Територіальний і розпланувальний розвиток м. Кривий Ріг
У статті приведена вперше розроблена авторами схема територіального та розпланувального розвитку м. Кривий Ріг. В її основу покладені дати виникнення колишніх зимівників, хуторів, слобод, які пізніше переросли в поселення та містечка і поступово були приєднані до Кривого Рогу, а також приведені коро...
Збережено в:
| Дата: | 2009 |
|---|---|
| Автори: | , |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Українська |
| Опубліковано: |
Центр пам’яткознавства НАН України і Українського товариства охорони пам’яток історії та культури
2009
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/14286 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Територіальний і розпланувальний розвиток м. Кривий Ріг / Т.Д. Товстенко, М.Ю. Тямін // Праці Центру пам’яткознавства: Зб. наук. пр. — 2009. — Вип. 16. — С. 249-255. — Бібліогр.: 4 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1860058286737326080 |
|---|---|
| author | Товстенко, Т.Д. Тямін, М.Ю. |
| author_facet | Товстенко, Т.Д. Тямін, М.Ю. |
| citation_txt | Територіальний і розпланувальний розвиток м. Кривий Ріг / Т.Д. Товстенко, М.Ю. Тямін // Праці Центру пам’яткознавства: Зб. наук. пр. — 2009. — Вип. 16. — С. 249-255. — Бібліогр.: 4 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| description | У статті приведена вперше розроблена авторами схема територіального та розпланувального розвитку м. Кривий Ріг. В її основу покладені дати виникнення колишніх зимівників, хуторів, слобод, які пізніше переросли в поселення та містечка і поступово були приєднані до Кривого Рогу, а також приведені короткі відомості про них.
В статье впервые описана разработанная авторами схема территориального и планировочного развития города Кривой Рог. В ее основу положены даты возникновения бывших зимовников, хуторов, слобод, которые позже переросли в селения и постепенно были присоединены к Кривому Рогу, а также приведены краткие сведения о них.
This article describes the first authors working out scheme of territorial and town planning development of Kryvy Rih. The dates arising late farmsteads, villages putted the basis of this scheme. Later they development on settlements and then added to town Kryvy Rih. The short information of this settlements brings in this article too.
|
| first_indexed | 2025-12-07T17:02:46Z |
| format | Article |
| fulltext |
РОЗДІЛ X МІСТА І МІСТЕЧКА
Т.Д. ТОВСТЕНКО,
М.Ю. ТЯМІН
Територіальний і розпланувальний
розвиток м. Кривий Ріг
У статті приведена вперше розроблена авто-
рами схема територіального та розпланувального
розвитку м. Кривий Ріг. В її основу покладені дати
виникнення колишніх зимівників, хуторів, слобод,
які пізніше переросли в поселення та містечка
і поступово були приєднані до Кривого Рогу, а
також приведені короткі відомості про них.
Кривий Ріг – великий індустріальний центр гір-
ничодобувної, залізорудної та металургійної промис-
ловості України, унікальне місто. Воно складається з
низки поселень, основою виникнення яких були відо-
мі з ХVІІ ст. зимівники і хутори запорозьких козаків
та слободи, які виросли у ХVІІ ст. на багатих землях,
жалуваних царським урядом поміщикам і військовим
чинам. Вони спочатку мали сільськогосподарське
призначення, а у ХІ – на початку ХХ ст. після від-
криття покладів залізних руд і спорудження заводів
перетворилися на селища, що складалися з поселень
біля рудників, переважно двох типів: для найма-
них робітників і для кваліфікованого інженерно-
технічного персоналу, а також із маєтків гірничих
інженерів. Два з таких селищ – Терни та Інгулець
– згодом отримали статус містечок. Поступово ці
населені пункти були приєднані до м. Кривий Ріг.
Цьому сприяло будівництво транспортної магістра-
лі, яка вдало поєднала сучасну центральну частину
міста і селища, що виросли біля рудників.
Авторами даного дослідження на основі архів-
них й історіографічних джерел уперше опрацьована
схема територіального та розпланувального розви-
тку міста, в основу якої покладені дати виникнення
колишніх зимівників, хуторів, слобід, котрі пізніше
переросли в селища чи містечка, і зараз входять до
території м. Кривий Ріг; також приведені короткі
відомості про них.
