Клініко-психопатологічне розмежування пізніх депресивних станів
В статье приведены данные изучения неглубоких затяжных депрессий у 70 пациентов, которые находились на лечении в ООКПБ № 1 с диагнозом, отнтсящийся к разделу F.33 МКБ-10. Полученные данные позволяют делать заключение о разнообразии клинических проявлений, особенностей течения и соматической «окраски...
Збережено в:
| Дата: | 2008 |
|---|---|
| Автори: | , |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Українська |
| Опубліковано: |
Фізико-хімічний інститут ім. О.В.Богатського НАН України
2008
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/14319 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Клініко-психопатологічне розмежування пізніх депресивних станів / І.В. Мельниченко, М.М. Пустовойт // Вісник психіатрії та психофармакотерапії. — 2008. — № 2 (14). — С. 108-109. — Бібліогр.: 13 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1860250741933867008 |
|---|---|
| author | Мельниченко, І.В. Пустовойт, М.М. |
| author_facet | Мельниченко, І.В. Пустовойт, М.М. |
| citation_txt | Клініко-психопатологічне розмежування пізніх депресивних станів / І.В. Мельниченко, М.М. Пустовойт // Вісник психіатрії та психофармакотерапії. — 2008. — № 2 (14). — С. 108-109. — Бібліогр.: 13 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| description | В статье приведены данные изучения неглубоких затяжных депрессий у 70 пациентов, которые находились на лечении в ООКПБ № 1 с диагнозом, отнтсящийся к разделу F.33 МКБ-10. Полученные данные позволяют делать заключение о разнообразии клинических проявлений, особенностей течения и соматической «окраски» поздних депрессий.
In the article these studies of the shallow protracted depressions are resulted at 70 patients which were on treatment in Odessa mental hospital № 1 with a diagnosis, call to the F.33 DSM-10. Findings allow to conclude about the variety of clinical displays, features of flow and somatic «colouring» of late depressions.
|
| first_indexed | 2025-12-07T18:43:13Z |
| format | Article |
| fulltext |
ОРИГІНАЛЬНІ ДОСЛІДЖЕННЯ
«ВІСНИК ПСИХІАТРІЇ ТА ПСИХОФАРМАКОТЕРАПІЇ», №2 (14), 2008108
16. Херсонский Б.Г. Метод пиктограмм в психодиагностике психических забо-
леваний. - К.: Здоровья, 1988.- 104с.
17. Шабанов П.Д., Штакельберг О.Ю. Наркомании: патопсихология, клиника,
реабилитация.- СПб.: Лань, 2000, 368с.
18. Шайдукова Л.К. Психологические истоки формирования алкоголизма у
женщин.//Рос. психиатр, журн. - 1998, №3.- С.27-30.
19. Учителям и родителям о психологии подростка./ Под. ред. Г.Г. Аракелова. -
М. Высш.шк., 1990.-304с.
20. Blackson T.C., Tarter R.E., Mezzich A.C. Interaction between childhood
temperament and parental discipline practices on behavioral adjustment in
preadolescent sons of substance abuse and normal features// Amer.J.Drug Alcohol
Abuse//1996.Vol.22.№3. P.335-348.
21. Burke E.Z. Personality characteristic of adolescent users of dangerous drugs as
indicated by the Minnesota multiphasic personality inventory// J. Nerv. Mental
Diseases.l972.Vol.l54.№4.P.291-298.
22. Fineman N.R., Bechwith L., Howard J., Espinosa M. Maternal ego development
and mother-infant interaction in drug-abusing women// Subst.Abuse Treat.
1997. Vol. 14. №4. P.307-317.
23. Malow R.M., Jager K.B., Ireland S.J., PenedoF. Alcohol and drug abuse, HIV
infection and risky sexual behaviors among women in treatment noninjection
drug dependence// Psychiatr.Serv.1996. Vol.47. №11. P. 1197-1199.
