Наукове супроводження коригування параметрів дамб верхньої водойми Дністровської ГАЕС під час будівництва

Розглядаються особливості сучасного етапу будівництва Дністровської ГАЕС. Здійснюється порівняння з найпотужнішими подібними станціями світу. Робиться висновок про необхідність здійснення наукового супроводження будівництва таких унікальних об'єктів....

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:

Bibliographische Detailangaben
Datum:	2012
Hauptverfasser:	Гурин, В.А., Рябенко, О.А., Тимощук, В.С., Чернобиль, О.Є.
Format:	Artikel
Sprache:	Ukrainian
Veröffentlicht:	Інститут електродинаміки НАН України 2012
Schriftenreihe:	Гідроенергетика України
Schlagworte:	Наука — науково-технічному прогресу в гідроенергетиці
Online Zugang:	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/141429
Tags:	Tag hinzufügen Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:	Наукове супроводження коригування параметрів дамб верхньої водойми Дністровської ГАЕС під час будівництва / В.А. Гурин, О.А. Рябенко, В.С. Тимощук, О.Є. Чернобиль // Гідроенергетика України. — 2012. — № 4. — С. 7-11. — Бібліогр.: 10 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-141429
record_format	dspace
spelling	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-1414292025-02-09T13:20:51Z Наукове супроводження коригування параметрів дамб верхньої водойми Дністровської ГАЕС під час будівництва Гурин, В.А. Рябенко, О.А. Тимощук, В.С. Чернобиль, О.Є. Наука — науково-технічному прогресу в гідроенергетиці Розглядаються особливості сучасного етапу будівництва Дністровської ГАЕС. Здійснюється порівняння з найпотужнішими подібними станціями світу. Робиться висновок про необхідність здійснення наукового супроводження будівництва таких унікальних об'єктів. 2012 Article Наукове супроводження коригування параметрів дамб верхньої водойми Дністровської ГАЕС під час будівництва / В.А. Гурин, О.А. Рябенко, В.С. Тимощук, О.Є. Чернобиль // Гідроенергетика України. — 2012. — № 4. — С. 7-11. — Бібліогр.: 10 назв. — укр. 1812-9277 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/141429 532.542 uk Гідроенергетика України application/pdf Інститут електродинаміки НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Наука — науково-технічному прогресу в гідроенергетиці Наука — науково-технічному прогресу в гідроенергетиці
spellingShingle	Наука — науково-технічному прогресу в гідроенергетиці Наука — науково-технічному прогресу в гідроенергетиці Гурин, В.А. Рябенко, О.А. Тимощук, В.С. Чернобиль, О.Є. Наукове супроводження коригування параметрів дамб верхньої водойми Дністровської ГАЕС під час будівництва Гідроенергетика України
description	Розглядаються особливості сучасного етапу будівництва Дністровської ГАЕС. Здійснюється порівняння з найпотужнішими подібними станціями світу. Робиться висновок про необхідність здійснення наукового супроводження будівництва таких унікальних об'єктів.
format	Article
author	Гурин, В.А. Рябенко, О.А. Тимощук, В.С. Чернобиль, О.Є.
author_facet	Гурин, В.А. Рябенко, О.А. Тимощук, В.С. Чернобиль, О.Є.
author_sort	Гурин, В.А.
title	Наукове супроводження коригування параметрів дамб верхньої водойми Дністровської ГАЕС під час будівництва
title_short	Наукове супроводження коригування параметрів дамб верхньої водойми Дністровської ГАЕС під час будівництва
title_full	Наукове супроводження коригування параметрів дамб верхньої водойми Дністровської ГАЕС під час будівництва
title_fullStr	Наукове супроводження коригування параметрів дамб верхньої водойми Дністровської ГАЕС під час будівництва
title_full_unstemmed	Наукове супроводження коригування параметрів дамб верхньої водойми Дністровської ГАЕС під час будівництва
title_sort	наукове супроводження коригування параметрів дамб верхньої водойми дністровської гаес під час будівництва
publisher	Інститут електродинаміки НАН України
publishDate	2012
topic_facet	Наука — науково-технічному прогресу в гідроенергетиці
url	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/141429
citation_txt	Наукове супроводження коригування параметрів дамб верхньої водойми Дністровської ГАЕС під час будівництва / В.А. Гурин, О.А. Рябенко, В.С. Тимощук, О.Є. Чернобиль // Гідроенергетика України. — 2012. — № 4. — С. 7-11. — Бібліогр.: 10 назв. — укр.
