Флюїди мінералоутворення як індикатор еволюції зовнішніх оболонок раннього докембрію Землі

На підставі ізотопно-геохімічного вивчення флюїду газово-рідких включень зроблено висновок, що еволюція зовнішніх оболонок Землі, яка проявилась у глобальному масштабі зміною газового складу атмосфери з безкисневого на істотно кисневий на рубежі архей — ранній протерозой, привела до зміни ендогенни...

Full description

Saved in:
Bibliographic Details
Published in:Доповіді НАН України
Date:2018
Main Authors: Фомін, Ю.О., Деміхов, Ю.М., Верховцев, В.Г., Борисова, Н.М.
Format: Article
Language:Ukrainian
Published: Видавничий дім "Академперіодика" НАН України 2018
Subjects:
Online Access:https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/143375
Tags: Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
Journal Title:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Cite this:Флюїди мінералоутворення як індикатор еволюції зовнішніх оболонок раннього докембрію Землі / Ю.О. Фомін, Ю.М. Деміхов, В.Г. Верховцев, Н.М. Борисова // Доповіді Національної академії наук України. — 2018. — № 7. — С. 72-76. — Бібліогр.: 14 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
_version_ 1859936144812146688
author Фомін, Ю.О.
Деміхов, Ю.М.
Верховцев, В.Г.
Борисова, Н.М.
author_facet Фомін, Ю.О.
Деміхов, Ю.М.
Верховцев, В.Г.
Борисова, Н.М.
citation_txt Флюїди мінералоутворення як індикатор еволюції зовнішніх оболонок раннього докембрію Землі / Ю.О. Фомін, Ю.М. Деміхов, В.Г. Верховцев, Н.М. Борисова // Доповіді Національної академії наук України. — 2018. — № 7. — С. 72-76. — Бібліогр.: 14 назв. — укр.
collection DSpace DC
container_title Доповіді НАН України
description На підставі ізотопно-геохімічного вивчення флюїду газово-рідких включень зроблено висновок, що еволюція зовнішніх оболонок Землі, яка проявилась у глобальному масштабі зміною газового складу атмосфери з безкисневого на істотно кисневий на рубежі архей — ранній протерозой, привела до зміни ендогенних процесів рудо- і мінералоутворення. На основании изотопно-геохимического изучения флюида газово-жидких включений сделан вывод, что эволюция внешних оболочек Земли, выраженная в глобальном масштабе изменением газового состава атмосферы с бескислородного на существенно кислородный на границе архей—ранний протерозой, привела к изменению эндогенных процессов рудо- и минералообразования. Based on the isotope-geochemical study of the fluid of gas-liquid inclusions, it is concluded that the evolution of the outer shells of the Earth, expressed globally, by a change in the gas composition of the atmosphere from the oxygen-free to oxygen-rich one at the boundary of the Archaean—Early Proterozoic, led to a change in the endogenous processes of ore and mineral formations.
first_indexed 2025-12-07T16:09:34Z
format Article
fulltext 72 ISSN 1025-6415. Dopov. Nac. akad. nauk Ukr. 2018. № 7 doi: https://doi.org/10.15407/dopovidi2018.07.072 УДК 550.42 Ю.О. Фомін, Ю.М. Деміхов, В.Г. Верховцев, Н.М. Борисова ДУ “Інститут геохімії навколишнього середовища НАН України”, Київ E-mail: y_demikhov@ukr.net Флюїди мінералоутворення як індикатор еволюції зовнішніх оболонок раннього докембрію Землі Представлено членом-кореспондентом НАН України Р.