Вплив мовленнєвої ситуації на експресивність синонімів деяких французьких дієслів
Данная статья посвящена изучению влияния экспрессивного характера речевой ситуации на выбор синонимов некоторых французских глаголов. Точка отсчета исследования – это подразделение глаголов на нейтральные и вырази- тельные (manger-bouffer, travailler-bosser, mourir-crever). Из приведенных при- м...
Збережено в:
| Дата: | 2006 |
|---|---|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Кримський науковий центр НАН України і МОН України
2006
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/14043 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Вплив мовленнєвої ситуації на експресивність синонімів деяких французьких дієслів / О.О. Ткаченко // Культура народов Причерноморья. — 2006. — № 76. — С. 54-56. — Бібліогр.: 13 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-14043 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-140432025-06-03T16:03:55Z Вплив мовленнєвої ситуації на експресивність синонімів деяких французьких дієслів Ткаченко, О.О. Проблемы современного языкознания Данная статья посвящена изучению влияния экспрессивного характера речевой ситуации на выбор синонимов некоторых французских глаголов. Точка отсчета исследования – это подразделение глаголов на нейтральные и вырази- тельные (manger-bouffer, travailler-bosser, mourir-crever). Из приведенных при- меров следует, что речевая ситуация влияет на выбор использованных синонимов больше, чем профессиональное положение, возраст, профессиональная функция и темы. Чем выше уровень экспрессивного характера (аффективность, грубые слова и т.д.), тем более вульгарны соответствующие синонимы. Исходя из этого, необходимо рассматривать экспрессивный характер как элемент речи. Ця стаття присвячена вивченню впливу експресивного характеру мовної ситуації на вибір синонімів деяких французьких дієслів. Точка відліку дослідження – це підрозділ дієслів на нейтральні й експресивні (manger-bouffer, travailler-bosser, mourir-crever). Із наведених прикладів випливає, що мовна ситуація впливає на вибір використаних синонімів більше, ніж професійне становище, вік, професійна функція й теми. Чим вищий рівень експресивного характеру (аффективность, брутальні слова й т.д.), тим вульгарніші відповідні синоніми. Виходячи із цього, треба розглядати експресивний характер як елемент мовлення. The present article is devoted to a study of the influence of expressive character of the speech situation on the choice of some French verb's synonyms. The reference point of the research is a division of the verbs into neutral and expressive ones (manger-bouffer, travailler-bosser, mourir-crever). It follows from the quoted examples that the speech situation influences the choice of the used synonyms more, than the professional position, age, professional function and themes. The higher is the expressive character level (affectivity, bad words, etc.), the more vulgar are the corresponding synonyms. That is why it is necessary to consider the expressive character as a speech element. 2006 Article Вплив мовленнєвої ситуації на експресивність синонімів деяких французьких дієслів / О.О. Ткаченко // Культура народов Причерноморья. — 2006. — № 76. — С. 54-56. — Бібліогр.: 13 назв. — укр. 1562-0808 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/14043 uk application/pdf Кримський науковий центр НАН України і МОН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Проблемы современного языкознания Проблемы современного языкознания |
| spellingShingle |
Проблемы современного языкознания Проблемы современного языкознания Ткаченко, О.О. Вплив мовленнєвої ситуації на експресивність синонімів деяких французьких дієслів |
| description |
