Зарубіжний досвід роботи з науковою молоддю на прикладі молодіжних академій

Зарубіжний досвід роботи з науковою молоддю проаналізовано на прикладі діяльності молодіжних академій в різних країнах світу. Надано інформацію про історію створення Молодої академії в Німеччині, молодіжних академій в деяких інших країнах, Глобальної молодіжної академії, їх завдання, умови членства,...

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:

Bibliographische Detailangaben
Datum:	2018
1. Verfasser:	Вашуленко, О.С.
Format:	Artikel
Sprache:	Ukrainian
Veröffentlicht:	Центр досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім. Г.М. Доброва НАН України 2018
Schriftenreihe:	Наука та наукознавство
Schlagworte:	Зарубіжна наука
Online Zugang:	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/142104
Tags:	Tag hinzufügen Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:	Зарубіжний досвід роботи з науковою молоддю на прикладі молодіжних академій / О.С. Вашуленко // Наука та наукознавство. — 2018. — № 1. — С. 61-72. — Бібліогр.: 20 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-142104
record_format	dspace
spelling	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-1421042025-02-09T13:56:00Z Зарубіжний досвід роботи з науковою молоддю на прикладі молодіжних академій Зарубежный опыт работы с научной молодежью на примере молодежных академий Foreign practices of work with scientific youth: the case of young academies Вашуленко, О.С. Зарубіжна наука Зарубіжний досвід роботи з науковою молоддю проаналізовано на прикладі діяльності молодіжних академій в різних країнах світу. Надано інформацію про історію створення Молодої академії в Німеччині, молодіжних академій в деяких інших країнах, Глобальної молодіжної академії, їх завдання, умови членства, а також заходи щодо заохочення талановитої молоді до наукової діяльності. Згідно з результатами дослідження, молодіжні академії функціонують у більш ніж 40 країнах світу. Досвід України у створенні молодіжних структур у науці показано на прикладі діяльності рад молодих учених. На підставі проведеного аналізу зроблено висновок щодо актуальності створення в Україні організації, подібної до молодіжної академії. В работе проанализирован зарубежный опыт работы с научной молодежью на примере молодежных академий в разных странах мира. Предоставлена информация об истории создания Молодой академии в Германии, молодежных академий в других странах, Глобальной молодежной академии, их задачи, условия членства, а также меры по привлечению талантливой молодежи к научной деятельности. Согласно результатам исследования, молодежные академии функционируют в более чем 40 странах мира. Опыт Украины в создании молодежных структур в науке показан на примере cоветов молодых ученых. На основании проведенного анализа сделан вывод об актуальности создания в Украине организации, подобной молодежной академии. Because engagement of the young generation in R&D is an issue of critical importance for Ukraine, the article contains an extensive review of foreign practices in working with scientific youth. It shows that the so called young academies which mission is to draw attention to the problems faced by young researchers represent a conventional form of work with scientific youth. According to official data, by 2017 young academies helping to enhance the R&D activity of young scientists had been created in 30 countries. The first young academy was created in Germany in 2000; similar academies were established thereafter in the Netherlands (2005), Sudan and Austria (2007). The article provides information about the history of the young academy in Germany and some other countries, the history of Global Young Academy (GYA) created in 2000, its objectives and membership conditions. A central purpose of GYA is to support creation and development of national young academies and to cooperate with them. The number of GYA members is 200. The GYA membership can be granted to scientists younger than 35, the membership term is four years. The membership conditions are high qualification and achievements in R&D, to be supported by recommendations of outstanding scientists from any national organization of an applicant’s country. The Ukrainian practices in creating youth entities in R&D are shown by case of Councils of Young Scientists. It is concluded from the analysis that Ukraine actually needs to create an organization analogous to the young academy, to have talented youth engaged in R&D. 2018 Article Зарубіжний досвід роботи з науковою молоддю на прикладі молодіжних академій / О.С. Вашуленко // Наука та наукознавство. — 2018. — № 1. — С. 61-72. — Бібліогр.: 20 назв. — укр. 0374-3896 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/142104 001.891.3 uk Наука та наукознавство application/pdf Центр досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім. Г.М. Доброва НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Зарубіжна наука Зарубіжна наука
spellingShingle	Зарубіжна наука Зарубіжна наука Вашуленко, О.С. Зарубіжний досвід роботи з науковою молоддю на прикладі молодіжних академій Наука та наукознавство
description	Зарубіжний досвід роботи з науковою молоддю проаналізовано на прикладі діяльності молодіжних академій в різних країнах світу. Надано інформацію про історію створення Молодої академії в Німеччині, молодіжних академій в деяких інших країнах, Глобальної молодіжної академії, їх завдання, умови членства, а також заходи щодо заохочення талановитої молоді до наукової діяльності. Згідно з результатами дослідження, молодіжні академії функціонують у більш ніж 40 країнах світу. Досвід України у створенні молодіжних структур у науці показано на прикладі діяльності рад молодих учених. На підставі проведеного аналізу зроблено висновок щодо актуальності створення в Україні організації, подібної до молодіжної академії.
format	Article
author	Вашуленко, О.С.
author_facet	Вашуленко, О.С.
author_sort	Вашуленко, О.С.
