Фонд сакрального мистецтва у Волинському краєзнавчому музеї: етапи формування (1929–2009 роки)
У статті характеризується формування фонду сакрального мистецтва у Волинському краєзнавчому музеї, розкриті основні етапи цього процесу впродовж 1929–2009 років (роки існування музею), визначено місце та роль сакральної спадщини Волині в художній культурі України. До наукового обігу введена низка ун...
Gespeichert in:
| Datum: | 2009 |
|---|---|
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Центр пам’яткознавства НАН України і Українського товариства охорони пам’яток історії та культури
2009
|
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/14275 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Фонд сакрального мистецтва у Волинському краєзнавчому музеї: етапи формування (1929–2009 роки) / Є.І. Ковальчук // Праці Центру пам’яткознавства: Зб. наук. пр. — 2009. — Вип. 16. — С. 118-130. — Бібліогр.: 32 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-14275 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
Ковальчук, Є.І. 2010-12-17T16:05:30Z 2010-12-17T16:05:30Z 2009 Фонд сакрального мистецтва у Волинському краєзнавчому музеї: етапи формування (1929–2009 роки) / Є.І. Ковальчук // Праці Центру пам’яткознавства: Зб. наук. пр. — 2009. — Вип. 16. — С. 118-130. — Бібліогр.: 32 назв. — укр. 966-531-142-5 2078-0133 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/14275 У статті характеризується формування фонду сакрального мистецтва у Волинському краєзнавчому музеї, розкриті основні етапи цього процесу впродовж 1929–2009 років (роки існування музею), визначено місце та роль сакральної спадщини Волині в художній культурі України. До наукового обігу введена низка унікальних творів волинського іконопису. Стаття написана на документальних джерелах, широко використані документи наукового архіву та фондів Волинського краєзнавчого музею. В статье дается характеристика формирования фонда сакрального искусства в Волынском краеведческом музее, раскрыты основные этапы этого процесса в 1929–2009 гг., то есть в период существования музея; определено место и роль сакрального наследия Волыни в художественной культуре Украины. К научному употреблению введен ряд уникальных произведений волынской иконописи. Статья написана на документальных источниках, широко использованы документы научного архива и фондов Волынского краеведческого музея. In the article is being characterized the formation of Fund of Sacral Art in Volyn Museum of Regional Studies, the main stages of this process chronologically from 1929 till 2009 were discovered, namely museum existence, determined the place and the role of sacral heritage of Volyn Region in the art culture of Ukraine. Number of unique memorials of Volyn icon was led to the scientific circulation. The article is based on the original materials, the documents of the scientific archive and funds of Volyn Museum of Regional Studies were used at large. uk Центр пам’яткознавства НАН України і Українського товариства охорони пам’яток історії та культури Музеєзнавство Фонд сакрального мистецтва у Волинському краєзнавчому музеї: етапи формування (1929–2009 роки) Фонд сакрального искусства в Волынском краеведческом музее: этапы формирования (1929–2009 гг.) A fund of сакрального art in the Volyn regional museum: forming stages (1929–2009) Article published earlier |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| title |
Фонд сакрального мистецтва у Волинському краєзнавчому музеї: етапи формування (1929–2009 роки) |
| spellingShingle |
Фонд сакрального мистецтва у Волинському краєзнавчому музеї: етапи формування (1929–2009 роки) Ковальчук, Є.І. Музеєзнавство |
| title_short |
Фонд сакрального мистецтва у Волинському краєзнавчому музеї: етапи формування (1929–2009 роки) |
| title_full |
Фонд сакрального мистецтва у Волинському краєзнавчому музеї: етапи формування (1929–2009 роки) |
| title_fullStr |
Фонд сакрального мистецтва у Волинському краєзнавчому музеї: етапи формування (1929–2009 роки) |
| title_full_unstemmed |
Фонд сакрального мистецтва у Волинському краєзнавчому музеї: етапи формування (1929–2009 роки) |
| title_sort |
фонд сакрального мистецтва у волинському краєзнавчому музеї: етапи формування (1929–2009 роки) |
| author |
Ковальчук, Є.І. |
| author_facet |
Ковальчук, Є.І. |
| topic |
Музеєзнавство |
| topic_facet |
Музеєзнавство |
| publishDate |
2009 |
| language |
Ukrainian |
| publisher |
Центр пам’яткознавства НАН України і Українського товариства охорони пам’яток історії та культури |
| format |
Article |
| title_alt |
Фонд сакрального искусства в Волынском краеведческом музее: этапы формирования (1929–2009 гг.) A fund of сакрального art in the Volyn regional museum: forming stages (1929–2009) |
| description |
У статті характеризується формування фонду сакрального мистецтва у Волинському краєзнавчому музеї, розкриті основні етапи цього процесу впродовж 1929–2009 років (роки існування музею), визначено місце та роль сакральної спадщини Волині в художній культурі України. До наукового обігу введена низка унікальних творів волинського іконопису. Стаття написана на документальних джерелах, широко використані документи наукового архіву та фондів Волинського краєзнавчого музею.
В статье дается характеристика формирования фонда сакрального искусства в Волынском краеведческом музее, раскрыты основные этапы этого процесса в 1929–2009 гг., то есть в период существования музея; определено место и роль сакрального наследия Волыни в художественной культуре Украины. К научному употреблению введен ряд уникальных произведений волынской иконописи. Статья написана на документальных источниках, широко использованы документы научного архива и фондов Волынского краеведческого музея.
