Досвід використання рисполепту-конста в лікуванні ендогенних психозів

Исследована эффективность и переносимость первого антипсихотика-пролонга у 46 пациентов с эндогенными психозами. Рисполепт-конста хорошо переносился пациентами, уменьшал психотическую симптоматику, улучшал социальное функционирование, значительно снижал частоту госпитализации. В исследовании обнаруж...

Повний опис

Збережено в:
Бібліографічні деталі
Дата:2008
Автори: Зільберблат, Г.М., Тімен, М.Є., Єршова, О.А., Іващенко, Н.Є., Січкар, І.В.
Формат: Стаття
Мова:Українська
Опубліковано: Фізико-хімічний інститут ім. О.В.Богатського НАН України 2008
Теми:
Онлайн доступ:https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/14323
Теги: Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:Досвід використання рисполепту-конста в лікуванні ендогенних психозів / Г.М. Зільберблат, М.Є. Тімен, О.А. Єршова, Н.Є. Іващенко, І.В. Січкар // Вісник психіатрії та психофармакотерапії. — 2008. — № 2 (14). — С. 125-127. — Бібліогр.: 6 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
_version_ 1859500352468942848
author Зільберблат, Г.М.
Тімен, М.Є.
Єршова, О.А.
Іващенко, Н.Є.
Січкар, І.В.
author_facet Зільберблат, Г.М.
Тімен, М.Є.
Єршова, О.А.
Іващенко, Н.Є.
Січкар, І.В.
citation_txt Досвід використання рисполепту-конста в лікуванні ендогенних психозів / Г.М. Зільберблат, М.Є. Тімен, О.А. Єршова, Н.Є. Іващенко, І.В. Січкар // Вісник психіатрії та психофармакотерапії. — 2008. — № 2 (14). — С. 125-127. — Бібліогр.: 6 назв. — укр.
collection DSpace DC
description Исследована эффективность и переносимость первого антипсихотика-пролонга у 46 пациентов с эндогенными психозами. Рисполепт-конста хорошо переносился пациентами, уменьшал психотическую симптоматику, улучшал социальное функционирование, значительно снижал частоту госпитализации. В исследовании обнаружено существенное позитивное влияние рисполепта-конста на коморбидную аддиктивную патологию и шизотипическое расстройство. The efficiency of use and safety of the first long-acting atypical antipsychotic have been studied in 46 patients with endogenous psychosis. Long-acting risperidone good stand by patients, reduced psychotic symptoms, improved social functioning, markedly decreased frequency of hospitalization. Research has revealed considerable positive action of long-acting risperidone in treatment of schizotypical disorders and comorbid addictive pathology.
first_indexed 2025-11-25T01:45:05Z
format Article
fulltext З ПРАКТИЧНОГО ДОСВІДУ «ВІСНИК ПСИХІАТРІЇ ТА ПСИХОФАРМАКОТЕРАПІЇ», №2 (14), 2008 125 Сучасна психіатрія стрімко розвивається. Якщо 50 років тому метою лікування була можливість утриман- ня хворого поза лікарнею, то сьогодні ми говоримо про повернення пацієнта у суспільство, про його функціо- нальне відновлення. Безумовно, цим ми зобов’язані по- яві атипових нейролептиків, які, редукуючи продуктив- ну симптоматику, не сприяють поглибленню дефекту, а, навпаки, стимулюють репаративні процеси центральної нервової системи [1]. Добра переносимість цих препа- ратів допомагає нам досягти співпраці з пацієнтом, роб- лять їх більш доступними для психотерапії, що складає поняття комплаєнс-терапії. Комплаєнс необхідний, враховуючи важливість тривалої і безперервної антипсихотичної терапії для попередження рецидивування. Так, передчасне припи- нення терапії у хворих з першим епізодом шизофренії збільшує ризик повторення гострого психотичного стану у 5 разів [2]. При цьому тривалість стаціонарно- го лікування у хворих, що не притримувалися режиму підтримуючої терапії, значно вище, а досягти ремісії складніше [1]. Важливо пам’ятати також, що після кожного випадку рецидиву захворювання шанси його повторення в майбутньому значно збільшуються, про- гресує дефіцитарна симптоматика, зростає соціальна, трудова та сімейна неспроможність, підвищується ри- зик суїцидальної поведінки [2,3]. Збільшити надійність антипсихотичної терапії можна використовуючи пролонговані препарати. Так, в проведеному аналізі шести довільно обраних дослід- жень [4] виявлено, що на протязі року зафіксовано 27% випадків рецидивів при використанні ін’єкційних про- лонгованих препаратів і 42% - пероральних. До переваг удК 616.89-02-085 г.М.Зільберблат, М.Є.Тімен, О.А.Єршова, Н.Є.Іващенко, І.В.Січкар дОСВІд ВИКОРИСТАННЯ РИСПОЛЕПТу-КОНСТА В ЛІКуВАННІ ЕНдОгЕННИХ ПСИХОЗІВ Комунальний заклад Київської обласної ради «Обласне психонаркологічне медичне об’єднання» г.М.Зильберблат, М.Е.Тимен, Е.А.Ершова, Н.Е.Иващенко, И.В.Сичкарь ОПЫТ ИСПОЛьЗОВАНИЯ РИСПОЛЕПТА-КОНСТА В ЛЕчЕНИИ ЭНдОгЕННЫХ ПСИХОЗОВ Коммунальное учреждение Киевского областного совета «Област- ное психонаркологическое медицинское объединение» Исследована эффективность и переносимость первого антипсихотика-пролонга у 46 пациентов с эндогенными пси- хозами. Рисполепт-конста хорошо переносился пациентами, уменьшал психотическую симптоматику, улучшал социальное функционирование, значительно снижал частоту госпитали- зации. В исследовании обнаружено существенное позитивное влияние рисполепта-конста на коморбидную аддиктивную па- тологию и шизотипическое расстройство. Ключевые слова: рисполепт-конста, эндогенные психо- зы G.M. Zilberblat, M.Y. Timen, O.A. Yershova, N.E. Ivashchenko, I.V. Sichkar ExPERIENCE IN LONG-ACTING INjECTABLE RISPERIDONE USING IN THERAPY OF ENDOGENOUS PSYCHOSIS Community service Kyiv regional council «Regional psychonarcological medical centre» The efficiency of use and safety of the first long-acting atypical antipsychotic have been studied in 46 patients with endogenous psychosis. Long-acting risperidone good stand by patients, reduced psychotic symptoms, improved social functioning, markedly decreased frequency of hospitalization. Research has revealed considerable positive action of long-acting risperidone in treatment of schizotypical disorders and comorbid addictive pathology. Key words: long-acting injectable risperidone, endogenous psychosis терапії пролонгованими препаратами також належать стабільніша концентрація препарату в крові, більша клінічна ефективність через відсутність «абсорбційно- го метаболізму», а отже – можливість зменшення дозу- вання, мінімізуючи таким чином ризик побічних ефек- тів [2,4]. Окрім того, самі хворі також надають перевагу пролонгованим формам терапії [2]. Першим препаратом, що поєднав у собі переваги атипіка та зручність застосування пролонгованої лі- карської форми, став рисполепт-конста (РК). Згідно да- них клінічних досліджень, при тривалому використанні ін’єкційний пролонгований рисперидон може істотно знизити частоту госпіталізацій і значно покращити якість життя пацієнтів, протирецидивний ефект зростав при збільшенні тривалості терапії. У симптоматично стабільних пацієнтів, що отримували рисперидон перо- рально, при переході на РК відмічалося значне клінічне покращення, зменшення частоти екстрапірамідних роз- ладів при тому, що пацієнти, які раніше отримували ви- сокі дози перорального препарату, добре відповідали на низькі дози РК [5]. При проведенні клініко-економіч- ного аналізу нових атипових антипсихотиків встанов- лено, що РК має найменше співвідношення «вартість/ ефективність» [6]. Враховуючи ці оптимістичні результати, необхідне подальше вивчення