З листування Гнєзненського суфрагана 1707 р.

У статті публікуються в оригіналі і у перекладі українською мовою виявлені у Варшаві п’ять листів гнєзненського суфрагана до одного з князів Радзівілів. Матеріали вводяться у науковий обіг і проливають світло на дипломатичні справи 1707 р., зокрема про визнання королем Речі Посполитої Станіслава...

Full description

Saved in:
Bibliographic Details
Date:2018
Main Authors: Мицик, Ю., Циганок, О.
Format: Article
Language:Ukrainian
Published: Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України 2018
Series:Сiверянський лiтопис
Subjects:
Online Access:https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/141676
Tags: Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
Journal Title:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Cite this:З листування Гнєзненського суфрагана 1707 р. / Ю. Мицик, О. Циганок // Сіверянський літопис. — 2018. — № 1-2. — С. 20-23. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-141676
record_format dspace
spelling nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-1416762025-02-09T16:04:13Z З листування Гнєзненського суфрагана 1707 р. Мицик, Ю. Циганок, О. У глиб віків У статті публікуються в оригіналі і у перекладі українською мовою виявлені у Варшаві п’ять листів гнєзненського суфрагана до одного з князів Радзівілів. Матеріали вводяться у науковий обіг і проливають світло на дипломатичні справи 1707 р., зокрема про визнання королем Речі Посполитої Станіслава Лещинського. В статье публикуются в оригинале и в переводе на украинский язык обнаруженные в Варшаве пять писем гнезненского суфрагана к одному из князей Радзивиллов. Материалы вводятся в научный оборот и проливают свет на дипломатические дела 1707 г., в частности, речь идет о признании королем Речи Посполитой Станислава Лещинского. In the article, the letters of the Sufragan of Gniezno to one of the princes of Radziwil were published (in the original and translated into Ukrainian). The letters were discovered in Warsaw. The materials are introduced into scientific circulation. They shed light on the diplomatic affairs of 1707, in particular, the recognition of the King of the Polish–Lithuanian Commonwealth, Stanislaw Leshchynsky. 2018 Article З листування Гнєзненського суфрагана 1707 р. / Ю. Мицик, О. Циганок // Сіверянський літопис. — 2018. — № 1-2. — С. 20-23. — укр. 2518-7430 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/141676 94(477) uk Сiверянський лiтопис application/pdf Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
language Ukrainian
topic У глиб віків
У глиб віків
spellingShingle У глиб віків
У глиб віків
Мицик, Ю.
Циганок, О.
З листування Гнєзненського суфрагана 1707 р.
Сiверянський лiтопис
description У статті публікуються в оригіналі і у перекладі українською мовою виявлені у Варшаві п’ять листів гнєзненського суфрагана до одного з князів Радзівілів. Матеріали вводяться у науковий обіг і проливають світло на дипломатичні справи 1707 р., зокрема про визнання королем Речі Посполитої Станіслава Лещинського.
format Article
author Мицик, Ю.
Циганок, О.
author_facet Мицик, Ю.
Циганок, О.
author_sort Мицик, Ю.
title З листування Гнєзненського суфрагана 1707 р.
title_short З листування Гнєзненського суфрагана 1707 р.
title_full З листування Гнєзненського суфрагана 1707 р.
title_fullStr З листування Гнєзненського суфрагана 1707 р.
title_full_unstemmed З листування Гнєзненського суфрагана 1707 р.
title_sort з листування гнєзненського суфрагана 1707 р.
publisher Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України
publishDate 2018
topic_facet У глиб віків
url https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/141676
citation_txt З листування Гнєзненського суфрагана 1707 р. / Ю. Мицик, О. Циганок // Сіверянський літопис. — 2018. — № 1-2. — С. 20-23. — укр.
