Оцінка спроможності підприємств з позицій сприяння розвитку економіки знань в Україні та її регіонах
Систематизовано основні показники спроможності підприємств щодо сприяння формуванню економіки знань на рівні країни або регіону, які згруповано за критеріями – вплив інноваційних процесів; ступінь використання ІКТ; рівень освіти дітей, молоді, дорослого населення; стан науки та високотехнологічних...
Saved in:
| Date: | 2018 |
|---|---|
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Інститут економіки промисловості НАН України
2018
|
| Series: | Економічний вісник Донбасу |
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/140908 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Оцінка спроможності підприємств з позицій сприяння розвитку економіки знань в Україні та її регіонах / Н.О. Подлужна // Економічний вісник Донбасу. — 2018. — № 2 (52). — С. 155-163. — Бібліогр.: 18 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-140908 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-1409082025-02-09T13:22:09Z Оцінка спроможності підприємств з позицій сприяння розвитку економіки знань в Україні та її регіонах Оценка способности предприятий с позиций содействия развитию экономики знаний в Украине и ее регионах Еvaluation of the competencies of enterprises from the positions of developing economics of knowledge in Ukraine and its regions Подлужна, Н.О. Менеджмент інновацій Систематизовано основні показники спроможності підприємств щодо сприяння формуванню економіки знань на рівні країни або регіону, які згруповано за критеріями – вплив інноваційних процесів; ступінь використання ІКТ; рівень освіти дітей, молоді, дорослого населення; стан науки та високотехнологічних галузей. Визначено, що для оцінки спроможності підприємств з позицій сприяння розвитку економіки знань в Україні та її регіонах не існує достатньої інформаційної бази для якісного здійснення цієї процедури. Здійснено пошук додаткових джерел інформації щодо визначення стану готовності країни до знаннєвого розвитку. Проведено аналіз діяльності п’ятнадцяти вишів України, відбір яких було здійснено за результатами рейтингу ТОП-200 у 2017 р., на основі інформації, викладеної на їх офіційних сайтах і сторінок в соціальній мережі Facebook. Систематизированы основные показатели способности предприятий по содействию формирования экономики знаний на уровне страны или региона, сгруппированные по критериям – влияние инновационных процессов; степень использования информационно-коммуникационных технологий; уровень образования детей, молодежи, взрослого населения; состояние науки и высокотехнологических отраслей. Определено, что для оценки способности предприятий с позиций содействия развитию экономики знаний в Украине и ее регионах не существует достаточной информационной базы для качественного осуществления этой процедуры. Осуществлен поиск дополнительных источников информации по определению состояния готовности страны к знаниевому развитию. Проведен анализ деятельности пятнадцати вузов Украины, отбор которых осуществлен по результатам рейтинга ТОП-200 в 2017 г., на основе информации, изложенной на их официальных сайтах и страниц в социальной сети Facebook. The main indicators of the ability of enterprises to promote the formation of knowledge economy at the level of the country or region are systematized, grouped according to the criteria - the influence of innovative processes; the degree of use of information and communication technologies, the level of education of children, youth, adult population; the state of science and high-tech industries. It has been determined that in order to assess the ability of enterprises to promote the knowledge economy in Ukraine and its regions, there is not enough information base for the quality implementation of this procedure. The search for additional sources of information has been carried out to determine the state of readiness of the country for knowledge development. The analysis of the activities of fifteen universities of Ukraine, which was selected based on the results of the TOP 200 rating in 2017, is based on information provided on their official sites and pages in the social network Facebook. 2018 Article Оцінка спроможності підприємств з позицій сприяння розвитку економіки знань в Україні та її регіонах / Н.О. Подлужна // Економічний вісник Донбасу. — 2018. — № 2 (52). — С. 155-163. — Бібліогр.: 18 назв. — укр. 1817-3772 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/140908 37.015.6:332.1(477) uk Економічний вісник Донбасу application/pdf Інститут економіки промисловості НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Менеджмент інновацій Менеджмент інновацій |
| spellingShingle |
Менеджмент інновацій Менеджмент інновацій Подлужна, Н.О. Оцінка спроможності підприємств з позицій сприяння розвитку економіки знань в Україні та її регіонах Економічний вісник Донбасу |
| description |
Систематизовано основні показники спроможності підприємств щодо сприяння формуванню економіки знань на рівні країни або регіону, які згруповано за критеріями – вплив інноваційних процесів; ступінь використання ІКТ; рівень освіти дітей, молоді, дорослого населення; стан науки та високотехнологічних галузей. Визначено, що для оцінки спроможності підприємств з позицій сприяння розвитку економіки знань в Україні та її регіонах не існує достатньої інформаційної бази для якісного здійснення цієї процедури. Здійснено пошук додаткових джерел інформації щодо визначення стану готовності країни до знаннєвого розвитку. Проведено аналіз діяльності п’ятнадцяти вишів України, відбір яких було здійснено за результатами рейтингу ТОП-200 у 2017 р., на основі інформації, викладеної на їх офіційних сайтах і сторінок в соціальній мережі Facebook. |
| format |
Article |
| author |
Подлужна, Н.О. |
| author_facet |
Подлужна, Н.О. |
| author_sort |
Подлужна, Н.О. |
| title |
Оцінка спроможності підприємств з позицій сприяння розвитку економіки знань в Україні та її регіонах |
| title_short |
Оцінка спроможності підприємств з позицій сприяння розвитку економіки знань в Україні та її регіонах |
| title_full |
Оцінка спроможності підприємств з позицій сприяння розвитку економіки знань в Україні та її регіонах |
| title_fullStr |
Оцінка спроможності підприємств з позицій сприяння розвитку економіки знань в Україні та її регіонах |
| title_full_unstemmed |
