Вплив глобалізації бізнесу на формування конкурентного середовища підприємства

Данная статья демонстрирует анализ развития глобализации на современном этапе и определяет, что международный бизнес является мощным инструментом экономической интеграции страны в мировую экономику, а, соответственно, и инструментом глобализации как таковой. Международный бизнес как целевая детерми...

Full description

Saved in:
Bibliographic Details
Date:2006
Main Author: Дикий, О.В.
Format: Article
Language:Ukrainian
Published: Кримський науковий центр НАН України і МОН України 2006
Subjects:
Online Access:https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/14231
Tags: Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
Journal Title:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Cite this:Вплив глобалізації бізнесу на формування конкурентного середовища підприємства / О.В. Дикий // Культура народов Причерноморья. — 2006. — № 78. — С. 23-28. — Бібліогр.: 8 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
_version_ 1859649982089396224
author Дикий, О.В.
author_facet Дикий, О.В.
citation_txt Вплив глобалізації бізнесу на формування конкурентного середовища підприємства / О.В. Дикий // Культура народов Причерноморья. — 2006. — № 78. — С. 23-28. — Бібліогр.: 8 назв. — укр.
collection DSpace DC
description Данная статья демонстрирует анализ развития глобализации на современном этапе и определяет, что международный бизнес является мощным инструментом экономической интеграции страны в мировую экономику, а, соответственно, и инструментом глобализации как таковой. Международный бизнес как целевая детерминанта в виде прибыли реализуется через конкурентные преимущества предприятия при выходе за пределы национальных границ, используя такие дополнительные экономические возможности, как ресурсные особенности зарубежных рынков, их емкость, правовые, экономические, социо- культурные, демографические особенности других стран, специфику межгосударственных политических и экономических взаимоотношений и тому подобное. Показано, что процесс формирования единственного мирового хозяйственного пространства очень многогранен и противоречив – имеет двойственную природу. С одной стороны, идет глобализация и унификация деятельности, что в дальнейшем приводит к снижению многообразия. Из другой стороны, действуют локальные тенденции, которые способствуют многообразию культур, привычек, норм поведения, а также росту разницы в уровнях и образе жизни. В этом заключается парадокс современной экономики, которая одновременно стимулирует и усиливает и интеграцию, и дезинтеграцию. Дана стаття демонструє аналіз розвитку глобалізації на сучасному етапі та визначає, що міжнародний бізнес є потужним інструментом економічної інтеграції країни у світову економіку, а, відповідно, й інструментом глобалізації як такої. Міжнародний бізнес як цільова детермінанта у вигляді прибутку реалізується через конкурентні переваги підприємства при виході за межі національних кордонів, використовуючи такі додаткові економічні можливості, як ресурсні особливості зарубіжних ринків, їх ємність, правові, економічні, соціокультурні, демографічні особливості інших країн, специфіку міждержавних політичних й економічних взаємовідносин тощо. Показано, що процес формування єдиного світового господарського простору дуже багатогранний та суперечливий – має двоїсту природу. З одного боку, йде глобалізація й уніфікація діяльності, що надалі призводить до зниження різноманіття. З іншого боку, діють локальні тенденції, які сприяють різноманіттю культур, звичок, норм поведінки, а також зростанню різниці в рівнях й способі життя. В цьому полягає парадокс сучасної економіки, яка одночасно стимулює й підсилює і інтеграцію, і дезінтеграцію.
