Визначення напрямів підвищення ефективності використання основних засобів на гірничо-збагачувальних підприємствах
Здійснено аналіз визначення сутності та структури основних засобів підприємств. Обґрунтовано сучасні підходи до формування та використання основних засобів підприємства. Підтверджено розподіл заходів щодо оптимізації використання основних засобів підприємства за двома напрямами. Надано рекомендації...
Saved in:
| Date: | 2017 |
|---|---|
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Інститут економіки промисловості НАН України
2017
|
| Series: | Стратегія і механізми регулювання промислового розвитку |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/141987 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Визначення напрямів підвищення ефективності використання основних засобів на гірничо-збагачувальних підприємствах / К.Г. Рябикіна // Стратегія і механізми регулювання промислового розвитку: Зб. наук. пр. — Київ: ІЕП НАНУ, 2017. — С. 75-86. — Бібліогр.: 28 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-141987 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-1419872025-02-23T18:23:08Z Визначення напрямів підвищення ефективності використання основних засобів на гірничо-збагачувальних підприємствах Определение направлений повышения эффективности использования основных средств на горно-обогатительных предприятиях Determination of directions for increasing the efficiency of use of fixed assets at mining and processing enterprises Рябикіна, К.Г. Здійснено аналіз визначення сутності та структури основних засобів підприємств. Обґрунтовано сучасні підходи до формування та використання основних засобів підприємства. Підтверджено розподіл заходів щодо оптимізації використання основних засобів підприємства за двома напрямами. Надано рекомендації щодо підвищення ефективності використання основних засобів на гірничо-збагачувальних підприємствах. Проведен анализ определения сущности и структуры основных средств предприятий. Обоснованы современные подходы к формированию и использованию основных средств предприятия. Подтверждено распределение мероприятий по оптимизации использования основных средств предприятия по двум направлениям. Даны рекомендации по повышению эффективности использования основных средств на горно-обогатительных предприятиях. The analysis of the definition of the essence and structure of fixed assets of enterprises is carried out. Modern approaches to the formation and use of fixed assets of the enterprise are grounded. The task of forming and evaluating the results of the use of fixed assets has been accomplished. The distribution of measures to optimize the use of fixed assets of the enterprise in two directions was confirmed: intensive and extensive. Recommendations are given for improving the efficiency of the use of fixed assets at mining and processing enterprises, the main of which are: improvement of the structure of fixed assets of the enterprise; Technical re-equipment of the enterprise; mechanization and automation of production; optimization of the structure of production equipment (elimination of problem areas); improvement of technological processes; application of progressive forms of organization of production and labor; Increase the professional and qualification level of personnel serving facilities of fixed assets, etc. reduction of equipment downtime due to improved quality of maintenance, timely provision of basic production by highly qualified personnel, raw materials, materials, fuel, semi-finished products and the like. The package of measures to improve the use of fixed assets of the enterprise should include ensuring the growth of production volumes and the level of its competitiveness. 2017 Article Визначення напрямів підвищення ефективності використання основних засобів на гірничо-збагачувальних підприємствах / К.Г. Рябикіна // Стратегія і механізми регулювання промислового розвитку: Зб. наук. пр. — Київ: ІЕП НАНУ, 2017. — С. 75-86. — Бібліогр.: 28 назв. — укр. 2220-7961 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/141987 uk Стратегія і механізми регулювання промислового розвитку application/pdf Інститут економіки промисловості НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| description |
