Зміцнення піноскла високодисперсним продуктом взаємодії нестехіометричного карбіду кремнію з оксидами металів

Вивчено вплив високодисперсних композиційних порошків, що утворюються в результаті взаємодії нанорозмірного карбіду кремнію з оксидами металів (Fe₂O₃, TiO₂, WO₃, Cr₂O₃), на формування структури і міцність піноскла. Досліджено структуру сформованого високоміцного піноскла....

Full description

Saved in:

Bibliographic Details
Date:	2014
Main Authors:	Гадзира, М.П., Давидчук, Н.К., Тимошенко, Я.Г., Теплюк, О.В.
Format:	Article
Language:	Ukrainian
Published:	Інститут проблем матеріалознавства ім. І.М. Францевича НАН України 2014
Series:	Современные проблемы физического материаловедения
Online Access:	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/143886
Tags:	Add Tag No Tags, Be the first to tag this record!
Journal Title:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Cite this:	Зміцнення піноскла високодисперсним продуктом взаємодії нестехіометричного карбіду кремнію з оксидами металів / М.П. Гадзира, Н.К. Давидчук, Я.Г. Тимошенко, О.В. Теплюк // Современные проблемы физического материаловедения: Сб. научн . тр. — К.: ІПМ НАН України, 2014. — Вип. 23. — С. 125-131. — Бібліогр.: 11 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-143886
record_format	dspace
spelling	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-1438862025-02-23T18:25:49Z Зміцнення піноскла високодисперсним продуктом взаємодії нестехіометричного карбіду кремнію з оксидами металів Упрочнение пеностекла высокодисперсным продуктом взаимодействия нестехиометрического карбида кремния с оксидами металлов Hardening foam glass finely reaction product of non-stoichiometric silicon carbide with metal oxides Гадзира, М.П. Давидчук, Н.К. Тимошенко, Я.Г. Теплюк, О.В. Вивчено вплив високодисперсних композиційних порошків, що утворюються в результаті взаємодії нанорозмірного карбіду кремнію з оксидами металів (Fe₂O₃, TiO₂, WO₃, Cr₂O₃), на формування структури і міцність піноскла. Досліджено структуру сформованого високоміцного піноскла. Изучено влияние высокодисперсных композиционных порошков, образовавшихся в результате взаимодействия наноразмерного карбида кремния с оксидами металлов (Fe₂O₃, TiO₂, WO₃, Cr₂O₃), на формирование структуры и прочности пеностекла. Исследована структура сформированного высокопрочного пеностекла. The influence of fine composite powders formed as a result vzaimldeystviya nanosized silicon carbide with metal oxides (Fe₂O₃, TiO₂, WO₃, Cr₂O₃), on the structure and strength of the foam glass. The structure of the generated high foam glass. 2014 Article Зміцнення піноскла високодисперсним продуктом взаємодії нестехіометричного карбіду кремнію з оксидами металів / М.П. Гадзира, Н.К. Давидчук, Я.Г. Тимошенко, О.В. Теплюк // Современные проблемы физического материаловедения: Сб. научн . тр. — К.: ІПМ НАН України, 2014. — Вип. 23. — С. 125-131. — Бібліогр.: 11 назв. — укр. XXXX-0073 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/143886 666.189.3 uk Современные проблемы физического материаловедения application/pdf Інститут проблем матеріалознавства ім. І.М. Францевича НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
description	Вивчено вплив високодисперсних композиційних порошків, що утворюються в результаті взаємодії нанорозмірного карбіду кремнію з оксидами металів (Fe₂O₃, TiO₂, WO₃, Cr₂O₃), на формування структури і міцність піноскла. Досліджено структуру сформованого високоміцного піноскла.
format	Article
author	Гадзира, М.П. Давидчук, Н.К. Тимошенко, Я.Г. Теплюк, О.В.
spellingShingle	Гадзира, М.П. Давидчук, Н.К. Тимошенко, Я.Г. Теплюк, О.В. Зміцнення піноскла високодисперсним продуктом взаємодії нестехіометричного карбіду кремнію з оксидами металів Современные проблемы физического материаловедения
author_facet	Гадзира, М.П. Давидчук, Н.К. Тимошенко, Я.Г. Теплюк, О.В.
author_sort	Гадзира, М.П.