first_indexed 2025-12-07T13:32:20Z
format Article
fulltext Проблемы материальной культуры – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ 23 4. Живицкий А. В. Научные основы оценки социально-экономической эффективности рекреационного природопользования. Диссертация на соискание степени д-ра экон. наук. – Одесса, 1995. 5. Концепция инновационного развития региона (на примере Автономной Республики Крым). Научное издание // Барков Я.И., Боков В.А., Ветрова Н.М. и др. – Симферополь, 2005. – С.60-74. 6. Менеджмент туризма: Туризм и отраслевые системы // И.В. Зорин, А.И. Зорин, Т.А. Ирисова, Т.К. Сергеева. – М.: Финансы и статистика, 2001. – 272 с. 7. Нили Е., Адамс К., Кенерли М. Призма эффективности. Карта сбалансированных показателей для из- мерения успеха в бизнесе и управления им / Пер. с англ. – Днепропетровск: Баланс-клуб, 2003. – 400 с. 8. Скоробогатова Т.Н. Ресурсосберегающая функция рекреационной отрасли // Культура народов При- черноморья www.nbuv.gov.ua/Articles/KultNar/index.htm 9. Чирков В.Г. Эффектометрия: Популярные очерки. – К.: "Феникс", 2005. – 240 с. Дикий О.В. ВПЛИВ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ БІЗНЕСУ НА ФОРМУВАННЯ КОНКУРЕНТНОГО СЕРЕДОВИЩА ПІДПРИЄМСТВА Вступ. Підприємство, як “відкрита” система постійно, взаємодіє з окремими елементами зовнішнього середовища: банками, іншими підприємствами, організаціями, що належать до соціально-політичних та економічних інституцій державних і міждержавних тощо, і дає змогу підтримувати певне становище, ви- живати в умовах, що постійно змінюються. Середовище, в якому діє підприємство, це унікальна комбінація факторів, що перебувають у по- стійному русі, оскільки в залежності від розвитку економіки відбувається й зміна параметрів цих еле- ментів. У науковій літературі існує дві, найбільш поширені, концепції щодо опису структури зовнішнього се- редовища підприємства (організації): неієрархічна та ієрархічна, які втілені у відповідних моделях. Клас неієрархічних моделей базується на ідеї наявності кількох пов’язаних між собою і не підпоряд- кованих один одному елементів, розміщених поза підприємством. Головне тут – твердження про наявність елементів, які так чи інакше впливають на визначення цілей, розподіл ресурсів і формування місця підприємства (його іміджу) на ринку. Ієрархічна концепція набула розвитку в багатьох працях сучасних спеціалістів зі стратегічного управління. Однією з них є модель ієрархічної структури середовища, запропонована У. Діллом1 та розви- нена А. Томпсоном2. Рис. 1.Модель серодовища організації (за Діллом та Томпсоном) Автори доводять, що існують три різні середовища: внутрішнє, яке перебуває під впливом і контролем підприємства; “середовище завдань" до якого входять організації, що безпосередньо пов'язані із визначен- 1 Dill W. Environment asan Influence on Management Autonomy Administrative Science Guaterly/-1958.-Vol.2.№3 2 Thompson A.A., Strickland A.J. Strategic Management: Consept and Cases. 1987 4-th ed. University of Alabama, Business Publication Inc., Plano, Texas. http://www.nbuv.gov.ua/Articles/KultNar/index.htm Дикий О.В. ВПЛИВ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ БІЗНЕСУ НА ФОРМУВАННЯ КОНКУРЕНТНОГО СЕРЕДОВИЩА ПІДПРИЄМСТВА 24 ням і втіленням цілей підприємства; загальне середовище, де формуються загальноекономічні умови, тен- денції, соціальні та політичні норми і т. ін. На ієрархічному підході до побудови моделі зовнішнього середовища наполягав і Л. Буржуа3. Він по- ширив цей підхід і всередину підприємства (відокремив “верхній” і “низовий” рівні у внутрішньому середовищі) і довів необхідність існування цілеспрямованої побудови так званої “ієрархії корпоративних стратегій", які здійснюють зв'язок окремих груп усередині підприємства з відповідними елементами зов- нішнього середовища. Постановка завдань. Розглянуті моделі зовнішнього середовища не вичерпують усієї різноманітності застосовуваних підходів, однак показують найзначніші напрями в цій галузі. Практична цінність таких мо- делей різна для різноманітних галузей народного господарства та підприємств. Сьогодні не існує єдиного інтегрованого підходу до побудови загальної концепції зовнішнього середовища, яка б всебічно поєднув- ала економічні, технологічні, соціальні та політичні впливи на організацію, особливості взаємодії підприємства з його партнерами, конкурентами, споживачами і т. ін. Проте загальна тенденція у стра- тегічному аналізі вже вимальовується. Стратегічний аналіз користується всією сукупністю інструментів, які існують для визначення ме- ханізмів впливу середовища на діяльність організацій, методів аналізу діяльності окремих підсистем. Мистецтво менеджера полягає у виборі напрямків аналізу та відповідного