Здійснено аналіз визначення сутності та структури основних засобів підприємств. Обґрунтовано сучасні підходи до формування та використання основних засобів підприємства. Підтверджено розподіл заходів щодо оптимізації використання основних засобів підприємства за двома напрямами. Надано рекомендації щодо підвищення ефективності використання основних засобів на гірничо-збагачувальних підприємствах. |
| format |
Article |
| author |
Рябикіна, К.Г. |
| spellingShingle |
Рябикіна, К.Г. Визначення напрямів підвищення ефективності використання основних засобів на гірничо-збагачувальних підприємствах Стратегія і механізми регулювання промислового розвитку |
| author_facet |
Рябикіна, К.Г. |
| author_sort |
Рябикіна, К.Г. |
| title |
Визначення напрямів підвищення ефективності використання основних засобів на гірничо-збагачувальних підприємствах |
| title_short |
Визначення напрямів підвищення ефективності використання основних засобів на гірничо-збагачувальних підприємствах |
| title_full |
Визначення напрямів підвищення ефективності використання основних засобів на гірничо-збагачувальних підприємствах |
| title_fullStr |
Визначення напрямів підвищення ефективності використання основних засобів на гірничо-збагачувальних підприємствах |
| title_full_unstemmed |
Визначення напрямів підвищення ефективності використання основних засобів на гірничо-збагачувальних підприємствах |
| title_sort |
визначення напрямів підвищення ефективності використання основних засобів на гірничо-збагачувальних підприємствах |
| publisher |
Інститут економіки промисловості НАН України |
| publishDate |
2017 |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/141987 |
| citation_txt |
Визначення напрямів підвищення ефективності використання основних засобів на гірничо-збагачувальних підприємствах / К.Г. Рябикіна // Стратегія і механізми регулювання промислового розвитку: Зб. наук. пр. — Київ: ІЕП НАНУ, 2017. — С. 75-86. — Бібліогр.: 28 назв. — укр. |
| series |
Стратегія і механізми регулювання промислового розвитку |
| work_keys_str_mv |
AT râbikínakg viznačennânaprâmívpídviŝennâefektivnostívikoristannâosnovnihzasobívnagírničozbagačuvalʹnihpídpriêmstvah AT râbikínakg opredelenienapravlenijpovyšeniâéffektivnostiispolʹzovaniâosnovnyhsredstvnagornoobogatitelʹnyhpredpriâtiâh AT râbikínakg determinationofdirectionsforincreasingtheefficiencyofuseoffixedassetsatminingandprocessingenterprises |
| first_indexed |
2025-11-24T09:15:41Z |
| last_indexed |
2025-11-24T09:15:41Z |
| _version_ |
1849662627238641664 |
| fulltext |
75
11. Сардак С.Е. Еволюція поглядів на зміст і роль людських
ресурсів у суспільному поступі. Актуальні проблеми економіки.
2012. № 12. С. 132-139.
12. Словарь иностранных слов; под. ред. И. В. Лехина,
Ф. Н. Петрова. Москва: Государственное издательство иностран-
ных и национальных словарей, 1954. 855 с.
13. Современный философский словарь; под общ. ред.
В.Е. Кемерова и Т.Х. Керимова; 4-е изд., испр. и доп. Москва: Ака-
демический проект; Екатеринбург: Деловая книга, 2015. 823 с.
14. Философский энциклопедический словарь. Москва: Со-
ветская энциклопедия, 1983. 840 с.
15. Энциклопедия эпистемологии и философии науки; Ин-т
философии РАН. Гл. ред. И.Т. Касавин. Москва: Канон+, 2009.
1248 с.
Надійшла до редакції 08.12.2017 р.
К.Г. Рябикіна, к.е.н.
ВИЗНАЧЕННЯ НАПРЯМІВ ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВ-
НОСТІ ВИКОРИСТАННЯ ОСНОВНИХ ЗАСОБІВ
НА ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИХ ПІДПРИЄМСТВАХ
Економічний розвиток України залежить від ефективності
функціонування сфери матеріального виробництва, в галузях якої
створюється національний дохід. Раціональне використання основ-
них засобів та виробничих потужностей підприємства сприяє поліп-
шенню всіх техніко-економічних показників, зокрема збільшенню
виробництва продукції, зниженню її собівартості, трудомісткості
виготовлення. Від стану й ефективності використання основних за-
собів залежать кінцеві результати господарської діяльності підпри-
ємства. Основні засоби як головний елемент матеріально-технічної
бази відіграють значну роль у виробничо-господарській діяльності
підприємства та мають використовуватися раціонально й ефекти-
вно. Тому робота в напрямі підвищення ефективності використання
основних засобів підприємства є актуальною і виступає одним з ос-
новних питань у сучасних умовах мінливої економічної ситуації в
державі.
