Квітка-і-Основ’яненко

• Veröffentlicht in: Слово і Час
• Datum: 2010
• 1. Verfasser: Чопик, Р.
• Format: Artikel
• Sprache: Ukrainisch
• Veröffentlicht: Інститут літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України 2010
• Schlagworte: Ad fontes!
• Online Zugang: https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/141914
• Назва журналу: Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
• Zitieren: Квітка-і-Основ’яненко / Р. Чопик // Слово і Час. — 2010. — № 4. — С. 46-56. — Бібліогр.: 9 назв. — укp.

У статті йдеться про зв’язки класичних творів Г. Квітки-Основ’яненка з доробком його попередників
 і сучасників – І. Котляревського, П. Гулака-Артемовського, М. Гоголя. Розглянуто внутрішній конфлікт
 письменника – витвореної ним маски пересічного мешканця Російської імперії і водночас зачинателя
 нової української прози й палкого захисника виражальних можливостей рідної мови. Полемічно
 переоцінюються образи повістей “Маруся”, “Щира любов”, “Конотопська відьма”, а також декларована
 наратором життєва філософія. The paper examines the relationship between the canonical texts by H. Kvitka-Osnovyanenko and the heritage
 of his forerunners and contemporaries, primarily that of I. Kotliarevsky, P. Hulak-Artemovsky, and N. Gogol. The
 author also pays attention to the writer’s inward confl ict between the mask of an average citizen of Russian
 Empire and his role as a founder of the modern Ukrainian prose and as a guardian of his mother tongue. This
 leads to the polemic reappraisal of the figures inhabiting Kvitka-Osnovyanenko’s narratives, such as “Marusia”,
 “The Sincere Love”, or “The Witch from Konotop”, as well as of the narrator’s everyday life philosophy. В статье рассматриваются связи классических произведений
 Г. Квитки-Основьяненко с творчеством его предшественников
 и современников – И. Котляревского, П. Гулака-Артемовского,
 Н. Гоголя. Освещается внутренний конфликт писателя –
 созданной им маски заурядного обывателя Российской
 империи и одновременно – зачинателя новой украинской
 прозы, защитника выразительных возможностей родного
 языка. Полемически пересматриваются образы повестей
 “Маруся”, “Щира любов”, “Конотопська відьма”, а также
 декларируемая нарратором жизненная философия.