24. Stanton M.D., Shadish W.R. Outcome, attrition, and family-couples treatment
for drug abuse: a metaanalysis and review of the controlled, comparative studies//
Psychol.Bull. 1997. Vol.122. №2. P. 170-191.
И.В. Мельниченко, М.М.Пустовойт
КЛИНИКО-ПСИХОПАТОЛОгИчЕСКОЕ РАЗМЕЖЕВАНИЕ
ПОЗдНИХ дЕПРЕССИВНЫХ СОСТОЯНИЙ
Одесский государственный медицинский университет
В статье приведены данные изучения неглубоких затяж-
ных депрессий у 70 пациентов, которые находились на лече-
нии в ООКПБ № 1 с диагнозом, отнтсящийся к разделу F.33
МКБ-10. Полученные данные позволяют делать заключение о
разнообразии клинических проявлений, особенностей течения
и соматической «окраски» поздних депрессий.
Ключевые слова: инволюция, депрессивные расстройства,
полиморфизм, патогенез.
удК: 616.89-008-053.8 + 615.851
І.В. Мельниченко, М.М.Пустовойт
КЛІНІКО-ПСИХОПАТОЛОгІчНЕ РОЗМЕЖуВАННЯ
ПІЗНІХ дЕПРЕСИВНИХ СТАНІВ
Одеський державний медичний університет
I. Melnichenko, M. Pustovoyt
ABNORMAL CLINICO-PSYCHOPATOLOGY DELIMITATION
OF LATE DEPRESSIONS.
Odessa state medical university
In the article these studies of the shallow protracted
depressions are resulted at 70 patients which were on treatment
in Odessa mental hospital № 1 with a diagnosis, call to the
F.33 DSM-10. Findings allow to conclude about the variety of
clinical displays, features of flow and somatic «colouring» of
late depressions.
Key words: involution depressive disorders polimorfism
pathogenesis
Проведені дослідження неглибоких затяжних де-
пресивних станів, які можуть бути кваліфіковані як
пізні депресії, продемонстрували різномаїття клінічних
проявів, істотні відмінності умов їх виникнення, осо-
бливостей течії і результатів. Існує достатня кількість
наукових робіт з вивчення клініки депресій пізнього
віку, проте поза увагою дослідників залишилася роль
чинників старіння в розвитку і клінічних проявах
цієї нозології, зокрема їх вплив на клінічні прояви,
динаміку і результати відповідних станів. це послужи-
ло підставою для проведення поданої роботи.
Метою справжнього дослідження явилося клінічне
вивчення основних клінічних закономірностей негли-
боких затяжних депресій пізнього віку а також впливу
на них різних чинників.
У завдання поданого дослідження входило: вив-
чення клініко-синдромальних особливостей затяжних
неглибоких депресій пізнього віку на послідовних ета-
пах їх розвитку. Клініко-психопатологичічне розмежу-
вання пізніх депресивних станів проводилося на основі
відмінностей домінуючих симптоматологічних особли-
востей депресивного розладу. При цьому був викори-
станий принцип розмежування депресивних станів у
немолодих осіб, запропонований H. Helmhen (1986),
при якому депресії, що відрізняються «приглушеною»
симптоматикою (з явищами апатії, стомлюваності)
протиставлялися депресивним станам з більш вираже-
ною депресивною симптоматикою. Слід зазначити, що
схожий принцип диференціації депресій був викори-
станий раніше J. Glatzel (1982).
Відповідно до цілей і завдань дослідження нами
було обстежено 70 пацієнтів старше 60 років, що зна-
ходяться на лікуванні в ООКПЛ № 1 з діагнозом, що
відноситься до розділу F 33. МКБ 10. З дослідження
були виключені випадки, при яких в анамнезі хворих
були вказівки на маніфестні шизофренічні психози,
захворювання цНС органічної природи, а також хворі
з виявлявленними раніше розладами, пов'язаними з
алкоголізмом (або наркотичні речовини, що вживали).
