Сучасні системи екологічного моніторингу та ефективність їх функціонування

Проведено аналіз систем моніторингу навколишнього середовища. Надано характеристику сучасного стану державної системи моніторингу навколишнього середовища в Україні. Запропоновано основні напрямки її вдосконалення. Проведен анализ систем мониторинга окружающей среды. Предоставлена характери...

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:

Bibliographische Detailangaben
Datum:	2008
1. Verfasser:	Ємець, М.А.
Format:	Artikel
Sprache:	Ukrainisch
Veröffentlicht:	Інститут проблем природокористування та екології НАН України 2008
Schlagworte:	Моніторинг довкілля, екологічна та техногенна безпека
Online Zugang:	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/14408
Tags:	Tag hinzufügen Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:	Сучасні системи екологічного моніторингу та ефективність їх функціонування / М.А. Ємець // Екологія і природокористування. — 2008. — Вип. 11. — С. 159-169. — Бібліогр.: 18 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

_version_	1860258210899820544
author	Ємець, М.А.
author_facet	Ємець, М.А.
citation_txt	Сучасні системи екологічного моніторингу та ефективність їх функціонування / М.А. Ємець // Екологія і природокористування. — 2008. — Вип. 11. — С. 159-169. — Бібліогр.: 18 назв. — укр.
collection	DSpace DC
description	Проведено аналіз систем моніторингу навколишнього середовища. Надано характеристику сучасного стану державної системи моніторингу навколишнього середовища в Україні. Запропоновано основні напрямки її вдосконалення. Проведен анализ систем мониторинга окружающей среды. Предоставлена характеристика современного состояния государственной системы мониторинга окружающей среды в Украине. Предложены основные направления ее усовершенствования. Environmental monitoring systems have been analyzed. Description of up-to-date condition of civil system of environmental monitoring in Ukraine has been introduced. Basic tendencies of development of the system have been propounded.
first_indexed	2025-12-07T18:51:58Z
format	Article
fulltext	ЕКОЛОГІЯ І ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ, 2008, Випуск 11 159 УДК 577.471 М.А. Ємець СУЧАСНІ СИСТЕМИ ЕКОЛОГІЧНОГО МОНІТОРИНГУ ТА ЕФЕКТИВНІСТЬ ЇХ ФУНКЦІОНУВАННЯ Інститут проблем природокористування та екології НАН України, Дніпропетровськ Проведено аналіз систем моніторингу навколишнього середовища. Надано характе- ристику сучасного стану державної системи моніторингу навколишнього середовища в Україні. Запропоновано основні напрямки її вдосконалення. Проведен анализ систем мониторинга окружающей среды. Предоставлена характе- ристика современного состояния государственной системы мониторинга окружающей среды в Украине. Предложены основные направления ее усовершенствования. 1. Визначення та класифікація систем моніторингу Основне завдання екологічних дослі- джень полягає в накопиченні, систематизації та аналізі інформації про кількісний харак- тер взаємообмін між живими організмами і місцем їх існування з метою отримання на- ступних результатів: • оцінки якості екосистем, що вивча- ються (зрештою – з погляду можливості їх використання людиною); • виявлення причин спостережуваних і вірогідних структурно-функціональних змін біотичних компонентів та адресна індикація джерел і чинників негативної зовнішньої дії; • прогнозу стійкості екосистем і допус- тимості змін та навантажень на середовище в цілому; • оцінки існуючих резервів біосфери і тенденцій в їх вичерпанні (накопиченні). Спосіб пізнання, заснований на відносно тривалому цілеспрямованому та планомір- ному сприйнятті предметів і явищ навколи- шній дійсності, вже давно застосовується в різних видах наукової та практичної діяль- ності людини. Термін “моніторинг” з'явився перед про- веденням Стокгольмської конференції ООН по навколишньому середовищу в 1972 р. Під моніторингом домовилися вважати систему безперервного спостереження, вимірювання і оцінки стану навколишнього середовища. На думку російського дослідника-географа І.П. Герасимова [1] об'єктом загального мо- ніторингу «є багатокомпонентна сукупність © Ємець М.