інструментарію, які б дали змо- гу скласти уявлення про оточення та його вплив на стан конкурентоспроможності підприємства. Проте визначення сутності та механізмів конкурентоспроможності є найбільш складним у теорії та практиці менеджменту. Це можливо на основі визначення характеру конкурентної переваги або ключових факторів успіху (КФУ). Викладення основного матеріалу. Результати. Ключові фактори успіху (або конкурентні переваги) ми розглядаємо як характерний для певної галузі перелік чинників, що приносять їй переваги над іншими галузями (наприклад, у боротьбі за інвестиції за рахунок більшої прибутковості або швидкості обороту капіталу), а також одним підприємствам галузі над іншими. У боротьбі за споживача ці фактори не є постійними, вони змінюються залежно від особливостей га- лузей; сегментів ринку, що обслуговуються, а також часу та етапу “життєвого циклу” галузі та підпри- ємства. Ключові фактори успіху мають більш-менш стабільні класифікаційні ознаки і, як правило, базуються на належному науково-технічному рівні виробництва та продукту; високорозвиненому маркетингу та ме- неджменту; високому організаційно-технічному рівні виробничих процесів; належному фінансово- економічному забезпеченні діяльності підприємства; високому рівні кваліфікації персоналу тощо. Для кожної галузі є свої специфічні вимоги до комбінації наведених КФУ, але для процвітаючого підприємства будь-якої галузі кожний із них може стати інструментом перемоги в конкурентній боротьбі. Однак відомо, що конкурентоспроможність, базована на одному КФУ, ненадійна. КФУ формують конкурентоспроможність об'єкту дослідженння: товару, виробництва, підприємства, галузі, держави тощо. Зокрема, М. Портер виділив “детермінанти національного ромба" й розглянув їх вплив на формування конкурентоспроможності галузей, регіонів, окремих підприємств (рис. 2.). Він сформулював перелік запи- тань, відповіді на які дозволяють визначити рівень конкурентоспроможності галузі певної країни4. Рис. 2. Детермінанти “національного ромба” 3 Bourgeois L. Strategy and Enviroment: A Conceptual integration // Academy of Management . Rev. – 1980. –Vol. 5.- № 1. 4 Porter M.From Competitive Advantage to Corporate Strategy, HBR, May-June, 1987 Проблемы материальной культуры – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ 25 Детермінанти “національного ромба” характеризують фактори, що формують конкурентне середовище, де діють всі організації країни – об'єкта аналізу. Усі складові перебувають у взаємозалежності та посилюють або послаблюють конкурентні переваги підприємств, що працюють в межах певної економіки. Зазначимо, що поняття “маркетингового середовища” й “конкурентного середовища” часто використову- ють як синоніми. Проте, перше поняття включає сукупність суб’єктів і факторів ринку, що впливають на відносини між виробниками (продавцями) й споживачами продукції. Маркетингове середовище є плинним й глибоко торкається діяльності підприємства, у тому числі і його взаємодії з конкурентами. Однак при більш детальному розгляді конкурентні відносини мають свою спе- цифіку. Оскільки останні є "чуттєвим" індикатором ринкової активності, то вони визначають багато мар- кетингових характеристик: обсяги продажу, ціну, умови реалізації і т.п. Вочевидь, що конкурентне середовище підприємства, будучи частиною його маркетингового середовища, має бути предметом самостійного вивчення з погляду впливу на нього глобалізації. Конкурентне середовище формується в результаті впливу на товарний ринок безлічі різнорідних факторів, що характеризуються визначеною сферою дії, періодом, інтенсивністю. Якщо згрупувати їх у рамках суб'єктів ринку, діяльність яких створює умови для конкуренції, слід виділити 6 основних факторів конку- рентного середовища. Рис. 3. Основні фактори конкурентного середовища Вивчення наведених факторів є важливою передумовою формування системного бачення конкурент- ного середовища, без якого неможливі управління підприємством, формування стратегії та її практична реалізація на ринку. Дослідимо взаємодію глобалізації та її вплив на основні фактори конкурентного середовища. Вплив глобалізації на виробників розглянемо через призму структури комплексу маркетингу, що використовуєт- ься підприємствами. Комплекс маркетингу визначимо, як комбінацію інструментів маркетингу, за допомогою яких підприємство прагне виконати поставлені цілі і задачі на обраному цільовому ринку5. Основними елементами комплексу маркетингу є 4 групи заходів впливу на попит товару (чотири анг- лійських букви «Р»): Product - сам товар, Price - його ціна, Place - поширення (дистрибутивні канали), Promotion - стимулювання (реклама). В умовах глобалізації бізнесу підприємство, що виступає на