title	Зарубіжний досвід роботи з науковою молоддю на прикладі молодіжних академій
title_short	Зарубіжний досвід роботи з науковою молоддю на прикладі молодіжних академій
title_full	Зарубіжний досвід роботи з науковою молоддю на прикладі молодіжних академій
title_fullStr	Зарубіжний досвід роботи з науковою молоддю на прикладі молодіжних академій
title_full_unstemmed	Зарубіжний досвід роботи з науковою молоддю на прикладі молодіжних академій
title_sort	зарубіжний досвід роботи з науковою молоддю на прикладі молодіжних академій
publisher	Центр досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім. Г.М. Доброва НАН України
publishDate	2018
topic_facet	Зарубіжна наука
url	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/142104
citation_txt	Зарубіжний досвід роботи з науковою молоддю на прикладі молодіжних академій / О.С. Вашуленко // Наука та наукознавство. — 2018. — № 1. — С. 61-72. — Бібліогр.: 20 назв. — укр.
series	Наука та наукознавство
work_keys_str_mv	AT vašulenkoos zarubížnijdosvídrobotiznaukovoûmoloddûnaprikladímolodížnihakademíj AT vašulenkoos zarubežnyjopytrabotysnaučnojmolodežʹûnaprimeremolodežnyhakademij AT vašulenkoos foreignpracticesofworkwithscientificyouththecaseofyoungacademies
first_indexed	2025-11-26T13:19:48Z
last_indexed	2025-11-26T13:19:48Z
_version_	1849859185307549696
fulltext	ISSN 0374-3896. Наука та наукознавство 2018. № 1 (99) 61 Зарубіжна наука © О.С. ВАШУЛЕНКО, 2018 Зарубіжний досвід роботи з науковою молоддю проаналізовано на при- кладі діяльності молодіжних академій в різних країнах світу. Надано інформацію про історію створення Молодої академії в Німеччині, мо- лодіжних академій в деяких інших країнах, Глобальної молодіжної академії, їх завдання, умови членства, а також заходи щодо заохочен- ня талановитої молоді до наукової діяльності. Згідно з результатами дослідження, молодіжні академії функціонують у більш ніж 40 краї- нах світу. Досвід України у створенні молодіжних структур у науці показано на прикладі діяльності рад молодих учених. На підставі про- веденого аналізу зроблено висновок щодо актуальності створення в Україні організації, подібної до молодіжної академії. Ключові слова: молодіжна академія, Глобальна молодіжна академія, молоді вчені, рада молодих вчених. УДК 001.891.3 О.С. ВАШУЛЕНКО, кандидат економічних наук, науковий співробітник, ДУ «Інститут досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім. Г.М. Доброва НАН України», e-mail: vashulenko@nas.gov.ua ЗАРУБІЖНИЙ ДОСВІД РОБОТИ З НАУКОВОЮ МОЛОДДЮ НА ПРИКЛАДІ МОЛОДІЖНИХ АКАДЕМІЙ Постановка проблеми. Залучення молоді до наукової сфе - ри є надзвичайно важливим питанням. Як показує аналіз джерел (див., наприклад, [1—5]), молоді вчені не тільки в Україні, а й у різних країнах світу стикаються з проблема- ми під час наукової кар’єри, пов’язаними насамперед із оволодінням професійними навичками, відсутністю на- лежної уваги до результатів їх наукових досліджень та пу- блікацій, важкістю доступу до ресурсів для наукових до- сліджень, відсутністю мотивації або можливостей для проведення повноцінних досліджень у зв’язку з частим ви- конанням рутинної роботи. Більшість науковців і практиків відзначають, що Ук- раїна у світовому науковому співтоваристві традиційно 62 ISSN 0374-3896. Science and Science of Science 2018. № 1 (99) О.С. Вашуленко вважається країною з вагомим науковим потенціалом та поглибленою сис- темою підготовки наукових кадрів. Проте питання залучення талановитої молоді до вітчизняної наукової сфери та пропаганда соціальної значущості професії вченого залишаються актуальними і потребують постійного моні- торингу. Відповідно до Закону України «Про наукову і науково-технічну ді- яльність» [6], молодий вчений — це вчений віком до 35 років, який має вищу освіту не нижче другого (магістерського) рівня, або вчений віком до 40 ро- ків, який має науковий ступінь доктора наук або навчається в докторантурі. Згідно з офіційною статистикою, частка молодих науковців до 40 років є в Україні досить незначною — приблизно 35 % в 2015 році, а частка наймо- лодшої вікової групи до 29 років складає лише 15 %. Небажання молоді за- повнити наукову нішу суспільства пояснюється витісненням науки з числа державних пріоритетів. Для вирішення вищезазначених проблем в різних країнах світу створю- ються організації наукової молоді. Тому метою статті є вивчення досвіду ро- боти таких організацій на прикладі молодіжних академій задля подальшого його впровадження в Україні. Аналіз останніх досліджень і публікацій. Проблеми наукової молоді регу- лярно розглядаються в ДУ «Інститут досліджень науково-технічного потен- ціалу та історії науки ім. Г.М. Доброва НАН України» (ІДНТПІН Г.М. Доб- рова НАН України) в рамках досліджень кадрового потенціалу науки [7— 12]. Г.М. Добров — один із перших вітчизняних вчених, який починаючи з 60-х років минулого століття активно досліджував проблеми ефективності наукових кадрів, в тому числі наукової молоді. У своїй праці «Наука про на- уку» Г.