А., 2008 природних явищ, схильна до різноманітних природних динамічних змін і що випробовує різноманітні дії та перетворення її люди- ною». Моніторинг навколишнього середовища – комплексна система спостережень, оцінки і прогнозу змін природних середовищ, приро- дних ресурсів, рослинного і тваринного сві- ту, що дозволяють виділити зміни їх стану і процеси, що відбуваються в них, під впли- вом антропогенної діяльності [2]. Із самого початку в трактуванні моніторингу виявили- ся дві точки зору. Багато зарубіжних дослід- ників пропонували здійснювати «систему безперервних спостережень одного або декі- лькох компонентів навколишнього середо- вища із заданою метою і за спеціально роз- робленою програмою». Інша точка зору [3] пропонувала розуміти під моніторингом тільки таку систему спостережень, яка до- зволяє виділити ті зміни стану біосфера, що відбуваються тільки під впливом антропо- генної діяльності (тобто, моніторинг антро- погенних змін навколишнього природного середовища). В процесі моніторингу передбачається послідовна реалізація двох завдань: • забезпечується постійна оцінка "ком- фортності" умов місця існування людини і біологічних об'єктів (рослин, тварин та ін.), а також оцінка стану і функціональної ціліс- ності екосистем; • створюються умови для визначення дій, які корегують в тих випадках, коли ці- ЕКОЛОГІЯ І ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ, 2008, Випуск 11 160 льові показники критеріїв оцінки якості се- редовища не досягаються. Слід прийняти до уваги, що сама система моніторингу не включає діяльність по управлінню якістю середовища, але є дже- релом необхідної інформації для прийняття та ухвалення екологічно значущих рішень (рисунок 1). Існують різні підходи до класи- фікації екологічного моніторингу: по харак- теру завдань, що вирішуються, рівнях орга- нізації, природних середовищах, за якими ведуться спостереження та ін. Один з варіа- нтів класифікації, якого ми притримуємося, представлений на рисунку 2. ІНФОРМАЦІЙНА СИСТЕМА (МОНІТОРИНГ) УПРАВЛІННЯ Прямий зв'язок Зворотній зв'язок Прогноз стану Оцінка стану, що прогнозується Регулювання якості середовища Спостереження Оцінка фактичного стану Рисунок 1 - Блок-схема системи моніторингу [3] Система моніторингу реалізується на де- кількох рівнях: • імпактному (вивчення потужних дій в локальному масштабі, направлене, напри- клад, на оцінку скидань або викидів конкре- тного підприємства); • регіональному (виявлення проблем мі- грації і трансформації забруднюючих речо- вин, сумісної дії різних чинників, характер- них для екосистем в масштабі регіону); • фоновому, що здійснюється на базі бі- осферних заповідників та інших місць, де виключена всяка господарська діяльність (має на меті зафіксувати фоновий стан на- вколишнього середовища, що необхідне для подальших оцінок рівнів антропогенної дії). За своїм структурно-функціональним складом моніторинг навколишнього середо- вища об'єднує в собі всі необхідні компоне- нти: приладово-апаратне забезпечення, сис- тему організації вимірювань і сукупність методик аналізу результатів спостережень, необхідних для реалізації функцій, наведе- них на рисунку 3. Моніторинг охоплює широкий спектр аналізу спостережень за зміною абіотичної біосфери і реакцією екосистем на ці зміни, включаючи як геофізичні, так і біологічні аспекти, що визначає широкий спектр мето- дів і прийомів досліджень, використовува- них при його здійсненні. У літературі, як його синонім, часто зустрічається вислів “екологічний моніторинг”, де під терміном “екологія” розуміється не конкретний нау- ковий напрям, окреслений Е.Геккелем, а “енвайронментологія” (від англійського «environmentology» або біосферологія), як теоретична основа раціонального природо- користування [6]. ЕКОЛОГІЯ І ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ, 2008, Випуск 11 161 Моніторинг джерел впливу Джерела впливу Моніторинг факторів впливу Фактори впливу Фізичні Біологічні Хімічні Моніторинг стану біосфери Природні середовища Атмосфера Водне середовище Біота Літосфера (поверхневі та Ґрунти підземні води) Геоекологічний моніторинг Біологічний моніторинг Рисунок 2 - Загальна класифікація систем моніторингу (за джерелом [4] з уточненнями) Функції Завдання Цілі Спостереження Виявлення Аналіз Моделювання Оцінка Прогноз За станом на- вколишнього середовища Змін навко- лишнього се- редовища, пов'язаних з діяльністю людини Спостере- жуваних змін Змін екологі- чній ситуації Стану на- вколиш- нього се- редовища Перед- бачува- них змін стану навко- лиш- нього середо- вища Рисунок 3 - Функції моніторингу стану навколишнього середовища [5] Оскільки живі організми замикають на себе всі процеси, що протікають в екосисте- мі, ключовим компонентом моніторингу на- вколишнього середовища (рисунок 4) – є моніторинг стану біосфери або біологічний моніторинг, під яким розуміють систему спостережень, оцінки і прогнозу будь-яких змін в біотичних компонентах, викликаних чинниками антропогенного походження [7,8] і що проявляються на рівнях організ- мів, популяцій та екосистем. То ж слід зазначити, що зараз відсутнє науково обґрунтоване визначення поняття «соціального або соціо-екологічного моні- торингу». ЕКОЛОГІЯ І ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ, 2008, Випуск 11 162 2. Сучасний стан державної системи моніторингу навколишнього середовища в Україні З питань моніторингу навколишнього се- редовища в Україні створена достатньо ши- рока нормативно-правова база. На виконан- ня статті 22 Закони України “Про охорону навколишнього природного середовища” від 25.06.91 р. постановою Кабінету Міністрів України (КМУ) від 23.09.93 р. № 785 за- тверджене «Положення про державний мо- ніторинг навколишнього середовища», яким встановлювалися основні завдання системи державного моніторингу, її структура, рівні, організаційні основи, порядок функціону- вання і т.