одному чи декількох закордонних ринках, стоїть перед прийняттям дуже принципового і відповідального рішення: чи необхідно взагалі (і якщо так, то якою мірою) адаптувати свій комплекс маркетингу до умов зовнішнього ринку? Отже, адаптувати можливо: весь комплекс маркетингу в цілому, тобто всі його елементи; тільки визначені обрані елементи комплексу; не адаптувати жоден з елементів. В подальшому аналізі перший з перерахованих вище випадків визначимо, як стандартизований ком- плекс маркетингу. При використанні даного комплексу жодна з чотирьох груп заходів впливу виробника на споживчий попит жодним чином не адаптується до індивідуальних особливостей й специфіки кожного ринку. Другий випадок визначимо як змішаний комплекс маркетингу. При його застосуванні деякі з груп за- собів впливу на споживчий попит залишаються стандартизованими, а інша їхня частина цілеспрямовано адаптується до індивідуальних особливостей цільового ринку. 5 Silber G. Interaktive Webung - Stuttgart, 1997 Держава: політика щодо регулювання конкуренції Підприємства, що входять на даній ринок Загроза нових конкурентів Підприємство-виробник товарів-замінників Загроза товарів-замінників Підприємство Галузі Внутрігалузева конкуренція Тиск постачальників Постачальники галузевої продукції Тиск споживачів Споживачі галузевої продукції Дикий О.В. ВПЛИВ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ БІЗНЕСУ НА ФОРМУВАННЯ КОНКУРЕНТНОГО СЕРЕДОВИЩА ПІДПРИЄМСТВА 26 Останній із перерахованих вище випадків визначимо як індивідуалізований комплекс маркетингу. В даному випадку кожна окрема група засобів впливу виробника на споживчий попит буде адаптована до індивідуальних особливостей кожного з ринків, на яких діє підприємство. Оскільки на сьогодні у підприємництві можна зустріти кожний з наведених вище видів комплексу маркетингу, зупинимося на аналізі факторів, які визначають вибір підприємством того чи іншого ком- плексу маркетингу і як впливає на виробника товарів і послуг, у зв'язку з цим, розвиток і інтенсифікація процесу глобалізації. Очевидно, що існує цілий ряд успішних підприємств, які використовують стандартизований комплекс маркетингу. Стандартизація товару, реклами, каналів розподілу й інших елементів комплексу маркетингу забезпечує найменші витрати при здійсненні маркетингових заходів. У цьому випадку також виключають- ся серйозні витрати, пов'язані з організацією і проведенням досліджень щодо вивчення особливостей різних ринків (що вкрай важливо і необхідно у випадку використання індивідуалізованого комплексу). Стандартизований комплекс маркетингу успішно застосовується, наприклад, виробниками так званих “глобальних продуктів” (“global products”) серед який можна назвати такі товари, як прохолодні напої компаній “Coca-Cola” і “Pepsi-Cola”, що мають однаковий, “стандартний” смак у будь-якому куточку світу, чи страви ресторанів швидкого обслуговування “McDonald’s” з такими ж стандартними характери- стиками. Необхідно відмітити, що саме подібна, безумовно успішна маркетингова стратегія і дозволила амери- канським компаніям зайняти відоме лідируюче місце й одержати надзвичайно широку популярність у міжнародному бізнесі. На підставі цього, можна не безпідставно стверджувати, що багато виробників США дуже успішно й уміло скористалися змінами зовнішнього середовища, що були обумовлені факто- рами розвитку процесу глобалізації підприємництва, шляхом використання стандартизованого комплексу маркетингу. Аналізуючи використання змішаного комплексу маркетингу, слід зазначити, що досить велика кількість виробників товарів і послуг свідомо вибирають саме цей комплекс, вважаючи його найефек- тивнішим у період активної інтеграції підприємства у розвиток процесу глобалізації бізнесу. Природно, що компанія здійснюючи, наприклад, перехід від індивідуалізованого до стандартизованого маркетинго- вого комплексу, як правило, об'єктивно неспроможна одночасно і негайно замінити відразу всі елементи комплексу одного виду на елементи іншого виду. Крім того, у більшості випадків немає необхідності у на- стільки радикальній заміні. Виробник може з успіхом змінювати почергово чи в кілька спланованих етапів кожний з чотирьох елементів свого комплексу маркетингу. Поетапне фінансування відкриває реальну можливість до використання змішаного комплексу маркетингу не тільки великими підприємствами, але і виробниками малого і середнього бізнесу. Висновки. Отже, аналіз впливу глобалізації підприємництва на виробника товарів і послуг показує, що з інтеграцією підприємства у процес глобалізації, по відношенню до комплексу маркетингу, ясно про- стежується тенденція до застосування стандартизованого комплексу. Це пояснюється можливістю одер- жати визначені конкурентні переваги