series Сiверянський лiтопис
work_keys_str_mv AT micikû zlistuvannâgnêznensʹkogosufragana1707r
AT ciganoko zlistuvannâgnêznensʹkogosufragana1707r
first_indexed 2025-11-27T18:44:23Z
last_indexed 2025-11-27T18:44:23Z
_version_ 1849970207944081408
fulltext 20 Сіверянський літопис УДК 94(477) о. Юрій Мицик, Ольга Циганок. З ЛИСТУВАННЯ ГНЄЗНЕНСЬКОГО СУФРАГАНА 1707 р. У статті публікуються в оригіналі і у перекладі українською мовою виявлені у Варшаві п’ять листів гнєзненського суфрагана до одного з князів Радзівілів. Матеріали вводяться у науковий обіг і проливають світло на дипломатичні справи 1707 р., зокрема про визнання королем Речі Посполитої Станіслава Лещинського. Ключові слова: суфраган, листування, Станіслав Лещинський. Спочатку треба пояснити, що означає слово суфраган, тим більше, що воно вжива- ється тільки римокатоликами. Суфраганами називають вікарних біскупів, самостійних біскупів провінції, які, однак, знаходяться в певній залежності від митрополита (або арцибіскупа). Під час архівних пошуків у Польщі в АГАД (Архів Головний Актів Давніх у Варшаві) у фонді «Архів Радзівілів» (далі – АР) у п’ятому відділі (1) ми виявили п’ять розлогих листів 1707 р. гнєзненського суфрагана до одного з князів Радзівілів, який схилявся до шведів і був у цей час прибічником короля Станіслава Лещинського. Але до якого з князів писалися листи? В цей час діяли і підтримували короля Станіслава Кароль Станіслав (1669-1719), який був литовським канцлером з 1698 р., брати Миколай Фавстин (1688-1746), литовський чашник, та Ян Миколай (1681-1729), віленський каштелян. Усе ж схиляємося до кандидатури першого з них. Складно із суфраганом, оскільки він не підписався під жодним листом. Гнєзненським арцибіскупом – першим серед польських біскупів (примасом) був тоді (у 1706-1721 рр.) Станіслав Шемберк. Але він не став би підписуватися титулом суфрагана, бо вище його стояв тільки рим- ський папа. Можливо, суфраганом був Федір Потоцький, який став примасом пізніше (у 1723-1738 рр.). Тут наводимо тексти всіх п’яти листів (один повністю, інші – у вигляді реґестів). У них ідеться про дипломатичні справи, насамперед про визнання королем Речі Пос- политої Станіслава Лещинського на противагу союзнику Росії Августу ІІ Англією та Австрійською імперією і переговори у Лейпцігу наприкінці 1707 р. В них згадуються ряд правителів тогочасних європейських держав, по яких містяться короткі відомості в коментарях. Хоча інформація листів досить лаконічна, однак вона проливає світло на деякі важливі події Північної війни. Сподіваємося, що вона буде цікавою тим, хто досліджує добу гетьмана Мазепи та Північну війну. Щиро дякуємо за дружні поради пану Сергію Павленку. Пропуски у тексті викликані ушкодженнями оригіналу по можливості відтворені в квадратних дужках. Нерозбірливі слова або незначні фрагменти позначені знаком (…)*. Авторські скорочення розшифровуються настуним чином: іch m., m .p. p. – їх милість, милостиві панове; ich mść – їх милість, j. k. m.,– його королівська милість; j. m. – його милість; k[r]. j. m. – король його милість; ks.- ксьондз; м. p. p. – милостиві панове; р. – пан. Джерела та література: 1) АГАД.–Ф.»АР». – Відділ V.–№ 4328) © Мицик Юрій Андрійович – доктор історичних наук (м.Київ); © Циганок Ольга Михайлівна – доктор філологічних наук (м.Київ). Сіверянський літопис 21 * * * № 1 1707, березня 8.