Данная статья посвящена изучению влияния экспрессивного характера
речевой ситуации на выбор синонимов некоторых французских глаголов. Точка
отсчета исследования – это подразделение глаголов на нейтральные и вырази-
тельные (manger-bouffer, travailler-bosser, mourir-crever). Из приведенных при-
меров следует, что речевая ситуация влияет на выбор использованных синонимов больше, чем профессиональное положение, возраст, профессиональная
функция и темы. Чем выше уровень экспрессивного характера (аффективность,
грубые слова и т.д.), тем более вульгарны соответствующие синонимы. Исходя
из этого, необходимо рассматривать экспрессивный характер как элемент речи. |
| format |
Article |
| author |
Ткаченко, О.О. |
| author_facet |
Ткаченко, О.О. |
| author_sort |
Ткаченко, О.О. |
| title |
Вплив мовленнєвої ситуації на експресивність синонімів деяких французьких дієслів |
| title_short |
Вплив мовленнєвої ситуації на експресивність синонімів деяких французьких дієслів |
| title_full |
Вплив мовленнєвої ситуації на експресивність синонімів деяких французьких дієслів |
| title_fullStr |
Вплив мовленнєвої ситуації на експресивність синонімів деяких французьких дієслів |
| title_full_unstemmed |
Вплив мовленнєвої ситуації на експресивність синонімів деяких французьких дієслів |
| title_sort |
вплив мовленнєвої ситуації на експресивність синонімів деяких французьких дієслів |
| publisher |
Кримський науковий центр НАН України і МОН України |
| publishDate |
2006 |
| topic_facet |
Проблемы современного языкознания |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/14043 |
| citation_txt |
Вплив мовленнєвої ситуації на експресивність синонімів деяких французьких дієслів / О.О. Ткаченко // Культура народов Причерноморья. — 2006. — № 76. — С. 54-56. — Бібліогр.: 13 назв. — укр. |
| work_keys_str_mv |
AT tkačenkooo vplivmovlennêvoísituacíínaekspresivnístʹsinonímívdeâkihfrancuzʹkihdíêslív |
| first_indexed |
2025-11-24T06:27:48Z |
| last_indexed |
2025-11-24T06:27:48Z |
| _version_ |
1849652064446054400 |
| fulltext |
Кислицына Н.Н., Дидковская О.С.
ИССЛЕДОВАНИЕ СЕМАНТИКИ НЕКОТОРЫХ ЛИНГВОКУЛЬТУРНЫХ КОНЦЕПТОВ
В АНГЛИЙСКОМ ЯЗЫКЕ
54
3. www.washingtonpost.com
4. Random House Webster’s College Dictionary. – New York, 1999. – 1571p.
5. New English Dictionary. – Odhams Press Limited, Long Acre – London, 1974. –1298 p.
6. Вежбицкая А. Понимание культур через посредство ключевых слов.– М.: Языки славянской культуры,
2001. – 287с.
Ткаченко О.О.
ВПЛИВ МОВЛЕННЄВОЇ СИТУАЦІЇ НА ЕКСПРЕСИВНІСТЬ СИНОНІМІВ ДЕЯКИХ
ФРАНЦУЗЬКИХ ДІЄСЛІВ
Поняття мовної ситуації та її вплив на стилістичну варіативність лексики розроблюються в сучасній
лінгвістиці, однак, як відомо, і сама дефініція цього поняття і визначення її компонентів не є однозначни-
ми у різних дослідників. Більше того, синоніми цього поняття - біокомунікація (11), соціальна комуніка-
тивна ситуація (10), мовленнєва ситуація, рівно як методичні підходи - психологічний (9), філософсько-
етичний (7), текстовий (8), біологічний (11), дидактичний (6) свідчать про його розширення. Це може при-
звести до того, що воно втратить будь-який зміст. Загальноприйнятої дефініції досі немає. Оскільки кожна
дефініція виходить із певного підходу, не можна вважати їх неправильними, але вони відбивають один з
аспектів, який лінгвіст вважає провідним. Наприклад, Б-Р,Фішер вважає, що "ситуації слід розуміти як си-
стеми між суб'єктом і світом, що оточує (3, с.73). Це широке і правильне з погляду філософії визначення
стає непридатним у педагогічному процесі. Втім визнано, що певні фактори становлять невід'ємну ознаку
повної ситуації. Це такі, як соціальний статус мовців, тематика розмови, ступінь офіційності, вік та стать
(іноді це називають соціальною ситуацією).