In the article is being characterized the formation of Fund of Sacral Art in Volyn Museum of Regional Studies, the main stages of this process chronologically from 1929 till 2009 were discovered, namely museum existence, determined the place and the role of sacral heritage of Volyn Region in the art culture of Ukraine. Number of unique memorials of Volyn icon was led to the scientific circulation. The article is based on the original materials, the documents of the scientific archive and funds of Volyn Museum of Regional Studies were used at large.
|
| isbn |
966-531-142-5 |
| issn |
2078-0133 |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/14275 |
| citation_txt |
Фонд сакрального мистецтва у Волинському краєзнавчому музеї: етапи формування (1929–2009 роки) / Є.І. Ковальчук // Праці Центру пам’яткознавства: Зб. наук. пр. — 2009. — Вип. 16. — С. 118-130. — Бібліогр.: 32 назв. — укр. |
| work_keys_str_mv |
AT kovalʹčukêí fondsakralʹnogomistectvauvolinsʹkomukraêznavčomumuzeíetapiformuvannâ19292009roki AT kovalʹčukêí fondsakralʹnogoiskusstvavvolynskomkraevedčeskommuzeeétapyformirovaniâ19292009gg AT kovalʹčukêí afundofsakralʹnogoartinthevolynregionalmuseumformingstages19292009 |
| first_indexed |
2025-11-25T10:15:51Z |
| last_indexed |
2025-11-25T10:15:51Z |
| _version_ |
1850509947505213440 |
| fulltext |
118
Kepin D.V. I. Pleynerova’s contribution to the development of the archaeo-
logical museum work
In this article the activity of the Czech archeologist and museologist Dr.
Ivana Pleinerova in the field of creation of the archeological museums in the
open air of the different types: in situ is analyzed as well as “experimental set-
tlements” (“Březno”, “Altamira”, “Prague-Troya on Farky”) are analyzed too.
Museological-and-Pedagogical programs, having been developed by the investi-
gator are considered. The bibliography of the scientist’s works in the field of the
museology has been prepared.
Є.І. КОВАЛЬЧУК
Фонд сакрального мистецтва у
Волинському краєзнавчому музеї:
етапи формування (1929–2009 роки)
У статті характеризується формування фонду сакрального мистецтва
у Волинському краєзнавчому музеї, розкриті основні етапи цього процесу
впродовж 1929–2009 років (роки існування музею), визначено місце та роль
сакральної спадщини Волині в художній культурі України. До наукового обігу
введена низка унікальних творів волинського іконопису. Стаття написана на
документальних джерелах, широко використані документи наукового архіву
та фондів Волинського краєзнавчого музею.
Волинь займає важливе місце в давній мистецькій культурі України.
Впродовж останньої чверті ХХ ст. були створені значні збірки релігій-
них пам’яток із Волині в низці музеїв України, зокрема, у Волинському і
Рівненському краєзнавчих музеях, Острозькому історико-культурному запо-
віднику, Національному музеї у Львові, Музеї народної архітектури і побуту
України в Києві, – що викликає нині незмінний науковий інтерес. Значна
частина пам’яток сакрального мистецтва зберігається у церквах Волині.
В українській історичній науці і музеєзнавстві тема формування музей-
них збірок практично не опрацьована, тому цілком закономірною є потреба
дослідити формування фондів Волинського краєзнавчого музею, проаналі-
зувати стан і шляхи створення однієї з найбільших і найцінніших музейних
збірок регіону – колекції релігійного мистецтва Волинського краєзнавчого
музею, дати наукову оцінку і, насамкінець, окреслити місце й роль сакраль-
ної спадщини Волині в мистецькій культурі України.
Автором перших публікацій 1960–1970-х років, у яких згадувалися
волинські пам’ятки сакрального мистецтва, є Павло Жолтовський, доктор
мистецтвознавства, автор низки статей і монографій з історії українського
мистецтва. У своїх дослідженнях він торкався різних явищ мистецької куль-
тури і пам’яток, походженням із Волині [14, с. 73; 15]. Займаючись упродовж
багатьох років експедиційною роботою в різних регіонах України, в т.ч. й
119
на Волині, він робив узагальнення, розглядаючи основні напрями розвитку
українського мистецтвознавства. Докладне дослідження волинських старо-
житностей охоплює останні 5 років його життя. Відкриття волинського
іконопису, визнання високого рівня волинського мистецтва, оприлюднен-
ня результатів наукових досліджень відбулося уже після смерті вченого.
Дослідженням волинських мистецьких пам’яток, зокрема, творчої спадщи-
ни іконописця Йова Кондзелевича, займалися також львівські вчені Борис
Возницький [11] і Олег Сидор [31].
У дослідження сакрального мистецтва Волині впродовж останніх двох
десятиріч найбільший унесок зробив Володимир Александрович. Цей уче-
ний прикладно займається вивченням пам’яток, в т.ч. й збірки Волинського
краєзнавчого музею. Дослідженню волинських пам’яток присвячена низки
його наукових робіт [1, с. 26–34; 2, с. 18–30; 3, с. 61–68; 4; 5, с. 8–17; 6, с. 8;
7, с. 24–29; 8], які є цінним історіографічним джерелом, оскільки базуються
на документальних матеріалах музейних і архівних фондів.
Серед праць узагальнюючого характеру, присвячених українській куль-
турній спадщині, що з’явилися протягом останніх років – п’ятитомна “Історія
української культури”, пам’ятки сакрального мистецтва Волині розглядають-
ся – поряд із іншими – в статтях Г.Н. Логвина “Монументальне мистецтво,
іконопис, книжкова мініатюра” [16, с. 884–920], Р.С. Орлова “Прикладне
мистецтво: церковне і народне” [16, с. 921–965], В.С. Александровича
“Образотворче та декоративно-ужиткове мистецтво” та “Архітектура, обра-
зотворче та декоративне мистецтво” [17, с. 275–301, 654–700; 18, с. 833–942].