series	Гідроенергетика України
work_keys_str_mv	AT gurinva naukovesuprovodžennâkoriguvannâparametrívdambverhnʹoívodojmidnístrovsʹkoígaespídčasbudívnictva AT râbenkooa naukovesuprovodžennâkoriguvannâparametrívdambverhnʹoívodojmidnístrovsʹkoígaespídčasbudívnictva AT timoŝukvs naukovesuprovodžennâkoriguvannâparametrívdambverhnʹoívodojmidnístrovsʹkoígaespídčasbudívnictva AT černobilʹoê naukovesuprovodžennâkoriguvannâparametrívdambverhnʹoívodojmidnístrovsʹkoígaespídčasbudívnictva
first_indexed	2025-11-26T03:14:57Z
last_indexed	2025-11-26T03:14:57Z
_version_	1849821140523941888
fulltext	Гідроенергетика України, 4/2012, ISSN 1812�9277 77 ББ удівництво Дністровсь кої ГА ЕС ві діг - рає ве ли ку роль у ре алізації стра тегії роз вит ку гідро е нер ге ти ки Ук раїни. Стан ція відно сить ся до чис ла най по тужніших ГАЕС світу (Табл. 1) [1, 2]. Не обхідно за зна чи ти, що нинішній період роз вит ку світо вої гідро е нер ге - ти ки ха рак те ри зується бурх ли вим рос том будів - ницт ва ГА ЕС. На цей час в світі ек сплу а тується більше 300 та ких станцій за галь ною по тужністю 125 тис. МВт, в то му числі у США — 38, Японії — 38, Німеч чині — 35, Іспанії — 23, Швей царії — 18, Австрії — 16, Ук раїні — 3. За раз бу ду ють ся такі стан ції по тужністю біля 30 тис. МВт. Ха рак тер но, що за ос танні 25 років по тужність ГА ЕС світу збіль ши лась в 3 ра зи [3, 4]. НН АА УУ КК АА —— НН АА УУ КК ОО ВВ ОО �� ТТ ЕЕ ХХ НН ІІ ЧЧ НН ОО ММ УУ ПП РР ОО ГГ РР ЕЕ СС УУ ВВ ГГ ІІ ДД РР ОО ЕЕ НН ЕЕ РР ГГ ЕЕ ТТ ИИ ЦЦ ІІ НАУКОВЕ СУПРОВОДЖЕННЯ КОРИГУВАННЯ ПАРАМЕТРІВ ДАМБ ВЕРХНЬОЇ ВОДОЙМИ ДНІСТРОВСЬКОЇ ГАЕС ПІД ЧАС БУДІВНИЦТВА ГУРИН В.А., докт. техн. наук, професор, РЯБЕНКО О.А., докт. техн. наук, професор, ТИМОЩУК В.С., аспірант, Національний університет водного господарства та природокористування ЧЕРНОБИЛЬ О.Є., канд. техн. наук, головний спеціаліст ПАТ "Укргідропроект" УДК 532.542 Роз гля да ють ся особ ли вості су час но го ета пу будівництва Дністровсь кої ГА ЕС. Здійснюється порівнян ня з най по тужніши ми подібни ми станціями світу. Ро бить ся вис но вок про не обхідність здійснен ня на уко во го су про во - д жен ня будівництва та ких унікаль них об'єктів. Таблиця 1. Характеристики ГАЕС потужністю понад 1500 МВт Н А У К А — Н А У К О В О 0 Т Е Х Н І Ч Н О М У П Р О Г Р Е С У В Г І Д Р О Е Н Е Р Г Е Т И Ц І Гідроенергетика України, 4/2012, ISSN 1812�927788 Верх ня во дой ма Дністровсь кої ГА ЕС роз та - шо ва на на вузь ко му ви со ко му мисі пра во го схи лу до ли ни р. Дністер в 10 км ниж че м. Но во дніст - ровськ. Конфігу рація во дой ми, ут во рю ва ної ого - ро д жу валь ною дам бою до вжи ною 7300 м, виз на - чається рельєфом місце вості і об ме жується до ли - ною річки Со ки рян ка (Со ки рянсь кий схил) та си с те мою Во лошківських ярів (Дністровсь кий схил). Вра хо ву ю чи значні об ся ги робіт, ве