для підприємства, що використовує даний маркетинговий комплекс. Слід зазначити, що на практиці, у більшості випадків, виробник, що вирішив використовувати стандарти- зований комплекс, як правило, здійснює динамічний перехід від індивідуалізованого до стандартизованого комплексу через стадію застосування змішаного виду комплексу. Подібний шлях є найбільш безпечним щодо різного роду ризиків і практично найбільш можливим. Застосування підприємством стандартизованого чи індивідуального комплексу маркетингу, а в деяких випадках їх комбінацію, залежить від положення підприємства на ринку. Оскільки це є справедливим для кожного елементу комплексу маркетингу, то, відповідно, можна використовувати такі поняття як “глоба- льний продукт, “глобальна торгова марка,” “глобальне ціноутворення” тощо. З огляду на зазначене, можна розглядати також “глобальну маркетингову стратегію”, під якою автор розуміє єдину стратегію, яку засто- совує підприємство на усіх ринках, без будь-яких змін чи її адаптації до ринків, які мають певні відмінно- сті. Отже, аналіз впливу глобалізації бізнесу на виробника товарів і послуг показує, що даний вплив відо- бражається, насамперед, на виборі та застосуванні підприємством того чи іншого комплексу маркетингу. До того ж, з поглибленням інтеграції підприємства у процес глобалізації тенденція в такому виборі більш спрямована убік стандартизованого виду маркетингового комплексу. Крім того, у такому випадку відбува- ється процес стандартизації ринкової пропозиції підприємства. Усе це дозволяє виробнику товарів і по- слуг цілеспрямовано поліпшувати своє положення на глобальному ринку й одержувати відчутні конкуре- нтні переваги в умовах розвитку глобалізації бізнесу. Іншим характерним фактором розвитку процесу глобалізації бізнесу, що здійснює прямий і істотний вплив на виробника є гіперконкуренція. Зазначимо, що гіперконкуренції, як і всім відкритим системам, характерна висока складність. Ступінь її істотно впливає на релевантні ознаки гіперконкуренції (багатоас- пектність, одночасність, динамізм, агресивність), ускладнює організацію і управління конкурентною бо- ротьбою в умовах глобалізації. Гіперконкуренція, як фактор розвитку глобалізації, породжує також суперечливість поводження на самому підприємстві. Це однаково стосується як галузі планування і прийняття рішень, так і кадрової по- літики. В умовах глобалізації наявність протиріч спричиняє кадрові наслідки, у тому числі серед управлінсь- кого персоналу виробника. Керівники повинні як ніколи раніше вміти розпізнавати протиріччя у власному поводженні і нейтралізувати їх. Зокрема, мова йде про особливу поведінку керівника, яку можна варіюва- Проблемы материальной культуры – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ 27 ти в широких межах залежно від поставленої задачі: від явно демократичного до авторитарного стилю. Глобалізація бізнесу суттєво впливає на поведінку торгових посередників. Крім того, в умовах глоба- лізації, через зростаючу поляризацію ринків, підсилюється поляризація форм виробництва. Нарешті, важ- ливим наслідком глобалізації бізнесу є зміна поведінки постачальників. Гіперконкуренція, як правило, ви- суває більш високі вимоги до постачальників. Цілком очевидно, що процес глобалізації бізнесу впливає на кожний із суб'єктів маркетингової мере- жі. Споживач товарів і послуг, як один із основних суб'єктів цієї мережі, теж не є виключенням. Всебічний аналіз особливостей розглянутого впливу на споживача, вивчення змін у поведінці споживача і споживчо- му попиті в умовах глобалізації бізнесу необхідні виробнику, що прагне правильно підібрати й ефективно застосувати свій комплекс маркетингу і маркетингову стратегію, щоб виправдано одержати в результаті значні конкурентні переваги. З огляду на це, надзвичайно велике значення для розробки концепції формування стратегії маркетингу підприємства в умовах розвитку процесу глобалізації бізнесу, полягає в тому, чи є гомогенізація спожив- чого попиту як результат цілеспрямованих дій виробників товарів і послуг у щодо стандартизації своєї пропозиції. Тобто, на сьогодні активно дискутоване питання, чи можуть виробники шляхом стандартизації пропозиції здійснювати який-небудь вплив на процес розвитку явища гомогенізації попиту? У випадку позитивної відповіді на дане питання виникає можливість і необхідність теоретичної розробки й дослі- дження механізму подібного впливу, виявлення критеріїв його оцінки й аналізу можливостей виміру. Проте, якщо ми погодимося з даним припущенням, то чітко проявляється інший, не менш важливий результат впливу процесу глобалізації бізнесу щодо споживача, а саме істотне зниження “влади спожива- ча” чи “сили попиту”. Це очевидно оскільки, виробник товарів