Молекулярний дизайн біологічно активних похідних N-фенілантранілової кислоти за моделлю de nova
Більшість QSAR-методів базується на встановленні залежності різних видів біологічної активності
 сполук від їх фізико-хімічних параметрів, визначення яких експериментально досить утруднене, а розраховані вони теоретично і найчастіше мають систематичні відхилення.
 Мета роботи – емп...
Saved in:
| Published in: | Журнал органічної та фармацевтичної хімії |
|---|---|
| Date: | 2018 |
| Main Authors: | , , , , |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Інститут органічної хімії НАН України
2018
|
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/141561 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Молекулярний дизайн біологічно активних похідних
 N-фенілантранілової кислоти за моделлю de nova / О.М. Свєчнікова, С.В. Колісник, О.Ф. Винник, Т.А. Костіна, Т.В. Жукова // Журнал органічної та фармацевтичної хімії. — 2018. — Т. 16, вип. 1(61). — С. 49-53. — Бібліогр.: 11 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1862571645765419008 |
|---|---|
| author | Свєчнікова, О.М. Колісник, С.В. Винник, О.Ф. Костіна, Т.А. Жукова, Т.В. |
| author_facet | Свєчнікова, О.М. Колісник, С.В. Винник, О.Ф. Костіна, Т.А. Жукова, Т.В. |
| citation_txt | Молекулярний дизайн біологічно активних похідних
 N-фенілантранілової кислоти за моделлю de nova / О.М. Свєчнікова, С.В. Колісник, О.Ф. Винник, Т.А. Костіна, Т.В. Жукова // Журнал органічної та фармацевтичної хімії. — 2018. — Т. 16, вип. 1(61). — С. 49-53. — Бібліогр.: 11 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Журнал органічної та фармацевтичної хімії |
| description | Більшість QSAR-методів базується на встановленні залежності різних видів біологічної активності
сполук від їх фізико-хімічних параметрів, визначення яких експериментально досить утруднене, а розраховані вони теоретично і найчастіше мають систематичні відхилення.
Мета роботи – емпіричним методом за моделлю «de nova» визначити інкременти замісників в ізоструктурних рядах гідразидів та тіосемікарбазидів заміщених N-фенілантранілових кислот до їх протизапальної активності.
Результати та їх обговорення. Дослідження здійснювалось для 18 тіосемікарбазидів (1 серія) та
15 гідразидів (2 серія) заміщених N-фенілантранілової кислоти. Розраховані інкременти показують, що
введення замісників до антранілової частини молекули тіосемікарбазидів підсилює протизапальну активність. Інкременти замісників у неантраніловому фрагменті молекули мають різні знаки та величини, що
залежать від природи та положення радикалу. Введення до антранілового фрагменту молекули гідразиду
N-фенілантранілової кислоти у пара-положення замісників (Cl-, NO2-) підвищує протизапальну активність,
а введення різних замісників у неантраніловий фрагмент молекули викликає як збільшення, так і зменшення lg П.
Експериментальна частина. Вивчення протизапальної активності проводили на моделі «формалінового набряку» у щурів онкометричним методом. Речовини вводили перорально у вигляді тонкодиспергованої суспензії, стабілізованої емульгатором твіном-80 у дозах 50 мг/кг маси тіла тварин. Препарат порівняння індометацин вводився у дозі 50 мг/кг.
Висновки. Емпіричним методом визначені інкременти замісників в ізоструктурних рядах тіосемікарбазидів та гідразидів заміщених N-фенілантранілових кислот. Проаналізовано залежність інкрементів від
природи та положення замісників у молекулах.
Большинство QSAR-методов базируется на установлении зависимости различных видов биологической
активности соединений от их физико-химических параметров, определение которых экспериментально
довольно затруднительно, а рассчитанные теоретически зачастую имеют систематические отклонения.
Цель работы – эмпирическим методом на модели «de nova» определить инкременты заместителей
в изоструктурных рядах гидразидов и тиосемикарбазидов замещенных N-фенилантраниловых кислот к
их противовоспалительной активности.
