Технології накопичення енергії у складі інтелектуальних систем енергозабезпечення
Наводяться результати аналізу основних технологій накопичення енергії (ТНЕ) у перспективних інтелектуальних (на основі Smart Grid) системах енергозабезпечення. Представлено дані огляду ряду сучасних проектів цих технологій. Запропоновано декілька класифікацій ТНЕ за такими ознаками, як технологічно-...
Збережено в:
| Опубліковано в: : | Промышленная теплотехника |
|---|---|
| Дата: | 2017 |
| Автори: | , |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Інститут технічної теплофізики НАН України
2017
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/142376 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Технології накопичення енергії у складі інтелектуальних систем енергозабезпечення / Н.М. Фіалко, М.П. Тимченко // Промышленная теплотехника. — 2017. — Т. 39, № 4. — С. 44-54. — Бібліогр.: 29 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-142376 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
Фіалко, Н.М. Тимченко, М.П. 2018-10-06T16:54:06Z 2018-10-06T16:54:06Z 2017 Технології накопичення енергії у складі інтелектуальних систем енергозабезпечення / Н.М. Фіалко, М.П. Тимченко // Промышленная теплотехника. — 2017. — Т. 39, № 4. — С. 44-54. — Бібліогр.: 29 назв. — укр. 0204-3602 DOI: https://doi.org/10.31472/ihe.4.2017.07 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/142376 621.31+62-69 Наводяться результати аналізу основних технологій накопичення енергії (ТНЕ) у перспективних інтелектуальних (на основі Smart Grid) системах енергозабезпечення. Представлено дані огляду ряду сучасних проектів цих технологій. Запропоновано декілька класифікацій ТНЕ за такими ознаками, як технологічно-комерційна «зрілість», витрати на впровадження з урахуванням ризиків, ємність накопичувачів, час їхньої реакції тощо. Приводятся результаты анализа основных технологий накопления энергии (ТНЭ) в перспективных интеллектуальных (на основе Smart Grid) системах энергообеспечения. Представлены данные обзора ряда современных проектов этих технологий. Предложено несколько классификаций ТНЭ по таким признакам, как технологически коммерческая «зрелость», затраты на внедрение с учетом рисков, емкость накопителей, время их реакции и т.д. The outcome of the analysis of the main energy storage technologies (EST) for perspective intelligent (based on Smart Grid) energy supply systems are presented. More than 1600 projects of the EST were reviewed. A number of the EST classifications according to technologically commercial "maturity", costs of implementation, risks, capacity of storage devices, time of their response and discharge, etc. are proposed. uk Інститут технічної теплофізики НАН України Промышленная теплотехника Теплоэнергетические установки Технології накопичення енергії у складі інтелектуальних систем енергозабезпечення Energy storage technologies within the intellectual energy supply systems Article published earlier |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| title |
Технології накопичення енергії у складі інтелектуальних систем енергозабезпечення |
| spellingShingle |
Технології накопичення енергії у складі інтелектуальних систем енергозабезпечення Фіалко, Н.М. Тимченко, М.П. Теплоэнергетические установки |
| title_short |
Технології накопичення енергії у складі інтелектуальних систем енергозабезпечення |
| title_full |
Технології накопичення енергії у складі інтелектуальних систем енергозабезпечення |
| title_fullStr |
Технології накопичення енергії у складі інтелектуальних систем енергозабезпечення |
| title_full_unstemmed |
Технології накопичення енергії у складі інтелектуальних систем енергозабезпечення |
| title_sort |
технології накопичення енергії у складі інтелектуальних систем енергозабезпечення |
| author |
Фіалко, Н.М. Тимченко, М.П. |
| author_facet |
Фіалко, Н.М. Тимченко, М.П. |
| topic |
Теплоэнергетические установки |
| topic_facet |
Теплоэнергетические установки |
| publishDate |
2017 |
| language |
Ukrainian |
| container_title |
Промышленная теплотехника |
| publisher |
Інститут технічної теплофізики НАН України |
| format |
Article |
| title_alt |
Energy storage technologies within the intellectual energy supply systems |
| description |
Наводяться результати аналізу основних технологій накопичення енергії (ТНЕ) у перспективних інтелектуальних (на основі Smart Grid) системах енергозабезпечення. Представлено дані огляду ряду сучасних проектів цих технологій. Запропоновано декілька класифікацій ТНЕ за такими ознаками, як технологічно-комерційна «зрілість», витрати на впровадження з урахуванням ризиків, ємність накопичувачів, час їхньої реакції тощо.
Приводятся результаты анализа основных технологий накопления энергии (ТНЭ) в перспективных интеллектуальных (на основе Smart Grid) системах энергообеспечения. Представлены данные обзора ряда современных проектов этих технологий. Предложено несколько классификаций ТНЭ по таким признакам, как технологически коммерческая «зрелость», затраты на внедрение с учетом рисков, емкость накопителей, время их реакции и т.д.
The outcome of the analysis of the main energy storage technologies (EST) for perspective intelligent (based on Smart Grid) energy supply systems are presented. More than 1600 projects of the EST were reviewed. A number of the EST classifications according to technologically commercial "maturity", costs of implementation, risks, capacity of storage devices, time of their response and discharge, etc. are proposed.
|
| issn |
0204-3602 |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/142376 |
| citation_txt |
Технології накопичення енергії у складі інтелектуальних систем енергозабезпечення / Н.М. Фіалко, М.П. Тимченко // Промышленная теплотехника. — 2017. — Т. 39, № 4. — С. 44-54. — Бібліогр.: 29 назв. — укр. |
| work_keys_str_mv |
AT fíalkonm tehnologíínakopičennâenergííuskladííntelektualʹnihsistemenergozabezpečennâ AT timčenkomp tehnologíínakopičennâenergííuskladííntelektualʹnihsistemenergozabezpečennâ AT fíalkonm energystoragetechnologieswithintheintellectualenergysupplysystems AT timčenkomp energystoragetechnologieswithintheintellectualenergysupplysystems |
| first_indexed |
2025-11-27T00:41:50Z |
| last_indexed |
2025-11-27T00:41:50Z |
| _version_ |
1850783168569802752 |
| fulltext |
ISSN 0204-3602. Пром. теплотехника, 2017, т. 39, №444
ТЕПЛОЭНЕРГЕТИЧЕСКИЕ УСТАНОВКИ
УДК 621.31+62-69
ТЕХНОЛОГІЇ НАКОПИЧЕННЯ ЕНЕРГІЇ
У СКЛАДІ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНИХ СИСТЕМ ЕНЕРГОЗАБЕЗПЕЧЕННЯ
Фіалко Н.М., член-кореспондент НАН України, Тимченко М.П., канд. техн. наук
Інститут технічної теплофізики НАН України, вул. Желябова, 2а, Київ, 03680, Україна
Наводяться результати аналізу ос-
новних технологій накопичення енергії
(ТНЕ) у перспективних інтелектуальних
(на основі Smart Grid) системах енер-
гозабезпечення. Представлено дані
огляду ряду сучасних проектів цих
технологій. Запропоновано декілька
класифікацій ТНЕ за такими ознаками,
як технологічно-комерційна «зрілість»,
витрати на впровадження з урахуван-
ням ризиків, ємність накопичувачів, час
їхньої реакції тощо.
