Досвід використання рисполепту-конста в лікуванні ендогенних психозів
Исследована эффективность и переносимость первого антипсихотика-пролонга у 46 пациентов с эндогенными психозами. Рисполепт-конста хорошо переносился пациентами, уменьшал психотическую симптоматику, улучшал социальное функционирование, значительно снижал частоту госпитализации. В исследовании обнаруж...
Gespeichert in:
| Datum: | 2008 |
|---|---|
| Hauptverfasser: | , , , , |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Фізико-хімічний інститут ім. О.В.Богатського НАН України
2008
|
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/14323 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Досвід використання рисполепту-конста в лікуванні ендогенних психозів / Г.М. Зільберблат, М.Є. Тімен, О.А. Єршова, Н.Є. Іващенко, І.В. Січкар // Вісник психіатрії та психофармакотерапії. — 2008. — № 2 (14). — С. 125-127. — Бібліогр.: 6 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-14323 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
Зільберблат, Г.М. Тімен, М.Є. Єршова, О.А. Іващенко, Н.Є. Січкар, І.В. 2010-12-18T12:40:16Z 2010-12-18T12:40:16Z 2008 Досвід використання рисполепту-конста в лікуванні ендогенних психозів / Г.М. Зільберблат, М.Є. Тімен, О.А. Єршова, Н.Є. Іващенко, І.В. Січкар // Вісник психіатрії та психофармакотерапії. — 2008. — № 2 (14). — С. 125-127. — Бібліогр.: 6 назв. — укр. XXXX-0030 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/14323 616.89-02-085 Исследована эффективность и переносимость первого антипсихотика-пролонга у 46 пациентов с эндогенными психозами. Рисполепт-конста хорошо переносился пациентами, уменьшал психотическую симптоматику, улучшал социальное функционирование, значительно снижал частоту госпитализации. В исследовании обнаружено существенное позитивное влияние рисполепта-конста на коморбидную аддиктивную патологию и шизотипическое расстройство. The efficiency of use and safety of the first long-acting atypical antipsychotic have been studied in 46 patients with endogenous psychosis. Long-acting risperidone good stand by patients, reduced psychotic symptoms, improved social functioning, markedly decreased frequency of hospitalization. Research has revealed considerable positive action of long-acting risperidone in treatment of schizotypical disorders and comorbid addictive pathology. uk Фізико-хімічний інститут ім. О.В.Богатського НАН України З практичного досвіду Досвід використання рисполепту-конста в лікуванні ендогенних психозів Опыт использования рисполепта-конста в лечени эндогеных психозов Experience in long-acting in jectable risperidone using in therapy of endogenous psychosis Article published earlier |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| title |
Досвід використання рисполепту-конста в лікуванні ендогенних психозів |
| spellingShingle |
Досвід використання рисполепту-конста в лікуванні ендогенних психозів Зільберблат, Г.М. Тімен, М.Є. Єршова, О.А. Іващенко, Н.Є. Січкар, І.В. З практичного досвіду |
| title_short |
Досвід використання рисполепту-конста в лікуванні ендогенних психозів |
| title_full |
Досвід використання рисполепту-конста в лікуванні ендогенних психозів |
| title_fullStr |
Досвід використання рисполепту-конста в лікуванні ендогенних психозів |
| title_full_unstemmed |
Досвід використання рисполепту-конста в лікуванні ендогенних психозів |
| title_sort |
досвід використання рисполепту-конста в лікуванні ендогенних психозів |
| author |
Зільберблат, Г.М. Тімен, М.Є. Єршова, О.А. Іващенко, Н.Є. Січкар, І.В. |
| author_facet |
Зільберблат, Г.М. Тімен, М.Є. Єршова, О.А. Іващенко, Н.Є. Січкар, І.В. |
| topic |
З практичного досвіду |
| topic_facet |
З практичного досвіду |
| publishDate |
2008 |
| language |
Ukrainian |
| publisher |
Фізико-хімічний інститут ім. О.В.Богатського НАН України |
| format |
Article |
| title_alt |
Опыт использования рисполепта-конста в лечени эндогеных психозов Experience in long-acting in jectable risperidone using in therapy of endogenous psychosis |
| description |
Исследована эффективность и переносимость первого антипсихотика-пролонга у 46 пациентов с эндогенными психозами. Рисполепт-конста хорошо переносился пациентами, уменьшал психотическую симптоматику, улучшал социальное функционирование, значительно снижал частоту госпитализации. В исследовании обнаружено существенное позитивное влияние рисполепта-конста на коморбидную аддиктивную патологию и шизотипическое расстройство.
