Шляхи виходу з кризи гірничодобувних підприємств для досягнення сталого їх розвитку
У статті акцентовано увагу на кризовому стані гірничодобувних підприємств, визначено проблеми їх розвитку та основні цілі реструктуризації вугільної галузі. Обґрунтовано основні шляхи досягнення цих цілей, створення привабливих умов для приватизації гірничодобувних підприємств з виробничим потенціал...
Збережено в:
| Опубліковано в: : | Економічний вісник Донбасу |
|---|---|
| Дата: | 2018 |
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Інститут економіки промисловості НАН України
2018
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/143499 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Шляхи виходу з кризи гірничодобувних підприємств для досягнення сталого їх розвитку / М.В. Бойченко // Економічний вісник Донбасу. — 2018. — № 3 (53). — С. 21-24. — Бібліогр.: 14 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-143499 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
Бойченко, М.В. 2018-11-03T21:32:58Z 2018-11-03T21:32:58Z 2018 Шляхи виходу з кризи гірничодобувних підприємств для досягнення сталого їх розвитку / М.В. Бойченко // Економічний вісник Донбасу. — 2018. — № 3 (53). — С. 21-24. — Бібліогр.: 14 назв. — укр. 1817-3772 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/143499 338.1:622.33 У статті акцентовано увагу на кризовому стані гірничодобувних підприємств, визначено проблеми їх розвитку та основні цілі реструктуризації вугільної галузі. Обґрунтовано основні шляхи досягнення цих цілей, створення привабливих умов для приватизації гірничодобувних підприємств з виробничим потенціалом, який забезпечить енергетичну безпеку країни та їх сталий розвиток. В статье акцентировано внимание на кризисном состоянии горнодобывающих предприятий, определены проблемы их развития и основные цели реструктуризации угольной отрасли. Обоснованы основные пути достижения этих целей, создания привлекательных условий для приватизации горнодобывающих предприятий с производственным потенциалом, который обеспечит энергетическую безопасность страны и их устойчивое развитие. The content of the article is concentrated on the crisis of mining enterprises, specifies the issues of their development as well as the main objectives of coal industry restructuring. The basic ways are grounded for these objectives’ achievement, and attractive environment arrangement to privatize mining enterprises having production potential that would ensure their stable progress and national energy security. uk Інститут економіки промисловості НАН України Економічний вісник Донбасу Соціально-економічні проблеми Донбасу Шляхи виходу з кризи гірничодобувних підприємств для досягнення сталого їх розвитку Пути выхода из кризиса горнодобывающих предприятий для достижения устойчивого их развития The ways of egress of mining enterprises from crisis in order to provide their stable development Article published earlier |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| title |
Шляхи виходу з кризи гірничодобувних підприємств для досягнення сталого їх розвитку |
| spellingShingle |
Шляхи виходу з кризи гірничодобувних підприємств для досягнення сталого їх розвитку Бойченко, М.В. Соціально-економічні проблеми Донбасу |
| title_short |
Шляхи виходу з кризи гірничодобувних підприємств для досягнення сталого їх розвитку |
| title_full |
Шляхи виходу з кризи гірничодобувних підприємств для досягнення сталого їх розвитку |
| title_fullStr |
Шляхи виходу з кризи гірничодобувних підприємств для досягнення сталого їх розвитку |
| title_full_unstemmed |
Шляхи виходу з кризи гірничодобувних підприємств для досягнення сталого їх розвитку |
| title_sort |
шляхи виходу з кризи гірничодобувних підприємств для досягнення сталого їх розвитку |
| author |
Бойченко, М.В. |
| author_facet |
Бойченко, М.В. |
| topic |
Соціально-економічні проблеми Донбасу |
| topic_facet |
Соціально-економічні проблеми Донбасу |
| publishDate |
2018 |
| language |
Ukrainian |
| container_title |
Економічний вісник Донбасу |
| publisher |
Інститут економіки промисловості НАН України |
| format |
Article |
| title_alt |
Пути выхода из кризиса горнодобывающих предприятий для достижения устойчивого их развития The ways of egress of mining enterprises from crisis in order to provide their stable development |
| description |
У статті акцентовано увагу на кризовому стані гірничодобувних підприємств, визначено проблеми їх розвитку та основні цілі реструктуризації вугільної галузі. Обґрунтовано основні шляхи досягнення цих цілей, створення привабливих умов для приватизації гірничодобувних підприємств з виробничим потенціалом, який забезпечить енергетичну безпеку країни та їх сталий розвиток.
