Ієрархи церкви – історики Катеринославської губернії та Новоросії (забуті імена)
У статті розглядається внесок церковних ієрархів першої половини – середини ХІХ ст. у справу вивчення історії й старожитностей Катеринославської губернії та Новоросії. В статье рассматривается вклад церковных иерархов первой половины – середины ХІХ ст. в дело изучения истории и древностей Єкатеринос...
Gespeichert in:
| Datum: | 2009 |
|---|---|
| Hauptverfasser: | , |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Центр пам’яткознавства НАН України і Українського товариства охорони пам’яток історії та культури
2009
|
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/14277 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Ієрархи церкви – історики Катеринославської губернії та Новоросії (забуті імена) / С.Й. Татаринов, В.О. Богуненко // Праці Центру пам’яткознавства: Зб. наук. пр. — 2009. — Вип. 16. — С. 138-141. — Бібліогр.: 7 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-14277 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
Татаринов, С.Й. Богуненко, В.О. 2010-12-17T16:13:01Z 2010-12-17T16:13:01Z 2009 Ієрархи церкви – історики Катеринославської губернії та Новоросії (забуті імена) / С.Й. Татаринов, В.О. Богуненко // Праці Центру пам’яткознавства: Зб. наук. пр. — 2009. — Вип. 16. — С. 138-141. — Бібліогр.: 7 назв. — укр. 966-531-142-5 2078-0133 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/14277 У статті розглядається внесок церковних ієрархів першої половини – середини ХІХ ст. у справу вивчення історії й старожитностей Катеринославської губернії та Новоросії. В статье рассматривается вклад церковных иерархов первой половины – середины ХІХ ст. в дело изучения истории и древностей Єкатеринославской губернии и Новоросии. In the article there is examined the deposit of church hierarchies in the matter of regional history researches of Katerynoslav Province and New Russia (Novorossia) region in the 19th century. uk Центр пам’яткознавства НАН України і Українського товариства охорони пам’яток історії та культури Історичні постаті Ієрархи церкви – історики Катеринославської губернії та Новоросії (забуті імена) Иерархи церкви – историки Екатеринославской губернии и Новороссии (забытые имена) Hierarchies of church as historians of Katerynoslav Province and New Russia (Novorossia) region (the forgotten names) Article published earlier |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| title |
Ієрархи церкви – історики Катеринославської губернії та Новоросії (забуті імена) |
| spellingShingle |
Ієрархи церкви – історики Катеринославської губернії та Новоросії (забуті імена) Татаринов, С.Й. Богуненко, В.О. Історичні постаті |
| title_short |
Ієрархи церкви – історики Катеринославської губернії та Новоросії (забуті імена) |
| title_full |
Ієрархи церкви – історики Катеринославської губернії та Новоросії (забуті імена) |
| title_fullStr |
Ієрархи церкви – історики Катеринославської губернії та Новоросії (забуті імена) |
| title_full_unstemmed |
Ієрархи церкви – історики Катеринославської губернії та Новоросії (забуті імена) |
| title_sort |
ієрархи церкви – історики катеринославської губернії та новоросії (забуті імена) |
| author |
Татаринов, С.Й. Богуненко, В.О. |
| author_facet |
Татаринов, С.Й. Богуненко, В.О. |
| topic |
Історичні постаті |
| topic_facet |
Історичні постаті |
| publishDate |
2009 |
| language |
Ukrainian |
| publisher |
Центр пам’яткознавства НАН України і Українського товариства охорони пам’яток історії та культури |
| format |
Article |
| title_alt |
Иерархи церкви – историки Екатеринославской губернии и Новороссии (забытые имена) Hierarchies of church as historians of Katerynoslav Province and New Russia (Novorossia) region (the forgotten names) |
| description |
У статті розглядається внесок церковних ієрархів першої половини – середини ХІХ ст. у справу вивчення історії й старожитностей Катеринославської губернії та Новоросії.
В статье рассматривается вклад церковных иерархов первой половины – середины ХІХ ст. в дело изучения истории и древностей Єкатеринославской губернии и Новоросии.