title	Зміцнення піноскла високодисперсним продуктом взаємодії нестехіометричного карбіду кремнію з оксидами металів
title_short	Зміцнення піноскла високодисперсним продуктом взаємодії нестехіометричного карбіду кремнію з оксидами металів
title_full	Зміцнення піноскла високодисперсним продуктом взаємодії нестехіометричного карбіду кремнію з оксидами металів
title_fullStr	Зміцнення піноскла високодисперсним продуктом взаємодії нестехіометричного карбіду кремнію з оксидами металів
title_full_unstemmed	Зміцнення піноскла високодисперсним продуктом взаємодії нестехіометричного карбіду кремнію з оксидами металів
title_sort	зміцнення піноскла високодисперсним продуктом взаємодії нестехіометричного карбіду кремнію з оксидами металів
publisher	Інститут проблем матеріалознавства ім. І.М. Францевича НАН України
publishDate	2014
url	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/143886
citation_txt	Зміцнення піноскла високодисперсним продуктом взаємодії нестехіометричного карбіду кремнію з оксидами металів / М.П. Гадзира, Н.К. Давидчук, Я.Г. Тимошенко, О.В. Теплюк // Современные проблемы физического материаловедения: Сб. научн . тр. — К.: ІПМ НАН України, 2014. — Вип. 23. — С. 125-131. — Бібліогр.: 11 назв. — укр.
series	Современные проблемы физического материаловедения
work_keys_str_mv	AT gadziramp zmícnennâpínosklavisokodispersnimproduktomvzaêmodíínestehíometričnogokarbídukremníûzoksidamimetalív AT davidčuknk zmícnennâpínosklavisokodispersnimproduktomvzaêmodíínestehíometričnogokarbídukremníûzoksidamimetalív AT timošenkoâg zmícnennâpínosklavisokodispersnimproduktomvzaêmodíínestehíometričnogokarbídukremníûzoksidamimetalív AT teplûkov zmícnennâpínosklavisokodispersnimproduktomvzaêmodíínestehíometričnogokarbídukremníûzoksidamimetalív AT gadziramp upročneniepenosteklavysokodispersnymproduktomvzaimodejstviânestehiometričeskogokarbidakremniâsoksidamimetallov AT davidčuknk upročneniepenosteklavysokodispersnymproduktomvzaimodejstviânestehiometričeskogokarbidakremniâsoksidamimetallov AT timošenkoâg upročneniepenosteklavysokodispersnymproduktomvzaimodejstviânestehiometričeskogokarbidakremniâsoksidamimetallov AT teplûkov upročneniepenosteklavysokodispersnymproduktomvzaimodejstviânestehiometričeskogokarbidakremniâsoksidamimetallov AT gadziramp hardeningfoamglassfinelyreactionproductofnonstoichiometricsiliconcarbidewithmetaloxides AT davidčuknk hardeningfoamglassfinelyreactionproductofnonstoichiometricsiliconcarbidewithmetaloxides AT timošenkoâg hardeningfoamglassfinelyreactionproductofnonstoichiometricsiliconcarbidewithmetaloxides AT teplûkov hardeningfoamglassfinelyreactionproductofnonstoichiometricsiliconcarbidewithmetaloxides
first_indexed	2025-11-24T09:59:53Z
last_indexed	2025-11-24T09:59:53Z
_version_	1849665408395640832
fulltext	125 УДК 666.189.3 Зміцнення піноскла високодисперсним продуктом взаємодії нестехіометричного карбіду кремнію з оксидами металів М. П. Гадзира, Н. К. Давидчук, Я. Г. Тимошенко, О. В. Теплюк Інститут проблем матеріалознавства ім. І. М. Францевича НАН України, Київ, e-mail: deр14@ipms.kiev.ua Вивчено вплив високодисперсних композиційних порошків, що утворюються в результаті взаємодії нанорозмірного карбіду кремнію з оксидами металів (Fe2O3, TiO2, WO3, Cr2O3), на формування структури і міцність піноскла. Досліджено структуру сформованого високоміцного піноскла. Ключові слова: композиційний порошок, піноскло, питома міцність, структура. Вступ З усіх застосовуваних у сучасному будівництві видів теплоізоляції піноскло є найбільш універсальним матеріалом, що володіє високими теплоізоляційними показниками поряд з негорючістю, жорсткістю, екологічною безпекою і практично необмеженим терміном експлуатації. Піноскло можна отримувати багатьма способами при використанні композицій на основі різного скла. Є два найбільш ефективних способи одержання піноскла: зі спеціально звареного скла необхідного складу та із композиції на основі різного за складом скляного порошку і