Наші презентації

Віктор Неборак. Повільне читання віршів Тараса Шевченка, Івана Франка, Павла
 Тичини, Євгена Маланюка, Богдана-Ігоря Антонича та новел Василя Стефаника: Серія “Літературознавчі студії”. – Вип.15; Євген Нахлік. Творчість Юліуша Словацького й Україна. Проблеми українсько-польської літературної...

Full description

Saved in:
Bibliographic Details
Published in:Слово і Час
Date:2010
Format: Article
Language:Ukrainian
Published: Інститут літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України 2010
Subjects:
Online Access:https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/141925
Tags: Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
Journal Title:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Cite this:Наші презентації // Слово і Час. — 2010. — № 4. — С. 12,20,45,56,77,102. — укp.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
_version_ 1860268912278503424
citation_txt Наші презентації // Слово і Час. — 2010. — № 4. — С. 12,20,45,56,77,102. — укp.
collection DSpace DC
container_title Слово і Час
description Віктор Неборак. Повільне читання віршів Тараса Шевченка, Івана Франка, Павла
 Тичини, Євгена Маланюка, Богдана-Ігоря Антонича та новел Василя Стефаника: Серія “Літературознавчі студії”. – Вип.15; Євген Нахлік. Творчість Юліуша Словацького й Україна. Проблеми українсько-польської літературної компаративістики; Ярослав Поліщук. І ката, і героя він любив: Михайло Коцюбинський: літературний портрет; Кур’єр Кривбасу. – 2010. – №242-243(Січень-лютий); Studia Sovietica. Вип.1: Ідеологічні та естетичні стратегії соцреалізму; Всесвіт. – 2009. – №11-12.
first_indexed 2025-12-07T19:04:30Z
format Article
fulltext Слово і Час. 2010 • №412 Суспільний код у тексті п’єси дещо пригнічує мистецький, але в партитурному плані обидва виписані як самоцінність зі своєю логікою, енергетикою й перспективами подальшої рівноправної контроверсійності. Однак найбільшу вартість становить внутрішня інтенція тексту до подолання частковості смислів, нейтралізація однобічності, уникання тиранії моносемії. Смерть обох героїв наприкінці твору підтверджує схильність до нейтралізації, яку за пафосом одного з героїв не вдалося розгледіти дослідникам. Отже, семіотичний аналіз тексту дає змогу почути багатоголосся смислів, що складаються в єдину партитуру, де витісняється насилля й панує енергія нероздільної смислової повноти. ЛІТЕРАТУРА 1. Агеєва В. Поетеса зламу століть. Творчість Лесі Українки в постмодерній інтерпретації. – К., 2001. – 264 с. 2. Барт Р. S/Z. Бальзаковский текст (опыт прочтения). – М., 2001. – 232 с. 3. Барт Р. Избранные работы. Семиотика. Поэтика. – М., 1994. – 616 с. 4. Библер В. Михаил Михайлович Бахтин, или поэтика культуры. (На путях к гуманитарному разуму). – М., 1991. – 186 с. 5. Забужко О. Notre dame d’Ukraine: Українка у конфлікті міфологій. – К., 2007. – 640 с. 6. Косач–Кривинюк О. Леся Українка. Хронологія життя і творчости. – Нью-Йорк, 1970. – 924 с. 7. Леві-Строс К. Міт та значення // Слово. Знак. Дискурс. Антологія світової літературно-критичної думки ХХ ст. – Львів, 1996. – 814 с. 8. Лотман Ю. Семиосфера. Культура и взрыв. Внутри мыслящих миров. Статьи. Исследования. Заметки. – СПб., 2004. – 704 с. 9. Турган О. Українська література кінця ХІХ початку ХХ ст. і античність (Шляхи сприйняття і засвоєння). – К., 1995. – 172 с. 10. Українка Леся. Зібр. тв.: У 12 т.– К., 1977. – Т. 6. – 416 с. 11. Українка Леся. Зібр. тв.: У 12 т.– К., 1977. –Т. 12.