В статье акцентировано внимание на кризисном состоянии горнодобывающих предприятий, определены проблемы их развития и основные цели реструктуризации угольной отрасли. Обоснованы основные пути достижения этих целей, создания привлекательных условий для приватизации горнодобывающих предприятий с производственным потенциалом, который обеспечит энергетическую безопасность страны и их устойчивое развитие.
The content of the article is concentrated on the crisis of mining enterprises, specifies the issues of their development as well as the main objectives of coal industry restructuring. The basic ways are grounded for these objectives’ achievement, and attractive environment arrangement to privatize mining enterprises having production potential that would ensure their stable progress and national energy security.
|
| issn |
1817-3772 |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/143499 |
| citation_txt |
Шляхи виходу з кризи гірничодобувних підприємств для досягнення сталого їх розвитку / М.В. Бойченко // Економічний вісник Донбасу. — 2018. — № 3 (53). — С. 21-24. — Бібліогр.: 14 назв. — укр. |
| work_keys_str_mv |
AT boičenkomv šlâhivihoduzkrizigírničodobuvnihpídpriêmstvdlâdosâgnennâstalogoíhrozvitku AT boičenkomv putivyhodaizkrizisagornodobyvaûŝihpredpriâtiidlâdostiženiâustoičivogoihrazvitiâ AT boičenkomv thewaysofegressofminingenterprisesfromcrisisinordertoprovidetheirstabledevelopment |
| first_indexed |
2025-11-26T02:06:02Z |
| last_indexed |
2025-11-26T02:06:02Z |
| _version_ |
1850608035747069952 |
| fulltext |
М. В. Бойченко
21
Економічний вісник Донбасу № 3(53), 2018
УДК 338.1:622.33
М. В. Бойченко,
доктор економічних наук,
НТУ «Дніпровська політехніка» МОН України, м. Дніпро
ШЛЯХИ ВИХОДУ З КРИЗИ ГІРНИЧОДОБУВНИХ ПІДПРИЄМСТВ
ДЛЯ ДОСЯГНЕННЯ СТАЛОГО ЇХ РОЗВИТКУ
Українська вугільна промисловість попри всі
програми її розвитку вже багато років знаходиться у
катастрофічному стані. В останні ж роки події на
сході додатково негативно вплинули на її стан, який
ще й зазнав суттєвих змін порівняно з довоєнним пе-
ріодом через скасування дотацій на видобуте ву-
гілля та впровадження нового механізму ціноутво-
рення на вугільну продукцію. Однак кошти на під-
тримання вітчизняної вугільної промисловості з
державного бюджету виділяються й до цього часу,
але докорінно змінився механізм їх реального на-
дання. Наразі кошти, що раніше призначалися на ка-
пітальне будівництво, на освоєння нових родовищ
вугілля, йдуть на виплату заробітної плати шахта-
рям. А зношеність основних фондів, застарілі техно-
логії видобування вугілля, надзвичайно висока його
собівартість, збитковість гірничодобувних підпри-
ємств державного сектору, неефективне управління
цими підприємствами, нерозвиненість ринку ву-
гілля – все це також не тільки стримує розвиток ву-
гільної галузі, а й погіршує її стан ще більше.