Я. Белєвцевим На підставі ізотопно-геохімічного вивчення флюїду газово-рідких включень зроблено висновок, що еволюція зовнішніх оболонок Землі, яка проявилась у глобальному масштабі зміною газового складу атмосфери з без- кисневого на істотно кисневий на рубежі архей — ранній протерозой, привела до зміни ендогенних процесів рудо- і мінералоутворення. Ключові слова: архей, протерозой, флюїд мінералоутворення, ізотопний склад, родовища золота і урану, зеленокам’яні області, Український щит. Процесу зміни складу атмосфери на рубежі архею і протерозою Холланд [1] дав назву “Ве- лика киснева подія” (Great Oxigenation Event). Це явище викликає великий інтерес вже понад століття [2, 3]. Автори тривалий час займалися визначенням ізотопного складу водню, кисню і вуглецю газово-рідких включень (ГРВ) в мінералах родовищ золота і урану в діапазоні віку від 2800 до 10 млн років. Дослідження показали незмінність як маси, так і ізотопного складу води оке- ану за цей період [4—6]. Але ізотопний склад вуглецю і кисню компонентів гідротермальних флюїдів зазнав помітних змін на стадії переходу від пізнього архею до протерозою. Вивчені об’єкти належать до двох мегаблоків Українського щита архейського та ран- ньопротерозойського віку (3042—1750 млн років), в яких досліджено ізотопний склад О, С і Н ГРВ у кварці, польовому шпаті в системі олігоклаз, ортоклаз—мікроклін—альбіт і піриті (рис. 1—3). Згідно з отриманими даними, ізотопний склад кисню CO2 архейських родовищ помітно різниться від протерозойських. Архейські представлені родовищами золота Сур- ської і Чортомлицької структур Середньопридніпровської граніт-зеленокам’яної області. Протерозойські — родовищами золота і урану Інгульського мегаблока [6—8]. Насиченість флюїдів СО2, пов’язана як з карбонатоутворенням, так накопиченням і пе- ретворенням органічної речовини. В архейських родовищах (див. рис. 3) молярна частка CO2 істотно вища (0,01—0,64), кількість органічного вуглецю у флюїді архею не перевищує 0,02—0,03 % при вмісті валового (в основному карбонатного) вуглецю 1,6—4,9 %. © Ю.О. Фомін, Ю.М. Деміхов, В.Г. Верховцев, Н.М. Борисова, 2018 73ISSN 1025-6415. Допов. Нац. акад. наук Укр. 2018. № 7 Флюїди мінералоутворення як індикатор еволюції зовнішніх оболонок раннього докембрію Землі У протерозойських родовищах молярна частка CO2 і δ13С нижча (див. рис. 2, 3), а частка органічної складової значно вища, на що вказують значення δ13С у флюїді. Ми вважаємо, що первісною причиною еволюції флюїду мінералоутворення в ранньому протерозої є збагачен- ня атмосфери киснем, що, в свою чергу, зумовило зміни умов седиментогенезу [8—11]. На початку раннього протерозою (після 2500 млн років) різко знизилась концентрація вугле- кислого газу в атмосфері, а в гідросферу надходили величезні маси магнезіально-кальцієвих карбонатів і утворилися найпотужніші товщі хемогенних та органогенних карбонатних по- рід, описані для більшості докембрійських утворень світу. Отримані нами результати також показують зниження мольної частки СО2 у ранньопротерозойських флюїдах. Це, у свою чергу, за рахунок зниження концентрації вуглекислого газу, призвело до збільшення вмісту в ньому важкого ізотопу кисню 18О (див. рис. 2). Збільшення ж діапазону значень ізотопно- го складу кисню CO2 в напрямку зниження значень δ18О, ймовірно, пов’язано з проникнен- ням в мінералоутворюючий флюїд метеорних вод з низьким вмістом важких ізотопів, що було зумовлено заледенінням у ранньому протерозої [12]. Ізотопний склад кисню СО2 знаходиться в рівновазі з водою флюїду, його δ18О повніс- тю визначається ізотопним складом кисню води через низьку мольну частку СО2. Основна маса води гідросфери зосереджена в океані, тому й ізотопний склад флюїдів мінералоутво- рення перебуває у зв’язку з океаном [13]. Нами не виявлено відмінностей ізотопного скла- ду водню води флюїду ГРВ архею і протерозою (рис. 4). Це вказує на те, що між археєм і Рис. 1. Діаграма залежності величин δ13С і δ18O CO2 флюїдних включень у складі мінералів родовищ зо- лота і урану раннього докембрію Українського щита. Мінерали: 1 — кварц; 2 — пірит; 3 — польові шпати. Суцільна лінія розмежовує поля архейських і ранньопротерозойських родовищ. Цифри на малюнку: ар- хей: 1 — Сергіївське родовище; Au-колчедан тип руд, Сурська структура; 2 — Родовища Сергіївське та Балка Золота, Au-Bi-Te тип руд, Сурська структура; 3 — Балка Широка, Au-Fe тип руд, Чортомлицька структура; 4 — Балка Широка, Au-Ag-Pb-Zn тип руд, Чортомлицька структура; ранній протерозой (Ін- гульський мегаблок): 5 — Східно-Юріївське родовище, (Au) малосульфідна золото-кварцова формація; 6 — Новокостянтинівське родовище (U); 7 — Северинівське родовище (U); 8 — Ватутінське родовище (U). Позначення мінералів і номера родовищ однакові на всіх рисунках. Рис. 2. Діаграма залежності δ18O від мольної частки CO2 флюїдних включень. Пунктирні лінії на рис. 2 і 3 обмежують поля родовищ архейського (I) і ранньопротерозойського (II) віку 74 ISSN 1025-6415. Dopov. Nac. akad. nauk Ukr. 2018. № 7 Ю.О. Фомін, Ю.М. Деміхов, В.Г. Верховцев, Н.М. Борисова протерозоєм помітних змін у масі та ізотопному складі водню води океану не відбувалося. Савін і Епштейн [14] вважають, що процеси седиментації не могли спричинити помітної зміни ізотопного складу кисню і водню води океану за всю історію Землі. Отже, зміни в ізо- топному складі кисню води флюїду ГРВ між епохами пов’язані не зі змінами води океану, а з іншими процесами. Швидше за все підвищення вмісту 18О в СО2 флюїду в протерозої щодо архею пояснюється зниженням мольної частки СО2 (див. рис. 1—3). Альтернативне пояс- нення полягає в залученні в зону літогенезу океанічних осадків, збагачених карбонатами з підвищеним вмістом 18О у процесі тектоніки плит. Як відомо, на рубежі архею—раннього протерозою (2,45—1,85 млрд років тому) в атмо- сфері підвищився вміст кисню [1—3]. А за нашими даними, в цей самий час відбулися поміт- ні зміни складу флюїдів мінералоутворення, а саме розширення діапазону δ18O СО2 флюїду і зниження вмісту вуглекислого газу та важких ізотопів вуглецю в ньому. Ми вважаємо, що саме в результаті еволюції зовнішніх оболонок Землі, що супрово- джувалося в глобальному масштабі зміною газового складу атмосфери з безкисневого на істотно кисневий на рубежі архей—ранній протерозой, змінилися ендогенні процеси рудо- і мінералоутворення. ЦИТОВАНА ЛІТЕРАТУРА 1. Holland H. D. Volcanic gases, black smokers, and the Great Oxidation Event. Geochim. Cosmochim. Acta. 2002. 66. P. 3811–3826. 2. Lyons T. W., Reinhard C. T., Planavsky N. J. The rise of oxygen in Earth’s early ocean and atmosphere. Nature. 2014. 506. P. 307–315. 3. Bekker A. Great Oxygenation Event. Encyclopedia of astrobiology. Berlin, Heidelberg: Springer, 2014. P. 1009—1017. doi: https://doi.org/10.1007/978-3-642-27833-4_1752-4 Рис. 4. Діаграма δD — δ18O H2O флюїдних включень в мінералах родовищ Au і U докембрію Українського щита. Граничні лінії: I — архей, Сурська і Чортомлицька золотоносні структури Придніпров’я (1—4); II — протерозой, Східно-Юріївське родовище золото-кварцової формації (5); III — протерозой, родовища ура- норудних альбітитів (6—8). А — лінія метеорних вод; Б — океанічні води; В — метаморфічні води; Г — маг- матичні води Рис. 3. Діаграма залежності δ13С від мольної част- ки CO2 флюїдних включень 75ISSN 1025-6415. Допов. Нац. акад. наук Укр. 2018. № 7 Флюїди мінералоутворення як індикатор еволюції зовнішніх оболонок раннього докембрію Землі 4. Демихов Ю.