Всесвітня декларація "Водні запаси для стійкого розвитку"
Збережено в:
| Опубліковано в: : | Гідроенергетика України |
|---|---|
| Дата: | 2012 |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Інститут електродинаміки НАН України
2012
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/141408 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Всесвітня декларація "Водні запаси для стійкого розвитку" // Гідроенергетика України. — 2012. — № 2. — С. 59-61. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-141408 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
2018-09-01T09:40:37Z 2018-09-01T09:40:37Z 2012 Всесвітня декларація "Водні запаси для стійкого розвитку" // Гідроенергетика України. — 2012. — № 2. — С. 59-61. — укр. 1812-9277 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/141408 uk Інститут електродинаміки НАН України Гідроенергетика України Енергетична мозаїка Всесвітня декларація "Водні запаси для стійкого розвитку" Article published earlier |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| title |
Всесвітня декларація "Водні запаси для стійкого розвитку" |
| spellingShingle |
Всесвітня декларація "Водні запаси для стійкого розвитку" Енергетична мозаїка |
| title_short |
Всесвітня декларація "Водні запаси для стійкого розвитку" |
| title_full |
Всесвітня декларація "Водні запаси для стійкого розвитку" |
| title_fullStr |
Всесвітня декларація "Водні запаси для стійкого розвитку" |
| title_full_unstemmed |
Всесвітня декларація "Водні запаси для стійкого розвитку" |
| title_sort |
всесвітня декларація "водні запаси для стійкого розвитку" |
| topic |
Енергетична мозаїка |
| topic_facet |
Енергетична мозаїка |
| publishDate |
2012 |
| language |
Ukrainian |
| container_title |
Гідроенергетика України |
| publisher |
Інститут електродинаміки НАН України |
| format |
Article |
| issn |
1812-9277 |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/141408 |
| citation_txt |
Всесвітня декларація "Водні запаси для стійкого розвитку" // Гідроенергетика України. — 2012. — № 2. — С. 59-61. — укр. |
| first_indexed |
2025-11-24T23:50:31Z |
| last_indexed |
2025-11-24T23:50:31Z |
| _version_ |
1850498381368000512 |
| fulltext |
5959
Е Н Е Р Г Е Т И Ч Н А М О З А Ї К А
Гідроенергетика України, 2/2012, ISSN 1812�9277
УУ
2050 році рівень світо во го на се лен ня,
швид ше за все, скла де біль ше дев'яти
міль ярдів лю дей.
Гло баль не зрос тан ня на се лен ня, як сільсь -
ко го, так і місь ко го, та соціаль но�еко номічний
роз ви ток з йо го підви щен ням рівня жит тя
постійно збіль шу ва ти муть пот ре би у воді, про до -
вольстві та енергії. На се лен ня бу де як і раніше
кон це нт ру ва ти ся в містах, де пот ре ба у воді, про -
дук тах хар чу ван ня та енер ге тиці бу де особ ли во
відчут на. Швид кий приріст на се лен ня та соціаль -
но�еко номічний роз ви ток оз на ча ють, що до 2050
ро ку:
постійно зрос та ючі пот ре би у воді, про до -
вольстві та енергії бу дуть вип ро бо ву ва ти
при родні ре сур си. Нам не обхідно виріши ти цю
ви нят ко ву си ту ацію, то му що в той же час:
У зв'яз ку зі зміною кліма ту роз поділ во ди
мо же ста ти ще більш нерівномірним, а стихійні
ли ха, пов'язані з по ве ня ми і за су ха ми, — ще
гірши ми.
Дже ре ла енергії — об ме жені:
� ко рисні ко па ли ни заб руд ню ють, виділя ють
пар ни кові га зи, а їх за па си об ме жені;
� атом на енергія об ме жуєть ся про мис ло во�
роз ви не ни ми країна ми, які ма ють тех но логії, а
без печність атом ної енер ге ти ки вик ли кає знач не
за не по коєння людства;
� мінливі віднов лю вані дже ре ла енергії, такі
як вітрові і со нячні, яв ля ють ся ду же кош тов ни ми
та по винні бу ти роз роб лені як найк ра ще, про те во -
ни пот ре бу ють постійної підтрим ки. Гідро е нер ге -
ти ка мо же гра ти цю роль, але політи ка і рин ки не
за о хо чу ють ць о го.
Во да — ду же цінна, і то му інфра ст рук ту -
ра вод них за пасів стає надз ви чай но важ ли -
вою!