газоутво- рювача з наступним спінюванням у процесі поступового нагрівання всієї спеченої маси скла. Склопорошок одержують або з спеціально звареної скломаси [1] або з бою віконного, тарного та інших стекол [2]. У деяких випадках для отримання піноскла застосовують гранулят спеціально звареного скла [3]. Відомий спосіб одержання піноскла варінням скла в контрольованій атмосфері при температурах 1350—1510 оС з його попередньою термообробкою в області температур розм’якшення 700— 800 оС і наступною термообробкою при температурі спінювання [4]. У роботі [5] був розроблений спосіб отримання піноскла, що включає приготування порошкоподібної суміші скла і газоутворювача. В якості останнього використовують карбід кремнію, який перед змішуванням обробляють насиченим водним розчином сульфату лужного металу. Спінення суміші відбувається при її термообробці при температурі 850 оС. Тривалий час застосовують технологію одержання піноскла з порошко- подібної суміші тонкомолотого скла і газоутворювача [6], який містить відновник у вигляді вуглецевого інгредієнта і окиснювач з числа сульфа- тів, оксидів та ін. Із літературних даних [7] відомий пористий матеріал — піноскло, що включає оксиди SiO2, B2O3, Fe2O3, Al2O3, CaO, MgO, Na2O, SО3 та піноутворювачі. Скло піддається помелу, змішується з піноутво- рювачем і спінюється при температурах 800—900 оC. В якості піно- утворювачів використовують карбонати кальцію або вуглецеві сполуки. © М. П. Гадзира, Н. К. Давидчук, Я. Г. Тимошенко, О. В. Теплюк, 2014 126 Недоліком способу є те, що піноскло отримують в 2 стадії: спочатку варіння і вироблення скла, потім його помел і вже безпосереднє утворення піноскла при вспіненні в спеціальній печі суміші скляного порошку і відновника. Згідно з винаходом, описаним у роботі [8], спосіб виготовлення піноскла включає приготування водомісткої пасти з порошкоподібної суміші скла, силікату натрію, газоутворювача та оксиду кремнію у вигляді піску і нагрівання її до піноутворення. Нагрівання здійснюють зі швидкістю 5—10 град/хв до 750—850 оС, витримують при цій температурі 4—5 год і охолоджують в печі. Технічний результат винаходу — спрощення процесу виробництва піноскла та утилізація відходів скляної промисловості. Завдяки винаходу [9] досягнуто зниження щільності піноскла до 200—300 кг/м3 і температури спінювання до 780 оС. Мікрокремнезем конденсований, гідроксид натрію і гарячу воду, що має температуру 80—90 оС, перемішують в реакторі впродовж 10—15 хв до утворення рідкого скла. Потім рідке скло перемішують зі спученим перлітом 10 хв. Спінення шихти проводять в замкнутому об’ємі металевої форми при температурі до 780 оС впродовж 0,5—1 ч. Готові вироби відпалюють при температурах 780—360 оС 1 год з наступним охолодженням на повітрі. В даний час існує ряд способів отримання блокового піноскла. Так, блокове піноскло у вигляді плит одержують продувкою повітря або іншого газу через розплав скломаси, причому розплав охолоджують таким чином, щоб бульбашки повітря або газу зберігалися в кінцевому продукті [10]. Недоліком даного способу є неоднорідність пор за розмірами і нерівномірність розподілу їх за обсягом піноскла. Найбільш близьким технічним рішенням є спосіб одержання блокового піноскла, що включає технологічні операції диспергування та гідросіліцирування скловідходів; усереднення їх із сумішшю, яка спінюється (натрієвого рідкого скла, активної сажі, сульфату натрію, активного кремнезему, оксиду бору); гранулювання; засипки шихти у форми і її ущільнення; спікання; спінювання і загартування [11]. Описані способи потребують значних енергетичних витрат на приготування шихти у вигляді тонкодисперсних порошків скла і газоутворювача, подальший їх спільний помел і перемішування впродовж тривалого часу для досягнення необхідної однорідності розподілу компо- нентів в обсязі шихти, а також на технологічні операції отримання скла необхідного складу. Зроблено різні спроби в цій галузі для одержання якісного піноскла з