© К.Г. Рябикіна, 2017
76
Проблематика оцінки ефективності використання основних
засобів підприємства розглядається в роботах багатьох вітчизняних
учених: М. Білика, М. Болюха, Н. Бондара, М. Грещака, М. Гераси-
мчука, В. Мельника, В. Меца, О. Павловської, С. Покропивного,
Г. Савицької [1-9].
Значний внесок у розробку теоретичних засад використання
основних засобів й управління ними зробили такі науковці, як
Н. Бобко, Б. Грабовецький, Н. Гуляєва, Н. Дєєва, Б. Кругляк,
Л. Омельченко, В. Подольська, О. Сьомко, С. Черниш, Ю. Яшан
[10-19] та ін. Отримані ними результати багаторічних теоретичних
і практичних розробок мають велике значення для розвитку й удо-
сконалення вітчизняної теорії обліку та оцінки використання ос-
новних засобів підприємства.
Завдання формування й оцінки результатів використання ос-
новних засобів підприємства, незважаючи на велику кількість на-
укових праць, вирішені недостатньо комплексно з точки зору
наукового узагальнення та систематизації поглядів на їх функціону-
вання в умовах ускладнення господарських зв’язків. Сучасні під-
ходи до формування та використання основних засобів підприєм-
ства мають здебільшого фрагментарний характер у контексті інно-
ваційного розвитку, ефективності використання основних засобів
та їх складових і не враховують галузевих особливостей гірничо-
збагачувальних підприємств. Усе це зумовило вибір напряму теми
дослідження та його мету.
Метою статті є оцінка використання та визначення шляхів
підвищення ефективності основних засобів гірничо-збагачуваль-
ного підприємства.
Тенденції сучасного економічного розвитку Україні підвищу-
ють рівень відповідальності суб’єктів господарювання за результа-
тами своєї діяльності, які значною мірою залежать від забезпечення
основними засобами, їх технічного стану й ефективності викорис-
тання.
Основні засоби – це активи підприємства, які мають вартісну
оцінку, не втрачають матеріально-речової форми в процесі експлу-
атації, використовуються у процесі виробництва більше одного
року або операційного циклу, переносять свою вартість у вигляді
амортизаційних відрахувань на новостворений продукт, викорис-
тання яких, як очікується, принесе підприємству певну економічну
вигоду.
З точки зору економіки, основні засоби являють собою час-
тину майна підприємства, яка використовується як засоби праці при
77
виробництві продукції (робіт, послуг) або для управлінських потреб
підприємства та очікуваний строк корисного використання (експлу-
атації) яких із дати введення в експлуатацію становить понад один
рік (або операційний цикл, якщо він довший за рік) [20; 21].
Основні засоби підприємства у вартісному вираженні є кош-
тами, які обліковуються в системі бухгалтерської звітності підпри-
ємства [22]. Законом України від 17 липня 2015 року № 655-VIII
«Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо змен-
шення податкового тиску на платників податків» [23] змінено гра-
ничну вартість матеріальних активів, які можуть бути віднесені до
основних засобів при здійсненні податкового обліку.
Згідно з визначенням Податкового кодексу України основні
засоби – це матеріальні активи, у тому числі запаси корисних копа-
лин наданих у користування ділянок надр (крім вартості землі, не-
завершених капітальних інвестицій, автомобільних доріг загаль-
ного користування, бібліотечних і архівних фондів, матеріальних
активів, вартість яких не перевищує 6000 гривень, невиробничих
основних засобів), що призначаються платником податку для вико-
ристання в господарській діяльності платника податку, вартість
яких перевищує 6000 гривень і поступово зменшується у зв’язку з
фізичним або моральним зносом та очікуваний строк корисного ви-
користання (експлуатації) яких з дати введення в експлуатацію ста-
новить понад один рік (або операційний цикл, якщо він довший за
рік) [24].
Основні засоби є активним елементом процесу виробництва
на підприємстві та при правильному, ефективному їх використанні
не тільки забезпечують створення продукції (робіт, послуг), але
і сприяють поліпшенню умов праці працівників.
Залежно від призначення основні засоби підприємства поді-
ляються на основні виробничі та основні невиробничі.
