Геоекологічні ризики впливу урановорудного підприємства «Новокостянтинівська шахта» на навколишне середовище

Нарощення видобутку уранових руд для забезпечення паливом функціонуючих енергоблоків українських АЕС та на перспективу тих, що споруджуються, потребує введення в експлуатацію нових гірничовидобувних підприємств і, зокрема, Новокостянтинівської шахти в Кіровоградській області. В процесі підготовчо-ек...

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:

Bibliographische Detailangaben
Datum:	2012
Hauptverfasser:	Крамар, О.О., Семенюк, М.П., Кир’янов, М.М., Ноженко, О.В.
Format:	Artikel
Sprache:	Ukrainian
Veröffentlicht:	Інститут геохімії навколишнього середовища НАН України та МНС України 2012
Schriftenreihe:	Збірник наукових праць Інституту геохімії навколишнього середовища
Online Zugang:	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/140363
Tags:	Tag hinzufügen Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:	Геоекологічні ризики впливу урановорудного підприємства «Новокостянтинівська шахта» на навколишне середовище / О.О. Крамар, М.П. Семенюк, М.М. Кир’янов, О.В. Ноженко // Збірник наукових праць Інституту геохімії навколишнього середовища. — К. : ІГНС, 2012. — Вип. 20. — С. 109-119. — Бібліогр.: 7 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-140363
record_format	dspace
spelling	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-1403632025-02-23T17:39:57Z Геоекологічні ризики впливу урановорудного підприємства «Новокостянтинівська шахта» на навколишне середовище Геоэкологические риски влияния урановорудного предприятия «Новоконстантиновская шахта» на окружающую среду Geoecological problems in the zone of influence of mining enterprise “Novokonstyantynivs’ka mine” on the environment Крамар, О.О. Семенюк, М.П. Кир’янов, М.М. Ноженко, О.В. Нарощення видобутку уранових руд для забезпечення паливом функціонуючих енергоблоків українських АЕС та на перспективу тих, що споруджуються, потребує введення в експлуатацію нових гірничовидобувних підприємств і, зокрема, Новокостянтинівської шахти в Кіровоградській області. В процесі підготовчо-експлуатаційних і видобувних робіт виникає низка радіота геоекологічних проблем, які розглядаються у статті, з наступним їх урахуванням за результатами комплексного моніторингу стану навколишнього та геологічного середовищ, розпочатого ДУ«ІГНС НАН України». Увеличение добычи урановых руд для обеспечения топливом функционирующих энергоблоков украинских АЭС и тех, которые сооружаются, требует введения в эксплуатацию новых горнодобывающих предприятий и, в частности, Новоконстантиновской шахты в Кировоградской области. В процессе подготовительно-эксплутационных и добычных работ возникает ряд геоэкологических проблем, которые рассматриваются в статье, с последующим их учетом по результатам комплексного мониторинга состояния окружающей и геологической среды, начатого ГУ «ИГОС НАН Украины». It is necessary to increase uranium ore mining for Ukrainian NPP supplying. It can be done due to set in operation of new mining enterprises for example such as “Novokonstyantynivs’ka mine” in Kirovograd region. During preparing, operating and extractive works there are some geoecological problems appear. It is necessary to use comprehensive environmental and geological monitoring for impact minimization. The monitoringhasalready started in the State Institution “IEG NAN of Ukraine”. All mentioned above issues are defined in the article. 2012 Article Геоекологічні ризики впливу урановорудного підприємства «Новокостянтинівська шахта» на навколишне середовище / О.О. Крамар, М.П. Семенюк, М.М. Кир’янов, О.В. Ноженко // Збірник наукових праць Інституту геохімії навколишнього середовища. — К. : ІГНС, 2012. — Вип. 20. — С. 109-119. — Бібліогр.: 7 назв. — укр. 2616-7735 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/140363 553. 495 (504.55.054:622) uk Збірник наукових праць Інституту геохімії навколишнього середовища application/pdf Інститут геохімії навколишнього середовища НАН України та МНС України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
description	Нарощення видобутку уранових руд для забезпечення паливом функціонуючих енергоблоків українських АЕС та на перспективу тих, що споруджуються, потребує введення в експлуатацію нових гірничовидобувних підприємств і, зокрема, Новокостянтинівської шахти в Кіровоградській області. В процесі підготовчо-експлуатаційних і видобувних робіт виникає низка радіота геоекологічних проблем, які розглядаються у статті, з наступним їх урахуванням за результатами комплексного моніторингу стану навколишнього та геологічного середовищ, розпочатого ДУ«ІГНС НАН України».
format	Article
author	Крамар, О.О. Семенюк, М.П. Кир’янов, М.М. Ноженко, О.В.
spellingShingle	Крамар, О.О. Семенюк, М.П. Кир’янов, М.М. Ноженко, О.В. Геоекологічні ризики впливу урановорудного підприємства «Новокостянтинівська шахта» на навколишне середовище Збірник наукових праць Інституту геохімії навколишнього середовища
author_facet	Крамар, О.О. Семенюк, М.П. Кир’янов, М.М. Ноженко, О.В.
author_sort	Крамар, О.О.