високими теплотехнічними характеристиками і з малою енергоємністю виробництва. Метою даної роботи є виготовлення високоміцного піноскла на основі тонкомолотого скла і газоутворювача — композиційного порошка, отрима- ного при взаємодії нестехіометричного карбіду кремнію з оксидами металів. Методика експерименту Для отримання піноскляної шихти використовували скляний бій віконного та пляшкового скла, в якості газоутворювачів — синтезовані продукти в системі (SiC—C)—MexOy. Одночасний помел скляного порош- ку та синтезованих продуктів взаємодії нестехіометричного карбіду кремнію з оксидами металів (заліза, хрому, титану та вольфраму) здійснювали в десятилітрових фарфорових барабанах на рольганзі. Розмелювальними 127 тілами слугували керамічні кульки на основі спеченого оксиду алюмінію. Термообробку сумішей проводили в печі ПЭ-0,055 при температурах 500—700 оC. Мікроструктуру утворених зразків піноскла досліджували за допомогою растрового електронного мікроскопу Superprobe-733. Питому поверхню визначали методом низькотемпературної адсорбції азоту. Середній розмір частинок обчислювали за формулою ,6 SD ρ= де D — середній розмір частинок порошку; ρ, S — густина та питома поверхня речовини порошку. Міцність при стисненні і питому міцність визначали на розривній машині ПРВ-302. Результати експерименту та їх аналіз Газоутворюючі компоненти являють собою багатофазні високодис- персні композиційні порошкові продукти, які утворюються при взаємодії нестехіометричного карбіду кремнію з оксидами металів в умовах високотемпературного нагріву в середовищі аргону і містять в своєму складі фази карбідів, силіцидів та нітридів відновлених металів. В залеж- ності від масового співвідношення вихідних компонентів фазовий склад продуктів взаємодії змінюється, тому в табл. 1 наведений перелік усіх утворених сполук без певного масового відсоткового вмісту. Варто зазна- чити, що в експериментах використовували лише продукти взаємодії в системах 60(SiC—C)—40MexOy. Середній розмір частинок продуктів взаємодії в системі (SiC—C)—оксид металу є досить неоднорідний, що зумовлено міцністю багатофазових утворень. Спільним є те, що подріб- нені частинки складаються з декількох фаз, розміри яких менше 100 нм. Тривалість приготування піноскляної шихти впливає на її диспер- сність, що безпосередньо здійснює вплив на формування структури піно- скла. Експериментально показано, що для використовуваного обладнання перевищення часу приготування піноскляної шихти понад 6—7 год не є доцільним, оскільки зростання дисперсності вже не відбувається. Тобто процес розмелювання скла до середнього розміру частинок 0,4 мкм в даних технологічних умовах реалізується за 6—7 год і подальшого зменшення розміру частинок скла не може здійснюватись. Це викликано налипанням шихти до стінок барабану за рахунок розгалуженої поверхні частинок та нанорозмірності синтезованого продукту, що утворюється в результаті відновлення металевих оксидів нанорозмірним порошком нестехіометричного карбіду кремнію (табл. 2). Електронно-мікроскопічними Т а б л и ц я 1. Фазовий склад синтезованих композиційних порошків, утворених в системах (SiC—C)—оксид металу Склад порошкових систем Оптимальна температура взаємодії Т, оC Фазовий склад продуктів взаємодії SiC + Cr2O3 1800 SiC, Si2N2O, SiO2, Cr5Si3, Cr3C2 SiC + TiO2 1700 SiC, TiC, SiO2(крист.), Si3N4 SiC + Fe2O3 1800 SiC, SiO2, Fe3Si, Fe5Si3, Fe7C3 SiC + WO3 1800 SiC, WC, C, W2C 128 Т а б л и ц я 2. Характеристики синтезованих композиційних порошків, утворених в системах (SiC—C)—оксид металу та меленого скла Склад вихідної суміші, % (мас.) Питома поверхня S, м2/г Середній розмір частинок D, нм 60SiC + 40Cr2O3 8,14 205 60SiC + 40TiO2 9,42 170 70SiC + 30Fe2O 6,01 284 60SiC + 40WO3 5,09 153 Скляний порошок 2,42 990 а б Рис. 1. Типові мікроструктури промислового піноскла виробництва Гомельського заводу (Білорусь) (а) та експериментального з використанням синтезованого продукту в системі (SiC—C)—MexOy (б). дослідженнями