Пам'яті Івана Світличного
Науковці з різних міст України 25-26 вересня 2009 року зібралися у Старобільському факультеті Луганського національного університету імені Тараса Шевченка на всеукраїнській науково-практичній конференції “Літературна, публіцистична, наукова спадщина Івана та Надії Світличних у розвитку національно...
Збережено в:
| Опубліковано в: : | Слово і Час |
|---|---|
| Дата: | 2010 |
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Інститут літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України
2010
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/141206 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Пам'яті Івана Світличного / О. Неживий // Слово і Час. — 2010. — № 1. — С. 124-125. — укp. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-141206 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
Неживий, О. 2018-08-12T14:43:10Z 2018-08-12T14:43:10Z 2010 Пам'яті Івана Світличного / О. Неживий // Слово і Час. — 2010. — № 1. — С. 124-125. — укp. 0236-1477 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/141206 Науковці з різних міст України 25-26 вересня 2009 року зібралися у Старобільському факультеті Луганського національного університету імені Тараса Шевченка на всеукраїнській науково-практичній конференції “Літературна, публіцистична, наукова спадщина Івана та Надії Світличних у розвитку національної культури другої половини ХХ століття”, що присвячена вісімдесятиліттю з дня народження нашого славетного земляка, письменника, ученого, правозахисника, лауреата Національної премії України ім. Тараса Шевченка Івана Олексійовича Світличного. uk Інститут літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України Слово і Час Літопис подій Пам'яті Івана Світличного In memory of Ivan Svitlychny Article published earlier |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| title |
Пам'яті Івана Світличного |
| spellingShingle |
Пам'яті Івана Світличного Неживий, О. Літопис подій |
| title_short |
Пам'яті Івана Світличного |
| title_full |
Пам'яті Івана Світличного |
| title_fullStr |
Пам'яті Івана Світличного |
| title_full_unstemmed |
Пам'яті Івана Світличного |
| title_sort |
пам'яті івана світличного |
| author |
Неживий, О. |
| author_facet |
Неживий, О. |
| topic |
Літопис подій |
| topic_facet |
Літопис подій |
| publishDate |
2010 |
| language |
Ukrainian |
| container_title |
Слово і Час |
| publisher |
Інститут літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України |
| format |
Article |
| title_alt |
In memory of Ivan Svitlychny |
| description |
Науковці з різних міст України 25-26 вересня 2009 року зібралися у Старобільському факультеті Луганського
національного університету імені Тараса Шевченка на всеукраїнській науково-практичній конференції “Літературна,
публіцистична, наукова спадщина Івана та Надії Світличних у розвитку національної культури другої половини ХХ
століття”, що присвячена вісімдесятиліттю з дня народження нашого славетного земляка, письменника, ученого,
правозахисника, лауреата Національної премії України ім. Тараса Шевченка Івана Олексійовича Світличного.
|
| issn |
0236-1477 |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/141206 |
| citation_txt |
Пам'яті Івана Світличного / О. Неживий // Слово і Час. — 2010. — № 1. — С. 124-125. — укp. |
| work_keys_str_mv |
AT neživiio pamâtíívanasvítličnogo AT neživiio inmemoryofivansvitlychny |
| first_indexed |
2025-11-25T22:02:35Z |
| last_indexed |
2025-11-25T22:02:35Z |
| _version_ |
1850560634984333312 |
| fulltext |
Слово і Час. 2010 • №1124
ПАМ’ЯТІ ІВАНА СВІТЛИЧНОГО
Науковці з різних міст України 25-26 вересня 2009 року зібралися у Старобільському факультеті Луганського
національного університету імені Тараса Шевченка на всеукраїнській науково-практичній конференції “Літературна,
публіцистична, наукова спадщина Івана та Надії Світличних у розвитку національної культури другої половини ХХ
століття”, що присвячена вісімдесятиліттю з дня народження нашого славетного земляка, письменника, ученого,
правозахисника, лауреата Національної премії України ім. Тараса Шевченка Івана Олексійовича Світличного.