Н., Фомин Ю.А., Шибецкий Ю.А. Природа воды гидротермальных флюидов урановых и золоторудных местороджений. Допов. Нац. акад. наук Укр. 1997. № 6. С. 134—138. 5. Демихов Ю.Н., Фомин Ю.А. Природа воды древних рудообразующих флюидов. ХVI симпозиум по геохимии изотопов. Тез. докл. ХIV симпозиума по геохимии изотопов, ГЕОХИ. Москва, 2001. С. 69—70. 6. Фомин Ю.А. Изотопный состав компонентов флюидных включений в месторождениях золота и урана докембрия Украинского щита. Зб. наук. праць Інституту геохімії навколишнього середовища. 2012. Вип. 20. С. 11—29. 7. Фомин Ю.А., Демихов Ю.Н., Лазаренко Е.Е. Модель эволюции рудообразующей флюидной системы Севериновского месторождения урана (Украинский щит). Зб. наук. праць Інституту геохімії навко- лишнього середовища. 2003. Вип. 8. С. 169—178. 8. Верховцев В.Г., Лисиченко Г.В., Забулонов Ю.Л. та ін. Перспективи розвитку уранової сировинної бази ядерної енергетики України. Київ: Наук. думка, 2014. 356 с. 9. Фомин Ю.А., Демихов Ю.Н. Изотопный состав углерода и серы раннепротерозойских пород централь- ной части Украинского щита. Допов. Нац. акад. наук Укр. 2008. № 7. С. 123—129. 10. Коржнев М.Н., Фомин Ю.А. Эволюция условий накопления пород криворожской серии по геохими- ческим и изотопным данным. Геол. журн. 1992. № 3. С. 93—99. 11. Верховцев В.Г., Кузьмін А.В, Ярощук М.О. та ін. Перспективи розвитку торієвої сировинної бази ядер- ної енергетики України. Київ: Наук. думка, 2017. 270 с. 12. Young G.M. Evolution of Earth’s climatic system: Evidence from ice ages, isotopes, and impacts. GSA Today. 2013. 23, № 10. P. 4—10. 13. Taylor H.P. The application of oxygen and hydrogen isotope studies to problems of hydrothermal alteration and ore deposition. Econ. Geol. 1974. 69. P. 843–883. 14. Savin S.M., Epstein S. The oxygen and hydrogen isotope geochemistry of ocean sediments and shales. Geo- chim. Cosmochim. Acta. 1970. 34. P. 42—63. Надійшло до редакції 15.03.2018 REFERENCES 1. Holland, H. D. (2002). Volcanic gases, black smokers, and the Great Oxidation Event. Geochim. Cosmochim. Acta., 66, pp. 3811-3826. 2. Lyons, T. W., Reinhard, C. T. & Planavsky, N. J. (2014). The rise of oxygen in Earth’s early ocean and atmo- sphere. Nature, 506, pp. 307-315. 3. Bekker, A. (2014). Great Oxygenation Event. Encyclopedia of astrobiology (pp. 1009-1017). Berlin, Heidel- berg: Springer. doi: https://doi.org/10.1007/978-3-642-27833-4_1752-4 4. Demikhov, Yu. N., Fomin, Yu. A. & Shibetsky, Yu. A. (1997). Nature of water of hydrothermal fluids of ura- nium and gold ore occurrences. Dopov. Dopov. Nac. acad. nauk Ukr., No. 6, pp. 134-138 (in Russian). 5. Demikhov, Yu. N. & Fomin, Yu. A. (2001). Nature of water of ancient ore-forming fluids. In the book. ХVI Symposium on the Geochemistry of Isotopes. Proceedings of XIV symposium on the geochemistry of iso- topes, GEOKHI (pp. 69-70). Moscow (in Russian). 6. Fomin, Yu. A. (2012). Isotopic composition of components of fluid inclusions in the deposits of gold and ura- nium of the Precambrian of the Ukrainian Shield. Collected scientific papers of the Institute of Environmen- tal Geochemistry, Iss. 20, pp. 11-29 (in Russian). 7. Fomin, Yu. A., Demikhov, Yu. N. & Lazarenko, E. Ye. (2003). Evolution of the ore-forming fluid system of the Severinovskoye uranium deposit (Ukrainian Shield). Collected scientific papers of the Institute of Environ- mental Geochemistry. Iss. 8, pp. 169-178 (in Russian). 