На особливу увагу заслуговує унікальне видання Людмили Міляєвої
за участю Марії Гелитович – альбом-каталог “Українська ікона ХІ–ХVІІІ
століть” із серії “Державні зібрання України”, яке вийшло друком у 2007 р.
Тут уміщені світлини кращих творів іконопису з колекцій музеїв України,
з-поміж яких 53 ікони – зі збірки Волинського краєзнавчого музею [25].
У другій половині 90–х років ХХ – на початку ХХІ ст. важли-
вою тенденцією у розвитку української історіографії, в т.ч. – вивчення
сакрального мистецтва, стала значна активізація регіональних досліджень,
започаткованих ще в 20–30–х роках минулого століття М. Грушевським,
С. Таранушенком, М. Біляшівським, Д. Щербаківським. Пам’ятки сакраль-
ного мистецтва викликають незмінний інтерес дослідників – музеєзнавців,
істориків, мистецтвознавців, реставраторів. Вузька тематична спрямованість
цих досліджень засвідчила зростання інтересу до проблеми дослідження
фондових збірок музеїв і окремих пам’яток у їх складі.
Незважаючи на наявність низки праць, у яких розглядаються різні аспек-
ти формування фонду сакрального мистецтва в музеях України, ця тема досі
не була предметом спеціального дослідження. Історія формування фонду
сакрального мистецтва у Волинському краєзнавчому музеї досі не вивчалася.
Історіографія досліджуваної теми започаткована статтею Анатолія
Дублянського “Українська старовина й етнографія в “Волинському музеї”,
опублікованою у польській періодичній пресі ще в 1930–х роках. В окре-
мих статтях автора даного дослідження [21, с. 6–8; 22, с. 273–275; 20,
120
с. 18–22] та інших дослідників
[9, с. 51–67; 10, с. 89–90; 12,
с. 5–8; 32, с. 7–8], опублікова-
них у збірках наукових конфе-
ренцій із волинського іконопи-
су, які від 1994 р. щорічно про-
водяться на базі Музею волин-
ської ікони у Луцьку, містяться
конкретні матеріали стосовно
формування збірок сакрально-
го мистецтва у Волинському
і Рівненському краєзнавчих
музеях, у Національному музеї у
Львові (частково), Острозькому
історико-культурному заповіднику. Ці дослідження стосуються останньої
чверті ХХ – початку ХХІ ст. Маловивченими або зовсім недослідженими
залишаються інші періоди створення збірок, зокрема, започаткування колек-
цій релігійного мистецтва в музеях України.
Досить значний документальний матеріал, який висвітлює історію
музейної справи на регіональному рівні, зберігається у Державному архіві
Волинської області, фонди якого містять чималий корпус аналітичних і
довідково-інформаційних документів з історії Волинського краєзнавчого
музею різних років (серед таких – матеріали роботи з комплектування фон-
дів музею). Особливо важливе значення для розкриття змісту досліджуваної
теми мають документальні матеріали фондів і наукового архіву Волинського
краєзнавчого музею, зокрема, щоденники та звіти наукових експедицій
різних років (1981–1986; 1997–2009), а також поточна фондова облікова
документація (акти надходжень, облікові картки, наукові паспорти, списки
переданих експонатів і тощо). Відтак, аналіз наукової літератури, значного
комплексу документів і архівних джерел дозволяє проаналізувати історію
формування фонду релігійного мистецтва у Волинському краєзнавчому
музеї та виокремити основні етапи цього процесу.
Історія колекціонування творів релігійного мистецтва Волині розпо-
чалася з другої половини ХІХ ст., коли тут були створені перші музейні
заклади. Наприкінці ХІХ ст. в рамках Великої Волині були сформовані
музейні колекції церковної старовини у давньосховищах (“древньосхови-
щах”, “дрєнєхраніліщах”) – закладах музейного типу, що функціонували
при православних церковних осередках. Так, у 1887 р. давньосховище було
створене при Свято-Володимирському братстві у Володимирі; у 1880–х роках
– давньосховище при Луцькому Хрестовоздвиженському православному
братстві та церковно-археологічний музей у Холмі; у 1893 р. – за ініціативою
Волинського архієпископа Модеста – Волинське єпархіальне давньосховище
у Житомирі. Ці заклади зробили значний внесок у справу вивчення минулого
України. Першочерговим напрямом діяльності зазначених установ став пошук
пам’яток старовини, здебільшого, релігійного призначення [13, с. 214–264].
Приміщення Волинського краєзнавчого музею.
121
З початком І Світової війни традиція колекціонування пам’яток релігій-
ного мистецтва була перервана більше, ніж на 20 років. Колекції церковних
старожитностей були майже повністю втрачені. Комплектування фонду
сакрального мистецтва на Волині практично відновилося з відкриттям у
1929 р. Волинського музею в Луцьку.
Наукове комплектування фондів – один із напрямів наукової роботи
музею. Визначення етапів і розкриття шляхів формування фондової збірки
є важливою частиною дослідження. Для цілісного розкриття історії ство-
рення фонду сакрального мистецтва у Волинському краєзнавчому музеї як
невід’ємної частини Музейного фонду України визначено хронологічні межі
дослідження: 1929–2009 роки, що позначають, власне, весь період існування
сучасного музею. У процесі формування фонду пам’яток сакрального мисте-
цтва у збірці Волинського краєзнавчого музею можна виділити кілька етапів,
кожен із яких характеризується своїми особливостями шляхів надходження
пам’яток і участі в ньому суб’єктів цього процесу (державних установ, гро-
мадських організацій, окремих особистостей тощо).