title	Геоекологічні ризики впливу урановорудного підприємства «Новокостянтинівська шахта» на навколишне середовище
title_short	Геоекологічні ризики впливу урановорудного підприємства «Новокостянтинівська шахта» на навколишне середовище
title_full	Геоекологічні ризики впливу урановорудного підприємства «Новокостянтинівська шахта» на навколишне середовище
title_fullStr	Геоекологічні ризики впливу урановорудного підприємства «Новокостянтинівська шахта» на навколишне середовище
title_full_unstemmed	Геоекологічні ризики впливу урановорудного підприємства «Новокостянтинівська шахта» на навколишне середовище
title_sort	геоекологічні ризики впливу урановорудного підприємства «новокостянтинівська шахта» на навколишне середовище
publisher	Інститут геохімії навколишнього середовища НАН України та МНС України
publishDate	2012
url	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/140363
citation_txt	Геоекологічні ризики впливу урановорудного підприємства «Новокостянтинівська шахта» на навколишне середовище / О.О. Крамар, М.П. Семенюк, М.М. Кир’янов, О.В. Ноженко // Збірник наукових праць Інституту геохімії навколишнього середовища. — К. : ІГНС, 2012. — Вип. 20. — С. 109-119. — Бібліогр.: 7 назв. — укр.
series	Збірник наукових праць Інституту геохімії навколишнього середовища
work_keys_str_mv	AT kramaroo geoekologíčnírizikivplivuuranovorudnogopídpriêmstvanovokostântinívsʹkašahtananavkolišneseredoviŝe AT semenûkmp geoekologíčnírizikivplivuuranovorudnogopídpriêmstvanovokostântinívsʹkašahtananavkolišneseredoviŝe AT kirânovmm geoekologíčnírizikivplivuuranovorudnogopídpriêmstvanovokostântinívsʹkašahtananavkolišneseredoviŝe AT noženkoov geoekologíčnírizikivplivuuranovorudnogopídpriêmstvanovokostântinívsʹkašahtananavkolišneseredoviŝe AT kramaroo geoékologičeskieriskivliâniâuranovorudnogopredpriâtiânovokonstantinovskaâšahtanaokružaûŝuûsredu AT semenûkmp geoékologičeskieriskivliâniâuranovorudnogopredpriâtiânovokonstantinovskaâšahtanaokružaûŝuûsredu AT kirânovmm geoékologičeskieriskivliâniâuranovorudnogopredpriâtiânovokonstantinovskaâšahtanaokružaûŝuûsredu AT noženkoov geoékologičeskieriskivliâniâuranovorudnogopredpriâtiânovokonstantinovskaâšahtanaokružaûŝuûsredu AT kramaroo geoecologicalproblemsinthezoneofinfluenceofminingenterprisenovokonstyantynivskamineontheenvironment AT semenûkmp geoecologicalproblemsinthezoneofinfluenceofminingenterprisenovokonstyantynivskamineontheenvironment AT kirânovmm geoecologicalproblemsinthezoneofinfluenceofminingenterprisenovokonstyantynivskamineontheenvironment AT noženkoov geoecologicalproblemsinthezoneofinfluenceofminingenterprisenovokonstyantynivskamineontheenvironment
first_indexed	2025-11-24T04:34:15Z
last_indexed	2025-11-24T04:34:15Z
_version_	1849644921174097920
fulltext	109 УДК 553. 495 (504.55.054:622) О.О. Крамар1., М.П. Семенюк1, М.М. Кир’янов2, О.В. Ноженко1 1ДУ «Інститут геохімії навколишнього середовища НАН України» 2КП «Кіровгеологія», ГРЕ-37 ГЕОЕКОЛОГІЧНІ РИЗИКИ ВПЛИВУ УРАНОВОРУДНОГО ПІДПРИЄМСТВА «НОВОКОСТЯНТИНІВСЬКА ШАХТА» НА НАВКОЛИШНЄ СЕРЕДОВИЩЕ Нарощення видобутку уранових руд для забезпечення паливом функціонуючих енергоблоків українських АЕС та на перспективу тих, що споруджуються, потребує введення в експлуатацію нових гірничовидобувних підприємств і, зокрема, Новокостянтинівської шахти в Кіровоградській області. В процесі підготовчо-експлуатаційних і видобувних робіт виникає низка радіо- та геоекологічних проблем, які розглядаються у статті, з наступним їх урахуванням за результатами комплексного моніторингу стану навколишнього та геологічного середовищ, розпочатого ДУ«ІГНС НАН України». Вступ. В Україні на чотирьох АЕС функціонують 15 енергоблоків, які виробляють майже 50% електроенергії від загальнодержавного річного об’єму. При тому, частка влас- ного урану у виробництві реакторного палива для українських АЕС складає лише 30%. Така ситуація актуалізує різке збільшення видобутку урану на вітчизняних родовищах. Поряд із цим на часі створення повного циклу власного виробництва палива для ядер- них енергоблоків в Україні, що призведе до будівництва і введення в експлуатацію нових уранових гірничовидобувних підприємств, які несуть в собі ризик погіршення радіо- та геоекологічної ситуації у зоні впливу таких об’єктів. Цим викликана необхідність ведення об’єктного моніторингу на територіях, прилеглих до діючих шахт. Система екологічного (в т.ч. і об’єктного) моніторингу передбачає не тільки контроль стану навколишнього се- редовища та зміни його в часі, і, головне, впливу на здоров’я населення, але й можливість та шляхи убезпечення радіо- та геоекологічної ситуації від негативних наслідків, що має визначальне природоохоронне та соціальне значення. Одним із таких крупних об’єктів є гірничо-видобувне державне підприємство (ДП) «Новокостянтинівська шахта» Східного гірничозбагачувального комбінату (СхідГЗК), розташоване на території Маловисківського району Кіровоградської області за 10-11 км на південний схід від м. Мала Виска. Підприємство створене на базі найкрупнішого в Єв- ропі Новокостянтинівського уранового родовища з розвіданими запасами урану, сягаю- чими майже 100 тис.