Оцінка спроможності підприємств з позицій сприяння розвитку економіки знань в Україні та її регіонах |
| title_sort |
оцінка спроможності підприємств з позицій сприяння розвитку економіки знань в україні та її регіонах |
| publisher |
Інститут економіки промисловості НАН України |
| publishDate |
2018 |
| topic_facet |
Менеджмент інновацій |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/140908 |
| citation_txt |
Оцінка спроможності підприємств з позицій сприяння розвитку економіки знань в Україні та її регіонах / Н.О. Подлужна // Економічний вісник Донбасу. — 2018. — № 2 (52). — С. 155-163. — Бібліогр.: 18 назв. — укр. |
| series |
Економічний вісник Донбасу |
| work_keys_str_mv |
AT podlužnano ocínkaspromožnostípídpriêmstvzpozicíjspriânnârozvitkuekonomíkiznanʹvukraínítaííregíonah AT podlužnano ocenkasposobnostipredpriâtijspozicijsodejstviârazvitiûékonomikiznanijvukraineieeregionah AT podlužnano evaluationofthecompetenciesofenterprisesfromthepositionsofdevelopingeconomicsofknowledgeinukraineanditsregions |
| first_indexed |
2025-11-26T03:14:36Z |
| last_indexed |
2025-11-26T03:14:36Z |
| _version_ |
1849821115180908544 |
| fulltext |
Н. О. Подлужна
155
Економічний вісник Донбасу № 2(52), 2018
УДК 37.015.6:332.1(477)
Н. О. Подлужна,
кандидат економічних наук,
ДВНЗ «Донецький національний технічний університет», м. Покровськ
ОЦІНКА СПРОМОЖНОСТІ ПІДПРИЄМСТВ З ПОЗИЦІЙ СПРИЯННЯ РОЗВИТКУ
ЕКОНОМІКИ ЗНАНЬ В УКРАЇНІ ТА ЇЇ РЕГІОНАХ
Постановка проблеми. У сучасних наукових
дослідженнях визначено та обґрунтовано різні під-
ходи до оцінки стану економіки знань (далі – ЕЗ) на
регіональному та державному рівнях, які містять ве-
лику кількість різноманітних показників та на ос-
нові яких можна узагальнено оцінити стан основних
компонентів знаннєвого розвитку. Необхідність
формування системи показників оцінки ЕЗ обумов-
лена прагненням до встановлення тенденцій, що ха-
рактеризують сучасний стан національної еконо-
міки, фіксації у оперативному режимі позитивних
і негативних проявів за напрямами знаннєвого роз-
витку регіонів та країни. При цьому слід зазначити,
що більшість показників оцінки ЕЗ на регіональ-
ному й національному рівнях сформовані на основі
зарубіжного досвіду при застосуванні індексів, які
задіяні при розрахунку міжнародних рейтингів
країн світу та мають у своїй структурі абсолютні й
відносні показники та субіндекси, що характеризу-
ють наявні та потенційні можливості у напрямі до-
сягнення конкурентоспроможності та інноваційно-
сті, сталого, людського, знаннєвого й наукового
розвитку. До того ж сформовані дослідниками ком-
позиції показників для оцінки стану ЕЗ характеризу-
ють процеси виробництва, використання, розпов-
сюдження і нагромадження знань з різних боків,
проте не мають узагальненого й систематизованого
виду. Крім того, проблема оцінки спроможності кра-
їни та її регіонів до побудови ЕЗ ускладнюється ком-
плексністю й складністю розумових векторів роз-
витку та недостатністю інформаційної й статистич-
ної бази в Україні. Актуальність обраної тематики
дослідження посилюється наявністю різноаспект-
них компонентів в структурі ЕЗ, масштабністю їх
впливу на розвиток країни та складністю викоре-
нення старих орієнтирів у діяльності на всіх рівнях
управління.
Аналіз останніх досліджень. Питанням ком-
плексної оцінки різних аспектів становлення ЕЗ
присвячено праці багатьох науковців. У роботі
В. Смаль пропонується оцінювати рівень розвитку
ЕЗ на основі двох груп показників, серед яких до
першої відносять загальний обсяг витрат на наукові
дослідження та їх результативність, а до другої – ті
коефіцієнти, що характеризують стан високотехно-
логічних галузей промисловості і послуг з інтенсив-
ним використанням знань [1]. У роботі Л. Панкової
і Т. Потапенко розроблено методичний підхід до
кількісної та якісної оцінки інноваційного середо-
вища, який передбачає характеристику інновацій-
ного потенціалу та рівня інноваційної діяльності [2].
В. Коцюбинський і В. Еремкина проаналізували до-
свід статистики інновацій Євросоюзу та США, здій-
снили порівняння існуючих світових методичних
підходів з національною статистичною системою
оцінки інновацій в Україні [3]. Дослідження Л. Се-
мів та У. Гузар присвячено ідентифікації показників
Організації економічного співробітництва та роз-
витку, які відображають й кількісно характеризують
розвиток сектору підвищеного попиту на знання,
здійснюється їх порівняння із системою показників,
що використовуються в українській статистиці [4].
А. Самойленко зосереджує увагу на конкретизації
складу та змістовного наповнення показників інте-
лектуалізації для регіонів України [5, с. 68]. Водно-
час слід зазначити, що запропоновані підходи до
групування показників не є уніфікованими, не вра-
ховують повною мірою вплив сфери ІКТ та процесів
розвитку інноваційності й науковості у діяльності
основних інститутів суспільства. До того для розра-
хунку більшості показників не вистачає інформацій-
ної бази, яка ґрунтується на статистичній звітності
суб’єктів господарювання, освітніх та науково-до-
слідних установ.
Тому метою статті є обґрунтування та систе-
матизація показників, які б дозволили оцінити спро-
можність України та її регіонів до становлення ЕЗ,
визначення достатності інформаційної бази для
якісного здійснення цієї процедури та пошук додат-
кових джерел інформації щодо визначення стану го-
товності країни до знаннєвого розвитку.
Виклад основного матеріалу дослідження.
Одним із основних інститутів людського суспіль-
ства є функціонування різних суб’єктів господарю-
вання, установ та організацій. Для того, щоб відпо-
відати сучасним вимогам ринку та сприяти поступо-
вому формуванню ЕЗ у країні необхідно, щоб
суб’єкти господарювання постійно оновлювали
професійні знання персоналу, активно використову-
вали ІКТ, виробляли й адаптували інновації, займа-
лися науковими дослідженнями та впроваджували
новітні технології й інновації у виробничо-комер-
ційну діяльність. При цьому саме ІКТ дозволяють
генерувати та розповсюджувати інформацію прис-
кореними темпами через залучення нових техноло-
гій і можливостей, які відкриваються на їх основі.
Тому у дослідженні здійснимо спробу відбору та
класифікації показників, за допомогою яких можна
Н. О. Подлужна
156
Економічний вісник Донбасу № 2(52), 2018
оцінити спроможність України щодо сприяння роз-
витку ЕЗ в країні та її регіонах за критеріями іннова-
ційності, використання ІКТ у діяльності основних
інститутів суспільства, стану освіти та науки
(табл. 1).
