Функції терміна “історизм” у літературознавстві

У статті досліджується поняття “історизм” та його різновиди: “історицизм”, “історичність”, “релігійний
 історизм”, “новий історизм”. Методологічну основу статті становлять праці Д. Лихачова, В. Кожинова,
 І. Горського, Л. Дар’ялової, Ю. Андреєва, Л. Александрової, Р. Веймана, С. Корм...

Повний опис

Збережено в:
Бібліографічні деталі
Опубліковано в: :Слово і Час
Дата:2010
Автор: Дудніков, М.
Формат: Стаття
Мова:Українська
Опубліковано: Інститут літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України 2010
Теми:
Онлайн доступ:https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/142525
Теги: Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:Функції терміна “історизм” у літературознавстві / М. Дудніков // Слово і Час. — 2010. — № 9. — С. 14-22. — Бібліогр.: 32 назв. — укp.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
_version_ 1862531536264364032
author Дудніков, М.
author_facet Дудніков, М.
citation_txt Функції терміна “історизм” у літературознавстві / М. Дудніков // Слово і Час. — 2010. — № 9. — С. 14-22. — Бібліогр.: 32 назв. — укp.
collection DSpace DC
container_title Слово і Час
description У статті досліджується поняття “історизм” та його різновиди: “історицизм”, “історичність”, “релігійний
 історизм”, “новий історизм”. Методологічну основу статті становлять праці Д. Лихачова, В. Кожинова,
 І. Горського, Л. Дар’ялової, Ю. Андреєва, Л. Александрової, Р. Веймана, С. Кормилова, М. Стеблин-
 Каменського, Ю. Борєва, А. Еткінда, а також праці з філософії історії Г. Ріккерта, М. Гайдеґґера, К. Поппера,
 В. Дільтея, М. Бердяєва. Особлива увага приділена письменникам-романтикам – розробникам цього
 образно-філософського поняття. Автор зробив акцент на “гіпотезі нетотожності” (М. Стеблин-Каменський),
 яка вбачає в історизмі не тільки й не стільки зовнішні зміни в суспільстві, скільки глибинні внутрішні
 зрушення на рівні людської психіки. The article investigates the “historism” notion and its variants: “historicism”, “historicity”, “religious historism”,
 and “new historicism”. The research papers by D. Likhachov, V. Kozhinov, I. Gorskiy, L. Daryalova, Yu. Andreyev,
 L. Aleksandrova, R. Veyman, S. Kormilov, M. Steblin-Kamenskiy, Yu. Borev, A. Etkind, as well as the works on
 historiology by H. Rickert, M. Heidegger, K. Popper, W. Dilthey, and N. Berdiayev. Special attention is given to
 the romantic writers which also put more than a little effort into the development of this philosophical category.
 The author of the article advocates the “hypothesis of nonidentity” (M. Steblin-Kamenskiy) which regards
 historism as a set of inherent changes within the human psyche rather than on the social level. В статье исследуется понятие “историзм” и его
 разновидности: “историцизм”, “историчность”, “религиозный
 историзм”, “новый историзм”.
 Методологической основой статьи являются
 литературоведческие труды Д. Лихачова, В. Кожинова,
 И. Горского, Л. Дарьяловой, Ю. Андреева, Л. .Александровой,
 Р. Веймана, С. Кормилова, М. Стеблин-Каменского, Ю. Борева,
 А. Эткинда, а также труды по философии истории Г. Риккерта,
 М. Хайдеггера, К. Поппера, В. Дильтея, Н. Бердяева. Особое
 внимание уделено писателям-романтикам – разработчикам
 этого образно-философского понятия. Автор делает акцент
 на “гипотезе нетождества” (М. Стеблин-Каменский), которая
 усматривает в историзме не только и не столько внешние
 изменения в обществе, сколько глубинные внутренние
 движения на уровне человеческой психики.
first_indexed 2025-11-24T04:35:25Z
format Article
fulltext
id nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-142525
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
issn 0236-1477
language Ukrainian
last_indexed 2025-11-24T04:35:25Z
publishDate 2010
publisher Інститут літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України
record_format dspace