In the article there is examined the deposit of church hierarchies in the matter of regional history researches of Katerynoslav Province and New Russia (Novorossia) region in the 19th century.
|
| isbn |
966-531-142-5 |
| issn |
2078-0133 |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/14277 |
| citation_txt |
Ієрархи церкви – історики Катеринославської губернії та Новоросії (забуті імена) / С.Й. Татаринов, В.О. Богуненко // Праці Центру пам’яткознавства: Зб. наук. пр. — 2009. — Вип. 16. — С. 138-141. — Бібліогр.: 7 назв. — укр. |
| work_keys_str_mv |
AT tatarinovsi íêrarhicerkviístorikikaterinoslavsʹkoíguberníítanovorosíízabutíímena AT bogunenkovo íêrarhicerkviístorikikaterinoslavsʹkoíguberníítanovorosíízabutíímena AT tatarinovsi ierarhicerkviistorikiekaterinoslavskoiguberniiinovorossiizabytyeimena AT bogunenkovo ierarhicerkviistorikiekaterinoslavskoiguberniiinovorossiizabytyeimena AT tatarinovsi hierarchiesofchurchashistoriansofkaterynoslavprovinceandnewrussianovorossiaregiontheforgottennames AT bogunenkovo hierarchiesofchurchashistoriansofkaterynoslavprovinceandnewrussianovorossiaregiontheforgottennames |
| first_indexed |
2025-11-25T22:43:53Z |
| last_indexed |
2025-11-25T22:43:53Z |
| _version_ |
1850570378549657600 |
| fulltext |
138
21. Котляревский А.А. Сочинения. – СПб, 1895. – Т. 4. – С. 631.
22. Ломиковский В.Я. Об осушении болотного места пространством на пять деся-
тин и чтоб на том месте сделать посев хлеба или другое какое полезное употребление
// Новое продолжение трудов Вольного Зкономического общества к поощрению в
России земледелия и домостроительства. – 1821. – Ч. 72. – С. 107–111; Він же. О про-
изведении в южных губерниях России на унавоженной озимой пашне лучшаго урожая,
нежели у соседей // Там само. – С. 93–106.
23. Журба О.І. Вказана праця. – С. 153.
24. Ломиковский В.Я. Разведение леса в сельце Трудолюбие // Лесной журнал. –
1837. – С. 12.
25. Гоголь и В.Я. Ломиковський \\ Киевская старина. – 1897. – Т. 59. – № 11.
– Отд. 2. – С. 41–42; Шенрок В.И. Материалы для биографии Гоголя. – М., 1897. –
Т. 4. – С. 214–215.
Любовець Н.И. Василий Яковлевич Ломиковский – собиратель укра-
инских древностей (историографический обзор)
Сделан историографический обзор биографии Василия Яковлевича
Ломиковского на предмет уточнения его дефиниции для справочных изда-
ний. Предложено следующую дефиницию: “Ломиковский Василий Яковлевич
(1778 – ок. 1845) – собиратель и коллекционер народных древностей,
помещик-прогрессист, агроном-практик, награжденный золотой медалью
Свободного экономического общества (1820) и золотой медалью Общества
поощрения лесного хозяйства (1837)”.
Lyubovets N.I. Vasil Jacovych Lomikovskiy is a collector of Ukrainian
antiquities (historiography review)
The historiography review of biography of Vasyl Jacovych Lomikovskiy is done
for the purpose clarification of its content for certificate editions. �t is offered fol-content for certificate editions. �t is offered fol- for certificate editions. �t is offered fol-. �t is offered fol-
lowing difiniciyu: “Lomikovskiy Vasyl Yakovych (1778 – bl. 1845) is zbirach and
collector of folk antiquity, pomischik-progresist, practical agriculturist-worker,
recipient of an award the gilded youth of Free economic society (1820) and gilded
youth by Society of encouragement of forestry (1837)”.
С.Й. ТАТАРИНОВ,
В.О. БОГУНЕНКО
Ієрархи церкви – історики
Катеринославської губернії
та Новоросії (забуті імена)
У статті розглядається внесок церковних ієрархів першої полови-
ни – середини ХІХ ст. у справу вивчення історії й старожитностей
Катеринославської губернії та Новоросії.
Єпископи Катеринославські (Славенські, Новоросійські), здебільшого,
були високоосвіченими людьми, часто займалися дослідженнями як місце-
вої історії, так і церкви. Сьогодні їх праці майже не згадуються.
139
Започаткував історичні дослідження Катеринославщини та Новоросії
єпископ Гавриїл (Банулеску-Бадоні Григорій Григорович (1746–1821), єпис-
коп із травня 1793 до грудня 1797 р., згодом – митрополит Молдавський і
Бессарабський). Серед його робіт були “Загальний опис Новоросійського
краю та губернії”, “Відомость Бахмутської провінції з кількістю містечок і
жителів”, “Опис Бахмутської Управи благочинія про заснування Бахмуту,
його засновників, привілеї та герб”, котрі написані ним у 80–х роках XVIII ст.