Поширення принципів інноваційності на всі
сфери життя, розробка і впровадження у виробничо-
господарську діяльність новітніх заходів, товарів,
послуг, підходів та альтернативних управлінських
рішень буде сприяти прискореному становленню ЕЗ
на регіональному та національному рівнях. Запрова-
дження інноваційних характеристик у діяльність
суб’єктів господарювання, органів самоврядування,
установ освіти і охорони здоров’я передбачає гене-
рацію нових знань та ідей, трансформацію поглядів,
розробку новітніх технологій, що є необхідною умо-
вою поширення та прийняття ЕЗ в суспільстві. Саме
тому велике значення для формування знаннєвої
економіки має залученість суб’єктів господарю-
вання до інноваційної діяльності, її активізація. При
Таблиця 1
Оцінка спроможності суб’єктів господарювання, установ та організацій
з позицій сприяння розвитку ЕЗ в Україні та її регіонах*
Кри-
терій
Показники
1 2
Ін
но
ва
ці
йн
іс
ть
Абсолютні показники:
1. Кількість промислових підприємств, які займалися інноваційною діяльністю.
2. Кількість промислових підприємств, що впроваджували інновації.
3. Кількість підприємств, що реалізовували інноваційну продукцію.
4. Виробництво нових видів продукції і підвищення конкурентоспроможності.
5. Кількість інноваційних заходів, спрямованих на підвищення ефективності виробництва.
6. Винахідницька інноваційна активність регіону (кількість творців у розрахунку на 10 тис. населення).
7. Впровадження інноваційних видів продукції (у тому числі нових для ринку та нових тільки для підприємства).
8. Впровадження нових технологічних процесів (у тому числі маловідходні, ресурсозберігаючі і безвідходні).
Відносні показники:
1. Питома вага вартості інноваційно активних підприємств у загальній вартості основних виробничих фондів.
2. Продуктивність праці інноваційно-активних підприємств.
3. Посилення кооперації між фірмами, науково-дослідними організаціями й університетами.
4. Частка промислових підприємств, що займалися інноваціями за напрямами інноваційної діяльності (внутрішні
науково-дослідні роботи, зовнішні науково-дослідні роботи, придбання машин, обладнання, програмного забез-
печення, придбання зовнішніх знань, навчання та підготовка персоналу, ринкові запровадження інновацій).
5. Частка підприємств, що займається технологічними інноваціями.
6. Частка підприємств, які здійснюють модернізацію виробництв на основі інновацій.
7. Частка підприємств, які здійснювали нетехнологічні (маркетингові) інновації, від загального числа.
8. Частка малого підприємництва, що займається інноваційною діяльністю, від загального числа.
9. Частка залучених інвестицій в інноваційні технології.
10. Частка підприємств, що мають кінцеві інновації, які пов'язані з технологією, розроблені власними силами, від
загального числа.
11. Частка інноваційного товару, роботи, послуги від загального обсягу відвантаженого товару, виконаної роботи,
послуги.
12. Частка впроваджуваних, технологічних змін інноваційних товарів, робіт, послуг нових для ринку, від загального
обсягу відвантаженого товару, виконаної роботи, послуги.
13. Частка підприємств, які оцінили скорочення на матеріальні та енергетичні витрати, від загального числа підпри-
ємств, що впроваджують інноваційні технології
В
ик
ор
ис
та
нн
я
ІК
Т
1. Кількість підприємств, які мали доступ до мережі Internet з конкретизацією його видів.
2. Кількість підприємств, які використовували комп’ютери упродовж року (з конкретизацією видів використання).
3. Частка підприємств, яка використовує Internet, від їх загальної кількості.
4. Витрати на ІКТ.
5. Розробка і випуск інформаційного та комунікаційного обладнання, програмного продукту та послуг.
6. Обсяг реалізованої продукції через комп’ютерні мережі (товарів, послуг) без ПДВ за рік.
7. Середня кількість працівників, які використовували комп'ютер у роботі.
8. Середня кількість працівників, які у своїй роботі використовували комп'ютер із доступом до мережі Internet.
9. Кількість вакансій спеціалістів ІКТ.
10. Середня кількість працівників, які для своєї роботи використовували портативні пристрої, передбачені підприєм-
ством, що дозволяють підключення до мережі Internet через мережу мобільного зв’язку.
11. Кількість підприємств, які мають власний веб-сайт.
12. Кількість підприємств, які використовують соціальні медіа з визначенням структури.
13. Кількість підприємств, які використовують та придбають послуги хмарних обчислень.
14. Кількість підприємств, які використовують аналіз «великих даних».
15. Максимальна швидкість фіксованого широкосмугового з’єднання з мережею Internet
Н. О. Подлужна
157
Економічний вісник Донбасу № 2(52), 2018
Закінчення табл. 1
1 2
О
св
іт
а
ді
те
й,
м
ол
од
і,
до
ро
сл
ог
о
на
се
ле
нн
я
Абсолютні показники:
1. Сума витрат на освіту.
2. Середня кількість років навчання у школі.
3. Кількість випускників, що зайняли провідні посади в промисловості, економіці, державному управлінні.
4. Кількість випускників, що вибудовують науково-педагогічну кар’єру.
5. Кількість випускників, які отримали в подальшому більш високе кваліфікаційне визнання в інших державах.
6. Кількість навчальних планів, підручників, навчальних посібників, методичних розробок, технологій навчання, що
використовуються в інших ВНЗ.
7. Кількість дистанційних курсів, які розроблені в установах освіти.
Відносні показники:
1. Доля витрат на освіту у ВВП, ВРП.
2. Загальний обсяг державних витрат на освіту на одну людину населення.
3. Охоплення середньою освітою.
4. Охоплення вищою освітою.
5. Частка студентів ВНЗ, які навчаються за рахунок державного бюджету.
6. Частка студентів ВНЗ, які навчаються за рахунок фізичних осіб.
7. Частка випускників, що працюють відповідно з отриманою спеціальністю
Н
ау
ка
, р
оз
ви
то
к
ви
со
ко
те
хн
ол
ог
іч
ни
х
га
лу
зе
й
Абсолютні показники:
1. Витрати на НДДКР.
2. Обсяг наукових та науково-технічних робіт (фундаментальні дослідження).
3. Обсяг наукових та науково-технічних робіт(прикладні дослідження).
4. Обсяг наукових та науково-технічних робіт (науково-технічні розробки).
5. Обсяг наукових та науково-технічних робіт (наукові послуги).
6. Кількість виїздів наукових працівників за межі України (стажування, навчання, підвищення кваліфікації, виклада-
цька робота, проведення наукових досліджень).
7. Кількість виїздів наукових працівників за межі України з метою участі у міжнародних семінарах, конференціях.
8. Кількість науковців, які користувались грантом.
9. Кількість дослідників (за рівнем освіти, за галузями наук, за віком, за статтю).
10. Кількість наукових і технічних розробок, впроваджених у виробництво.
