Притчово-філософський сюжет поезії Т. Шевченка “У Бога за дверми лежала сокира”

• Veröffentlicht in: Слово і Час
• Datum: 2011
• 1. Verfasser: Мовчанюк, В.
• Format: Artikel
• Sprache: Ukrainisch
• Veröffentlicht: Інститут літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України 2011
• Schlagworte: Питання шевченкознавства
• Online Zugang: https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/144269
• Назва журналу: Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
• Zitieren: Притчово-філософський сюжет поезії Т. Шевченка “У Бога за дверми лежала сокира” / В. Мовчанюк // Слово і Час. — 2011. — № 9. — С. 23-31. — Бібліогр.: 13 назв. — укp.

Про складність тлумачення символічно-метафоричних структур твору промовляє широка
 парадигма його інтерпретацій, починаючи з 1920-х рр. Запропоноване автором статті трактування
 поезії як притчово-філософського сюжету ґрунтується на виразному біблійному інтертексті й на
 власному дослідницькому підході до творчої лабораторії митця, його унікального феномену –
 поета, прозаїка, художника, мислителя із широкими інтелектуальними запитами філософського
 осягнення духовної історії людини. As is evidenced by a whole number of interpretations which have been issued since 1920’s, the
 symbols and metaphors of the above-mentioned poem resist any univocal interpretations. The author
 of the paper thus proposes to treat this text as a philosophical parable which takes deep root in biblical
 intertext and as such lends the genuine expression to the multifacetedness of the artist who used to
 be a poet and a prose writer, a painter and a thinker with enormous intellectual needs and a faculty
 for the philosophical comprehension of the humanity’s spiritual history at the same time. О сложности толкования символическо-метафорических
 структур произведения говорит широкая парадигма его
 интерпретаций, начиная с 1920-х гг. Предложенная автором
 статьи трактовка поэзии как притчево-философского сюжета
 основывается на выразительном библейском интертексте и
 на собственном исследовательском подходе к творческой
 лаборатории художника, его уникального феномена – поэта,
 прозаика, художника, мыслителя с широкими интеллектуальными
 запросами философского постижения духовной истории
 человека.