З ХVІІ ст. відомі наступні зимівники:
250
– на злитті р. Саксагані та р. Інгульця – центральне ядро сучасного
міста, де, за переказами, був зимівник кульгавого (кривого) козака Івана
Рога (середина ХVІІ ст.). Навколо цього зимівника і починає розвиватись
сучасний Кривий Ріг як місто. В ХІХ – на початку ХХ ст. тут розміщуються
5 великих кредитно-фінансових товариств, навчальні заклади, готелі, мережа
магазинів, 2–3 поверхові кам’яні житлові будинки. До цієї території пізніше
поступово приєднуються інші селища [1, 4];
– у с. Зеленому – зимівник орієнтовно був розташований біля старого
козацького кладовища (початок – середина ХVІІ ст.) [1, 2];
– у с. Веселі Терни – за дослідженнями краєзнавців зимівник знаходив-
ся у південно-східній частині Тернівського району на території колишнього
маєтку І.М. Харіна, залишки якого [маєтку] збереглися до нашого часу.
За легендою в цих місцях зимівник існував ще за гетьманування Богдана
Хмельницького. Тут проходило його військо після битви під Жовтими
Водами та відпочивало у балці, порослій тернами, де стояла корчма.
Козаки назвали цю місцевість Веселими Тернами. В 1760 р. землі належали
Григорію Шраму. Після ліквідації Запорізької Січі Катерина ІІ конфіскувала
його угіддя та передала їх у власність штаб-лікарю І.Д. Зоммеру. Після смерті
останнього землі перейшли до поміщика М. Шляхтича. В 1867–1879 роках
800 десятин були продані з торгів полковнику І.М. Харіну, решту 4 тис.
десятин – німецьким колоністам. У 1969 р. вони стали центром Тернівського
району Кривого Рогу [4, 3];
– у с. Вечірній Кут – вважається, що тут знаходився один із найстарі-
ших зимівників (початок–середина ХVІІ ст.);
– на території заводу “Криворіжсталь” (за припущенням В.В. Титова).
З ХVІІІ століття відомі:
– Терни (Терноватий кут) – віддалена частина Тернівського райо-
ну. Виникла як село на межі ХVІІІ–ХІХ ст. на лівому березі р. Саксагань,
де річка стрімко повертає з південного сходу на північ, утворюючи долину–
“кут”, де були зарості терну. Розташоване на місці Новопавлівської економії
І.М. Харіна. З 1930–х років отримало статус містечка, з 1971 р. – в складі
Тернівського району Кривого Рогу [4];
– Веселий кут – за припущеннями краєзнавців поселення існувало
з ХVІІІ ст.;
– Карачуни (зимівник Андрія Ляха) – південний захід околиці
Центрально-міського району Кривого Рогу. За дослідженнями краєзнавців
тут був розташований зимівник Андрія Ляха. Курган “Ляхова могила” зна-
ходиться на першому вододілі правого берега Карачунівського водосховища
(досліджувався археологом О.О. Мельником у 1983 р.). Складається з 9 наси-
пів і земляної споруди-святилища. (За слов’янською міфологією Карачун –
злий дух, ворог бога Перуна; за давньоруським епосом Карачун – злий дух,
що скорочує життя людей; за легендами Криворіжжя слово походить від
тюркського – “чорна смерть”; учені вважають, що імовірно тут сталася якась
природна аномалія). Більш ймовірною версією походження назви поселення
є інформація, згідно якої землі поблизу Карачунів у Х�ІІІ ст. були подаро-�ІІІ ст. були подаро-ІІІ ст. були подаро-
251
Експлікація [–—––––– межа міста 1929 р.]
Х�ІІ ст. 1. Злиття р. Саксагані та р. Інгульця; 2. козацьке кладовище в с. Зеленому; 3.Веселі
Терни; 4. територія заводу “Криворіжсталь”; 5. Вечірній Кут;
Х�ІІІ ст. 6. Терни; 7. Веселий Кут; 8. зимівник Ляха. Карачуни; 9. Рахманівка; 10. Григорівка;
11. Інгулець; 12. Покровське;
ХІХ ст. 13. Диконька (ім. Кірова); 14. Садиба Колачевського ; 15. Карнаватка; 16. ім. Р.