ли ку три - валість будівництва, особ ли вості про це су фінан - су ван ня, а та кож мож ливість поліпшен ня тех ні - коCеко номічних по каз ників об'єкта шля хом йо го по етап но го вве ден ня в ек сплу а тацію, про ек том [5] бу ло пе ред ба че но дві чер ги будівництва Дністровсь кої ГА ЕС — відповідно із 3 та 7 аг ре га - тів (Табл. 2). З ме тою ство рен ня не обхідно го об'єму во ди для ро бо ти пер ших трьох аг ре гатів (№ 1—3) у про екті спо чат ку пе ред ба ча ло ся вла ш ту ван ня пер шої чер ги верх ньої во дой ми шля хом будівництва тим ча со вої пе ре го ро д жу валь ної дам - би, до вжи ною 952 м, на ПКC15 (піке таж по осі во - до схо ви ща). Про те в ре аль - них умо вах фак тич но го хо ду фінан су ван ня та будівництва об'єкта ви ник ла не обхідність змен шен ня площі пер шої чер ги верх ньої во дой ми та відповідно ко ри гу ван ня по - ло жен ня тим ча со вої пе ре го - ро д жу валь ної дам би. Та ка дам ба, до вжи ною 659 м, бу ла по бу до ва на на ПКC7 (Рис. 1). Прий ня те рішен ня доз во ли ло за без пе чи ти як - найш вид ший пуск в ек сплу а тацію пер шо го аг ре - га ту, змен ши ти об ся ги капіта ло в кла день пу с ко - во го ком плек су, а та кож здійсни ти якісне про ве - ден ня по вно го об'єму пу с ко на ла го д жу валь них робіт на аг ре гаті № 1. За вдя ки прий ня тим за хо - дам пуск пер шо го аг ре га ту Дністров сь кої ГА ЕС як у на сос но му, так і ге не ра тор но му ре жи мах відбув ся в 2009 році. Порівнян ня ха рак те ри с тик верхніх во дойм ГА ЕС світу (Табл. 1) по ка зує, що верх ня во дой ма Дністровсь кої ГЕ АС за своїм об'ємом та пло щею відно сить ся до чис ла найбільших во дойм цьо го ти пу. Тут до реч но за ува жи ти, що при будівництві гідро а ку му лю ю чих станцій для ство рен ня верх - ньої во дой ми іноді вдається ви ко ри с та ти існу ю че при род не озе ро з ве ли ким об'ємом та пло щею. Та - ке рішен ня доз во ляє по лег ши ти умо ви ек сплу а - тації станції та істот но змен ши ти вартість бу дів - ництва за ра ху нок відсут ності не обхідності вла ш - ту ван ня ого ро д жу валь них дамб ве ли кої до вжи ни. Ціка во за зна чи ти, що з точ ки зо ру змен шен ня не га тив но го впли ву на на вко лишнє се ре до ви ще Рис.1. Черги будівництва верхньої водойми Дністровської ГАЕС: 1 — огороджувальна дамба, 2 — перегороджувальна дамба на ПК�15, 3 — перегороджувальна дамба на ПК�7, 4 — вісь водоприймача, 5 — вісь водойми, 6 — місце розміщення існуючого датчика тиску у верхньому б'єфі, 7 — місце розміщення існуючого датчика тиску у нижньому б'єфі, 8 — місце встановлення додаткового датчика тиску у верхній водоймі Таблиця 2. Характеристики верхньої водойми Дністровської ГАЕС Гідроенергетика України, 4/2012, ISSN 1812�9277 99 Н А У К А — Н А У К О В О 0 Т Е Х Н І Ч Н О М У П Р О Г Р Е С У В Г І Д Р О Е Н Е Р Г Е Т И Ц І та ви лу чен ня зе мель із