Інфра ст рук ту ра вод них за пасів, за без пе чу -
ю чи безліч пос луг во до пос та чан ня, має життєво
важ ли ве зна чен ня для роз вит ку людства. З
40000 км3 прісної во ди кож но го ро ку дос тупні
ли ше 9000 км3 на рік. За ра ху нок будівницт ва у
всь о му світі біль ше 50000 ве ли ких гре бель і
мільйонів ма лих во дос хо вищ про тя гом ос танніх
5000 років, ба га то спіль нот ма ють змо гу ко рис ту -
ва ти ся надійни ми пос лу га ми во до пос та чан ня. Ці
об'єкти за пасів во ди ре гу лю ють близь ко 4000 км3
на рік.
Роль гре бель і во дос хо вищ в об ласті стійко го
роз вит ку вже виз на ли в різних дек ла раціях:
Світо вий саміт зі стійко го роз вит ку (2002 р.),
Пекінсь ка дек ла рація з гідро е нер ге ти ки та
стійко го роз вит ку (2004 р.), Греблі та гідро е нер ге -
ти ка для стійко го роз вит ку Аф ри ки (2008 р.) і
Міністерські дек ла рації П'ято го та Шос то го
світо вих вод них фо румів (2009/2012 ро ку).
Людство сти каєть ся з серйознішою вод -
ною проб ле мою, ніж ко ли(не будь у ми ну ло му.
Щоб по до ла ти найбіль шу проб ле му ць о го
століття — ке ру ва ти вод ни ми ре сур са ми стійко —
нам не обхідно зміцню ва ти існу ючі сис те ми во до -
пос та чан ня та і на далі роз ви ва ти но ву інфра ст -
рук ту ру вод них за пасів. Це ви ма гає адек ват но го
за ко но да в ства та фінан су ван ня. Сю ди ж має вхо -
ди ти і оп тимізація ви ко рис тан ня во ди шля хом
об'єднан ня кіль кох цілей:
� конт роль па водків та змен шен ня наслідків
за су хи;
� зро шен ня для ви роб ни цт ва про дуктів хар чу -
ван ня;
� ви роб ни цт во енергії;
� пит на во да та санітарія;
� про мис ло ве во до пос та чан ня;
� суд ноп ла в ство;
� еко логічні пос лу ги і т.д.
На да ний мо мент існує не обхідність у по -
ліп шенні ут ри ман ня та експлу а тації існу ю чої
інфра ст рук ту ри вод них за пасів.
Бе ру чи до ува ги про це си старіння, вдос ко на -
лені знан ня та наслідки зміни кліма ту, не обхідно
ак тивізу ва ти зу сил ля по підтримці існу ю чої
інфра ст рук ту ри вод них за пасів. Нап рик лад, су -
час ний моніто ринг та інже нерія мо жуть пок ра -
щи ти без пе ку конструкцій у ви пад ку знач них
зем лет русів та па водків. Зміна кліма ту, ймовірно,
уск лад нить ре гу лю ван ня во дос хо вищ, оскіль ки
зміню ють ся гідро логічні мо делі. Ре гу лю ван ня во -
дос хо вищ по вин но бу ти оп тимізо ва но для ут ри -
ман ня біль шої кіль кості па вод ко вих вод, при ць о -
му вра хо ву ю чи те ри торії нижнь о го і верхнь о го
б'єфів. З ос танніми сис те ма ми прог но зу ван ня та
збо ру да них в ре аль но му часі ди намічні про це си
для конт ро лю рівня во ди у во дос хо ви щах мо жуть
вста но ви ти прек рас ний ба ланс між без пе кою
інфра ст рук ту ри та раціональ ним ви ко рис тан ням
вод них ре сурсів.
ВСЕСВІТНЯ ДЕКЛАРАЦІЯ
“ВОДНІ ЗАПАСИ ДЛЯ СТІЙКОГО РОЗВИТКУ”
Е Н Е Р Г Е Т И Ч Н А М О З А Ї К А
6060 Гідроенергетика України, 2/2012, ISSN 1812�9277
За раз існує пот ре ба у прис ко ренні роз вит -
ку но вої інфра ст рук ту ри вод них за пасів для
різно манітних цілей.
Конт роль па водків та змен шен ня наслідків за -
су хи
По вені та за су хи — найбіль ша проб ле ма уп -
равління вод ни ми ре сур са ми в ба гать ох країнах з
не дос татнь ою інфра ст рук ту рою вод них за пасів.
Що ро ку по над 200 мільйонів лю дей страж да ють
від по вені. У зв'яз ку зі зміною кліма ту по вені та
по су хи ста нуть частіши ми і серйозніши ми.
Інфра ст рук ту ра вод них за пасів є клю чо вим ком -
по нен том у пом'як шен ні наслідків вод них
стихійних лих, особ ли во в країнах, що роз ви ва -
ють ся.
Зро шен ня для ви роб ни цт ва про дуктів хар чу -
ван ня.
