Грані Шевченкового таланту: новий погляд

• Veröffentlicht in: Слово і Час
• Datum: 2011
• ISSN: 0236-1477
• 1. Verfasser: Іванишин, П.
• Format: Artikel
• Sprache: Ukrainisch
• Veröffentlicht: Інститут літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України 2011
• Schlagworte: Рецензії
• Online Zugang: https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/143787
• Назва журналу: Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
• Zitieren: Грані Шевченкового таланту: новий погляд / П. Іванишин // Слово і Час. — 2011. — № 1. — С. 98-101. — Бібліогр.: 7 назв. — укp.

Рецензія на книгу: Генералюк Леся. Універсалізм Шевченка: взаємодія літератури
 і мистецтва. – К.: Наукова думка, 2008. – 544 с. –
 Бібліогр.: с. 516-539.
 Питання універсалізму особистості Тараса Шевченка вельми актуальне
 для постімперської науки про літературу. На жаль, прочитання універсальних
 аспектів творчості геніального митця часто позначені політичним
 доктринерством і міфотворчістю через уписування її в наперед задану
 ідеологічну схему. Тому в радянський час дослідники мусили насичувати
 свої праці марксистсько-ленінськими фразами про “революційно-
 демократичний” інтернаціоналізм та гуманізм Шевченка. Натомість у наново
 запроваджених постмодерними авторами тезах утверджується думка
 про начебто універсальну “міфічну мисль” поета, про “космополітичний”
 та “загальнолюдський” характер його “міфотворчості”. Попри ідеологічні
 відмінності, призначення універсалістських (і радянських, і демоліберальних)
 прочитань Т. Шевченка на диво схожі: нав’язати читачеві ідею про поза- чи
 й антинаціональний характер його творів, зробити з геніального митця-
 націотворця такого собі “космополита-мудреца” (пригадуючи “Тризну”). Про
 інші, ще більш сумнівні й одіозні, виразно “десакралізаторські” (Л. Костенко)
 постмодерні образи Кобзаря навіть не варто згадувати.