На структуру основних засобів підприємства впливають роз-
міри підприємства, методи організації виробничого процесу (пото-
ковий, партіонний, індивідуальний), а також типи організації ви-
робництва, до яких належать масове, серійне, одиничне виробни-
цтво. На підприємствах будь-якої галузі з переважанням індивіду-
альної та дрібносерійної продукції частка машин й устаткування у
вартості основних засобів знижується, а на підприємствах тієї самої
галузі, що випускають переважно середньо- та великосерійні ви-
роби, ця частка підвищується.
Гірничо-збагачувальні підприємства були та залишаються
ключовим сектором промисловості України, що тісно пов’язані з ін-
78
шими галузями вітчизняної економіки. Сьогодні внаслідок украй
несприятливої кон’юнктури на світових ринках збуту та усклад-
нення внутрішньої політичної ситуації вони опинилися у надзви-
чайно складному становищі. За даними Державної служби статис-
тики українські металурги в 2015 р. скоротили виплавку сталі на
11% – до 11,237 млн т. Водночас виробництво прокату чорних ме-
талів – базового продукту в структурі національного експорту – то-
рік знизилося на 17% – до 11,945 млн т. Окрім того, протягом
2015 р. в Україні було вироблено 21,861 млн т чавуну, що на 12%
менше. Випуск залізорудних неагломерованих концентратів у
2015 р. становив 66,814 млн т, що на 2% менше показника поперед-
нього року. Виробництво підготовленої сировини (агломерат, око-
тишi) порівняно з 2014 р. скоротилося на 8% та становило
55,291 млн т [25].
Таке відчутне падіння галузевих виробничих показників
пов’язане із загальним скороченням промислового виробництва,
посиленням конкуренції на експортних ринках. I без того вузький
внутрішній ринок споживання металу ще більше скоротився. Окрім
того, в ряді провідних економік світу (перш за все у Китаї) уповіль-
нилося економічне зростання. Через це скоротилося споживання
сталі та, як наслідок, споживання залізорудної сировини. Усі ці
фактори негативно впливають на показники роботи вітчизняних
підприємств.
Збитковість металургійних підприємств (за фінансовим ре-
зультатом до оподаткування) у 2015 р. сягнула 31,2 млрд грн порів-
няно зi збитками 2014 р. у сумі 23,7 млрд грн [26]. Зростання експо-
ртної виручки у гривневому еквіваленті внаслідок девальвації наці-
ональної валюти було значною мірою нівельовано зростанням собі-
вартості, а також значним збільшенням кредиторської заборговано-
сті за валютними кредитами.
Підприємства ГМК України є одними з ключових постачаль-
ників валюти до країни. Сучасний стан ринку металу та спад ви-
робництва з призвели до скорочення валютних надходжень до Ук-
раїни. Подальше зростання собівартості призведе до ще більшого
скорочення виробництва металу та валютних надходжень, погір-
шить соціальну ситуацію, знизить податкові надходження.
Значна кількість підприємств, передусім гірничо-металургій-
ного комплексу, які на сьогодні мають значно зношені основні за-
соби, потребують інвестиційних вкладень. Тому у процесі операцій-
ної діяльності гірничо-збагачувальні комбінати мають здійснювати
постійно відновлюваний цикл формування інвестиційних коштів на
79
підтримання продуктивності, ефективності використання основних
засобів на базі впровадження інноваційних рішень [27].
Вкладення капіталу в основні засоби підприємства передба-
чає відволікання його з обороту на тривалий час та «заморожу-
вання» у вигляді матеріальних активів. Обираючи серед альтерна-
тивних варіантів інвестування та надавши перевагу вкладенням в
основні засоби, підприємство очікує на певні економічні вигоди, рі-
вень яких підтвердив би доцільність обраного напряму інвесту-
вання.
З метою вирішення даної проблеми необхідно:
оцінити ефективність використання основних засобів у звіт-
ному періоді;
виконати порівняльний аналіз показників ефективності звіт-
ного періоду з попередніми та аналогічними показниками спорідне-
них підприємств або середніми по галузі чи виду економічної дія-
льності;
виявити проблемні питання, резерви підвищення ефективно-
сті використання основних засобів на підприємстві;
розробити систему заходів щодо підвищення ефективності
використання основних засобів.