сільсько го с по дарсь ко го ко ри с ту ван ня верхні во дой ми ГА ЕС є до сить еко - номічни ми, у порівнянні з во до схо ви ща ми, ство - ре ни ми для по треб інших га лу зей енер ге ти ки. Про ве де ний аналіз ха рак те ри с тик во до схо вищ, ви ко ри с то ву ва них у енер ге тиці, по ка зав, що пло - щі верхніх во дойм ГА ЕС у 600—2000 раз менші, ніж во до схо вищ по туж них ГЕС і у 2,1—2,6 ра зи менші, ніж во до схо вищCохо ло д жу вачів ТЕС спів - роз мірних по туж но с тей [4]. Унікаль ни ми є та кож мак си мальні ви т ра ти Дністровсь кої ГА ЕС, як для турбінно го і на сос но - го ре жимів ста нов лять 1890 м3/с та 1834 м3/с відповідно. При цьо му ви т ра та од но го аг ре га ту в турбінно му ре жимі дорівнює 270 м3/с, а в на сос - но му 262 м3/с. Такі ре жи ми істот но впли ва ють на ек сплу а тацію спо руд і об лад нан ня ГА ЕС [6]. Па - ра ме т ри ого ро д жу валь ної та пе ре го ро д жу валь них дамб (по знач ки гре бенів, об ри си та тип кріплен ня укосів, конфігу рація у плані, то що) істот но за ле - жить від гідравлічних ре жимів у верхній во доймі, пов'яза них з турбінним і на со сни ми періода ми ро бо ти станції. Особ ливістю гідравлічних ре жимів ро бо ти ГА ЕС є те, що пуск, зу пин ка та зміна по туж ності аг ре гатів станції вик ли ка ють ви ник нен ня в аван - ка мері, відвідно му ка налі, верхній та нижній во - дой мах не ус та ле но го ру ху во ди, який су про во д - жується ут во рен ням хвиль пе реміщен ня. Се ред ре жимів пу с ку — зу пин ки аг ре гатів станції, як особ ли вий, не обхідно виділи ти ре жим рап то вої зу пин ки аг ре гатів (так зва на "втра та при во ду") у на сос но му ре жимі. За зна чені ре жи ми ро бо ти Дністровсь кої ГА ЕС істот но ус клад ню ють ся ут - во рен ням вітро вих хвиль на по верхні во дой ми та на кла дан ням цих типів хвиль в умо вах од но час - но го їх ви ник нен ня. Відповідно до ре зуль татів роз ра хунків па ра - метрів гідравлічних ре жимів, ви ко на них у ПАТ "Укргідро про ект" з ви ко ри с тан ням чи сель но го мо де лю ван ня [5], а та кож до ре зуль татів гід рав - ліч но го мо де лю ван ня [7] хви ль о вий ре жим ро бо - ти верх ньої во дой ми Дністровсь кої ГА ЕС при ек - сплу а тації всіх аг ре гатів мож на ха рак те ри зу ва ти та ким чи ном: 1. Для рай о ну во дой ми є ха рак тер ни ми вітри при близ но од на ко вої швид кості всіх румбів. Роз - ра хун ко ва швидкість вітру 2 % за без пе че ності скла дає 22 м/с. Вітро ва хви ля 1 % за без пе че ності при нор маль но му підпер то му рівні має ви со ту 1.0 м при періоді 3 с. На рівні мерт во го об'єму роз ра хун ко ва ви со та хвилі — 0.7 м. 2. Мак си маль на ви со та хвиль при "втраті приво ду" в на сос но му ре жимі дорівнює 1.0 м біля во до прий ма ча і — 0.7 м в ши рокій ча с тині во дой ми. 3. Хвилі пу с ку—зу пин ки при НПР в турбінно му ре жимі до ся га