Вчені приділяли й приділяють багато уваги як
проблемам цій стратегічно важливої для держави га-
лузі, так і проблемам розвитку окремих гірничодо-
бувних підприємств, надають пропозиції щодо пер-
спектив розвитку галузі в цілому, досягнення стабі-
льної та ефективної роботи її підприємств. Не мож-
на не відмітити роботи таких вчених, як Г. Верби-
цька [1], О. Кравець [2], В. Лисяков [3], Г. Півняк [4,
5], І. Сапицька [6], Темченко [7], О. Трифонова [2],
Швець [8] та ін.
Тобто наразі вирішуються тактичні соціальні
проблеми вугільної галузі, але попри всю їх важли-
вість надзвичайно актуальним є пошук шляхів мож-
ливого розвитку української вугільної промислово-
сті, в першу чергу кожного окремого гірничодобув-
ного підприємства.
Офіційні статистичні дані свідчать, що в укра-
їнській економіці останнім часом спостерігається
певне зростання виробництва, але це не стосується
вугільної галузі. Так, за 2017 рік в Україні було ви-
добуто вугілля на 406 тис. т менше ніж планувалося
(98,9% від плану) та на 5948 тис. т менше ніж за
2016 рік. По підприємствах державного сектору вза-
галі план 2017 року було виконано на 84,2%, а видо-
буто ними на 16,4% менше ніж за 2016 рік. Також
зафіксовано надзвичайно високу та постійно зроста-
ючу собівартість видобутку вугілля, яка у 2017 році
перевищувала ціну на нього в 1,6 раза.
Але вже у 2018 році Міністерство енергетики та
вугільної промисловості України підвищило гра-
ничну ціну на вугілля, вироблене державними
вугледобувними підприємствами до 2535 грн за
тонну (без ПДВ і витрат на транспортування) при се-
редній калорійності українського вугілля газової
групи 5200 ккал. У відомстві зазначають, що така
ціна відповідає цифрі, розрахованій за методикою
НКРЕКУ («Роттердам +») для грудня 2017 – березня
2018 року. Разом з тим, прогнозована собівартість
виробництва вугілля на державних шахтах в 2018
році становитиме 2937,3 грн за тонну.
Так, фінансово-економічний механізм функціо-
нування, в першу чергу державних підприємств, є
тимчасовим, оскільки Міністерство енергетики та
вугільної промисловості України оприлюднило про-
ект Концепції державної цільової економічної про-
грами реформування вугільної промисловості до
2020 року, відмітивши як об’єктивні, так і суб’єкти-
вні причини кризового стану галузі.
До об’єктивних належать:
складність гірничо-геологічних умов видо-
бутку вугілля;
вкрай недостатні обсяги капітальних вкладень
у нове будівництво та на відновлення основних
фондів вугледобувних підприємств;
недосконалість цінової і тарифної політики за-
лежно від енергетичної цінності вугільної продукції
та непрозорості ринку;
відсутність коштів для придбання та впрова-
дження сучасної високопродуктивної очисної та
прохідницької техніки, транспортних засобів, а та-
кож новітніх технологічних рішень ведення видо-
бутку вугілля;
відсутність будь-яких реальних кроків щодо
приватизації шахт;
перебування майже всього майна підприємств
під арештом або у податковій заставі;
втрата кадрового потенціалу вугільної галузі
через падіння престижності шахтарської праці, від-
сутність навчальної бази і невідповідність рівня
професійної підготовки працівників потребам інно-
ваційного розвитку вугледобувного виробництва.
Проект Концепції передбачає три варіанти
розв’язання існуючих проблем, один з яких визнано
оптимальним і яким задекларовано:
удосконалення нормативно-правової бази для
прискорення реструктуризації збиткових шахт;
оптимізація непрофільних активів вугледобув-
них підприємств;
М. В. Бойченко
22
Економічний вісник Донбасу № 3(53), 2018
підвищення інвестиційної привабливості вуг-
ледобувних підприємств;
вироблення механізму соціального захисту ви-
вільнених працівників та розв’язання екологічних
проблем;
прискорення підготовки шахт до приватизації;
визначення конкретних заходів зі зменшення
собівартості готової товарної вугільної продукції;
приведення ціни товарної вугільної продукції
до економічно обґрунтованого рівня [9].