Люксембург; 17. Дубова балка; 18. Рибасово; 19. Краматорівка; 20. Божедарівка; 21. Суха балка;
22. ім. Фрунзе; 23. садиба Поля; 24. Довгінцево; 25. Шмакове; 26. ім. Комінтерну; 27.
Олексіївка; 28. Гданцівка; 29. Олександрівка; 30. ім. Артема; 31. Бажанове; 32. Новоіванівка; 33.
ст. Червона; 34. ст. Роковата; 35. ст. Кривий Ріг-головний; 36. Шаманівське
252
вані капітану молдавського полку Карачуну, від прізвища якого і походить
назва. Село почало розвиватися у другій половині ХІХ ст. на лівому березі
р. Інгулець [4];
– Рахманівка – Центрально-міський район Кривого Рогу, за 12 км від
станції Кривий Ріг–Західний. Відома з 1775 р. як поселення колоністів після
ліквідації Запорізької Січі. На землях, отриманих від імператора Олександра
І, генерал Рахманов заснував село Олександрів Дар. Для поселення привезли
селян з Чернігівської та Могилівської губерній (литовців). У 1960–1970–х
років селище міського типу Рахманівка було підпорядковане Криворізькій
міській раді [4];
– Григоровка (Новий Кривий Ріг, селище НК ГЗК) – виникло у
1783 р. на території Нового Кривого Рогу на півдні Криворіжжя вздовж
р. Інгулець. Заселялося вихідцями з Київської губернії. В 1793 р. тут вже
існувала дерев’яна Свято-Вознесенська церква. Селище було знесене напри-
кінці 1950–х років у зв’язку з будівництвом Ново-Криворізького гірничо-
збагачувального комбінату (НК ГЗК). Свято-Вознесенський храм, що був
перебудований у 1876 р., нині відреставрований, у 2000–2002 роках до нього
добудували дзвіницею, діє до цього часу [4].
– Інгулець – відоме з 1761–1775 років як поселення колоністів після
ліквідації Запорізької Січі. За даними Д.І. Яворницького отримало розвиток
після виникнення поштової станції. З 1891 р. тут проводилася розробка руди
акціонерним товариством “Дубова Балка”, знаходились маєтки Махоріна й
Ушакова. У 1894 р. збудована залізнична ст. Інгулець. В 1960–х роках було
підпорядковане Криворізькій міській раді [1, 4].
– Покровське (територія РУ ім. Кірова) – утворене наприкінці
ХVІІІ ст. на місці козацького зимівника на правому березі р. Саксагань у
гирлі балки Суслова. Багате на поклади аспіду (покрівельного сланцю),
які були відомі ще за доби Київської Русі. Промисловий видобуток запо-
чаткував О.М. Поль. Активний видобуток розпочався за наказом князя
Г.І. Потьомкіна. (Аспід використовувався для покрівлі будинків у Миколаєві,
Херсоні й інших містах). У 1950–х роках селище увійшло до складу Кривого
Рогу (тепер – територія рудоуправління ім. Кірова) [4].
З ХІХ ст. відомі:
– Диконька або Катеринівка – розташоване на правому березі
р. Саксагань, засноване на початку ХІХ ст. Наприкінці цього сторіччя поміщи-
ця О.М. Диконська привезла сюди селян із Пензенської губернії, яких виміняла
на собак. Збудувала економію з господарчими будівлями, парк, сад. Селяни
вирощували зернові культури. Пізніше поміщиця стала однією із засновників
Криворізьких рудників. Під час громадянської війни селище увійшло до скла-
ду Кривого Рогу і тепер є частиною житлового масиву ім. Артема [4];
– садиба Колачевського (житловий масив ім. Леніна) –
С.М. Колачевський на землях поміщиці Зайцевої, які в 1891 р. взяв у неї в
оренду, збудував робітниче селище. В 1893 р. відкрив рудник, увів в дію
залізницю, заклав парк. За ініціативою його дружини Є.С. Колачевської в
селищі було відкрито церкву, школу, лікарню, їдальню, театр [4].
253
– Карнаватка – західна частина Центрально-міського району Кривого
Рогу. Селище виникло у 1860–ті роки. На початку ХХ ст. у ньому мешкало
350 залізничників. Карнаватський рудник заснований у 1881 р. на другому
Саксаганському рудопласті Брянським гірничопромисловим товариством [4].