– 696 с. 12. Усманова А. Умберто Эко: парадоксы интерпретации. – Мн., 2000. – 200 с. Отримано16.10.2009 м. Ялта, АР Крим Віктор Неборак. Повільне читання віршів Тараса Шевченка, Івана Франка, Павла Тичини, Євгена Маланюка, Богдана-Ігоря Антонича та новел Василя Стефаника: Серія “Літературознавчі студії”. – Вип.15. – Львів, 2010. Подано аналіз Стефаникових новел “Побожна”, “З міста йдучи”, “Злодій” та поезії П. Тичини “Сонячні кларнети”, Є.Маланюка “Вічна”, Б.-І. Антонича “Мертві авта” та “Країна Благовіщення”: Стефаник фіксує стан світу, у якому традиція перестає бути рятівною, вихолощується й гине ритуал, видозмінюються традиційні стосунки в межах сім’ї, маргінал отримує шанс бути відкритішим до духовного. В.Л. Слово і Час. 2010 • №420 поезії “Де айстри вмирали” й доповнює художню взаємодію фольклорного та літературного образотворення. Написана самим поетом мелодія до пісні “Ой у лузі червона калина” постала на основі 15-складового народного вірша. Бінарний синкретизм світоглядно-естетичної парадигми декадансу, домінантної в художньому мисленні С. Чарнецького, і поетики символізму визначає художню своєрідність його віршів. Творчість С. Чарнецького привнесла в українську поезію кінця ХІХ – початку ХХ ст. виразно індивідуальний структурно- семантичний синтез, сформований декадентським дискурсом скінченності індивідуального буття, екзистенційної кореляції ідеального зі сферою минулого, естетизації смутку й занепаду та символістичним структуротворенням – конструктивно-асоціативною ускладненістю метафоричного вислову, сугестивністю й візійністю образу, увагою до емоційних, колористичних і звукових нюансів, музичністю вірша. ЛІТЕРАТУРА 1. Бондар М. Поезія початку ХХ ст. // Історія української літератури: У 2 т. – К., 1987. – Т. 1. 2. Гординський Я. Станіслав Виспянський і Україна // Відбитка з Записок НТШ у Львові, 1935. – Т. 155. 3. Ільницький М. Краси свічадо // Поети “Молодої музи”. – К., 2006. 4. Матусяк А. Сецесійний дискурс письменників “Молодої музи” // Слово і Час. – 2008. – № 6. 5. Мориквас Н. Меланхолія Степана Чарнецького. – Львів, 2005. 6. Погребенник Ф. “Ой у лузі червона калина похилилася” // Народна творчість та етнографія. – 1990. – № 6. 7. Рубчак Б. Пробний лет // Розсипані перли: Поети “Молодої музи”. – К., 1991. Отримано 19.01.2010 р. м. Київ Євген Нахлік. Творчість Юліуша Словацького й Україна. Проблеми українсько-польської літературної компаративістики / НАН України; Львівське відділення Інституту літератури ім.Т.Г.Шевченка; Бердянський державний педагогічний університет. НДІ слов’янознавства та компаративістики. – Львів, 2010. – 288 с. – (Літературознавчі студії. Вип. 16). Книжк а присвячена у кра їнсь ко -польським літературознавчим зв’язкам і типологічним паралелям ХІХ – почасти ХХ ст., зокрема творчості Ю. Словацького, Ю.-Б. Залеського та інших представників “української школи” в польській літературі, її сприйняттю й освоєнню українськими письменниками (від Т. Шевченка до Р. Лубківського та ін.), польській та українській рецепції козака-пророка Вернигори, польськомовній творчості українських письменників та україномовній – польських (як відомих, так і маловідомих авторів). Дослідження, статті, рецензії та виступи у дискусії доповнені ілюстраціями та докладним покажчиком осіб, угруповань і творів без авторства. І.Х. Слово і Час. 2010 • №4 45 на увазі російських письменників 40–60-х рр. ХІХ ст. Достоєвський мав право так сказати про свою творчість, але не так щодо бідного чиновника Макара Дєвушкіна, як стосовно князя Льва Мишкіна – іще одного переписувача священних текстів не від світу цього, генетично й типологічно пов’язаного з титулярним радником Башмачкіним. Але з гоголівської “Шинелі” вийшли далеко не всі, і найменше прав на цю шинель мають власне революціонери- демократи, письменники т. зв. критичного реалізму, не кажучи вже про представників соцреалізму. ЛІТЕРАТУРА 1. Бердяев Н. Духи русской революции // Из глубины: Сб. ст. о русской революции. – М. – Пб., 1918 // http://fb2lib.net.ru 2. Біблія, або Книги Святого Письма Старого й Нового Заповіту, із мови давньоєврейської та грецької на українську наново перекладена. – М., 1988. 