д. Постановою КМУ від 30.03.98 р. № 391 затверджене «Положення про державну сис- тему моніторингу навколишнього середо- вища», яке врахувало досвід робіт в системі державного моніторингу, визначило порядок створення і функціонування державної сис- теми моніторингу навколишнє середовище (ДСМНС). Постановою КМУ від 16.05.01 р. № 528 в Положення внесені деякі зміни, які передба- чають посилення організації і координації діяльності суб'єктів ДСМНС шляхом ство- рення спеціальної Міжвідомчої комісії з пи- тань моніторингу навколишнього середови- ща, розробки останніми відомчих норматив- них документів щодо порядку здійснення ними моніторингу навколишнього середо- вища, уточнення відповідних показників, по яких здійснюється моніторинг навколиш- нього середовища, і узгодження цих поло- жень з Міністерством охорони навколиш- нього природного середовища України (Мі- нприроди) і їх відповідну реєстрацію. Біологічний моніторинг Повітряний моніторинг Ґрунтовий моніторинг Водний моніторинг Геологічний моніторинг Інші моніторинги Підсистема збору та обробки інформації Прогноз стану біосфери Органи управління Моніторинг навколишнього середовища Рисунок 4 - Підсистеми екологічного моніторингу ЕКОЛОГІЯ І ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ, 2008, Випуск 11 163 ДСМНС (рисунок 5) [9, 10] є системою спостережень, збору, обробки, передачі, збе- реження і аналізу інформації про стан на- вколишнього середовища, прогнозування її змін і розробки науково обґрунтованих ре- комендацій для ухвалення рішень про запо- бігання негативним змінам стану навколиш- нього середовища і дотримання вимог еко- логічної безпеки. ДСМНС - це складова частина націона- льної інформаційної інфраструктури, яка є відкритою інформаційною системою, а пріо- ритети функціонування – захист життєво важливих екологічних інтересів людини і суспільства, збереження природних екосис- тем, запобігання кризовим змінам екологіч- ного стану навколишнього середовища і за- побігання надзвичайним екологічним ситуа- ціям. ДСМНС базується на використанні існу- ючих організаційних структур суб'єктів мо- ніторингу і функціонує на основі єдиного нормативного, організаційного, методологі- чного та метрологічного забезпечення, об'є- днання складових частин і уніфікованих компонентів цієї системи. Організаційна ін- теграція суб'єктів системи моніторингу на всіх рівнях здійснюється органами Мінпри- роди на основі загальнодержавної і регіона- льних (місцевих) програм моніторингу, які складаються з програм відповідних рівнів, представлених суб'єктами системи моніто- рингу. Аналіз діючої в Україні системи моніто- рингу навколишнього середовища показує, що вона ще не стала важливим інструмен- том ефективного управління якістю навко- лишнього природного середовища, своєчас- ного попередження про шкідливу дію забру- днювачів на атмосферне повітря, води, ґрун- ти, здоров’я і добробут населення, а також широкого інформування громадськості про стан і тенденції зміни навколишнього при- родного середовища. Діюча система державного моніторингу лише частково забезпечує отримання точної і достовірної кількісної інформації про по- токові рівні шкідливих або потенційно шкі- дливих речовин в навколишньому природ- ному середовищі. Для діючої системи моні- торингу не стало основним призначенням ініціація управлінських заходів для захисту, збереження і відновлення якості навколиш- нього природного середовища тощо. Рисунок 5 – Схема Державної системи моніторингу довкілля [10] ЕКОЛОГІЯ І ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ, 2008, Випуск 11 164 3. Основні напрямки удосконалення державної системи моніторингу навколишнього середовища За зразок ефективно діючої системи еко- логічного моніторингу може бути прийнята розроблена в Дніпропетровській області си- стема екологічного моніторингу СЕМ «При- дніпров’я» [11,12]. Система СЕМ «Придніпров’я» була спро- ектована і створена в середині 90-х років зу- силлями обласної державної адміністрації, Придніпровського наукового центру НАН України, Інституту проблем природокорис- тування та екології НАН України і Держав- ного управління