Приводятся результаты анализа ос-
новных технологий накопления энергии
(ТНЭ) в перспективных интеллектуаль-
ных (на основе Smart Grid) системах
энергообеспечения. Представлены дан-
ные обзора ряда современных проектов
этих технологий. Предложено несколь-
ко классификаций ТНЭ по таким при-
знакам, как технологически коммерче-
ская «зрелость», затраты на внедрение
с учетом рисков, емкость накопителей,
время их реакции и т.д.
The outcome of the analysis of
the main energy storage technologies
(EST) for perspective intelligent (based
on Smart Grid) energy supply systems
are presented. More than 1600 projects
of the EST were reviewed. A number
of the EST classifications according to
technologically commercial "maturity",
costs of implementation, risks, capacity of
storage devices, time of their response and
discharge, etc. are proposed.
Бібл. 29, табл. 2, рис. 6.
Ключові слова: енергозабезпечення, інтелектуальні мережі, технології накопичення енергії, енергетика з низьким
рівнем вуглецю.
N – кількість проектів;
Р – потужність
Індекси:
вст – встановлена;
Σ – сумарна
Скорочення:
АБ ‒ акумуляторна батарея;
ВЕС – вітрова електростанція;
ГАЕС – гідроакумуляційна електростанція;
ГВ – гаряче водопостачання;
ЄС – Європейський Союз;
ІСЕЗ – інтелектуальна система енергозабезпечення;
НВДЕ – нетрадиційні та відновлювані джерела енергії;
НДР – науково-дослідна робота;
ОЕС – Об’єднана енергетична система;
ПЕР – первинні енергетичні ресурси;
СЕС – сонячна електростанція;
СнПГ - синтетичний природний газ;
ТНЕ – технології накопичення енергії;
CAES – Compressed Air Energy Storage (накопичувач
енергії стисненого повітря);
DoE – Міністерство енергетики США;
ENTSO-E – Electricity Network Transmission System
Operators (electricity);
LAES – Liquid Air Energy Storage (накопичувач енергії
зрідженого повітря);
Р2G ‒ Power to Gas;
P2P ‒ Peer-to-Peer;
SDB-DoE – DoE Global Energy Storage Database;
SMES – Superconducting Magnetic Energy Storage
(надпровідниковий магнітний акумулятор енергії);
VPS ‒ Virtual Power Stations (віртуальна
електростанція).
Вступ
Завдання переходу на безкарбонову енергетику на
базі НВДЕ, основу яких складають джерела з природ-
но зумовленим переривчатим надходженням первинної
енергії (сонячні, вітрові установки), потребують впро-
вадження засобів накопичення енергії у масштабі по-
тужностей того ж порядку, що і сама генерація. З
огляду на це технології накопичення енергії (ТНЕ)
набувають ключового значення при скільки-небудь
помітних частках ВЕС, СЕС у енергобалансі країни.
При цьому заміщення традиційних (вертикально струк-
турованих) способів генерації і розподілу масштаб-
ною децентралізованою генерацією потребує розвитку
так званих інтелектуальних (на основі концепції Smart
Grid) систем енергозабезпечення [1-9]. В Україні керу-
вання генерацією здійснюється поки що за командами
диспетчерської служби, яка складає баланс потужності
енергосистеми згідно з пропозиціями енергогенерую-
чих компаній та енергозбутових організацій, проводить
резервування потужності, складає графіки генерації
електроенергії, веде облік виробленої та спожитої
ISSN 0204-3602. Пром. теплотехника, 2017, т. 39, №4 45
ТЕПЛОЭНЕРГЕТИЧЕСКИЕ УСТАНОВКИ
електроенергії, розраховує вартість виробленої
енергії1 та ін. (рис. 1) [10]. Очевидно, що таке регулю-
вання попиту/пропозиції електроенергії, по-перше, не
відповідає економічній суті універсальної економічної
моделі «попиту/пропозиції», яка описує процес
ціноутворення на ринку. По-друге, урівноважування
попиту/пропозиції «на добу вперед», що відповідає
описаній схемі керування генерацією, є неефективним
енергетично і економічно.
Ефективно інтегрувати зростаючі потужності
децентралізованої генерації з різнорідними НВДЕ мож-
ливо на основі ІСЕЗ. Така інтеграція потребує надання
кінцевим споживачам енергії функцій активного спожи-
вача. При цьому існуючі енергетичні системи, у тому
числі електричні і теплові мережі, об’єднуються в ме-
жах інтелектуальних енергетичних систем.
При створенні в Україні ІСЕЗ, що безпосередньо
пов’язано з інтеграцією до ЄС, слід враховувати ряд
положень. По-перше, інтегруватися (наприклад, ОЕС
України до ENTSO-E) доведеться не в сучасні (рис. 1а),
а в майбутні (з горизонтом від п’яти років) енергетичні
інфраструктури ЄС (рис. 1b) з домінуючою роллю
ІСЕЗ. Сьогодні їх профіль тільки визначається і перед
вітчизняним розробником постає завдання передбачи-
ти як характер, так і наслідки прийдешніх масштабних
змін енергетики Заходу і розвинутого Сходу. При цьому
структура енергетики в техніко-технологічному аспекті
має бути перебудована. На рис. 1b наведена спрощена
схема гнучкої енергетичної системи на базі третього
покоління Smart Grid. Відповідно з даними С.П. Дени-
сюка [6], Smart Grid 3.0 базується не тільки на принципі
децентралізованого керування, а ще й на принципі peer-
to-peer (Р2Р), тобто рівноправності у контексті ІСЕЗ
споживача і постачальника та інших учасників енер-
гетичного ринку, що дозволить реалізувати так званий
роумінг енергії, продаж/закупівлю енергії у будь-якого
виробника, а виробнику продавати свою енергію будь-
якому споживачу. У такий спосіб реалізується закон
економіки про урівноваження «попиту та пропозиції».
Рис. 1. Схеми енергозабезпечення у загальному вигляді:
а) ‒ традиційна схема енергозабезпечення ОЕС України (за [10]) та ENTSO-Е, початок 21 століття:
b) одна із вірогідних схем енергозабезпечення ENTSO-Е на базі ІСЕЗ Smart Grid 3.0 та множин активних
споживачів;
1 ‒ магістральні та розподільчі мережі; 2 ‒ засоби телекомунікації;
3 ‒ інфраструктура, яка реалізує архітектуру ІСЕЗ (за [2-4, 6-8]).