ють 0.8 м біля во до - прий ма ча, 0.5 м на — про ти лежній ча с тині ак ва - торії і до 0.5 м біля бортів. За ви нят ком торців во - дой ми ці хвилі ру ха ють ся вздовж кріплен ня уко - сів. При РМО в турбінно му ре жимі ви со та хвиль пу с ку—зу пин ки не пе ре ви щує 0.5 м. Роз ра хун ко - вий час за ту хан ня хвиль пу с ку—зу пин ки ста но - вить від 40 до 55 хв. 4. Роз ра хун кові хвилі пу с ку—зу пин ки при НПР в на сос но му ре жимі до ся га ють 0.6 м. При РМО на більшій ча с тині ак ва торії ви со та цих хвиль не пе ре ви щує 0.6 м. Ви хо дя чи з аналізу да них про хвилі у верхній во доймі, вста нов ле но, що для більшої ча с ти ни ак - ва торії найбільш не вигідне поєднан ня хвиль бу де при НПР, ко ли на кла да ють ся вітрові хвилі зав - виш ки 1.0 м з хви ля ми ви со тою 0.7 м, що ви ни ка - ють при "втраті при во ду" у на сос но му ре жимі. В умо вах ве ли кої три ва лості будівництва, а особ ли во при ство ренні унікаль них об'єктів, зви - чай но відбу ва ють ся певні зміни у про ек тах за яки ми роз по ча ло ся та ке будівництво. Сто сов но верх ньої во дой ми Дністровсь кої ГА ЕС ці зміни вик ли кані та ки ми при чи на ми. 1. Ча ст ко во зміне на пла но ва конфігу рація во - дой ми за ра ху нок де я ко го фак тич но го зміщен ня осі пе ре го ро д жу валь ної дам би. 2. Зміне но по пе реч ний профіль ого ро д жу - валь ної дам би. 3. Змінені кон ст рукція кріплен ня дна, по хи ли та по знач ки дна по хи лої ча с ти ни во дой ми. 4. Замість вла ш ту ван ня пе ре го ро д жу валь ної дам би на ПКC15 фак тич но бу ла по бу до ва на та ка дам ба на ПКC7. Вка зані зміни істот но впли ва ють на ре альні зна чен ня гідравлічних па ра метрів по то ку, ви со ту гре бе ня ого ро д жу валь ної і пе ре го ро д жу валь ної дамб і ви ма га ють на уко во го су про во д жен ня будівель них робіт на об'єкті, подібно до то го, як це здійсню ва ло ся при будівництві за хис них спо - руд м. СанктCПе тер бур га. Ме то ди ки чи сель них роз ра хунків об рисів вільної по верхні по то ку ос но вані на вирішенні од но вимірних та дво х вимірних рівнянь СенCВе - на на. При вирішенні за дачі ви ко ри с то ву ють ся ори гінальні чис лові ал го рит ми, адап таційні триC та чо ти ри кутні сітки, а та кож гібрид не мо де лю - ван ня. Роз гля ду ва на за да ча є ду же склад ною, оскільки потрібно вра хо ву ва ти па ра ме т ри пра цю - ю чих аг ре гатів, гли би ни і конфігу рацію кон крет - Н А У К А — Н А У К О В О 0 Т Е Х Н І Ч Н О М У П Р О Г Р Е С У В Г І Д Р О Е Н Е Р Г Е Т И Ц І Гідроенергетика України, 4/2012, ISSN 1812�92771010 ної во дой ми, ве ли ку кількість інших діючих фак - торів, а та кож по пра воч них ко ефіцієнтів. Че рез це, як на ета пах про ек ту ван ня об'єкту, так і на ета - пах йо го будівництва та ек сплу а тації ду же важ ли - вим є ро зуміння ди наміки про цесів, що відбу ва - ють