3. Гоголь Н. Собр. соч.: В 7 т. / Под общ. ред. С. И. Машинского и М. Б. Храпченко. – М., 1977. – Т. 3: Повести. 4. Джонсон Р. Сновидения и фантазии: Анализ и использование / Отв. ред. С. Л. Удовик, пер. О. О. Чистяков. – М. – К., 1996. 5. Емец Д. Житийные традиции в повести Гоголя “Шинель” (Какие чувства связывали Акакия Башмачкина с его шинелью? Толкование повести Н. В. Гоголя) // www// literatura>.narod.ru/texts/akakij 6. Монашеское делание: Сб. поучений св. отцов и подвижников благочестия / Сост. свящ. Владимир Емеличев. – М., 1991. 7. Плотин. V. 8. О сверхчувственной красоте / Пер. С. И. Еремеев // Эннеады: В 2 т. / Сост. С. И. Еремеев. – К., 1995–1996 // http://www.nsu.ru/classics/ biblioteca 8. Сведенборг Э. О мире духов и состоянии человека по смерти его // О небесах, о мире духов и об аде. – К., 1993 – Лейпциг, 1863. 9. Табель о рангах // www.gatchina3000.ru/brockhaus-and-efron-encyclopedia-dictionary 10. Топоров В. Письмена // Мифы народов мира: Энциклопедия: В 2 т. / Гл. ред. С. А. Токарев. – М., 1982. – Т. 2. 11. Чижевський Д. Про “Шинель” Гоголя / Пер. з рос. К. Білоконя // Філософська і соціологічна думка. – 1994. – № 5–6. 12. Юнг К. Г. Персона как фрагмент коллективной психики // Собр. соч.: Психология бессознательного / Пер. с нем. В. М. Бакусева, А. В. Кричевского, науч. ред. М. С. Ковалева. – М., 1996. 13. Sharp D. Leksykon pojęć i idei C.G. Junga / Тłum. J. Prokopiuk. – Wrocław, 1998. 14. Życiński J. (biskup). Trzy kultury: Nauki przyrodnicze, humanistyka i myśl chrześcijańska. – Poznań, 1990. Отримано 12.10.2009 р. Ярослав Поліщук. І ката, і героя він любив: Михайло Коцюбинський: літературний портрет. – К.: ВЦ “Академія”, 2010. – 304 с. Книжка присвячена життю і творчості Михайла Коцюбинського. Письменник постає з її сторінок як видатний майстер та новатор, справжній європеєць в українській культурі ХХ ст. Літературний доробок видатного новеліста зіставляється з творами провідних європейських письменників, заперечуються зужиті стереотипи його сприйняття. “Праця Ярослава Поліщука – оригінальне слово про класика нашої літератури. У ній порушено, психології творчості, індивідуальної естетики, змінності стилів в епоху модернізму. Автор не просто інтерпретує твори Михайла Коцюбинського, він творить нову стратегію їх критичного осмислення” (Н. Шумило). І.Х. Слово і Час. 2010 • №456 владычестующего великороссийского слова”... Куди вже там “нежному, трогательному”, “перестудженому” і вразливому... Чи мав письменник слухати Квітку й не “вдаватися в тугу”, не “пристращатись на сім світі до чого-небудь” от хоча б до того українства, якому так добре, можливо, велося б на небесах?... Слава Богові, що не послухав. ЛІТЕРАТУРА 1. Гоголь Н. Собр. соч.: В 8 т. – М., 1984. – Т.7. 2. Гулак-Артемовський П. Твори. – К., 1964. 3. Історія української літератури ХІХ ст.: У 2 кн. – К., 2005. – Кн.1. 4. Квітка-Основ’яненко Г. Зібр. тв.: У 7 т. – К., 1981. 5. Кюстін А. де. Правда про Росію. – К., 2009. 6. Симоненко В. Чорна підкова // Півні на рушниках / Оповідання, щоденнник. – Львів, 1992. 7. Сковорода Г. Твори: У 2 т. – К., 1994. – Т.1. 8. Ушкалов Л. Барокові джерела нового українського письменства // Есеї про українське бароко. – К., 2006. 