т та з перспективою відпрацювання через експлуатаційні стовбури цієї шахти Лісового, Докучаєвського і Літнього уранових родовищ, які знаходяться відпо- відно у 3-6-ти км південніше і на південний захід від зазначеного ДП. Разом ці родовища складають найкрупніше у Євразії Новокостянтинівське урановорудне поле, видобуток руди на якому розпочато з Новокостянтинівського, а продовжиться з часом на трьох ін- ших родовищах після з’єднання їх магістральним штреком на горизонті — 300 м. Геоструктурна і геоморфологічна позиції Новокостянтинівського рудного поля. Новокостянтинівське урановорудне поле розташоване на Новоукраїнському ма- сиві порфіровидних гранітів в безпосередній близькості від його контакту з Корсунь- Новомиргородським плутоном і контролюється крупною меридіональною складно побудованою Новокостянтинівською розломною зоною скидо-здвигового типу. По про- стяганню ця розломна структура простежена від Корсунь-Новомиргородського плутона на півночі до діагонального Адабашського насуву на півдні, тобто майже на 20 км, а на глибину — буровими свердловинами більш ніж на 2 км. Горизонтальна потужність зони коливається від 1,5 км на півночі до 2 км на півдні з розширенням на глибину. Складний скидо-зсув, кінематика якого відзначається суттєвими горизонтальними зміщеннями, в межах Новокостянтинівського родовища (рис.1) складається з чотирьох головних струк- тур: Західного розлому, двох східних (власне Східного і Сієнітового) та Діагонального, 110 який в класичній геометрії здвигу є структурою, з’єднуючою Західний розлом з обома східними. Аналогічна рудоконтролююча розривна структура з ешелонами діагональних з’єднуючих куліс встановлена і детально описана на Центральному родовищі (Мічурін- ське рудне поле) [1]. Рис. 1. Новокостянтинівське родовище (за даними КП «Кіровгеологія»): А – геологічний план поверхні кристалічного фундаменту, Б – геологічний розріз. 1 – граніти Новоукраїнського масиву, 2 –десиліковані сієнітоподібні породи, 3 – альбітити, 4 – рудні поклади, 5 – розривні порушення, 6 –свердловини (на розрізах), 7 – породи осадового чохла мезокайнозою. Зазначені вище чотири головні розривні шви Новокостянтинівського родовища складені поліхронними тектонітами: брекчованими, катаклазованими і тріщинуватими бластомілонітами, будинованими мілонітами і бластобрекчіями, ламкими і крихкими ка- кіритами. Пізня тектонічна активізація виразилась у формуванні дрібних тріщин сколу з глинками тертя та тріщин відриву. Міжшовні породні блоки, складені метасоматита- ми і вміщуючими гранітами, переважно катаклазовані в процесі передметасоматичного, синрудного і післярудного етапів формування розломної зони. Руди цього родовища, як і на родовищах Мічурінського рудного поля, локалізовані в зонах об’ємного катаклазу і дрібної тріщинуватості в альбітитах [1]. Таким чином, Новокостянтинівська зона роз- ломів на Новоукраїнському гранітному масиві мала тривалу і складну історію розви- тку, як і інші рудоконтролюючі розломи на Інгульському мегаблоці (Кіровоградський, Звенигородсько-Ганнівський, тощо), по яких неодноразово переміщувались блоки різ- них порядків включно з неотектонічним етапом розвитку цих структур. 111 Маючи великий досвід вивчення практично всіх ендогенних уранових родовищ і ба- гатьох рудопроявів центральної частини Українського щита (УЩ), в межах якої виявлені девять крупних рудних полів з кількома десятками промислових детально розвіданих і на- віть відпрацьованих (Першотравневе, Жовторіченське) родовищ урану, Є.Б. Глеваський і О.О. Крамар, дослідивши формування рудних покладів різних генетичних типів (в першу чергу локалізованих в альбіт-урановій формації Інгульського мегаблоку, де зосереджені основні запаси урану в Україні), дійшли висновку [2], що промислова уранова мінераліза- ція є результатом протерозойських етапів нарощення і деструкції кори УЩ – формування акреаційного орогену, в якому об’єднані палеотектонічні елементи островодужної сис- теми. В результаті був запропонований новий підхід як до трактування генезису урано- носних альбітитів за рахунок екстракції урану із вміщуючих порід нагрітими тріщинними водами, так і до формування рудопідводячих і рудолокалізуючих (синрудних) тектонічних структур у період укорінення платформенного Корсунь-Новомиргородського плутону. Такий механізм формування рудолокалізуючої структури і самого уранового зруденіння найбільш прийнятний щодо Новокостянтинівського родовища, яке знаходиться у безпо- середній близькості (2,5-3,5 км) від плутона. У геоморфологічному відношенні Новокостянтинівське родовище розташоване на схилі вододілу між верхів’ями річок Мала Вись та Велика Вись, а Лісове, Докучаєвське та Літнє знаходяться на вододілі між річками Мала та Велика Висі (північний напря- мок стоку), з однієї сторони, та річками Плетений Ташлик і Сухий Ташлик (південний стік) — з іншої. Усі ці річкові системи належать до східної частини басейну р.