ся у во доймі, особ ли во їх кри тич них ре жимів з мож ли ви ми ка та ст рофічни ми наслідка ми: пе ре - пов нен ня во дой ми, пе ре лив во ди че рез ого ро д жу - ванні дам би внаслідок хви ль о вих про цесів, роз - мив дна відвідно го рус ла то що [6]. Ос нов ною за да чею в да них роз ра хун ках є виз на чен ня по зна чок вільної по верхні та по ля швид ко с тей. Виз на чен ня да них па ра метрів ви ко - нується в ході роз ра хунків, що ілю с т ру ють різні ре жи ми ро бо ти ГА ЕС на ос нові за да них па ра - метрів аг ре гатів станції та вра хо ву ю чи конфігу - рацію во дой ми та рельєф дна. Вибір ма те ма тич ної мо делі для опи су да но го фізич но го яви ща по тре бує по пе ред нь о го йо го аналізу з ви яв лен ням пріори тет них па ра метрів. Співвідно шен ня пла но вих розмірів верх ньої во - дой ми Дністровсь кої ГА ЕС дає мож ливість вив - ча ти гідрофізичні про це си в ньо му у термінах те - орії мілкої во ди. Ди фе ренціаль не рівнян ня опи су да но го про це су має ви гляд [8]: (1) де u, v — ком по нен ти го ри зон таль ної швид кості, h = Н +η — по вна гли би на, H — гли би на нез бу ре - но го ша ру ріди ни. Існує та кож де що спро ще на фор ма за пи су цієї си с те ми рівнянь [9]: (2) де η — зміщен ня вільної по верхні, g — при ско рен - ня вільно го падіння, fi — зна чен ня, що опи су ють дію зовнішніх фак торів. Ге о метрія верх ньої во дой ми ГА ЕС (Рис. 1) ха рак те ри зується знач ним пе ре ви щен ням її го ри - зон таль них розмірів над вер ти каль ни ми, ви тяг - нутістю вздовж од но го із го ри зон таль них на - прямків та ма ли ми зміна ми по ля гли бин. Важ ли вим па ра ме т ром роз ра хунків є час про - це су, який за дається три валістю на пов нен ня та спра цю ван ня во дой ми. При цьо му важ ли во вра - хо ву ва ти ге о метрію ого ро д жу валь ної дам би та ди наміку зміни вільної по верхні. Ви тяг нутість во дой ми доз во ляє на по пе ред нь о му етапі про во - ди ти роз ра хун ки за од но вимірною мо дел лю СенCВе на на, яка має більш ви со кий ступінь ієрархії на бли же них гідравлічних мо де лей і доз - во ляє в од но вимірній по ста новці вра хо ву ва ти ефек ти зміни ши ри ни рус ла. Умо ви, що на кла да ють ся на мо дель: C по пе речні скла дові швид кості малі в по рів - ня ні з по вз довжніми, відцен т ро вий ефект, що ство рюється кри виз ною во до схо ви ща, не вра хо - вується; C ма лий по хил дна; C си ли опо ру, що вво дять ся в рівнян ня є в то - му ж ви гляді, як і для рівномірно го ру ху; вва - жається, що су мар ний вплив сил тер тя і тур бу - лент ності мож на вра ху ва ти у ви гляді де я кої си ли опо ру. За та ких умов рівнян ня СенCВе на на на бу де ви гля ду [10]: де — пло ща по пе реч но го пе рерізу, — ви т ра та, В — ши ри на жи во го пе рерізу рус ла, — ко ефіцієнт роз - поділу швид кості (ко ефіцієнт Буссіне ска), С — ко ефіцієнт