Гуманістичні виміри свободи в екзистенційній драматургії Лесі Українки та Ж.-П. Сартра

• Опубліковано в: : Слово і Час
• Дата: 2010
• Автор: Шморгун, О.
• Формат: Стаття
• Мова: Ukrainian
• Опубліковано: Інститут літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України 2010
• Теми: Порівняльне літературознавство
• Онлайн доступ: https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/141348
• Назва журналу: Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
• Цитувати: Гуманістичні виміри свободи в екзистенційній драматургії Лесі Українки та Ж.-П. Сартра / О. Шморгун // Слово і Час. — 2010. — № 2. — С. 41-53. — Бібліогр.: 21 назв. — укp.

Порівняльний аналіз екзистенційної драматургії Лесі Українки та Ж.-П.Сартра дає змогу показати спільну для обох авторів філософську проблематику гуманістично-екзистенційних вимірів свободи модерної людини. Особливість творчості Лесі Українки порівняно із Ж.-П.Сартром полягає у відсутності морального ригоризму, абстрактного філософського схематизму у змалюванні героїв та ситуацій, що надає її драматургії виразнішого, власне гуманістично-екзистенційного звучання. The comparative study of existentialist plays by Lesia Ukrayinka and Jean-Paul Sartre allowed us to fi gure out the philosophical concepts of human freedom within the paradigm of Modernity common to both writers. In this respect, the difference between the dramatic works written by Lesia Ukrayinka and those by Sartre is that the former are not characterised either by moral rigour or by abstract philosophical schematism of characters and situations typical of the latter and therefore could be described as more expressive manifestations of humanistic existentialism. Сравнительный анализ экзистенциальной драматургии Леси Украинки и Ж.-П. Сартра позволяет показать общую для обоих авторов философскую проблематику гуманистически-экзистенциальных измерений души человека эпохи модерна. Особенность творчества Леси Украинки по сравнению с Ж.-П. Сартром состоит в отсутствии морального ригоризма, абстрактного философского схематизма в изображении героев и ситуаций, что придает ее драматургии более выразительное, собственно гуманистически- экзистенциальное звучание.