М. Добров зазначив, що вік найбільшої активності вченого припадає на інтервал 30—40 років, і це є оптимальним середнім віком колективу нау- кового підрозділу, в якому гармонічно поєднуються досвід та знання стар- шого покоління вчених із цікавістю до нового, схильністю до пошуку нових шляхів та енергією молодих учених [13]. Проблеми наукової молоді розглядалися в національних та міжна- родних проектах, що виконуються в ІДНТПІН Г.М. Доброва НАН Украї- ни [14—16]. За результатами соціологічного дослідження «Молодь в науці. 1990-ті роки: соціологічне дослідження» [17], на основі аналізу статистич- ного матеріалу й соціологічного моніторингу змін у кадровому потенціалі Національної академії наук (НАН) України, автори дійшли висновків, що проблема молоді в науці має ключове значення при розгляді питань підви- щення ефективності наукових досліджень, збереження дієздатності науки та її домінуючого впливу на зростання економіки, відродження науково- технічного потенціалу країни. Різним аспектам, пов’язаним з умовами праці, матеріального забезпе- чення та стимулами було присвячено кілька нещодавніх соціологічних до- сліджень, в тому числі за участі співробітників ІДНТПІН ім. Г.М. Доброва НАН України. Соціологічне дослідження молодих учених НАН України [18], ISSN 0374-3896. Наука та наукознавство 2018. № 1 (99) 63 Зарубіжний досвід роботи з науковою молоддю на прикладі молодіжних академій проведене у 2015 році, виявило низку проблем, які впливають на рішення респондентів щодо зміни сфери діяльності: низький соціальній статус ук- раїнського вченого, недостатня для утримання сім’ї заробітна плата моло- дого вченого, відсутність пільгового кредитування на отримання житла мо- лодими вченими, недосконала система національних грантів, стипендій та премій для молодих вчених та недостатнє фінансування науки в цілому. Практично половина (46,4 %) респонденів змушена шукати додатковий заробіток, і майже 10 % з них мають одночасно декілька джерел підробітку: 7 % працюють сумісниками в інших науково-дослідницьких інститутах, 15,7 % — викладачами у вищих навчальних закладах, значна частина пра- цює в бізнесі (11 %) та дистанційно через Інтернет (11,2 %). Крім того, ре- зультати опитування показали, що ще будучи аспірантами респонденти працюють додатково (53,5 %, більше ніж половина). Найгострішими про- блемами для респондентів є нестача устаткування та приладів, офісної тех- ніки та наукової літератури: практично третина (34,8 %) респондентів вка- зала власне помешкання як один з варіантів робочого місця, і тільки 15 % повідомили, що мають все необхідне на робочому місці. Згідно з даними соціологічного дослідження, проведеного Радою моло- дих вчених Дніпропетровської області в 2010 році в рамках губернаторсько- го гранту «Молоді вчені Дніпропетровщини» [19], більшість респондентів іде в науку, бо має бажання втілити в життя свої розробки та проекти (35,1 %, з 2009 р. їх частка збільшилася на 8%) і все життя мріяли займатися наукою (21,6 %), 14 % є продовжувачами сімейної традиції науковців (порівняно з 2009 р. частка таких знизилася). Але, на жаль, 15 % опитаних не змогли ви- значитися з обґрунтуванням вибору науки як сфери професійної діяльності. На думку опитаних молодих вчених, наука надає їм можливість творчого та особистісного розвитку (49 %), самореалізації (24,4 %), є для них улюбле- ною роботою (19,4 %), сенсом життя (5,7 %). Як свідчить дослідження, для опитаних молодих учених дуже важливими є такі чинники: постійне підви- щення професійного рівня (83,9 %), підготовка та захист дисертаційної ро- боти на гідному рівні (75,7 %) та сприятливий соціально-психологічний клімат (74,3 %). Якщо вищий навчальний заклад/наукова установа будуть здатні забезпечити ці мінімальні можливості, учений зможе ефективно пра- цювати в Україні. Отже, наявність проблем, з якими стикаються молоді науковці, є оче- видною. Але варто наголосити, що не менш актуальними для молодих уче- них є питання державної політики і водночас інституційної практики під- тримки науки: фінансове забезпечення (заробітна плата і фінансування досліджень) та бюрократичний аспект академічної діяльності. На настрої наукової молоді не може не впливати загальна криза довіри в українському суспільстві, яка відтворюється на всіх рівнях — починаючи з недовіри до державної влади і закінчуючи взаємовідносинами всередині інститутів. Не- вдоволення молоді викликає також відсутність зворотного зв’язку між ке- 64 ISSN 0374-3896. Science and Science of Science 2018. № 1 (99) О.