Рак яєчника: сімейний раковий синдром та клінічне значення тестування мутацій у генах BRCA1 та BRCA2
У статті проаналізовано дані літератури і результати власних досліджень стосовно раку яєчника (РЯ) як хвороби, що асоційована з мутаціями у генах-супресорах пухлинного росту BRCA1/2, і як складової сімейного ракового синдрому. Наведено результати досліджень біологічної функції BRCA1/2 у нормі, а так...
Збережено в:
| Опубліковано в: : | Онкологія |
|---|---|
| Дата: | 2016 |
| Автори: | , |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Українська |
| Опубліковано: |
Інститут експериментальної патології, онкології і радіобіології ім. Р.Є. Кавецького НАН України
2016
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/145122 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Рак яєчника: сімейний раковий синдром та клінічне значення тестування мутацій у генах BRCA1 та BRCA2 / О.В. Палійчук, Л.З. Поліщук // Онкологія. — 2016. — Т. 18, № 1. — С. 20-26. — Бібліогр.: 70 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1860090738217320448 |
|---|---|
| author | Палійчук, О.В. Поліщук, Л.З. |
| author_facet | Палійчук, О.В. Поліщук, Л.З. |
| citation_txt | Рак яєчника: сімейний раковий синдром та клінічне значення тестування мутацій у генах BRCA1 та BRCA2 / О.В. Палійчук, Л.З. Поліщук // Онкологія. — 2016. — Т. 18, № 1. — С. 20-26. — Бібліогр.: 70 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Онкологія |
| description | У статті проаналізовано дані літератури і результати власних досліджень стосовно раку яєчника (РЯ) як хвороби, що асоційована з мутаціями у генах-супресорах пухлинного росту BRCA1/2, і як складової сімейного ракового синдрому. Наведено результати досліджень біологічної функції BRCA1/2 у нормі, а також ризику розвитку РЯ за наявності мутацій
у гермінальних клітинах. У більшості публікацій відзначено кращу виживаність хворих на РЯ згермінальними мутаціями у генах BRCA1/2 та вищу
чутливість таких пухлин до цитостатичної терапії, що вказує на клінічне значення зазначених мутацій, зокрема, для персоналізованого лікування
хворих. Обговорено думку деяких дослідників, які зазначають, що для РЯ
характерний «BRCAness» синдром з певними клініко-патологічними ознаками. Результати власних досліджень і багатьох клінічних спостережень
свідчать, що сімейна та індивідуальна історія РЯ — важливий фактор
ризику розвитку РЯ у родині. Доведено, що на аналізі клініко-генеалогічних даних родоводів та виявленні мутацій у генах BRCA1/2 ґрунтуються
принципи онкогенетичного консультування хворих на РЯ, мета якого полягає у виявленні родинного накопичення пухлин, визначенні типу їх спадковості та оцінки прогнозу їх рекурентного розвитку у родичів пробанда.
Такий напрям обстеження хворих на РЯ відповідає найбільш актуальним
питанням предиктивної та превентивної медицини.
The literature data and personal data are
presented considering ovarian cancer (OC) as a disease, associated with mutations in the genes-suppressors of tumor growth BRCA1/2, and also as an integral part of family cancer syndrome. Biological function of BRCA1/2 genes in normal conditions, and also
the data on increase of the risk of OC development in
case of mutations in germinal cells are presented. In the
majority of publications better survival of patients with
germinal mutations in BRCA1/2 genes and higher response to cytostatic therapy is registered that indicates
on clinical significance of these mutations, in particular, for personalized patients treatment. The opinion of
some authors about OC as «BRCAness» syndrome with
definite clinical-pathological signs is discussed. The results of clinical observations indicate that family and
individual history of OC is an important factor of OC
risk in the family. It is substantiated that the principles
of oncogenetic counseling of OC patients are based on
the analysis of clinical-genealogical data and detection
of mutations in BRCA1/2 genes, that is addressed to determination of family aggregation of tumors, identification of its hereditary type and assessment of the prognosis of recurrent tumors in proband’s relatives. Such approach to examination of patients with OC conform to the
most actual issues of predictive and preventive medicine.