З кінця 1950-х – початку 1960-х років молодий літературознавець Іван Світличний став чільною постаттю
руху шістдесятництва, виробивши його ідейні, естетичні й морально-етичні основи. Його літературознавчі
статті, написані в той час, позначені глибоким історико-літературним аналізом, високим естетичним рівнем,
а ще принциповістю й рішучістю в розвінчуванні псевдолітератури чи надуманого й примітивного розв’язання
наукових проблем. Шукаючи сьогодні витоки шістдесятництва як особливої ідейно-естетичної течії в мистецтві,
насамперед у літературі, дослідники називають першим ім’я Івана Світличного як генератора духовних цінностей
шістдесятництва. Тобто спроби ігнорування фальшивих ідеологем соціалістичного реалізму, відродження
національних традицій, органічного входження у світовий літературний контекст. Його власний приклад органічного
вияву особистої свободи митця за будь-яких обставин та зовнішніх чинників тоталітарного суспільства й сьогодні
не може не викликати захвату.
І. Світличного читали всюди, а 1967 року у видавництві “Смолоскип” (США) вийшла книга О. Зінкевича “З генерації
новаторів. Світличний і Дзюба”. Однак подібне світове визнання тоді могло означати тільки нові репресивні заходи
тоталітарної системи. На той час І. Світличний уже був неперевершеним літературним авторитетом і справжнім
наставником талановитої творчої молоді: Василя Симоненка, Івана Драча, Василя Стуса, Ігоря Калинця, Василя
Голобородька…
Саме він став об’єднувальною духовною силою між Східною і Західною Україною, із культурними діячами
української діаспори. Уперше після довголітньої перерви українські митці могли спілкуватися, незважаючи
на кордони. Недаремно в статті “Сучасне українське літературознавство”, яка друкувалася в “Українському
календарі” (Варшава, 1966 р.) І. Світличний наголошував на найсуттєвішому – історизмі як складнику способу
мислення у поглядах на явища давноминулого й сучасного в українській літературі й науці. Тому й писав, що
потрібно повернути в літературний процес такі визначальні постаті в історії України, як П. Куліш, М. Драгоманов,
М. Грушевський, В. Винниченко, М. Хвильовий, М. Куліш…
Усе своє свідоме життя І. Світличний боровся за свободу українців, розвиток рідної мови, культури. Найдорожчими
для нього були честь і гідність кожної людини. Цей життєвий принцип він сповідував завжди, навіть у вкрай
жорстоких умовах несправедливого тюремного ув’язнення й заслання. В ув’язненні І. Світличний не припиняв
своєї літературної та наукової роботи, працював над синонімічним словником української мови. Тільки 1983 року
тяжко хворий письменник зміг повернутися в Україну, однак уже не зміг продовжувати творчу діяльність.
Наукова конференція, присвячена творчій спадщині митця, в Україні проводилася вперше. ЇЇ організатори
– Інститут літератури імені Т.Г.Шевченка НАН України, кафедра філологічних дисциплін Інституту педагогіки
й психології Луганського національного університету імені Тараса Шевченка. На участь у науковому заході
зголосилося понад п’ятдесят науковців із різних міст України.
На пленарному засіданні були виголошені доповіді директора-декана Старобільського факультету ЛНУ
ім. Тараса Шевченка М. Вихватенка та доцента кафедри філологічних дисциплін ЛНУ ім. Тараса Шевченка
О. Неживого “Славетні земляки-луганці Івана та Надія Світличні – національні герої України”, В. Калашника та
М. Філона (Харків) “Епітет як художньо-смислова домінанта поеми Івана Світличного “Курбас”, Р. Міняйла та
В. Сабадухи (Луганськ) “Українська ідея поетів-шістдесятників на тлі європейського контексту (філософський
аспект)”, Г. Токмань (Переяслав-Хмельницький) “Шевченків триптих” Івана Світличного цінності та діалоги”,
Л. Тарнашинської (Київ) “Тексти і контексти: літературно–критична і літературознавча думка І.Світличного як
камертон творчих пошуків шістдесятників”.
Також виступили О. Бровко (Київ) “Композиційні особливості есе Євгена Сверстюка “Трудівник”, Н.