У частини хворих, разом з основними, зустрічалися
ще ряд розладів, що виходять за межі чисто афектної
патології, яка, відповідно до сучасної термінології,
позначається як коморбидная, до якої відносилися
симптоми невротичного та психопатичного регістрів.
Найчастіше зустрічалися патологічні відчуття у вигляді
різних соматовегетативних симптомокомплексів. це в
ОРИГІНАЛЬНІ ДОСЛІДЖЕННЯ
«ВІСНИК ПСИХІАТРІЇ ТА ПСИХОФАРМАКОТЕРАПІЇ», №2 (14), 2008 109
одних випадках фіксація уваги на поганому самопочутті,
різноманітні патологічні відчуття у вигляді гомономних
або гетерономних тілесних сенсацій, різноманітних ло-
кальних або дифузних алгий: розпираючі болі в голові
або запаморочення (3 спостереження) і ділянки серця
або грудей, стиснення або колення в області серця (3
спостереження), болі в області печінки або епігастрії
(2 спостереження), відчуття браку повітря, внутрішнє
тремтіння або відчуття тяжкості за грудиною (2 спосте-
реження), яке асоціюється з відчуттям безвихідності.
При цьому в більшості випадків хворі відзначають поя-
ву страху за своє здоров'я (7 спостережень). Для хворих
даним типом пізніше дистимії характерне поєднання
соматовегетативних та вегето-судинних патологічних
відчуттів з тривожною фіксацією на них, при цьому ча-
сто можна зустріти химерні відчуття, наприклад, «хвилі
з епігастрії» (2 спостереження).
Всі ці відчуття можуть приймати генералізований
або локальний характер: оніміння або пульсація в ру-
ках або ногах або ломота всього тіла (2 спостережен-
ня), потягування шкіри тіла, дифузні алгії без чіткої
локалізації (3 спостереження).
Часом відчуття стають найбільш актуальними пере-
живаннями хворих, проте їх інтенсивність коливається.
У їх інтенсивності основну роль грають ситуаційні мо-
менти, коли в поведінці і вислові хворих починають
переважати ітероформні риси – хворі починають опи-
сувати свої скарги в гіпертрофованому, гротесковому
вигляді («пульсуючий біль в лівій половині голови»),
в той же час хворих можна відвернути, і тоді їх реакція
стає менш вираженою.
У інших випадках це – фіксація на порушен-
нях фізіологічних функцій організму: тривожна
заклопотаність функцією кишечника, коли хворі гово-
рять про «кишковий завал» (2 спостереження).
Разом з віковими змінами особи у хворих з'явилися
психопатоподібні риси поведінки, наприклад, груба
істероформна поведінка – шантаж членів родини, доко-
ри, риси псевдодеменції в поведінці, пуерильні риси (2
спостереження).
У деяких хворих (12 спостережень) формується
особливе депресивне світосприймання. Хворі назива-
ють себе «зайвою людиною», говорять про «важке, без-
глузде життя людей» похилого віку, половина з яких
страждає «фізичними недугами» і «бажали б піти з
життя» (6 спостережень), хоча при цьому не говорять
відкрито про наявність суїциїдальних думок або намірів
і навіть заперечують їх, тому що на такий вчинок ніколи
не зважаться. Роздумуючи про способи відходу з жит-
тя, один з хворих говорив про «інститут по убиванню
людей», де людина, що добровільно ухвалила рішення
померти, могла б це зробити за допомогою лікарів.