С. Вашуленко рівництвом і молодими співробітниками і, як наслідок, відсутність взаємо- дії з органами державної влади. Тому нагальною потребою для наукової сфери України є достатня підтримка молодих науковців з боку держави з метою стимулювання та мотивації їх науково-дослідницької роботи. Зарубіжний досвід роботи з науковою молоддю. Слід наголосити, що про- блеми наукової молоді сьогодні привертають посилену увагу в багатьох кра- їнах світу. Все частіше збираються присвячені їм міжнародні конференції, всесвітні форуми наукової молоді, створюються міжнародні та національні організації молодих вчених. Однією з традиційних форм сучасної роботи з науковою молоддю за кордоном стали так звані молодіжні академії, створе- ні, аби привернути увагу до проблем наукової молоді, вирішення яких до- поможе підвищити науково-дослідницьку активність молодих вчених. По- чинаючи з 2000 року багато академій наук у всьому світі розпочали створен- ня таких молодіжних академій в своїй структурі (табл. 1). Молодіжні академії — це, як правило, академічні організації неза леж- них молодих вчених та науковців на початку їхньої кар’єри, які були обрані зважаючи на актуальність та значимість їх наукових досліджень. Такі академії зазвичай виконують роль представника «колективної думки» молодих вчених щодо вирішення питань, важливих для наукової молоді. Згідно з офі ційною інформацією, станом на 2017 рік молодіжні академії функ ці- онують приблизно у 30 країнах світу, членство в них є обмеженим за тер- міном, як правило від 4 до 5 років, після закінчення якого члени стають їх випускниками. Більшість таких молодіжних академій афілійовані зі стар- шими академіями наук або, як у випадку з Глобальною молодіжною ака де- мією (Global Young Academy), з мережею старших академій [20]. Найпершу молодіжну академію створено у Німеччині у 2000 році за під тримки Національної академії наук Німеччини «Леопольдіна» і Берлін- Бран денбургської академії природничих та гуманітарних наук, які визна- ли, що виховання молодих вчених — це ключ до відновлення сильного і конку рентоспроможного наукового середовища. Вони створили Молоду ака де мію (Die Junge Akademie) — організацію, яка сьогодні дає можливість пра цювати разом молодим науковцям незалежно від дисциплінарної спе- ціа лізації і країни походження. Адже багато проблем (зміни клімату, де гра- дація нав колишнього середовища, забезпечення новими джерелами енергії та хар чових продуктів, охорона здоров’я та інші) можливо вирішити тільки завдяки міждисциплінарним підходам. Молода академія також зареко мен- дувала себе як активний «голос» наукового співтовариства, іноді стаючи ефективнішим захисником науки, ніж старі академії. Свідченням цього є нові місця для молодих професорів, створені майже в усіх німецьких уні- верситетах. Молода академія також стала контактним центром для інших освітніх і наукових організацій. Члени Молодої академії беруть участь у громадських заходах для розширення діалогу між наукою і суспільством, активізують діяльність на міжнародному рівні, сприяючи обміну думками ISSN 0374-3896. Наука та наукознавство 2018. № 1 (99) 65 Зарубіжний досвід роботи з науковою молоддю на прикладі молодіжних академій № Назва молодіжної академії Рік заснування Країна 1 The Junge Akademie 2000 Германія 2 De Jonge Akademie 2005 Нідерланди 3 Junge Akademie 2007 Австрія 4 Sudanese Academy of Young Scientists 2007 Судан 5 National Academy of Young Scientists (NAYS) Pakistan 2009 Пакистан 6 Nigerian Young Academy 2010 Нігерія 7 Young Academy of Denmark 2011 Данія 8 Young Academy of Japan 2011 Японія 9 Philippine Academy of Young Scientists 2011 Філіппіни 10 RSE Young Academy of Scotland 2011 Шотландія 11 South African Young Academy of Science 2011 Північна Африка 12 Young Academy of Sweden 2011 Швеція 13 Thai Young Scientists Academy 2011 Таїланд 14 Zimbabwe Young Academy of Science (ZIMYAS) 2011 Зімбабве 15 Jonge Academie 2012 Данія 16 Israel Young Academy 2012 Ізраїль 17 Young Scientists Network – Academy of Sciences Malaysia 2012 Малайзія 18 Academy of Young Scholars of the Polish Academy of Sciences 2012 Польща 19 Sri Lankan Academy of Young Scientists (SLAYS) 2012 Шрі-Ланка 20 College of New Scholars, Artists and Scientists of the Royal Society of Canada 2014 Канада 21 Egyptian Young Academy of Sciences 2014 Єгипет 22 Ghana Young Academy (GhYA) 2014 Гана 23 Indian National Young Academy of Science (INYAS) 2014 Індія 24 Kenya National Young Academy of Sciences (KNYAS) 2014 Кенія 25 Vietnam Young Academy (VYA) 2014 В'єтнам 26 Ethopian Young Academy of Science 2015 Ефіопія 27 Indonesian Young Academy 2015 Індонезія 28 The Young Academy of Norway 2015 Норвегія 29 Académie Nationale des Jeunes Scientifiques du Sénégal 2015 Сенегал 30 Uganda National Young Academy 2015 Уганда Таблиця 1. Молодіжні академії в різних країнах світу, що входять до складу Глобальної молодіжної академії Джерело: складено за офіційними даними веб-сайту [20]. 66 ISSN 0374-3896. Science and Science of Science 2018. № 1 (99) О.