Підгаєвська (Тернопіль) “Літературна постать Володимира Дрозда в історичному контексті шістдесятництва”,
Т. Блєдних (Київ) “Гірка іронія Івана Світличного”, Ф. Пустова (м. Костянтинівка Донецька обл.) “Форми
вираження авторської самототожності в поезіях Івана Світличного”, С. Семків (Київ) “Критичні студії Івана
Світличного в контексті радянської міфології”, Л. Третяк (Кам’янець-Подільський) “Велике бачиться й
здалека: Григорій Костюк та Іван Світличний”, Т. Шестопалова (Київ) “Біографічний текст Ю. Лавріненка
як науковий та культурний факт (період дитинства та юності в полі авторефлексій літературознавця)”,
Н. Загоруйко (Кам’янець-Подільський) “Голос доби. Листи Івана Світличного”, О. Рарицький (Кам’янець-
Подільський) “Подвиг вірності: образ дружини в епістолярії Івана Світличного”, В. Семистяга (Луганськ)
“Документальні матеріали ДГА СБ України як джерело до життєпису Н.О Світличної”, І. Захарченко (Антрацит)
“Учителювання Надії Світличної в Антрациті: біографічний аспект”, О. Лодзинська (Київ) “Іван Світличний – духовна
опора шістдесятників”, І Ярошевич (Донецьк) “Вивчення поетичного доробку Івана Світличного на заняттях зі
спецкурсу “Літературне краєзнавство”, Л. Нежива (Луганськ) “Актуалізація літературознавчих ідей Івана Світличного
в шкільному вивченні української літератури”, В. Кизилова (Луганськ) “Творчість Івана Світличного для дітей”,
Є. Гринько (Луганськ) “Формування точності мовлення дітей дошкільного віку на матеріалі гумористичних творів
Івана Світличного”.
Слово і Час. 2010 • №1 125
Наступного дня учасники конференції побували в селі Половинкиному біля колишньої садиби родини Світличних,
на сільському цвинтарі, де поховані батьки Меланія Іллівна й Олексій Павлович Світличні, разом із односельцями
вшанували їх пам’ять. Була висловлена думка про необхідність створення в рідному селі музею Івана й Надії
Світличних. Учасники конференції прийняли звернення до органів місцевого самоврядування в Луганській області,
де, зокрема, говориться, що згідно з Указом президента України № 712/2009 “Про відзначення 80-річчя від дня
народження Івана Світличного” буде достойно увічнено пам’ять славетних митців. Тому пропонуємо присвоїти ім’я
Івана Світличного Половинкинській ЗОШ І-ІІІ ступеня, Старобільській районній бібліотеці, створити експозицію в
Старобільському районному музеї, спорудити меморіальні дошки на будівлях навчальних закладів, які закінчили
Іван та Надія Світличні, найменувати вулиці в місті Луганську, Старобільську, Антрациті, селі Половинкиному.
За підсумками роботи конференції планується видання наукового збірника, до якого ввійдуть не тільки сучасні
наукові студії, а й спогади про Івана й Надію Світличних, а що найголовніше – їхні літературні твори, листи, що
раніше не публікувалися.
м. Луганськ Олексій Неживий
ПРИСЛУХАННЯ ДО ПОНЯТІЙНИХ РИТМІВ:
ПЕРША ВСЕУКРАЇНСЬКА ВІРШОЗНАВЧА КОНФЕРЕНЦІЯ
21 вересня 2009 року в Інституті філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка
відбулася всеукраїнська наукова конференція “Українське віршознавство ХХ – поч. ХХІ століть. Здобутки і
перспективи розвитку”.
Упродовж попередніх років інститутська кафедра теорії літератури та компаративістики й, зосібна, проф.
Н. Костенко докладали зусиль для зміцнення традицій аналізу вірша, започаткованих іще в минулому столітті
семінарами Володимира Перетца, практикою Миколи Зерова, Бориса Якубського та ін. У 2006 – 2008 рр. були
проведені три віршознавчі семінари, присвячені пам’яті Михайла Гаспарова й Галини Сидоренко, а також 90-літтю
Ігоря Качуровського. Збірники, видрукувані за результатами цих обговорень, засвідчили, що осмислення художнього
світу поезії, доповнене ретельним пошуком ритмічних закономірностей, нині вагоме для літературознавців,
лінгвістів і філософів. Водночас дедалі помітнішою стає зацікавленість молодих науковців.
У своїй доповіді голова оргкомітету Н. Костенко запропонувала вичерпний огляд становлення віршознавства
в Україні.
На пленарному засіданні у спільній статті М. Гіршмана та Е. Свенцицької (Донецьк) порушувалася проблема
взаємодії естетики і лінгвістики в аналізі ритмічної композиції поетичних творів. М. Моклиця (Луцьк), долучившись до
полеміки щодо обґрунтування попередньою доповіддю способів рецепції, удалася до прикметного компаративного
прочитання. Матеріал дослідниці “Метрична форма в контексті епохи: по два 4-стопних ямби Т. Шевченка і В. Стуса”
окреслив плани розбіжностей в ідіостилях письменників, чиї образні системи зазвичай наскрізно споріднюються.