Південний Буг. Територія, на якій розташовані зазначені вище родовища, являє собою субгоризон- тальну рівнину з максимальними абсолютними відмітками вершинної поверхні 220-230 м, розчленовану ярами та балками. Глибини врізу більшості ерозійних форм колива- ються в межах 20-50 м у залежності від порядку тієї чи іншої форми або від енергії ре- льєфу чи амплітуд диференційованих вертикальних блокових рухів земної кори, контр- ольованих елементами розривної тектоніки. Загалом, Новокостянтинівське рудне поле знаходиться у північній частині Новоукраїнської купольної морфоструктури[3], усклад- неної лінійно-площинною, діагонально орієнтованою (північний захід-південний схід) Криничуватсько-Краснопілкською горстоподібною морфоструктурою[4]. Сучасний рельєф Новокостянтинівського рудного поля ерозійно-акумулятивний з пологим генералізованим нахилом топографічної поверхні у північному напрямку. В орієнтуванні річкових долин і яружно-балкових форм домінують субширотні та мериді- ональні азимути; епізодично трапляються діагонально орієнтовані елементи ерозійних форм рельєфу. Майже всі ерозійні форми вироблені у товщі пізньопліоцен-антропогенових утво- рень переважно суглинисто-супіщаного складу. Потужність осадової товщі, яка залягає головним чином на корі вивітрювання кристалічних порід докембрію, коливається в межах 20 – 70 м. Мінімальні значення потужностей осадового покриву приурочені до від- носно більш глибоко врізаних річкових долин Великої та Малої Висей. Сучасні ерозійні форми не успадковують похованих долин мезо-кайнозойського па- леорельєфу, сформованого у кристалічних породах та їх корі вивітрювання. Зокрема, до- лина р. Велика Вись майже під прямим кутом перетинає верхів’я похованої палеодолини на ділянці південно-західної околиці с.Велика Виска, тоді як з похованою палеодолиною просторово корелюється локальний вододіл між верхів’ями Малої і Великої Висей у суб- широтній смузі між сс. Лутківка і Мар’янівка. Аналогічна ситуація відмічається також на ділянці долини р. Мала Вись між сс. Мануйлівка і Лутківка, де одне із верхів’їв Малої Висі вхрест пересікає поховану долину, орієнтовану у північно-східному напрямку. Верхів’я Великої Висі між сс. Оникієве і Велика Виска також вхрест пересікає локальну позитивну форму палеорельєфу площею 2х5 км. Загалом же головний на цій території сучасний вододіл між ерозійними формами північного і південного стоків змістився у північному напрямку по відношенню до водо- ділу, який існував у похованому рельєфі, що пов’язане з формуванням і розвитком При- чорноморської западини у кайнозої і активізацією регресивної ерозії у верхів’ях Сухого і Плетеного Ташликів з південним напрямком стоку. 112 Наявність на території рудного поля ерозійних форм палеорельєфа впливатиме на формування гідрогеологічної депресії, її розмірів і морфології, а також на шляхи цирку- ляції підземних вод, їх геохімічні особливості і ступінь забрудненості продуктами гірничо- видобувного підприємства конкретних горизонтів підземних вод. У басейнах усіх трьох річок, верхів’я яких розташовані у межах Новокостянтинів- ського рудного поля, споруджені багаточисельні греблі. Вода у водоймах, особливо в тих, які розміщені у балках, слабо протічна і застійна. Цей фактор негативно впливатиме на самоочищення водойм і підвищуватиме ризик радіоактивного забруднення як донних осадків, так і води та водоростей і, природно, водоплаваючих птахів та риби. Загалом вся зазначена вище територія знаходиться у субширотній смузі, в якій лісо- степова ландшафтна зона змінюється поступово у південному напрямку степовою, з усіма характерними для таких перехідних зон компонентами грунтово-рослинного покриву. У адміністративному відношенні зона прогнозованого несприятливого радіо- та гео- екологічного впливу ДП «Новокостянтинівська шахта» займає майже всю східну частину Маловисківського району. Структурно-петрологічні і гірничі особливості Новокостянтинівського родовища. Як зазначалося вище, рудні тіла Новокостянтинівського родовища локалізовані в тектоно- метасоматичних зонах, які розвинені в межах глибинних і регіональних розломів. Промисловими рудами є зруденілі апогранітові альбітити зі вмістом корисного компоненту понад 300 г/т. Значний об’єм на родовищі займають породи з забалансовим вмістом урану – кварцові та малокварцові альбітити і сієнітоподібні метасоматити. Ця петрологічна складова рудоносних тектоно-метасоматичних зон на родовищі сягає де- сятків мільйонів м3. Значна частина цієї гірничої маси при видобутку урану традиційним шахтним способом видається на-гора і після первинного збагачення на промплощадці разом зі вміщуючими безрудними гранітами накопичується на денній поверхні у вигля- ді гігантських відвалів, які зазнають протягом десятків років впливу екзогенних процесів (дефляція, площинна і лінійна водні ерозії, інфільтраційні процеси і таке інше). Усі ці процеси негативно впливають на навколишнє середовище, сферу проживання людини. Адже у зоні радіо- та геоекологічного впливу ДП «Новокостянтинівська шахта» розта- шовані села: Мануйлівка, Лутківка, Новомиколаївка, Олександрівка, Оникієве та ін., а також м. Мала Виска. З дотриманням всіх екологічних вимог, які виставляються гірничо-видобувній про- мисловості, радіологічний, геоекологічний, гідрогеологічний та інженерно-геологічний стан навколишнього середовища у зоні впливу урановидобувного підприємства зазнає негативного впливу і в контексті зазначеного ДП «Новокостянтинівська шахта» СхідГЗК не є винятком. Проектна потужність цієї шахти – видобуток 1200 тис. т уранової руди на рік, що дорівнює нинішньому об’єму видобутку на комбінаті (ДП «Інгульська шахта» та ДП «Смолінська шахта», на яких ведеться експлуатація трьох родовищ, відповідно, на першому з них — Мічурінського та Центрального і на другому — Ватутінського). Специфіка радіо- і геоекологічного моніторингу ДП «Новокостянтинівська шахта». За визначенням [5] моніторинг — це універсальний метод досліджень, який є основою природоохоронної діяльності. Він охоплює систему спостережень, збір і узагальнення даних і розповсюдження інформації з певними цілями для виконання однієї чи кількох функцій, в т.