Серед головних статутних завдань новоствореного Волинського
музею було збирання й зберігання пам’яток історико-культурної, при-
родничої спадщини краю й оприлюднення та популяризація музейного
надбання [30]. Комплектування фондів музею проводилося різнопланово й
усебічно, поступово вироблялися науково обґрунтовані критерії комплек-
тування та вивчення музейних пам’яток. Діяльність музею впродовж 1929–
1949 років можна позначити як історико-мистецьку, коли в роботі не роби-
лося особливого акценту на збір пам’яток релігійного змісту. Надходження
таких пам’яток до фондів йшло в єдиному комплексі з іншими предметами
старовини. Цей період характеризувався збиральницькою (комплекту-
вання фондів музею різними видами пам’яток, проведення експедицій),
науково-просвітницькою (екскурсії, лекції), експозиційною, виставковою
роботою тощо. Перший етап існування музею можна розділити на кіль-
ка періодів: по-перше, польський – із часу заснування музею (червень
1929 р. – вересень 1939 р.), коли у збірці з’явилися перші мистецькі
пам’ятки (в т.ч. й релігійного характеру); по-друге, радянський (довоєнний)
(вересень 1939 р. – червень 1941 р.) – надходження колекції творів мисте-
цтва князів Радзивілів із Олицького замку; по-третє, окупаційний (1941–
1944 роки) – втрата пам’яток; по-четверте, радянський (післявоєнний)
(1944–1949 роки) – відновлення роботи музею, в т.ч. і процесу комплекту-
вання фондів. Період історії музею з 1929 до 1949 р. хоча й не позначений
появою значної кількості пам’яток релігійного змісту в збірці музею, проте,
впродовж цього часу була започаткована традиція тематичного комплекту-
вання фондів, були вироблені напрями і тематика збиральницької роботи.
До експозиційного показу була виділена й уведена до наукового обігу низка
пам’яток, що особливо є ціннім з огляду на те, що більшість із них були
втрачені за час німецької окупації Волині з 1941 до 1944 р. [24].
Формування фонду сакрального мистецтва у Волинському краєзнав-
чому музеї найплідніше відбувалося на другому етапі формування збірки
122
в 60–80–х роках ХХ ст.
Його можна розділити на
2 періоди, які мали свої
особливості, різнилися за
методикою комплектуван-
ня і результатами збираль-
ницької роботи. Перший
період – 1950–1960–ті
роки, коли на Волині від-
бувалося масове закриття
церков і культове майно
залишалося без господа-
ря (“безхозним”); частина
таких пам’яток була пере-
дана до музею. Передача
відбувалася за різних при-
чин (з ініціативи місцевих органів влади, закладів культури на місцях, у ході
комплексних експедицій чи одноразових виїздів музейних працівників з
метою зібрання експонатів). Другий період – кінець 1970–х – 1980–ті роки,
коли згідно з урядовими документами, проводилося обстеження знятих із
реєстрації та діючих культових споруд Волинської області на предмет вияв-
лення й обліку пам’яток історії та культури. У процесі цієї роботи відбувався
відбір експонатів для фондів музею. Тоді й була зібрана основна частина
сучасної колекції релігійного мистецтва Волинського краєзнавчого музею.
Надходження відбулося у 1981–1985 роках унаслідок роботи наукових
експедицій Волинського краєзнавчого музею, які виявляли, брали на облік
і збирали речові пам’ятки, що знаходилися у знятих із реєстрації та діючих
культових спорудах Волинської області. Збиральницька робота проводилися
під керівництвом доктора мистецтвознавства Павла Жолтовського, який пра-
цював науковим консультантом експедицій.
Починаючи з 1960–х років, основним джерелом надходження експо-
натів релігійного змісту до музею стали церкви. Це пояснювалося, насам-
перед, історичними й ідеологічними причинами, пов’язаними з процесом
закриття храмів на Волині, що відбувалося в 1948–1982 роках. Церкви і
пам’ятки культового мистецтва розглядалися як носії ворожої ідеології,
тобто сприймалися ідеологічно шкідливими. Масова кампанія із закрит-
тя храмів наприкінці 1950–х років призвела до того, що тисячі пам’яток
релігійного мистецтва стали безгосподарними. За період із 1948 до 1963 р.
у Волинській області були зняті з реєстрації (і закриті для богослужінь) 193
православні церкви. Протягом 1981–1982 років експедиціями Волинського
краєзнавчого музею був здійснений об’їзд усіх районів області, вперше було
обстежено кожну з таких церков. Виїзди здійснювалися згідно існуючого
на той час адміністративного поділу Волинської області.У травні – липні
1981 р. обстежені культові споруди у Володимир-Волинському,
Горохівському, Іваничівському, Камінь-Каширському, Ковельському,
Експедиція Волинського краєзнавчого музею під керів-
ництвом П.М. Жолтовського. с. Четвертня Маневицького
району Волинської обл. 1982 р.
123
Любешівському, Маневицькому, Ратнівському, Рожищенському районах
Волинської області. Під час експедиції в 1981 р. були взяті на облік 407
цінних мистецьких пам’яток: ікон – 231; предметів дерев’яного різьблення –
54; предметів металопластики – 69; книг – 53. (У Володимир-Волинському
районі – 4 пам’ятки, Горохівському – 143, Іваничівському – 72, Камінь-
Каширському – 13, Ковельському – 46, Любешівському – 7, Маневицькому
– 50, Ратнівському – 43, Рожищенському – 29). Учасники експедицій
1982 року обстежили культові споруди у Старовижівському, Турійському,
Любомльському, Локачинському, Ківерцівському, Луцькому районах; були
взяті на облік 278 пам’яток: ікон – 168, предметів із дерева – 43, предметів
металопластики – 30, книг – 36. (У Ківерцівському районі – 51 пам’ятку,
Локачинському – 30, Луцькому – 78, Любомльському – 52, Турійському
– 26, Старовижівському – 17, м. Луцьку – 24) [27]. Серед узятих на облік
пам’яток є унікальні: дерев’яний різьблений іконостас (межа XVII–XVIII
ст.) з Троїцької церкви с. Матейки Маневицького району, ікони Йова
Кондзелевича з Михайлівської церкви с. Білосток Луцького району.