Несподівані теоретичні й історичні ракурси обрав також чл.-кор. НАНУ М. Сулима. Виступ, присвячений метричній
структурі мініатюр Михайля Семенка, ніби на продовження однієї з недавніх статей автора на сторінках “СіЧ”і,
вирізнив малоосягнуті орієнталістські акценти у владивостоцькому доробку футуриста.
Подальше ознайомлення з доповідями учасників розподілилося на три тематичні цикли. На першому з них
– “Семантика ритму” (модератор М. Моклиця) – були виголошені розвідки О. Деркачової (Івано-Франківськ)
“Моделювання семіотичного квадрата у системі неміметичної лірики”, Є. Вєтрової-Шпігун (Київ) “Мир поэзии Клеваева”,
І. Даниленко (Миколаїв) “Віршовий перенос як ритмічний засіб актуалізації семантики Шевченкового “Подражанія
11 псалму”), В. Левицького (Київ) “Різностопний дактиль “Діви Обиди” та його семантика в покоління 1980-х рр.”,
О. Москаленко (Севастополь) “Тематизація мотивів зору та дзеркала в ліриці Федеріко Гарсії Лорки”.
Проблемі, котрої стосувалася більшість заявлених матеріалів, було відведено засідання “Вірш і стиль. Вірш і
поетика. Метрико-струкутурні моделі в українській поезії” (вели Н. Костенко, М. Моклиця, Е. Свенцицька). Його
учасниками стали В. Мальцев (Чернівці) “Віршування Івана Некрашевича”, Н. Гаврилюк (Київ) “Сонет Олександра
Білецького”, Т. Левчук (Луцьк) “Версифікаційні особливості “Лісової пісні” Л. Українки”), І. Пасько (Дніпропетровськ)
“Особливості метрико-строфічної будови віршів збірки “Ротації” Б.-І. Антонича в контексті сюрреалістичних
пошуків автора”, О. Башкірова (Київ) “Метричний репертуар Романа Скиби (на матеріалі збірки “Хвороба росту”)”,
К. Козачук (Київ) “Не спалося, – а ніч, як море…” Т. Шевченка: історія й перспективи інтерпретації”), Г. Савчук
(Харків) “Звільнення духу в поезії В. Стуса “Посоловів од співу сад…”, О. Кицан (Луцьк) “Строфіка верлібрів
Василя Голобородька (на основі збірки “Ми йдемо”)”, О. Шаф (Дніпропетровськ) “ Жанрово-стильова своєрідність
вінків сонетів Маріанни Кіяновської”.
У роботі другого циклу слід виокремити й насичений теоретичний діалог у доповідях В. Соколової (Луцьк)
“Модернізація метричних і строфічних форм у поезії В. Свідзінського” та А. Тимченко (Харків) “Ліричний цикл як
об’єкт літературознавчого осмислення (на матеріалі художньої циклізації у творчості Володимира Свідзінського)”.
Обидва названі виступи зосереджуються на досі чи не найдискусійніших галузях віршознавства: строфіці й
генології. Їхня зверненість до спадщини знакового модерністичного поета, яка починає помітніше збагачуватися
прискіпливими текстологічними реконструкціями, уособила містке “nota bene” для дослідників вірша.
Так само чималий інтерес учасників пробудило повідомлення Д. Сичинави (Москва) про зарубіжний досвід
упорядкування електронного корпусу поетичних текстів, вельми дієвого для версифікаційних вимірів. Таку
практику доцільно пов’язувати з масштабним доробком Михайла Гаспарова, зокрема і з рукописами видатного
гуманітарія.
На завершальній частині важливого заходу осмислювалася ґрунтовна герменевтична тема. Проблемі “Вірш
поетичних перекладів” були присвячені, зокрема, виступи О. Пустовіта (Київ) “Опыт интерпретации ронделя
Малларме” та В. Афанасьєвої (Київ) “Збірка перекладів поезії Івана Драча “Слово”: вірш у системі перекладу”.
Досить розмаїта програма конференції, здається, парадоксально передала сам ритм привабливої для багатьох
науки, по-дослідницькому пошуковий і націлений на осмислення ритму поетичного.
В’ячеслав Левицький
|