Зро шу ва не сільсь ке гос по да р ство охоп лює
близь ко 277 млн. га, що скла дає близь ко 18% ор -
них зе мель у світі. Це ро бить цю зем лю на ба га то
про дук тивнішою, за без пе чу ю чи близь ко 40% вро -
жаю в світі. Зро шені землі та кож зо се ред жу ють в
собі сільсь ко гос по дарсь ку зай нятість, з част кою у
близь ко 30 % сільсь ко го на се лен ня, що пра цює в
цих об лас тях. Біль ша час ти на ви роб ни цт ва про -
дуктів хар чу ван ня в світі має розміщу ва тись в
регіонах з три ва ли ми су хи ми се зо на ми. Оскіль ки
пло ща ор них зе мель до сить об ме же на, до дат ко ве
ви роб ни цт во ви ма гає ефек тив но го ви ко рис тан ня
існу ю чих іри гаційних спо руд та роз ши рен ня те -
ри торій під зро шен ня за ра ху нок збіль шен ня
об'єктів зберіган ня во ди. Підра хо ва но, що 80%
до дат ко во го ви роб ни цт ва про дуктів хар чу ван ня
до 2025 ро ку не обхідно от ри ма ти зі зро шу ва них
зе мель.
Ви роб ни цт во енергії.
Сь о годні гідро е нер ге ти ка за без пе чує близь ко
16 % елект ро е нергії в світі. Во на на дає 50%
національ ної елект ро е нергії у близь ко 65 країнах,
біль ше 80% в 32 країнах світу і май же всю елект -
ро е нергію в 13 країнах. Гнучкість ць о го по нов лю -
ва но го ре сур су є ос нов ною у співстав ленні елект -
ро пос та чан ня з по пи том, та сприяє роз вит ку
інших мінли вих дже рел ви роб ни цт ва елект ро е -
нергії, та ких як енергія сон ця і вітру, які є менш
гнуч ки ми. От же, енергія, на ко пи че на у воді, пе -
рет во ре на за до по мо гою ГЕС і ГА ЕС, підви щує
надійність ро бо ти енер го сис тем в чис то му і ефек -
тив но му виг ляді. Ли ше 30% світо во го ви яв ле но го
гідро е нер ге тич но го по тенціалу бу ло роз роб ле но.
Втілен ня в ре альність не роз роб ле но го гідро е нер -
ге тич но го по тенціалу збе ре же надз ви чай но ве ли -
ку кількість ви коп но го па ли ва, суттєво змен шить
ви ки ди пар ни ко вих газів та поліпшить уп -
равління вод ни ми ре сур са ми.
Пит на во да та санітарія.
Один з вось ми чо ловік у світі не має дос ту пу
до без печ ної пит ної во ди для спо жи ван ня, при го -
ту ван ня їжі та санітарії. З очіку ва ним рос том на -
се лен ня та без інвес тицій у ство рен ня за пасів,
кількість лю дей, які не ма ють дос ту пу до во ди, до -
сяг не 4,2 млрд. до 2025 ро ку. Од на з Цілей роз вит -
ку ти ся чоліття ви ма гає вдвічі ско ро ти ти "до 2015
ро ку част ку на се лен ня, що не має ста ло го дос ту пу
до без печ ної пит ної во ди і ос нов них санітар них
пос луг". Інвес тиції в стійку інфра ст рук ту ру вод -
них за пасів в країнах, що роз ви ва ють ся, до по мо -
жуть у до сяг ненні цієї ме ти.
Про мис ло ве во до пос та чан ня.
Ко жен ви го тов ле ний про дукт ви ко рис то вує
во ду під час сво го ви роб ни цт ва. Ви ко рис тан ня
во ди в про мис ло вості вклю чає в се бе об роб ку,
про ми ван ня, роз бав лен ня, охо лод жен ня або
транс пор ту ван ня про дукції, а та кож санітарні
пот ре би на ви роб ни чо му підприємстві. Різно -
манітні га лузі про мис ло вості, що ви ко рис то ву -
ють знач ну кількість во ди, ви роб ля ють про дук ти
хар чу ван ня, папір, одяг, хіміка ти, наф топ ро дук ти
або пер винні ме та ли, які бу дуть до по ма га ти
країнам, що роз ви ва ють ся, підви щи ти цінність
своїх при род них ре сурсів. Од нак, стійке та
надійне во до пос та чан ня є пе ре ду мо вою для ство -
рен ня та ких га лу зей ви роб ни цт ва.
Суд ноп ла в ство.
Внутрішнє суд ноп ла в ство для пе ре ве зен ня
ван тажів має безліч еко логічних та еко номічних
пе ре ваг у порівнянні з на зем ни ми і повітря ни ми
пе ре ве зен ня ми. Внутрішнє суд ноп ла в ство та кож
доб ре підхо дить для пе ре ве зен ня ве ли кої кіль -
кості ван тажів або пред метів ве ли ких розмірів. З
цих при чин країни спри я ють внутрішнь о му суд -
ноп ла в ству на ка на лах і при род них руслах річок.