Цілком зрозуміло, що Концепція не може міс-
тити в собі конкретних шляхів розв’язання про-
блеми, тому доцільно більш детально розглянути
можливість реалізації задекларованих цілей оптима-
льного варіанту.
Удосконалення нормативно-правової бази для
прискорення реструктуризації збиткових шахт
Нормативно-правова база потребує удоскона-
лення не тільки на шляху прискорення реструктури-
зації збиткових шахт, у тому числі їх ліквідації, яка
потребує довгострокової відповідальності за соціа-
льно-економічне відродження моноіндустріальної
території. На законодавчому рівні повинні бути вре-
гульовані питання виплати заборгованості по заро-
бітній платі, компенсацій робітникам при їх звіль-
ненні, допомоги на перенавчання або переселення;
створення робочих місць у приватному секторі; реа-
лізації програм можливого працевлаштування або
переселення; створення бізнес-інкубаторів для пере-
навчання; надання мікрокредитів, грантів для від-
криття бізнесу; створення спеціальних зон для роз-
витку підприємництва.
Враховуючи той факт, що після ліквідації гір-
ничодобувного підприємства залишаться великі об-
сяги відходів вуглевидобутку, потребує вдоскона-
лення нормативно-правова база сфери управління
відходами в Україні [10].
Оптимізація непрофільних активів вугледобув-
них підприємств
Непрофільні активи гірничодобувних підпри-
ємств не повинні стати тягарем для місцевих органів
влади, вони потребують ретельного аудиту щодо
можливості створення на їх базі малих підприємств
для розвитку інфраструктури міста або надання по-
бутово-культурних послуг.
Підвищення інвестиційної привабливості вуг-
ледобувних підприємств
Перш за все потрібно оцінити інвестиційну
привабливість гірничодобувних підприємств на під-
ставі гірничо-геологічних і виробничо-технічних
показників, бо без сумніву технічний стан, виробни-
чий потенціал, запаси вугілля, його якість є для ін-
вестора визначальними так само, як і фінансові по-
казники роботи підприємства. Це дозволить визна-
читися з можливими шляхами підвищення інвести-
ційної привабливості гірничодобувного підприєм-
ства за рахунок впровадження новітніх технологій,
сучасної ефективної техніки видобування вугілля,
раціонального використання виробничого потенці-
алу.
Враховуючи вимоги сьогодення, також потріб-
но встановити наскільки технології видобування ву-
гілля на цьому підприємстві є безвідходними, ресур-
созберігаючими тощо. Також треба оцінити пер-
спективу повторного використання відходів вугле-
видобутку. Наприклад, шахтна вода, вентиляційне
повітря, терикони, супутні породи є невичерпними
джерелами низькопотенційного тепла, яке може
бути використано на гірничодобувних підприєм-
ствах для впровадження теплонасосних установок
гарячого водопостачання або для заміни природного
газу і вугілля на опалення в котельнях міст [11].
Тобто можливість використання відходів вуглеви-
добутку може значно підвищити інвестиційну при-
вабливість підприємства.
Ще одним з шляхів підвищення інвестиційної
привабливості гірничодобувних підприємств є до-
сягнення ними енергоефективної роботи [7].
Оптимізація можливих ризиків також буде
сприяти підвищенню інвестиційної привабливості
гірничодобувних підприємств [1].
Але більшість заходів із підвищення інвести-
ційної привабливості гірничодобувних підприємств
потребують значних коштів. Тому слід запропону-
вати інвестору певні преференції та пільги, які доці-
льно законодавчо закріпити у нормативно-правових
документах. Тим більше, що інвестор на законній
підставі може брати у концесію шахту або окрему
лаву, використовуючи схеми типу ROT (rehabilitate-
operate-transfer: віднови-експлуатуй-поверни), на
умовах здійснення модернізації, експлуатації протя-
гом обумовленого періоду і передачею об’єкта дер-
жаві (або без такої – у форматі ROO, що означає
rehabilitate-own-operate: віднови-володій-експлуа-
туй) [12].