встановлено, що важливою особливістю структури (рис. 1) експериментального піноскла є значна відмінність (майже в 10 разів) середнього розміру замкнутих пор від середнього розміру пор промислового піноскла. Також очевидною є значно менша товщина стінок замкнутих пор. Детальний аналіз фрагментів мікроструктури експеримен- тального піноскла показав, що характерною ознакою є висока однорідність розмірів пор, а в структурі стінок присутні субмікронні замкнуті пори (рис. 2). Причому така особливість структури скла є притаманною для всіх типів піноскла, утвореного за участю всіх синтезованих продуктів в системі (SiC—C)—MexOy. Слід зазначити, що характерною особливістю експериментального піноскла є висока міцність, яка реалізується за рахунок однорідних за розміром замкнутих пор із середнім розміром 150—200 мкм, а також струк- тури стінок, що містять субмікронні сферичні пори (табл. 3). Така структура отримана при взаємодії розплаву скла з нанорозмірними частинками продукту, утвореного в системі (SiC—C)—MexOy в результаті відновлення металевих оксидів і формування композиційного нанорозмірного порошку. Синтезований порошок активно взаємодіє зі склом, що призводить до створення газоподібних утворень, які формують замкнуті пори за рахунок певної в’язкості скляного розплаву. Незначні відмінності характеристик експериментального піноскла зумовлені фазовим складом синтезованих продуктів в системі (SiC—C)—MexOy, а також його дисперсністю (табл. 4). 500 мкм 50 мкм 129 Рис. 2. Типова мікроструктура експери- ментального піноскла з характерними субмікронними порами в структурі стінок, що розділяють замкнуті пори. Рис. 3. Фрагмент мікроструктури стінок експериментального піноскла, що містять субмікронні сферичні пори. Т а б л и ц я 3. Характеристики піноскла на основі бою віконного (1) та пляшкового (2) стекол до та після термообробки (Твідпалу = 500 оС) Питома міцність σр/ρ, МПа/г/см3 до відпалу після відпалу Вміст синтезованих продуктів в системі (SiC—C)—MexOy, % (мас.) 1 2 1 2 1,0SiC 2,7 ± 0,5 3,6 ± 0,5 3,6 ± 0,5 6,6 ± 0,5 1(60SiC—40Fe2O3) після термообробки 1,8 ± 0,5 5,1 ± 0, 55,2 ± 0,5 9,3 ± 0,5 1(60SiC—40Cr2O3) після термообробки 3,0 ± 0,5 9,3 ± 0,5 7,2 ± 0,5 11,1 ± 0,5 1(60SiC—40TiO2) після термообробки 3,6 ± 0,5 8,9 ± 0,5 8,3 ± 0,5 15,2 ± 0,5 1(60SiC—40WO3) після термообробки 3,5 ± 0,5 7,5 ± 0,5 8,0 ± 0,5 13,5 ± 0,5 Піноскло Гомельського заводу — — — 5,5 Досить висока в’язкість розплаву скла пояснюється низькою темпе- ратурою (750 оС), при якій відбувається взаємодія компонентів скла з нанорозмірним продуктом взаємодії в системі (SiC—C)—MexOy. Така особливість дозволила принципово змінити типовий технологічний процес утворення піноскла у вигляді блоків з використанням металевих форм із дорогої легованої сталі. Саме застосування металевих форм призводить до Т а б л и ц я 4. Характеристики експериментальних піностекол Піноскло Густина, г/см3 Міцність при стис- ненні, МПа Питома міцність σр/ρ, МПа/г/см3 Експериментальне піноскло № 1* 0,19 4,2 ± 0,3 21,9 ± 0,5 Експериментальне піноскло № 2 0,24 5,6 ± 0,3 23,2 ± 0,5 Експериментальне піноскло № 3* 0,35 13,1 ± 0,3 37,4 ± 0,5 Піноскло фірми "Пеноситалл" (Росія) 0,15 0,58 1,6 8,0 10,7 13,8 Піноскло фірми “Corning” (США) 0,13 0,8 6,2 Скляний бой + 1% (мас.) синтезованого продукту в системі 60SiC—40Cr2O3. * Те саме + 3% (мас.). *** Те саме + 5% (мас.). 