і послуг, як результат своїх цілеспрямова- них дій, причому не тільки галузі маркетингу, формує споживчий попит за власними критеріями стандар- тизованої пропозиції, змушує споживача адаптувати свій попит до встановлених виробником правил й пропонованих стандартів. Необхідно відмітити ще деякі теоретичні аспекти й основні передумови явища гомогенізації спожив- чого попиту. Вважається, що головною передумовою гомогенізації попиту стала істотна зміна характеру конкурен- тного середовища підприємств, що у свою чергу обумовило не просто стандартизацію пропозиції і якості товарів іта послуг, а стандартизацію якості на найвищому рівні. Для сучасної конкурентної ситуації характерні багатоаспектність інтересів конкуруючих сторін, ди- намізм і агресивність. У науковій практиці з'явилося і закріпилося таке поняття як “гіперконкуренція”6 Причому, рушійні сили гіперконкуренції практично – глобалізація конкуренції, розмивання галузевих ко- рдонів, так звана технізація і дерегулювання ринків. За подібних умов важливими факторами успіху для підприємств є моніторинг індикаторів ринку, створення стратегічних союзів, гнучка адаптація до розвитку процесу глобалізації підприємництва, зрозуміло, можливий вплив на споживчий попит у разі поглиблення його гомогенізації. Вже сьогодні можна спостерігати ознаки того, що в майбутньому десятилітті вже не окремі господар- ські сектори, а системи управління підприємствами в цілому виявляться в зовсім новій конкурентній ситу- ації, яка розвиватиметься за новими ринковими правилами. Можливо, що поведінка учасників конкурент- ної боротьби зміниться докорінно. Отже, можна зробити висновок про те, що феномен гомогенізації споживчого попиту багато в чому визначається і тісно пов'язаний з розглянутим явищем гіперконкуренції в умовах глобалізації бізнесу. У цьому зв'язку необхідно відзначити, що розвиток процесу глобалізації на сьогодні йде у двох зустрічних напрямках. З одного боку, глобалізація конкуренції в сфері пропозиції виражається в інтеграції плануван- ня і співробітництві підприємств на світовому ринку, щоб протистояти іншим глобальним конкурентам. Так, спостерігається постійне зростання пропозиції з боку постачальників продукції, що глобально опе- рують на ринку на основі міжнародного поділу праці. З іншого боку, глобалізація конкуренції призводить гомогенізації попиту. Ще одним важливим фактором впливу глобалізації бізнесу на зміну споживчого попиту справедливо можна вважати зростання технізації у формі швидкого поширення інформаційної і комунікаційної техно- логій. Їх використання дозволяє створювати могутні інформаційно-комунікаційні системи, за допомогою яких усі процеси між підприємствами, торговцями, постачальниками і клієнтами можуть бути організова- ні і реалізовані швидше й ефективніше. У зв'язку з такими значними і важливими особливостями впливу процесу глобалізації на споживчий попит можна додатково рекомендувати підприємству звернути особливу увагу на наступні обставини: - особливого значення набувають фактори, що дають підприємству можливість гнучко й адекватно реа- гувати на раптові зміни у розстановці сил. Це означає, що керівництво підприємства повинне щораз приймати нове рішення відповідно до ситуації, що змінилася. При цьому не може бути заздалегідь за- планованих оптимальних рішень, у тому числі й щодо маркетингової стратегії; - до числа основних факторів успіху підприємства в умовах глобалізації і змін, що відбуваються в зв'яз- ку з цим, можна віднести моніторинг індикаторів ринку; - щоб реагувати на вплив глобалізації бізнесу на споживчий попит, підприємства повинні також мати 6 Під гіперконкуренцією розуміється така ситуація, коли підприємства в усе більшій мірі піддаються сукупному впли- ву раніше ізольованих один від одного конкурентних факторів в умовах глобалізації, що призводить до виникнення багатоаспектної, динамічної й агресивної конкуренції. Дикий О.В. ВПЛИВ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ БІЗНЕСУ НА ФОРМУВАННЯ КОНКУРЕНТНОГО СЕРЕДОВИЩА ПІДПРИЄМСТВА 28 можливість створювати рамкові умови для об'єднання в загальну мережу всіх партнерів, що беруть участь у процесі виробництва товарів та послуг; - ще однією ключовою для підприємства умовою адекватного і швидкого реагування на зміни спожив- чого попиту під впливом факторів глобалізації є правильна оцінка тимчасового параметру конкурен- ції. Це означає, що фактор успіху для компанії в умовах глобалізації при зміні навіть самого характеру споживчого попиту убік його гомогенізації полягає не в динамізмі як такому, а у свого роду відчутті часу, що виражається не тільки в оцінці шансів від використання інновацій, але й у своєчасній оцінці небезпеки, що виникає в результаті постійно