С. Вашуленко між вченими, бізнесом і політиками та стимулюючи формування подібних молодих академій в інших країнах. Завдяки її діяльності за останні кілька років значно збільшилась кількість молодих німецьких учених, які отримали підтримку з боку Європейської дослідницької ради. Цю позитивну тенден- цію можна пояснити численними зусиллями Молодої академії на підтрим- ку молодих вчених у Німеччині. Ідея молодіжних академій поширюється в усьому світі, оскільки кожна країна має підтримувати і розвивати своїх молодих вчених, сприяти їх на- ціональній і міжнародній мобільності, конкурентоспроможності та лідер сь- кому потенціалу. Подібні академії було створено в Нідерландах на базі та за підтримки Нідерландської королівської академії мистецтв і наук (2005 рік) і в Судані на базі Суданської академії наук (2007 рік). Вони заохочують своїх членів до участі в міждисциплінарних дослідженнях, посилення зв’язку нау- ки із суспільством і надання рекомендацій державним органам та урядо- вим організаціям щодо національної наукової політики, особливо в части ні молодих учених. Найбільш масово молодіжні академії почали створюватися з 2011 року (8 академій); у 2012 році було створено 5, у 2014 — 6 та у 2015 — 5 академій. При цьому найбільшу їх кількість (14) створено в Азії; в Африці їх створено 12, у Європі — 11 і лише 3 в Америці (табл. 2). В свою чергу, понад 100 молодих вчених з 40 країн світу в 2000 році створили організацію під назвою «Глобальна молода академія» (Global Young Academy, GYA) за сприяння і підтримки старших вчених. Її історія роз по- чалася зі спільної роботи двох організацій — Інтернет-платформи Inter Aca- demy Panel (IAP), створеної 1993 у році, та Всесвітнього економічного фо руму (ВЕФ), заснованого у 1971 році. IAP наразі має в своєму складі 111 нау- кових академій з усього світу, включаючи як національні, так і галузеві ака- демії. Ряд інших наукових організацій беруть участь у засіданнях і заходах IAP в якості спостерігачів. Що стосується ВЕФ, то це некомерційна орга ні- зація, яка є досить відомою своїми щорічними з’їздами у Давосі (Швейца- рія) і має в своєму складі окремі гру- пи молодих глобальних лідерів. В 2008 році цими організаціями було опубліковано програму, розі сла- ну більш ніж 100 національним ака- деміям наук. Програма мала на меті орга нізацію з’їзду молодих нау ков- ців з усіх країн світу з метою відбору близько 60 найталановитіших для об- говорення створення і діяль ності єди- ної молодіжної організації, яка під- тримувала та забезпечувала б ін те- реси молодих науковців. В цьому ж Таблиця 2. Континентальний розподіл молодіжних академій, що входять до складу Глобальної молодіжної академії Країни Кількість молодіжних академій Кількість подібних організацій Усього Азія 10 4 14 Африка 10 2 12 Європа 8 3 11 Америка 2 1 3 Джерело: складено за офіційними даними веб-сайту [20]. ISSN 0374-3896. Наука та наукознавство 2018. № 1 (99) 67 Зарубіжний досвід роботи з науковою молоддю на прикладі молодіжних академій році відбувся перший з’їзд, на якому молоді науковці виступили з до по ві- дями, в яких розповіли про свою пристрасть до науки і позитивну роль свого покликання до наукової діяльності для розвитку суспільства. Другий з’їзд відбувся в 2009 році у Китаї, на якому молоді науковці всього світу про го- лосували за створення нової міжнародної організації, яка сьогод ні функ ціо- нує під назвою «Глобальна молодіжна академія». GYA створено на зразок австрійської та німецької молодіжних акаде- мій, а також аналогічних організацій в Нідерландах і Судані. На сайті GYA представлено інформацію про діяльність молодіжних академій різних країн світу, створених у період 2000—2015 рр. На сьогоднішній день кількість членів GYA зросла до 200 осіб з приблизно 70 країн світу, яких було обрано за критерієм вагомості їх наукових досягнень, і 134 науковця вважаються випускниками GYA. Штаб-квартира GYA з 2011 року знаходиться в Берліні (Німеччина), її очолюють керуючий директор Beate Wagner, яка має великий міжнародний досвід, а також двоє обраних співголів, наразі це Mari-Vaughn Johnson (США) і Orakanoke Phanraksa (Таїланд). Стартовий капітал на проведення діяльності GYA отримала від фонду «Фольксваген», Національної академії наук Німеччини «Леопольдіна», Берлін-Бранденбургської академії при род- ничих та гуманітарних наук, а також Молодої академії Німеччини. Почи- наючи з 2014 року основну фінансову та матеріально-технічну підтримку GYA отримує від Федерального міністерства Німеччини з освіти і науки. Однією з головних цілей GYA є підтримка створення та розвитку на- ціональних молодіжних академій, а також співпраця з ними. На виконання цієї мети вона розробила план і надає консультації та підтримку всім, хто бажає стати її членом. Право на членство у GYA мають молоді вчені віком до 35 років, кількість її членів складає 200, термін членства — чотири роки. Вимогами для набуття членства є висока кваліфікація і досягнення у науці, які підкріплені рекомендаціями провідних науковців із будь-яких націо- нальних організацій країни-претендента. З метою підтримки глобальної співпраці між молодіжними академіями GYA організувала першу Всесвітню зустріч молодіжних академій у жовтні 2012 року в Амстердамі. Цей симпозіум об’єднав майже всі наявні на той час молодіжні академії з країн Європи, Африки, Азії, а також представників ба- гатьох країн, які розглядали можливість створення подібної академії. У 2015 році GYA, Молодіжна академія Швеції і Об’єднаний дослід- ницький центр Європейської комісії спільно організували другу Всесвітню зустріч молодіжних академій, а також провели спільну конференцію на тему: «Наукове забезпечення розроблення політики з метою забезпечення сталого розвитку». На цій зустрічі було представлено національні молодіжні академії з усього світу і деякі подібні організації з 32 країн. На сьогоднішній день GYA допомогла створити молодіжні академії у таких країнах як Єгипет, Філіппіни, Японія, Зімбабве, Південна Африка, 68 ISSN 0374-3896. Science and Science of Science 2018. № 1 (99) О.