100 років від дня введення григоріанського календаря і середньоєвропейського часу
25 лютого 1918 р. Мала Рада Центральної Ради прийняла закон про введення з 16 лютого григоріанського календаря (літочислення, або нового стилю) і середньоєвропейського часу. Нововведення почало діяти з 16 лютого 1918 р. за старим стилем. З календаря випали два останні дні лютого, а 16 лютого стало 1...
Saved in:
| Published in: | Наука та наукознавство |
|---|---|
| Date: | 2018 |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Центр досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім. Г.М. Доброва НАН України
2018
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/142122 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | 100 років від дня введення григоріанського календаря і середньоєвропейського часу // Наука та наукознавство. — 2018. — № 2. — С. 139-140. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859861589405990912 |
|---|---|
| citation_txt | 100 років від дня введення григоріанського календаря і середньоєвропейського часу // Наука та наукознавство. — 2018. — № 2. — С. 139-140. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Наука та наукознавство |
| description | 25 лютого 1918 р. Мала Рада Центральної Ради прийняла закон про введення з 16 лютого григоріанського календаря (літочислення, або нового стилю) і середньоєвропейського часу. Нововведення почало діяти з 16 лютого 1918 р. за старим стилем. З календаря випали два останні дні лютого, а 16 лютого стало 1 березня.
|
| first_indexed | 2025-12-07T15:46:35Z |
| format | Article |
| fulltext |
ISSN 0374-3896. Наука та наукознавство 2018. № 2 (100) 139
25 лютого 1918 р. Мала Рада Центральної Ради прийняла закон про
введення з 16 лютого григоріанського календаря (літочислення, або но-
вого стилю) і середньоєвропейського часу. Нововведення почало діяти з
16 лютого 1918 р. за старим стилем. З календаря випали два останні
дні лютого, а 16 лютого стало 1 березня.
Більшість істориків вважають, що на такий крок український
уряд пішов задля переходу країни на європейські принципи, адже саме
в той час Центральна Рада гостро потребувала союзників у боротьбі
з більшовиками.
Проте це не зовсім так. Реформа літочислення і часу в Російській
імперії, частиною якої була Україна, давно назріла, і подальше зволі-
кання в її прийнятті загрожувало хаосом. Тільки Тимчасовий уряд Ро-
сії своєю постановою від 27 червня 1917 р. запровадив літній час (в
Європі у цей час уже було 10 липня). Годинники було переведено на го-
дину вперед. Літній час мав діяти до 13 вересня (31 серпня) 1917 р. і
знову запроваджуватись у 1918 р. Згодом Тимчасовий уряд продовжив
дію літнього часу — спочатку до 14 (1) жовтня, а пізніше — «до особ-
ливого розпорядження Уряду». Декрет «Про введення в Російській рес-
публіці західноєвропейського календаря» прийнято на засіданні уряду
24 січня (6 лютого) 1918 р. та підписано В.І. Леніним — «з метою вста-
новлення в Росії однакового майже з усіма культурними народами об-
числення часу». Декретом пропонувалося наступний день після 31 січня
1918 р. рахувати не 1, а 14 лютого і т. д. А на перехідний період до 1 лип-
ня 1918 р. дозволялося після дати за новим стилем в дужках простав-
ляти і стару дату. В результаті на нове літочислення перейшли
також окуповані більшовиками території, серед яких був і Київ. Непід-
контрольні більшовикам російська територія та Російська православ-
на церква залишались вірними дореволюційній практиці літочислення.
Не менш проблемною та заплутаною була і різниця в часі. У Ро-
сійській імперії користувалися місцевим сонячним часом. У ХІХ ст. це
ще не вносило якогось великого дискомфорту в життя, адже мобіль-
ність населення була невисокою, а зв’язок тільки зароджувався.
У всій державі годинники показували різний час. Уніфікованими
були тільки годинники на залізничних станціях і телеграфі — за Цар-
ськосельським вокзалом у Петрограді. Водночас більшість годинників
було налаштовано за місцевим сонячним часом, і в кожній місцевості
вони показували інший час. Так, київський сонячний час відрізнявся від
Петроградського на 48 секунд.
Робітники орієнтувались за заводськими гудками, а селянам була
важлива не конкретна година, а схід сонця, коли необхідно годувати
домашню худобу. Мешканці міст могли узгоджувати свій час за міським
годинником. У Києві, наприклад, він знаходився на будинку міської думи.
100 років ВІД ДНЯ ВВЕДЕННЯ
ГРИГОРІАНСЬКОГО КАЛЕНДАРЯ
І СЕРЕДНЬОЄВРОПЕЙСЬКОГО ЧАСУ
140 ISSN 0374-3896. Science and Science of Science 2018. № 2 (100)
З архівів України
У межах Української Народної Республіки (УНР) на початку 1918 р. офіційно послуго-
вувались старим, юліанським календарем, тоді як у Європі вже давно використовували гри-
горіанський.