екології і природних ресур- сів в Дніпропетровській області Мінекоре- сурсів України. Вона призначалась для системного спо- стереження за станом навколишнього сере- довища та розробки ефективних управлінсь- ких рішень. У цей час були прийняти декіль- ка нормативних документів з екомоніторин- гу. У 1993 році Кабінет Міністрів України затверджує «Положення про державний мо- ніторинг навколишнього природного сере- довища», а в 1995 році «Положення про сис- тему державного моніторингу», якими по- вторюються функції цієї системи, передбаче- ні Законом, а створення системи покладаєть- ся на окремі відомства. Проте, система моніторингу, що визнача- лась цими документами, по суті, підсумовує системи відомчого контролю за компонента- ми навколишнього середовища і не виконує необхідної для виходу з екологічної кризи функції – управління якістю природного се- редовища. Принциповою відмінністю СЕМ «При- дніпров’я» від державної та відомчих сис- тем моніторингу, є те, що в ній в єдиному цілому об’єднали чотири функції – спосте- реження, оцінка, прогноз і управління які- стю навколишнього природного середови- ща регіону. Саме тому в цю систему, як необхідний елемент, включаються органи державного управління, а не тільки пости збору, обробки, накопичення інформації і відомчі органи. СЕМ «Придніпров’я» не дублює і не під- міняє існуючі відомчі системи моніторингу окремих компонентів природного середови- ща. Вона є новою інфраструктурою регіона- льного (обласного) рівня, яка включає, як окремі елементи, відомчі системи і викорис- товує частину їх інформації. В той же час, СЕМ «Придніпров’я» має свою власну мережу спостереження за об’єктами природного середовища, за дже- релами впливу на навколишнє середовище, за здоров’ям населення, свою методологію оцінки якості навколишнього середовища і ступеня впливу на неї антропогенних чинни- ків. Основними функціями СЕМ «Придніп- ров’я» стали: 1) спостереження за об’єктами природно- го середовища та їх змінами, джерелами забруднення і впливами на компоненти на- вколишнього середовища, зміною стану здо- ров’я дорослого та дитячого населення; 2) оцінка всього комплексу інформації, що і ретроспективної, її порівняння та збері- гання; 3) прогноз зміни екологічної ситуації та здоров’я населення, як в окремих населе- них пунктах, так і в природних екосистемах регіону; 4) управління екологічною ситуацією шляхом підготовки пакетів пропозицій з оперативних та перспективних дій, надання їх державним органам управління на місцях (міста, райони) і області . Обласний рівень управління оперативно пов’язаний з державним. Кожний з рівнів повинен був мати розро- блений алгоритм реалізації пропозицій в управлінських рішеннях. Рівні організації СЕМ «Придніпров’я». 1. Виробничий (об’єктовий). Цей, перший, рівень СЕМ, створюється на окремих ве- ликих підприємствах та таких, що суттєво впливають на навколишнє середовище. Вони виконують ті ж функції, що і відомчі систе- ми. Підставою для створення системи регіо- нального моніторингу став Закон України «Про охорону навколишнього природного середовища», в якому основні функції сис- теми визначені так: «...забезпечення збору, обробки зберігання і аналізу інформації про стан навколишнього природного середовища, прогнозування його змін і розробки науково обґрунтованих рекомендацій з використан- ням даних системи моніторингу (спостере- ЕКОЛОГІЯ І ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ, 2008, Випуск 11 165 ження, оцінка, прогноз і управління)», але в рамках діяльності підприємства. Особливістю цих систем моніторингу є їх зворотний зв’язок з технологічним проце- сом. Іншими словами, основні параметри виробничого процесу, що чинять вплив на навколишнє середовище, визначаються об- сягами і концентраціями забруднюючих ре- човин у викидах та скидах підприємства. Виробничі СЕМ мають свої центри управління і прямий вихід в СЕМ міст або регіональну СЕМ залежно від потужності і розташування об’єкту. 2. Локальний (міський). Другий рівень – це СЕМ міст обласного підпорядкування. Вони мають свою мережу спостереження за параметрами навколишнього середовища і здоров’ям населення в межах міста і свій центр управління моніторингом (ЦУМ). Як елементи в них включаються виробничі СЕМ та відомчі системи контролю окремих суб’єктів і об’єктів навколишнього середо- вища. Користувачами міських СЕМ є міські ін- спекції з охороні навколишнього природного середовища, а відповідальними споживача- ми інформації – міськвиконкоми. Саме до них із центрів управління надходить інфор- мація і пакет пропозицій по ухваленню управлінських рішень в межах компетенції міськвиконкомів. 