Останній період дав найбільше предметів релігійного змісту до фон-
дів Волинського краєзнавчого музею, була фактично сформована колекція
сакрального мистецтва. За результатами експедицій 1981–1982 років було
зібрано та прийнято на збереження у фонди Волинського краєзнавчого музею
1109 експонатів, серед яких ікони волинської школи іконопису (300 одиниць),
предмети декоративного різьблення (22 пари царських врат), скульптури,
металопластики, ковальського ремес-
ла, церковного шитва, книгодруку-
вання тощо.
Розглянемо експонати в кількох
розрізах: за їх видовими характерис-
тиками, територіальним походженням,
місцем знаходження, музейним призна-
ченням. Зібрані пам’ятки – це в осно-
вному твори малярства, скульптури,
різьблення з дерева, які характеризують
мистецтво України XVII–XVIII ст.
Перша група пам’яток – ікони,
царські врата, картуші, підсвічни-
ки, рами та шати до ікон. Основна
кількість переданих до музею ікон
виконана в техніці темперного
живопису і належить до волинської
школи іконопису. Серед них уні-
кальні твори: ікона “Преображення”
XVII ст. з церкви Казанської ікони
Богородиці с. Садів Луцького райо-
ну, ікона “Розп’яття” кінця XVII –
Холмська Чудотворна ікона Божої Матері.
ХІ–ХІІ ст. Колекція Волинського краєзнав-
чого музею.
124
початку XVIII ст. з с. Сокіл Рожищенського району, ікона “Христос” дру-
гої половини XVII ст. з Іллінської церкви м. Каменя-Каширського, ікони
“Юрій Змієборець” і “Покрова Богородиці” з Покровської церкви с. Бобли
Турійського району волинського іконописця 1630 р., ікона Й. Кондзелевича
“Спас” кінця ХVІІ ст. з Троїцької церкви с. Городище Луцького району.
Друга за кількістю група пам’яток – твори декоративно-ужиткового
мистецтва: зразки металопластики, вироби з художнього металу (церковне
начиння, підсвічники, хрести, розп’яття, потири, шата ікон, оклади бого-
служебних книг, дарохранительниці, склáдні металеві), зразки ковальського
ремесла (надбанні хрести), вироби церковного шитва (зразки церковних
тканин XVII–XIX ст.).
Ще одна група надходжень – документи і книги (рукописи і стародру-
ки Львівської, Київської, Унівської та Почаєвської друкарень). Була також
зібрана значна кількість етнографічних матеріалів, зразки ткацтва й виши-
вання (рушники, килими, доріжки) тощо.
Експонати, які надійшли до фондів музею з церков, були поділені на
кілька груп за їх місцем у музейній колекції та за призначенням. Це, зокрема,
матеріали для художнього музею, відділу атеїзму та відділу дорадянської
історії (назви відділів подаються за внутрішньою структурою музею станом
на 1981 р.). З 407 зібраних під час експедиції 1981 року експонатів були
визначені: 170 – для художнього відділу, 228 – для відділу атеїзму, 16 – для
відділу дорадянської історії.
Таким чином, як бачимо, експедиції стали основним шляхом комплек-
тування фонду сакрального мистецтва Волинського краєзнавчого музею.
Упродовж наступних 10 років у зв’язку з відсутністю коштів і низки
інших об’єктивних причин експедиції не проводилися. Цей період характери-
зувався активізацією релігійного життя, відкриттям закритих храмів, будівни-
цтвом нових. Частково відбувся зворотній рух пам’яток – із музею до храмів.
Так, на вимогу релігійних громад у 1989–1992 роках до церков були передані
462 пам’ятки сакрального мистецтва, серед них – 74 ікони, 8 царських врат,
141 предмет церковного начиння. Проте, основну й найбільш цінну частину
збірки сакрального мистецтва музею вдалося зберегти. Взамін особливо цін-
них пам’яток музей власним коштом виготовив і подарував церквам копії.
Наступним етапом у формуванні фонду релігійного мистецтва музею
є 1990–2000–ті роки. Поруч із традиційними активними формами збираль-
ницької роботи (експедиції, індивідуальні виїзди) виділимо пасивні – дарун-
ки приватних осіб, передання пам’яток релігійними громадами, священи-
ками з їх власної ініціативи, передання митними органами конфіскованих
речей під час спроби їх контрабанди з України тощо).
З 1997 р. Волинським краєзнавчим музеєм відновлені щорічні науко-
ві експедиції з вивчення сакрального мистецтва Волині. Експедиції кінця
1990–х – 2009 років є продовженням збиральницької традиції експедицій
1981–1985 років у нових умовах роботи. Метою музейних експедицій
є подальше дослідження сакрального мистецтва Волині, пошук нових
125
пам’яток, подальше комплектуван-
ня фондів музею. Експедиції мають
комплексний характер і проходять
як дослідницько-збиральницькі.
Науковий консультант сучасних екс-
педицій – доктор історичних наук
Володимир Александрович.