зменшуваних життєвих циклів продуктів; - неодмінною передумовою ефективного реагування і впливу на зміни споживчого попиту є здатність підприємства до гнучкої адаптації до плинної ринкової ситуації. В умовах глобалізації ряд концепцій, наприклад у рамках внутріфірмового стратегічного планування, очевидно повинні бути критично пе- реглянуті. Будь-яке підприємство, що прагне ефективно діяти в умовах інтенсифікації процесу глобалізації по- винно уважно вивчити і врахувати при формуванні й реалізації власної стратегії та комплексу маркетингу фактори впливу глобалізації на споживчий попит. Як зазначалося раніше, глобалізація, з одного боку, характеризується зростаючою ідентичністю чи подібністю національних систем економічного регулювання й інститутів, у тому числі і державних, а та- кож конвергенцією національних державних політик Це відбувається в силу схвалених у багатобічному порядку моделей поведінки, способу дії і систем цінностей, включаючи єдність постулатів нових техноло- гій, гомогенізацію споживання і споживчого попиту, стандартизацію виробництва і пропозиції товарів і послуг Іншою характеристикою глобалізації є універсалізація і конвергенція підходів до прав людини, а також культур і загальнолюдських цінностей під впливом засобів масової інформації. Джерела та література 1. 6-й Європейський конгрес «Майбутнє Європи», тези доповідей. 2. Дикий О.В. Місце міжнародного маркетингу в глобальній економічній системі // Аграрна освіта і нау- ка. - 2002. - Том 2. №3-4. 3. Уотерман Р. Фактор обновления: Как сохраняют конкурентоспособность лучшие компании. - М.: Прогресс, 1988. 4. Dill W. Environment asan Influence on Management Autonomy Administrative Science Guaterly/-1958.- Vol.2.№3 5. Thompson A.A., Strickland A.J. Strategic Management: Consept and Cases. 1987 4-th ed. University of Ala- bama, Business Publication Inc., Plano, Texas. 6. Bourgeois L. Strategy and Enviroment: A Conceptual integration // Academy of Management . Rev. – 1980. –Vol. 5.- № 1. 7. Porter M.From Competitive Advantage to Corporate Strategy, HBR, May-June, 1987 8. Silber G. Interaktive Webung - Stuttgart, 1997 Захарченко В.И., Меркулов Н.Н., Саровская И.И. МОДЕЛЮВАННЯ РОЗВИТКУ ІННОВАЦІЙНОГО ВИРОБНИЦТВА Вступ. У процесі структурної перебудови й переходу до ринкових відносин, беручи до уваги кількісні методи прогнозування, особливого значення набуває розроблення моделей циклічного розвитку стосовно варіантів інноваційної політики на виробництві, оскільки саме випереджувальні технічні й технологічні нововведення сприяють подоланню структурних криз в економіці. Постановка завдання. Як форму опису процесу реалізації й поширення нових технологій вико- ристовуємо категорію життєвого циклу продукту й можливості економіко-математичного моделювання. Розроблення моделей циклічного розвитку виробництва ґрунтується на врахуванні взаємної динаміки системи циклів науково-технічного прогресу, а також соціально-економічних процесів: динаміка світової економічної системи й потреби суспільства в нових продуктах; перспективна потреба й стан ринкового попиту на певний продукт; адаптивність виробничої бази виробників продукту до нововведень; порівня- льна динаміка параметрів техніко-економічного рівня нововведень і їхня ефективність порівняно з кращи- ми вітчизняними та закордонними аналогами; структурні й тимчасові параметри нововведень; ресурсні характеристики нововведень. Основний зміст моделей циклічного розвитку виробництва становлять процеси зміни продуктів і тех- нологій, а також оптимізація ринкових рішень протягом усього життєвого циклу продукту, тобто визна- чення відповідних ринкових параметрів підприємства, яких йому варто дотримуватися, щоб або ма- ксимізувати прибуток, або мінімізувати витрати в умовах структурних і технологічних змін. Види інновацій. Під час розроблення варіантів інноваційної політики будемо дотримуватися альтер- нативної логіки планування: «ресурси - стратегії -цілі», а не традиційної - навпаки. Альтернативна («перевернена») логіка планування припускає, що першою чергою інвестиції треба спрямовувати на створення виробничого потенціалу для забезпечення готовності й адаптивності підпри- ємства в конкурентній боротьбі. Для промислових підприємств визначено такі типи інновацій: технологічних процесів; продукції, тоб- то зміна продукції, яку випускають, з погляду її кількості і якості; соціальні, тобто зміна фахового і квалі-
id nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-14231
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
issn 1562-0808
language Ukrainian
last_indexed 2025-12-07T13:32:20Z
publishDate 2006
publisher Кримський науковий центр НАН України і МОН України
record_format dspace
spelling Дикий, О.В.