9. Чопик Р. Різдвяне диво Тетерваковського // Дивослово. – 2009. – № 1. Отримано 22.12.2009 р. м. Львів КУР’ЄР КРИВБАСУ. – 2010. – №242-243(СІЧЕНЬ-ЛЮТИЙ) Відкривається студентським романом Романа Іваничука “Домороси”, поетичними добірками В . Цибулька й І. Лучука. В “Універсі” – проза Іонела Теодоряну “Дорога дитинства”(пер. з румун.) та Анн Бернон “Нерозкаяна: Зима катаризму”(пер. з фр.). У “Витоках” – “Останні вірші” Ігоря Римарука (передмова Лариси Андрієвської), “Три начерки про Анатоля Перепадю” В. Корнієнка, продовження есе “Пантелимон Куліш у п’ятдесяті роки” В. Петрова. У “SCRIPTIBLE” есе Я.Голобородька із С. Іванюком про лауреатку Нобелівської премії з літератури (2009) Герту Мюллер, відгук Михайлини Коцюбинської на самвидавний журнал “Пороги” (К., “Смолоскип”, 2009), листування Г.Пагутяк із П.Сорокою; в авторському розділі О. Петрової – “Імпресіонізм як маргінальне явище українського живопису 50-70-х років ХХ ст.”; огляд М. Гадомською видання “Іван Франко. Бібліографічна спадщина” / Упоряд., автор передм., комент. і прим. М.А. Вальо; наук. ред. М.Ф. Нечитайлюк. – Львів, 2009. О.Коцарев презентує вірші Леся Белея, в “УНІВЕРСІ” – вірші Віслави Шимборської (пер. з польськ. І.Карівець) та Езри Паунда (пер. з англ. А.Волошина). В.Л. Слово і Час. 2010 • №4 77 ЛІТЕРАТУРА 1. Гаврилів Т. Форма і фігура. Ідентичність у художньому просторі: Монографія. – Львів, 2009. – 480 с. 2. Тейлор Ч. Джерела себе. Творення новочасної ідентичності. – К., 2005. – 696 с. 3. Dieter H. “Identität“ – Begriffe, Probleme, Grenzen // Marquard Odo und Stierle Karlheinz. Identität. – München, 1979. – S. 133-186. 4. Funke C. Tintenherz. – Hamburg, 2003. – 573 S. 5. Latsch H. Cornelia Funke. Spionin der Kinder. – Leipzig, 2008. – 160 S. Отримано 03.11.2009 р. Studia Sovietica. Вип.1: Ідеологічні та естетичні стратегії соцреалізму / Відпов ред В. Хархун. – К.: Інститут літератури ім.Т.Г Шевченка НАН України, 2010. – 297 с. Збірник покликаний інтенсифікувати радянську культуру як один із перспективних об’єктів дослідження для сучасної гуманітаристики і водночас як тему для ширшої дискусії про новочасне конструювання пам’яті й пошук нових ідентифікаційних парадигм. Засадничі у плануванні збірника такі чинники: активізація українського дискурсу про радянське, залучення досвіду закордонних колег у вивченні радянської культури, інтердисциплінарний підхід, який передбачає не тільки вузькодисциплінарні літературознавчі розвідки, а й також історичні, мовознавчі, культурознавчі дослідження. Запропонований збірник – це перше видання із серії “Stu- dia Sovietica”, випуски якої з’являтимуться що два роки й слугуватимуть своєрідним підсумком досліджень радянської культури на відповідному етапі. Більшість матеріалів, уміщених у збірнику, – це дослідження організаторів і учасників міжнародного семінару “Ідеологічні та естетичні стратегії соцреалізму”, який відбувся в Інституті літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України 10-12 червня 2008 р Структура збірника зумовлена комплексом проблем, які обговорювалися на семінарі. Він починається статтями, у яких осмислюються методологічні засади дослідження соцреалізму на сучасному етапі (“Проблеми сучасного дослідження соцреалізму”), далі матеріали, присвячені ранньому соцреалізму і його модифікаціям (“Модифікації раннього соцреалізму”), потім – “Міфічні проекції соцреалізму”, “Специфіка соцреалістичного канону”, “Образ війни в контексті тоталітарної картини світу”, “Соцреалістичні експерименти з історією” і, нарешті, побутування соцреалізму в сучасних дискурсах (“Соцреалізм у літературних практиках сьогодення”). І.Х. Слово і Час. 2010 • №4102 10. Зборовська Н. Код української літератури: Проект психоісторії навітньої української літератури. Монографія. – К., 2006. 