The efficiency of use and safety of the first long-acting atypical antipsychotic have been studied in 46 patients with endogenous psychosis. Long-acting risperidone good stand by patients, reduced psychotic symptoms, improved social functioning, markedly decreased frequency of hospitalization. Research has revealed considerable positive action of long-acting risperidone in treatment of schizotypical disorders and comorbid addictive pathology.
|
| issn |
XXXX-0030 |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/14323 |
| citation_txt |
Досвід використання рисполепту-конста в лікуванні ендогенних психозів / Г.М. Зільберблат, М.Є. Тімен, О.А. Єршова, Н.Є. Іващенко, І.В. Січкар // Вісник психіатрії та психофармакотерапії. — 2008. — № 2 (14). — С. 125-127. — Бібліогр.: 6 назв. — укр. |
| work_keys_str_mv |
AT zílʹberblatgm dosvídvikoristannârispoleptukonstavlíkuvanníendogennihpsihozív AT tímenmê dosvídvikoristannârispoleptukonstavlíkuvanníendogennihpsihozív AT êršovaoa dosvídvikoristannârispoleptukonstavlíkuvanníendogennihpsihozív AT ívaŝenkonê dosvídvikoristannârispoleptukonstavlíkuvanníendogennihpsihozív AT síčkarív dosvídvikoristannârispoleptukonstavlíkuvanníendogennihpsihozív AT zílʹberblatgm opytispolʹzovaniârispoleptakonstavlečeniéndogenyhpsihozov AT tímenmê opytispolʹzovaniârispoleptakonstavlečeniéndogenyhpsihozov AT êršovaoa opytispolʹzovaniârispoleptakonstavlečeniéndogenyhpsihozov AT ívaŝenkonê opytispolʹzovaniârispoleptakonstavlečeniéndogenyhpsihozov AT síčkarív opytispolʹzovaniârispoleptakonstavlečeniéndogenyhpsihozov AT zílʹberblatgm experienceinlongactinginjectablerisperidoneusingintherapyofendogenouspsychosis AT tímenmê experienceinlongactinginjectablerisperidoneusingintherapyofendogenouspsychosis AT êršovaoa experienceinlongactinginjectablerisperidoneusingintherapyofendogenouspsychosis AT ívaŝenkonê experienceinlongactinginjectablerisperidoneusingintherapyofendogenouspsychosis AT síčkarív experienceinlongactinginjectablerisperidoneusingintherapyofendogenouspsychosis |
| first_indexed |
2025-11-25T01:45:05Z |
| last_indexed |
2025-11-25T01:45:05Z |
| _version_ |
1850503993906692096 |
| fulltext |
З ПРАКТИЧНОГО ДОСВІДУ
«ВІСНИК ПСИХІАТРІЇ ТА ПСИХОФАРМАКОТЕРАПІЇ», №2 (14), 2008 125
Сучасна психіатрія стрімко розвивається. Якщо 50
років тому метою лікування була можливість утриман-
ня хворого поза лікарнею, то сьогодні ми говоримо про
повернення пацієнта у суспільство, про його функціо-
нальне відновлення. Безумовно, цим ми зобов’язані по-
яві атипових нейролептиків, які, редукуючи продуктив-
ну симптоматику, не сприяють поглибленню дефекту, а,
навпаки, стимулюють репаративні процеси центральної
нервової системи [1]. Добра переносимість цих препа-
ратів допомагає нам досягти співпраці з пацієнтом, роб-
лять їх більш доступними для психотерапії, що складає
поняття комплаєнс-терапії.