spelling Дудніков, М.
2018-10-10T18:26:46Z
2018-10-10T18:26:46Z
2010
Функції терміна “історизм” у літературознавстві / М. Дудніков // Слово і Час. — 2010. — № 9. — С. 14-22. — Бібліогр.: 32 назв. — укp.
0236-1477
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/142525
82.0 Д 81
У статті досліджується поняття “історизм” та його різновиди: “історицизм”, “історичність”, “релігійний
 історизм”, “новий історизм”. Методологічну основу статті становлять праці Д. Лихачова, В. Кожинова,
 І. Горського, Л. Дар’ялової, Ю. Андреєва, Л. Александрової, Р. Веймана, С. Кормилова, М. Стеблин-
 Каменського, Ю. Борєва, А. Еткінда, а також праці з філософії історії Г. Ріккерта, М. Гайдеґґера, К. Поппера,
 В. Дільтея, М. Бердяєва. Особлива увага приділена письменникам-романтикам – розробникам цього
 образно-філософського поняття. Автор зробив акцент на “гіпотезі нетотожності” (М. Стеблин-Каменський),
 яка вбачає в історизмі не тільки й не стільки зовнішні зміни в суспільстві, скільки глибинні внутрішні
 зрушення на рівні людської психіки.
The article investigates the “historism” notion and its variants: “historicism”, “historicity”, “religious historism”,
 and “new historicism”. The research papers by D. Likhachov, V. Kozhinov, I. Gorskiy, L. Daryalova, Yu. Andreyev,
 L. Aleksandrova, R. Veyman, S. Kormilov, M. Steblin-Kamenskiy, Yu. Borev, A. Etkind, as well as the works on
 historiology by H. Rickert, M. Heidegger, K. Popper, W. Dilthey, and N. Berdiayev. Special attention is given to
 the romantic writers which also put more than a little effort into the development of this philosophical category.
 The author of the article advocates the “hypothesis of nonidentity” (M. Steblin-Kamenskiy) which regards
 historism as a set of inherent changes within the human psyche rather than on the social level.
В статье исследуется понятие “историзм” и его
 разновидности: “историцизм”, “историчность”, “религиозный
 историзм”, “новый историзм”.
 Методологической основой статьи являются
 литературоведческие труды Д. Лихачова, В. Кожинова,
 И. Горского, Л. Дарьяловой, Ю. Андреева, Л. .Александровой,
 Р. Веймана, С. Кормилова, М. Стеблин-Каменского, Ю. Борева,
 А. Эткинда, а также труды по философии истории Г. Риккерта,
 М. Хайдеггера, К. Поппера, В. Дильтея, Н. Бердяева. Особое
 внимание уделено писателям-романтикам – разработчикам
 этого образно-философского понятия. Автор делает акцент
 на “гипотезе нетождества” (М. Стеблин-Каменский), которая
 усматривает в историзме не только и не столько внешние
 изменения в обществе, сколько глубинные внутренние
 движения на уровне человеческой психики.
uk
Інститут літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України
Слово і Час
Питання теоретичні
Функції терміна “історизм” у літературознавстві
Terminological range of “historism” notion in the literary studies
Терминологический диапазон понятия “историзм” в литературоведении
Article
published earlier
spellingShingle Функції терміна “історизм” у літературознавстві
Дудніков, М.
Питання теоретичні
title Функції терміна “історизм” у літературознавстві
title_alt Terminological range of “historism” notion in the literary studies
Терминологический диапазон понятия “историзм” в литературоведении
title_full Функції терміна “історизм” у літературознавстві
title_fullStr Функції терміна “історизм” у літературознавстві
title_full_unstemmed Функції терміна “історизм” у літературознавстві
title_short Функції терміна “історизм” у літературознавстві
title_sort функції терміна “історизм” у літературознавстві
topic Питання теоретичні
topic_facet Питання теоретичні
url https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/142525
work_keys_str_mv AT dudníkovm funkcíítermínaístorizmulíteraturoznavství
AT dudníkovm terminologicalrangeofhistorismnotionintheliterarystudies
AT dudníkovm terminologičeskiidiapazonponâtiâistorizmvliteraturovedenii