Наведемо перелік компонентів ситуації у Й.Доната:
- ступінь офіційності (офіційний/не офіційний);
- тематика (професійна/ приватна);
- професійна функція комунікативних партнерів (ступінь функційного рівня та ієрархічних відносин);
- ступінь довірливості комунікантів;
- емоційна наснаженість тематики або емоційна участь кожного мовця (1, с. 29).
Тематичний компонент, дуже широкий за обсягом матеріалу, може бути остаточно з'ясований лише
після визначення картини бачення світу кожним народом та загальної класифікації мовних ситуацій. Інші
компоненти знаходять дедалі більше підтверджень ва матеріалі різних мов. Однак, поза увагою дослідни-
ків залишається ступінь емоційної напруженості мовної ситуації, її вшив на вибір синонімів та їх експре-
сивний заряд. На наш погляд, саме емоційність ситуації найсильніше регулює та зумовлює вибір мовних
засобів у діалозі.
Пропонована стаття присвячена визначенню впливу експресивності ситуації на вибір синонімів та
ступеня їх експресивного заряду. Звичайно, тут повинно йтися не про статичну, а динамічну модель, яка,
до речі, залишається зовсім нерозробленою. З огляду на це подаємо деякі аспекти цієї моделі.
Вихідним моментом дослідження є прийнятий поділ дієслів на нейтральні та експресивні (manger-
bouffer, travailler-bosser, mourir-crever).
У розмовній французькій мові відзначається дуже строката картина вживання цих пар (нейтрального
та конкуруючого з ним за вживаністю експресивного синоніма). Основним фактором, що впливає на вжи-
ваність, є суто соціальний (вона різна у різних соціальних та професійних групах). Розглядаючи вживання
синонімів дієслів manger, travailler, mourir у соціальних та професійних групах сучасного французького су
суспільства, слід зазначити певну диференціацію вживання стилістичних синонімів не стільки за вибірко-
вістю (чітким розподілом за групами), скільки за їх вживаністю (частотністю) у певних групах та їх спів-
відношення з домінантами. Тут ідеться про змінні величини за У.Лабовим (5), що характеризують особли-
вості вживання синонімів у соціальних або професійних групах.
Заміна традиційної нейтральної домінанти і витіснення її новою експресивною, приводить, як прави-
ло, до того, що вона стає нейтральною, тобто звичайною, та вживається без особливого експресивного за-
барвлення. З цієї точки зору нас рацію Й.Філіпець, який визначає домінанту, як найчастотнішу величину
(2).
За нашими даними у мовних колективах селян, робітників, інтелігенції, працівників поліції, службов-
ців нейтральною домінантою до 1975 р. було дієслово manger. У середовищі військовослужбовців, артис-
тів цирку, у певних колах буржуазії - bouffer.
У середовищі селян нейтральним і широко вживаним є manger. Так його вживає батько Дюбуа в роз-
мові із старшім сином:
" Souvent il répétait :
- Vous me gâtez trop... Je ne mange pas autant que ca.
Et Paul répondait :
- Tu as assez peine dans ta vie. Et assez endure."
(Clavel B. Les fruits de l'hiver, c. 357).
Однак, можливе експресивне забарвлення його синоніма у афективних ситуаціях. Наприклад, у відпо-
відь ва пропозицію молодшого сина продати сад і один з будинків у день похорону його жінки той самий
батько Дюбуа каже:
" ... - Et nous aurons trimé toute notre vie, ta mère et moi pour que tout soit éparpillé, bouffé en quelques
mois".
http://www.washingtonpost.com
Проблемы современного языкознания
55
(Clavel B. Les fruits de l'hiver, c. 349).
У середовищі інтелігенції manger також залишається нейтральною домінантою і тільки з 1975 р. по-
чинає проглядатися тенденція до нейтрального вживання bouffer.
