації залізовмісних відходів на під- приємствах ГМК України вкрай не достатній, що не виправдано ні з економічної, ні з при- родоохоронної точки зору. На сьогодні тільки на Центральному гірничо-збагачувальному комбінаті (Кривбас) працює установка з переробки лежалих відходів збагачення залізис- тих кварцитів. Практика цього підприємства показала, що масова частка заліза в кон- центраті з хвостів трохи нижча, ніж із кондиційних залізистих кварцитів, але собівартість такого концентрату на 40% нижча. При цьому визволяється місце у хвостосховищах для 90 поточних відходів збагачення, що дозволяє не виводити з обігу сільськогосподарські зем- лі для побудови нових хвостосховищ. Стосовно залізовмісних шламів металургійних виробництв, низький ступінь вико- ристання шламів (%) пояснюється низкою причин: високою дисперсністю часток, в зв’язку з чим їх важко зневоднювати та отриму-• вати матеріал необхідної сипучості; наявністю шкідливих домішок (Zn, Pb тощо) в кількостях, більших ніж їх мож-• ливо використовувати в якості шихти, які теж є цінною техногенною сировиною самі по собі; вологістю;• надмірними домішками нафтопродуктів; складністю гомогенізації влежалих • шламів. Проведений нами аналіз літературних джерел показав, що вітчизняними науково- проектними установами розроблено та запропоновано технології підготовки до викорис- тання залізовмісних металургійних відходів для впровадження на українських металур- гійних комбінатах, а саме: схеми зневоднення металургійних шламів (із будівництвом корпусів зневоднен-• ня шламів та без них) з наступним перемішуванням шламів з вапном та подаль- шим брикетуванням для використання як домішок у шихту в агломераційному і доменному виробництвах (УкрГНТЦ «Енергосталь»); дезінтегратор-змішувач для гомогенізації складованих залізовмісних шламів, за • допомогою якого здійснюється рівномірний розподіл залізовмісних відходів в об’ємі вихідної шихти, розроблений на кафедрі руднотермічних процесів і мало- відходних технологій Дніпропетровського технічного університету, комплексна переробка відходів металургійних підприємств шляхом брикетування методом холодного вібропресування для використання їх подалі як домішок в шихту за- мість залізної руди та обкотишів при виробництві чавуну. Обсяги заліза, накопиченого у відвалах та шламонакопичувачах, вражають (схема 2). Взагалі в хвостосховищах ГЗК, шламосховищах та шлакових відвалах металургійних під- приємств вже накопичено 652,5 млн. т техногенного заліза, щорічне його утворення скла- дає 72 млн. т на рік. Таким чином, на складах, хвостосховищах ГЗК, шламосховищах та шлаковідвалах меткомбінатів заліза вже накопичено більше, ніж його знаходиться в проектних конту- рах підприємств з видобутку багатих залізних руд (538,9 млн. т), а масова частка заліза в останніх нижча, ніж, наприклад, у прокатній окалині вторинних відстійників, тощо. Висновки На проммайданчиках підприємств ГМК України накопичено 652,5 млн. т заліза, • що більше, ніж у проектних контурах видобувних підприємств багатої залізної руди. Вітчизняними науково-дослідними і проектними установами розроблені та за-• пропоновані для впровадження на українських металургійних комбінатах техно- логії отримання концентрату з відходів збагачення залізистих кварцитів та тех- нології підготовки до використання залізовмісних металургійних відходів. Залізовмісні відходи за обсягом, концентрацією та станом технологічних розро-• бок щодо їх застосування як вторинної сировини є стратегічним ресурсом ГМК України першочергового значення. Вирішення проблеми використання залізовмісних відходів, з нашої точки зору, • реально можливе за умов: створення нормативно-законодавчого поля, в якому власники підприємств з – видобутку, збагачення, металургійної переробки залізовмісної продукції бу- дуть зацікавлені по-перше, у створенні меншої кількості відходів, по-друге, у вторинному використанні останніх; 91 удосконалення існуючих та розробки нових технологій видобутку і збагачен- – ня залізних руд, технологій попередньої підготовки залізовмісних відходів до вторинного використання в технологічних циклах існуючих чи спеціалізова- них в цьому напрямку підприємств; налагодження системи збору та статистичної обробки даних щодо поводжен- – ня з залізовмісними відходами, які накопичені, продовжують накопичуватись або вже утилізуються на підприємствах ГМК з метою створення податкового тиску та стимулювання економічно та екологічно виправданого поводження з цими відходами. Схема 2. Запаси техногенного заліза, що накопичене у шламосховищах та шлаковідвалах підприємств ГМК України 1. Данилишин Б.М., Дорогунцов C.I., Міщенко B.C. та ін. Природно-ресурсний потенціал сталого розви- тку України // — К.: РВПС України, 1999. — №3. — С. 57–60. 2. Евтехов В.Д. Техногенные месторождения: от использования имеющихся — к созданию более совершенных // Геолого-мінералогічний вісник. — 2003. — № 1. — С. 19–26. 