У результаті експедицій остан-
нього десятиліття фонди музею попо-
внилися новими пам’ятками релігій-
ного мистецтва, в т.ч. й унікальними
[26], переданими з церков. Науково-
збиральницькі експедиції і надалі
є основним шляхом надходжен-
ня експонатів до фонду релігійного
мистецтва. Зараз вони мають, зде-
більшого, рятувальний характер.
До музею передаються пам’ятки, які
знаходяться в аварійному стані та не
використовуються в культовій прак-
тиці. Характеризуючи цей шлях надходження експонатів, варто відзначити
позитивну тенденцію у ставленні до передачі пам’яток із церков до музею
більшості священиків і віруючих. Музей отримав благословення на цю бого-
угодну справу з боку єпархіального керівництва [28–29]. І це не дивно, адже
музейно-церковному співробітництву сприяють давні традиції церковного
музейництва на Волині. Методики збиральницької роботи, які практикували-
ся у церковних давньосховищах, варті окремого дослідження і можуть бути
використані в роботі з пам’ятками сьогодні.
Одним із важливих шляхів поповнення сучасного музейного фонду на
Волині є передача до Волинського краєзнавчого музею пам’яток, вилучених
на митницях під час спроб їх нелегального перевезення за кордон – кон-
фіскату (за термінологією кримінальних справ СБУ та управління МВС
у Волинській області). З 1995 до 2002 р. Управлінням СБУ у Волинській
області до музею були передані 1634 предмети старовини з числа конфіска-
ту. Серед них майже 500 творів релігійного мистецтва (здебільшого ікони).
Майже всі вони неволинського походження. У травні 2009 р. з нагоди
80–річчя Волинського краєзнавчого музею до цієї установи була передана
колекція російських ікон (20 одиниць збереження), також із числа конфіскату.
Серед шляхів надходження експонатів музею – дарунки від приват-
них осіб. Найцінніша пам’ятка збірки – Чудотворна ікона Холмської Божої
Матері, візантійського письма ХІ–ХІІ ст, одна з найдавніших в Україні
православних ікон була подарована 15 вересня 2000 р. Волинському кра-
єзнавчому музею мешканкою Луцька, членом товариства “Холмщина”
Надією Горлицькою, в родині якої ікона – яка вважалася втраченою в роки
ІІ Світової війни – зберігалася протягом 50 років. Дві плащаниці ХІХ ст.
Ікона “Спас”. Перша половина ХVІІ ст.
Колекція Волинського краєзнавчого музею.
126
подарував музеєві ректор Волинської
духовної семінарії УПЦ протоієрей
Петро Влодик, колекцію стародруків
подарував митрополит УПЦ Ніфонт.
Станом на 1 січня 2009 р. фонди
Волинського краєзнавчого музею налі-
чували майже 138 тис. експонатів осно-
вного фонду, де особливе місце нале-
жить пам’яткам релігійного мистецтва.
До збірки входять різні види предметів
церковного (культового) походження,
зокрема, релігійне малярство і скульпту-
ра, предмети декоративного різьблення,
металопластики, ковальського ремесла,
церковного шитва (ікони, царські врата
і дияконські двері, виносні хрести, іконо-
стаси, скульптура, фрагменти різьблен-
ня, свічники, металеві іконки, складні,
наперсні та напрестольні хрести, шати
ікон карбовані та штамповані, церковне
начиння, надбанні і надвратні хрести,
церковний одяг, плащаниці тощо).
Волинський краєзнавчий музей має найбільшу в Україні збірку укра-
їнського релігійного малярства Волині ХVІ–ХVІІІ ст. (близько 500 одиниць
зберігання), колекцію декоративного різьблення і скульптури (більше 100 оди-
ниць зберігання), невелику збірку зразків релігійного малярства і скульптури
латинської традиції, колекцію російських ікон ХVІІ – початку ХХ ст. (300
одиниць зберігання), кілька грецьких ікон, колекцію сакральної металоплас-
тики (іконки, склáдні, металеві шати ікон – карбовані і штамповані, церковне
начиння); зразки ковальського ремесла (надбанні і надбрамні хрести), церков-
не шитво (комплекти церковного одягу, зразки церковних тканин, плащаниці).
Колекція іконопису на 90 % укомплектована творами волинської іко-
нописної школи – яскравої та самобутньої національної школи живопису
з комплексом своєрідних стилістичних та іконографічних рис, особливостями
колористики і матеріалоносіїв. Останні три десятиріччя в історії мистецької
культури України стали справжнім відкриттям волинської ікони. Волинський
краєзнавчий музей володіє найбільшою в Україні тематичною збіркою
волинського іконопису. Завдяки формуванню в останній чверті XX ст. збірки
сакрального мистецтва у фондах музею в Луцьку, поруч із перемишльсько-
львівською, подільською, київською іконописними школами виокремилася й
волинська школа іконопису, до того практично зовсім невідома.
Фонди Волинського краєзнавчого музею мають, крім традиційного
темперного малярства, колекцію ікон на полотні ХVІІІ–ХІХ ст. (більше 100
одиниць зберігання). До цієї своєрідної групи пам’яток сакрального мисте-
Ікона. Й. Кондзелевич “Спас”. Кінець
ХVІІ ст. Колекція Волинського краєз-
навчого музею.
127
цтва належать роботи як професійних
малярів, так і самобутні ікони народ-
них майстрів. Характерними ознаками
ікон на полотні ХVІІІ–ХІХ ст. є утвер-
дження реалізму, поєднання церковно-
го канону, національних рис і місцевих
особливостей, поширення біблійних
і апокрифічних сюжетів, зображення
шанованих святих і відомих у даному
регіоні історичних подій.