Якщо ж окремого інвестора (наприклад, венчу-
рний фонд) не задовільнить можлива інвестиційна
привабливість гірничодобувного підприємства, то
доцільне застосування акціонерного краудінвести-
нгу як найбільш сучасного виду приватно-публіч-
ного партнерства [13].
Інвестиційну привабливість гірничодобувного
підприємства можна підвищити за рахунок запро-
вадження звітності GRI (Global Reporting Initiati-
ve) – Міжнародного стандарту звітності в сфері ста-
лого розвитку – рівня А+, коли звіт буде містити не
тільки стратегію розвитку й повну характеристику
підприємства, а й показники результативності еко-
номічної, екологічної та соціальної складових ме-
неджменту, дані щодо підходів до організації праці,
дотримання прав людини, відповідальності перед
суспільством та за продукцію свого підприємства,
тобто за її якість, та пройде зовнішнє рецензування
[14].
М. В. Бойченко
23
Економічний вісник Донбасу № 3(53), 2018
Вироблення механізму соціального захисту ви-
вільнених працівників та розв’язання екологічних
проблем
Досвід та приклади закриття шахт в Європі до-
водять, що сплановане закриття дозволяє покра-
щити інфраструктуру та відкрити нову промисло-
вість до скорочення зайнятості у вугільній галузі, а,
також, дає можливість шахтарям ще до звільнення
оволодіти новими вміннями, потрібними для пода-
льшої роботи. До вирішення цієї проблеми потрібно
залучати не тільки керівництво галузі та окремої
шахти, а й місцеві органи влади, профспілки та гро-
мади міст з метою врахування місцевих особливос-
тей щодо диверсифікації економіки.
Механізм соціального захисту повинен врахо-
вувати соціальні впливи і впливи на окрему особу в
широкому контексті, а також можливість перена-
вантаження місцевих постачальників соціальних по-
слуг; відповідну оцінку ресурсів на покриття соціа-
льних витрат і соціальних послуг, які раніше нада-
вало саме підприємство. Ці кошти зрештою нада-
ються більш широкій групі, не тільки шахтарям,
тому вони повинні бути надані до початку масових
звільнень.
Розроблений механізм має бути інклюзивним,
тобто він повинен будуватися на принципах гендер-
ної рівності та недискримінації, особливо у відно-
шенні до найбільш вразливих груп, наприклад,
старших за віком робітників або робітників, травмо-
ваних на підприємстві, які стали інвалідами внаслі-
док цього.
Важливим заходом є постійний моніторинг со-
ціального впливу та ефективний нагляд за реаліза-
цією механізму соціального захисту, тобто транспа-
рентність інформації.
Механізм розв’язання екологічних проблем гір-
ничодобувних підприємств повинен включати най-
більш ефективні економічні інструменти, що засто-
совуються в зарубіжних країнах. Це: екологічні по-
датки, платежі і штрафи; дозволи; компенсації та
субсидії.
Прискорення підготовки шахт до приватизації
Для прискорення підготовки гірничодобувних
підприємств до приватизації їх слід розподілити на
перспективні шахти, які мають значний обсяг про-
мислових запасів вугілля і можливість в найкорот-
ший строк виходу на беззбитковий рівень роботи, та
неперспективні шахти.
Неперспективні шахти в свою чергу доцільно
розподілити на шахти, що підлягають:
консервації (в разі відсутності покупця під час
проведення приватизації, та за умови визначення
техніко-економічного обґрунтування можливості
відновлення їх діяльності у короткостроковій пер-
спективі на прибутковому рівні без залучення дер-
жавної підтримки). Тобто, це шахти з низькими тех-
ніко-економічними показниками, високим рівнем
зношення шахтного фонду, необхідним значним об-
сягом капітальних інвестицій для виведення шахти
на беззбитковий рівень роботи та великим обсягом
запасів вугілля;
ліквідації. Це шахти, які відпрацьовують за-
лишкові обсяги промислових запасів або не мають
можливості виходу на беззбитковий рівень роботи.