У ряді випадків у момент посилення симптомати-
ки депресії виникають тривожно-фобичічні розлади і
нав'язливі уявлення, сенситивні ідеї відношення, поси-
люються страхи іпохондричного змісту (канцерофобія
– 3 спостереження, кардіофобія – 5 спостережень,
лиссофобия – 1 спостереження, танатофобія – 3 спо-
стереження). Часом виникають транзиторні тривожні
епізоди з відчуттям розгубленості і безпорадності
(2 спостереження), короткочасні тривожні епізоди
з істероформними рисами – на тлі монотонного,
одноманітного апато-адинаміческого стану, бідного
симптомами виникають епізоди рухового неспокою, що
набуває іноді рис тривожної ажитації (2 спостережен-
ня). У таких випадках тривога ніби «спалахує», у хво-
рих з'являється загрудинне відчуття (фізичне відчуття
тривоги), виникає непосидючість, потреба рухатися.
Проте при цьому зберігається слабкість, як стрижньо-
вий розлад.
На підставі вищесказаного можна зробити вис-
новок, що представлена клінічна типологія пізньої
депресії досить повно відображає перебіг цього захво-
рювання у осіб літнього і похилого віку. цей висно-
вок підтверджують дані літератури, які вказують на
клінічний поліморфізм пізньої депресії(H. S. Akiskal
(1980, 1983, 1991), D. Murphy (1991), J. McCollougn
(1988), D. Goldberg (1990), M. Keller (1990), D. Klein
(1988)).
Висновок:
На відміну від середнього віку, у осіб літнього і по-
хилого віку різноманіття проявів депресивного розладу
визначається не тільки клінікою самого захворювання,
але і наявністю соматичних захворювань, властивих
особам пізнього віку, а також присутністю транзиторних
епізодів і змінами особи, характерними для осіб літнього
і похилого віку. Віковий чинник визначає і видозміну
клінічної картини депресивних станів у літньому віці.
Неоднорідність клініко-психопатологічної картини цих
станів (переважання тривоги, вираженість астенічних
скарг, поліморфізм симптоматики – включення со-
матовегетативних і неврозоподібних розладів) на тлі
соматичної патології і різного ступеню вираженості
когнітивних порушень украй утрудняє підбір
адекватної терапії. це зумовлює необхідність клініко-
патогенетичного підходу в лікуванні даної нозології.
ЛІТЕРАТуРА:
1. Helmhen H. Diagnostic dilemmas and difficulties in elderly depressed patients. Jn.
The elderly person as a patient. Ed. P. Kielcholz, C. Adams. Deutsch Arte-Verlag.
Köln, 1986. S. 100-105.
2. Glatzel J. Endogene Depressionen Zur Psychopathologie, Klinik und Therapie
Zyklothymer Verstimmung. Stuttgart, 1982, S. 222.
3. Карманное руководство к МКБ-10: классификация психических и поведен-
ческих расстройств (с глоссарием и исследовательскими диагностическими
критериями), под ред. Купер, Дж. Э. – К.: Сфера, 2000.- 464 с.
4. Підкоритов В.С., Чайка Ю.Ю. Депресії. Сучасна терапія. – Харків: Торнадо,
2003. – 352 с.
5. В.С. Битенский, М.М. Пустовойт, Р.В. Кечур, И.И. Краснопольская, Пережи-
вание инволюционного кризиса с психодинамической и психопатологиче-
ской точек зрения // Інтегративна антропологія. – (подано та прийнято до
друку у листопаді 2007 року).
6. Сиряченко Т. М., Михайлова Н. М. Мягкие депрессии позднего возраста. Из:
Аффективные и шизоаффективные психозы. М., 1998. С. 219-225.
7. Смулевич А. Б. Дистимия. Из: Депрессии в общемедицинской практике., М.,
2000. С. 32-34.
8. Akiskal H. S. Clinical and scientific validity. In: Dysthymia in clinical practice,
XIX C. I. N. P. Congress. Washington, DC, USA. 1994.
9. Kraepelin E. Psychiatrie. J.A.Bowth.- Lepzig, 1896.- 5 Aufl. Kraepelin E. Manic-
Depressive insaty and paranoia., Robertson G. (ed)., Edinburgh., 1921.