Відносні показники:
1. Рівень зайнятих у високо- і середньотехнологічного рівня в галузях промислового виробництва в загальній чисе-
льності зайнятих в економіці.
2. Частка зайнятого населення в наукоємних галузях сфери послуг від загального числа зайнятих в економіці регіону,
країни.
3. Доля співробітників, що займаються дослідженнями і розробками, від загального числа зайнятих.
4. Кількість творців у розрахунку на 10 тис. населення.
5. Питома вага осіб у віці до 39 років у чисельності дослідників.
6. Питома вага осіб, які мають учений ступінь, у чисельності дослідників.
7. Наукові публікації в розрахунку на 10 осіб.
8. Кількість патентних заявок, пов'язаних із винаходами, які подані в Укрпатент національними заявниками, у роз-
рахунку на 1 млн осіб економічно активного населення регіону.
9. Кількість створюваних технологій у передовому виробництві в розрахунку на 1 млн осіб економічно активного
населення.
10. Величина прибутку від продажу технологій за кордон у розрахунку на 1 тис. грн ВРП або ВВП.
11. Частка високотехнологічної промислової продукції у загальному обсязі експорту промислової продукції.
12. Частка високотехнологічної промислової продукції у загальному обсязі експорту в цілому.
13. Доля витрат на НДДКР у ВВП, ВРП.
14. Частка замовників (коштів підприємств, організацій України та іноземних держав) у загальному обсязі фінансу-
вання наукових та науково-технічних робіт.
15. Частка фундаментальних досліджень у загальному обсязі наукових та науково-технічних робіт.
16. Частка прикладних досліджень у загальному обсязі наукових та науково-технічних робіт.
17. Частка науково-технічних розробок у загальному обсязі наукових та науково-технічних робіт.
18. Частка наукових послуг у загальному обсязі наукових та науково-технічних робіт
* Систематизовано автором за даними [6, с. 11; 4, с. 25, 133-135; 7; 2, с. 192; 1, с. 25; 8, с. 39; 9, с. 199; 10, с. 201-
202; 11, с. 167;12, с. 165; 13].
цьому від кількості підприємств, які систематично
займаються інноваційною діяльністю, впроваджу-
ють інновації та як результат цих процесів – вироб-
ляють інноваційні продукти та послуги, будуть за-
лежати загальні тенденції охоплення суб’єктів гос-
подарювання інноваційними характеристиками.
Тому першою групою показників оцінки спромож-
ності суб’єктів господарювання щодо сприяння роз-
витку ЕЗ на регіональному та державному рівнях
мають бути абсолютні показники, що характеризу-
Н. О. Подлужна
158
Економічний вісник Донбасу № 2(52), 2018
ють кількість підприємств, які займаються, впрова-
джують, виробляють та реалізують інновації. Окре-
мому обліку має підлягати і кількість творців й інно-
ваторів у структурі населення, що характеризує ви-
нахідницьку інноваційну активність регіону.
Відносні показники оцінки спроможності
суб’єктів господарювання щодо формування ЕЗ
тісно пов’язані з абсолютними показниками кілько-
сті інноваційних підприємств. Основне завдання
цих показників відобразити частку таких підпри-
ємств у загальній кількості суб’єктів господарю-
вання регіону або країни. Акцентується увага також
на спроможності малого бізнесу приймати участь в
інноваційному процесі регіону, його пожвавленні та
активізації. Також має підлягати відносній оцінці
стан оновлення основних фондів інноваційно актив-
них підприємств, що дозволить проаналізувати ви-
робничі можливості, спрогнозувати динаміку про-
дуктивності праці, встановити рівень ефективності
використання персоналу. Особливу увагу слід також
приділяти обліку поширення процесів кластеризації
у регіоні, що відображають стратегічний взаємо-
зв’язок між суб’єктами господарювання, науково-
дослідними організаціями й закладами освіти.
ІКТ в діяльності суб’єктів господарювання за-
безпечує широкі додаткові можливості, пов’язані з
розвитком мережевої та цифрової економіки. Вико-
ристання ІКТ у будь-якій сфері сприяє отриманню
додаткових знань, підвищенню швидкості передачі
інформації у просторі та доведенню її до безпосе-
редньо зацікавлених осіб. Оцінка використання ІКТ
в діяльності суб’єктів господарювання включає по-
казники кількості підприємств, які мали доступ до
мережі Internet та використовували комп’ютери уп-
родовж року, витрати підприємств та країни на роз-
робку, впровадження та використання ІКТ. Водно-
час інструментарій аналізу у напрямі виявлення
спроможності практичного застосування ІКТ є дуже
обмеженим. Так, наприклад, показники розробки і
випуску інформаційного та комунікаційного облад-
нання, програмних продуктів і послуг, що розрахо-
вуються у міжнародній практиці не можуть бути ви-
користаними для українських підприємств через
відсутність відповідної статистичної бази.
Тому пропонується включити до статистичного
обліку такі показники, як: затребуваність економіки
у спеціалістах ІТ-сфери; успішність працевлашту-
вання ІТ-фахівців у відповідних галузях національ-
ної економіки; чисельність ІТ-фахівців, які емігру-
вали в інші країни світу; порівняння середнього
рівня оплати праці ІТ-фахівців в Україні та розвине-
них країнах світу; чисельність українських ІТ-фа-
хівців, які дистанційно працюють у інших країнах
світу. Ці показники по-перше, є досить інформатив-
ними щодо оцінки використання та розповсюджен-
ня ІКТ у країні, а по-друге, їх моніторинг дозволить
обґрунтовано стверджувати про зростання або ско-
рочення інформаційного й інноваційного потенці-
алу. Отже, з метою покращення оцінки спроможно-
сті формування ЕЗ на регіональному та національ-
ному рівнях існує необхідність у запровадженні
обов’язкового обліку використання ІКТ в закладах
освіти, охорони здоров’я та органах влади.
За критерієм стану освіти у країні треба звер-
нути увагу на витрати, які спрямовуються на нав-
чання дітей, молоді та дорослих. Тобто мають під-
лягати оцінці витрати держави на процеси навчання
населення на протязі усього життя, фізичних осіб –
на особисте отримання і оновлення знань та своїх ді-
тей, підприємств – на підвищення кваліфікації,
отримання необхідних компетенцій та навичок, роз-
виток персоналу. Також доцільно оцінювати, яким
чином охоплено населення освітою різного рівня
підготовки, що буде характеризувати загальний по-
тенціал інтелектуалізації країни. Доволі важливим
етапом в оцінці стану і якості освітніх послуг на ре-
гіональному та національному рівнях є визначення
напрямів працевлаштування випускників навчаль-
них закладів з обов’язковим встановленням відпо-
відності напряму підготовки, набутою компетентні-
стю та робочим місцем випускника.