Комплаєнс необхідний, враховуючи важливість
тривалої і безперервної антипсихотичної терапії для
попередження рецидивування. Так, передчасне припи-
нення терапії у хворих з першим епізодом шизофренії
збільшує ризик повторення гострого психотичного
стану у 5 разів [2]. При цьому тривалість стаціонарно-
го лікування у хворих, що не притримувалися режиму
підтримуючої терапії, значно вище, а досягти ремісії
складніше [1]. Важливо пам’ятати також, що після
кожного випадку рецидиву захворювання шанси його
повторення в майбутньому значно збільшуються, про-
гресує дефіцитарна симптоматика, зростає соціальна,
трудова та сімейна неспроможність, підвищується ри-
зик суїцидальної поведінки [2,3].
Збільшити надійність антипсихотичної терапії
можна використовуючи пролонговані препарати. Так,
в проведеному аналізі шести довільно обраних дослід-
жень [4] виявлено, що на протязі року зафіксовано 27%
випадків рецидивів при використанні ін’єкційних про-
лонгованих препаратів і 42% - пероральних. До переваг
удК 616.89-02-085
г.М.Зільберблат, М.Є.Тімен, О.А.Єршова, Н.Є.Іващенко, І.В.Січкар
дОСВІд ВИКОРИСТАННЯ РИСПОЛЕПТу-КОНСТА
В ЛІКуВАННІ ЕНдОгЕННИХ ПСИХОЗІВ
Комунальний заклад Київської обласної ради «Обласне психонаркологічне медичне об’єднання»
г.М.Зильберблат, М.Е.Тимен, Е.А.Ершова, Н.Е.Иващенко,
И.В.Сичкарь
ОПЫТ ИСПОЛьЗОВАНИЯ РИСПОЛЕПТА-КОНСТА
В ЛЕчЕНИИ ЭНдОгЕННЫХ ПСИХОЗОВ
Коммунальное учреждение Киевского областного совета «Област-
ное психонаркологическое медицинское объединение»
Исследована эффективность и переносимость первого
антипсихотика-пролонга у 46 пациентов с эндогенными пси-
хозами. Рисполепт-конста хорошо переносился пациентами,
уменьшал психотическую симптоматику, улучшал социальное
функционирование, значительно снижал частоту госпитали-
зации. В исследовании обнаружено существенное позитивное
влияние рисполепта-конста на коморбидную аддиктивную па-
тологию и шизотипическое расстройство.
Ключевые слова: рисполепт-конста, эндогенные психо-
зы
G.M. Zilberblat, M.Y. Timen, O.A. Yershova, N.E. Ivashchenko, I.V.
Sichkar
ExPERIENCE IN LONG-ACTING INjECTABLE RISPERIDONE
USING IN THERAPY OF ENDOGENOUS PSYCHOSIS
Community service Kyiv regional council «Regional psychonarcological
medical centre»
The efficiency of use and safety of the first long-acting atypical
antipsychotic have been studied in 46 patients with endogenous
psychosis. Long-acting risperidone good stand by patients,
reduced psychotic symptoms, improved social functioning,
markedly decreased frequency of hospitalization. Research has
revealed considerable positive action of long-acting risperidone
in treatment of schizotypical disorders and comorbid addictive
pathology.
Key words: long-acting injectable risperidone, endogenous
psychosis
терапії пролонгованими препаратами також належать
стабільніша концентрація препарату в крові, більша
клінічна ефективність через відсутність «абсорбційно-
го метаболізму», а отже – можливість зменшення дозу-
вання, мінімізуючи таким чином ризик побічних ефек-
тів [2,4]. Окрім того, самі хворі також надають перевагу
пролонгованим формам терапії [2].
Першим препаратом, що поєднав у собі переваги
атипіка та зручність застосування пролонгованої лі-
карської форми, став рисполепт-конста (РК). Згідно да-
них клінічних досліджень, при тривалому використанні
ін’єкційний пролонгований рисперидон може істотно
знизити частоту госпіталізацій і значно покращити
якість життя пацієнтів, протирецидивний ефект зростав
при збільшенні тривалості терапії. У симптоматично
стабільних пацієнтів, що отримували рисперидон перо-
рально, при переході на РК відмічалося значне клінічне
покращення, зменшення частоти екстрапірамідних роз-
ладів при тому, що пацієнти, які раніше отримували ви-
сокі дози перорального препарату, добре відповідали на
низькі дози РК [5]. При проведенні клініко-економіч-
ного аналізу нових атипових антипсихотиків встанов-
лено, що РК має найменше співвідношення «вартість/
ефективність» [6].