застосування РК в клініці. Треба зауважити, що суворі критерії відбору до подвійних сліпих рандомізованих клінічних досліджень роблять їх результати дещо відірваними від практики і занадто схематичними. В багатьох випадках не простежується подальша доля виключених з дослідження за якимось із критеріїв пацієнтів. Недостатня кількість досліджень З ПРАКТИЧНОГО ДОСВІДУ «ВІСНИК ПСИХІАТРІЇ ТА ПСИХОФАРМАКОТЕРАПІЇ», №2 (14), 2008126 простежують тривале застосування РК (більше року). Мало уваги приділяється впливу РК на коморбідну па- тологію, зокрема, алкогольну та наркотичну залежність, ЧМТ, нейроінфекції. Метою нашого дослідження було проаналізувати досвід використання рисполепту-конста в клінічній практиці. У дослідження було включено 46 пацієнтів (25 чоловіків та 21 жінка у віці від 16 до 55 років), що спостерігалися лікарями Київського обласного психо- наркологічного медичного об’єднання. Середній вік до- сліджуваних склав 27,4 роки. За діагнозами хворі розподілилися так: 1) Шизофренія параноїдна – 45,7% (21 хворий); 2) Шизотиповий розлад – 28,2% (13 хворих); 3) Шизоафективний розлад – 15,2% (7 хворих); 4) Біполярний афективний розлад – 10,9% (5 хворих). 13 хворих (28,3%) мали коморбідну патологію у вигляді психічних і поведінкових розладів внаслідок вживання алкоголю (8 пацієнтів) та опіоїдів (5 пацієн- тів), у 1 пацієнта алкогольна залежність поєднувалася з ігровою. Середня тривалість захворювання до переведення на рисполепт-конста склала 6,3 років (після першого приступу психозу – у 9 пацієнтів; 2-4 приступи пере- несли 22 пацієнти; 5 і більше приступів – 15 пацієн- тів). Пацієнти переводились на рисполепт-конста у стані ремісії (бал по CGI-S не перевищував 3). 16 па- цієнтів (34,8%) до переводу отримували типові нейро- лептики (пероральні форми чи пролонги); 13 пацієнтів (28,3%) – рисполепт перорально; 11 пацієнтів (23,9%) – інші атипові антипсихотики (оланзапін, соліан); 6 пацієнтів (13%) – поєднання типових та атипових ан- типсихотиків. 7 хворих (15,2%) окрім антипсихотичної терапії отримували антидепресант. Треба зазначити, що в анамнезі у більшості пацієн- тів (54,3%) відмічалась неодноразова зміна антипсихо- тичного препарату (не менше 3 разів за період хвороби) в зв’язку з його недостатньою ефективністю в поперед- женні рецидивів загострення психозу, що поставило пе- ред хворим та лікарем питання пошуку більш продук- тивної терапії. Серед причин переводу на ін’єкційну форму рис- полепту можна виділити декілька основних (у ряду па- цієнтів відмічалося більше однієї причини): 1) Недостатній протирецидивний ефект попе- редньої антипсихотичної терапії, потреба в загостренні змінювати препарат чи додавати інший – 23 пацієнти (50%); 2) Наявність побічних ефектів від попереднь- ої терапії (зокрема, екстрапірамідної симптоматики, вторинної негативної симптоматики) – 22 пацієнти (47,8%); 3) Наростання негативної симптоматики – 18 па- цієнтів (39%); 4) Порушення режиму терапії внаслідок недо- статньої критики, відсутності комплаєнтності чи когні- тивних порушень – 14 пацієнтів (30,4%); 5) Залишкова позитивна симптоматика в ремісії – 13 пацієнтів (28,3%); 6) Перший приступ психозу, збереженість осо- бистості і налаштованість хворого та його родичів на сучасне якісне лікування – 9 пацієнтів (19,6%); 7) Незручність щоденного перорального прийо- му антипсихотика, який щоденно нагадує пацієнту про його хворобу – 8 пацієнтів (17,4%). Стан хворих оцінювався за шкалами CGI-S, CGI- С, PANSS та шкалою соціального функціонування GAF кожні 6 місяців лікування. Результати. Середня тривалість отримання хвори- ми РК на сьогоднішній день