Вигадок нейтрального вживання bouffer, коди експресія став затертою, знаходимо у мові кінорежисе-
ра Семійона, який дружньо звертається до актора Дореля і сценариста Мадлена:
"Ils sont tous les trois dans le bureau. Semillon vient d'arriver. Il mange un sandwich.
- Faites pas attention, mes cocos. J’ai pas eu le temps de bouffer, ce matin. (Boileau P., Narcejac T. Box-
office. c. 156).
Експресивність bouffer виявляється, наприклад, y мові студентки-філолога Матильди, розлюченої іне-
ртністю її друга Жана Кривелло. Забарвленість цього дієслова підсилюється ситуацією ("сімейна сцена"
під час подорожі по Італії):
"- Tout ce que tu sais faire, c’est bouffer et dormir. Tu n’es qu’une larve! Tu t’intéresses à rien!" (Ccresa J. Le
cimetière des grands enfants, c. 204).
У мові докера Жільбера зустрічаємо цілком нейтральний випадок вживання manger: "-Je n’ai pourtant
jamais mangé personne", dit Gilbert en souriant. (Le premier choc, c. 152).
Дієслово bouffer y експресивній ситуації може набувати підкреслену експресивність. Такою є сцена,
де охоронник-расист Дюбуа відрізає вухо робітнику-емігранту Ахмеду, якого підозрює в отруєнні улюб-
леного собаки:
"- Je vais 1a donner à bouffer à mes clebs. Ça m’étonnerait qu'Allah veuille de toi après". (Dufour H. La
Marie-Marraine, с. 260).
У середовищ! військових, де вживання bouffer є нормою, можна зустріті це дієслово у діалозі двох со-
лдатів, які готують їжу?
" -II reste de la purée, je la fais chauffer aussi?
- Fais chauffer, ils boufferont tout". (Clavel В. Le cœur des vivants, c. 14)
В експресивному значенні bouffer зустрічається в рекламному діалозі перед публікою хазяїна цирку з
борцем Кідом:
- Le patron lui imposa silence :
- Tais-toi, Kid. On sait que tu peux les bouffer tous, même en travers. Mais faut être gentil... Faut dévorer que
les volontaires". (Clavel B. L’hercule sur la place, c. 9-10).
У мовних колективах селян, робітників, військовослужбовців, артистів цирку з 1945 року crever кон-
курує з mourir і є домінантою. Отже, звичайне у селянському середовищі вживання дієслова crever позбав-
лене будь-якого експресивного заряду. Це означає, що у повсякденному житті найбільш властиве вживан-
ня саме цього дієслова у значенні "вмирати", "здихати". Причому це виявляється здебільшого у нейтраль-
них ситуаціях, позбавлених будь-якої експресії. Так, наприклад, коли французькі селяни говорять про за-
гибель тварини, вони вживають crever:
" Lucien.
- Ca y est. Il crève. (Anouilh, Romeo et Jeannette, с. 348).
У той самий час вони ж можуть вживати те саме дієслово й по відношенню до самих себе:
" - Puisque je suis plus bon à rien, autant crever" (Clavel В. L’Espagnol, с. 92).
Експресивний заряд має висловлювання батька Дюбуа, коли йому та його жінці - літнім людям дово-
диться переночувати після важкої праці у хижі лісорубів:
" - Bon Dieu de bon Dieu, soupira-t-il, j’aimerais mieux crever ici,". Me coucher là et crever comme une
bête… A nos âges, être obliges de mener une vie pareille, ça ne devrait pas être permis…" (Clavel B. Les fruits de
l’hiver, c. 103).
Подібне явище спостерігається й у мові військових. Нейтральне значення crever можна знайти у по-
всякденній мові військовослужбовців. Так, наприклад, у ситуації, коли кілька офіцерів знаходяться у під-
валі замку, захопленого ворогом і збираються здатися в полон :
" - On ne va pas crever ici". (Druon M. La dernière brigade, c. 312).