По-друге, при модернізації національної енергоси-
стеми слід виходити із сучасних і перспективних осо-
бливостей структури генерації енергії, енергоспожи-
вання і енергетичного балансу саме України, а не інших
(нехай і розвинутих) країн.
По-третє, при модернізації енергопостачання (енер-
гопостачання у широкому сенсі – теплопостачання й
електропостачання) слід засвоїти закордонний досвід.
При цьому на особливу увагу заслуговує аналіз розвит-
ку ТНЕ, як ключової складової ІСЕЗ.
Метою даної роботи є аналіз існуючих (комерційно
«зрілих») та перспективних технологій накопичення
енергії для потреб компенсації нерівномірності добово-
го графіка навантажень енергетичної системи і розвитку
безкарбонової енергетики, в балансі якої велика част-
ка генерації належить нетрадиційним відновлюваним
джерелам, що характеризуються переривчатим надход-
женням первинної енергії та стохастичною поведінкою
на тлі добових і сезонних циклів, а також генерацією,
розподілом і споживанням енергії в рамках концепції
інтелектуальних енергетичних систем.
Основна частина
Стан питання. Характерною рисою сучасної енер-
гетики є зростання частки децентралізованої генерації
і, як наслідок, потреба в акумулюванні різних видів
енергії (механічної, теплової, електричної, хімічної,
електрохімічної, термохімічної, кінетичної, потенційної
тощо) та в деяких випадках в її «ітераційній»
1Тарифна політика не входить до сфери компетенції диспетчерської структури. Ця обставина є одним із інституціональних бар’єрів при
впровадженні в Україні майбутніх ІСЕЗ.
ISSN 0204-3602. Пром. теплотехника, 2017, т. 39, №446
ТЕПЛОЭНЕРГЕТИЧЕСКИЕ УСТАНОВКИ
трансформації. В країнах з високою часткою НВДЕ-
генерації (наприклад, в Данії, Німеччині, Австрії)
формуються окремі галузі високотехнологічних нако-
пичувачів енергії.
У США ємність накопичувальних станцій щорічно
подвоюється протягом останніх чотирьох років (рис. 2).
За даними DoE (Міністерства енергетики США), світова
сумарна потужність накопичувачів енергії досягла при-
близно 200 ГВт. У ряді країн ресурс накопичувачів
енергії (зокрема, їх потужність та сумарна ємність) є
помітною часткою електроенергобалансу.
Рис. 2. Динаміка загальної ємності накопичувальних
пристроїв у США згідно з [ 15 ].
1 ГАЕС
2 Акумуляторні батареї Pb-кислотні
3 "Ямні" накопичувачі
4 Накопичення холодної води
5 Підземні накопичувачі
6 Побутові нагрівачі з накопичувачами ГВ
7 Накопичення енергії стиснутого повітря (CAES)
8 Акумуляторні батареї Na-S
9 Накопичення льоду
10 Маховики низькошвидкісні
11 Розплавлена сіль
12 Акумуляторні батареї на основі Li
13 Акумуляторні батареї проточні
14 Маховики високошвидкісні
15 Іоністори (суперконденсатори)
16 Надпровідниковий магнітний акумулятор (SMES)
17 Адіабатичний накопичувач енергії
стисненого повітря (CAES)
Таблиця 1. Основні технології і засоби накопичення
енергії за [14-24]
В табл. 1 наведено список найбільш важли-
вих технологій накопичення енергії, упорядкований
за ступенем їх поточної технологічно-комерційної
готовності («зрілості», доступності) до впроваджен-
ня. Усі перераховані у таблиці технології перебувають
на різних фазах життєвого циклу НДР – на дослідній,
впроваджувальній, натурній, демонстраційній,
комерційній. Перелік ТНЕ в табл. 1 починається з ГАЕС –
найбільш відомих та потужних засобів акумуляції, і
закінчується пошуковою технологією термохімічного
накопичення1. Остання ще не вийшла за рамки пооди-
ноких малопотужних і відносно дешевих лаборатор-
них установок. Стадії розробок усіх інших технологій
зберігання енергії, що розглядаються, розташовуються
у діапазоні між вказаними технологіями.
Щодо аналізу ТНЕ, то на особливу увагу заслуговує
підхід, згідно з яким вказані технології відображаються
параметричною кривою в площині двох комплексних
параметрів – «комерційно-технологічна зрілість» та
«потреба у капітальних витратах, помножених на ри-
зики». Даний підхід було нещодавно запропоновано
Б. Декуром, Р. Дебарре [16-17] при систематизації чис-
ленних технологій одержання, накопичення Гідрогену
та його подальшого розподілення і енергетичного
споживання. Цей підхід поширився на всі види ТНЕ і
застосовується в межах даної роботи.
Технології накопичення енергії:
загальна інформація та її джерела.
Створення ТНЕ та їх впровадження є, як вже
відмічалося, пріоритетним завданням сучасних енер-
гетичних секторів промисловості. Велику увагу цьо-
му питанню приділяє міністерство енергетики США
(DoE), яке підтримує проект «DoE Global Energy Storage
Database» (далі SDB-DoE) [15], що є докладним і ма-
буть єдиним з певного погляду виданням. На серпень
2017 року SDB-DoE містила відомості про 1636 проектів
і діючих об’єктів ТНЕ зі встановленою потужністю
193,293 ГВт із 76 країн та Антарктиди. База включає
добре структуровані за 107 ознаками дані про кожний
проект або об’єкт накопичення енергії. В SDB-DoE
розглядаються п’ять основних типів накопичуваль-
них технологій: електрохімічна, електромеханічна,
накопичення теплоти, накопичення Гідрогену і
гідроакумулювальна електростанція (ГАЕС). Вказана
база даних регулярно, але нерівномірно обновлюється.
На рис. 3 згідно з базою даних SDB-DoE показа-
но ранжування за убуванням потенціалу ТНЕ перших
1 Під технологією термохімічного накопичення тут і далі розуміється технологія використання оборотних хімічних реакцій у таких природ-
них та штучних речовинах, як силікагелі, цеоліти та гібридні матеріали [25].
ISSN 0204-3602. Пром. теплотехника, 2017, т. 39, №4 47
ТЕПЛОЭНЕРГЕТИЧЕСКИЕ УСТАНОВКИ
20 країн із загального списку. За наведеними даними
першим трьом країнам списку (КНР, Японія, США)
належить майже половина світової ємності акумуляції
(43,6 %), а першим 16 країнам (≈ 20 % країн списку)
відповідає майже 80 % усього потенціалу акумуляції.
Останнє співвідношення відображає принцип
(емпіричне правило) Парето, згідно з яким для багатьох
явищ ≈ 80 % наслідків спричиняються ≈ 20 % причин.