складає 22,5 місяців (від 6 місяців до 3,5 років). Початкова доза у всіх пацієнтів складала 25мг пролонгованого рисперидона, тільки у 3 пацієнтів в процесі лікування виникла необхідність підвищити дозу до 37,5мг (в зв’язку з недостатньою ре- дукцією симптоматики). Як супутня терапія використовувалась: рисполепт в дозі 4-6мг перорально при нестабільному стані, що не досягав ступеню екзацербації процесу – 52% (24 хворих); антидепресанти – 22% (10 хворих); азалептін в дозі до 100мг – 11% (5 хворих), тимолептики (солі літію, фінлепсин) – 4,3% (2 хворих). Побічні реакції: найбільш істотним і частим було підвищення ваги, воно відмічалось у 14 пацієнтів (30,4%), було більше виражено у перші 6-10 місяців лі- кування, після року вага стабілізувалася при збільшенні фізичної активності. У 8 пацієнтів підвищення ваги не викликало дискомфорту, їх вага на фоні лікування за- лишалася в рамках фізіологічної норми (+2-+10кг). У 6 пацієнтів вага зросла більше, ніж на 10 кг, що вимагало корекції дієтою та підвищенням фізичних навантажень. У 3 із цих пацієнтів спостерігалося виражене підвищен- ня ваги: більше 20 кг за 3-5 місяців, що стало причиною відмови від терапії. цікаво відмітити, що 2 з цих пацієн- тів досить швидко скинули вагу після переведення на інше лікування, однак через 3-4 місяця знову поверну- лися до прийому РК з власної ініціативи (пояснюючи це кращою переносимістю цього препарату у порівнян- ні з іншими). Причому на цей раз вже не спостерігалося такого вираженого збільшення ваги. З інших побічних ефектів спостерігались: сон- ливість перші 2-3 місяці – 13 пацієнтів (28,2%); лег- ка акатизія – 6 пацієнтів (13%), що вимагала корекції протипаркінсонічними препаратами лише у 2 випадках (для порівняння: до переведення хворих на РК прояви екстрапірамідного синдрому спостерігалися у 24 па- цієнтів – 54,3%); нерізко виражена апатична депресія у перші 6 місяців після початку терапії – 5 пацієнтів (10,9%) і після 6 місяців – у 3 пацієнтів (6,5%), явища депресії добре піддавалися корекції антидепресивними препаратами; порушення менструального циклу – 2 хворі (4,3%). Із 46 пацієнтів остаточно залишили лікування РК лише 5 пацієнтів (10,9%). Причини припинення терапії обумовлені: 1) недостатньою антипсихотичною актив- ністю, рецидивом і необхідністю заміни препарату – 2 пацієнти; 2) відмова від лікування через недостатність критики при відсутності значного загострення психопа- тологічної симптоматики – 2 пацієнти; 2) через побічні ефекти (підвищення маси тіла) – 1 пацієнт. Частота госпіталізацій до початку терапії РК на 1 пацієнта на рік складала 1,32. Після переведення на З ПРАКТИЧНОГО ДОСВІДУ «ВІСНИК ПСИХІАТРІЇ ТА ПСИХОФАРМАКОТЕРАПІЇ», №2 (14), 2008 127 РК цей показник знизився до 0,09: за 3,5 роки з почат- ку дослідження були госпіталізовані лише 8 пацієнтів. Причому у більшості з них (6 із 8) загострення мали легкий та помірний характер, обмежувалися в основно- му афективною патологією, без яскравої продуктивної симптоматики, зберігалися елементи критики. Реци- диви були вкорочені за тривалістю (10-16 днів), добре піддавалися лікуванню пероральним рисполептом. За шкалою CGI-S відбулося покращення в середнь- ому з 2,89 до 2,77 за перші 6 місяців; 2,53 за рік; 2,4 за 2 роки; 1,9 – через 3 роки. За шкалою PANSS за період лікування кількість балів в середньому зменшилася з 84,8 до 67,6 (на 17,2 бали – 20,3%). Особливо помітним було покращення у групі хворих з шизотиповим розладом: редукція балів за шкалою PANSS склала в середньому 22,6 балів (з 73,9 до 51,3 – 30,6%). Необхідно підкреслити позитивний вплив РК на коморбідну аддиктивну патологію: хворі відмічали зни- ження потягу, відбувався обрив приймання психоак- тивної речовини. За шкалою соціального функціонування GAF кіль- кість балів збільшилась у середньому з 58,2 до 74,5. З 41 пацієнта, що залишились у дослідженні, 15 – пра- цюють, 17 – продовжують навчання, 4 – і працюють, і навчаються, 3 – знаходяться на утриманні рідних, лише 2 мають інвалідність другої групи. Усі пацієнти, що продовжують приймати РК в да- ний час, задоволені терапією. Ті, хто раніше колись приймав інше лікування (таких 78,5%), відмічають, що препарат діє «м’якше» і краще переноситься. Більшість хворих підкреслювали зручність прийому препарату, деякі відмічали, що «в період між ін’єкціями забува- ють, що хворі». У пацієнтів спостерігалося підвищення працездатності, більша активність та бажання прийма- ти участь у житті соціуму, ніж до початку терапії, деякі зробили кар’єру. Родичі повідомляли, що пацієнти ста- ли «природніші, тепліші, привітніші, проявляють біль- ше співчуття до рідних». Висновки. Підтримуюча терапія у вигляді РК у дозі 25мг раз на 2 тижні виявилась ефективною у переважної більшості пацієнтів, при цьому спостерігалась тенденція до безперервного поступового клінічного покращення в процесі спостереження, значно зменшилась частота госпіталізацій, відбувалося покращення соціального функціонування, зменшення екстрапірамідних проявів, збільшилася задоволеність хворих терапією. Особливо помітним було покращення у групі хворих з шизоти- повим розладом. Відмічено позитивний вплив РК на коморбідну аддиктивну патологію. Найбільш істотним побічним ефектом виявилося підвищення ваги, що ко- ригувалося дієтою та фізичними навантаженнями. щодо перспектив подальшого розвитку даної теми: на базі нашого медичного об’єднання в даний час про- водиться робота з хворими з коморбідною патологією (ендогенний процес, ускладнений тяжкими ЧМТ та нейроінфекціями), використання РК передбачає пози- тивні перспективи допомоги даній категорії хворих. ЛІТЕРАТуРА: 1. Судья Д.В., Маляров С.А. Лечение шизофрении: что необходимо для дости- жения успеха? // Нейро News: психоневрология и нейропсихиатрия. – 2007. – №3. – С.12–18. 2. Мосолов С.Н., Кузавкова М.В. Конста (рисперидон-микросферы) – первый атипичный антипсихотик пролонгированного действия // Психиатрия и психофармакотерапия. – 2004. – Приложение №3. – С.3–7. 3. Haan L. de, Scholte W.F. Co-operation in case of imminent relapse // Dingemans A. et al. Schizophrenia: Research and implications for the treatment. – Houten/ Diegem: Bohn Stafleu Van Loghum, 1995. – P.203–211. 4. Курран М.П., Китинг Дж.М. Лечение шизофрении: роль инъекций риспери- дона длительного действия // Нейро News: психоневрология и нейропсихи- атрия. – 2008. – №7. – С.21–30. 5. Шмаус М., Саччетти Э., Кан Ж.П., Медори Р. Эффективность и безопасность пролонгированного инъекционного рисперидона у пациентов со стабильны- ми психотическими симптомами, ранее получавших лечение пероральным рисполептом // Современная терапия психических расстройств. – 2007. - №7. – С.50-56. 6. Фармакоэкономическая эффективность атипичных антипсихотиков у больных шизофренией / Белоусов Ю.Б., Белоусов Д.Ю., Омельяновский В.В. и др. // Качественная клиническая практика. – 2006. – №2. – С.60– 71.
id nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-14323
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
issn XXXX-0030
language Ukrainian
last_indexed 2025-11-25T01:45:05Z
publishDate 2008
publisher Фізико-хімічний інститут ім. О.В.Богатського НАН України
record_format dspace
spelling Зільберблат, Г.М.
Тімен, М.Є.
Єршова, О.А.
Іващенко, Н.Є.
Січкар, І.В.