Поряд з цим можна зустріти випадки експресивного вживання crever у значенні "здихати". Так його
вживав колишній солдат Оскар у розповіді про жахи війні:
" Gérard: Et tous les types qui se planquent dans les trous?
Oscar: Dans les trous? Et alors, c’est encore plus facile, tu les inondes, ou alors tu les enfumes avec des gaz,
ou alors tu fais passer un bon rouleau compresseur blindé qui boucle les trous et ils crèvent tous à l’intérieur,
étouffés... " (Grumberg J.P. Demain une fenêtre sur rue, c. 65).
В середовищі інтелігенції протягом двох-трьох останніх десятиріч також помітна тенденція до вжи-
вання crever у нейтральному значенні, хоча це обмежується колом близьких друзів, наприклад:
" - Viens donc! Тu vois bien, qu’on est de trop: "ils" crèvent d’envie de se raconter leurs petites histoires".
(Dorin F. Les lits a une place, c. 359).
У середовищі інтелігенції crever також зустрічається y експресивному значенні як, наприклад, у мові
Марка Есмелена, який розповідав жінці про свої відчуття, коді вона ледь не загинула в Тунісі під час па-
водку:
" - Déjà quand tu étais en Tunisie et que tu n’étais pas rentrée à cause de l'inondation, j'avais failli en crever".
(Saint-Laurent C. de, La bourgeoise, c. 313-314).
Таким же чином це дієслово може вживатися й при характеристиці літературних героїв як, наприклад,
батька Горіо, що "здох як пес":
" - Rastignac était 1'аmі de Goriot, le père de Мме de Nucingcn que celle-ci a laissé crever comme un chien".
(Saint-Laurent C. de, La bourgeoise, c. 181).
Дієслово travailler змінює своє реальне значення залежно від того, в якому соціальному середовищі
воно вживається. Так, у середовищі робітників воно означає "виробляти види продукції за допомогою ста-
Ткаченко О.О.
ВПЛИВ МОВЛЕННЄВОЇ СИТУАЦІЇ НА ЕКСПРЕСИВНІСТЬ СИНОНІМІВ ДЕЯКИХ
ФРАНЦУЗЬКИХ ДІЄСЛІВ
56
нків та фізичної праці", у середовищі селян - "обробляти землю та вирощувати види сільськогосподарської
продукції", в середовищі інтелігенції - "виконувати різні види розумової діяльності", у середовищі проми-
слової буржуазії - - "керувати виробництвом або банківськими операціями", у середовищі артистів цирку -
"виковувати циркові номери, у середовищі поліції - "ловити та знешкоджувати злочинців", у середовищі
військових - "проводити військові операції". Дієслово travailler виступає переважно в усіх трупах як домі-
нанта крім групи службовців. Як правило, два його синоніми - trimer та bosser масть експресивне забарв-
лення і виступають в експресивних ситуаціях. Наприклад, у середовищі робітників зустрічаються ці два
синоніми
" -Alors, bébé rose, on trime? Les curetons te font bosser? ". (Sabatier R. Les fillettes chantantes, с. 47).
У середовищі селян також можливе експресивне вживання синонімі в іншого слова" Так розмовляв
батько Дюбуа із жінкою, коли їм довелося заночувати у хижі лісорубів:
" – Bon Dieu! Avoir trimé comme des bagnards et en arriver la. S’être crevés à élever des gosses et se sentir
tous seuls" (Clavel B. Les fruits de l’hiver, c. 107).
Інтелігенція вживає синоніми travailler також в експресивних ситуаціях. У такій ситуації його вживає
майбутній інженер Крістоф, дуже невдоволений тим, що йому доводиться звітувати перед батьками про
те, що він робить:
" – Moi, expliqua Christophe, ça serait malheureux qu’à dix-huit ans passés, et en bossant comme je 1e fais,
j’ai encore des comptes à rendre sur mes sorties". (Clavel В., Malataverne, e. 54).