У табл. 2 наведено оглядові дані щодо характе-
ристик проектів технологій акумуляції тимчасових
надлишків енергії на електростанціях, у тому числі VPS ‒
віртуальних електростанцій, згідно з SDB-DoE. В
представлених матеріалах враховано накопичувачі ос-
новних видів енергії: електричної, теплової, хімічної,
гравітаційної, потенційної, кінетичної енергії (у тому
числі на основі супермаховиків Гуліа) та енергії стис-
неного повітря.
Рис. 3. Ранжування країн за величиною номінальної потужності накопичувальних пристроїв та відомості
про кількість проектів з накопичення енергії згідно з SDB-DoE [14].
Таблиця 2. Технології накопичення енергії та встановлена потужність відповідних накопичувачів (за даними
SDB-DoE)1
Тип або приклад
Кількість
проектів N
Встановлена
потужність Рвст,
N N/NΣ, % Рвст,МВт Рвст./РΣ,%
1. Електрохімічна
(Li-іонна, Pb-кислотна, Na-S,…) 993 60,7 3279 1,7
2. Гідроакумулювальна
(на базі ГАЕС) 352 21,5 183800 95,1
3. Накопичення теплоти
(холоду) 206 12,6 3622 1,9
4. Електромеханічна
(стиснене повітря, маховики) 70 4,3 2616 1,3
5. Накопичення рідкого Н2 13 0,8 18 0,0
6. Накопичення рідкого повітря 2 0,1 5 0,0
Разом NΣ=1636 100 РΣ =193340 100,0
До недавнього часу вважалося, що в енергетиці
найефективнішою технологією накопичення енергії
є гідроакумулювальна. У світі левова (95,1 %) част-
ка енергії, що акумулюється, належить ГАЕС. В
1 У базі даних наводяться відомості про проекти, які побудовані або будуються. При цьому не враховано бізнес-проекти, число яких стрімко
зростає
перспективі ситуація може кардинально змінитися у
зв’язку з розвитком децентралізованої генерації на базі
НВДЕ і відповідним зростанням децентралізованих
засобів накопичування енергії. В період 2013-2016 років
ISSN 0204-3602. Пром. теплотехника, 2017, т. 39, №448
ТЕПЛОЭНЕРГЕТИЧЕСКИЕ УСТАНОВКИ
у США не було побудовано жодної ГАЕС і весь приріст
накопичувальної ємності було одержано виключно за
рахунок новітніх високотех-нологічних станцій акуму-
лювання. Сьогодні, як можна бачити з табл. 2, бурхли-
вого розвитку набувають технології електрохімічного
акумулювання енергії (на базі Li-іонних, Na-S та інших
акумуляторів).
Велику увагу аналізу проблеми ТНЕ приділяє
відомий центр з вивчення ринку інновацій Блумберга
(США) [26-28]. В Євросоюзі останнім часом питаннями
розвитку ТНЕ опікується Європейська асоціація нако-
пичення енергії. В середині травня 2017 року асоціація
повідомила про початок реалізації проекту «Варіанти
трансформації та накопичення» тривалістю 2,5 роки
з загальним бюджетом 11,8 млн. євро [29]. Однією з
його фокусних точок є пошук інноваційних методів і
засобів накопичення енергії та визначення сучасної ролі
накопичувачів енергії в системах її передачі.
В даний час майже у кожній європейської країні є
центри з розробки та впровадження ТНЕ. В Німеччині ‒
це платформа Agora, у Франції таку функцію виконує
Інститут енергії (ІЕ), заснований Schlumberger Business
Consulting (SBC) [16-17], тощо.
Класифікації технологій накопичення енергії
Класифікації ТНЕ внаслідок їх складної структу-
ри можуть будуватися за багатьма ознаками і запита-
ми. Вдалою, як відомо, вважається систематизація за
формалізованими причинно-наслідковими зв’язками.
Цьому принципу систематизації відповідає вищезгада-
не упорядкування сучасного спектру ТНЕ за двома ком-
плексними факторами, запропонованими Б. Декуром і
Р. Дебарре.
Перший фактор – фактор «технологічно-
комерційної зрілості», виражає готовність розробки до
впровадження. Слід зазначити, що вказана «Оцінка рівня
готовності» ТНЕ є не тільки показником її технологічної
«зрілості», але й рентабельності використання. На
рис. 4. по горизонтальній осі основні ТНЕ (в кількості
20) розміщуються згідно зі ступенем їх завершеності
й відповідно їх технологічно-комерційної здатності до
впровадження. За цим фактором здійснювалося також
упорядкування ТНЕ, наведене в табл. 1.
На вертикальній осі рис. 4 відображаються
капітальні інвестиційні витрати на впровадження ТНЕ
з врахуванням ризиків різної природи. Тобто на цій осі
представлено скориговані фактором ризиків приведені
капітальні витрати. Саме вказані витрати слугують
певним інтегрованим індикатором при дослідженні,
розробці, випробуванні, атестуванні та доведенні роз-
робки до впровадження.
Як видно з рис. 4, крива «зрілості» має дзвіноподібну
форму, на якій виділяються три зони, позначені римсь-
кими цифрами. Зона І (позиції за номерами 13-20,
табл. 1) відповідає фазі науково-дослідних робіт та
перевірці принципів дії ТНЕ. Вартість технологій, які
відповідають першій зоні, визначається витратами
на створення лабораторного або експериментально-
го обладнання, моделювання та проведення комплексу
досліджень. В цій зоні налічуються вісім ТНЕ, а саме:
технології термохімічного накопичення, синтезу при-
родного газу (СнПГ), накопичення Гідрогену як продук-
ту електролізу, адіабатичного накопичення енергії стис-
неного повітря (CAES), надпровідникового магнітного
акумулювання (SMES), технології на базі іоністорів
(суперконденсаторів), високошвидкісних маховиків та
проточного акумулятора.
Рис. 4. Крива «зрілості», або розподіл технологій накопичення енергії в площині двох факторів ‒
фактору «комерційно-технологічної зрілості» (вздовж осі «Оцінка рівня готовності») та фактору капітальних витрат і
ризиків (вісь ординат), за [16-17, 19-20]:
АБ ‒ акумуляторна батарея; ВШ та НШ ‒ високо- та низькошвидкісні (маховики);
СнПГ ‒ синтетичний природний газ; CAES (Compressed Air Energy Storage) ‒ накопичувач енергії стиснутого повітря;
SMES (Superconducting Magnetic Energy Storage) ‒ надпровідниковий магнітний акумулятор;
І ‒ зона ТНЕ, які знаходяться у фазі НДР і ще не тестовані на предмет практичного використання в реальних умовах;
ІІ ‒ зона ТНЕ, які знаходяться у фазі тестування в демонстраційних та пілотних проектах;
ІІІ ‒ зона ТНЕ, які мають комерційне застосування;
○ ‒ ТНЕ з накопиченням теплової енергії; ●‒ ТНЕ з накопиченням електричної енергії.