Оцінка впливу результатів наукових досягнень
на стан національної економіки й спроможності по-
будови ЕЗ у країні та її регіонах ґрунтується на ви-
значенні обсягів витрат на НДДКР у країні, кілько-
сті здійснених наукових та науково-технічних роз-
робок, наданих наукових послуг. Іншим напрямом
оцінки стану науки є розрахунок чисельності на-
уковців і дослідників, зайнятих у високо- та серед-
ньотехнологічних галузях національної економіки,
визначення їх структури за критеріями віку, науко-
вого ступеня, статті, галузі науки. Також доцільно
більш детально висвітлювати стан результатів на-
укової діяльності та їх використання у бізнесі та
навчанні.
Отже, на основі проведеного аналізу було здій-
снено систематизацію показників оцінки спромож-
ності становлення ЕЗ у країні та її регіонах. Водно-
час потребує подальшого дослідження ступень до-
статності інформації офіційної статистики України
для розрахунку виокремлених та систематизованих
показників. Основну статистичну звітність підпри-
ємств, що дозволяє сформувати інформаційну базу
для оцінки процесів становлення ЕЗ в Україні, наве-
дено у табл. 2. Вона згрупована за основними напря-
мами оцінки стану ЕЗ – дослідження інноваційного
стану та розвитку науки, рівня розвитку ІКТ, стану
освіти та придбання й оновлення знань.
Слід зазначити, що затверджена статистична
звітність суб’єктів господарювання, установ освіти
та науки не дає вичерпної інформації щодо оцінки
стану спроможності формування ЕЗ в країні та її ре-
гіонах. Основну увагу у відображенні процесів знан-
нєвого розвитку приділено саме підприємствам,
Н. О. Подлужна
159
Економічний вісник Донбасу № 2(52), 2018
тому що їх виробничо-комерційна діяльність спо-
стерігається з боку інноваційності, наукових розро-
бок і впровадження ІКТ. Встановлено, що сучасна
статистична звітність не дозволяє здійснити ком-
плексну оцінку тенденцій, на які треба звернути
увагу при орієнтації на новітні вектори формування
ЕЗ. Але вона дозволяє здійснити огляд даних для ді-
агностики стану готовності суб’єктів господарю-
вання до можливості інноваційного та цифрового
розвитку у країні та її регіонах. При цьому статис-
тична звітність установ освіти, наукової діяльності,
охорони здоров’я та органів самоврядування має об-
межену інформаційну базу щодо визначення харак-
теристик процесів формування ЕЗ з боку інновацій-
ності, науковості, придбання і оновлення знань та
впровадження ІКТ в їх діяльність.
Таблиця 2
Основна статистична звітність підприємств, що дозволяє сформувати інформаційну базу
для оцінки процесів становлення ЕЗ в Україні*
Напрями
оцінки
стану ЕЗ
Респонденти Статистичні форми звітності
Оцінка
інновацій-
ного стану
та розвитку
науки
Юридичні особи Форма № ІНН (одноразова, один раз на два роки)
«Обстеження інноваційної діяльності підприємства
за період 2014-2016 років»
Юридичні особи, відокремлені підрозділи юридичних осіб,
які виконували наукові та науково-технічні роботи
Форма № 1-наука (піврічна) «Звіт про виконання
наукових та науково-технічних робіт»
Юридичні особи, відокремлені підрозділи юридичних осіб Форма № 3-наука (річна) «Звіт про здійснення на-
укових досліджень і розробок»
Юридичні особи, які виконують наукові та науково-технічні
роботи військового призначення
Форма № 1-НО (наука/оборона) (річна) «Звіт про
виконання наукових та науково-технічних робіт
військового призначення»
Юридичні особи, які здійснюють діяльність за видами еко-
номічної діяльності промисловості
Форма № 1-інновація (річна) «Обстеження іннова-
ційної діяльності промислового підприємства»
Оцінка рів-
ня розвитку
ІКТ
Юридичні особи Форма № 1-ІКТ (річна) «Використання інформа-
ційно-комунікаційних технологій на підприєм-
ствах»
Юридичні особи, відокремлені підрозділи юридичних осіб –
оператори/провайдери поштового зв’язку, телекомунікацій,
програмної послуги, користувачі радіочастотного ресурсу
Форма № 14-зв’язок (квартальна) «Звіт про діяль-
ність операторів, провайдерів телекомунікацій та
поштового зв’язку»
Юридичні особи та їхні відокремлені підрозділи, які здійс-
нюють діяльність у сфері телекомунікацій і поштового
зв’язку та внесені до реєстрів операторів, провайдерів теле-
комунікацій та операторів поштового зв’язку, які веде Наці-
ональна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері
зв’язку та інформатизації
Форма № 12-зв’язок (місячна) «Звіт про доходи від
послуг зв’язку»
Юридичні особи, які здійснювали експортно-імпортні опе-
рації з послугами
Форма № 9-зез (квартальна) «Звіт про експорт (ім-
порт) послуг»
Юридичні особи та їх відокремлені підрозділи незалежно
від виду економічної діяльності та організаційно-правової
форми господарювання, які мали на балансі, взяли на баланс
або зняли з балансу в звітному періоді електронно-обчислю-
вальні машини будь-яких типів (Звіт не складають суб’єкти,
вид діяльності яких наведено в Зводі відомостей, що стано-
влять державну таємницю)
Форма №2-інф (річна) «Звіт про наявність парку
обчислювальної техніки»
Оцінка
стану
освіти та
придбання
й онов-
лення
знань
Вищі навчальні заклади, наукові установи, які мають аспіра-
нтуру та/або докторантуру
Форма № 1-нк(річна) «Звіт про роботу аспірантури
та докторантури»
Вищі навчальні заклади всіх рівнів акредитації Форма № 2-3 нк (річна) «Звіт вищого навчального
закладу»
Юридичні особи, відокремлені підрозділи юридичних осіб Форма 1-ПВ (квартальна) «Звіт з праці»
* Систематизовано автором.