– Лист гнєзненського суфрагана до князя Радзівіла. «Monseigneur. U nas tu codzienne de incursu moskwy w Prusy i w Wielką Polsce nowiny everberant aures i że w Torumiu na dziesięć tysięcy zakładać mają magazin. Druga ich partia miała minąć Mniejów ex adverto in selatium (?) na gwarancją już podpisały colligares potentiae i dziś ma być przy publicznej audiencyi recognitia principis nostris od cesarza j. mł. I to pewna, że moskiewski poseł niewielkiem z Wiednia odprawy ukontentowaniem, kiedy mu dehortanti od recognicy, sam cesarz j. mł. odpowiedział, że to już uczynił, a nie tylko to uczynił, ale trzymać będzie króla j. mł. Stanisława tak, jako król szwedzki. Łedwo nie podobną odebrał poseł wAnglii odprawę, kiedy groził, że żeby (?) przyjęli na się traktatu gwarancją, tedy car j. mć. na morzu będzie zabierał ich okręty i tak (?) rwał commercią. Któremu repositum, że się tego nie tylko nie obawiają, ale proszą carza j. mć., aby to zaczął robić. Co doniosszy, do nóg upadam w. ks. mći, p. i dobrodzija, i zostawam w. ks. mći wiernie życzliwym i najniższym sługą. Ks. s[uffragan]». * * * «Mсье. У нас тут щоденно доходять до вух новини про напад Москви на Пруси i на Вели- копольщу i що в Toруні мають облаштовувати склад на десять тисяч. Друга їх частина мала проминути Mнiїв. Як компенсацію (?) на гарантію вже підписали об’єднані сили i сьогодні має бути при публічній аудієнції визнання нашого короля від цезаря й. м. I тo певна річ, що московський посол мав у Відні незначний успіх посольства, коли його відмовляли від визнання, сам цезар й. м. відповів, що вже то вчинив, a не тільки це вчинив, aлe буде підтримувати короля й. м. Станіслава так, як і шведський король. Майже подібну отримав відповідь посол в Англії, коли погрожував, що коли (?) при- ймуть на себе гарантію миру, тоді цар й. м. буде на морі захоплювати їхні кораблі i так (?) руйнувати комерцію. Котрому відповіли, що не тільки не бояться цього, aлe про- сять царя й. м., щоб він почав це робити. Щo дoповівши, падаю до ніг в. кн. мості, пана i добродія, i залишаюсь в. кн. мості вірно зичливим і найнижчим слугою. Kсьондз с[уфраган]». (АГАД. –АР.–Відділ V.–№ 4328.– С. 13.–Тогочасна копія) № 2 1707, березня 8.– Уривок з листа гнєзненського суфрагана до князя Радзівіла. «[...]Dnia onegdajszego mieliśmy wiadomość z kancellary szwedzkiej, że królowna j. mć. angielska nie tylko recognovit (...)* naszego, ale i gwarancją przyjęła traktatu. Więc i mśći kolligaci nie wątpiemy, że jako morum primi sequentus? melius od króla j. mć. pruskiego był[...]». * * * ««[...]Позавчора ми мали відомість зі шведської канцелярії, що англійська коро- лева її м. не тільки признала (...)* нашого, aлe й прийняла гарантію трактату. Отже, й поєднані мості нe сумніваємося, що перший за мораллю кращий (?) був від й. м. прусського короля [...]». (АГАД. –АР.–Відділ V.–№ 4328.– С. 16–17.– Тогочасна копія) № 3 1707, квітня 13.– Уривок з листа гнєзненського суфрагана до князя Радзівіла. «[…] zjachali byli na termin naznaczony strony: j. mć. pan obozny in persona, od ex adverso submissa j. mć. pani Czarnkowska [...] ks. j. mć. biskup warmiński od dni kilka stanął tu dnia wczorajszego in comitatu pana naszego pojechał do króla j. mć. szwedzkiego z okazy interventus jego jak rzeczy ordinabunt i insze wacanse pójdą non datur [...] J. mć. pani wojewódzina ruska od dni kilka i z nią j. p. wdzyna bełska stanęły (…)* w Wrocławiu odezwały przez umysłny [...] j. m.p. Brzutawisz (?) z Berlina odezwał się królowi j. mć., tak tuszy, że przejeżdżającemu krółowi j. mć. occuret w Lipsku [...] do króla j. mć. szwedzkiego j. mś. pana Przebędowskiego umyślnie 22 Сіверянський літопис przysłany j. ks. Arcenberski (?) [...] j. mć. król August pisał do króla j. m. naszego[...], aby (...)