|
| first_indexed | 2025-12-07T17:23:13Z |
| format | Article |
| fulltext |
ОНКОЛОГИЯ • Т. 18 • № 1 • 2016
ВЗГЛЯД НА ПРОБЛЕМУ
20
Відомо, що неконтрольований ріст пухлинних
клітин (ПК) є результатом акумуляції структурних
та функціональних змін певних генів, серед яких
щонайперше розрізняють онкогени, які сприяють
проліферації, і гени-супресори, до числа яких відне-
сено, зокрема, гени BRCA1 і BRCA2 (BRCA 1/2), що
інгібують клітинний цикл. Зміни структури остан-
ніх внаслідок точкових мутацій призводять до втра-
ти основної функції генів-супресорів як охоронців
геному [1–4]. Мутації можуть виникати як у сома-
тичних, так і гермінальних клітинах, проте мутації
у генах соматичних клітин не успадковуються, тоді
як мутації у гермінальних клітинах можуть спадко-
во передаватися. Така передача збільшує схильність
носіїв змінених генів-супресорів до розвитку зло-
якісної патології; підвищує вірогідність малігнізації
клітин під впливом різних факторів (шкідливі чин-
ники довкілля, порушення гормонального чи мета-
болічного гомеостазу організму) [5–7].
На підставі мультимутаційної моделі канцероге-
незу [8] і результатів паралельного вивчення спад-
кових і спорадичних варіантів ретинобластоми
А.G. Knudson [9] сформулював двохударну модель
раку (two-hit hypothesis or multiple-hit hypothesis).
У ній передбачається, що для трансформації нор-
мальної клітини у злоякісну необхідні як мінімум дві
послідовні мутаційні події. Перша — це поява му-
тацій у генах гермінальної клітини, які передають-
ся згідно з законами спадковості, при цьому кож-
на з таких мутації буде визначатися у всіх клітинах
нового організму і сприятиме підвищеному ризику
виникнення пухлин. Друга подія — це мутація у не-
ушкодженому алелі гена соматичної клітини (втрата
гетерозиготності гена) під впливом різних причин,
зокрема внаслідок дефектів у репарації ДНК, яка на-
далі призводить до ще більшого порушення генетич-
ного гомеостазу клітини, відбору мутантного клону
(клонів), що спричинить подальшу прогресію ПК:
прискорення проліферації, порушення міжклітин-
ної адгезії, появу інвазивних властивостей [10, 11].
Сучасними молекулярно-біологічними, експе-
риментальними та клінічними дослідженнями чітко
доведено, що злоякісні пухлини людини є мульти-
факторною патологією, у схильності до якої мають
значення як спадкові чинники, так і фактори зо-
внішнього середовища. Важливими характеристика-
ми для підтвердження спадкового варіанта хвороби
є визначення наявності мутацій у генах- супресорах,
ідентифікація генотипів із різними генетичними змі-
нами та доказ їхнього впливу на ризик розвитку зло-
якісних пухлин. З цією метою використовують су-
часні ДНК-технології; доведено, що зміни гетеро-
зиготності у хворих на рак виявляють у ДНК як ПК,
так і немалігнізованих клітин, а також у периферич-
РАК ЯЄЧНИКА: СІМЕЙНИЙ
РАКОВИЙ СИНДРОМ
ТА КЛІНІЧНЕ ЗНАЧЕННЯ
ТЕСТУВАННЯ МУТАЦІЙ У ГЕНАХ
BRCA1 ТА BRCA2
У статті проаналізовано дані літератури і результати власних дослі-
джень стосовно раку яєчника (РЯ) як хвороби, що асоційована з мутація-
ми у генах-супресорах пухлинного росту BRCA1/2, і як складової сімейно-
го ракового синдрому. Наведено результати досліджень біологічної функ-
ції BRCA1/2 у нормі, а також ризику розвитку РЯ за наявності мутацій
у гермінальних клітинах. У більшості публікацій відзначено кращу вижи-
ваність хворих на РЯ з гермінальними мутаціями у генах BRCA1/2 та вищу
чутливість таких пухлин до цитостатичної терапії, що вказує на клініч-
не значення зазначених мутацій, зокрема, для персоналізованого лікування
хворих. Обговорено думку деяких дослідників, які зазначають, що для РЯ
характерний «BRCAness» синдром з певними клініко-патологічними озна-
ками. Результати власних досліджень і багатьох клінічних спостережень
свідчать, що сімейна та індивідуальна історія РЯ — важливий фактор
ризику розвитку РЯ у родині. Доведено, що на аналізі клініко-генеалогіч-
них даних родоводів та виявленні мутацій у генах BRCA1/2 ґрунтуються
принципи онкогенетичного консультування хворих на РЯ, мета якого по-
лягає у виявленні родинного накопичення пухлин, визначенні типу їх спад-
ковості та оцінки прогнозу їх рекурентного розвитку у родичів пробанда.
