Під покровом гоголівської “Шинелі”: архетипи проти стереотипів (спроба ритуально-міфологічного аналізу повісті)

• Published in: Слово і Час
• Date: 2010
• ISSN: 0236-1477
• Main Author: Бетко, І.
• Format: Article
• Language: Ukrainian
• Published: Інститут літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України 2010
• Subjects: Ad fontes!
• Online Access: https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/141913
• Journal Title: Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
• Cite this: Під покровом гоголівської “Шинелі”: архетипи проти стереотипів (спроба ритуально-міфологічного аналізу повісті) / І. Бетко // Слово і Час. — 2010. — № 4. — С. 35-45. — Бібліогр.: 14 назв. — укp.

У статті зроблено спробу ритуально-міфологічного аналізу повісті Миколи Гоголя “Шинель”. Апелюючи
 до тієї дослідницької традиції, яка особливої ваги надає релігійним підвалинам світогляду письменника,
 авторка доходить висновку, що протагоніст повісті – носій низки показових символічних рис психо- й
 міфотипу переписувача священних текстів. Паралельно розглядаються архетипальні мотиви раю,
 персони та ін., що формують й утримують своєрідний міфологічний підтекст “Шинелі”. Здійснений
 аналіз дає змогу з дещо іншої перспективи подивитися на стереотипи, закріплені у сприйнятті цього
 твору. The paper was written as an attempt at myth-ritual reading of Nikolai Gogol’s narrative “The
 Overcoat”. Abutting upon the tradition of interpretation which attaches great importance to the religious
 foundation of the Russian writer’s world-view, the author argues that the protagonist of Gogol’s
 narrative should be considered a representative of the psychological and/or mythological type of the
 Holy Scriptures’ copyist. The paper analyses the archetypal motifs of paradise and person which imply
 the subtext meanings of “The Overcoat”, thus offering a new perspective on the old interpretational
 stereotypes. В статье сделана попытка ритуально-мифологического
 анализа повести Николая Гоголя “Шинель”. Апелируя к той
 исследовательской традиции, которая особое значение
 придает религиозным основам мировоззрения писателя,
 автор статьи приходит к выводу, что протагонист повести –
 носитель ряда показательных символических черт психо- и
 мифотипа переписчика священных текстов. Параллельно
 рассматриваются архетипальные мотивы рая, персоны
 и др., формирующие и удерживающие своеобразный
 мифологический подтекст “Шинели”. По мнению автора статьи,
 осуществленный анализ даст возможность с несколько другой
 перспективы посмотреть на стереотипы, которые закрепились
 в восприятии этого произведения.