– житловий масив ім. Р. Люксембург – на півночі межує з рудоуправ-
лінням ім. Леніна, на півдні з рудоуправлінням “Суха Балка”. З 1889 р. відо-
мий як робітниче селище біля рудника;
– Дубова Балка (Велика) – розташована на правому березі р. Саксагань.
У 1886 р. тут виросло робітниче селище біля рудника;
– Рибасове – центрально-східна частина Жовтневого району Кривого
Рогу. Виникло у середині ХІХ ст. на землях поручика Дмитра Рибаса. З роз-
витком промисловості перетворилося на робітниче селище;
– Краматорівка – розташована в Тернівському районі Кривого рогу.
Робітниче селище виникло у 1880–х роках. У 1890–х роках поруч було від-
крито рудник [4];
– Божедарівка – заснована у 1860 р. у південній частині сучасного
Тернівського району Кривого рогу, на правому березі р. Саксагань. На карті
1800 р. місцевість називалася Благодатна. З 1870–х років має сучасну назву.
Рудник відкритий у 1899 р. на землях поміщика І.М. Харіна Російсько-
Бельгійським товариством; припинив діяльність з початком громадянської
війни. У межі Кривого Рогу Божедарівка ввійшла у 1940–х роках;
– Коломійцево – розташоване на сході від центру Жовтневого району
Кривого Рогу. Засноване у середині ХІХ ст. братами Коломойцевими [4];
– Суха Балка – житловий масив закладений у 1880–х роках. З початком
промислового видобутку й переробки багатих залізних руд у 1896 р. на орен-
дованій землі селянина Цибулька створено рудоуправління “Суха Балка”;
– ім. Фрунзе – в 1885 р. почав працювати рудник, біля якого було засно-
ване селище [3, 4];
– Дубова Балка (мала), садиба О.М. Поля – садиба збудована в 1860–
1875 роках. Тут мешкав краєзнавець, організатор промислового видобутку
залізних руд О.М. Поль [3, 4].
– Довгинцеве – селище і залізнична станція. На початку ХІХ ст.
імператор Олександр І жалував землі генералу Довгинцеву, який збудував
с. Катеринівку (Довгинцеве). Основа населення – вихідці з етнічної Росії.
З 1880–х років тут діяла церква Св. Олександра Невського (зруйнована напри-
кінці 1950–х років). З 1979 р. – центр Довгинцівського району Кривого Рогу;
– Шмакове – маєток поміщиків Шмакових правий берег р. Саксагань,
збудований у 1860–х роках. Мав два будинки, сад, вольєр для мисливських
собак, тік для обмолоту зерна. В 1873 р. Л.О. Шмаков здав дві ділянки в
оренду О.М. Полю, який проводив там геологічні розвідки. У 1886 р. тут була
відкрита залізнична станція. Того ж року на землях поміщика Л.О. Шмакова
Південно-Російським Дніпровським товариством заснований рудник, де
вперше в Кривбасі був застосований шахтний метод видобутку руди; в
1922 р. був відроджений як рудник ім. К. Лібкнехта;
– Комінтерн – засноване в 1886 р., підзона ст. Вечірній Кут;
254
– Олексіївка – розташована на території сучасного Тернівського райо-
ну Кривого Рогу. В 1880–х роках землі придбав поміщик Т. Олексієнко,
який спорудив економію з господарчими будівлями. Поселення занепало в
1905–1907 роках, нині зберігся лише ставок;
– Гданцівка (Данцівка) – виникла у середині ХІХ ст. як село на правому
березі р. Інгулець. Землі належали поміщику Гданцеву, який збудував тут має-
ток. Уже в 1880–х роках існував план поселення. Отримало розвиток після зве-
дення Гданцівського чавуноливарного заводу (1892). В 1930–х роках увійшло
до складу Кривого Рогу. Зараз частина Центрально-міського району міста;
– Олександрівка – східна частина Жовтневого району Кривого Рогу,
заснована в 1884 р. сім’ями гірників. Рудник біля поселення почав працювати
з 1888 р.;
– ім. Артема – житловий масив, центральна частина Саксаганського
району Кривого Рогу. Заснований у 1880–х роках як гірниче селище
Галківського рудника [3, 4].