8. Verkhovtsev, V.G., Lysychenko, H. V., Zabulonov, Yu. L. et al. (2014). Prospects for the development of the uranium raw materials base of nuclear energy of Ukraine. Kiev: Naukova dumka (in Ukrainian). 9. Fomin, Yu. A. & Demikhov, Yu. N. (2008). Isotopic composition of carbon and sulfur of Early Proterozoic rocks of the central part of the Ukrainian Shield. Dopov. Nac. acad. nauk Ukr., No. 7, pp. 123-129 (in Rus- sian). 10. Korzhnev, M. N. & Fomin, Yu. A. (1992). Evolution of the conditions for the accumulation of rocks of the Krivoy Rog series on geochemical and isotopic data. Geol. J., No. 3, pp. 93-99 (in Russian). 76 ISSN 1025-6415. Dopov. Nac. akad. nauk Ukr. 2018. № 7 Ю.О. Фомін, Ю.М. Деміхов, В.Г. Верховцев, Н.М. Борисова 11. Verkhovtsev, V. G., Kuzmin, A. V., Yaroshchuk, M. O. et al. (2017). Prospects for development of the thorium raw material base of nuclear energy of Ukraine. Kiev: Naukova Dumka (in Ukrainian). 12. Young, G. M. (2013). Evolution of Earth’s climatic system: Evidence from ice ages, isotopes, and impacts. GSA Today, 23, No. 10, pp. 4-10. 13. Taylor, H. P. (1974). The application of oxygen and hydrogen isotope studies to problems of hydrothermal alteration and ore deposition. Econ Geol., 69, pp. 843-883. 14. Savin, S. M. & Epstein, S. (1970). The oxygen and hydrogen isotope geochemistry of ocean sediments and shales. Geochim. Cosmochim. Acta., 34, pp. 42-63. Received 15.03.2018 Ю.А. Фомин, Ю.Н. Демихов, В.Г. Верховцев, Н.Н. Борисова ГУ “Институт геохимии окружающей среды НАН Украины”, Киев E-mail: y_demikhov@ukr.net ФЛЮИДЫ МИНЕРАЛООБРАЗОВАНИЯ КАК ИНДИКАТОР ЭВОЛЮЦИИ ВНЕШНИХ ОБОЛОЧЕК РАННЕГО ДОКЕМБРИЯ ЗЕМЛИ На основании изотопно-геохимического изучения флюида газово-жидких включений сделан вывод, что эволюция внешних оболочек Земли, выраженная в глобальном масштабе изменением газового состава атмосферы с бескислородного на существенно кислородный на границе архей—ранний протерозой, при- вела к изменению эндогенных процессов рудо- и минералообразования. Ключевые слова: архей, протерозой, минералообразующий флюид, изотопный состав, месторождения зо- лота и урана, зеленокаменные области, Украинский щит. Yu.A. Fomin, Yu.N. Demikhov, V.G. Verkhovtsev, N.N. Borisovа Institute of Environmental Geochemistry of the NAS of Ukraine, Kiev E-mail: y_demikhov@ukr.net MINERAL-FORMING FLUIDS AS AN INDICATOR OF THE EVOLUTION OF EXTERNAL SHELLS OF THE EARLY PRECAMBRIAN OF THE EARTH Based on the isotope-geochemical study of the fluid of gas-liquid inclusions, it is concluded that the evolution of the outer shells of the Earth, expressed globally, by a change in the gas composition of the atmosphere from the oxygen-free to oxygen-rich one at the boundary of the Archaean—Early Proterozoic, led to a change in the en- dogenous processes of ore and mineral formations. Keywords: Archaean, Proterozoic, mineral-forming fluid, isotopic composition, deposits of gold and uranium, green- stone areas, Ukrainian Shield.
id nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-143375
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
issn 1025-6415
language Ukrainian
last_indexed 2025-12-07T16:09:34Z
publishDate 2018
publisher Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
record_format dspace
spelling Фомін, Ю.О.
Деміхов, Ю.М.
Верховцев, В.Г.
Борисова, Н.М.
2018-10-31T11:19:00Z
2018-10-31T11:19:00Z
2018
Флюїди мінералоутворення як індикатор еволюції зовнішніх оболонок раннього докембрію Землі / Ю.О. Фомін, Ю.М. Деміхов, В.Г. Верховцев, Н.М. Борисова // Доповіді Національної академії наук України. — 2018. — № 7. — С. 72-76. — Бібліогр.: 14 назв. — укр.