Проблема підвищення ефективності використання основних
засобів та виробничих потужностей підприємств посідає центра-
льне місце в період становлення ринкового механізму господарю-
вання. Від її вирішення залежить місце підприємства в системі
ринкових відносин, його фінансовий стан, рівень конкурентоспро-
можності тощо. Підвищення ефективності використання основних
засобів є важливим чинником зростання ефективності діяльності
підприємства [28].
Підвищення рівня використання основних засобів дозволяє:
збільшити обсяг виробництва продукції, яка користується по-
питом, без додаткових капітальних вкладень;
зменшити витрати в розрахунку на одиницю продукції, що за-
безпечує підвищення прибутковості;
зменшити втрати від техніко-економічного старіння машин й
устаткування;
прискорити процес оновлення основних засобів, а також
темпи зростання продуктивності праці;
знизити негативний вплив на навколишнє середовище.
Заходи щодо підвищення ефективності використання основ-
них засобів підприємства можна згрупувати за двома напрямами:
інтенсивним та екстенсивним.
80
Інтенсивний напрям підвищення ефективності використання
основних засобів охоплює такі заходи:
удосконалення структури основних засобів підприємства;
технічне переозброєння підприємства;
механізація та автоматизація виробництва;
оптимізація структури виробничого обладнання (ліквідація
проблемних місць);
удосконалення технологічних процесів;
ліквідація проблемних місць у виробничому процесі;
скорочення тривалості виробничого циклу;
комплексне використання та поліпшення якості сировини;
застосування прогресивних форм організації виробництва та
праці;
забезпечення максимального завантаження виробничої по-
тужності підприємства;
підвищення професійно-кваліфікаційного рівня персоналу,
який обслуговує об’єкти основних засобів тощо.
Заходи екстенсивного напряму:
скорочення простоїв устаткування внаслідок підвищення яко-
сті ремонтного обслуговування, своєчасного забезпечення основ-
ного виробництва висококваліфікованим персоналом, сировиною,
матеріалами, паливом, напівфабрикатами;
підвищення коефіцієнта змінності роботи устаткування;
зменшення кількості непрацюючого устаткування тощо.
Серед напрямів підвищення ефективності використання ос-
новних засобів на підприємствах чільне місце має бути відведене
заходам щодо поліпшення їх екстенсивного використання. Зокрема,
важливе значення має надаватися насамперед заходам щодо підви-
щення змінності роботи устаткування. Підвищення змінності ро-
боти устаткування є важливим фактором зростання обсягів вироб-
ництва продукції та зростання ефективності використання основ-
них засобів.
Разом із технічними та організаційними факторами важливу
роль у підвищенні ефективності використання основних засобів ма-
ють відігравати фактори матеріального стимулювання працівників
підприємства. Менеджмент підприємств повинен розробляти і по-
стійно вдосконалювати механізми матеріального стимулювання
працівників підприємства, діяльність яких сприяє виявленню та ор-
ганізації використання резервів підвищення ефективності основних
засобів.
81
Кожна галузь має свою структуру основних виробничих засо-
бів, яка характеризує її виробничо-технічні особливості. Усеред-
нену структуру основних виробничих засобів промисловості наве-
дено в табл. 1.
Для гірничорудної промисловості характерна велика питома
вага вартості будівель, споруд і передавальних пристроїв у загаль-
ній вартості основних виробничих засобів. На різних підприємствах
однієї і тієї самої галузі структура основних виробничих засобів не-
однакова та відображає певні особливості підприємства – його ви-
робничий профіль, технічний рівень, технологічні особливості, сту-
пінь концентрації виробництва.
