Антропологічні колізії художньої свідомості: жанрово-стильові актуалізації та модифікації у творчості українських шістдесятників

• Veröffentlicht in: Слово і Час
• Datum: 2011
• ISSN: 0236-1477
• 1. Verfasser: Тарнашинська, Л.
• Format: Artikel
• Sprache: Ukrainisch
• Veröffentlicht: Інститут літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України 2011
• Schlagworte: ХХ століття
• Online Zugang: https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/144159
• Назва журналу: Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
• Zitieren: Антропологічні колізії художньої свідомості: жанрово-стильові актуалізації та модифікації у творчості українських шістдесятників / Л. Тарнашинська // Слово і Час. — 2011. — № 5. — С. 3-15. — Бібліогр.: 24 назв. — укp.

У статті розглянуто жанрово-стильові актуалізації та модифікації художньої свідомості
 українських шістдесятників. Процес “новелізації буття” з його специфічною хроногеометрією часу
 і простору, що визначають художньо-естетичні координати поетики, простежується в контексті
 основних тенденцій розвитку жанрів. Акцент зроблено на тому, що новелістика як своєрідний
 адаптаційний соціально-психологічний жанр, виростаючи з певної історико-літературної ситуації,
 утверджувала антропологічний поворот, готуючи свідомість читача до сприйняття нових романних
 структур. The paper focuses upon the actualizations and modifications of genre and style in the artistic
 consciousness of the 1960s generation of writers. The process of “the shortstoryzation of being”
 with its specific chronogeometry of time and space which presupposes the poetics of the text is
 viewed here through the prism of genre development. The author argues that the short stories
 as an adaptive social and psychological genre and thus as a part of literary history initiated the
 anthropological turn by preparing the readers’ consciousness for the reception of new novel
 structures. В статье рассматриваются жанрово-стилевые
 актуализации и модификации художественного сознания
 украинских шестидесятников. Процесс “новеллизации
 бытия” с его хроногеометрией времени и пространства,
 которые определяют художественно-эстетические
 координаты поэтики, прослеживаются в контексте основных
 тенденций развития жанров. Акцент автор делает на
 том, что новеллистика как особенный адаптационный
 социально-психологический жанр, вырастая из
 некоей историко-литературной ситуации, утверждала
 антропологический поворот, приготавливая сознание
 читателя к восприятию новых романных структур.