3. Полігонний. Третій рівень – це мережа спеціальних полігонів екологічного моніто- рингу, вибраних на території області і при- родних екосистем, що включають різні ландшафти із специфічним комплексом ан- тропогенної і техногенної дії. На території Дніпропетровської області вибрано шість таких полігонів: а) Дніпропетровсько-Дніпродзержинська агломерація. Вона включає територію, що примикає до цих міст, лівий і правий береги Дніпра, нижню частину Дніпродзержинсько- го, верхню і середню частину Запорізького (Дніпровського) водосховища, заплаву Са- мари; б) Криворізько-Жовтоводсько-П’ятихат- ський полігон. Він включає територію, що витягнулася уздовж західного області і примикає до цих міст, а також мережу малих річок і водосховищ, що знаходяться в межах полігону; в) Західно-Донбаський полігон. Цей полі- гон включає територію, що витягнулася від східного області у русел річок Бик, Самара до впадання в неї річки Вовчої. Це відтворює розташування Західно-Донбаського вугільно- го родовища; г) Нікополь-Марганець-Орджоникідзевсь- кий полігон. Він півколом охоплює терито- рію, що примикає до цих міст, а також час- тину Каховського водосховища, що межує із Запорізькою областю; д) Контрольний полігон. Цей полігон та- кож півколом охоплює територію, що прими- кає до міст Перещепино, Магдалинівка, Ца- ричанка. Контрольним він вибраний тому, що ця частина території області отримує най- менше техногенне навантаження; е) Біосферний полігон. Він включає уніка- льний природний комплекс – Самарський бір, що уздовж русла річки Самари від гирла річки Вовчої до селища Вільне. Всі полігони мають свою мережу тест- станцій, на якій відбираються проби по всіх основних компонентах екосистем (ґрунти, підземні і поверхневі води, флора, фауна). та біологічний аналіз цих проб дозволяє визначити стан компонентів екосистем, ди- наміку і прогноз їх зміни, виробити рекомен- дації по небажаних змін. 4. Аерокосмічний. Цей рівень є, по суті, екстериторіальним і визначається наявністю та можливістю використання засобів аеро- космічного зондування для спостережен- ня за трансграничним перенесенням за- бруднюючих речовин в атмосфері і аквато- ріях. Він також використовується для зага- льної оцінки стану великих природних об’єктів і територій – лісових масивів, сіль- госпугідь, акваторій водосховищ. Кожний з рівнів діє за погодженим і за- твердженим регламентом збору, накопичен- ня, оцінки і передачі інформації в центр управління СЕМ «Придніпров’я». Така стру- ктура СЕМ дозволяє кожному з рівнів бути автономним і, в той же, являтися елементом системи вищого рівня. У свою чергу, СЕМ «Придніпров’я», як елемент входить в систему моніторингу дер- жавного рівня СЕМ «Україна». На наш погляд саме чітка структурна і функціональна організація СЕМ, дає можли- вість оперативного управління якістю навко- лишнього середовища на різних рівнях адмі- ністративного устрою країни, дозволяє за- безпечити екологічну складову сталого роз- витку. ЕКОЛОГІЯ І ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ, 2008, Випуск 11 166 Створення таких систем повинно здійс- нюватися на початковому етапі руху від економіки перехідного періоду до сталого розвитку. Відповідно до огляду результативності природоохоронної діяльності в Україні [9,10] Мінприроди повинно підсилити свою координаційну діяльність щодо ведення екологічного моніторингу навколишнього середовища. Посилення координаційної ролі Мінприроди здійснюється шляхом уточнен- ня ряду положень в рамках ДСМНС, зокре- ма, ведення секретаріату Міжвідомчої комі- сії з питань моніторингу навколишнього се- редовища, її секцій по відповідних напря- мах, узгодження відомчих нормативних до- кументів щодо порядку здійснення суб’єктами ДСМНС моніторингу навколиш- нього середовища тощо [13-18]. Важливим аспектом ефективного функ- ціонування на державному рівні системи моніторингу могли б стати наявність уніфі- кованого моніторингового устаткування, обов’язкових моніторингових показників, єдиних програм та методик збору і обробки отриманої інформації, моделювання і про- гнозування екологічних процесів. При удосконаленні функціонуючої дер- жавної системи моніторингу в умовах обме- жених ресурсів, необхідно прагнути до гар- монізації з показниками моніторингу навко- лишнього середовища європейського спів- товариства і в цьому істотну допомогу може надати Комітет з екологічної політики ЕЭК ООН [9]. Ефективне виконання координуючих фу- нкцій Мінприроди з питань проведення мо- ніторингу навколишнього середовища і фу- нкціонування ДСМНС на державному і регі- ональному рівнях повинно здійснюватися також шляхом організації і координації ро- біт з питань підготовки регіональних і дер- жавної програм моніторингу навколишнього середовища і т.