ISSN 0204-3602. Пром. теплотехника, 2017, т. 39, №4 49
ТЕПЛОЭНЕРГЕТИЧЕСКИЕ УСТАНОВКИ
Згідно з даними, наведеними на рис. 4, в межах зони
І більшому рівню готовності технології відповідають
більші потреби у витратах, скориговані фактором ризи-
ку. Дійсно, технології з низьким рівнем готовності пере-
бувають на стадії дослідження та лабораторних випро-
бувань, що здійснюються відносно невеликим коштом.
Більш високий рівень готовності ТНЕ (область зони І,
наближена до максимуму кривої «зрілості» проектів)
характеризується значними витратами, які сягають
максимуму на межі зон І і ІІ. Це пов’язано з тим, що
вартість робіт за такими проектами з їх наближенням
до стадії виготовлення натурних та промислових зразків
суттєво зростає.
За результатами робіт на цьому етапі (зона І на рис. 4)
приймаються рішення щодо подальших планів за про-
ектом. А саме, робиться висновок відносно переведен-
ня проекту на стадію промислової апробації в реальних
умовах, стадію його удосконалення або консервації.
Тобто в решті решт приймаються рішення щодо пер-
спектив комерціалізації проектів.
У цілому технології зони І характеризуються
відносно високими ризиками і порівняно невеликою
інноваційною привабливістю. При цьому в межах даної
зони кількість інноваційних пропозицій зменшується
в напрямку від максимуму кривої «зрілості» до
мінімального значення готовності проекту на почат-
ку даної зони. Так, за даними SDB-DoE, наведеними в
табл. 2, в світі налічується 13 проектів щодо технології
одержання Гідрогену і лише два проекти щодо одер-
жання синтетичного природного газу. Звертає на себе
увагу технологія термохімічного накопичення, що
відповідає початку зони І на рис. 4. Перспективи її
практичного використання стримуються надто високою
вартістю відповідного демонстраційного проекту та
невизначеністю майбутньої прибутковості. Слід однак
зазначити, що розробка науково-технічних засад даної
технології привертає увагу наукової громадськості, про
що свідчить значна кількість публікацій [25].
У зоні ІІІ (рис. 4) розташовані «зрілі» та відлагоджені
ТНЕ. Їх відмінною рисою є те, що вони вже мають ши-
роке розповсюдження і сталий комерційний інтерес,
тобто характеризуються не тільки технологічною, а ще
і «бізнесовою зрілістю». Ризики щодо цих технологій
відносно невеликі, питома вартість їх впровадження не
перевищує середньогалузевих для енергетики значень,
термін окупності є цілком прийнятним, а фінансування
проектів – доступним не тільки для державних, але й
для інвестиційних фондів.
Зона ІІ за основними ознаками є перехідною між
зонами І та ІІІ. Її утворюють ТНЕ, які вже перебувають
на стадії непоодиноких демонстраційних та пілотних
проектів і реалізовані в виробничих умовах. За пев-
них обставин вони можуть приносити відчутний при-
буток. Успішні ТНЕ зони ІІ відрізняються тим, що
їх питома вартість у часі падає, а відтак, доступність
зростає. Відповідно на рис. 4 положення цих технологій
зміщується вправо вздовж осі «Оцінка рівня го-
товності». Яскравим прикладом таких успішних
технологій є Li-іонні акумуляторні батареї. Їх застосу-
вання у багатьох сферах носить серійний або навіть ма-
совий характер. Так, масовим є використання Li-іонних
батарей у інформаційно-технологічному секторі – ноут-
буках, стільниковому зв’язку тощо. Наприклад, за пер-
шу половину 2017 року телефонів Iphone 6 вироблено
вже 10 млн. штук. Їх сумарна постійна потужність впро-
довж стандартного навантаження, яке тестується протя-
гом 15 хвилин, оцінюється ≈ 280 МВт. Ще одним при-
кладом застосування Li-іонних батарей є електромобілі.
Лінійка електромобілів вже нараховує 5...6 серійних
брендів, а на кінець 2016 року їх загальне виробницт-
во досягло 2 млн. При середній ємності автомобільної
батареї 50 кВт·год, їх сумарна постійна потужність впро-
довж 15 хвилин для наявного автопарку відповідає 400
ГВт. Тим не менш спроби створити Li-іонну батарею,
прийнятну для енергопотреб домогосподарства, поки
що не стали успішними. Обіцяна у 2015 році І. Маском
«Гігафабріка», призначена для масового випуску 7-10
кВт·год «Тесла» – подібних акумуляторів для домогос-
подарств, не тільки не працює, а її будівництво навіть
не перейшло до активної фази. Очевидно, ціни на такі
батареї при відносно малому терміні їх працездатності,
все ще не конкурентні у порівнянні з традиційними за-
собами енергозабезпечення домогосподарств.
З аналізу даних, наведених на рис. 4, випливає та-
кож, що більшу частину розроблюваних технологій ста-
новлять технології прямого накопичення електричної
енергії – 13 з 20 технологій. Щодо технологій нако-
пичення теплової енергії, то на кривій «технологічної
зрілості» їх налічується лише 7. При цьому майже всі
технології, пов’язані з накопиченням теплової енергії,
відповідають зонам ІІ і ІІІ кривої «зрілості», тобто пе-
ребувають на стадії практичної реалізації. Переважну
ж більшість технологій, що відповідають зоні І даної
кривої, тобто пошуковим НДР, становлять розробки
електроакумуляторів.
Загальне уявлення про спектр найбільш досліджених
ТНЕ надає рис. 5. За принципами накопичення енергії
звичайно виділяють п’ять типів технологій, які в свою
чергу розподіляються на дві категорії. Першу з них
складають технології прямого накопичення електричної
енергії з можливістю її подальшого використання.
До даної категорії входить два типа технологій: елек-
трохімічна технологія, яка включає класичні та новітні
технологій акумулювання енергії електрохімічної при-
роди ‒ свинцово-кислотні, Li-іонні, натрієво-сірчані
акумулятори, проточні редокс-акумулятори тощо, та
електрична технологія, в якій енергія накопичується
безпосередньо в іонисторах (суперконденсаторах), в
надпровідникових магнітних акумуляторах SMES та ін.
До другої категорії ‒ непрямого накопичення
електричної енергії ‒ відносяться інші три типи ТНЕ –
механічні, хімічні та термічні. Тут тимчасові надлиш-
ки електричної енергії утилізуються шляхом їх пере-
творення в інші форми енергії, наприклад, у теплоту,
хімічну енергію горючих речовин тощо. В деяких ви-
падках можливе рекурентне одержання електричної
енергії (наприклад, в ГАЕС).