Про цього ієрарха в “Записках Одесского общества истории и древнос-
тей” сказано як про освічену людину, що вивчала пам’ятки старовини, архе-
ології, церковні документи, автора кількох історико-статистичних описів.
Його наступником у вивченні місцевих старожитностей був архіє-
пископ Гавриїл (Розанов Василь Федорович (1781–1858), перебував на
посаді в 1828–1837 роках). Він продовжив справу попередника в 30–40–х
роках ХІХ ст. В лютому 1832 р. архимандрит, вікарій єпископату Іаков
звертався до редактора “Сина Отечества” Греча з приводу втрати рукопи-
су Гавриїла. В VІІ томі “Записок…” у 1867 р. було надруковано “Збірку
архиєпискова Гаврила” (можливо саме про цей рукопис йшлося вище) з
ордерами та указами, починаючи з 1738 р.: фельдмаршала Мініха, кошового
П. Калнишевського, укази Сенату Новоросійському генерал-губернатору
генерал-майору Муромцеву, накази Словенської Єпархії, указ Катерини
митрополиту Кафському про прийняття приазовських греків у російське
підданство, реєстри поселень і жителів повітів губернії, донесень генерала
Синельникова, адмірала Н. Мордвінова, грамоти Черноморському коза-
цтву на Тамань, укази митрополиту Ігнатію на поселення у Маріуполі,
текст виступу Моїсея Маріупольського в Миколаєві та про його смерть у
1792 р., переписку генерала Івана Хорвата і єпископа Гервасія, єпископа
Маріупольського Іова, Новоросійського губернатора Каховського, грома-
дянського губернатора Жегуліна, імператорський указ Зубову “Об устрой-“Об устрой-Об устрой-
стве пристани Хаджибей” (сучасна Одеса), Новоросійського губернатора
Селецького, князя Г.О. Потьомкіна, документи 20–30 років XIX ст. Цікавим
був іменний указ Катерини ІІ митрополиту Ігнатію від 1780 р. про поселен-
ня греків кримських та іллірійських на місці майбутнього Маріупольського
повіту. 2 томи документів містили відомості про монастирі, церкви, історич-
ні довідки про міста й повіти, старообрядців, взаємовідносини із запорозьки-
ми козаками, переміщення священиків, стан церков і закладання нових хра-
мів. Безцінним є опис Миколаївської похідної церкви Кальміуської паланки
Війська Запорізького – невелика, з дерева, із залізним хрестом, іконостасом
на полотні. З цього опису дізнаємося, що церкву переносили з Домахи до
Павловська, Маріуполя, Самарської фортеці.
Яскравим прикладом дослідників місцевих старожитностей є Феодосій
(Олександр Григорович Макарєвський). Він народився на Чернігівщині
в сім’ї дяка у 1823 р., закінчив Чернігівську духовну семінарію та бого-
словський факультет Київської Духовної Академії. Зі званням магістра
богослов’я він у 1849 р. почав викладати у Смоленській духовній семінарії
загальну історію. З 1853 р. стає ректором В’яземського повітового духовно-
140
го училища. В 1859 р. був рукоположений у сан священика у Троїцькому
соборі Вязьми. О.Г. Макарєвський був цензором проповідей, членом
Духовного Правління, губернського Статистичного комітету. Після перед-
часної смерті дружини, у нього на руках залишилися малолітні син і донька,
але він все ж приймає у 1861 р. постриг монаха. За його участі друкується
у 1855 р. “Пам’ятна книжка Смоленської єпархії”, що була відзначена
нагородою єпископа Смоленського Тимофія та міністра внутрішніх справ
Російської імперії. В 1862 р. Феодосій як ієромонах переведений до Санкт-
Петербургу настоятелем монастиря, отримавши сан архімандрита; тут він
почав викладати у духовній семінарії. В 1863 р. переведений настоятелем
Акатівського монастиря, став ректором Воронезької духовної семінарії, де
викладає богослов’я. 29 червня 1867 р. був висвячений на єпископа. З 1871 р.
– єпископ Катеринославський і Таганрозький. Приязний, чуйний, привітний
Феодосій став антиподом попереднього єпископа Олексія (Новосьолова).