ч. встановлення факту значної зміни в навколишньому середовищі і забез- печення раннього оповіщення про нього, прогноз зміни його стану і окремих екологічних систем та управління природним середовищем. Об’єктний моніторинг включає в себе техногенний аспект (в першу чергу, техноло- гію видобутку традиційним шахтним способом чи методом підземного вилуговування); фізичний аспект з джерелами впливу розвідувального, добувного та переробного комп- лексів . Ці три чинники мають кілька типів впливу на геологічне і навколишнє серед- овище, а саме: механічне, гідрохімічне, газовоаерозольне, гідродинамічне і радіаційне. Останнє найбільш небезпечне для людини, а всі інші можуть негативно впливати і на 113 природні об’єкти (в першу чергу стан річок, ставків і грунтів), на фауну і флору, а також на техногенні, соціальні і культурно-історичні об’єкти. Об’єкт наших досліджень — ДП «Новокостянтинівська шахта» на даний час знахо- диться на підготовчо-експлуатаційній стадії відпрацювання. Попередньо зазначалось [6], що у плані безпеки праці на шахті функціонуватиме перша в Україні система контролю над радіаційним випромінюванням, котра оперативно надсилатиме відповідну інформа- цію на спеціальний пристрій. Для мінімізації негативного впливу хвостосховища ДП на екологічну ситуацію передбачається захоронення решток видобувного процесу в примі- щенні з монолітних блоків, що практично унеможливить дифузію, а також застосування технології кучного вилуговування некондиційних руд і радіоактивних вміщуючих порід на шахтному проммайданчику, завдяки якій планується додатково вилучати десятки тонн урану, а одержану нерадіоактивну породну масу можна буде використовувати на будів- ництві шляхів, роботах по рекультивації і таке інше. Реалізація на Новокостянтинівській шахті зазначених технологій захоронення відходів видобувного процесу і вилучення урану призведе не тільки до додаткового видобутку урану, але й суттєво покращить радіаційну ситуацію у зоні радіоекологічного впливу цього об’єкту. Зараз, під час підготовчо-експлуатаційних робіт, не дивлячись на те, що на Ново- костянтинівській шахті ще використовується вибухівка, планується безтротиловий ви- добуток, тобто без використання вибухівки (амоніту) і перехід на сучасну технологію із застосуванням гідроприладів шведського та фінського виробництва, яка сприятиме як поліпшенню техніки безпеки шахтарів, так і зменшенню навантаження на геологічне та навколишнє середовище. Завдяки цьому від додаткової, генерованої вибухами, тріщи- нуватості і проникності буде убезпечений вміщуючий рудні поклади породний масив з глибини видобутку до денної поверхні, що суттєво зменшить додаткове надходженню ра- дону в сферу проживання людини (в першу чергу, в слабко провітрювані сільські приват- ні житлові будинки і, особливо, в підвали і погреби). Важливим наслідком безвибухової технології видобутку руд буде покращення якості підземних вод, які перестануть забруд- нюватись нітратами. Завдяки наявності густої мережі тектонічних тріщин, яка утворилася в процесі по- струдної тектонічної активізації, простежується підвищена латеральна і вертикальна про- никність рудовміщуючих порід. Внаслідок цього на значну глибину сягають інтенсивні процеси вивітрювання, гіпергенезу, регенерації зруденіння і переносу рудних елементів, в т.ч. і вгору. Тому майже завжди на ділянках уранових родовищ в перекриваючих криста- лічні породи осадових кайнозойських відкладах (в т.ч. і в грунтах, що розорюються ) ви- являються ореоли підвищеного вмісту U, Th та їх елементів-супутників. Особливо чітко це проявляється на тих блоках, де рудні зони еродовані, виходять на поверхню кристаліч- ного фундаменту і перекриті малопотужним осадовим чохлом. Саме такою будовою від- значається Новокостянтинівське родовище. В межах одних тектонічних блоків, які в по- струдний час в результаті тектоно-магматичної і неотектонічної активізації були підняті і глибоко еродовані, збереглася лише нижня частина рудних зон, і рудні тіла виклинюють- ся на глибинах 600-650 м ( до горизонту -300 м); на інших же (опущених і слабо еродованих) уціліла більша частина первісного вертикального розмаху зруденіння, і руди тут виклиню- ються на глибині понад 1300 м (рис.2) від денної поверхні (до горизонту 1100 м). Умовні позначення – див. рис. 1. Таким чином, по падінню рудні зони родовища простягаються на 1700 м, що прак- тично відповідає максимальному розмаху зруденіння урану цього генетичного типу на УЩ. В результаті, на родовищі маємо справу з явищами, невідомими на інших урановорудних об’єктах, і в першу чергу, з підвищеним вмістом радону. Аномально висока концентрація цього елемента значною мірою пов’язана з близкістю Корсунь-Новомиргородського плу- тона. До речі, такому сусідству зобов’язані і радонові води Звенигородки, Миронівки та ін. Підйом радону вгору на родовищі спровоковано великим об’ємом глибокого буріння, проходкою горизонтальних (понад 10 000 погонних метрів) і вертикальних гірничих ви- робок (4 шахтних стовбури) й потужною розломно-тріщинною тектонікою. 