* in dominatu życzliwego uznał[...]». P.S. Moskwa aby (...)* attakowała Gdańsk, chopiwszy Elbing, nie tuszę, gdzież twardy chłeb na ich żęby[...]» * * * «[…] з’їхалися на призначений час сторони: й. м. пан обозний власною персоною, з іншої сторони послана й. м. пані Чарнковська. [...] Кс. й. м. біскуп вармінський при- був сюди кілька днів тому, a вчора у супроводі нашого пана поїхав до й. м. шведського короля з оказії його прибуття, як справи будуть облаштовані й інші вакансії підуть, не дано [знати?]. Її м. пані воєводина руська i нею її м. пані воєводина белзька стали тут кілька днів тому (…)* у Вроцлаві відізвалися через спеціальний [...] й. м. п. Бжутавіш (?) з Берліна відізвався до й. м. короля, вважає, що з й. м. королем, який проїжджає, зустрінеться в Лейпцігу [...] дo й. м. шведського короля й. м. пана Пшебендовського спеціально присланий й. ксьондз Aрценбезький (?) [...] й. м. король Август писав до й. м. нашого короля [...], щоб (...)* в пануванні зичливого признав [...]». P.S. Не думаю, що московіти атакують (...)* Гданськ, взявши Eльбінг, бо буде твердий хліб для їхніх зубів[...]» (АГАД. –АР.–Відділ V.–№ 4328.– С. 22–25.–Тогочасна копія) № 4 1707, грудня 25.– Лист гнєзненського суфрагана до князя Радзівіла. «[...]Tegoż dnia po wyjezdzie w.ks. mść. zaraz odebraliśmy wiadomość, że król j. mć. August stanął w Lipsku. Czego i dnia wczorajszego odebraliśmy ratyfi kacyą d. 17 currentis godzinie 9 w noc stanął na przedmieśćiu w Lipsku, potym incognito, płaszczem się zarzuciwszy, do miasta do zwyczajnej rezydency swojej zwyczajnej wszedł i tam przenocował. Nazajutrz wszystkim innotuit jego przyjazd, gdyż tegoż dnia publice wyjechał do króla j. m. szwedzkiego, który mu w puł drogy i occurrit. Jako się witali, częstowali z sobą, nocowali i (…)* autographam dla utwierdzenia wszystkich po niemiecku posyłam rzetelniejszą relatią ode dworu naszego jak odbiorę, nie omieszkam przesłać […]» * * * «[...]Цього ж дня зразу після виїзду в. кн. мості ми отримали відомість, що король й. м. Aвгуст зупинився в Лейпцігу. Вчора ми отримали ратифікацію дня 17 поточного о 9 годині вночі став на передмістю в Лейпцігу, потім інкогніто, обгорнувшись плащем, пішов до міста до своєї звичайної резиденції i там переночував. На другий день всім став відомий його приїзд, бо цього ж дня публічно виїхав до й. м. шведського короля, котрий йому i поспішив назустріч на півдороги. Як віталися, частувалися з собою, ночували i (…)* aвтограф для відома всіх німецькою мовою посилаю ретельнішою реляцією від нашого двору, як отримаю, тут же пришлю […]» (АГАД. –АР.–Відділ V.–№ 4328.– С. 31–33.–Тогочасна копія) № 5 1707, грудня 27.– Лист гнєзненського суфрагана до князя Радзівіла. «27.Xbra Monseigneur. Continując cursum dalszej korrespondencyi, to co supernevit donoszę w. ks. mći: we wszystkim zgadza się terazniejsza poczta z przeszłemy wiadomośćiami w tym tylko variat, że nie w drodze potkali się ci monarchowie, ale król j. mć. August przejechał karetą do j. p. graffa Pipera, a król j. mć. szwedzki był w ten czas u króla j. mći naszego na kwaterze j. p. podskarbiego l(itewskiego). Jak mu tedy cicho powiedziano o przybyciu króla Augusta, odprowadził się z królem j. mćią naszym i to mu powiedział i pobiegł zaraz do p. Pipera, tam się tedy witali i komplementowali. Post primus zaś amplexus prosił z sobą król j. mć. szwedzki i że konia nie miał, król August swego bachmata offi erarat, a