Результаты и их обсуждение. Исследование проведено для 18 тиосемикарбазидов (1 серия) и 15
гидразидов (2 серия) замещенных N-фенилантраниловой кислоты. Рассчитанные инкременты показывают, что введение заместителей в антраниловую часть молекулы тиосемикарбазидов усиливает противовоспалительную активность. Инкременты заместителей в неантраниловом фрагменте молекулы имеют
различные знаки и величины, зависящие от природы и положения радикала. Введение заместителей (Cl-,
NO2-) в пара-положение антранилового фрагмента молекулы гидразида N-фенилантраниловой кислоты
повышает противовоспалительную активность, а введение различных заместителей в неантраниловый
фрагмент молекулы вызывает как увеличение, так и уменьшение lg П.
Экспериментальная часть. Исследование противовоспалительной активности проводилось на модели «формалинового отека» у крыс онкометрическим методом. Вещества вводили перорально в виде
тонкодисперсной суспензии, стабилизированной эмульгатором твином-80 в дозах 50 мг/кг массы тела
животных. Препарат сравнения индометацин вводился в дозе 50 мг/кг.
Выводы. Эмпирическим методом определены инкременты заместителей в изоструктурных рядах
тиосемикарбазидов и гидразидов замещенных N-фенилантраниловых кислот. Проанализирована зависимость инкрементов от природы и положения заместителей в молекулах.
Most QSAR methods are based on determination of dependence of different types of biological activity of
compounds on their physicochemical parameters, which determination is experimentally quite difficult, while
those compounds that are calculated theoretically often have systematic deviations.
Aim. To determine the increments of substituents in isostructural series of hydrazides and thiosemicarbazides
of substituted N-phenylanthranilic acids for their anti-inflammatory activity by the empirical method on
the de nova model.
Results and discussion. The study was conducted for 18 thiosemicarbazide (batch 1) and 15 hydrazides
(batch 2) of substituted N-phenylanthranilic acid.
The increments calculated show that introduction of substituents in the anthranilic moiety of the thiosemicarbazide
molecule increases the anti-inflammatory activity. The increments of substituents in the non-anthranilic
fragment of the molecule have different signs and values, depending on the nature and position of the radical.
Introduction of substituents (Cl-, NO2-) into the para-position of the anthranilic fragment of the molecule of
N-phenylantranilic acid hydrazide increases the anti-inflammatory activity, while introduction of various substituents
into the non-anthranilic fragment of the molecule causes both an increase and a decrease in lg P.
Experimental part. The study of the anti-inflammatory activity was performed on the “formalin edema”
model in rats using the oncometric method. The substances were administered orally in the form of a fine suspension
stabilized by the emulsifier Tween-80 in the doses of 50 mg/kg of the animal body weight. The reference
drug indomethacin was administered in the dose of 50 mg/kg.
Conclusions. The increments of substituents in isostructural series of hydrazides and thiosemicarbazides
of substituted N-phenylanthranilic acids have been determined by the empirical method. The dependence of the
increments on the nature and position of substituents in molecules has been analyzed.
|
| first_indexed | 2025-11-26T05:04:37Z |
| format | Article |
| fulltext | |
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-141561 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 0533-1153 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-11-26T05:04:37Z |
| publishDate | 2018 |
| publisher | Інститут органічної хімії НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Свєчнікова, О.М. Колісник, С.В. Винник, О.Ф. Костіна, Т.А. Жукова, Т.В. 2018-09-04T20:24:38Z 2018-09-04T20:24:38Z 2018 Молекулярний дизайн біологічно активних похідних
 N-фенілантранілової кислоти за моделлю de nova / О.М. Свєчнікова, С.В. Колісник, О.Ф. Винник, Т.А. Костіна, Т.В. Жукова // Журнал органічної та фармацевтичної хімії. — 2018. — Т. 16, вип. 1(61). — С. 49-53. — Бібліогр.: 11 назв. — укр. 0533-1153 DOI: https://doi.org/10.24959/ophcj.18.937 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/141561 547.835 Більшість QSAR-методів базується на встановленні залежності різних видів біологічної активності
 сполук від їх фізико-хімічних параметрів, визначення яких експериментально досить утруднене, а розраховані вони теоретично і найчастіше мають систематичні відхилення.
 Мета роботи – емпіричним методом за моделлю «de nova» визначити інкременти замісників в ізоструктурних рядах гідразидів та тіосемікарбазидів заміщених N-фенілантранілових кислот до їх протизапальної активності.