В технологіях накопичення енергії механічного
ISSN 0204-3602. Пром. теплотехника, 2017, т. 39, №450
ТЕПЛОЭНЕРГЕТИЧЕСКИЕ УСТАНОВКИ
типу «надлишкова» енергія використовується для таких
цілей: а) накопичення потенціальної енергії шляхом пе-
рекачування води до верхнього басейну ГАЕС; б) стис-
нення повітря (CAES ‒ Compressed Air Energy Storage), у
тому числі в адіабатичному варіанті, або його зрідження
(LAES ‒ Liquid Air Energy Storage); в) акумулювання
кінетичної енергії при розкрутці супермаховиків.
Щодо ТНЕ хімічного типу, то тут йдеться про такі
технології, як накопичення Гідрогену, одержаного при
електролізі води, а також синтетичного метану, аміаку,
метанолу тощо з їх подальшим паливним або іншим ви-
користанням.
Технології накопичення енергії термічного типу ха-
рактеризуються акумулюванням безпосередньо теплової
енергії у явній формі (гаряча вода, високотемпературні
рідини, розплави солей тощо) або у прихованому вигляді
(теплота фазового переходу, гідратація, розчинення та
ін.). До технологій даного типу відносяться технології,
що базуються на використанні оборотних хімічних
реакцій з яскраво вираженим термічним ефектом.
Як вже зазначалося, згідно з базою даних SDB-DoE
в світовій енергетичній практиці нараховується понад
1600 проектів, що стосуються різних типів акумулюван-
ня енергії. Вони складають ринок технологій зберігання
енергії, який можна упорядкувати на три групи за
ємністю і часом реакції. Крім того можна виділити дві
області застосування цих технологій (рис. 6).
Акумуляторні батареї, іоністори та маховики утво-
рюють групу короткотермінових накопичувачів енергії.
Їх призначення гасити коливання та флуктуації частоти
генерації електроенергії.
Групу середньотермінових накопичувачів склада-
ють акумуляторні батареї, зокрема, проточні редокс-
акумулятори, ГАЕС, а також термохімічні накопичувачі.
Вони беруть участь у стабілізації добових циклів енер-
гопостачання. До групи довготривалих відносяться
теплові накопичувачі та перетворювачі електроенергії
в горючі гази (Гідроген, P2G та ін.). Як приклад тепло-
вих накопичувачів даної групи можна навести сезонні
акумулятори ямного типу об’ємом до 100 тис. м3,
будівництво яких характерно для Данії, де значною є
частка ВЕС.
На завершення слід відзначити, що наведений
аналіз та класифікації ТНЕ покликані сприяти орієнтації
в їх широкому спектрі та допомагати в обґрунтованому
виборі необхідних технічних рішень.
Рис. 5: Основні технології накопичення енергії : АБ ‒ акумуляторна батарея;
СнПГ ‒ синтетичний природний газ; CAES (Compressed Air Energy Storage) ‒ накопичувач енергії
стиснутого повітря; LAES (Liquid Air Energy Storage) ‒ накопичувач енергії зрідженого повітря;
SMES (Superconducting Magnetic Energy storage) ‒ надпровідниковий магнітний акумулятор.
ISSN 0204-3602. Пром. теплотехника, 2017, т. 39, №4 51
ТЕПЛОЭНЕРГЕТИЧЕСКИЕ УСТАНОВКИ
Рис. 6. Часові характеристики та області застосування трьох груп технологій і
засобів накопичення енергії.
Висновки
1. Виконаний аналіз технологій накопичення
енергії свідчить про те, що даний клас технологій є важ-
ливим інструментом розвитку низькокарбонової енер-
гетики на базі НВДЕ та необхідною умовою створення
інтелектуальних систем енергозабезпечення.
2. Огляд наявних проектів технологій акумулюван-
ня тимчасових надлишків енергії згідно з базою даних
SDB-DoE (понад 1600 проектів) показав, що останнім
часом найбільш бурхливо розвиваються технології
електрохімічного акумулювання (60,7% проектів);
стійкий інтерес викликають гідроакумулювальні
технології (21,5 % проектів); значна увага приділяється
також технологіям накопичення теплоти (12,6 %).
3. Виконано класифікацію технологій накопичення
енергії за двома факторами: «технологічно-комерційна
зрілість» та інвестиційні витрати на впровадження з
урахуванням ризиків різної природи. У вказаних факто-
рах-координатах побудовано так звану криву «зрілості»,
в якій виділено три основні зони за рівнем готовності
технологій. Проведено аналіз характерних особливо-
стей технологій накопичення для кожної зони.
4. Розглянуто спектр традиційних та перспектив-
них технологій накопичення енергії, що поділяються
на п’ять типів (електрохімічна, електрична, механічна,
хімічна та термічна) з відповідними підтипами. На-
ведено дані про розподіл розглянутих технологій на
дві категорії – прямого та непрямого накопичення
електроенергії.
5. Наявні технології накопичення енергії упо-
рядковано у три групи за ємністю та часом реакції:
швидкодіючі з тривалістю живлення від часток секунди
до кількох десятків хвилин, а також ті, що беруть участь
у більш тривалих добових та сезонних циклах енергоза-
безпечення.
ЛІТЕРАТУРА
1. Кириленко О.В., Якименко Ю.І., Жуйков В.Я.,
Денисюк С.П. Перетворювачі параметрів електроенергії
в Smart системах енергетики // Спец. випуск Праць Ін-
ту електродинаміки НАН України (Матеріали І Міжн.ї
наук.-техн. конференції «Інтелектуальні енергетичні си-
стеми – ІЕС’10») – К.: ІЕД НАНУ, 2010. – C. 17–23.
2. Стогній Б.С., Кириленко О.В., Денисюк С.П.
Інтелектуальні електричні мережі електроенергетич-
них систем та їхнє технологічне забезпечення // Техн.
електродинаміка. 2010, № 6. – С. 44–50.
3. Стогній Б.С., Кириленко О.В., Баталов А.Г.,
Денисюк С.П. Технологічний базис інтелектуальної
об’єднаної енергетичної системи України // Пр. Ін-ту
електродинаміки НАН Украї-ни: Зб. наук. пр. Спец. ви-
пуск. Ч. 1 – К.: ІЕД НАНУ, 2011.– С. 20–31.
4. Денисюк С.П. Формування технологічного ба-
зису модернізації розподільних електричних мереж на
основі концепції SmartGrid // Енергетика: економіка,
технології, екологія, 2012, № 1. – С. 90- 97.
5. Стогній Б.С., Кириленко О.В., Праховник А.В.,
Денисюк С.П. Еволюція інтелектуальних електрич-
них мереж та їхні перспективи в Україні. // Техн.
Електродинаміка. – 2012. – № 5. – С. 52–67.
6. Денисюк С.П. Технологічні орієнтири реалізації
концепції Smart Grid в електроенергетичних системах
// Енергетика: економіка, технології, екологія. – 2014.–
№1(35). С. 7–21.
7. Интеллектуальные электроэнергетические си-
стемы: элементы и режимы / Под общ. ред. А. В. Ки-
риленко. К.: ІЕД НАНУкраїни, 2014. – 409 с.
8. Інтелектуальні електричні мережі: елементи
та режими / За заг. ред. О.В. Кириленко . К.: ІЕД НАН
України, 2016. – 400с.
ISSN 0204-3602. Пром. теплотехника, 2017, т. 39, №452
ТЕПЛОЭНЕРГЕТИЧЕСКИЕ УСТАНОВКИ
9. Кириленко О.В., Денисюк С.П., Танкевич
С.Є., Базюк Т. М. Інформаційне та нормативне за-
безпечення організації мультиагентного керування
електроенергетичної системи із активним споживачем
// Інформаційні технології та комп’ютерна інженерія,
2016, № 1. – С. 29-34.
10. Сотник М.І., Хованський С.О. Організаційні ос-
нови енергозабезпечення підприємств. Суми: Вид-во
СумДУ, 2009. - 132 с.
11. Енергоощадна технологія електро-
теплоакумуляційного обігріву в житлово-комунальному
та аграрно-промисловому комплексах України. / Ред.
Д.Й. Розинський. Авт.: Д.Й. Розинський, В.Д. Іоргачов,
С.Я. Меженний, М.М. Меркулов, В.В. Оксак, М.П. Тим-
ченко, С.М. Тітенко – К.: Видавництво Купріянова О.О. –
2007. – 272 с.
12. Сучасний стан і основні напрямки застосуван-
ня електричної енергії для теплопостачання в Україні
/ Ред. А.А. Долінський, Д.Й. Розинський. Авт.: А.А.
Долінський, М.П. Тимченко, Д.Й. Розинський. – К.: Ви-
давництво Купріянова О.О. – 2009. – 252 с.
13. Тепловые режимы помещений при экологи-
чески чистом теплоаккумуляционном напольном ото-
плении /Л.Ф. Черных, Н.М. Фиалко, Д.И. Розинский,
В.И. Савенко. − Киев: София-А, 2014. – 416 с.
14. The DOE Global Energy Storage Database [елек-
тронний ресурс] http://www.energystorageexchange.org
15. U.S. Energy storage monitor [електронний ре-
сурс] http://energystorage.org/energy-storage/us-energy-
storage-monitor
16. Decourt B., Debarre R. Carbon Capture and
Storage: Bringing Carbon Capture and Storage to Market. /
Series: Leading the energy transition. SBC, Institute Energy,
Paris, 2013. – 59 p.
17. Decourt B, Debarre R. Electricity Storage: Factbook.
Schlumberger Business Consulting Energy Institute, Paris,
2013. – 98 p.
18. The future role and challenges of Energy Storage.
DG ENER Working Paper//European Commission
Directorate-General For Energy/ - 36 p. [електронний ре-
сурс] https://ec.europa.eu/energy/¬sites/ener/files/energy_
storage.pdf).
19. Technology Roadmap: Energy Storage. International
Energy Agency, Paris, 2014. ‒ 64 p.
20. Розкладка Дорожньої карти "Energy Storage"
[електронний ресурс] https://www.iea.org/me-dia/
freepublications/technologyroadmaps/foldout/FOLDOUT_
TechnologyRoadmapEnergystorage_2014.pdf
21. Landry M., Gagnon Y. Energy Storage: Technology
Applications and Policy Options / In: Energy Procedia 2015,
79.- p.315 – 320.
22. E-storage: Shifting from cost to value wind and
solar applications 2016. World Energy Council, 2016 – 27 p.
23. World Energy Resources Full report. World Energy
Council, 2016 – 1028 p.
24. Storing energy: With special reference to renewable
energy sources / Letcher T.M. (Ed.). Amsterdam: Elsevier,
2016 – 590 pp.
25. Lele F. A.Thermochemical Heat Storage System for
Households, Springer International Publishing AG, 2016 –
225 p.
26. Liebreich M. Bloomberg: New Energy Finance
Summit, New York, 14 April 2015 [електронний ресурс]
https://sitecstatement.files.wordpress.com/2016/02/44-
bloomberg-new-energy-finance-april-2015-bloomberg-
new-energy-finance-summit.pdf.
27. Liebreich M. Bloomberg: New Energy Finance
Summit, New York, 5 April 2016 [електронний ресурс]
http://www.bbhub.io/bnef/sites/4/2016/04/BNEF-Summit-
Keynote-2016.pdf
28. Liebreich M. Bloomberg: New Energy Finance
Summit, New York, 25 April 2017/ [електронний
ресурс] https: https://data.bloomberglp.com/bnef/
sites/14/2017/04/2017-04-25-Michael-Liebreich-BNEF
Summit-Keynote.pdf.
29. Прес-реліз 11.05.2017. Energy Storage to Play a
Key Role in the Biggest Project Funded by the Connecting
Europe Facility (CEF) Fund 2016 [електронний ресурс]
http://energystorage.org/news/esa-news/energy-storage-
play-key-role-biggest-project-funded-connecting-europe-
facility-cef.
ISSN 0204-3602. Пром. теплотехника, 2017, т. 39, №4 53
ТЕПЛОЭНЕРГЕТИЧЕСКИЕ УСТАНОВКИ
ENERGY STORAGE TECHNOLOGIES
WITHIN THE INTELLECTUAL ENERGY
SUPPLY SYSTEMS
N.M. Fialko, M.P. Timchenko
Institute of Engineering Thermophysics of the National
Academy of Sciences of Ukraine,
2a, Zhelyabov str., Kyiv, 03680, Ukraine
The wide variety of available energy storage technologies
(EST) in the entire world have been reviewed in terms
of technical characteristics, research, application, and
deployment. It was showed the EST is urgently required for
both the current conventional energy supply (needs of great
power plants, centralized distribution network of passive
end-customer) and future distributed generation into low-
carbon systems on the base of renewable clear energy supply
systems which can be realized only within framework of
intelligent energy supply systems (IESS).
The outcome of the analysis of the main energy storage
technologies for perspective intelligent (based on Smart
Grid) energy supply systems are presented. More than 1600
projects of the EST were reviewed. A number of the EST
classifications according to technologically commercial
"maturity", costs of implementation, risks, capacity of
storage devices, time of their response and discharge, etc.
are proposed.
There is the great potential and need for EST applications
in Ukraine.
References 29, tables 2, figures 6.