114 Рис. 2. Геологічний розріз по профілю №28 Новокостянтинівського родовища (за даними КП «Кіровгеологія» з доповненнями Крамара О.О.). Умовні позначення – див. рис. 1. Основні запаси руди вивчені і геометризовані по сітці 50х5 м до горизонту -600м. Всього пробурено біля 1000 свердловин загальним метражем 57359 м. Середня глибина свердловин – 583 м. Поверхня кристалічного фундаменту перебурена 436 картувальними свердловинами (всього 31800 м) середньої глибини 73 м. 115 Рудні поклади пересічені гірничими виробками на горизонті -300 м (на глибині при- близно -500 м від денної поверхні) з шахтних стовбурів: розвідувально-експлуатаційного (РЕ-6) і вентиляційного (В-1) (рис.3), які збиті на горизонті -300 м квершлагом завдовжки 1700 м. Глибина основного стовбура РЕ-6 складає 1068 м, а В-1 — 680 м. Крім того, част- ково пройдені головний і допоміжний стовбури шахти. Середнє січення горизонтальних гірничих виробок (штреки, орти, розсічки та камери) 6,8-7,2 м2. Також створено ряд зна- чних за об’ємом підземних виробок під склади та майстерні. Із підземних камер пробуре- но 391 свердловину об’ємом 29213 м, які перетнули рудні тіла по падінню і простяганню через 25-12,5 м. Найглибшою на родовищі є свердловина №11, абсолютна відмітка забою якої -2305 м. Температурний режим на родовищі, визначений по цій глибокій свердлови- ні КП «Кіровгеологія», такий : на відмітці -300 м (горизонт гірничо-розвідувальних робіт) порядка 16-16,5 °C , на відмітці - 1000 м температура досягала 25-25,5 °C, а на відмітці — 2000 м була вище (41,5-42°C). Ці дані свідчать про те, як в результаті лише геологороз- відувальних робіт змінилась характеристика вміщуючої товщі порід і самих рудних тіл в ній. Мається на увазі цілісність масиву, пористість і проникність порід. Не менш суттєвим є і такий важливий фактор, як прохідка на етапі детальної розвідки родовища підземних виробок з використанням вибухівки, що спричинило додаткову руйнацію порід і зміну їх фізико-механічних властивостей (збільшення тріщинуватості, пористості і проникності). Набута в результаті геологорозвідувальних робіт додаткова пустотність і проникність родовища по вертикалі, що має наскрізний характер, високі температури і геостатичний тиск на глибині явились провокаторами інтенсивного руху радону вгору – в гірничі вироб- ки та на денну поверхню. Моніторинг радононосності навколишнього середовища в зоні експлуатації цього родовища вкрай необхідний, що підтверджено спеціалізованими дослі- дженнями радіоекологічного впливу на здоров’я людської популяції у метрополітені [7]. На ділянці родовища в результаті проходки шахтних виробок і постійної відкачки вод з шахти утворилась гідрогеологічна депресія, оскільки на час завершення геологороз- відувальних робіт суттєво (на 57 м) понизився рівень підземних вод в кристалічних по- родах і локалізованих в осадовому чохлі. Якщо розміри родовища в плані дорівнюють 1,7 км — з півночі на південь і 1-1,2 км — з заходу на схід, то у зв’язку із зростанням об’ємів відкачки підземних вод з шахти протягом експлуатації родовища, на якому вже розпочато супутній, хоча й незначний за обсягом, видобуток руди, суттєво збільшаться параметри депресивної воронки. Тому екологічний (в т.ч. і радіаційний) стан навколишнього середовища в зоні Новокостянтинівського родовища буде нести на собі відповідний вплив гірничо- збагачувального виробництва. Збільшуватиметься депресивна воронка з невідворотнім процесом обезводнення криниць і горизонтів водозабору, підвищиться вміст радону в підземних водах, а також на денній поверхні в житлових, підсобних і виробничих при- міщеннях (в першу чергу в погребах, підвалах) і недостатньо провітрюваних жилих бу- динках у селах. Пониження рівня підземних вод, зміна режиму їх циркуляції, а також роз- коркування підземними виробками і свердловинами, глибина багатьох з яких перевищує 1-2 км, ізольованих і законсервованих підземних водних лінз та горизонтів, насичених радоном, обов’язково призводитиме до зміни хімізму і радіоактивності шахтних вод, що будуть відкачуватись на поверхню і потраплятимуть в поверхневі водотоки, в першу чергу у р. Мала Вись. Поряд із цим різному ступеню забрудненості, крім безпосередньо поверхневих вод підлягатимуть такі водоносні горизонти: в сучасних алювіальних відкладах (аQ1V) – долинні форми рельєфу та русло- – вий алювій; в глинистих пісках, супісках та суглинках пізньопліоцен-ранньоантропогенових – відкладів (N2-Q1) переважно в межах різнопорядкових вододілів та привододіль- них схилів; в пісках та глинистих пісках середнього та верхнього сармату (N – 1S2-N1S2-3) — цей горизонт, як і вищезалягаючий, не має суцільного розповсюдження; на окремих 116 ділянках, які слугували шляхами стоку на південь талих вод Дніпровського мате- рикового льодовика, цей горизонт відсутній; в пісках полігенного горизонту ранньо-середнього неогену (N – 1-2), який також