Музейна збірка предметів україн-
ського декоративного різьблення куль-
тового характеру хронологічно охо-
плює період із кінця ХVІ – до початку
ХІХ ст., причому більша части-
на пам’яток відноситься до ХVІІІ ст..
Це різні види пам’яток – царські врата,
дияконські двері, виносні хрести, колон-
ки, фрагменти іконостасів, кіоти ікон,
картуші процесійних образів, свічники,
фігурки ангелів, фігурна скульптура
тощо. Колекція предметів дерев’яного
різьблення дає цікавий матеріал для вивчення історії декоративно-ужиткового
мистецтва України ХVІІІ – початку ХІХ ст.
Збірка сакрального мистецтва Волинського краєзнавчого музею вклю-
чена в комплексні наукові дослідження. Пам’ятки проходять первісну та
повну каталогізацію. Паралельно з комплектуванням фонду йде вивчення
та каталогізація пам’яток, уведення до наукового обігу через експозиції
сакрального мистецтва й публікації. Створено повний каталог волинських
ікон ХVІ–ХVІІІ ст., каталог царських врат кінця ХVІ – початку ХХ ст.;
каталог предметів декоративного різьблення, каталог пам’яток єврейської
культури, каталог рукописів і стародруків.
Результати наукових досліджень пам’яток фонду сакрального мистецтва
очевидні на прикладі її найбільшої частини – збірки ікон і, зокрема, колекції
волинського іконопису ХVІ–ХVІІІ ст. Колекція пам’яток української іконо-
писної традиції об’єднує роботи виконані волинськими майстрами, а також
окремі твори представників інших шкіл давнього українського малярства
– львівської, київської, – які збережені на території Волині й історично
пов’язані з нею. Особливість збірки сакрального мистецтва Волинського кра-
єзнавчого музею полягає в тому, що вона на основі збережених на території
нинішньої Волинської області оригінальних пам’яток малярства ХVІ–ХVІІІ
ст. ілюструє послідовні етапи еволюції мистецької традиції в конкретному
культурно-історичному регіоні. Унікального значення сформованій колекції
надає те, що переважна більшість її пам’яток були невідомими до їх музеє-
Ікона “Святий Георгій”. Біля 1730 р. Колекція
Волинського краєзнавчого музею.
128
фікації, і їх упровадження до наукового обігу стало одним із найважливіших
відкриттів у дослідженні давнього українського мистецтва.
У 1993 р. на основі відреставрованої частини колекції іконопису
Волинського краєзнавчого музею було створено в Луцьку Музей волинської
ікони, який є нині базою для подальшого вивчення пам’яток сакрального
мистецтва Волині. Дослідження проведені Волинським краєзнавчим музеєм,
детальний порівняльний аналіз пам’яток, пошукова робота у храмах області
дозволить з часом визначити місце кожної пам’ятки в мистецькій спадщині
Волині й України.
1. Александрович В. Ансамбль ікон передвівтарної огорожі середньовічних хра-
мів Волині // Пам’ятки сакрального мистецтва Волині на межі тисячоліть. Наук. зб.
Матеріали VІІ міжнар. наук. конф. з волинського іконопису, м. Луцьк, 27–28 лист. 2000
р. – Луцьк, 2000. – Вип. 7. – С. 26–34.
2. Александрович В. Волинська середньовічна іконографія намісного образу Спаса
// Волинська ікона: дослідження та реставрація. Наук. зб. Матеріали ХV міжнар. наук.
конф., м. Луцьк, 25–26 вересня 2008 р. – Луцьк, 2008. – Вип. 15. – С. 18–30.
3. Александрович В. Ікона Богородиці початку ХVІ століття у церкві Різдва Богородиці
в Камені-Каширському // Волинська ікона: дослідження та реставрація. Наук. зб.
Матеріали ХІ міжнар. наук. конф., м. Луцьк, 3–4 лист. 2004 р. – Луцьк, 2004. – Вип.
11. – С. 61–68.
4. Александрович В. Мистецтво Галицько-Волинської держави / Ін–т українознавства
ім. І. Крип’якевича НАН України. – Львів, 1999. – 131 с.
5. Александрович В. Намісна ікона Спаса початку ХVI століття у церкві Різдва
Богородиці в Камені-Каширському // Волинська ікона : дослідження та реставрація.
Наук. зб. Матеріали ХІV міжнар. наук. конф. м. Луцьк, 29–30 жовт. 2007 р. – Луцьк,
2007. – Вип. 14. – С. 8–17.
6. Александрович В. Причинки до історії ковельського малярства на зламі ХVII–XVIII
століть та ролі міста в мистецькій культурі Волині ХV–XVIII століть // Волинська ікона:
дослідження та реставрація. Наук. зб. Матеріали ХІІІ міжнар. наук. конф., м. Луцьк –
м. Володимир-Волинський, 2–3 лист. 2006 р. – Луцьк, 2006. – Вип. 13. – С. 8
7. Александрович В. У колі сподвижників: Йов Кондзелевич у релігійному малярстві
Волині кінця ХVII – першої половини ХVIII століття // Пам’ятки сакрального мистецтва
Волині. Наук. зб. Матеріали VІІІ міжнар. наук. конф., м. Луцьк, 13–14 грудня 2001 р. –
Луцьк: Надстир’я , 2001. – С. 24–29.
8. Александрович В. Холмська ікона Богородиці (Історичні та культурологічні студії.
– Т. 1). – Львів, 2001. – Вип.8. – 40 с..
9. Бондарчук Я. Збірка іконопису Острозького історико-культурного заповідника
(історія формування та дослідження) // Історія музейництва, пам’яткоохоронної справи,
краєзнавства і туризму в м.Острозі і на Волині. Наук. зб. – Острог, 2006. – Вип. І. –
С. 51– 67.