23 (10) лютого 1918 р., через місяць після проголошення незалежності України, на за-
сіданні уряду В.О. Голубовича міністр шляхів УНР Є.О. Сокович порушив питання «про стиль
і годину» та запропонував «установити на Україні київський час». Ідею підтримав і новий
міністр пошт і телеграфів Г.М. Сидоренко.
Рада народних міністрів доручила міністерствам шляхів та внутрішніх справ розроби-
ти відповідний законопроект і подати його на розгляд Центральної Ради.
Вже 25 (12) лютого 1918 р. Мала Рада, яка на той час перебувала у Коростені, затвер-
дила «Закон про заведення на Україні числення часу за новим стилем і переведення годинників
на середньоєвропейський час». Фактично, Центральна Рада уніфікувала всі годинники в дер-
жаві. За зразок наказала брати годинники, налаштовані за Петроградом, які було потрібно
перевести на 1 годину і 8 хвилин назад. Решта годинників, налаштованих за місцевим часом,
мали бути виправлені за новим часом. Текст закону опубліковано у «Вістнику Ради Народ-
них Міністрів УНР». Житомир. 1918. № 14, С. 4.
Проте вже в 1919 р. білогвардійці на чолі з А.І. Денікіним, які окупували Україну, знову
відродили в країні юліанський календар — 31 серпня перетворили на 19 серпня. Але у грудні
Червона армія повернула собі втрачені землі і поновила григоріанський календар.
Нижче публікується витяг із протоколу засідання Малої Ради від 12 лютого 1918 р.
про введення григоріанського календаря і середньоєвропейського часу. Збережено тогочасні
мовні особливості.
№ 1
ВИМІТКА
З протоколу засідання Малої Ради 12 лютого 1918 р. в м. Коростеню
Мала Рада ухвалила наступний текст закону.
1) Завести в Українській Народній Республиці нове /григоріанське/ числення
часу з 16-го лютого 1918 року. 16 число лютого рахувати першим числом місяця бе-
резоля /марта/.
2) Одночасно з цим в Українській Народній Республиці вводиться середньо ев-
ропейський час: 12 годину для Петроградського меридіану з 1-го березоля нового
стилю рахувати за 10 годин 52 хвилини ранку і згідно з цим в усій Українській На-
родній Республиці перевести стрілкі годинників.
3) Всякого роду зобов’язання, котрі застає цей закон, продовжується з 1-го бе-
резоля на тринадцять день.
4) Всі питання, зв’язані з переведенням в життя сього закону, вирішуватися
кожним міністерством по принадлежности…
З первотвором протоколу згідно:
Тов. Голови Української Центральної Ради Підпис нерозбірливий
Секретарь Центральної Ради Я. ЛЕВЧЕНКО
ЦДАВО України, ф. 1063, оп. 1, спр. 6, арк. 25.
Вступ і документ до друку підготував науковий співробітник відділу історії і со-
ціології науки і техніки ДУ «Інститут досліджень науково-технічного потенціалу та
історії науки ім. Г.М. Доброва НАН України», к. іст. н. О.Г. ЛУГОВСЬКИЙ.
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-142122 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 0374-3896 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T15:46:35Z |
| publishDate | 2018 |
| publisher | Центр досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім. Г.М. Доброва НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | 2018-09-26T20:32:20Z 2018-09-26T20:32:20Z 2018 100 років від дня введення григоріанського календаря і середньоєвропейського часу // Наука та наукознавство. — 2018. — № 2. — С. 139-140. — укр. 0374-3896 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/142122 25 лютого 1918 р. Мала Рада Центральної Ради прийняла закон про введення з 16 лютого григоріанського календаря (літочислення, або нового стилю) і середньоєвропейського часу. Нововведення почало діяти з 16 лютого 1918 р. за старим стилем. З календаря випали два останні дні лютого, а 16 лютого стало 1 березня. Вступ і документ до друку підготував науковий співробітник відділу історії і соціології науки і техніки ДУ «Інститут досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім. Г.М. Доброва НАН України», к. іст. н. О.Г. Луговський. uk Центр досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім. Г.М. Доброва НАН України Наука та наукознавство З архівів України 100 років від дня введення григоріанського календаря і середньоєвропейського часу Article published earlier |
| spellingShingle | 100 років від дня введення григоріанського календаря і середньоєвропейського часу З архівів України |
| title | 100 років від дня введення григоріанського календаря і середньоєвропейського часу |
| title_full | 100 років від дня введення григоріанського календаря і середньоєвропейського часу |
| title_fullStr | 100 років від дня введення григоріанського календаря і середньоєвропейського часу |
| title_full_unstemmed | 100 років від дня введення григоріанського календаря і середньоєвропейського часу |
| title_short | 100 років від дня введення григоріанського календаря і середньоєвропейського часу |
| title_sort | 100 років від дня введення григоріанського календаря і середньоєвропейського часу |
| topic | З архівів України |
| topic_facet | З архівів України |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/142122 |