Визначення конкретних заходів із зменшення
собівартості готової товарної вугільної продукції
Існує багато наробок українських вчених щодо
цього питання. Наприклад, обґрунтованим та еконо-
мічно ефективним є запропонована методика ана-
лізу та планування витрат на основі концепції цільо-
вої собівартості [2, с. 150-157].
Приведення ціни товарної вугільної продукції
до економічно обґрунтованого рівня
Формування ціни електроенергії в Україні че-
рез впровадження формули ціноутворення «Роттер-
дам +» створює більш сприятливі умови для активі-
зації вуглевидобутку в Україні, стимулюючи конку-
ренцію. Є певні сподівання, що застосування цієї
формули поступово приведе ціну товарної вугільної
продукції до економічно обґрунтованої.
На тлі непростої ситуації у вугільній галузі іс-
нує загроза стихійної ліквідації вугледобувних під-
приємств, які не зможуть адаптуватися під нові реа-
лії ринку і швидко провести усі необхідні зміни у
своїй організаційній структурі та бізнес-процесах,
що призведе до негативних соціально-економічних
наслідків.
Тому перед остаточним затвердженням Кон-
цепції державної цільової економічної програми ре-
формування вугільної промисловості до 2020 року її
доцільно винести на публічне обговорення з метою
максимально можливого при її реалізації створення
привабливих умов для приватизації гірничодобув-
них підприємств з виробничим потенціалом, який
забезпечить енергетичну безпеку країни; повного,
своєчасного та безперервного задоволення зроста-
ючих потреб національної економіки якісною віт-
чизняною вугільною продукцією при максималь-
ному рівні промислової та екологічної безпеки.
За таких умов виконання державної цільової
програми дозволить оптимізувати та поступово при-
пинити державну підтримку вугільної галузі, а гір-
ничодобувним підприємствам досягти стійкого роз-
витку.
Література
1. Вербицька Г.Л. Удосконалення методу оп-
тимізування інноваційних ризиків гірничодобувних
підприємств в умовах невизначеності. Науковий
вісник НГУ: економіка та управління. 2017. № 3.
С. 114-121. 2. Трифонова О.В., Кравець О.Ю.
Управління потоками вугільної продукції та стійким
функціонуванням збиткових шахт України: моно-
графія. Дніпро: НГУ, 2014. 202 с. 3. Лысяков В.Ф.
Перспективные направления достижения стабиль-
ной работы угольных предприятий. Наукові праці
М. В. Бойченко
24
Економічний вісник Донбасу № 3(53), 2018
ДонНТУ: серія економічна. Вип. 41. С. 55-61.
4. Півняк Г.Г., Пілов П.І., Пашкевич М.С., Ша-
шенко Д.О. Synchro-mining: цивілізоване вирішен-
ня проблеми сталого функціонування гірничодобув-
них регіонів . Науковий вісник НГУ. 2012. С. 131-
138. 5. Півняк Г.Г., Шашенко О.М., Пашкевич
М.С. Synchro-mining: концепція системного дер-
жавно-приватного партнерства для розвитку гірни-
чодобувних підприємств та регіонів. Форум гір-
ників - 2013: матеріали міжнар. конф. (м. Дніпро-
петровськ, 2-5 жовтня 2013 р.). Дніпропетровськ,
2013. Т.1. С. 7-17. 6. Сапицкая И.К. Ключевые ас-
пекты системы управления угольными шахтами:
стратегия и структура. Теоретичні і практичні ас-
пекти економіки та інтелектуальної власності.