Key words: energy supply; intelligent networks; energy
storage technologies; low-carbon energy
1. Kyrylenko O.V., Yakimenko Yu.I., Zhuikov V.J.,
Denysyuk S.P. Inventors of parameters of electricity in Smart
power systems. Pratsi Institutu Electrodynamiki of NAS of
Ukraine. Spets. Vypusk. Kiev: IED NAS (Proceedings of
the International scientific conference "Intelligent Energy
Systems - IES'10"). Kiev: IED NAS. 2010. Р. 17-23. (Ukr)
2. Stohnij B.S., Kyrylenko O.V., Denysyuk S.P.
Intelligent electrical network power systems and their
technological support . Tekhnicheskaia elektrodinamika.
2010. № 6. P. 44-50. (Ukr)
3. Stohnij B.S., Kyrylenko O.V., Batalov A.G.,
Denysyuk S.P. The technological basis of intelligent united
power system of Ukraine. Pratsi Institutu Electrodynamiki
of NAS of Ukraine. Spets. Vypusk. Kiev: IED NAS. 2011.
P. 20-31. (Ukr)
4. Denysyuk S.P. Formation of the technological
basis of modernization of electrical distribution networks
based on the Smart Grid concept. Enerhetyka: ekonomika,
texnolohiyi, ekolohiya. 2012. № 1. P. 90- 97. (Ukr)
5. Stohnij B.S., Kyrylenko O.V., Prakhovnik A.V.,
Denysyuk S.P. The evolution of intelligent electrical
networks, and their prospects in Ukraine. Tekhnicheskaia
elektrodinamika. 2012. № 5. P. 52-67. (Ukr)
6. Denysyuk S.P. Technological guidelines for the
implementation of the Smart Grid concept in power systems
Enerhetyka: ekonomika, texnolohiyi, ekolohiya. 2014. No.
1 (35) . P. 7-21. (Ukr)
7. Intelligent power systems: elements and regimes.
Ed. A.V. Kyrylenko. Kiev: IED NAS. 2014. 409 p. (Rus)
8. Intelligent electricity networks: elements and
regimes. Ed. O.V. Kyrylenko. 2016. 400 p. (Ukr).
9. Kyrylenko O.V., Denysyuk S.P., Tankevych S.E.,
Bazyuk T.N. Information and regulatory support organization
multiagent control power system with active consumers.
Informatsiyni tekhnolohiyi ta komp'yuterna inzheneriya.
2016. No. 1. P. 29-34. (Ukr)
10. Sotnik M.I., Khovansky S.O. Organizational
fundamentals of the energy supply of enterprises. Sumy:
Publishing of the SumState Universcity. 2009. 132 p.
11. Energy-saving technology of storage electroheating
at housing and communal and agrarian-industrial complexes
of Ukraine. Ed. D.J. Rozinsky. Authors: D.Y. Rozinsky,
V.D. Ihorachev, S.Ya. Mezhennyi, M.M. Merkulov, V.V.
Oksak, M.P. Tymchenko, S.M. Titenko. Kyiv: Publishing
house of Kupriyanova O.O. 2007. 272 p. (Rus)
12. Current state and main directions of application
of electric energy for the heat supply in Ukraine. Ed. A.A.
Dolinsky, D.Y. Rozinsky. Authors: A.A. Dolinsky, M.P.
Tymchenko, D.J. Rosinsky . Kyiv: Publishing house of
Kupriyanova O.O. 2009. 252 p. (Ukr)
13. Thermal regimes of apartments with ecologically
clean heat storage floor electric heating. L.F. Chernyh, N.M.
Fialko, D.I. Rozinsky, V.I. Savenko. Kyiv: Sofia-A. 2014.
416 p. (Rus)
14. The DOE Global Energy Storage Database
[electronic source] http://www.energystorageexchange.org
(Rus)
15. U.S. Energy storage monitor [electronic source]
http://energystorage.org/energy-storage/us-energy-storage-
monitor (Rus)
16. Decourt B., Debarre R. Carbon Capture and
Storage: Bringing Carbon Capture and Storage to Market.
Series: Leading the energy transition. SBC. Institute Energy.
Paris. 2013. 59 p. (Rus)
17. Decourt B, Debarre R. Electricity Storage:
Factbook. Schlumberger Business Consulting Energy
Institute. Paris. 2013. 98 p. (Rus)
18. The future role and challenges of Energy Storage.
DG ENER Working Paper. European Commission
Directorate-General For Energy. 36 p. [electronic source]
https://ec.europa.eu/energy/¬sites/ener/files/energy_
storage.pdf). (Rus)
19. Technology Roadmap: Energy Storage. International
Energy Agency, Paris, 2014. 64 p. (Rus)
20. Foldout of the "Roadmap "Energy Storage"
[electronic source] https://www.iea.org/me-dia/free
publications/technology roadmaps/foldout/FOLDOUT_
Technology Roadmap Energy storage_2014.pdf (Rus)
21. Landry M., Gagnon Y. Energy Storage: Technology
Applications and Policy Options. In: Energy Procedia.
2015. 79. P. 315- 320. (Rus)
22. E-storage: Shifting from cost to value Wind and
solar applications 2016. World Energy Council. 2016. 27 p.
(Rus)
23. World Energy Resources Full report. World Energy
ISSN 0204-3602. Пром. теплотехника, 2017, т. 39, №454
ТЕПЛОЭНЕРГЕТИЧЕСКИЕ УСТАНОВКИ
Council. 2016. 1028 p. (Rus)
24. Storing energy: With special reference to renewable
energy sources. Letcher T.M. (Ed.). Amsterdam: Elsevier.
2016. 590 p. (Rus)
25. Lele F. A. Thermochemical Heat Storage System
for Households. Springer International Publishing AG.
2016. 225 p. (Rus)
26. Liebreich M. Bloomberg: New Energy Finance
Summit. New York. 14 April 2015 [electronic source]
https://sitecstatement.files.wordpress.com/2016/02/44-
bloomberg-new-energy-finance-april-2015-bloomberg-
new-energy-finance-summit.pdf. (Rus)
27. Liebreich M. Bloomberg: New Energy Finance
Summit, New York, 5 April 2016 [electronic source]
http://www.bbhub.io/bnef/sites/4/2016/04/BNEF-Summit-
Keynote-2016.pdf (Rus)
28. Liebreich M. Bloomberg: New Energy Finance
Summit. New York. 25 April 2017. [electronic source] https:
https://data.bloomberglp.com/bnef/sites/14/2017/04/2017-
04-25-Michael-Liebreich-BNEF Summit-Keynote.pdf.
(Rus)
29. Press release 11.05.2017. Energy Storage to Play a
Key Role in the Biggest Project Funded by the Connecting
Europe Facility (CEF) Fund 2016 [electronic source] http://
energystorage.org/news/esa-news/energy-storage-play-key-
role-biggest-project-funded-connecting-europe-facility-cef.
(Rus)
Получено 18.09.2017
Received 18.09.2017
|