Шезі. В більш повній по ста новці, за да чу мож на роз - гля да ти в трьо х вимірно му ви гляді по тенціаль но - го ру ху іде аль ної ріди ни з вільною по верх нею, яка в довільній си с темі ко ор ди нат зво дить ся до виз - на чен ня по тенціалу швид кості і функції, що опи - сує вільну по верх ню. При аналізі ре зуль татів, от ри ма них шля хом чи сель но го та гідравлічно го мо де лю ван ня [5,7] особ ли вої цінності на бу ва ють ре зуль та ти на тур - них досліджень, які ав то ма тич но вра хо ву ють весь ком плекс діючих фак торів — за ко ни ру ху ріди ни, опи су вані ди фе ренціаль ни ми рівнян ня ми в ча с - тин них похідних, особ ли вості ро бо ти аг ре гатів ГА ЕС у турбінно му і на сос но му ре жи мах, розміри і конфігу рацію спо руд, ге о метрію верх нь о го та ниж нь о го во до схо ви ща, вплив вітро вих хвиль то - що. Ви ко ри с то ву вані при цьо му ти пи кон троль - (3) Гідроенергетика України, 4/2012, ISSN 1812�9277 1111 Н А У К А — Н А У К О В О 0 Т Е Х Н І Ч Н О М У П Р О Г Р Е С У В Г І Д Р О Е Н Е Р Г Е Т И Ц І ноCвимірю валь ної апа ра ту ри по винні вра хо ву ва - ти всі на звані фак то ри і за без пе чи ти не обхідну точність от ри му ва них ре зуль татів. Пер ший етап на тур них досліджень гідрав ліч - них ре жимів ро бо ти верх ньої во дой ми пер шої чер ги Дністровсь кої ГА ЕС при ро боті пер шо го аг - ре га ту був про ве де ний з ви ко ри с тан ням існу ю чих дат чиків ти с ку ти пу VEGAWELL72. Ці дат чи ки вста нов ле но у верхній і нижній во дой мах станції (Рис. 1). Під час об сте жен ня ро бо ти верх ньої во дой ми Дністровсь кої ГА ЕС при ро боті в турбінно му та на сос но му ре жи мах бу ли ви яв лені хвилі пе - реміщен ня, вик ли кані ро бо тою аг ре га ту. Найбільш ви ра же ни ми во ни бу ли при на сос но му ре жимі і відмітках во ди, близь ких до НПР. Найбільша ви со та хвилі пе реміщен ня бу ла зафіксо ва на при зу пинці аг ре га ту в на сос но му ре - жимі. Бу ло ви яв ле но, що гідравлічний ре жим є ко ли валь ним в часі, він ха рак тер ний ве ли кою про тяжністю і має за ту ха ю чий ха рак тер. В мо - мент зу пин ки аг ре га ту ви со та хвилі скла ла близь - ко 22 сан ти метрів. Це зна чен ня бу ло виміря не дат чи ком ти с ку, що зна хо дить ся біля ліво го сто я - ка аван ка ме ри. Роз та шу ван ня цьо го дат чи ка в об - ласті сто я ка дає мож ливість вимірю ва ти гідро ди - намічний тиск при відсут ності впли ву вітро вих про цесів і змен шен ня впли ву нерівномірності роз поділу швид ко с тей та тисків. Зга дані зна чен ня бу ли от ри мані ли ше в місцях розміщен ня дат - чиків, що не дає по вної кар ти ни і по тре бує от ри - ман ня більш по вних ре зуль татів у кількох точ ках верх ньої во дой ми. З ура ху ван ням досвіду про ве ден ня на тур них досліджень бу ло прий ня то рішен ня про не - обхідність розміщен ня до дат ко во го дат чи