Такий напрям обстеження хворих на РЯ відповідає найбільш актуальним
питанням предиктивної та превентивної медицини.
О.В. Палійчук
Л.З. Поліщук
Інститут експериментальної
патології, онкології
і радіобіології
ім. Р.Є. Кавецького
НАН України, Київ
КЗ «Черкаський обласний
онкологічний диспансер» ЧОР,
Черкаси, Україна
Ключові слова: рак яєчника,
рак молочної залози, гени
BRCA1/2, мутації, спадковий
рак, сімейний раковий синдром,
сімейна історія раку.
ВЗГЛЯД НА ПРОБЛЕМУ
21ОНКОЛОГИЯ • Т. 18 • № 1 • 2016 21
ній крові, мокротинні та інших біологічних субстра-
тах. При парних порівняннях нормальної і пухлин-
ної тканин виявляється втрата гетерозиготності, яка
відображає порушення процесів репарації ДНК і по-
яву фенотипу мікросателітної нестабільності. Саме
ці процеси лежать в основі механізмів малігнізації
у гермінальних клітинах [9–11].
Усе викладене повною мірою стосується і раку
яєчника (РЯ), який привертає до себе пильну ува-
гу дослідників у зв’язку із загадковим патогенезом,
надзвичайним клінічним поліморфізмом, морфоло-
гічною/біологічною гетерогенністю, а також найви-
щими показниками смертності у структурі усіх форм
генітального раку [12–15].
РЯ відрізняється від інших пухлин органів ста-
тевої системи жінок відсутністю комплексу чіт-
ко визначених факторів ризику, хоча вже встанов-
лено роль деяких із них. До таких чинників відно-
сять, зокрема, відсутність вагітностей і пологів та
вік хворих (майже 50% РЯ виникає після 55 років).
У сім’ях зі спадковою обтяженістю РЯ виникає ра-
ніше, ніж у загальній популяції, хоча деякі автори це
спростовують [16]. Ризик розвитку РЯ підвищується
при тривалому (≥ 10 років) прийомі естрогенів і зни-
жується після їх відміни. Короткотривала терапія
естроген-прогестинами не впливає на ризик РЯ, ре-
зультат аналогічної довготривалої терапії остаточно
не визначений [17]. Ризик РЯ та/або раку молочної
залози (РМЗ) у жінок з мутаціями у генах BRCA1/2
після прийому оральних гормональних контрацеп-
тивів дорівнює популяційному [18]; у хворих з му-
таціями BRCA2 ризик зростає при палінні [19]. Ді-
єта з великою кількістю м’яса, жирів, індекс маси
тіла ≥ 30 також належать до факторів ризику РЯ, але
останній зменшується при вживанні рослинної їжі
та вітамінів E, групи В, бета-каротину [20].
