Під покровом гоголівської “Шинелі”: архетипи проти стереотипів (спроба ритуально-міфологічного аналізу повісті)

• Опубліковано в: : Слово і Час
• Дата: 2010
• Автор: Бетко, І.
• Формат: Стаття
• Мова: Ukrainian
• Опубліковано: Інститут літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України 2010
• Теми: Ad fontes!
• Онлайн доступ: https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/141913
• Назва журналу: Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
• Цитувати: Під покровом гоголівської “Шинелі”: архетипи проти стереотипів (спроба ритуально-міфологічного аналізу повісті) / І. Бетко // Слово і Час. — 2010. — № 4. — С. 35-45. — Бібліогр.: 14 назв. — укp.

У статті зроблено спробу ритуально-міфологічного аналізу повісті Миколи Гоголя “Шинель”. Апелюючи до тієї дослідницької традиції, яка особливої ваги надає релігійним підвалинам світогляду письменника, авторка доходить висновку, що протагоніст повісті – носій низки показових символічних рис психо- й міфотипу переписувача священних текстів. Паралельно розглядаються архетипальні мотиви раю, персони та ін., що формують й утримують своєрідний міфологічний підтекст “Шинелі”. Здійснений аналіз дає змогу з дещо іншої перспективи подивитися на стереотипи, закріплені у сприйнятті цього твору. The paper was written as an attempt at myth-ritual reading of Nikolai Gogol’s narrative “The Overcoat”. Abutting upon the tradition of interpretation which attaches great importance to the religious foundation of the Russian writer’s world-view, the author argues that the protagonist of Gogol’s narrative should be considered a representative of the psychological and/or mythological type of the Holy Scriptures’ copyist. The paper analyses the archetypal motifs of paradise and person which imply the subtext meanings of “The Overcoat”, thus offering a new perspective on the old interpretational stereotypes. В статье сделана попытка ритуально-мифологического анализа повести Николая Гоголя “Шинель”. Апелируя к той исследовательской традиции, которая особое значение придает религиозным основам мировоззрения писателя, автор статьи приходит к выводу, что протагонист повести – носитель ряда показательных символических черт психо- и мифотипа переписчика священных текстов. Параллельно рассматриваются архетипальные мотивы рая, персоны и др., формирующие и удерживающие своеобразный мифологический подтекст “Шинели”. По мнению автора статьи, осуществленный анализ даст возможность с несколько другой перспективы посмотреть на стереотипы, которые закрепились в восприятии этого произведения.