Враховуючи ці оптимістичні результати, необхідне
подальше вивчення застосування РК в клініці. Треба
зауважити, що суворі критерії відбору до подвійних
сліпих рандомізованих клінічних досліджень роблять
їх результати дещо відірваними від практики і занадто
схематичними. В багатьох випадках не простежується
подальша доля виключених з дослідження за якимось
із критеріїв пацієнтів. Недостатня кількість досліджень
З ПРАКТИЧНОГО ДОСВІДУ
«ВІСНИК ПСИХІАТРІЇ ТА ПСИХОФАРМАКОТЕРАПІЇ», №2 (14), 2008126
простежують тривале застосування РК (більше року).
Мало уваги приділяється впливу РК на коморбідну па-
тологію, зокрема, алкогольну та наркотичну залежність,
ЧМТ, нейроінфекції.
Метою нашого дослідження було проаналізувати
досвід використання рисполепту-конста в клінічній
практиці.
У дослідження було включено 46 пацієнтів (25
чоловіків та 21 жінка у віці від 16 до 55 років), що
спостерігалися лікарями Київського обласного психо-
наркологічного медичного об’єднання. Середній вік до-
сліджуваних склав 27,4 роки.
За діагнозами хворі розподілилися так:
1) Шизофренія параноїдна – 45,7% (21 хворий);
2) Шизотиповий розлад – 28,2% (13 хворих);
3) Шизоафективний розлад – 15,2% (7 хворих);
4) Біполярний афективний розлад – 10,9% (5
хворих).
13 хворих (28,3%) мали коморбідну патологію у
вигляді психічних і поведінкових розладів внаслідок
вживання алкоголю (8 пацієнтів) та опіоїдів (5 пацієн-
тів), у 1 пацієнта алкогольна залежність поєднувалася
з ігровою.
Середня тривалість захворювання до переведення
на рисполепт-конста склала 6,3 років (після першого
приступу психозу – у 9 пацієнтів; 2-4 приступи пере-
несли 22 пацієнти; 5 і більше приступів – 15 пацієн-
тів).
Пацієнти переводились на рисполепт-конста у
стані ремісії (бал по CGI-S не перевищував 3). 16 па-
цієнтів (34,8%) до переводу отримували типові нейро-
лептики (пероральні форми чи пролонги); 13 пацієнтів
(28,3%) – рисполепт перорально; 11 пацієнтів (23,9%)
– інші атипові антипсихотики (оланзапін, соліан); 6
пацієнтів (13%) – поєднання типових та атипових ан-
типсихотиків. 7 хворих (15,2%) окрім антипсихотичної
терапії отримували антидепресант.
Треба зазначити, що в анамнезі у більшості пацієн-
тів (54,3%) відмічалась неодноразова зміна антипсихо-
тичного препарату (не менше 3 разів за період хвороби)
в зв’язку з його недостатньою ефективністю в поперед-
женні рецидивів загострення психозу, що поставило пе-
ред хворим та лікарем питання пошуку більш продук-
тивної терапії.
Серед причин переводу на ін’єкційну форму рис-
полепту можна виділити декілька основних (у ряду па-
цієнтів відмічалося більше однієї причини):
1) Недостатній протирецидивний ефект попе-
редньої антипсихотичної терапії, потреба в загостренні
змінювати препарат чи додавати інший – 23 пацієнти
(50%);
2) Наявність побічних ефектів від попереднь-
ої терапії (зокрема, екстрапірамідної симптоматики,
вторинної негативної симптоматики) – 22 пацієнти
(47,8%);
3) Наростання негативної симптоматики – 18 па-
цієнтів (39%);
4) Порушення режиму терапії внаслідок недо-
статньої критики, відсутності комплаєнтності чи когні-
тивних порушень – 14 пацієнтів (30,4%);
5) Залишкова позитивна симптоматика в ремісії
– 13 пацієнтів (28,3%);
6) Перший приступ психозу, збереженість осо-
бистості і налаштованість хворого та його родичів на
сучасне якісне лікування – 9 пацієнтів (19,6%);
7) Незручність щоденного перорального прийо-
му антипсихотика, який щоденно нагадує пацієнту про
його хворобу – 8 пацієнтів (17,4%).