Конт роль рівня во ди рус ла для суд ноп ла в ства ви -
ма гає ство рен ня вод них за пасів, і це мо же гра ти
важ ли ву роль для ба га тоціль о вих во дос хо вищ та
інфра ст рук ту ри.
Еко логічні пос лу ги.
Інфра ст рук ту ра вод них за пасів мо же збе рег -
ти здо ро ве жит тя річок за до по мо гою своєї еко -
логічної діяль ності і мо же за без пе чу ва ти ши рокі
еко логічні пос лу ги. Во ни мо жуть доз во ли ти
підтри му ва ти мінімальні по то ки під час су хо го
се зо ну, що умож нює збе ре жен ня ба гать ох вод них
тва рин і рос лин під час за су хи. Крім то го, греблі
та во дос хо ви ща спри я ють стабілізації рівня ґрун -
то вих вод на при лег лих те ри торіях. Во дос хо ви ща
мо жуть бу ти ви ко рис тані для ство рен ня но вих і
біологічно ба жа них меш канців та для зро шен ня
вод но�бо лот них біотопів або за бо ло че них лісів.
6161
Е Н Е Р Г Е Т И Ч Н А М О З А Ї К А
Гідроенергетика України, 2/2012, ISSN 1812�9277
То му ми зак ли каємо до об'єднан ня зу силь з
ме тою роз вит ку інфра ст рук ту ри вод них за -
пасів на стійкій ос нові.
Сь о годні, водні та енер ге тичні схе ми мо жуть
роз роб ля ти ся у без печ ний, еко номічний та еко -
логічно чис тий спосіб. Пит на во да, про до воль -
ство і енер ге тичні пос лу ги не роз рив но пов'язані
між со бою і по винні бу ти роз роб лені на ос нові
комп ле кс но го підхо ду. На підставі ба га тог ран но -
го і транс кор дон но го ха рак те ру вод них пи тань в
су час но му світі, ми зак ли каємо до:
� про дов жен ня співпраці між різни ми заці -
кав ле ни ми сто ро на ми, ор га на ми дер жав ної вла ди,
на у ко ви ми ус та но ва ми, підприємства ми, гро ма -
дянсь ким суспільством, місце ви ми гро ма да ми та
ін., щоб прис ко ри ти роз роб ку та впро вад жен ня
ефек тив них і стійких рішень у сфері вод них ре -
сурсів;
� роз вит ку спіль них річок на умо вах взаємо -
вигідно го співробітницт ва для кра що го за без пе -
чен ня регіональ них пот реб у воді, про до вольстві
та енергії;
� підви щен ня ефек тив ності за ко но да в ства,
керівних прин ципів і про то колів для оцінки та
пом'як шен ня еко логічних та соціаль них наслідків
різних варіантів ство рен ня за пасів та для рішен ня
проб лем по терпілих гро мад.
� фінан су ван ня ус та нов для діяль ності в
країнах, що пот ре бу ють ство рен ня вод них за -
пасів, про па ган ду ю чи національ ний та регіональ -
ний роз ви ток ра зом з інно ваційни ми ме ханізма -
ми фінан су ван ня.
На закінчен ня:
� Во да — це жит тя, а інфра ст рук ту ра вод них
за пасів є не замінним інстру мен том для сус -
пільства.
� Інвес тиції в інфра ст рук ту ру вод них за пасів
— це інвес тиції в зе ле ну еко номіку.
� Пос лу ги, які во ни на да ють, ма ють вирішаль -
не зна чен ня у пом'як шенні та адап тації до зміни
кліма ту.
� Для за до во лен ня зрос та ю чо го по пи ту у воді,
про дук тах хар чу ван ня та енер го носіях нас тав час
роз роб ки рішень для ефек тивнішо го ви ко рис тан -
ня вод них ре сурсів, особ ли во для країн, що роз ви -
ва ють ся, і поєдну ва ти політичні зо бов'язан ня з
дією.
� Потрібен зба лан со ва ний підхід, що поєднує
ве ликі, се редні та малі во дос хо ви ща: той, що бе ре
до ува ги стійкий роз ви ток, та праг не звес ти до
мініму му не га тив ний вплив.
� Ор ганізації, що підпи са ли цю дек ла рацію,
зо бов'язу ють ся співпра цю ва ти з усіма парт не ра -
ми і зацікав ле ни ми сто ро на ми, які поділя ють ці
пог ля ди.
Зат ве рд же но 5 черв ня 2012 ро ку в Кіото:
Міжна род на комісія зі знач них дамб (ICOLD)
Міжна род на комісія з пи тань зро шен ня та дре на жу (ICID)
Міжна род на гідро е нер ге тич на асоціація (IHA)
Міжна род на асоціація вод них ре сурсів (IWRA)
|