С. Вашуленко Нігерія, Ізраїль і Кенія. Крім того, до її складу за офіційними даними входять 10 так званих «подібних організацій» (табл. 3). Висновки: перспективи для України. На жаль, Україна ще не ско рис- талася можливістю бути членом GYA, хоча передумови для цього є досить вагомими. На сьогоднішній день у вищих навчальних закладах та наукових установах України також функціонує значна кількість молодіжних орга ні- зацій, які є потужними осередками наукового руху та популяризації нау- ко вої діяльності в Україні. Метою їх створення є задоволення та захист за- конних соціальних, економічних та інших спільних інтересів їх членів (молодих вчених, аспірантів, докторантів, наукових та науково-педагогіч- них працівників, студентів, які активно беруть участь у науково-дос лід- ниць кій роботі) щодо здійснення винахідницької, викладацької, науково- технічної, інноваційної та іншої творчої діяльності. Найчастіше такі орга- нізації функціонують як ради молодих учених (РМУ), які створюються за ініціативою молодих вчених і дають можливість науковій молоді зробити власний внесок у процеси реформування освіти та науки в Україні. Успішне та ефективне функціонування таких молодіжних структур послужило створенню рад молодих учених при державних органах уп рав- ління. У 2012 році було створено Раду молодих учених при Міністерстві освіти і науки України (РМУ при МОН), яка функціонує як консульта- Таблиця 3. «Подібні організації» в різних країнах світу, що входять до складу Глобальної молодіжної академії № Назва «подібної організації» Рік заснування Країна 1 Council of young scientists and specialists of the Azer- baijan National Academy of Science — Азербайджан 2 Council of Young Scientists of National Academy of Sci ences of Belarus 2003 Білорусь 3 ABC Young Affiliates — Бразилія 4 Council of Young Scientists at the Foundation of the First President of the Republic of Kazakhstan — Казахстан 5 Association of Latvian Young Scientists (ALYS) 2005 Латвія 6 Liberian Young Association for the Advancement of Scien- ce (LYAAS) 2012 Ліберія 7 Centre for Young Scientists at the Montenegrin Academy of Sciences and Arts 2010 Чорногорія 8 Council of Young Scientists at the Women Scientist Asso- ciation of Uzbekistan 2016 Узбекистан 9 Council of Young Researchers of the Russian Academy of Sciences — Росія 10 Venezuelan Young Scientists Network (RedJIV) 2010 Венесуела Джерело: складено за офіційними даними веб-сайту [22]. ISSN 0374-3896. Наука та наукознавство 2018. № 1 (99) 69 Зарубіжний досвід роботи з науковою молоддю на прикладі молодіжних академій тив но-дорадчий орган з метою сприяння реалізації конституційних прав молодих учених щодо їх участі у формуванні та реалізації державної полі- ти ки у сфері наукової, науково-технічної та інноваційної діяльності. РМУ при МОН є правонаступником Ради молодих учених при Державному агентстві з питань науки, інновацій та інформатизації України (Держін- формнауки України). Не так давно, у 2016 році, за ініціативою молодих учених для форму- вання найбільш сприятливих умов розвитку їх творчого потенціалу було створено РМУ при НАН України. Основною метою цієї організації є пред- ставлення і відстоювання інтересів молодих учених з відділень НАН України і ре гіо нальних наукових центрів НАН України за підтримки Президії НАН Ук раїни. Для молодих учених це чудова можливість для взаємодії з органами державної влади та місцевого самоврядування, з керівниками і пред став ни- ками вищих навчальних закладів, науково-дослідницьких інститутів, нау- ко вих центрів та інших організацій. Тому відповідь на питання про те, чи необхідно в Україні створити молодіжну академію, буде однозначною — «так». Адже Україна має вагомий науковий потенціал і широку мережу науково-дослідницьких організацій і вищих навчальних закладів III—IV рівнів акредитації, які здійснюють підготовку наукових кадрів через аспірантуру. Серед них неабияку роль відіграє НАН України, яка є провідною організацією, що здійснює основні наукові дослідження в галузі природничих, гуманітарних, суспільних та тех- нічних наук. Іншою ключовою причиною для відповіді «так» є визнання науковця на міжнародному рівні, підтримка і надання права голосу молодим науковцям, які активно і гідно представлятимуть Україну перед міжнародною науковою спільнотою, а також можливість частіше отримувати зарубіжні гранти завдяки використанню накопиченого досвіду членів молодіжних наукових організацій. СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ 1. Дежина И.