п. Підвищення ефективності природоохоронних заходів безпосередньо пов’язане з якістю здійснення моніторингу об’єктів навколишнього середовища. Для посилення впливу на процеси, які пов’язані з адміністративною реформою державного апарату управління, проводить- ся ряд науково-дослідних робіт, зокрема, щодо інвентаризації лабораторій і створення оновленої бази даних приладового і методи- чного забезпечення мереж спостережень з відповідними пропозиціями по підвищенню ефективності їх роботи. Такі заходи повинні забезпечити вищий рівень організації і ко- ординації робіт по моніторингу на держав- ному рівні, нормативно визначити порядок удосконалення системи моніторингу як на державному, так і регіональному рівні і ло- гічно об’єднати функціональні обов’язки всіх суб’єктів моніторингу. При удосконаленні ДСМНС в умовах об- межених ресурсів, необхідно прагнути до гармонізації з показниками екологічного моніторингу, прийнятими в Європейському Співтоваристві. Шляхи гармонізації лежать в області розробки загальних стандартів і форматів, екологічного тезауруса і відпра- цювання колективного використання. Такий підхід може забезпечити розробку стандар- тизованих показників для щорічних націо- нальних доповідей про стан навколишнього середовища і майбутню інтеграцію ДСМНС в загальноєвропейську систему моніторингу. Важливими питаннями є відпрацювання методології гармонізації систем моніторингу і звітності про стан навколишнього природ- ного середовища, використання нових мето- дів і технологій дослідження навколишнього середовища, широке використання моніто- рингових даних в інформаційних системах про стан навколишнього середовища для відкритого доступу громадськості. Основним критерієм необхідності збору моніторингових даних повинен бути основ- ний перелік мінімально необхідній інформа- ції для посадовців, які приймають рішення з питань навколишнього природного середо- вища. Максимально можливий об’єм збору моніторингових даних з подальшим його аналізом і селекцією стає економічно і еко- логічно недоцільним. Основним повинен стати підхід, заснований на необхідності ви- конання міжнародних зобов’язань країни національних обов’язкових вимог, які виті- кають з діючого національного законодавст- ва. Для різних рівнів ухвалення рішень не- обхідно використовувати різну кількість пе- рвинних даних. Важливе рішення питань, пов’язаних з управлінням відповідними інформаційними потоками, чітким розподілом відповідально- сті за отримання достовірної інформації і визначенням мети її отримання. Ефектив- ною шляхом організації процесу отримання інформації є її обов’язковість (наприклад, ЕКОЛОГІЯ І ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ, 2008, Випуск 11 167 директиви ЄС – документи, обов’язкові для виконання країнами ЄС). Оскільки моніто- ринг економічно вигідний і є попереджую- чим заходом, це важливо враховувати при проведенні обґрунтування необхідності за- лучення інвестицій. Необхідна заміна морально і фізично за- старілої апаратури і устаткування, яке вико- ристовується на мережах спостережень ДСМНС і приводить до деградації самих мереж спостережень, на сучасні автоматичні або автоматизовані комплекси і системи, сучасну апаратуру, яку можна широко і ефе- ктивно використовувати в польових умовах. Для вирішення цього питання, окрім обме- женого державного бюджетного фінансу- вання, доцільне залучення засобів технічної допомоги різних міжнародних, регіональних і національних екологічних організацій. В Україні намічена стратегія підвищення ефективності і подальшого розвитку ДСМНС на короткочасну (1-2 роки), серед- ньострокову (3-5 років) і довготривалу пер- спективу (5-10 років), яка безпосередньо пов’язана з прогнозуванням розвитку націо- нальної економіки, перспектив інтеграції країни в європейські політичні і економічні організації і структури. Важливим джерелом для розробки нової або корекції існуючої стратегії можуть стати рекомендації Спеціа- льної робочої групи по моніторингу навко- лишнього середовища [9]. Висновки 1. Аналіз сучасного стану моніторинго- вих досліджень на території України пока- зав, що моніторинг і звітність по навколиш- ньому середовищу грають важливу роль в природоохоронній політиці. Впродовж останніх п’ятнадцяти років Україна докла- дала всі зусилля, щоб зберегти системи мо- ніторингу, часто в умовах колосальних еко- номічних труднощів і жорстких бюджетних обмежень. У цей період прагнули удоскона- лити координацію між численними мініс- терствами і установами, що займаються мо- ніторингом; намагалися поліпшити інфор- мацію і звітність, необхідні для цілей полі- тики і інших потреб. Проте ці важливі на- прями діяльності як і раніше вимагають до себе уваги. 