– Бажанове – південно-східна частина Жовтневого району Кривого
рогу. Виникло в 1880–х роках як село на землях поміщиці Бажанової [3, 4];
– Новоіванівка – віддалена частина Тернівського району Кривого рогу.
Заснована у 1850–х роках на землях поміщика І.М. Харіна. З початком про-
мислових розробок утворилося гірниче селище;
– Червона Балка – село засноване у 1880–х роках на землях, орен-
дованих у поміщиків І.М. Харіна і Титенка. В 1958 р. увійшло до складу с.
Новоіванівка;
– ст. Роковата – станція на залізничній гілці “Кривий Ріг–П’ятихатки”.
Відкрита у 1893 р.;
– ст. Кривий Ріг–Головний – поселення залізничників і залізнична
колонія, виникли у ХІХ ст. на сучасній вул. Серафімовича [4].
Слід звернути увагу, що на схемі територіального і розпланувального
розвитку міста позначені лише історичні частини міста, які відомі з ХVІІ–
ХІХ ст. У ХХ ст. розвиток міста продовжується. Так, у 1920–1930–х роках на
основі гірничих селищ виникли такі житлові масиви сучасного Кривого Рогу,
як Соколовка (1922), Всебратське (1920), ім. Валявка, ім. Фрунзе (1930–ті
роки), КРЕС (кінець 1920–х років). У 1920–1960–х роках у Довгинцівському
районі міста виростає селище Залізничне (приватний сектор). У 1930 р.
у центрі Дзержинського району Кривого рогу розпочалося будівництво
житлового масиву Соцмісто (завершене в 1950–1980–х роках). Того ж
року в Довгинцівському районі міста закладені житлові масиви Суворово
(приватний сектор) і Калініно (приватний сектор), у Тернівському районі
(частина мікрорайону ім. Леніна) – Закарпатський (приватний сектор),
який заселяється вихідцями із Закарпаття. Наприкінці 1950–х – у 1960–х
роках у Дзержинському районі Кривого Рогу отримав розвиток житловий
масив Шевченко (приватний сектор). У 1950–х роках у Дзержинському
районі міста поруч із Соцмістом виростає квартал Коксохім. У 1950–1970–х
роках у північній частині Жовтневого району міста у зв’язку з будівництвом
Центрального ГЗК зростає житловий масив Сорок четвертий квартал.
255
У 1960–1980–х роках у Саксаганському районі міста споруджується жит-
ловий масив Ювілейний. Наприкінці 1970–х – у 1990–х роках на північ-
ному сході Жовтневого району Кривого рогу розвивається житловий масив
Індустріальний. У 1970–х – 1996 р. у північній частині Тернівського району
Кривого рогу на землях радгоспу ім. Т.Г. Шевченка споруджується мікро-
район Даманський. У 1970–1980–х роках у Саксаганському районі міста
виростає мікрорайон Сонячний. У 1979–1988 роках у Довгинцевському
районі міста будується мікрорайон Східний, у 1980–х роках формується
мікрорайон Зарічний, у 1991 р. – мікрорайони Східний 1 та Східний 2.
Останні два нині продовжують забудовуватися [4].
Таким чином, упродовж останніх 350 років на території Кривого Рогу
утворився єдиний індустріальний ландшафтно-містобудівний організм, який
віддзеркалює своєрідність обличчя сучасного міста.
1. Яворницький Д.І. Історія запорозьких козаків. У 3–х тт. – К.: Наукова думка, 1990.
– Т.1. – 592 с.
2. Багалей Д.И. Очерки из истории колонизации степной окраины Московского
государства. – М.: Універ. тип., 1887. – С. 554–555.
3. Орловський В.М. Залізорудна промисловість України в дореволюційний період. –
К., 1974. – С. 51–51, 59, 118.
4. Енциклопедія Криворіжжя. – Кривий Ріг: ЯВВА, 2004. – Т. 1. – 699 с.; Т. 2. – 811 с.