Г. Кадровые проблемы в российской науке и инициативы государства. Нау ка та наукознавство. 2006. № 1. С. 28—34. 2. Научные кадры в условиях инновационного развития республики Беларусь / Под общ. ред. М.И. Артюхина; Ин-т социологии Нац. акад. наук Беларуси. Минск: «Бе- ларус. наука», 2010. 323 с. 3. The science, technology and innovation system in Moldova, Armenia, Azerbaijan. Research potential of the Black sea. Deliverables: Volume I. Athens, July 2006. 4. Димитрук П.П. Молодежь в науке Беларуси. Проблемы управления. 2011. № 3 (40). С. 96—103. 5. Аллахвердян А.Г. Динамика научных кадров в советской и постсоветской России: сравнительно-науковедческий анализ. Наука та наукознавство. 2015. № 2. С. 58—65. 6. Закон Про наукову і науково-технічну діяльність [Електронний ресурс]. URL: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/848-19. 70 ISSN 0374-3896. Science and Science of Science 2018. № 1 (99) О.С. Вашуленко 7. Малицкий Б.А. Формирование возрастной структуры научных кадров на основе ме- тода фазового баланса. К.: Изд. Ин-та кибернетики АН УССР, 1979. 28 с. 8. Егоров И.Ю. Динамика кадрового потенциала украинской науки в 1990-е годы: некоторые итоги и прогнозы. Проблеми науки. 2000. № 11. С. 6—11. 9. Бублик С.Г. Віковий чинник дослідницького потенціалу науки. Проблеми науки. 2005. № 2. С. 9—15. 10. Вашуленко О.С. Вікова структура кадрового потенціалу наукової системи України. Наука та наукознавство. 2009. № 3. С. 31—45. 11. Попович О.С., Костриця О.П. Зміна вікової структури кадрового потенціалу україн- ської науки. Наука і наукознавство. 2015. № 4. С. 52—66. 12. Булкін І.О. Особливості вікової структури наукових кадрів НАН України як провід- ного елемента наукової системи країни. Наука та наукознавство. 2015. № 2. С. 50—62. 13. Добров Г. М. Наука о науке. Изд. 2-е, испр. К.: Наук. думка, 1989. 304 с. 14. Добров Г.М., Тонкаль В. Е., Савельев А. А. и др. Научно-технический потенциал: структура, динамика, эффективность. К.: Наукова думка, 1988. 347 с. 15. Malytskiy B., Onoprienko V., Kavunenko L. Toward a National STS in Ukraine. Transforming Science and Technology Systems — the Endless Transition? IOS Press, the Netherlands.1998. P. 129—140. 16. Функціонування і перспективи розвитку Національної Академії наук України. Ко- роткий звіт про результати соціологічного опитування вчених в НАН України. К., 2004. 58 с. 17. Савельев А.А., Малицкий Б.А., Оноприенко В.И. Молодежь в науке. 1990-е годы: социологическое исследование. К.: Центр исследований научно-технического по- тенциала и истории науки имени Г.М. Доброва НАН Украины, 2000. 48 с. 18. Жабін С.О., Казьміна О.П., Вашуленко О.С., Соснов О.С. Аналіз даних соціологіч- ного дослідження молодих вчених НАН України у 2015 році. Наука і наукознавство. 2016. № 2. С. 62—77. 19. Дані соціологічного дослідження, проведеного Радою молодих вчених Дніпропе- тровської області в рамках губернаторського гранту «Молоді вчені Дніпропетровщи- ни», 2010 [Електронний ресурс]. URL: http://gurt.org.ua/blogs/Аліна%20Солнишкі- на%20/755/?order=comments 20. https://globalyoungacademy.net. Одержано 14.08.2017 REFERENCES 1. Dezhina I.G. Kadrovyie problemyi v rossiyskoy nauke i initsiativyi gosudarstva. Nauka ta naukoznavstvo. 2006. No 1. S. 28—34 [in Russian]. 2. Nauchnyie kadryi v usloviyah innovatsionnogo razvitiya respubliki Belarus / Pod obsch. red. M.I. Artyuhina; In-t sotsiologii Nats. akad. nauk Belarusi. Minsk: «Belarus. nauka», 2010. 323 s. [in Russian]. 3. The science, technology and innovation system in Moldova, Armenia, Azerbaijan. Research potential of the Black sea. Deliverables: Volume I. Athens, July 2006. 4. Dimitruk P.P. Molodezh v nauke Belarusi. Problemyi upravleniya. 2011. No 3(40). S. 96—103 [in Russian]. 5. Allahverdyan A.G. Dinamika nauchnyih kadrov v sovetskoy i postsovetskoy Rossii: srav ni- telno-naukovedcheskiy analiz. Nauka ta naukoznavstvo. 2015. No 2. S. 58—65 [in Russian]. 6. Zakon «Pro naukovu i naukovo-tehnichnu dialnist» [Elektronniy resurs]. URL: http:// zakon4.rada.gov.ua/laws/show/848-19. [in Ukrainian]. 7. Malitskiy B.A. Formirovanie vozrastnoy strukturyi nauchnyih kadrov na osnove metoda fazovogo balansa. K.: Izd. In-ta kibernetiki AN USSR, 1979. 28 s. [in Russian]. ISSN 0374-3896. Наука та наукознавство 2018. № 1 (99) 71 Зарубіжний досвід роботи з науковою молоддю на прикладі молодіжних академій 8. Egorov I.Yu. Dinamika kadrovogo potentsiala ukrainskoy nauki v 1990-e godyi: nekotoryie itogi i prognozyi. Problemy nauky. 2000. No 11. S. 6—11 [in Russian]. 9. Bublik S.G. Vikoviy chynnk doslidnitskoho potentsialu nauky. Problemy nauky. 2005. No 2. S. 9—15 [in Ukrainian]. 10. Vashulenko O.S. Vikova struktura kadrovoho potentsialu naukovoi sistemy Ukrainy. Nauka ta naukoznavstvo. 2009. No 3. S. 31—45 [in Ukrainian]. 