за- знав ерозійного розчленування протягом дніпровського віку (Q11) талими вода- ми льодовика; в глауконітових пісках харківської світи середнього-пізнього палеогену (Р – 2-3h), які за незначним винятком, перекривають майже всю досліджувану площу; в пісках різнозернистих, місцями глинистих, і пісковиках київської світи – палеогену (P2kv), збагачених глауконітом та притаманими їм сорбційними властивостями; в пісках древнього алювію бучацьких долин (Р – 2b), які виповнюють ранньопалео- генові депресії ерозійного походження; в тріщинних структурах докембрійських кристалічних порід та лінійних зонах – вивітрювання, розвантаження яких відбувається за межами території наших до- сліджень, виключаючи ділянки лінійних розривних структур, активізованих на сучасному етапі геологічного розвитку. Ніяке очищення шахтних вод на проммайданчику поки що не дає дійсно чистої, тим паче питної води, такої, яка б не мала негативного впливу на організм людини, риби і водоплаваючих птахів. Радіоактивні елементи будуть накопичуватись в донних осадках річок і ставків, водоростях та інших гідрофільних рослинах. Разом з тим, шахтні води не являються основним постачальником радіоактивних елементів і уранорудної мінералі- зації в поверхневі води. Більш значну роль в погіршенні радіоекологічної ситуації віді- граватимуть забруднені ураном і торієм породи в так званих безрудних відвалах, у які в результаті технології первісного збагачення руди на шахтах потрапляє чималий відсоток рудних уламків і дрібно роздробленого рудного пилу, та забруднені ураном метасоматити і некондиційне зруденіння зі вмістом корисного компонента менше 300 г/т. Постійні вод- ні та еолові процеси вивітрювання териконів-відвалів ведуть до радіоактивного забруд- нення навколишніх полів, лісових масивів, водних басейнів, а також і населених пунктів. Обвалування відвалів в цьому випадку не є ефективним. Як зазначалось вище, чималі об’єми породної маси, в т.ч. і рудної, накопичено на шахтному проммайданчику родовища в процесі геологорозвідувальних робіт. Тому суттє- вим внеском у зменшення негативного впливу Новокостянтинівського об’єкту на еколо- гічний стан навколишнього середовища буде переробка гірничої маси відвалів, оскільки під впливом екзогенних чинників (дощів, у тому числі кислотних, талих вод, інсоляції, різких коливань температури) уранові мінерали, якими багаті відвали, розкладаються (найлегше руйнуються такі оксиди, як гідронастуран, а особливо уранові черні) і потра- пляють в грунт, на якому лежать відвали, а звідтіля — в підземні води. Не меншою мірою радіоактивні елементи зносяться в яри і балки та накопичуються в донних відкладах річок та ставків. Таким чином, виходячи із структурно-петрологічних особливостей рудного поля, будови осадового покриву, наявної мережі палеогеоморфологічних та сучасних ерозійних форм, режиму поверхневих водотоків і водойм, розміщення населених пунктів, комплек- сний об’єктний моніторинг зони радіо- та геоекологічного впливу ДП «Новокостянтинів- ська шахта» мусить охоплювати як території безпосередньо прилеглі до шахти, так і значні території, розташовані поза межами власне рудного поля. Фактично такий моніторинг було започатковано на етапі детальної розвідки Новокостянтинівського родовища (рис.3). Звичайно, в зонах видобутку уранових руд уран і торій потрапляють в оточуюче середовище переважно в зв’язаній мінеральній формі. Масштаби їх впливу на екологіч- ну ситуацію поки що не встановлені, але характер дії той же – негативний. Нагальною є необхідність постійного контролю якості повітря, яке з вентиляційної шахти викидаєть- ся в атмосферу. В ньому може бути тонкодисперсний радіоактивний пил. Разом з цим значне нарощування видобутку урану в Україні, пов’язане з експлуатацією крупного Но- вокостянтинівського родовища, а згодом і інших (Лісового, Літнього і Докучаєвського) родовищ однойменного рудного поля, які разом з Ватутінським (діюче підприємство 117 «Смолінська шахта») і Квітневим родовищами локалізовані в межах одного Маловисків- ського району Кіровоградської області, несе додаткове промислове і екологічне наван- таження на цей сільськогосподарський регіон з його «докучаєвськими» чорноземами і викликає реальні ризики негативного екологічного впливу на навколишнє середовище. Виходячи із перспективи відпрацювання усіх уранових родовищ Новокостянтинівсько- го рудного поля, яке охоплює площу, значну більшу за зону екологічного впливу Ново- костянтинівської шахти, територія об’єктного моніторингу суттєво зросла. До цієї роботи слід долучити науковців ДУ «ІГНС НАН України», якими вже розпочаті дослідження в цьому напрямку і одержані перші аналітичні наробки. Рис 3. Схема розміщення свердловин режимної мережі ГРЕ №37 КП «Кіровгеологія» у процесі детальної розвідки Новокостянтинівського родовища. 1 – свердловини, 2 – колодязі, 3 – шахтні стовбури (РЕ – Розвідувально-експлуатаційний, Г-1 – Головний, В1 – Вентиляційний). Висновки. Пониження рівня підземних вод і утворення великої депресивної ворон- ки на території урановорудного підприємства, що супроводжується обезводненням не тільки водоносного горизонту в осадовому чохлі, а і горизонту тріщинних вод в криста- лічних породах найближчим часом на глибини 500 м і більше та площею до 10 км2 на рівні денної поверхні, є реальним і невідворотним негативним результатом експлуатації родо- вища. Питної води в колодязях ближніх сіл (Мануйлівки, Лутківки та ін.) найближчим часом не стане. 