Таблиця 1
Структура основних виробничих засобів
промисловості України, %[26]
Галузь
Будівлі,
споруди
та переда-
вальні
пристрої
Машини
та облад-
нання
Транс-
портні
засоби
Інстру-
менти,
при-
лади, ін-
вентар
Інші
Транспортне
машинобуду-
вання 41,11 52,88 2,00 1,03 2,98
Автомобільна
промисловість 49,91 39,14 4,36 1,03 5,56
Металургійна
промисловість 42,27 49,43 5,24 1,29 1,77
Гірничорудна
промисловість 59,71 28,77 10,33 0,64 0,55
Легка промис-
ловість 71,25 25,64 1,11 0,91 1,09
Гірничо-збагачувальні підприємства забезпечують потреби
металургійної галузі в сировині та належать до гірничо-збагачува-
льного комплексу, який включає підприємства з видобутку та зба-
гачення залізних руд, а також виробництва концентрату, агломе-
рату та обкотишів. Він охоплює такі підприємства: ПрАТ «Північ-
ний ГЗК», ПАТ «Південний ГЗК», ПрАТ «Центральний ГЗК»,
ПрАТ «Інгулецький ГЗК», ПрАТ «Полтавський ГЗК», ПрАТ «Кри-
ворізький залізорудний комбінат», ПрАТ «Євраз Суха Балка» та ін.
Останні два підприємства здійснюють видобуток руди та її реаліза-
цію, а інші – видобуток і переробку залізної руди на готову про-
дукцію (концентрат, агломерат, обкотиші).
82
Так, на гірничо-збагачувальних підприємствах частка пасив-
ної частини основних виробничих засобів значно нижча, ніж на під-
приємствах із підземним способом видобутку, а питома вага актив-
ної частини майже в два рази більша.
Поліпшення структури основних виробничих засобів у гірни-
чій промисловості може бути досягнуте впровадженням комплекс-
ної механізації та автоматизації процесів на шахтах, кар’єрах, зба-
гачувальних фабриках; застосуванням більш досконалих способів
проведення гірничих робіт, індустріальних методів будівництва,
ступеня концентрації робіт.
Зміну показника фондовіддачі на підприємствах гірничо-зба-
гачувального комплексу Кривбасу за 2012-2016 рр. наведено на ри-
сунку.
Рисунок. Динаміка фондовіддачі основних засобів гірничо-збагачу-
вальних комбінатів Кривбасу за 2012-2016 рр.
Найбільших позитивних змін зазнав показник фондовіддачі у
ПрАТ «Центральний ГЗК» упродовж 2014-2015 рр.
У ПрАТ «Інгулецький ГЗК» та ПрАТ «Північний ГЗК» за до-
сліджуваний період фондовіддача мала тенденцію до зменшення,
що є негативним проявом у діяльності підприємств.
Темпи зміни фондовіддачі основних засобів гірничо-збагачу-
вальних комбінатів Кривбасу за 2012-2016 рр. наведено в табл. 2.
За результатами розрахунків (див. табл. 2) можна зробити ви-
сновок, що загалом на гірничо-збагачувальних комбінатах спосте-
рігається зниження значення показника фондовіддачі впродовж до-
сліджуваного періоду. Лише у ПАТ «Південний ГЗК» у 2016 році
83
значення фондовіддачі зросло на 36,84%, а у ПрАТ «Північний
ГЗК» у 2015 році – на 5,1%. Часткове зростання показника відбу-
лося в 2013 році, а саме у ПАТ «Південний ГЗК» – на 17,34% та у
ПрАТ «Північний ГЗК» – на 25,03%. У всіх інших випадках відбу-
лося зниження рівня ефективності використання основних засобів.
Таблиця 2
Темпи зміни фондовіддачі основних засобів гірничо-збагачуваль-
них комбінатів Кривбасу за 2012-2016 рр., %
Підприємство
Темпи приросту фондовіддачі
основних засобів
ланцюгові за роки базисні
за роки
2012/
2011
2013/
2012
2014/
2013
2015/
2014
2016/
2015
2016/
2011
ПрАТ «Центральний ГЗК» -22,22 -25,67 470,04 -3,99 -77,90 -30,06
ПАТ «Південний ГЗК» -18,51 17,34 -7,71 13,28 36,89 36,84
ПрАТ «Північний ГЗК» -37,28 25,03 -41,17 5,10 14,11 -44,67
ПрАТ «Інгулецький ГЗК» -37,38 -12,50 -6,63 -32,06 6,57 -62,96
Вартість основних засобів також змінювалась упродовж до-
сліджуваного періоду (табл. 3).