sam od offi ciera wziął pod się konia. To superaddit, że traktat serio executiori demandat i że królewicze ich mś. już byłi w Dreznie, gdzie do nich posłał król j. mć. szwedzki sekretarium statu [...] i nasi tаkże pojechali posłowie, p. Majerfeld także ordinowany […]» Сіверянський літопис 23 * * * «27 грудня. Mсьє. Продовжуючи хід подальшого листування, те що дізнався, доповідаю в. кн. мості. У всьому згоджується нинішня пошта з колишніми відомостями, тільки в тому різниця, що не в дорозі зустрілися монархи, aлe король й. м. Aвгуст приїхав каретою дo й. пана графа Піпера, a король й. м. шведський був тоді у й. м. нашого короля нa квартирі й. пана литовського підскарбія. Коли йому тоді тихо сказали прo прибуття короля Aвгуста, вийшов з й. м. нашим королем i це йому сказав i помчав зараз дo п. Піпера, там тоді ві- тали й говорили комплiменти. А після перших обіймів просив з собою й. м. шведський король i що коня не мав, то король Aвгуст свого арабського коня запропонував, a сам у офіцера взяв коня для себе. Це додав, що трактат передає серйозному виконавцю, i що королевичі їх мость вже були в Дрездені, де до них послав й. м. шведський король дер- жавного секретаря [...] i наші також поїхали посли, п. Maєрфельд також посланий […]» (АГАД. –АР.–Відділ V.–№ 4328.– С. 34–35.–Тогочасна копія) Коментар № 1 «московський посол мав у Відні». Йдеться про Йогана Христофора Урбина (1653- 1715), російського посла в Австрії в 1707-1712 рр. «цезар». Йдеться про імператора «Священної Римської імперії» Йосифа І (панував у 1705-1711). «короля й. м. Станіслава». Йдеться про Станіслава Лещинського, претендента на корону Речі Посполитої 1704-1709 рр. «шведський король». Йдеться про Карла ХІІ, короля Швеції у 1697-1718 рр. «посол в Англії». Йдеться про Олександра Артемоновича Матвеєва (1666-1728), російського посла в Англії в 1707-1708 рр. № 2 «прусського короля». Йдеться про Фрідріха І, що панував у 1688-1713 рр., з 1701 р. король. «англійська королева». Тоді англійською королевою була Анна Стюарт, що пану- вала у 1702-1714 рр. № 3 «воєводина белзька». Белзьким воєводою був тоді (1693-1710) гетьман великий коронний Адам Миколай Сенявський. Тут ідеться про його дружину. «король Август». Август ІІ, король Речі Посполитої у 1697-1733 рр. № 5 «Піпера». Йдеться про Карла Піпера (1647-1716 рр.), шведського державного ді- яча, дипломата, графа. З 1689 р. був державним секретарем, королівським радником. Вів переговори з Річчю Посполитою, Саксонією, підписав Альтранштадтський мир 1706 р., внаслідок якого Август ІІ розривав союз з Росією і переходив на бік Швеції. Після Полтавської битви 1709 р. потрапив у російський полон, де й помер. В статье публикуются в оригинале и в переводе на украинский язык обнаруженные в Варшаве пять писем гнезненского суфрагана к одному из князей Радзивиллов. Материалы вводятся в научный оборот и проливают свет на дипломатические дела 1707 г., в частности, речь идет о признании королем Речи Посполитой Станислава Лещинского. Ключевые слова: суфраган, переписка, Станислав Лещинский. In the article, the letters of the Sufragan of Gniezno to one of the princes of Radziwil were published (in the original and translated into Ukrainian). The letters were discovered in Warsaw. The materials are introduced into scientific circulation. They shed light on the diplomatic affairs of 1707, in particular, the recognition of the King of the Polish–Lithuanian Commonwealth, Stanislaw Leshchynsky. Key words: Sufragan, Correspondence, Stanislav Leshchynsky.