Таким чином можна зробити висновок, що ін-
формаційна база для якісного здійснення процедури
оцінки процесів становлення ЕЗ в Україні є недо-
статньою, тому потребується пошук додаткових
джерел інформації щодо визначення стану готовно-
сті країни до знаннєвого розвитку. Великий обсяг
неосвітленої інформації, яку можна використати для
визначення потенціальних можливостей станов-
лення ЕЗ, ґрунтується на даних, що розкривають
якісні аспекти процесів навчання у ВНЗ. Тому авто-
ром було проведено дослідження щодо оцінки ВНЗ
за критерієм використання ІКТ у процесі основного
виду його діяльності – навчання студентів. Базою
для отримання даних в межах проведеного до-
слідження була офіційна інформація щодо результа-
тів рейтингу ТОП-200 українських ВНЗ у 2017 р. та
відомості, які отримані з їх Web-сайтів та сторінок у
соціальній мережі Facebook [559]. До вибірки було
Н. О. Подлужна
160
Економічний вісник Донбасу № 2(52), 2018
відібрано 15 навчальних закладів, які у 2017 р. за-
йняли 5 позицій лідерів, 5 середніх та 5 останніх по-
зицій у рейтингу ТОП-200 українських ВНЗ, тобто
відповідно у ньому займають місця 1-5, 96-100, 196-
200. При цьому рейтингування українських ВНЗ у
2017 р. відбувалося на основі інтегральної оцінки на
основі трьох критеріїв, до яких було віднесено між-
народне визнання, якість науково-педагогічного по-
тенціалу та навчання [14]. Оцінку використання ІКТ
у ВНЗ України наведено у табл. 3.
Таблиця 3
Порівняльна оцінка рівня використання ІКТ у ВНЗ України*
Номер
за по-
рядком/
у рей-
тингу
ВНЗ
Топ-200
Назва ВНЗ
Критерії оцінки рівня використання ІКТ у ВНЗ
кіль-
кість
сту-
дентів
наявність
дистанцій-
ної та/або
екстернат-
ної форми
навчання
навчальні
аудіо-, ві-
деомате-
ріали до
дистан-
ційної
освіти
наяв-
ність
мето-
дичних
рекоме-
ндацій
наявність
електрон-
ної біб-
ліотеки
простота,
зручність
викорис-
тання
сайта
наявність сто-
рінки у Face-
book /кількість
учасників або
осіб, які підпи-
сані на новини
групи
медіаре-
сурси (те-
лебачен-
ня, пото-
кове
відео,
радіо)
1/1 Національний техніч-
ний університет Укра-
їни «Київський політех-
нічний інститут ім. Іго-
ря Сікорського»
30000 +++ ++ ++ +++ +++ +/2733 +++
2/2 Київський національ-
ний університет ім. Та-
раса Шевченка
25000 - + + +++ ++ +/12929 +
3/3 Харківський національ-
ний університет
ім. В.Н. Каразіна
16000 ++ + - +++ +++ +/11145 +
4/4 Національний тех-
нічний університет
«Харківський політех-
нічний інститут»
22000 +++ +++ + ++ +++ +/2153 ++
5/5 Національний універси-
тет «Львівська політех-
ніка»
30000 +++ ++ ++ +++ +++ +/8940 +
6/96 Харківський національ-
ний педагогічний
університет
ім. Г.С. Сковороди
н.д. ++ + - - ++ +/174 -
7/97 Харківський національ-
ний університет По-
вітряних Сил ім.Івана
Кожедуба
5000 +++ - ++ - ++ +/1450 -
8/98 Національний універси-
тет «Острозька акаде-
мія»
3200 ++ - + +++ +++ +/2552 -
9/99 Миколаївський націо-
нальний університет ім.
В.О. Сухомлинського
10000 - - - - + +/224 -
10/100 Кам'янець-Подільський
національний універси-
тет ім. Івана Огієнка
6292 ++ - - +++ ++ +/1747 -
26/196 Закарпатська академія
мистецтв н.д. - - - + - +/653 -
27/197 Дніпропетровський гу-
манітарний університет 1500 - - ++ - + +/168 -
28/198 Бердянськийуніверси-
тет менеджменту
і бізнесу
8000 - - + - ++ +/72 -
29/199 Запорізький інститут
еко-номіки та інфор-
маційнихтехнологій
н.д. + - - - + - -
30/200 Інститут підприєм-
ництва «Стратегія» 1430 - - - - + +/10 -
Умовні позначення:
+++ – високий рівень оцінки критерію;
++ – середній рівень оцінки критерію;
+ – низький рівень оцінки критерію;
- – незадовільний рівень оцінки критерію;
н. д. – дані відсутні.
* Оцінено автором на основі аналізу інформації, поданої на сайті https://osvita.ua/vnz/rating/55849/, офіційних
сайтах ВНЗ та соціальній мережі Facebook станом на 13.03.2018 р.
Н. О. Подлужна
161
Економічний вісник Донбасу № 2(52), 2018
Порівняльна оцінка рівня використання ІКТ у
ВНЗ України проводилася на основі врахування та-
ких характеристик:
– наявності дистанційної та/або екстернатної
форми навчання;
– наявності на сайті ВНЗ методичних рекомен-
дацій, лекцій, аудіо-, відеоматеріалів для навчаль-
них дисциплін;
– існування електронної бібліотеки та доступ-
ності джерел в неї;
– простота, навігація, зручність використання
сайту;
– наявність сторінок ВНЗ в соціальній мережі
Facebook з встановленням кількості їх учасників або
осіб, які підписані на новини;
– наявність медіа ресурсів на сайті ВНЗ, у соці-
альних мережах (телебачення, відеокамер, радіо, по-
токового відео).
Отже, за результатами дослідження встанов-
лено, що найвищий рівень по використанню ІКТ де-
монструють технічні ВНЗ України, які знаходяться
у першій п’ятірки лідерів ВНЗ. Так, Національний
технічний університет України «Київський політех-
нічний інститут ім. Ігоря Сікорського» дає можли-
вість отримання освіти на дистанційній та екстерна-
тній основах, має найкращий серед інших ВНЗ стан
застосування медіа-ресурсів. До того ж цей виш ре-
алізує проект «Електронний кампус КПІ», який на
основі е-спілкування дозволяє «об’єднати вчених,
викладачів, інженерів та аспірантів університету, які
займаються інтелектуальною творчою діяльністю,
проводити фундаментальні та прикладні наукові до-
слідження, впроваджувати отримані результати у
виробництво, займаються навчальною, методичною
і організаційною роботою» [15]. Реалізація цього
проекту дозволяє реалізовувати основні процеси, в
яких приймають участь знання при формуванні ЕЗ,
а саме поширювати знаннєві ресурси, робити обмін
досвідом, встановити взаємозв’язок між зацікавле-
ними представниками освітнього простору.