2015. Вип. 1 (11). С. 108-113. 7. Темченко О.А. Пер-
спективи стійкого розвитку вітчизняних гірничо-
рудних підприємств у контексті підвищення енер-
гоефективності їх діяльності. URL: http://ir.kneu.edu.
ua/handle/2010/20225. 8. Швець В.Я., Папіж Ю.С.
Сталий розвиток гірничодобувних підприємств в су-
часних економічних умовах. Сталий соціально-еко-
номічний та екологічний розвиток: від теорії до
практики: матеріали міжнар. наук.-практ. конф.
(м. Дніпропетровськ, 13-14 листоп. 2014 р.). Дніпро-
петровськ, 2014. С. 22-24. 9. Концепції державної
цільової економічної програми реформування ву-
гільної промисловості до 2020 року (оновлена).
URL: http://mpe.kmu.gov.ua/minugol/ control/uk/pub
lish/article?art_id=245127741&cat_id=244916227.
10. Трушкіна Н.В., Кочешкова І.М. Нормативне-
правове регулювання розвитку сфери управління
промисловими відходами в Україні. Вісник еко-
номічної науки України. 2017. № 2 (33). С. 97-102.
11. Красник В.Г. Перспективні інноваційні проекти
у вугільній промисловості. Застосування публічно-
приватного партнерства у сфері інноваційного ро-
звитку вугільної промисловості: колективна моно-
графія. Київ: ІЕП НАН України, 2017. С. 83-94.
12. Делмон Дж. Государственно-частное партнер-
ство в инфраструктуре: практ. рук-во для органов
гос. власти. Астана: ИЦ «Апельсин», 2010. 261 с.
13. Кочешкова І.М. Застосування краудінвестингу
при впровадженні великих інноваційних проектів у
вугільній промисловості. Застосування публічно-
приватного партнерства у сфері інноваційного ро-
звитку вугільної промисловості: колективна моно-
графія. Київ: ІЕП НАН України, 2017. С. 136-147.
14. RG. Руководство по отчетности в области устой-
чивого развития. 2000–2006. GRI. Version 3.0. URL:
https://www.globalreporting.org.
Бойченко М. В. Шляхи виходу з кризи гірни-
чодобувних підприємств для досягнення сталого
їх розвитку
У статті акцентовано увагу на кризовому стані
гірничодобувних підприємств, визначено проблеми
їх розвитку та основні цілі реструктуризації вугіль-
ної галузі. Обґрунтовано основні шляхи досягнення
цих цілей, створення привабливих умов для прива-
тизації гірничодобувних підприємств з виробничим
потенціалом, який забезпечить енергетичну безпеку
країни та їх сталий розвиток.
Ключові слова: гірничодобувні підприємства,
кризовий стан, шляхи виходу, сталий розвиток.
Бойченко Н. В. Пути выхода из кризиса гор-
нодобывающих предприятий для достижения
устойчивого их развития
В статье акцентировано внимание на кризис-
ном состоянии горнодобывающих предприятий,
определены проблемы их развития и основные цели
реструктуризации угольной отрасли. Обоснованы
основные пути достижения этих целей, создания
привлекательных условий для приватизации горно-
добывающих предприятий с производственным по-
тенциалом, который обеспечит энергетическую без-
опасность страны и их устойчивое развитие.
Ключевые слова: горнодобывающие предприя-
тия, кризисное состояние, пути выхода, устойчивое
развитие.
Boichenko M. The ways of egress of mining en-
terprises from crisis in order to provide their stable
development
The content of the article is concentrated on the cri-
sis of mining enterprises, specifies the issues of their de-
velopment as well as the main objectives of coal indus-
try restructuring. The basic ways are grounded for these
objectives’ achievement, and attractive environment ar-
rangement to privatize mining enterprises having pro-
duction potential that would ensure their stable progress
and national energy security.
Keywords: mining enterprises, crisis, ways of
egress, stable development.
Стаття надійшла до редакції 03.07.2018
Прийнято до друку 11.09.2018
|