Надзвичайно важливим фактором ризику розви-
тку злоякісних пухлин є нестабільність геному, гер-
мінальні мутації у генах BRCA1/2 та сімейна істо-
рія раку (family cancer hystory) [21, 22]. Гени BRCA1
та BRCA2 мають численні біологічні функції. Ген
BRCA1 (Breast Cancer 1 gеne) локалізується на дов-
гому плечі хромосоми 17 (17q21) і має 24 кодуючі
екзони. Ген BRCА2 (Breast Cancer 2 gеne) локалізу-
ється на довгому плечі хромосоми 13 (13q12.3) і має
27 кодуючих екзонів. Ці гени належать до охорон-
ців геному, їхні білки задіяні у багатьох сигнальних
шляхах, зокрема, беруть участь у репарації пошко-
джень ДНК, регуляції клітинного циклу, транскрип-
ції. Протективна функція BRCA1 полягає також у ре-
гуляції активності рецепторів естрогену, у контролі
естроген-індукованої проліферації клітин [23]. Ве-
лика кількість мутацій, що перевищує 1600 у BRCA1
та 1800 у BRCA2, призводить до порушення бага-
тогранних функцій цих генів, акумуляції в клітині
аномальних білків, що загалом лежить в основі ма-
лігнізації [24, 25].
Мутації у генах BRCA1/2 виявляють у пухлинах
різної локалізації, у тому числі й РЯ. Привертають
увагу результати комплексного клінічного та гене-
тичного обстеження 649 хворих із патологією яєч-
ника для визначення гермінальних мутацій у генах
BRCA1/2 [26]. У 134 хворих із граничними пухлина-
ми яєчника мутацій не виявлено, тоді як у 515 жінок
з інвазивним РЯ ідентифіковано 60 мутацій (39 —
у BRCA1 і 21 — у BRCA2) при загальній частоті му-
тацій 11,7% (індивідуальні коливання кількості му-
тацій від 9,2 до 14,8%). При цьому у хворих віком
до 50 років спадкові форми раку у 83% були зумов-
лені мутаціями у гені BRCA1, а у хворих старшого
віку — мутаціями у гені BRCA2.
Мутації у гермінальних клітинах призводять
до підвищення у 5–20 разів ризику розвитку як РЯ,
так і РМЗ [27]. Аналіз 1008 випадків раку показав,
що ризик РЯ різний залежно від локалізації мута-
ції (у гені BRCA1 або BRCA2) і становить відповідно
54 і 23% [28]. За наявності мутацій у зазначених ге-
нах найбільшим є ризик виникнення РМЗ (40–80%),
меншим — РЯ (11–40%), раку передміхурової зало-
зи (до 39%), раку підшлункової залози (до 7%), раку
грудної залози у чоловіків (1–10%) [29]. Cхильності
до розвитку раку сприяють мутації як високопе-
нетрантних (BRCA1, BRCA2, PTEN, TP53, CDH1,
STK11), так і низькопенетрантних генів (CHEK2,
ATM, BRIP1, PALB2) [27].
Низкою клінічних спостережень встановле-
но, що мутації у генах-супресорах мають асоціацію
з біо логічними і клінічними особливостями пух-
линних процесів у молочній залозі та яєчнику. По-
рівняльне дослідження виживаності хворих на РЯ
з гермінальними мутаціями (5382insC, 4153delA,
300 T > G) у генах BRCA1/2 та хворих без таких му-
тацій [30] показало, що у 13,6% обстежених (паці-
єнтки з мутаціями) медіана загальної виживанос-
ті була більшою, ніж у хворих без мутаційних змін;
мутація у гені BRCA1 знижувала ризик смерті. Ана-
логічні дані відносно кращої виживаності хворих
на інвазивний РЯ з гермінальними мутаціями у ге-
нах BRCA1/2 наводять й інші дослідники, при цьо-
му краща 5-річна виживаність була у хворих із му-
таціями у BRCA2 [31–33]. У хворих на серозний РЯ
з мутацією BRCA2 відзначали більшу чутливість
до цитостатичної терапії [33, 34]. Наведене вказує,
що статус генів BRCA 1/2 є надзвичайно важливим
біологічним показником, який має велике клінічне
значення, зокрема, для розробки персоніфіковано-
го лікування хворих [35, 36].