2. Необхідне посилення моніторингу в окремих областях. До них відносяться якість повітря, забруднення води і поводження з відходами. Необхідний ефективніший моні- торинг як використання ресурсів, так і вики- дів забруднюючих речовин підприємствами – це підвищить дієвість застосування таких важливих інструментів економічної політи- ки, як платежі за забруднення навколишньо- го середовища і використання природних ресурсів. В області інформаційних систем з навколишнього середовища потрібне більш широке використання комп’ютерних мереж, що може зміцнити зв’язки між базами даних різних установ по моніторингу і між різними рівнями управління. 3. В Україні обов'язки з державного моні- торингу до цього часу чітко не визначені, що приводить до дублювання зусиль і відсутно- сті координації та співпраці між відомства- ми та установами. Координація між центра- льними установами, регіональними і місце- вими відділеннями також є серйозною про- блемою. Незважаючи на здійснювані заходи, координація між організаціями, що беруть участь в моніторингу навколишнього сере- довища, ще залишається в цілому слабкою. 4. Фінансовий аспект залишається досить серйозною перешкодою на шляху вдоскона- лення систем моніторингу в Україні. Апара- турне забезпечення моніторингу застаріле і потребує заміни. Для збору, аналізу і обміну даними необхідні сучасні комп'ютерні сис- теми. Крім того, природоохоронні органи випробовують труднощі з наймом на роботу і збереженням в штаті фахівців з моніторин- гу. 5. За винятком конкретних екологічних проблем, належний моніторинг достатньою мірою не проводиться відносно впливу на навколишнє середовище основних секторів економіки, таких як промисловість, транс- порт, енергетика і сільське господарство. Відсутні дані про викиди по підприємствах- забруднювачах, а практика надання компа- ніями доповідей про діяльність по охороні навколишнього середовища (включаючи дані про витрати на природоохоронну діяль- ність) знаходиться в зачатковому стані. Дані про викиди дають лише часткове уявлення про роль транспорту в забрудненні повітря (часто не оцінюється частка забруднюючих речовин, таких як вироблювані транспорт- ЕКОЛОГІЯ І ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ, 2008, Випуск 11 168 ними засобами викиди окислу вуглецю і свинцю). 6. Загальною проблемою для різних видів моніторингу в країні у багатьох випадках відсутність ефективного управління на дер- жавному рівні, яке забезпечило б уніфікацію відбору проб, вимірювання і аналітичної ро- боти. 7. Існують проблеми з моніторингу тран- скордонного забруднення повітря. 8. В Україні зовсім відсутні системні під- ходи до проведення соціо-екологічного мо- ніторингу. Метою створення такого моніто- рингу повинно стати підвищення оператив- ності одержання та достовірності первинних даних за рахунок використання досконалих методик і сучасних засобів збирання, нако- пичення та оброблення інформації на всіх рівнях державного управління і місцевого самоврядування, підвищення рівня та якості інформаційного обслуговування споживачів соціально-економічної інформації на всіх рівнях функціонування системи, комплекс- ного оброблення і використання інформації для прийняття відповідних управлінських рішень. Перелік посилань 1. Герасимов И.П. Научные основы современного мониторинга окружающей среды // Изв. АН СССР. Сер. геогр. - 1975. - № 3. - С.13-25. 2. Калужский государственный педагогический университет им. К.Э. Циолковского. Лабо- ратория биоиндикации. Адрес в Интернет http://kspu.kaluga.ru/biomon 3. Израэль Ю.А. Глобальная система наблюдений. Прогноз и оценка изменений состояния окружающей природной среды. Основы мониторинга // Метеорология и гидрология. - 1974. - № 7. - С.3-8. 4. Израэль Ю.А. Экология и контроль состояния природной среды. – М.: Гидрометеоиздат, 1984. – 560 с. 5. Бурдин К.С. Основы биологического мониторинга. – М.: МГУ, 1985. – 158 с. 6. Розенберг Г.С., Мозговой Д.П., Гелашвили Д.Б. Экология. Элементы теоретических кон- струкций современной экологии. – Самара: СамНЦ РАН, 1999. – 396 с. 7. Федоров В.Д., Устойчивость экологических систем и ее измерение // Изв. АН СССР. Сер. биол. - 1974. - № 3. - С.402-415. 8. Израэль Ю.А. Концепция мониторинга состояния биосферы // Мониторинг состояния ок- ружающей природной среды. Тр. 1 советско-английского симпозиума. – Л.: Гидрометеоиздат, 1977. - С.10-25. 9. Мониторинг и отчетность по окружающей среде. Страны Восточной Европы, Кавказа и Центральной Азии / Организация Объединенных Наций - Нью-Йорк и Женева, 2003. - № R.03- II-Е.33. 10. Состояние и перспективы развития государственной системы мониторинга окружающей среды Украины / Экономический и Социальный совет ООН. – Женева, 2002. – СЕР/АС.10/2002/17. 11. Методические подходы к выбору стратегии устойчивого развития территории. В двух томах / Под науч. ред. проф., д-ра техн. наук А.