Товстенко Т.Д., Тямин М.Ю. Территориальное и планировочное раз-
витие г. Кривой Рог
В статье впервые описана разработанная авторами схема территори-
ального и планировочного развития города Кривой Рог. В ее основу положены
даты возникновения бывших зимовников, хуторов, слобод, которые позже
переросли в селения и постепенно были присоединены к Кривому Рогу,
а также приведены краткие сведения о них.
Tovstenko T.D., Tyamin M.Yu. Territorial and town planning development
of Kryvy Rih
This article describes the first authors working out scheme of territorial and
town planning development of Kryvy Rih. The dates arising late farmsteads, vil-
lages putted the basis of this scheme. Later they development on settlements and
then added to town Kryvy Rih. The short information of this settlements brings in
this article too.
М.Ю. ТЯМІН
Етапи містобудівного розвитку
м. Кривий Ріг
Кривий Ріг – одне з унікальних історичних міст України, потуж-
ний індустріальній центр та залізничний вузол. Зараз районний центр
Дніпропетровської області. Місто займає провідне становище в еконо-
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-14286 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| isbn | 966-531-142-5 |
| issn | 2078-0133 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T17:02:46Z |
| publishDate | 2009 |
| publisher | Центр пам’яткознавства НАН України і Українського товариства охорони пам’яток історії та культури |
| record_format | dspace |
| spelling | Товстенко, Т.Д. Тямін, М.Ю. 2010-12-17T16:38:08Z 2010-12-17T16:38:08Z 2009 Територіальний і розпланувальний розвиток м. Кривий Ріг / Т.Д. Товстенко, М.Ю. Тямін // Праці Центру пам’яткознавства: Зб. наук. пр. — 2009. — Вип. 16. — С. 249-255. — Бібліогр.: 4 назв. — укр. 966-531-142-5 2078-0133 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/14286 У статті приведена вперше розроблена авторами схема територіального та розпланувального розвитку м. Кривий Ріг. В її основу покладені дати виникнення колишніх зимівників, хуторів, слобод, які пізніше переросли в поселення та містечка і поступово були приєднані до Кривого Рогу, а також приведені короткі відомості про них. В статье впервые описана разработанная авторами схема территориального и планировочного развития города Кривой Рог. В ее основу положены даты возникновения бывших зимовников, хуторов, слобод, которые позже переросли в селения и постепенно были присоединены к Кривому Рогу, а также приведены краткие сведения о них. This article describes the first authors working out scheme of territorial and town planning development of Kryvy Rih. The dates arising late farmsteads, villages putted the basis of this scheme. Later they development on settlements and then added to town Kryvy Rih. The short information of this settlements brings in this article too. uk Центр пам’яткознавства НАН України і Українського товариства охорони пам’яток історії та культури Міста і містечка Територіальний і розпланувальний розвиток м. Кривий Ріг Территориальное и планировочное развитие г. Кривой Рог Territorial and town planning development of Kryvy Rih Article published earlier |
| spellingShingle | Територіальний і розпланувальний розвиток м. Кривий Ріг Товстенко, Т.Д. Тямін, М.Ю. Міста і містечка |
| title | Територіальний і розпланувальний розвиток м. Кривий Ріг |
| title_alt | Территориальное и планировочное развитие г. Кривой Рог Territorial and town planning development of Kryvy Rih |
| title_full | Територіальний і розпланувальний розвиток м. Кривий Ріг |
| title_fullStr | Територіальний і розпланувальний розвиток м. Кривий Ріг |
| title_full_unstemmed | Територіальний і розпланувальний розвиток м. Кривий Ріг |
| title_short | Територіальний і розпланувальний розвиток м. Кривий Ріг |
| title_sort | територіальний і розпланувальний розвиток м. кривий ріг |
| topic | Міста і містечка |
| topic_facet | Міста і містечка |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/14286 |
| work_keys_str_mv | AT tovstenkotd teritoríalʹniiírozplanuvalʹniirozvitokmkriviiríg AT tâmínmû teritoríalʹniiírozplanuvalʹniirozvitokmkriviiríg AT tovstenkotd territorialʹnoeiplanirovočnoerazvitiegkrivoirog AT tâmínmû territorialʹnoeiplanirovočnoerazvitiegkrivoirog AT tovstenkotd territorialandtownplanningdevelopmentofkryvyrih AT tâmínmû territorialandtownplanningdevelopmentofkryvyrih |