За даними популяційного дослідження мето-
дом випадок–контроль, гермінальні мутації у ге-
нах BRCA1/2 представлені точковими мутаціями та
делеціями, як виявлено у 16,6% хворих на серозний
РЯ [35]. У більшості спадкових форм РЯ спостеріга-
ють дефекти гомологічної рекомбінації, геномну не-
стабільність та гіпермутабельний фенотип, який на-
зивають «BRCAness» фенотипом [37]. На думку авто-
рів дослідження [38], уже достатньо даних щодо змін
генів BRCA1/2 у хворих на РЯ, що дозволяє говори-
ти про існування «BRCAness»-syndrome. Підставою
ОНКОЛОГИЯ • Т. 18 • № 1 • 2016
ВЗГЛЯД НА ПРОБЛЕМУ
22
для цього мoжуть бути такі факти. За наявності гер-
мінальних мутацій у генах BRCA1/2 злоякісні пухли-
ни яєчника мають певні клініко-патологічні озна-
ки, а саме: серозний тип РЯ, вищу результативність
як першої, так і наступних ліній терапії із застосу-
ванням платиновмісних хіміопрепаратів, а також,
як вказувалося вище, кращі показники виживанос-
ті хворих. Слід відзначити також зв’язок герміналь-
них мутацій зі станом гормонального статусу жінок.
Зокрема, у морфологічно незмінених тканинах мо-
лочних залоз, профілактично видалених у жінок —
носіїв гермінальних мутацій у генах BRCA1/2, ви-
значено прояви змін гормонального статусу з пере-
важним порушенням сигналінгу прогестерону [39].
Як уже зазначено, гермінальні мутації можуть
передаватися з покоління у покоління, діагностува-
тися у бабусі, матері, сестер та їхніх дітей. На вияв-
ленні таких мутацій і аналізі клініко-генеалогічних
даних ґрунтується онкогенетичне консультування
хворих, мета якого полягає у виявленні родинно-
го накопичення пухлин, визначення типу їх спад-
ковості та оцінки прогнозу рекурентного розвитку
пухлин у родичів пробанда у теперішньому та на-
ступних поколіннях [40–43]. Встановлено, що ри-
зик захворіти на РЯ зростає у родинах, де цю па-
тологію мають родичі першого чи другого ступеня
спорідненості. Якщо на рак хворіли члени роди-
ни у декількох поколіннях, ризик може сягати 50%.
Існує декілька спадкових синдромів виникнення
РЯ. Один з них називають сайт-специфічним (site-
specific ovarian cancer syndrome — SSOCS). За його
наявності у різних поколіннях родичів жіночої статі
виникає тільки РЯ. У таких ситуаціях клініко-гене-
алогічні дані та сімейну історію цієї форми онколо-
гічної патології можна вважати важливим фактором
ризику РЯ у родині. У сім’ях, в яких є носії мутацій
у генах BRCA1 та BRCA2, підвищений ризик розви-
тку не тільки РЯ, але і РМЗ. Асоціація таких пухлин
у родинах є свідченням наявності другого спадко-
вого синдрому — РМЗ/РЯ синдрому (breast/ovarian
cancer syndrome — BOCS) [44, 45].
Ще один синдром, який має найбільшу розпо-
всюдженість у онкологічних хворих, — це синдром
Лінча, характеристика якого ґрунтується на чис-
ленних результатах клініко-генеалогічних та моле-
кулярно-генетичних досліджень. Спочатку такий
синдром класифікували як ситуацію накопичення
у родинах спадкового неполіпозного колоректаль-
ного раку (hereditary nonpolyposis colorectal cancer —
HNPCC). Подальші дослідження виявили у таких
родинах пухлини різного генезу. На підставі сучас-
них клінічних та клініко-генеалогічних досліджень
синдром HNPCC розглядають як спадкові умови ви-
сокого ризику виникнення пухлин багатьох органів
людини. Особи з родин з синдромом Лінча мають
високий ризик не тільки неполіпозного колорек-
тального раку, але й раку ендометрія, шлунка, яєч-
ника, підшлункової залози, уринарного тракту, ниж-
чий ризик РМЗ та раку передміхурової залози. Через
розвиток пухлин різної локалізації та неоднакового
генезу синдром Лінча ще називають сімейним рако-
вим синдромом (family cancer syndrome ІІ). Харак-
терно, що при синдромі Лінча пухлини виникають
раніше, ніж у загальній популяції. Наприклад, ко-
лоректальний рак при синдромі Лінча розвиваєть-
ся у більш ранньому віці (45 років), ніж у загальній
популяції, частіше уражуючи праву половину ки-
шечнику [46].