Таблиця 3
Динаміка вартості основних засобів гірничо-збагачувальних
комбінатів Кривбасу за 2012-2016 рр., тис. грн
Підприємство 2011 2012 2013 2014 2015 2016
Абсолютна
зміна варто-
сті основ-
них засобів
за 2011-
2016 рр.
ПрАТ «Централь-
ний ГЗК» 3223345 3147577 4922603 954782 1035577 5094567 1871222
ПАТ «Південний
ГЗК» 4001664 3757638 3577173 4142837 3928712 3966854 -34810
ПрАТ «Північний
ГЗК» 7352883 9176789 8542728 13678528 13799875 13705894 6353011
ПрАТ «Інгулець-
кий ГЗК» 4361040 6506394 6626622 8940619 10461594 11449166 7088126
Вартість основних засобів у ПАТ «Південний ГЗК» за 2011-
2016 рр. зменшилася на 34810 грн. На інших підприємствах галузі
спостерігається тенденція зростання досліджуваного показника.
84
Висновки. Встановлено, що загалом на підприємствах гір-
ничо-збагачувального комплексу зміна вартості основних засобів
не проявляє себе як стійка тенденція розвитку, а має характер ко-
ливного процесу, який то уповільнюється, то прискорюється як убік
зростання, так і вбік зменшення.
Однак основні засоби підприємства, зокрема, їх активна час-
тина, потребують постійної організації та управління процесами їх
формування, використання і розвитку, на що і мають бути спрямо-
вані зусилля керівного складу та колективів працівників усіх гір-
ничо-збагачувальних комбінатів Кривбасу.
Будь-який комплекс заходів щодо поліпшення використання
основних засобів, що розробляється у всіх ланках менеджменту під-
приємства, має передбачати забезпечення зростання обсягів вироб-
ництва продукції та рівня її конкурентоспроможності за рахунок
більш повного й ефективного використання внутрішньогосподар-
ських резервів та активної їх частини, підвищення коефіцієнта змін-
ності, ліквідації простоїв, підвищення кваліфікації робітників, які
обслуговують машини, механізми, агрегати та інші види гірничо-
збагачувального обладнання, освоєння нових прогресивних видів
обладнання, розгляду можливостей модернізації технологічних
схем для виробництва товарної продукції з якістю більше 67% та
наступної інтенсифікації виробничих процесів.
Література
1. Білик М.Д., Павловська О.В., Притуляк Н.М., Невмержи-
цька Н.Ю. Фінансовий аналіз: навч. посіб.Київ: КНЕУ, 2005. 592 с.
2. Болюх М.А., Бурчевський В.З., Горбаток М.І. та ін. Еконо-
мічний аналіз: навч. посібник; за ред. М.Г. Чумаченка. Київ: КНЕУ,
2003. 556 с.
3. Бондар Н.М. Економіка підприємства : навч. посіб. Київ :
Видавництво А.С.К., 2004. 400 с.
4. Грещак М.Г., Гребешкова О.М., Коцюба О.С. Внутрішній
економічний механізм підприємства: навч. посібник; за ред.
М.Г. Грещака. Київ: КНЕУ, 2001. 228 с.
5. Герасимчук М., Бурлака В., Галиця І. та ін. Відтворення
основних і оборотних фондів. Київ: Ін-т економіки НАН України,
2002. 63 с.
6. Мельник В.М., Котькалова І.В. Концептуальні напрямки
оптимізації структури капіталу. Наукові праці НДФІ. 2010. С. 121–
130.
85
7. Мец В.О. Економічний аналіз фінансових результатів та
фінансового стану підприємства: навч. посіб. для студ. вищих
навч. закладів. Київ : Вища школа, 2003. 278 с.
8. Економіка підприємства: підручник; за ред. С.Ф. Покро-
пивного. Київ : КНЕУ, 2006. 528 с.
9. Савицька Г.В. Аналіз господарської діяльності підприємс-
тва: навч. посіб. Київ: Знання, 2007. 668 с.
10. Бобко Н.А. Особливості визначення показників ефектив-
ності використання основних засобів підприємства.URL:
http://www.zgia.zp.ua/gazeta/evzdia_6_105.pdf.
11. Грабовецький Б.Є., Шварц І.В. Фінансовий аналіз та зві-
тність : навч. посіб. Вінниця : ВНТУ, 2011. 281 с.