Цей ієрарх не сприймав реформи Олександра ІІ, виступав проти обрання
благочинних безпосередньо священиками, не дозволяв з’їзди благочин-
них. Новий же єпископ приймав будь-кого, надавав всім підтримку, знав
і переймався становищем у родинах священиків. За його архіпастирства в
1874 р. було збудовано нові будинки Катеринославського, Бахмутського
та Маріупольського духовних училищ. Після виходу Статуту церковно-
парафіяльних шкіл, із 1884 р. кількість таких закладів збільшилася в єпархії
з 53 до 108, було відкрито 37 шкіл грамоти. Єпархіальна грошова допомога
надавалася не тільки церковно-парафіяльним, але й земським школам.
Окрім того, єпископ Феодосій займався меценатством – понад 58 екс-
понатів ікон і плащаниць ХІV–ХVІІ ст. він свого часу передав до церковно-
археологічного музею Київської Духовної Академії.
Спираючись на вивчення архівів Консисторії, Архієрейського Дому та
Самарського Миколаївського монастиря Феодосій Макаревський друкував
свої розвідки без підпису в «Неофіційному розділі» Катеринославських
єпархіальних відомостей. Також видав книги – про Самарський монас-
тир, «Історичний огляд православної християнської церкви у межах
Катеринославської губернії», «Матеріали для історико-статистичного опису
Катеринославської єпархії» (2 випуски). Крізь його праці червоною ниткою
проходять сторінки давньої історії, історія заселення містечок Південно-
Східної України, історії козацтва, різних промислів краю тощо.
У зв’язку з підготовкою до 100–річчя від часу заснуван-
ня Катеринославської єпархії, Феодосій Макарєвський видав 2 статті у
«Катеринославських єпархіальних відомостях» (№ 1–6 за 1875 р.). Які
за змістом і манерою подачі матеріалу перегукнулися зі статтями О.В.
Лисенкова про Бахмут у № 13-15 того ж видання за той-таки 1875 р.
Феодосій Макарєвський друкував статті й далі – у 1876–1881 роках.
Із наукового апарату робіт Феодосій Макарєвського видно, що дослід-
ник широко використовував друковані російські та польсько-литовські
видання. Його праці базувалися і, водночас, доповнювали дослідження
А.А. Скальковського, єпископа Гаврила (Розанова), М. Ні кольського.
141
Надалі праці єпископа Філарета широко використовували у своїх розвідках
Д.І.Яворницький, Д.І.Багалій та інші відомі дослідники. Не втратили вони
актуальності й для сучасного дослідника.
Помер Феодосій Макарєвський від «апоплексії головного мозку»
(інсульту) 5 лютого 1885 р., похований у приділі Св. Катерини
Катеринославського кафедрального собору, де над похованням його дітьми
був установлений кіот із іконою Св. Олександра Невського та Св. Феодосія
Печерського.
1. Сборник Гаврила, архиепископа Екатеринославского, Херсонского и
Таврического. Т. 1–2 // Записки Одесского Общества истории и древностей (далі –
ЗООИД). – Т. І. – Одесса, 1839.
2. Архиепископ Тверской и Кашинский Гавриил. Отрывок повествования о
Новороссийском крае из оригинальных источников почерпнутых // ЗООИД. – Т. 3. –
Одесса, 1751–1786. – С. 116–129.
3. Гавриил. Хронологико-историческое описание церквей епархии
Таврической и Херсонской // ЗООИД. – Т. 7. – Одесса, 1846.
4. Новороссийский календарь. – Одесса, 1846.
5. Материалы для историко-статистического описання Екатеринославской епар-
хии. – Вып. 2. – Екатеринослав, 1880.
6. Преосвященный Феодосий, епископ Екатеринославский и Таганрогский, и его
труды по истории Екатеринославщины // Летопись Екатеринославской ученой архив-
ной Комиссии. Вып. 6. – Екатеринослав, 1910.
7. Лисенков А.А. Историко-статистическое описание Бахмутского собора //
Екатеринославские епархиальные ведомости. – 1875. – № 15–16.
Татаринов С.И., Вогуненко В.А. Иерархи церкви – историки
Екатеринославской губернии и Новороссии (забытые имена)
В статье рассматривается вклад церковных иерархов первой половины –
середины ХІХ ст. в дело изучения истории и древностей Єкатеринославской
губернии и Новоросии.
Tataryniv S.I., Bogunenko V.A. Hierarchies of church as historians of
Katerynoslav Province and New Russia (Novorossia) region (the forgotten names)
�n the article there is examined the deposit of church hierarchies in the
matter of regional history researches of Katerynoslav Province and New Russia
(Novorossia) region in the 19th century.
|