Духовна структурованість вірша Шевченка
У статті йдеться про малодосліджену проблему злитності духовного перебігу творчого процесу й таких
 компонентів художньої форми, як ритміка, поетико-технічна, інтонаційна й ладова структурованість
 поетичного твору тощо. Автор підводить до думки, що Шевченків вірш – то цілком унікаль...
Gespeichert in:
| Veröffentlicht in: | Слово і Час |
|---|---|
| Datum: | 2010 |
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainisch |
| Veröffentlicht: |
Інститут літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України
2010
|
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/141579 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Духовна структурованість вірша Шевченка / Г. Штонь // Слово і Час. — 2010. — № 3. — С. 46-50. — Бібліогр.: 5 назв. — укp. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| Zusammenfassung: | У статті йдеться про малодосліджену проблему злитності духовного перебігу творчого процесу й таких
компонентів художньої форми, як ритміка, поетико-технічна, інтонаційна й ладова структурованість
поетичного твору тощо. Автор підводить до думки, що Шевченків вірш – то цілком унікальна, не позичена
в літератури просодична система, де поетів дух у спілці з художніми інтенціями мови стає вирішальним
фактором безпомильної реакції інтуїтивно “самонароджуваного” творчого задуму.
The paper dwells on a scantily explored problem of indissoluble connection between the spiritual dimension
of creation and the components of versifi cation, such as rhythm, intonation, tonality etc. The author suggests
that Shevchenko’s verse possesses a unique prosodic system which unites the spirit of the poet with the
immanent intentions of speech and thus makes the former a determinant of an unmistakable reaction of a
self-born creative concept.
В статье идет речь о малоисследованной проблеме
слитности духовного течения творческого процесса
и таких компонентов художественной формы, как
ритмика, поэтико-техническая, интонационная и ладовая
структурированность поэтического произведения и т.п. Автор подводит к мысли, что стихотворение Шевченко
– это совершенно уникальная, не заимствованная в
литературе просодическая система, где дух поэта в
союзе с художественными интенциями языка становится
решающим фактором безошибочной реакции интуитивно
“самонарождающегося” творческого замысла.
|
|---|---|
| ISSN: | 0236-1477 |