Найвищий рівень використання ІКТ демонст-
рує Національний технічний університет «Харківсь-
кий політехнічний інститут». У ВНЗ є структурні
підрозділи, які займаються процесом управління
функціонування та системи дистанційного нав-
чання. Управління процесом е-навчання здійснює
Центр дистанційної та доуніверситетської підго-
товки, а технологічну підтримку – Інформаційно-об-
числювальний центр. Практичне застосування ІКТ в
навчальний процес відбувається під керівництвом
Центру дистанційної освіти НТУ «ХПІ». Дистан-
ційна освіта відбувається на основі діючих систем-
оболонок: «Веб-клас ХПІ», «Система інформацій-
ного менеджменту», «Moodle», у яких створено та
розміщено понад 540 е-курсів [16].
Ще одним ВНЗ України, який демонструє най-
вищий рівень використання ІКТ, є Національний
університет «Львівська політехніка». Для дистан-
ційного навчання студентів та їх спілкування з ви-
кладачами створено «Віртуальне навчальне середо-
вище» [17]. До того ж функціонує Національний ко-
нтактний пункт «Інформаційно-комунікаційні тех-
нології», який передбачає багато заходів щодо акти-
візації інноваційності та інформаційності у науці,
бізнесі і освіті, діяльність якого прискорює процеси
становлення знаннєвого розвитку.
Отже за результатами дослідження було вста-
новлено, що у більшості ВНЗ, які було оцінено з ме-
тою визначення їх рівня застосування ІКТ, існує ди-
станційна форма навчання та на сайті запропоно-
вано електронне методичне забезпечення дисцип-
лін. Однак оцінка наявності та наповнення матеріа-
лів на сайті ВНЗ ускладнюється процедурою авто-
ризації, що дає змогу звертатися до таких ресурсів
тільки авторизованим користувачам.
Оцінка за критерієм наявності е-бібліотеки до-
зволила встановити, що у восьми ВНЗ вона існує, та
має у цілому задовільний стан. Лідером по викорис-
танню медіа-ресурсів є Національний технічний уні-
верситет України «Київський політехнічний інсти-
тут ім. Ігоря Сікорського», який має радіо і телеба-
чення, використовує потокове відео на сторінці
Facebook. Інші досліджені ВНЗ використовують
мало або зовсім не застосовують медіа-ресурси у на-
вчальному та організаційному процесах під час здій-
снення освітньої діяльності.
Наступним критерієм оцінки є наявність сто-
рінки у соціальній мережі Facebook. Практично усі
ВНЗ, які досліджувалися, мають сторінки у соціаль-
ній мережі. Встановлено, що кількість підписчиків
на новини або учасників групи коливається від 10 до
12929 осіб. Лідерами по кількості підписчиків є Ки-
ївський національний університет ім. Тараса Шев-
ченка та Харківський національний університет
ім. В.Н. Каразіна. Треба відзначити, що об’єктивну
оцінку використання соціальних мереж ВНЗ можна
посилити завдяки врахуванню характеристик час-
тоти публікацій нових записів, наявності комента-
рів, фотографій, відео, корисних посилань та сторі-
нок в інших Internet-мережах.
Отже, проведене дослідження дозволило вста-
новити, що ті університети, які займають лідируючі
позиції у ТОП-200 у 2017 р. мають найкращий стан
використання ІКТ в діяльності. Визначено, що ліде-
рами у дистанційному навчанні, використанні ме-
діа-ресурсів є технічні університети, за критерієм кі-
лькості учасників груп ВНЗ у соціальній мережі Fa-
cebook – класичні університети. Таким чином, до-
датковим джерелом інформації щодо визначення
стану готовності ВНЗ та суб’єктів господарювання
до знаннєвого розвитку може бути офіційні міжна-
родні, національні, галузеві та інші рейтинги, офі-
ційні web-сайти в Internet та сторінки в соціальних
мережах.
Н. О. Подлужна
162
Економічний вісник Донбасу № 2(52), 2018
Висновки та перспективи подальших дослі-
джень. Таким чином, у дослідженні систематизо-
вано показники, які дозволяють оцінити спромож-
ність України та її регіонів до становлення ЕЗ на ос-
нові акцентуації груп показників за критеріями інно-
ваційності, ступенем використання ІКТ, рівнем роз-
витку науки і розвитку високотехнологічних галу-
зей та освіти дітей, молоді, дорослих. Систематизо-
вано спеціальні статистичні форми звітності суб’єк-
тів господарювання, установ освіти і науки та визна-
чено достатність інформаційної бази для процедури
оцінки стану готовності та спроможності форму-
вання ЕЗ в Україні та її регіонах. Встановлено, що
сучасна статистична звітність суб’єктів господарю-
вання, установ освіти та науки не дає вичерпної ін-
формації щодо оцінки стану спроможності форму-
вання ЕЗ на регіональному та національного рівнях.
Найбільший обсяг інформації щодо можливості
формування ЕЗ дає статистична звітність підпри-
ємств, тому що їх виробничо-комерційна діяльність
спостерігається з боку інноваційності, наукових
розробок і впровадження ІКТ. Тому була обґрунто-
вана необхідність пошуку додаткових джерел отри-
мання інформації щодо визначення стану готовності
університетів до знаннєвого розвитку за рахунок ви-
користання ІКТ. Проведено аналіз діяльності п’ят-
надцяти вишів України, відбір яких було здійснено
за результатами рейтингу ТОП-200 у 2017 р., на ос-
нові інформації, викладеної на їх офіційних сайтах
і сторінок в соціальній мережі Facebook. Подальшим
напрямом наукового дослідження є вдосконалення
переліку систематизованих і розробка необхідних
показників оцінки готовності та спроможності кра-
їни та її регіонів до стану ЕЗ, які підвищать якість
моніторингу та ефективність прийняття управлінсь-
ких рішень для забезпечення перспективного знан-
нєвого розвитку України.
Література
1. Смаль В. До вивчення економіки знань: фо-
рмування системи показників. Часопис соціально-
економічної географії. 2012. Вип. 13(2). С. 21-26.
2. Панкова Л.І., Потапенко Т.П. Методичні аспе-
кти оцінки ефективності інноваційного середовища
як умова розвитку бізнес-інкубації. Інтелект ХХІ.
2016. № 6. С. 187-197. 3. Коцюбинский В.А., Ерем-
кин В.А. Измерение уровня инновационного разви-
тия: мировая практика и российский опыт. Москва:
Издательский дом «Дело», РАНХиГС, 2014. 194 с.
4. Семів Л.К., Гузар У.Є. Трудова діяльність в еко-
номіці знань: підходи до оцінки впливу знаннєвих
факторів. Регіональна економіка. 2011. №3. С. 131-
140. 5. Самойленко А.О. Глобальна інтелектуаліза-
ція міжнародного руху людських ресурсів: дис. на
здобуття наук. ступеня канд. екон. наук: спец.