Стан хворих оцінювався за шкалами CGI-S, CGI-
С, PANSS та шкалою соціального функціонування GAF
кожні 6 місяців лікування.
Результати. Середня тривалість отримання хвори-
ми РК на сьогоднішній день складає 22,5 місяців (від
6 місяців до 3,5 років). Початкова доза у всіх пацієнтів
складала 25мг пролонгованого рисперидона, тільки у
3 пацієнтів в процесі лікування виникла необхідність
підвищити дозу до 37,5мг (в зв’язку з недостатньою ре-
дукцією симптоматики).
Як супутня терапія використовувалась: рисполепт
в дозі 4-6мг перорально при нестабільному стані, що
не досягав ступеню екзацербації процесу – 52% (24
хворих); антидепресанти – 22% (10 хворих); азалептін
в дозі до 100мг – 11% (5 хворих), тимолептики (солі
літію, фінлепсин) – 4,3% (2 хворих).
Побічні реакції: найбільш істотним і частим було
підвищення ваги, воно відмічалось у 14 пацієнтів
(30,4%), було більше виражено у перші 6-10 місяців лі-
кування, після року вага стабілізувалася при збільшенні
фізичної активності. У 8 пацієнтів підвищення ваги не
викликало дискомфорту, їх вага на фоні лікування за-
лишалася в рамках фізіологічної норми (+2-+10кг). У 6
пацієнтів вага зросла більше, ніж на 10 кг, що вимагало
корекції дієтою та підвищенням фізичних навантажень.
У 3 із цих пацієнтів спостерігалося виражене підвищен-
ня ваги: більше 20 кг за 3-5 місяців, що стало причиною
відмови від терапії. цікаво відмітити, що 2 з цих пацієн-
тів досить швидко скинули вагу після переведення на
інше лікування, однак через 3-4 місяця знову поверну-
лися до прийому РК з власної ініціативи (пояснюючи
це кращою переносимістю цього препарату у порівнян-
ні з іншими). Причому на цей раз вже не спостерігалося
такого вираженого збільшення ваги.
З інших побічних ефектів спостерігались: сон-
ливість перші 2-3 місяці – 13 пацієнтів (28,2%); лег-
ка акатизія – 6 пацієнтів (13%), що вимагала корекції
протипаркінсонічними препаратами лише у 2 випадках
(для порівняння: до переведення хворих на РК прояви
екстрапірамідного синдрому спостерігалися у 24 па-
цієнтів – 54,3%); нерізко виражена апатична депресія
у перші 6 місяців після початку терапії – 5 пацієнтів
(10,9%) і після 6 місяців – у 3 пацієнтів (6,5%), явища
депресії добре піддавалися корекції антидепресивними
препаратами; порушення менструального циклу – 2
хворі (4,3%).
Із 46 пацієнтів остаточно залишили лікування РК
лише 5 пацієнтів (10,9%). Причини припинення терапії
обумовлені: 1) недостатньою антипсихотичною актив-
ністю, рецидивом і необхідністю заміни препарату – 2
пацієнти; 2) відмова від лікування через недостатність
критики при відсутності значного загострення психопа-
тологічної симптоматики – 2 пацієнти; 2) через побічні
ефекти (підвищення маси тіла) – 1 пацієнт.
Частота госпіталізацій до початку терапії РК на
1 пацієнта на рік складала 1,32. Після переведення на
З ПРАКТИЧНОГО ДОСВІДУ
«ВІСНИК ПСИХІАТРІЇ ТА ПСИХОФАРМАКОТЕРАПІЇ», №2 (14), 2008 127
РК цей показник знизився до 0,09: за 3,5 роки з почат-
ку дослідження були госпіталізовані лише 8 пацієнтів.
Причому у більшості з них (6 із 8) загострення мали
легкий та помірний характер, обмежувалися в основно-
му афективною патологією, без яскравої продуктивної
симптоматики, зберігалися елементи критики. Реци-
диви були вкорочені за тривалістю (10-16 днів), добре
піддавалися лікуванню пероральним рисполептом.
За шкалою CGI-S відбулося покращення в середнь-
ому з 2,89 до 2,77 за перші 6 місяців; 2,53 за рік; 2,4 за 2
роки; 1,9 – через 3 роки.