25 мкм 25 мкм 130 Рис. 4. Відтворення форми спресованих брикетів вихідної шихти в процесі формування структури піноскла. високої собівартості піноскла, що унеможливлює її зниження при тенденції зростання вартості енергоносіїв та металопродукції. Введення до піноскляної експериментальної шихти традиційних в’яжучих компонентів для порошкових матеріалів, таких як етиленгліколь, розчин полівінілового спирту, целюлози та інших, дозволяє формувати пресуванням різні за формою (паралелепіпед або циліндр) (рис. 4) напів- фабрикати, що зберігають свою форму після сушки у шафі. Нагрівання напівфабрикатів таких форм забезпечує збереження форми і пропорцій в процесі формування структури піноскла. Це дозволяє проводити формування піноскла без використання дорогих металевих форм. Слід зазначити, що міцність при стисненні експериментального піноскла може досягати досить великих значень. Наприклад, при густині 0,32 г/см3 її рівень перевищує показник міцності звичайної будівельної цегли марки М100 (σст >10 МПа). Однак, враховуючи малу густину та низьку теплопровідність (0,06 Вт·м·К), а також відсутність внутрішнього водопоглинання в порівнянні з будівельною цеглою, можна зробити висновок, що експериментальне піноскло складає високу конкуренцію будівельним матеріалам, як конструкційним, так і облицювальним. Висновки Використання в технології піноскла в якості газоутворюючих компонентів синтезованих продуктів взаємодії в системі (SiC—C)—MexOy приводить до формування структури з однорідним розподілом пор із середнім розміром 150—200 мкм та стінками з субмікронними сферич- ними порами, що забезпечує високу міцність при стисненні (до 13 МПа). Формування піноскла відбувається при досить високій в’язкості, що забезпечує збереження форми і пропорцій спресованих брикетів із вихідної порошкової суміші. Це дає змогу створювати піноскляні вироби без використання сталевих форм. 1. Pat. 4192664 A US. Method of making a cellular body from a high silica borosilicate composition / Shridhar B. Joshi. — Publ. 11 03.1980. 2. Пат. 3403990 РФ. Получение калиброванного гранулированного пеностекла / В. З. Леонидов, М. П. Дудко, А. А. Зиновьев. — Опубл. 20.10.2004. 3. Пат. 2010263 РФ. Способ получения пористого наполнителя — калиброван- ного микрогранульного пеностекла / В. З. Леонидов, М. П. Дудко, А. А. Зи- новьев. — Опубл. 11.05.2005. 131 4. Пат. 2439005 РФ. Гранулированная шихта для изготовления пеностекла и способ ее получения / В. В. Егоров, С. Б. Родин, С. С. Родин. — Опубл. 27.04.2011. 5 Пат. 1719333 СССР. Способ получения пеностекла / П. Д. Саркисов, Л. А. Ор- лова, З. С. Йесс. — Опубл. 15.03.1992. 6 Пат. 2255059 РФ. Способ получения пеностекла / В. З. Леонидов, М. П. Дуд- ко, А. А. Зиновьев. — Опубл. 20.11.2003. 7. Химическая технология стекла и ситаллов / Под ред. Н. М. Павлушкина. — М. : Стройиздат, 1983. — 360 с. 8. Пат. 2167112 РФ. Способ получения пеностекла / [А. А. Кетов, А. И. Пуза- нов, И. С. Пузанов и др.]. — Опубл. 15.05.2000. 9. Пат. 2478587 РФ. Способ получения пеностекла и шихта для его изготовления / В. А. Лотов, В. А. Кутугин. — Опубл. 07.07.2011. 10. Пат. 2332364 РФ. Способ получения долговечного пеностекла /А. А. Климов, Д. А. Климов, Е. А. Климов. — Опубл. 27.07.2007. 11. Пат. 2187473 РФ. Способ получения блочного пеностекла / [С. А. Суворов, А. П. Шевчик, А. С. Можегов, Ли Чы-Тай]. — Опубл. 20.08.2002. Упрочнение пеностекла высокодисперсным продуктом взаимодействия нестехиометрического карбида кремния с оксидами металлов Н. Ф. Гадзира, Н. К. Давидчук, Я. Г. Тимошенко, Е. В. Теплюк Изучено влияние высокодисперсных композиционных порошков, образовавшихся в результате взаимодействия наноразмерного карбида кремния с оксидами металлов (Fe2O3, TiO2, WO3, Cr2O3), на формирование структуры и прочности пеностекла. Исследована структура сформированного высокопрочного пеностекла. Ключевые слова: композиционный порошок, пеностекло, удельная прочность, структура. Hardening foam glass finely reaction product of non-stoichiometric silicon carbide with metal oxides M. P. Gadzira, N. K. Davidchuk, Y. G. Timoshenko, O. V. Teplyuk The influence of fine composite powders formed as a result vzaimldeystviya nanosized silicon carbide with metal oxides (Fe2O3, TiO2, WO3, Cr2O3), on the structure and strength of the foam glass. The structure of the generated high foam glass. Keywords: composite powder, foam glass, specific strength, shell structure.

Зміцнення піноскла високодисперсним продуктом взаємодії нестехіометричного карбіду кремнію з оксидами металів

Institution

Similar Items