11. К’єркеґор С. Повторення // Українська К’єркеґоріана. Матеріали Міжнародного семінару “Сьорен К’єркеґор і його роль в інтелектуальному житті Європи”. – Львів, 1998. 12. Крістева Ю. Полілог. – К., 2004. 13. Куцепал С. Французька філософія другої половини ХХ століття: дискурс із префіксом “пост-”: Монографія. – К., 2004. 14. Малютіна Н. Українська драматургія кінця ХІХ – початку ХХ століття: аспекти родо-жанрової динаміки: Монографія. – Одеса, 2006. 15. Мельник Т. Саламандри. Електронний ресурс: http: // dobrushin. De /tanya/ index. php ?land=ua&pagename=salamandri 16. Наливайко Д. Теорія літератури й компаративістика. – К., 2006. 17. Чупіс Л. Танці гончарного кола. – К., 2005. Отримано 16.07. 2009 р. м. Рівне ВСЕСВІТ. – 2009. – №11-12. Черговий номер відкривається поезіями Вільяма Стенлі Мервіна та Фрідріха Шиллера. У рубриці “Проза. Драма” надруковано закінчення роману Е. Л. Доктороу “Марш до моря”, розділи з архівних публікацій Курціо Малапарте “Бал у Кремлі”, оповідання Колєт Ніс-Мазюр, оповідання Пелема Гренвіла Вудхауса “Затаєне мистецтво”, п’єса Федеріко Гарсіа Льорки “Ієгова”. Рубрика “News – Views – Interviews” містить статті Юрія Педана “Три портрети доби сталінізму”, Хосе Ортеги-і-Гассета “Убогість і блиск перекладу”, Бориса Шалагінова “Мужньо й сміло вперед променем світла мчу…”. Філософсько-поетичний спадок Шиллера і наш час”, Петра Рихла “Фрідріх Шиллер у духовному просторі Буковини”, Дмитра Дроздовського “Пізнати свідомість через літературу: поради Девіда Лоджа”, “Річка – нескінченна”: голоси світової поезії в річці Світлани Жолоб”, “Новий будинок, де розбиваються серця”, “Місто УР Ольги Токарчук”, розмови зі Стівеном Грінблатом “Літературна критика – це коли люди розпочинають теревенити про речі, що відживлюють їхню увагу” та з Колєт Ніс-Мазюр “Ми розуміємо поезію Росії й України”, а також новини культури. Триває публікація уривків із трилогії парадоксів і артефактів Олександра Кульського “Клейноди Троянди і Хреста” (кн. друга “Тіні Дракона Чен Гуана”). І.Х.
id nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-141925
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
issn 0236-1477
language Ukrainian
last_indexed 2025-12-07T19:04:30Z
publishDate 2010
publisher Інститут літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України
record_format dspace
spelling 2018-09-17T13:45:54Z
2018-09-17T13:45:54Z
2010
Наші презентації // Слово і Час. — 2010. — № 4. — С. 12,20,45,56,77,102. — укp.
0236-1477
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/141925
Віктор Неборак. Повільне читання віршів Тараса Шевченка, Івана Франка, Павла
 Тичини, Євгена Маланюка, Богдана-Ігоря Антонича та новел Василя Стефаника: Серія “Літературознавчі студії”. – Вип.15;
Євген Нахлік. Творчість Юліуша Словацького й Україна. Проблеми українсько-польської літературної компаративістики;
Ярослав Поліщук. І ката, і героя він любив: Михайло Коцюбинський: літературний портрет;
Кур’єр Кривбасу. – 2010. – №242-243(Січень-лютий);
Studia Sovietica. Вип.1: Ідеологічні та естетичні стратегії соцреалізму;
Всесвіт. – 2009. – №11-12.
uk
Інститут літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України
Слово і Час
Наші презентації
Наші презентації
Our presentations
Article
published earlier
spellingShingle Наші презентації
Наші презентації
title Наші презентації
title_alt Our presentations
title_full Наші презентації
title_fullStr Наші презентації
title_full_unstemmed Наші презентації
title_short Наші презентації
title_sort наші презентації
topic Наші презентації
topic_facet Наші презентації
url https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/141925