12. Гуляєва Н.М. Управління формуванням та використан-
ням основних фондів торговельного підприємства: навч. посіб.
Київ: КНТЕУ, 2000. 76 с.
13. Гуляєва Н.М., СьомкоО.В. Фінансові ресурси підпри-
ємств. Фінанси України. 2003. №12. С.58-62.
14. Дєєва Н.М. Фінансовий аналіз. навч. посіб. Київ: ЦУЛ,
2007. 328 с.
15. Кругляк Б.С., Бондар Т.П., Зайцева О.Б., Ковальов А.І.,
Скиба Г.В. Економічний аналіз підприємства: навч. посібник для
студ. ВНЗ. Хмельницький: Хмельницький державний університет,
2006. 420 с.
16. Омельченко Л.М. Механизм обновления основных про-
изводственных фондов предприятия.Економіка : проблеми теорії
та практики. 2002. Вип. 125. С. 25–29.
17. Подольська В.О. Фінансовий аналіз: навч. посібник.
Київ: ЦУЛ, 2007. 488 с.
18. Черниш С.С. Економічний аналіз : навч. посіб. Київ :
ЦУЛ, 2010. 312 с.
19. Яшан Ю.В. Напрямки підвищення ефективності відтво-
рення і використання основних засобів. URL: http://www.kntu.
kr.ua/doc/zb_22(2)_ekon/stat_20_1/66.pdf.
20. Бутинець Т.А. Основні засоби : точка зору економіста.
Проблеми теорії та методології бухгалтерського обліку, контролю
і аналізу. 2012. № 23. С. 22–36.
21. Самуэльсон П.,Нордхаус В. Экономика; пер. с англ.
О.Л. Пелявский. Москва : ВИЛЬЯМС, 2008. 314 с.
22. Диба В.М. Облік та аналіз необоротних активів: моног-
рафія. Київ: КНЕУ, 2008. 228 с.
86
23. Про внесення змін до Податкового кодексу України
щодо зменшення податкового тиску на платників податків: Закон
України від 17.07.2015 р. № 655-VIII.Відомості Верховної Ради Ук-
раїни. 2015. № 39. Ст. 378.
24. Податковий кодекс України. Відомості Верховної Ради
України. 2011. № 13-14, № 15-16, № 17. Ст. 112. (Редакція станом
на 03.12.2017 р.).
25. Методи нарахування амортизації основних засобів. «По-
датки та бухгалтерський облік».URL: http://nibu.factor.ua/ukr/info/
pribil/metod.
26. Агентство з розвитку інфраструктури фондового ринку
України. URL: www.smida.gov.ua.
27. Іщенко М.І. Матеріально-технічний базис забезпечення
фінансово-економічних результатів гірничо-збагачувальних комбі-
натів. Вчені записки «Університету КРОК»: зб. наук. праць. Серія
«Економіка». 2013. Вип. 34. С. 123–131.
28. Поліщук І.Г. Розробка концепції та моделі управління
проектами технічного обслуговування і ремонтів гірничого устат-
кування. Управління проектами та розвиток виробництва: зб.
наук. пр. Луганськ: вид-во СНУ ім. В.Даля, 2005. №1(13). С. 32-37.
Надійшла до редакції 14.04.2017 р.
О.А. Сапліна, к.е.н.
ПРО НЕОБХІДНІСТЬ ЗМІН У ЛІЗИНГОВОМУ
ЗАКОНОДАВСТВІ ВІДПОВІДНО ДО СУЧАСНИХ УМОВ
У 2014 р. Україна та Євросоюз підписали Угоду про асоці-
ацію. Для українського виробника це означає збільшення можли-
востей розширення ринків збуту продукції за рахунок європей-
ського ринку. Доступ на цей ринок висуває нові вимоги до якості та
стандартизації продукції. Світовий досвід свідчить, що лізинг ви-
ступає потужним механізмом зростання конкурентоспроможності
підприємств, підвищення стандартів якості продукції та ефективно-
сті виробництва. Лізинг у світі є одним із найпоширеніших методів
фінансування технічного переоснащення.
© О.А. Сапліна, 2017
|