У переносному значенні "старанно вчитися" bosser зустрічається також у мові інтелігенції:
" - En médecine, il faut bosser, c’est pas plus compliqué que ça". (Cérésa P., Le cimetière des grands enfants,
c. 190).
Буржуазія, яка наслідує навички ффранцузької інтелігенції, також дає нам випадки експресивного
вживання цього дієслова. Так, наприклад, воно зустрічається в мові хазяїна паризького кабаре, який звер-
тається до колишньої підлеглої:
" – Pourquoi tu ne travaillerais pas avec moi au fait? Je bosse avec un type qui est en train de racheter toutes
les boites de Paris". (Rochefort Chr., Les Stances à Sophie, c, 192).
Те ж саме можна сказати й про середовище службовців:
" - Je bosse déjà toute la journée. Tu ne voudrais pas en plus que je bosse le soir…" (Leblanc A. La vie
comme je te pousse, c. 194).
Значно знижену експресивність виявляє дієслово bosser у мові артистів цирку:
" - Assez, dit Kid, assez rigolé, on va bosser un peu". (Clavel B., L’hercule sur la place, c. 172).
Як можна побачити з наведених прикладів, дієслова з експресивним забарвленням вживаються у кож-
ній соціальній чи професійній групі. Це означає, що мовленнєва ситуація є вагомішою, ніж соціальний
статус, вік, професійна функція, ступінь довірливості та тематика. Отже, вплив мовленнєвої ситуації на
вибір синонімів, вірогідно, більш значимий, ніж це досі уявлялося. Власне, у кожній соціальній або про-
фесійній групі вживання експресивних дієслів зумовлюється ступенем експресивності ситуації і можна
було б виділити 3 ступені - афективний (як найвищий), експресивний і слабко експресивний. Тому емо-
ційну наснаженість тематики слід ставити на одне з перших місць при визначенні компонентів ситуації, а
не на останнє, як це робить Й.Донат.
Джерела та література
1. Чередниченко О.І., Коваль Я.Г. Теорія і практика перекладу. К., Либідь, 1995
2. Vinay J.-P. Darbelnet J. Stylistique comparée du français et de l’anglais. Paris, Didier, 1965.
3. Donath J. Zum Einfluss der Kommunikationssituation auf die sprachliche Variationen im Produktionsbetrieb
// Linguistische Studie. A 72/1. S. 29.
4. Filipec J. Zur problematik der Konfrontation des tschechischen und deutchen Wortschatzes // Beitraege zur
konfrontierenden Sprachwissenschaft. Halle/Saale, 1976.
5. Fischer B.-R. Bemerkungen zum Begriff der typyschen Situation // Wissenschaftliche Beitraege der Ernst-
Moritz-Arndt-Universitaet Greifswald. Greifswald, 1989. S. 72-79.
6. Hartung W. Sprachliche Kommunikation und Gesellschaft. Berlin, 1976.
7. Labow W. The Social Stratification of English in new York City. Washington, 1966.
8. Lindner G. Einige Aspekte des Kommunikationssituation im Paedagogischen Prozess // Wissenschaftliche
Beitraege, op. cit. S. 20-35.
9. Luther E. Bemerkungen aus philosophisch-ethischer Sicht zum Begriff "Situation". Op.cit. S. 68-71.
10. Porsch A. Zum Zusammenhang von strukturellen Merkmalen in Texten. Op. cit. S. 96-102.
11. Schmidt H.-D. Der Situationsbegriff in der Psychologie. Op. Cit. S. 54-61.
12. Schneider H. und Turski. Subjektive faktoren der Kommunikationssituation. Op. cit. S. 80-85.
13. Tembrock G. Die Bedeutung des Kontextes bei der Biokommunikation. Op. Cit. S. 6-13.
|