10. Kretschmer E. (Кречмер Э.) Строение тела и характер. Под ред. Танндшкин-
га. М. 1924.
11. McCollougn J. A longitudinal study of nonremitting and remitting subjects in
an untreated sample of early-onset characterologic dysthymia. J. of Nervous and
Mental disease.- 1988.- 176.- 658-667.
12. Murphy D. The classification and treatment of dysthymia. Br. J. Psychiat.- 1991.-
vol. 158.- P. 106-109.
13. Keller M. B., Sessa F. Dysthymia: development and clinical course. In: Burton S.,
Akiskal H. (eds.): Dysthymic Disorder. Gaskell, Royal College of Psychiatrists.-
1990.- P. 13-23.
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-14319 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | XXXX-0030 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T18:43:13Z |
| publishDate | 2008 |
| publisher | Фізико-хімічний інститут ім. О.В.Богатського НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Мельниченко, І.В. Пустовойт, М.М. 2010-12-18T12:25:12Z 2010-12-18T12:25:12Z 2008 Клініко-психопатологічне розмежування пізніх депресивних станів / І.В. Мельниченко, М.М. Пустовойт // Вісник психіатрії та психофармакотерапії. — 2008. — № 2 (14). — С. 108-109. — Бібліогр.: 13 назв. — укр. XXXX-0030 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/14319 616.89-008-053.8 + 615.851 В статье приведены данные изучения неглубоких затяжных депрессий у 70 пациентов, которые находились на лечении в ООКПБ № 1 с диагнозом, отнтсящийся к разделу F.33 МКБ-10. Полученные данные позволяют делать заключение о разнообразии клинических проявлений, особенностей течения и соматической «окраски» поздних депрессий. In the article these studies of the shallow protracted depressions are resulted at 70 patients which were on treatment in Odessa mental hospital № 1 with a diagnosis, call to the F.33 DSM-10. Findings allow to conclude about the variety of clinical displays, features of flow and somatic «colouring» of late depressions. uk Фізико-хімічний інститут ім. О.В.Богатського НАН України Оригінальні дослідження Клініко-психопатологічне розмежування пізніх депресивних станів Клинико-психопатологическое размежевание поздних депресивных состояний Abnormal clinico -psychopatology delimitation of late depresions Article published earlier |
| spellingShingle | Клініко-психопатологічне розмежування пізніх депресивних станів Мельниченко, І.В. Пустовойт, М.М. Оригінальні дослідження |
| title | Клініко-психопатологічне розмежування пізніх депресивних станів |
| title_alt | Клинико-психопатологическое размежевание поздних депресивных состояний Abnormal clinico -psychopatology delimitation of late depresions |
| title_full | Клініко-психопатологічне розмежування пізніх депресивних станів |
| title_fullStr | Клініко-психопатологічне розмежування пізніх депресивних станів |
| title_full_unstemmed | Клініко-психопатологічне розмежування пізніх депресивних станів |
| title_short | Клініко-психопатологічне розмежування пізніх депресивних станів |
| title_sort | клініко-психопатологічне розмежування пізніх депресивних станів |
| topic | Оригінальні дослідження |
| topic_facet | Оригінальні дослідження |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/14319 |
| work_keys_str_mv | AT melʹničenkoív klíníkopsihopatologíčnerozmežuvannâpízníhdepresivnihstanív AT pustovoitmm klíníkopsihopatologíčnerozmežuvannâpízníhdepresivnihstanív AT melʹničenkoív klinikopsihopatologičeskoerazmeževaniepozdnihdepresivnyhsostoânii AT pustovoitmm klinikopsihopatologičeskoerazmeževaniepozdnihdepresivnyhsostoânii AT melʹničenkoív abnormalclinicopsychopatologydelimitationoflatedepresions AT pustovoitmm abnormalclinicopsychopatologydelimitationoflatedepresions |