118 До головних ризиків можливого негативного впливу діючої Новокостянтинівської шахти на навколишнє середовище слід віднести також наступне. 1. Забруднення і зміна хімізму підземних вод ( в першу чергу) за рахунок збільшення вмісту радіоактивних елементів та нітратів, які породжує вибухівка в результаті її вико- ристання під час видобутку урану. 2. Єрозійні форми палеорельєфу, що за елементами залягання не співпадають з гео- морфологією сучасної поверхні, можуть викликати непередбачений напрямок стоку шах- тних вод, а значить, забруднення підземних водних горизонтів на неочікуваних ділянках та формування непрогнозованої геометрії депресивної гідрогеологічної воронки, яка, до того ж, практично не буває правильної овальної форми, а характеризується ізометрич- ною морфологією, оскільки в першу чергу формується в тісній залежності від тектонічної будови конкретного родовища. 3. «Тротиловий» метод видобутку руди на території спричиняє постійну техноло- гічну «сейсмійчність» і формування додаткової тріщинуватості, пористості і проникності порід та створює додаткові шляхи надходження на денну поверхню великих об’ємів радо- ну і негативно впливатиме на здоров’я місцевого населення. 4. Накопичення на шахтному майданчику, навколо якого є сільськогосподарські угіддя зі знаменитими «докучаєвськими» чорноземами, великих відвалів забалансових руд і забруднених ураном порід буде призводити до забруднення полів радіоактивним пилом, який переноситься як вітром, так і дощовими та талими водами. Найбільше накопичення цього бруду очікується в негативних формах рельєфу (долинах річок Великої і Малої Ви- сей та в ставках), де вони акумулюються в їх донних осадках. Запобіганню цих небезпеч- них для екології навколишнього середовища процесів може слугувати збільшення об’єму переробки цих відвалів з вилученням урану методом кучного вилуговування. Ефектив- ність таких робіт вже доведена на Державному підприємстві «Смолінська шахта». З метою оперативного контролю екологічної ситуації в зоні дії ДП «Новокостянти- нівська шахта» потрібно вести щорічний посезонний (весна, осінь) об’єктний моніторинг родовища, для чого слід реанімувати режимну мережу свердловин ГРЕ №37 КП «Кіров- геологія», що охоплює площу всього родовища і його флангів, та продовжити відбір проб води та заміри вмісту радону. 1. Крамар О.А., Рымаренко В.В. Структурный анализ рудовмещающих эшелонированных зон катаклаза / Тез.докл. Всесоюзн. школы «Структурный анализ кристаллических комплексов». М., 1986. С.56-58. 2 Глевасский Е.Б., Крамар О.А. Геодинамические обстановки и металлогения урана Центральной части Украинского щита // Зб. наук.праць ІГНС НАНУ. — 2002, вип.56. — С.227-244. 3. Семенюк Н.П. Геодинамика Новоукраинского гранитогнейсового купола Украинского щита в мезо- кайнозое / Тез.докл. Всесоюзн.совещ. «Гранитогнейсовые купола». – Иркутск, 1983. — С. 82-83. 4. Семенюк Н.П. Криничеватско-Краснополкская морфоструктура – новый структурный элемент Киро- воградского блока // Докл. АН УССР. – 1984. № 12. - С.25-27. 5. Самсонов Б.Г., Печенкин И.Г., Седнев М.В. Объектный мониторинг на урановых горнодобывающих предприятиях // ВИМС. – М., - 2008. – 122 с. 6. Шевченко О. Через двадцять років після закінчення «холодної війни» згадали: уран потрібен не лише для ракет // Кіровоградська правда. – 2007. – №54 (21380). 7. Комов И.Л. Радиационная минералогия и геохимия. – К.: Наук. думка, 2006. – 426 с. Крамар О.А., Семенюк Н.П., Кирьянов Н.Н., Ноженко А.В. ГЕОЭКОЛОГИЧЕСКИЕ РИСКИ ВЛИЯНИЯ УРАНОВОРУДНОГО ПРЕДПРИЯТИЯ «НОВОКОНСТАНТИНОВСКАЯ ШАХТА» НА ОКРУЖАЮЩУЮ СРЕДУ Увеличение добычи урановых руд для обеспечения топливом функционирующих энерго- блоков украинских АЭС и тех, которые сооружаются, требует введения в эксплуатацию новых горнодобывающих предприятий и, в частности, Новоконстантиновской шахты в Ки- ровоградской области. В процессе подготовительно-эксплутационных и добычных работ воз- никает ряд геоэкологических проблем, которые рассматриваются в статье, с последующим их учетом по результатам комплексного мониторинга состояния окружающей и геологиче- ской среды, начатого ГУ «ИГОС НАН Украины». 119 Kramar O.A., Semenuk N.P, Kyryanov N.N., Nozhenko A.V. GEOECOLOGICAL PROBLEMS IN THE ZONE OF INFLUENCE OF MINING ENTERPRISE “NOVOKONSTYANTYNIVS’KA MINE” ON THE ENVIRONMENT It is necessary to increase uranium ore mining for Ukrainian NPP supplying. It can be done due to set in operation of new mining enterprises for example such as “Novokonstyantynivs’ka mine” in Kirovograd region. During preparing, operating and extractive works there are some geoecological problems appear. It is necessary to use comprehensive environmental and geological monitoring for impact minimization. The monitoringhasalready started in the State Institution “IEG NAN of Ukraine”. All mentioned above issues are defined in the article.

Геоекологічні ризики впливу урановорудного підприємства «Новокостянтинівська шахта» на навколишне середовище

Institution

Ähnliche Einträge