2010-12-17T13:19:24Z
2010-12-17T13:19:24Z
2006
Вплив глобалізації бізнесу на формування конкурентного середовища підприємства / О.В. Дикий // Культура народов Причерноморья. — 2006. — № 78. — С. 23-28. — Бібліогр.: 8 назв. — укр.
1562-0808
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/14231
Данная статья демонстрирует анализ развития глобализации на современном этапе и определяет, что международный бизнес является мощным инструментом экономической интеграции страны в мировую экономику, а, соответственно, и инструментом глобализации как таковой. Международный бизнес как целевая детерминанта в виде прибыли реализуется через конкурентные преимущества предприятия при выходе за пределы национальных границ, используя такие дополнительные экономические возможности, как ресурсные особенности зарубежных рынков, их емкость, правовые, экономические, социо- культурные, демографические особенности других стран, специфику межгосударственных политических и экономических взаимоотношений и тому подобное. Показано, что процесс формирования единственного мирового хозяйственного пространства очень многогранен и противоречив – имеет двойственную природу. С одной стороны, идет глобализация и унификация деятельности, что в дальнейшем приводит к снижению многообразия. Из другой стороны, действуют локальные тенденции, которые способствуют многообразию культур, привычек, норм поведения, а также росту разницы в уровнях и образе жизни. В этом заключается парадокс современной экономики, которая одновременно стимулирует и усиливает и интеграцию, и дезинтеграцию.
Дана стаття демонструє аналіз розвитку глобалізації на сучасному етапі та визначає, що міжнародний бізнес є потужним інструментом економічної інтеграції країни у світову економіку, а, відповідно, й інструментом глобалізації як такої. Міжнародний бізнес як цільова детермінанта у вигляді прибутку реалізується через конкурентні переваги підприємства при виході за межі національних кордонів, використовуючи такі додаткові економічні можливості, як ресурсні особливості зарубіжних ринків, їх ємність, правові, економічні, соціокультурні, демографічні особливості інших країн, специфіку міждержавних політичних й економічних взаємовідносин тощо. Показано, що процес формування єдиного світового господарського простору дуже багатогранний та суперечливий – має двоїсту природу. З одного боку, йде глобалізація й уніфікація діяльності, що надалі призводить до зниження різноманіття. З іншого боку, діють локальні тенденції, які сприяють різноманіттю культур, звичок, норм поведінки, а також зростанню різниці в рівнях й способі життя. В цьому полягає парадокс сучасної економіки, яка одночасно стимулює й підсилює і інтеграцію, і дезінтеграцію.
uk
Кримський науковий центр НАН України і МОН України
Проблемы материальной культуры – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ
Вплив глобалізації бізнесу на формування конкурентного середовища підприємства
Article
published earlier
spellingShingle Вплив глобалізації бізнесу на формування конкурентного середовища підприємства
Дикий, О.В.
Проблемы материальной культуры – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ
title Вплив глобалізації бізнесу на формування конкурентного середовища підприємства
title_full Вплив глобалізації бізнесу на формування конкурентного середовища підприємства
title_fullStr Вплив глобалізації бізнесу на формування конкурентного середовища підприємства
title_full_unstemmed Вплив глобалізації бізнесу на формування конкурентного середовища підприємства
title_short Вплив глобалізації бізнесу на формування конкурентного середовища підприємства
title_sort вплив глобалізації бізнесу на формування конкурентного середовища підприємства
topic Проблемы материальной культуры – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ
topic_facet Проблемы материальной культуры – ЭКОНОМИЧЕСКИЕ НАУКИ
url https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/14231
work_keys_str_mv AT dikiiov vplivglobalízacííbíznesunaformuvannâkonkurentnogoseredoviŝapídpriêmstva