За шкалою PANSS за період лікування кількість
балів в середньому зменшилася з 84,8 до 67,6 (на 17,2
бали – 20,3%). Особливо помітним було покращення у
групі хворих з шизотиповим розладом: редукція балів
за шкалою PANSS склала в середньому 22,6 балів (з 73,9
до 51,3 – 30,6%).
Необхідно підкреслити позитивний вплив РК на
коморбідну аддиктивну патологію: хворі відмічали зни-
ження потягу, відбувався обрив приймання психоак-
тивної речовини.
За шкалою соціального функціонування GAF кіль-
кість балів збільшилась у середньому з 58,2 до 74,5. З
41 пацієнта, що залишились у дослідженні, 15 – пра-
цюють, 17 – продовжують навчання, 4 – і працюють, і
навчаються, 3 – знаходяться на утриманні рідних, лише
2 мають інвалідність другої групи.
Усі пацієнти, що продовжують приймати РК в да-
ний час, задоволені терапією. Ті, хто раніше колись
приймав інше лікування (таких 78,5%), відмічають, що
препарат діє «м’якше» і краще переноситься. Більшість
хворих підкреслювали зручність прийому препарату,
деякі відмічали, що «в період між ін’єкціями забува-
ють, що хворі». У пацієнтів спостерігалося підвищення
працездатності, більша активність та бажання прийма-
ти участь у житті соціуму, ніж до початку терапії, деякі
зробили кар’єру. Родичі повідомляли, що пацієнти ста-
ли «природніші, тепліші, привітніші, проявляють біль-
ше співчуття до рідних».
Висновки. Підтримуюча терапія у вигляді РК у дозі
25мг раз на 2 тижні виявилась ефективною у переважної
більшості пацієнтів, при цьому спостерігалась тенденція
до безперервного поступового клінічного покращення
в процесі спостереження, значно зменшилась частота
госпіталізацій, відбувалося покращення соціального
функціонування, зменшення екстрапірамідних проявів,
збільшилася задоволеність хворих терапією. Особливо
помітним було покращення у групі хворих з шизоти-
повим розладом. Відмічено позитивний вплив РК на
коморбідну аддиктивну патологію. Найбільш істотним
побічним ефектом виявилося підвищення ваги, що ко-
ригувалося дієтою та фізичними навантаженнями.
щодо перспектив подальшого розвитку даної теми:
на базі нашого медичного об’єднання в даний час про-
водиться робота з хворими з коморбідною патологією
(ендогенний процес, ускладнений тяжкими ЧМТ та
нейроінфекціями), використання РК передбачає пози-
тивні перспективи допомоги даній категорії хворих.
ЛІТЕРАТуРА:
1. Судья Д.В., Маляров С.А. Лечение шизофрении: что необходимо для дости-
жения успеха? // Нейро News: психоневрология и нейропсихиатрия. – 2007.
– №3. – С.12–18.
2. Мосолов С.Н., Кузавкова М.В. Конста (рисперидон-микросферы) – первый
атипичный антипсихотик пролонгированного действия // Психиатрия и
психофармакотерапия. – 2004. – Приложение №3. – С.3–7.
3. Haan L. de, Scholte W.F. Co-operation in case of imminent relapse // Dingemans
A. et al. Schizophrenia: Research and implications for the treatment. – Houten/
Diegem: Bohn Stafleu Van Loghum, 1995. – P.203–211.
4. Курран М.П., Китинг Дж.М. Лечение шизофрении: роль инъекций риспери-
дона длительного действия // Нейро News: психоневрология и нейропсихи-
атрия. – 2008. – №7. – С.21–30.
5. Шмаус М., Саччетти Э., Кан Ж.П., Медори Р. Эффективность и безопасность
пролонгированного инъекционного рисперидона у пациентов со стабильны-
ми психотическими симптомами, ранее получавших лечение пероральным
рисполептом // Современная терапия психических расстройств. – 2007. -
№7. – С.50-56.
6. Фармакоэкономическая эффективность атипичных антипсихотиков у
больных шизофренией / Белоусов Ю.Б., Белоусов Д.Ю., Омельяновский
В.В. и др. // Качественная клиническая практика. – 2006. – №2. – С.60–
71.
|