 Результати та їх обговорення. Дослідження здійснювалось для 18 тіосемікарбазидів (1 серія) та
 15 гідразидів (2 серія) заміщених N-фенілантранілової кислоти. Розраховані інкременти показують, що
 введення замісників до антранілової частини молекули тіосемікарбазидів підсилює протизапальну активність. Інкременти замісників у неантраніловому фрагменті молекули мають різні знаки та величини, що
 залежать від природи та положення радикалу. Введення до антранілового фрагменту молекули гідразиду
 N-фенілантранілової кислоти у пара-положення замісників (Cl-, NO2-) підвищує протизапальну активність,
 а введення різних замісників у неантраніловий фрагмент молекули викликає як збільшення, так і зменшення lg П.
 Експериментальна частина. Вивчення протизапальної активності проводили на моделі «формалінового набряку» у щурів онкометричним методом. Речовини вводили перорально у вигляді тонкодиспергованої суспензії, стабілізованої емульгатором твіном-80 у дозах 50 мг/кг маси тіла тварин. Препарат порівняння індометацин вводився у дозі 50 мг/кг.
 Висновки. Емпіричним методом визначені інкременти замісників в ізоструктурних рядах тіосемікарбазидів та гідразидів заміщених N-фенілантранілових кислот. Проаналізовано залежність інкрементів від
 природи та положення замісників у молекулах. Большинство QSAR-методов базируется на установлении зависимости различных видов биологической
 активности соединений от их физико-химических параметров, определение которых экспериментально
 довольно затруднительно, а рассчитанные теоретически зачастую имеют систематические отклонения.
 Цель работы – эмпирическим методом на модели «de nova» определить инкременты заместителей
 в изоструктурных рядах гидразидов и тиосемикарбазидов замещенных N-фенилантраниловых кислот к
 их противовоспалительной активности.
 Результаты и их обсуждение. Исследование проведено для 18 тиосемикарбазидов (1 серия) и 15
 гидразидов (2 серия) замещенных N-фенилантраниловой кислоты. Рассчитанные инкременты показывают, что введение заместителей в антраниловую часть молекулы тиосемикарбазидов усиливает противовоспалительную активность. Инкременты заместителей в неантраниловом фрагменте молекулы имеют
 различные знаки и величины, зависящие от природы и положения радикала. Введение заместителей (Cl-,
 NO2-) в пара-положение антранилового фрагмента молекулы гидразида N-фенилантраниловой кислоты
 повышает противовоспалительную активность, а введение различных заместителей в неантраниловый
 фрагмент молекулы вызывает как увеличение, так и уменьшение lg П.
 Экспериментальная часть. Исследование противовоспалительной активности проводилось на модели «формалинового отека» у крыс онкометрическим методом. Вещества вводили перорально в виде
 тонкодисперсной суспензии, стабилизированной эмульгатором твином-80 в дозах 50 мг/кг массы тела
 животных. Препарат сравнения индометацин вводился в дозе 50 мг/кг.
 Выводы. Эмпирическим методом определены инкременты заместителей в изоструктурных рядах
 тиосемикарбазидов и гидразидов замещенных N-фенилантраниловых кислот. Проанализирована зависимость инкрементов от природы и положения заместителей в молекулах. Most QSAR methods are based on determination of dependence of different types of biological activity of
 compounds on their physicochemical parameters, which determination is experimentally quite difficult, while
 those compounds that are calculated theoretically often have systematic deviations.
 Aim. To determine the increments of substituents in isostructural series of hydrazides and thiosemicarbazides
 of substituted N-phenylanthranilic acids for their anti-inflammatory activity by the empirical method on
 the de nova model.
 Results and discussion. The study was conducted for 18 thiosemicarbazide (batch 1) and 15 hydrazides
 (batch 2) of substituted N-phenylanthranilic acid.
 The increments calculated show that introduction of substituents in the anthranilic moiety of the thiosemicarbazide
 molecule increases the anti-inflammatory activity. The increments of substituents in the non-anthranilic
 fragment of the molecule have different signs and values, depending on the nature and position of the radical.
