XLI міжнародна філологічна конференція в Санкт-Петербурзі

26–31 березня 2012 р. на філологічному факультеті Санкт-Петербурзького державного університету (Росія) проходила щорічна XLI міжнародна філологічна конференція.

Saved in:
Bibliographic Details
Published in:Слово і Час
Date:2012
Main Author: Левицький, В.
Format: Article
Language:Ukrainian
Published: Інститут літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України 2012
Subjects:
Online Access:https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/145021
Tags: Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
Journal Title:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Cite this:XLI міжнародна філологічна конференція в Санкт-Петербурзі / В. Левицький // Слово і Час. — 2012. — № 6. — С. 118-119. — укp.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
_version_ 1859942200735956992
author Левицький, В.
author_facet Левицький, В.
citation_txt XLI міжнародна філологічна конференція в Санкт-Петербурзі / В. Левицький // Слово і Час. — 2012. — № 6. — С. 118-119. — укp.
collection DSpace DC
container_title Слово і Час
description 26–31 березня 2012 р. на філологічному факультеті Санкт-Петербурзького державного університету (Росія) проходила щорічна XLI міжнародна філологічна конференція.
first_indexed 2025-12-07T16:12:21Z
format Article
fulltext Слово і Час. 2012 • №6118 XLI МІЖНАРОДНА ФІЛОЛОГІЧНА КОНФЕРЕНЦІЯ В САНКТ-ПЕТЕРБУРЗІ 26–31 березня 2012 р. на філологічному факультеті Санкт-Петербурзького державного університету (Росія) проходила щорічна XLI міжнародна філологічна конференція. Цей захід, за доброю усталеною традицією, мав грандіозний масштаб. Понад 700 учасників із різних країн (Білорусь, Великобританія, Естонія, Італія, Латвія, Литва, Німеччина, Польща, Росія, Словаччина, Україна, Фінляндія, Франція, Швейцарія та ін.) працювали на майже 50 секціях і 5 пленарних засіданнях. Оргкомітет звернув значну увагу на обговорення літературознавчих проблем. Їм присвячувалися секції “Американістика: літературні взаємовпливи, міждисциплінарні дослідження” (керівник – Е. Осипова), “Динаміка російського літературного процесу ХІХ ст.” (керівник – О. Карпов), “Літературний процес у Росії другої половини ХХ ст.” (керівник – О. Большев), “Поетика класичного та некласичного наративу” (керівники – В. Маркович, І. Васильєва) та ін. Окремого коментаря заслуговує блок секцій, на котрих аналізувалися твори всесвітньої словесності. Справді, наприклад, фахівці мали змогу працювати на секції, присвяченій звіру та людині в західноєвропейських та американських літературах (керівники – І. Лук’янець, А. Миролюбова). Прикметно, що обрана тема істотно перегукувалася з профілем відносно недавньої вітчизняної конференції. Науковці з Київського національного лінгвістичного університету ще торік провели зібрання міжнародного рівня, зосереджене на топосі тварини як антропологічному дзеркалі. У СПбДУ сфокусувались і на кількох датах, суттєвих для гуманітаристики. Так, 28 березня всі пленарні виступи виголошувалися на честь 200-ліття з дня народження І. Срезневського. З нагоди 300-ліття від дня народження Ж.-Ж. Руссо низка доповідей прозвучала на засіданні “Літературні та історичні долі Руссоїзму” (керівник – І. Лук’янець). Спеціальна секція приурочувалася до 75-х роковин від дня смерті Т. Масарика (керівник – І. Порочкіна). Окрім того, під орудою Л. Сидорченко працював круглий стіл із проблем класичної літератури. За головування Н. Жакової тривали читання на тему “Слов’янські літератури та літературні взаємозв’язки”. Актуальні питання порушувалися на “Французьких читаннях” (керівник – Т. Тайманова), секціях “Уралістика” (керівник – Н. Колпакова), “Фразеологія і Біблія” (керівник – В. Мокієнко). Цікавою була програма секції “Фольклор новітнього часу, постфольклор і проблеми традиції”. Так, доповіді її керівників – визнаних петербурзьких фольклористів С. Адоньєвої та І. Веселової – були винесені на оригінальну підсекцію “Жіночий сюжет: традиція і трансгресія”. Важлива домінанта XLI міжнародної філологічної конференції СПбДУ – міждисциплінарність. Наприклад, одна із секцій називалася “Музика, текст, переклад” (керівник – А. Бояркіна). За межі суто лінгвістичного трактування виходили учасники секції “Стилістика: динамічні явища в сучасній російській мові й художніх текстах” (модератор – Л. Зубова). На XVII “Державінських читаннях” (керівник – З. Шанова) проблеми славістики розглядалися в ракурсах мово-, літературо-, мистецтвознавства, історії та культурології. Спеціальне засідання секції “Слов’яно-германська компаративістика” взагалі присвячувалося темі “Австрія і слов’яни”. Слід зауважити, що такий напрям суголосить українсько-сербським дослідницьким проектам Д. Айдачича, як-от “Венеція і слов’янські літератури”, а нині – “Київ і слов’янські літератури”. У цікавості петербурзької школи до міждисциплінарних розвідок переконався й автор цих рядків. На конференції йому випала честь бути єдиним представником Київського національного університету імені Тараса Шевченка та київських вишів узагалі. Доповіді В. Левицького прозвучали на двох секціях: “Кіно | текст” (виступ “Київський текст у циклі мультфільмів про трьох богатирів: парадокси означення”) і “Проблеми вивчення російського вірша” (розвідка “Вияви генотексту вірша в семіозисі міста”). На першому із засідань (керівник – Л. Бугаєва) детально тлумачилися явища інтермедіальності. Так, Н. Марієвська (Москва) розглядала специфіку нелінійного часу фільму. Н. Беневоленська (Санкт-Петербург) аналізувала образи нежитлового простору як простору випадковості в кіно. Н. Пінєжанінова (Санкт-Петербург) запропонувала своєрідне трактування поетичного відеокліпу як способу екранізації вірша. Низка дискусійних явищ осмислювалася на подій ітописЛ 119Слово і Час. 2012 • №6 семінарі “Філологічне дослідження кінотексту”, у якому брав участь, зокрема, І. Смирнов (Констанц, Німеччина), і на круглому столі “Візуальне в процесі літературної творчості”. До проведення останнього долучилися фахівці СПбДУ, Санкт-Петербурзького відділення Російського інституту культурології, Всеросійського державного університету кінематографії імені С.А. Герасимова (Москва), Гамбурзького університету (Німеччина), Інституту російської літератури (Пушкінський Дім) Російської академії наук, а саме: В. В’югін, В. Поліщук, Р. Лісєєв, М. Степанов (усі – Санкт-Петербург), Р. Перельштейн (Москва), А. Штульман (Гамбурґ, Німеччина) та ін. Літературознавчі й лінгвістичні підходи до вивчення поезії застосовувалися на секції віршознавців (керівник – О. Хворостьянова). О. Лалєтіна (Санкт-Петербург) представила докладний аналіз метрики та строфіки О. Апухтіна. С. Монахов (Санкт-Петербург) ретельно дослідив ритмічну організацію катренів у трискладовиках М. Некрасова. Текст доповіді О. Грінбаума (Санкт-Петербург) був присвячений гармонійному потенціалу Бородінської строфи М. Лермонтова, а стаття О. Зирянова (Єкатеринбург) – феноменології композиції вірша. Важливо, що за наслідками роботи секції вдалося налагодити зв’язки між санкт-петербурзькою та київською віршознавчими школами. На знак активізації наукового діалогу О. Хворостьянова передала до бібліотечних фондів КНУ імені Тараса Шевченка найактуальніші російські праці про версифікацію, зокрема “Матеріали до словника мови М.В. Ломоносова” у 4 вип. (2010–2011). Ще одна істотна особливість конференції – увиразнення культурних домінант Петербурга як у досліджуваних творах, так і в самій методології. Організатори були зацікавлені в тому, щоб довести: славетний петербурзький текст не лише інтенсивно вивчається – він сприяє всебічному тлумаченню інших просторових феноменів. Невипадково на секції “Літературний процес у Росії першої половини ХХ ст.” (керівник – М. Гуськов) більшість доповідачів зосередилася на питаннях художньої репрезентації місця. Зокрема, О. Єфремова (Новосибірськ) розглядала локальну організацію повістей О. Ремізова. Ряд науковців аналізував зв’язки між літературною текстологією та творенням регіонального тексту (виступи О. Куранди (Москва) “Швамбранія Маріетти Шагінян” і М. Гуськова (Санкт-Петербург) “Цикл П.