10. Василевська С.І. З історії музею і формування музейної колекції // Матеріали та
тези наук. конф. До 130–річчя Житомирського краєзнавчого музею (11–13 жовт. 1995
р.). – Житомир, 1995. – С. 89–90.
11. Возницький Б. Іов Конлзелевич // Історія українського мистецтва. – Т. 3. –
К., 1964. – С. 197–203.
129
12. Вялець А. Пам’ятки сакрального мистецтва – складова частина Музейного фонду
України // Роль музеїв у збереженні пам’яток сакрального мистецтва. Матеріали наук.-
практ. конф. 5–9 серп. 1999 р. – Луганськ, 1999. – С. 5–8.
13. Гаврилюк С.В. Історичне пам’яткознавство Волині, Холмщини і Підляшшя (ХІХ–
початок ХХ ст.): Монографія. – Луцьк: Вежа, 2002. – С. 214–264.
14. Жолтовський П.М. Український живопис XVII–XVIII століть. – К., 1978.– С. 73.
15. Жолтовський П. Художнє життя на Україні в ХVІ–XVIII ст.. – К., 1983. – 180 с.
16. Історія української культури: У 5 т. – К.: Наукова думка, 2001. – Т.1: Історія куль-
тури давнього населення України. – С. 884–920, 921–965.
17. Історія української культури: У 5 т. – К.: Наукова думка, 2001. – Т.2: Українська
культура ХІІІ–першої половини ХVІІ століть. – С. 275–301; 654–700.
18. Історія української культури: У 5 т. – К.: Наукова думка, 2001. – Т.3: Українська
культура другої половини ХVІІ–ХVІІІ століть. – С. 833–942.
19. Ковальчук Є. Врятовані пам’ятки. З історії дослідження і реставрації волинського
іконопису XVI–XVIII століть останніх років. – Київ–Луцьк, 2005. – С. 12.
20. Ковальчук Є. Луцький музей Волинської ікони // Пам’ятки України. Наук.-
популярний часопис. – Київ, 1998. – №1. – С. 18–22.
21. Ковальчук Є.І. Музей Волинської ікони: створення і діяльність. Історичний аспект
// Волинська ікона: питання історії вивчення, дослідження та реставрації. Наук. зб.
Матеріали V наук. конф., м.Луцьк, 27–28 серп. 1998 р. – Луцьк, 1998. – С. 6–13.
22. Ковальчук Є. Павло Жолтовський і експедиції Волинського краєзнавчого музею
// Народознавчі зошити. Двомісячник Ін–ту народознавства НАН України.– Ч.5.– Львів,
1995. – С. 273–275.
23. Ковальчук Є. Фонд сакрального мистецтва Волинського краєзнавчого музею:
комплектування і дослідження // Do piękna nadprzyrodzonego. – Т. І. – Chełm, 2003. –
С. 267–273.
24. Кот С., Ошуркевич О. Волинський краєзнавчий музей. Доля культурних скар-
бів України під час Другої світової війни: архіви, бібліотеки, музеї. – Київ–Бремен:
Українознавство, 1996. – Вип. 1. – С. 74.
25. Міляєва Л., Гелитович М. Українська ікона ХІ–ХVІІІ століть. Альбом-каталог. –
К., 2007. – 525 с. – (Серія “Державні зібрання України”).
26. Науковий архів Волинського краєзнавчого музею. Звіт про науково-
збиральницьку експедицію Волинського краєзнавчого музею по обстеженню церков
Волині (Ковельський, Маневицький і Любешівський, Ратнівський, Старовижівський
райони) за 2001 рік.
27. Науковий архів Волинського краєзнавчого музею. Щоденник наукових експеди-
цій Волинського краєзнавчого музею за 1981–1982 роки.
28. Науковий архів Волинського краєзнавчого музею. Розпорядження архієпископа
Луцького і Волинського УПЦ Ніфонта № 377 від 3 серпня 2000 р.
29. Науковий архів Волинського краєзнавчого музею. Розпорядження митрополита
Луцького і Волинського УПЦ КП Якова № 74 від 4 серпня 2000 р.
30. Przeglаd Volynski. – 1929. – № 26. – S. 2.
31. Сидор О. Волинське малярство XVII–XVIII століть // Образотворче мистецтво. –
1988. – № 2. – С. 20.
32. Силюк А. Волинський краєзнавчий музей: сторінки історії формування колекції //
Волинський музей. Історія і сучасність. Наук. зб. – Луцьк, 1999. – Вип. ІІ. – С. 7–8.
130
Ковальчук Е.И. Фонд сакрального искусства в Волынском краеведче-
ском музее: этапы формирования (1929–2009 гг.)
В статье дается характеристика формирования фонда сакрального
искусства в Волынском краеведческом музее, раскрыты основные этапы
этого процесса в 1929–2009 гг., то есть в период существования музея;
определено место и роль сакрального наследия Волыни в художественной
культуре Украины. К научному употреблению введен ряд уникальных произве-
дений волынской иконописи. Статья написана на документальных источни-
ках, широко использованы документы научного архива и фондов Волынского
краеведческого музея.
Kovalchyk E.I. A fund of сакрального art in the Volyn regional museum:
forming stages (1929–2009)
In the article is being characterized the formation of Fund of Sacral Art in Volyn
Museum of Regional Studies, the main stages of this process chronologically from
1929 till 2009 were discovered, namely museum existence, determined the place and
the role of sacral heritage of Volyn Region in the art culture of Ukraine. Number of
unique memorials of Volyn icon was led to the scientific circulation. The article is
based on the original materials, the documents of the scientific archive and funds of
Volyn Museum of Regional Studies were used at large.
|