08.00.02 – світове господарство і міжнародні еконо-
мічні відносини. Дніпропетровськ, 2016. 271 с.
6. Лігоненко Л. Оцінка інноваційності економіки
України в міждержавних рейтингах. Вісник КНТЕУ.
2012. № 3. С. 5-22. 7. Knowledge Assessment Meth-
odology 2012. URL: http://web.worldbank.org/WBS
ITE/EXTERNAL/WBI/WBIPROGRAMS/KFDLP/EX
TUNIKAM/0,,menuPK:1414738~pagePK:64168427~
piPK:64168435~theSitePK:1414721,00.html. 8. Гуро-
ва И. Высокотехнологичный экспорт СНГ: про-
блема измерения. Евразийская экономическая инте-
грация. 2014. № 4 (25). С. 31-46. 9. Україна у циф-
рах. Статистичний щорічник України за 2015 рік /
Держкомстат України; [за ред. І.М. Жук; відп. за
ред. О.А. Вишневська]. Київ: Консультант, 2016.
239 с. 10. Україна у цифрах у 2016 році. Статистич-
ний щорічник України / Держкомстат України; [за
ред. І.Є. Вернера; відп. за ред. О.А. Вишневська].
Київ: ДП «Інформаційно-аналітичне агентство»,
2017. 240 с. 11. Україна у цифрах. Статистичний
щорічник України за 2008 рік / Держкомстат
України; [за ред. О.Г. Осауленка; відп. за ред. Н.П.
Павленко]. Київ: ДП «Інформаційно-аналітичне
агентство», 2009. 258 с. 12. Україна у цифрах у 2011
році. Статистичний щорічник України / Держком-
стат України; [за ред. О.Г. Осауленка; відп. за ред.
О.Е. Остапчук]. Київ: ДП «Інформаційно-аналіти-
чне агентство», 2012. 250 с. 13. Психология и педа-
гогика / под ред. П.И. Пидкасистого. Москва: ИД
Юрайт, 2011. 714 с. 14. «Топ 200 Україна» 2017: Ін-
новаційність і суспільна затребуваність – головні
критерії діяльності університетів. URL: http: //
www.euroosvita.net/index.php/?category=1&id=5209.
15. Офіційний сайт Національного технічного уні-
верситету України «Київський політехнічний інсти-
тут імені Ігоря Сікорського». URL: http://kpi.ua.
16. Офіційний сайт Національного технічного уні-
верситету «Харківський політехнічний інститут».
URL: http://www.kpi.kharkov.ua/ukr/562. 17. Офіцій-
ний сайт Національного університету «Львівська
політехніка». URL: http://lp.edu.ua. 18. Волобуєв
Г.С. Сутність та передумови інноваційного розви-
тку підприємств. Економічний вісник Донбасу. 2016.
№3 (45). С. 213-217.
Подлужна Н. О. Оцінка спроможності під-
приємств з позицій сприяння розвитку еконо-
міки знань в Україні та її регіонах
Систематизовано основні показники спромож-
ності підприємств щодо сприяння формуванню еко-
номіки знань на рівні країни або регіону, які згрупо-
вано за критеріями – вплив інноваційних процесів;
ступінь використання ІКТ; рівень освіти дітей, мо-
лоді, дорослого населення; стан науки та високо-
технологічних галузей. Визначено, що для оцінки
спроможності підприємств з позицій сприяння роз-
витку економіки знань в Україні та її регіонах не іс-
нує достатньої інформаційної бази для якісного
здійснення цієї процедури. Здійснено пошук додат-
Н. О. Подлужна
163
Економічний вісник Донбасу № 2(52), 2018
кових джерел інформації щодо визначення стану го-
товності країни до знаннєвого розвитку. Проведено
аналіз діяльності п’ятнадцяти вишів України, відбір
яких було здійснено за результатами рейтингу ТОП-
200 у 2017 р., на основі інформації, викладеної на їх
офіційних сайтах і сторінок в соціальній мережі
Facebook.
Ключові слова: економіка знань, оцінка, інфор-
маційне забезпечення, інформаційно-комунікаційні
технології, інноваційність, науковість, освіта, вищі
навчальні заклади, дистанційна освіта, статистичні
форми.
Подлужная Н. А. Оценка способности пред-
приятий с позиций содействия развитию эконо-
мики знаний в Украине и ее регионах
Систематизированы основные показатели спо-
собности предприятий по содействию формирова-
ния экономики знаний на уровне страны или реги-
она, сгруппированные по критериям – влияние ин-
новационных процессов; степень использования ин-
формационно-коммуникационных технологий; уро-
вень образования детей, молодежи, взрослого насе-
ления; состояние науки и высокотехнологических
отраслей. Определено, что для оценки способности
предприятий с позиций содействия развитию эконо-
мики знаний в Украине и ее регионах не существует
достаточной информационной базы для качествен-
ного осуществления этой процедуры. Осуществлен
поиск дополнительных источников информации по
определению состояния готовности страны к знани-
евому развитию. Проведен анализ деятельности пят-
надцати вузов Украины, отбор которых осуществ-
лен по результатам рейтинга ТОП-200 в 2017 г., на
основе информации, изложенной на их официаль-
ных сайтах и страниц в социальной сети Facebook.
Ключевые слова: экономика знаний, оценка, ин-
формационное обеспечение, информационно-ком-
муникационные технологии, инновационность, на-
учность, образование, высшие учебные заведения,
дистанционное образование, статистические фор-
мы.
Podluzhna N. Еvaluation of the competencies of
enterprises from the positions of developing econom-
ics of knowledge in Ukraine and its regions
The main indicators of the ability of enterprises to
promote the formation of knowledge economy at the
level of the country or region are systematized, grouped
according to the criteria - the influence of innovative
processes; the degree of use of information and commu-
nication technologies, the level of education of children,
youth, adult population; the state of science and high-
tech industries. It has been determined that in order to
assess the ability of enterprises to promote the
knowledge economy in Ukraine and its regions, there is
not enough information base for the quality implemen-
tation of this procedure. The search for additional
sources of information has been carried out to determine
the state of readiness of the country for knowledge de-
velopment. The analysis of the activities of fifteen uni-
versities of Ukraine, which was selected based on the
results of the TOP 200 rating in 2017, is based on infor-
mation provided on their official sites and pages in the
social network Facebook.
Keywords: economy of knowledge, estimation, in-
formation support, information and communication
technologies, innovation, science, education, higher ed-
ucational establishments, distance education, statistical
forms.
Стаття надійшла до редакції 20.03.2018
Прийнято до друку 19.06.2018
|