Г. Антокольського “Кубок Великого Орла”: проблеми творчої історії”). Цілком нові аспекти петербургознавства вирізнила М. Рождественська (Санкт-Петербург) у розвідці “До питання про так званий “північний текст” у російській поезії першої третини ХХ ст.”. Доречною деталлю стала екскурсія “Літературний Невський проспект”, яку для учасників конференції провів керівник секції. В’ячеслав Левицький Отримано 10 квітня 2012 р. м. Київ ВСЕУКРАЇНСЬКА СТУДЕНТСЬКА ОЛІМПІАДА 23–26 квітня 2012 р. в Ніжинському державному університеті імені Миколи Гоголя проходив другий етап всеукраїнської студентської олімпіади зі спеціальності “Українська мова та література”. Згідно з наказом Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 18 листопада 2012 р. №1324 “Про проведення Всеукраїнської студентської олімпіади у 2011/2012 навчальному році” Ніжинський державний університет було затверджено базовим вищим навчальним закладом для її проведення. В олімпіаді взяли участь шістдесят чотири студенти з тридцяти шести навчальних закладів. Деякі учасники приїхали на олімпіаду вже вдруге. 24 квітня відбувся перший тур: письмова робота з української мови. 25 квітня – другий тур: письмова робота з літератури. Обидві письмові роботи були спрямовані на виконання репродуктивних і моделювальних завдань, у яких студенти мали виявити всебічні й систематичні знання з української мови та літератури, продемонструвати глибоку обізнаність із сучасними науковими школами, теоретичними концепціями та підходами, уміння мислити, аргументувати, аналізувати, порівнювати, узагальнювати, а також проявити високу культуру писемного мовлення. Перше місце посів студент Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна Євген Редько (160 балів). Друге місце розділили студентка Ніжинського національного університету імені Миколи Гоголя Наталія Довіна (142 бали) та студентка Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна Наталія Бардак (140 балів). На третьому місці Ірина Гурин (Тернопільський національний педагогічний університет ім. В. Гнатюка, 131 бал), Надія Пастушко (РВНЗ “Кримський гуманітарний університет”, 126 балів) і Тетяна Синьоок (Київський національний університет імені Тараса Шевченка) (123 бали). Ще шістнадцять учасників були відзначені в різних номінаціях.
id nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-145021
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
issn 0236-1477
language Ukrainian
last_indexed 2025-12-07T16:12:21Z
publishDate 2012
publisher Інститут літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України
record_format dspace
spelling Левицький, В.
2019-01-13T11:42:12Z
2019-01-13T11:42:12Z
2012
XLI міжнародна філологічна конференція в Санкт-Петербурзі / В. Левицький // Слово і Час. — 2012. — № 6. — С. 118-119. — укp.
0236-1477
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/145021
26–31 березня 2012 р. на філологічному факультеті Санкт-Петербурзького державного університету (Росія) проходила щорічна XLI міжнародна філологічна конференція.
uk
Інститут літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України
Слово і Час
Літопис подій
XLI міжнародна філологічна конференція в Санкт-Петербурзі
The 41st International Conference of Philology in St. Petersburg
Article
published earlier
spellingShingle XLI міжнародна філологічна конференція в Санкт-Петербурзі
Левицький, В.
Літопис подій
title XLI міжнародна філологічна конференція в Санкт-Петербурзі
title_alt The 41st International Conference of Philology in St. Petersburg
title_full XLI міжнародна філологічна конференція в Санкт-Петербурзі
title_fullStr XLI міжнародна філологічна конференція в Санкт-Петербурзі
title_full_unstemmed XLI міжнародна філологічна конференція в Санкт-Петербурзі
title_short XLI міжнародна філологічна конференція в Санкт-Петербурзі
title_sort xli міжнародна філологічна конференція в санкт-петербурзі
topic Літопис подій
topic_facet Літопис подій
url https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/145021
work_keys_str_mv AT levicʹkiiv xlimížnarodnafílologíčnakonferencíâvsanktpeterburzí
AT levicʹkiiv the41stinternationalconferenceofphilologyinstpetersburg