2010-12-18T12:40:16Z
2010-12-18T12:40:16Z
2008
Досвід використання рисполепту-конста в лікуванні ендогенних психозів / Г.М. Зільберблат, М.Є. Тімен, О.А. Єршова, Н.Є. Іващенко, І.В. Січкар // Вісник психіатрії та психофармакотерапії. — 2008. — № 2 (14). — С. 125-127. — Бібліогр.: 6 назв. — укр.
XXXX-0030
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/14323
616.89-02-085
Исследована эффективность и переносимость первого антипсихотика-пролонга у 46 пациентов с эндогенными психозами. Рисполепт-конста хорошо переносился пациентами, уменьшал психотическую симптоматику, улучшал социальное функционирование, значительно снижал частоту госпитализации. В исследовании обнаружено существенное позитивное влияние рисполепта-конста на коморбидную аддиктивную патологию и шизотипическое расстройство.
The efficiency of use and safety of the first long-acting atypical antipsychotic have been studied in 46 patients with endogenous psychosis. Long-acting risperidone good stand by patients, reduced psychotic symptoms, improved social functioning, markedly decreased frequency of hospitalization. Research has revealed considerable positive action of long-acting risperidone in treatment of schizotypical disorders and comorbid addictive pathology.
uk
Фізико-хімічний інститут ім. О.В.Богатського НАН України
З практичного досвіду
Досвід використання рисполепту-конста в лікуванні ендогенних психозів
Опыт использования рисполепта-конста в лечени эндогеных психозов
Experience in long-acting in jectable risperidone using in therapy of endogenous psychosis
Article
published earlier
spellingShingle Досвід використання рисполепту-конста в лікуванні ендогенних психозів
Зільберблат, Г.М.
Тімен, М.Є.
Єршова, О.А.
Іващенко, Н.Є.
Січкар, І.В.
З практичного досвіду
title Досвід використання рисполепту-конста в лікуванні ендогенних психозів
title_alt Опыт использования рисполепта-конста в лечени эндогеных психозов
Experience in long-acting in jectable risperidone using in therapy of endogenous psychosis
title_full Досвід використання рисполепту-конста в лікуванні ендогенних психозів
title_fullStr Досвід використання рисполепту-конста в лікуванні ендогенних психозів
title_full_unstemmed Досвід використання рисполепту-конста в лікуванні ендогенних психозів
title_short Досвід використання рисполепту-конста в лікуванні ендогенних психозів
title_sort досвід використання рисполепту-конста в лікуванні ендогенних психозів
topic З практичного досвіду
topic_facet З практичного досвіду
url https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/14323
work_keys_str_mv AT zílʹberblatgm dosvídvikoristannârispoleptukonstavlíkuvanníendogennihpsihozív
AT tímenmê dosvídvikoristannârispoleptukonstavlíkuvanníendogennihpsihozív
AT êršovaoa dosvídvikoristannârispoleptukonstavlíkuvanníendogennihpsihozív
AT ívaŝenkonê dosvídvikoristannârispoleptukonstavlíkuvanníendogennihpsihozív
AT síčkarív dosvídvikoristannârispoleptukonstavlíkuvanníendogennihpsihozív
AT zílʹberblatgm opytispolʹzovaniârispoleptakonstavlečeniéndogenyhpsihozov
AT tímenmê opytispolʹzovaniârispoleptakonstavlečeniéndogenyhpsihozov
AT êršovaoa opytispolʹzovaniârispoleptakonstavlečeniéndogenyhpsihozov
AT ívaŝenkonê opytispolʹzovaniârispoleptakonstavlečeniéndogenyhpsihozov
AT síčkarív opytispolʹzovaniârispoleptakonstavlečeniéndogenyhpsihozov
AT zílʹberblatgm experienceinlongactinginjectablerisperidoneusingintherapyofendogenouspsychosis
AT tímenmê experienceinlongactinginjectablerisperidoneusingintherapyofendogenouspsychosis
AT êršovaoa experienceinlongactinginjectablerisperidoneusingintherapyofendogenouspsychosis
AT ívaŝenkonê experienceinlongactinginjectablerisperidoneusingintherapyofendogenouspsychosis
AT síčkarív experienceinlongactinginjectablerisperidoneusingintherapyofendogenouspsychosis