Г. Шапаря. – Днепропетровск: ИППЭ НАН Ук- раины, 1996. – Том 1. – 162 с.; Том 2. – 170 с. 12. Шматков Г.Г. Система регионального экологического мониторинга СЭМ «Приднепро- вье» // Екологія і природокористування. Зб. наук. праць ІППЕ НАН України. - Дніпропет- ровськ, 2001. - № 3. – С.131-134. 13. Gaps and bottlenecks in environmental monitoring in countries in transition (CEP/AC.10/2000/5)(2000d).- Geneva, September. - 2000. 14. Russian Federation. Service for Hydrometeorology and Environmental Monitoring (Roshydro- met). Ways to improve environmental monitoring in the Russian Federation (CEP/AC.10/2002/16), UNECE. - Geneva, June. - 2002. 15. Central Asia. Prepared in the light of the joint UNECE/EEA Workshop on Environmental Indi- cators and Networking. - Geneva, February. - 2003. 16. Environmental Performance Review of Ukraine. - New York and Geneva, 1999. - No. E.00.II.E.1. ЕКОЛОГІЯ І ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ, 2008, Випуск 11 169 17. Regional Environmental Centre for Central Asia (RECCA). Environmental monitoring in Cen- tral Asia (CEP/AC.10/2002/11) - UNECE, January 2002. 18. Status of environment record-keeping in the newly independent States (NIS) (CEP/AC.10/2002/18 and Corr.1). - Geneva, June 2002. M.A.Yemets MODERN SYSTEMS OF ECOLOGICAL MONITORING AND EFFICIENCY OF THEIR FUNCTION The Institute of Nature Management Problems and Ecology of National Academy of Sciences of Ukraine, Dnipropetrovsk Environmental monitoring systems have been analyzed. Description of up-to-date condi- tion of civil system of environmental monitoring in Ukraine has been introduced. Basic ten- dencies of development of the system have been propounded. Надійшла до редколегії 05 листопада 2008 р. Рекомендована членом редколегії канд.техн.наук П.І. Копачем
id	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-14408
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
issn	XXXX-0010
language	Ukrainian
last_indexed	2025-12-07T18:51:58Z
publishDate	2008
publisher	Інститут проблем природокористування та екології НАН України
record_format	dspace
spelling	Ємець, М.А. 2010-12-22T18:32:05Z 2010-12-22T18:32:05Z 2008 Сучасні системи екологічного моніторингу та ефективність їх функціонування / М.А. Ємець // Екологія і природокористування. — 2008. — Вип. 11. — С. 159-169. — Бібліогр.: 18 назв. — укр. XXXX-0010 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/14408 577.471 Проведено аналіз систем моніторингу навколишнього середовища. Надано характеристику сучасного стану державної системи моніторингу навколишнього середовища в Україні. Запропоновано основні напрямки її вдосконалення. Проведен анализ систем мониторинга окружающей среды. Предоставлена характеристика современного состояния государственной системы мониторинга окружающей среды в Украине. Предложены основные направления ее усовершенствования. Environmental monitoring systems have been analyzed. Description of up-to-date condition of civil system of environmental monitoring in Ukraine has been introduced. Basic tendencies of development of the system have been propounded. uk Інститут проблем природокористування та екології НАН України Моніторинг довкілля, екологічна та техногенна безпека Сучасні системи екологічного моніторингу та ефективність їх функціонування Modern systems of ecological monitoring and efficiency of their function Article published earlier
spellingShingle	Сучасні системи екологічного моніторингу та ефективність їх функціонування Ємець, М.А. Моніторинг довкілля, екологічна та техногенна безпека
title	Сучасні системи екологічного моніторингу та ефективність їх функціонування
title_alt	Modern systems of ecological monitoring and efficiency of their function
title_full	Сучасні системи екологічного моніторингу та ефективність їх функціонування
title_fullStr	Сучасні системи екологічного моніторингу та ефективність їх функціонування
title_full_unstemmed	Сучасні системи екологічного моніторингу та ефективність їх функціонування
title_short	Сучасні системи екологічного моніторингу та ефективність їх функціонування
title_sort	сучасні системи екологічного моніторингу та ефективність їх функціонування
topic	Моніторинг довкілля, екологічна та техногенна безпека
topic_facet	Моніторинг довкілля, екологічна та техногенна безпека
url	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/14408
work_keys_str_mv	AT êmecʹma sučasnísistemiekologíčnogomonítoringutaefektivnístʹíhfunkcíonuvannâ AT êmecʹma modernsystemsofecologicalmonitoringandefficiencyoftheirfunction

Сучасні системи екологічного моніторингу та ефективність їх функціонування

Institution

Ähnliche Einträge