3. Куделя А.Д. Комплексное использование минеральных ресурсов железорудных горно-обогатительных комбинатов. — Киек: Наукова думка. — 1984. — 495 с. 4. Губіна В.Г., Кадошніков В.М., Заборовський В.С., Кузенко С.В., Горлицький Б.О, Бондаренко Г.М. Ви- вчення можливості використання відходів збагачення залізистих кварцитів в народному господарстві // Зб наук. пр. ІГНС НАН України «Геохімія та екологія». — Вип.14. — К. — 2007. — С. 156–165. 5. Губіна В.Г. Распределение железа в техногенном месторождении Центрального ГОКа по данным ма- тематического моделирования // Сб. научн. труд. Механобрчермет «Новое в технологии, технике и экономике переработки минерального сырья». — Часть 2. — Кривой Рог. — 1998. — С. 87–97. 6. Евтехов В.Д., Грицай Е.Ю., Паранько И.С. и др. Минералогические особенности и обогатимость лежалых хвостов Ингулецкого горнообогатительного комбината // Геолого-мінералогічний вісник.- 2004. — №2. — С. 74–77. 92 7. Євтєхов В.Д., Федорова І.Ф. Мінеральний склад хвостів Північного гірничозбагачувального комбінату // Геолого-мінералогічний вісник. — 2002. — №1. — С. 90. 8. Федорова И.А., Евтехов В.Д. Минералогическое обоснование рациональной технологии обогащения лежалых хвостов северного горно-обогатительного комбината // Проблемы развития Криворожского железорудного бассейна. — Материалы научно-технической конф. — Кривой Рог. — 2002 г. — С. 67. 9. Дообогащение отходов горнообогатительных комбинатов и их использование в народном хозяйстве // — Киев. — УкрНИИТИ. — 1971. — 43 с. 10. Губин Г.В., Граблев С.А., харламов В.С. Разработка технологии обогащения труднообогатимого вто- ричного сырья // Обогащение тонковкрапленных руд. — АН СССР. — Апатиты. — 1985. — С.86–88. 11. www.credit-rating.ua. 12. Каненко Г.М., Злобин А.Г. и др. Использование отходов металлургических предприятий в строительной индустрии // Экология и промышленность. — харьков. — 2005. — № 1 (2). — С. 41. 13. Ростовский В.И., Бондарь О.И. и др. Комплексная утилизация заскладированных отходов черной мета- ллургии // www.ecologylife.ru/utilizatsiya-2004. 14. Альошин О.О., Остроушко А.В. Деякі аспекти утворення нормативно-правової бази у сфері ресурсо- збереження // www.ecologylife.ru/utilizatsiya-2004. 15. Носков В.А., Макогон В.Ф. Состояние и перспективы утилизации железосодержащих отходов в мета- ллургическом производстве Украины // Металлургическая и горнорудная промышленность. — 2001. — № 4. — С. 98. 16. Носков В.А. Разработка технологий подготовки и переработки промышленных отходов — ключ к ре- шению проблем ресурсосбережения и экологии //Экология и промышленность. — харьков. — 2005. — №2 (3). — С. 58–60. 17. Нестеренко Т. Природа ритмічної шаруватості дисперсних відкладів техногенної сировини // Мінера- логічний збірник. — 2008. — Вип. 1–2. С. 119–124. 18. Каненко Г.М., Злобин А.Г., Алхасова В.В. Ресурсоценные отходы предприятий черной металлургии// Материалы 2-й Международной конференции «Сотрудничество для решения проблемы отходов». — харьков (9–10 февраля 2005 г.). 19. Красненко А.Г. Технологія виготовлення шихтових матеріалів з відвальних сталеплавильних шлаків // www.fotm.kpi.ua/Krashenko-article. 20. Лисенко И.С., Олабин В.М., Сигал І.Я и др. Проблема очистки агломерационных газов металлургичес- кого производства // Сб. н. статей хIII международной научно-практической конф. «Экология и здо- ровье человека. Охрана воздушного и водного бассейнов. Утилизация отходов» Т.1 — харьков. — 2005 С. 276. Губина В.Г., Горлицкий Б.А. ПРОБЛЕМА ЖЕЛЕЗОСОДЕРЖАЩИх ОТхОДОВ ГОРНО- МЕТАЛЛУРГИЧЕСКОГО КОМПЛЕКСА УКРАИНЫ — СИСТЕМНЫЙ ПОДхОД В статье приведены результаты последовательного анализа всех видов железосодер- жащих отходов, образующихся на разных этапах передела от добычи железной руды до полу- чения товарной продукции горно-металлургического комплекса. Учитывали объемы отходов, содержание в них железа, касающихся как уже накопленных в прошлом отходов, так и тех, которые накапливаются сейчас ежегодно. В результате анализа показано, что железосо- держащие отходы по объемам, концентрацией железа и состоянием технологических разра- боток по использованию их как вторичного сырья, являются стратегическим ресурсом ГМК Украины первоочередного значения. Gubina V.G., Gorlitskiy B.O. THE PROBLEM OF IRON MINING WASTES AND METALLURGICAL TAILINGS OF UKRAINIAN ENTERPRISES — THE SYSTEMATIC APPROACH. All kinds of iron wastes and tailings from iron-ore mining to metallurgical production in Ukraine have been consistently considered by the authors. The volumes of wastes and content of iron in them have been examined both in the accumulated earlier waste and those being accumulated now. It was concluded that the iron wastes and tailings are the strategic resource of mining and metallurgical enterprises in Ukraine.

Проблема залізовмісних відходів гірничо-металургійного комплексу України — системний підхід

Institution

Similar Items