11. Popovich O.S., Kostritsya O.P. Zmina vikovoi struktury kadrovoho potentsialu ukrainskoi nauky. Nauka i naukoznavstvo. 2015. No 4. S. 52—66 [in Ukrainian]. 12. Bulkin I.O. Osoblyvosti vikovoi struktury naukovykh kadriv NAN Ukrainy yak providnoho elementa naukovoi systemy krainy. Nauka ta naukoznavstvo. 2015. No 2. S. 50—62 [in Ukrainian]. 13. Dobrov G. M. Nauka o nauke. Izd. 2-e, ispr. K.: Nauk. dumka, 1989. 304 s. [in Russian]. 14. Dobrov G.M., Tonkal V. E., Savelev A. A. i dr. Nauchno-tehnicheskiy potentsial: struktura, dinamika, effektivnost. K.: Naukova dumka, 1988. 347 s. [in Russian]. 15. Malytskiy B., Onoprienko V., Kavunenko L. Toward a National STS in Ukraine. Transforming Science and Technology Systems — the Endless Transition? IOS Press, the Netherlands.1998. P. 129—140. 16. Funktsionuvannya i perspektivi rozvitku Natsionalnoy Akademiy nauk Ukraini. Korotkiy zvit pro rezultati sotsiologichnogo opituvannya vchenih v NAN Ukraini. K., 2004. 58 s. [in Ukrainian]. 17. Saveliev A.A., Malitskiy B.A., Onoprienko V.I. Molodezh v nauke. 1990-e godyi: sotsio- logicheskoe issledovanie. K.: Tsentr issledovaniy nauchno-tehnicheskogo potentsiala i istorii nauki imeni G.M. Dobrova NAN Ukrainyi, 2000. 48 s. [in Russian]. 18. Zhabin S.O., Kazmina O.P., Vashulenko O.S., Sosnov O.S. Analiz danih sotsiologichnogo doslidzhennya molodih vchenih NAN Ukraini u 2015 rotsi. Nauka ta naukoznavstvo. 2016. No 2. S. 62—77 [in Ukrainian]. 19. Dani sotsiologichnogo doslidzhennya, provedenogo Radoyu molodih vchenih Dnipro pet- rovskoi oblasti v ramkah gubernatorskogo grantu «Molodi vcheni Dnipropetrovschiny», 2010 [Elektronniy resurs]. URL: http://gurt.org.ua/blogs/Аліна%20Солнишкіна%20/755/ ?order = comments [in Ukrainian]. 20. https://globalyoungacademy.net. Received 14.08.2017 А.С. Вашуленко, кандидат экономических наук, научный сотрудник, ГУ «Институт исследований научно-технического потенциала и истории науки им. Г.М. Доброва НАН Украины», e-mail: vashulenko@nas.gov.ua ЗАРУБЕЖНЫЙ ОПЫТ РАБОТЫ С НАУЧНОЙ МОЛОДЕЖЬЮ НА ПРИМЕРЕ МОЛОДЕЖНЫХ АКАДЕМИЙ В работе проанализирован зарубежный опыт работы с научной молодежью на примере молодежных академий в разных странах мира. Предоставлена информация об истории создания Молодой академии в Германии, молодежных академий в других странах, Гло- бальной молодежной академии, их задачи, условия членства, а также меры по привлече- нию талантливой молодежи к научной деятельности. Согласно результатам исследова- ния, молодежные академии функционируют в более чем 40 странах мира. Опыт Украины в создании молодежных структур в науке показан на примере cоветов молодых ученых. На основании проведенного анализа сделан вывод об актуальности создания в Украине организации, подобной молодежной академии. Ключевые слова: молодежная академия, Глобальная молодежная академия, молодые ученые, Совет молодых ученых. 72 ISSN 0374-3896. Science and Science of Science 2018. № 1 (99) О.С. Вашуленко А.С. Vashulenko, PhD (Economics), researcher, G.M. Dobrov Institute for Scientific and Technological Potential and Science History Studies of the NAS of Ukraine, e-mail: vashulenko@nas.gov.ua FOREIGN PRACTICES OF WORK WITH SCIENTIFIC YOUTH: THE CASE OF YOUNG ACADEMIES Because engagement of the young generation in R&D is an issue of critical importance for Ukraine, the article contains an extensive review of foreign practices in working with scientific youth. It shows that the so called young academies which mission is to draw attention to the problems faced by young researchers represent a conventional form of work with scientific youth. According to official data, by 2017 young academies helping to enhance the R&D activity of young scientists had been created in 30 countries. The first young academy was created in Germany in 2000; similar academies were established thereafter in the Netherlands (2005), Sudan and Austria (2007). The article provides information about the history of the young academy in Germany and some other countries, the history of Global Young Academy (GYA) created in 2000, its objectives and membership conditions. A central purpose of GYA is to support creation and development of national young academies and to cooperate with them. The number of GYA members is 200. The GYA membership can be granted to scientists younger than 35, the membership term is four years. The membership conditions are high qualification and achievements in R&D, to be supported by recommendations of outstanding scientists from any national organization of an applicant’s country. The Ukrainian practices in creating youth entities in R&D are shown by case of Councils of Young Scientists. It is concluded from the analysis that Ukraine actually needs to create an organization analogous to the young academy, to have talented youth engaged in R&D. Keywords: young academy, Global Young Academy, young scientists, Council of Young Scientists.

Зарубіжний досвід роботи з науковою молоддю на прикладі молодіжних академій

Institution

Ähnliche Einträge