ка ти с - ку на дні верх ньої во дой ми біля ого ро д жу валь ної дам би на ПК 63+60 (піке тах по осі цієї дам би). На явність та ко го до дат ко во го дат чи ка ти с ку доз - во лить от ри му ва ти більш повні миттєві дані про зміни в часі рівнів во ди у верхній во доймі, як на етапі ро бо ти пер шо го аг ре га ту Дністровсь кої ГАЕС, так і на на ступ них ета пах будівництва і ек - сплу а тації станції. Вис нов ки 1. Будівництво та ких унікаль них гідро е нер ге - тич них об'єктів, як Дністровсь ка ГА ЕС, по тре бує відповідно го на уко во го су про во д жен ня, яке по - вин но вра хо ву ва ти ре аль ну си ту ацію на об'єкті і ви роб ля ти не обхідні ре ко мен дації для вне сен ня відповідних ко рек тивів в про цес будівництва. 2. Ви ко ри с тан ня до дат ко во го дат чи ка в ком - плексі з існу ю чи ми доз во лить у май бут нь о му при про ве денні на тур них досліджень от ри ма ти надійну інфор мацію про ха рак тер гідравлічних хви ль о вих про цесів без по се ред ньо біля ого ро д - жу валь ної та пе ре го ро д жу валь ної дамб верх ньої во дой ми як при ро боті пер шо го аг ре га ту, так і на ета пах вве ден ня в ек сплу а тацію на ступ них аг ре - гатів Дністровсь кої ГА ЕС. ЛІТЕ РА ТУ РА 1. Ги д ро энер ге ти ка и ок ру жа ю щая сре да / Под общ. ред. Ю. Лан дау, Л. Си рен ко. — К.: Ли б ра, 2004. — 484 с. 2. http://wikipedia.org. 3. Во щинсь кий K.В. Будівництво Дністровсь кої гідро а - ку му лю ю чої станції //Гідро е нер ге ти ка Ук раїни. — 2009. — № 3. — С. 2—3. 4. По таш ник С.И. Со сто я ние и пер спек ти вы стро и тель - ст ва Дне с т ров ской ГА ЭС // Ги д ро энер ге ти ка Ук ра и ны. — 2004. — № 3. — С. 18—21. 5. Дністровсь ка ГА ЕС. Пер ша чер га ГА ЕС в складі 3Cх аг ре гатів. За вер шен ня будівництва. Про ект. За галь на по яс - ню валь на за пи с ка. 732C1CТ4 — Харків, ВАТ "Укргідро про - ект", 2005. — 236 с. 6. Гу рин В.А., Ря бен ко О.А. Вплив гідравлічних ре жимів на ек сплу а тацію спо руд і об лад нан ня ГЕС та ГА ЕС //Гідро - е нер ге ти ка Ук раїни. — 2011. — № 3—4. — С. 11—14. 7. Дав лет шин В.Х., Осад чук В.О., Хом'як Р.В. Досліджен - ня роз ми ву кріплен ня укосів з гірської ма си під дією хвиль при циклічній зміні рівня во ди верх нь о го во дой ми ща Дністровсь кої ГА ЕС //Гідро е нер ге ти ка Ук раїни. —2006. — № 3. — С.18—23. 8. Moler Cleve B., Numerical Computing with MATLAB, MathWorks, 2011. 9. Чу га ев Р.Р. Ги д рав ли ка: учеб ник для ву зов. — 4Cе изд. доп. и пе ре раб. — Л.: Энер го из дат. Ле нингр. отдCние, 1982. — 672 с. 10. Эб бот М.Б. Чис лен ная ги д рав ли ка. Ги д рав ли ка от - кры то го по то ка. М.: Энер го ато миз дат, 1983. — 272 с. © Гурин В.А., Рябенко О.А., Тимощук В.С., Чернобиль О.Є., 2012 �

Наукове супроводження коригування параметрів дамб верхньої водойми Дністровської ГАЕС під час будівництва

Institution

Ähnliche Einträge