1025-6415
DOI: doi.org/10.15407/dopovidi2018.07.072
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/143375
550.42
На підставі ізотопно-геохімічного вивчення флюїду газово-рідких включень зроблено висновок, що еволюція зовнішніх оболонок Землі, яка проявилась у глобальному масштабі зміною газового складу атмосфери з безкисневого на істотно кисневий на рубежі архей — ранній протерозой, привела до зміни ендогенних процесів рудо- і мінералоутворення.
На основании изотопно-геохимического изучения флюида газово-жидких включений сделан вывод, что эволюция внешних оболочек Земли, выраженная в глобальном масштабе изменением газового состава атмосферы с бескислородного на существенно кислородный на границе архей—ранний протерозой, привела к изменению эндогенных процессов рудо- и минералообразования.
Based on the isotope-geochemical study of the fluid of gas-liquid inclusions, it is concluded that the evolution of the outer shells of the Earth, expressed globally, by a change in the gas composition of the atmosphere from the oxygen-free to oxygen-rich one at the boundary of the Archaean—Early Proterozoic, led to a change in the endogenous processes of ore and mineral formations.
uk
Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
Доповіді НАН України
Науки про Землю
Флюїди мінералоутворення як індикатор еволюції зовнішніх оболонок раннього докембрію Землі
Флюиды минералообразования как индикатор эволюции внешних оболочек раннего докембрия Земли
Mineral-forming fluids as an indicator of the evolution of external shells of the early precambrian of the Earth
Article
published earlier
spellingShingle Флюїди мінералоутворення як індикатор еволюції зовнішніх оболонок раннього докембрію Землі
Фомін, Ю.О.
Деміхов, Ю.М.
Верховцев, В.Г.
Борисова, Н.М.
Науки про Землю
title Флюїди мінералоутворення як індикатор еволюції зовнішніх оболонок раннього докембрію Землі
title_alt Флюиды минералообразования как индикатор эволюции внешних оболочек раннего докембрия Земли
Mineral-forming fluids as an indicator of the evolution of external shells of the early precambrian of the Earth
title_full Флюїди мінералоутворення як індикатор еволюції зовнішніх оболонок раннього докембрію Землі
title_fullStr Флюїди мінералоутворення як індикатор еволюції зовнішніх оболонок раннього докембрію Землі
title_full_unstemmed Флюїди мінералоутворення як індикатор еволюції зовнішніх оболонок раннього докембрію Землі
title_short Флюїди мінералоутворення як індикатор еволюції зовнішніх оболонок раннього докембрію Землі
title_sort флюїди мінералоутворення як індикатор еволюції зовнішніх оболонок раннього докембрію землі
topic Науки про Землю
topic_facet Науки про Землю
url https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/143375
work_keys_str_mv AT fomínûo flûídimíneraloutvorennââkíndikatorevolûcíízovníšníhobolonokrannʹogodokembríûzemlí
AT demíhovûm flûídimíneraloutvorennââkíndikatorevolûcíízovníšníhobolonokrannʹogodokembríûzemlí
AT verhovcevvg flûídimíneraloutvorennââkíndikatorevolûcíízovníšníhobolonokrannʹogodokembríûzemlí
AT borisovanm flûídimíneraloutvorennââkíndikatorevolûcíízovníšníhobolonokrannʹogodokembríûzemlí
AT fomínûo flûidymineraloobrazovaniâkakindikatorévolûciivnešnihoboločekrannegodokembriâzemli
AT demíhovûm flûidymineraloobrazovaniâkakindikatorévolûciivnešnihoboločekrannegodokembriâzemli
AT verhovcevvg flûidymineraloobrazovaniâkakindikatorévolûciivnešnihoboločekrannegodokembriâzemli
AT borisovanm flûidymineraloobrazovaniâkakindikatorévolûciivnešnihoboločekrannegodokembriâzemli
AT fomínûo mineralformingfluidsasanindicatoroftheevolutionofexternalshellsoftheearlyprecambrianoftheearth
AT demíhovûm mineralformingfluidsasanindicatoroftheevolutionofexternalshellsoftheearlyprecambrianoftheearth
AT verhovcevvg mineralformingfluidsasanindicatoroftheevolutionofexternalshellsoftheearlyprecambrianoftheearth
AT borisovanm mineralformingfluidsasanindicatoroftheevolutionofexternalshellsoftheearlyprecambrianoftheearth