 Introduction of substituents (Cl-, NO2-) into the para-position of the anthranilic fragment of the molecule of
 N-phenylantranilic acid hydrazide increases the anti-inflammatory activity, while introduction of various substituents
 into the non-anthranilic fragment of the molecule causes both an increase and a decrease in lg P.
 Experimental part. The study of the anti-inflammatory activity was performed on the “formalin edema”
 model in rats using the oncometric method. The substances were administered orally in the form of a fine suspension
 stabilized by the emulsifier Tween-80 in the doses of 50 mg/kg of the animal body weight. The reference
 drug indomethacin was administered in the dose of 50 mg/kg.
 Conclusions. The increments of substituents in isostructural series of hydrazides and thiosemicarbazides
 of substituted N-phenylanthranilic acids have been determined by the empirical method. The dependence of the
 increments on the nature and position of substituents in molecules has been analyzed. uk Інститут органічної хімії НАН України Журнал органічної та фармацевтичної хімії Молекулярний дизайн біологічно активних похідних N-фенілантранілової кислоти за моделлю de nova Молекулярный дизайн биологически активных производных N-фенилантраниловой кислоты по модели de nova The molecular design of biologically active derivatives of N-phenylanthranilic acid Article published earlier |
| spellingShingle | Молекулярний дизайн біологічно активних похідних N-фенілантранілової кислоти за моделлю de nova Свєчнікова, О.М. Колісник, С.В. Винник, О.Ф. Костіна, Т.А. Жукова, Т.В. |
| title | Молекулярний дизайн біологічно активних похідних N-фенілантранілової кислоти за моделлю de nova |
| title_alt | Молекулярный дизайн биологически активных производных N-фенилантраниловой кислоты по модели de nova The molecular design of biologically active derivatives of N-phenylanthranilic acid |
| title_full | Молекулярний дизайн біологічно активних похідних N-фенілантранілової кислоти за моделлю de nova |
| title_fullStr | Молекулярний дизайн біологічно активних похідних N-фенілантранілової кислоти за моделлю de nova |
| title_full_unstemmed | Молекулярний дизайн біологічно активних похідних N-фенілантранілової кислоти за моделлю de nova |
| title_short | Молекулярний дизайн біологічно активних похідних N-фенілантранілової кислоти за моделлю de nova |
| title_sort | молекулярний дизайн біологічно активних похідних n-фенілантранілової кислоти за моделлю de nova |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/141561 |
| work_keys_str_mv | AT svêčníkovaom molekulârniidizainbíologíčnoaktivnihpohídnihnfenílantranílovoíkislotizamodellûdenova AT kolísniksv molekulârniidizainbíologíčnoaktivnihpohídnihnfenílantranílovoíkislotizamodellûdenova AT vinnikof molekulârniidizainbíologíčnoaktivnihpohídnihnfenílantranílovoíkislotizamodellûdenova AT kostínata molekulârniidizainbíologíčnoaktivnihpohídnihnfenílantranílovoíkislotizamodellûdenova AT žukovatv molekulârniidizainbíologíčnoaktivnihpohídnihnfenílantranílovoíkislotizamodellûdenova AT svêčníkovaom molekulârnyidizainbiologičeskiaktivnyhproizvodnyhnfenilantranilovoikislotypomodelidenova AT kolísniksv molekulârnyidizainbiologičeskiaktivnyhproizvodnyhnfenilantranilovoikislotypomodelidenova AT vinnikof molekulârnyidizainbiologičeskiaktivnyhproizvodnyhnfenilantranilovoikislotypomodelidenova AT kostínata molekulârnyidizainbiologičeskiaktivnyhproizvodnyhnfenilantranilovoikislotypomodelidenova AT žukovatv molekulârnyidizainbiologičeskiaktivnyhproizvodnyhnfenilantranilovoikislotypomodelidenova AT svêčníkovaom themoleculardesignofbiologicallyactivederivativesofnphenylanthranilicacid AT kolísniksv themoleculardesignofbiologicallyactivederivativesofnphenylanthranilicacid AT vinnikof themoleculardesignofbiologicallyactivederivativesofnphenylanthranilicacid AT kostínata themoleculardesignofbiologicallyactivederivativesofnphenylanthranilicacid AT žukovatv themoleculardesignofbiologicallyactivederivativesofnphenylanthranilicacid |