Синдром Лінча, для якого характерний ауто-
сомно-домінантний тип спадковості, асоційова-
ний з гермінальними мутаціями генів репарації
ДНК (mismatch repair (MMR) genes — MLH1, MSH2,
MSH6, PMS2, EPCAM/TACSTD1), що пов’язані
з фенотипом мікросателітної нестабільності
(microsatellite instability — MSI). У носіїв з такими
змінами ДНК ризик колоректального раку протя-
гом життя коливається від 30 до 70% [47].
Наявність при синдромі Лінча мутацій у генах
репарації ДНК і генах-супресорах пухлинного рос-
ту BRCA1/2 стала підставою для вивчення їх клі-
нічного значення. Цікавим у цьому плані є дослі-
дження [48], в якому проведено зіставлення кліні-
ко-біологічних особливостей і результатів лікування
хворих на спадковий РЯ (близько 10% всіх випад-
ків цієї форми онкологічної патології). Ідентифіко-
вано два основні синдроми з домінантно-аутосом-
ною передачею: один із них зумовлений мутаціями
у BRCA1/2, другий — це синдром Лінча, зумовлений
мутаціями генів MMR. На підставі багатьох дослі-
джень, що розглянуті вище, можна виділити 3 гру-
пи родин, в яких визначається РЯ: І — з накопи-
ченням тільки РЯ (сайт-специфічний або органос-
пецифічний РЯ), ІІ — з накопиченням РЯ і органів
жіночої репродуктивної системи (РЯ, РМЗ, рак ен-
дометрія), ІІІ — РЯ та інші пухлини, які характерні
для синдрому Лінча.
Актуальність проведення скринінгу родин з агре-
гацією пухлин та молекулярно-генетичних дослі-
джень у хворих на рак та їхніх родичів підтверджу-
ється численними дослідженнями у багатьох кра-
їнах. Встановлено, що гермінальні мутації у генах
BRCA1/2 виявляють у жінок із різних популяцій [49–
52], а у родинах із сімейними варіантами раку вони
найчастіше асоціюються з РЯ, РМЗ, а також раком
інших локалізацій незалежно від статі хворих [53–
59]. Показано зв’язок гермінальних мутацій з клініч-
ним перебігом злоякісного процесу. Зокрема, остан-
ній більш агресивний у чоловіків — носіїв мутацій,
які хворіють на рак передміхурової залози [54, 55].
У жінок — носіїв мутацій зростає ризик розвитку бі-
латерального РМЗ [57]. Водночас продемонстрова-
но, що у хворих на РЯ, рак маткової труби, перито-
неальні карциноми наявність гермінальних мутацій
у генах BRCA1/2 є достовірним предиктивним фак-
тором кращої відповіді на платиновмісну хіміотера-
пію та більшої виживаності хворих [60].
Загалом, комплексний аналіз клініко-генеало-
гічних та молекулярно-генетичних досліджень свід-
ВЗГЛЯД НА ПРОБЛЕМУ
23ОНКОЛОГИЯ • Т. 18 • № 1 • 2016 23
чить про вплив генетичного компонента, зокрема
про роль гермінальних мутацій у генах-супреcорах
BRCA1/2 у схильності до виникнення спадкових ва-
ріантів РЯ. Дані літератури і дослідження, проведе-
ні в Інституті експериментальної патології, онколо-
гії і радіобіології ім. Р.Є. Кавецького НАН України,
дозволяють розглядати це захворювання як муль-
тифакторне зі значним внеском спадкового ком-
понента. Так, показано, що у 46,6% родоводів хво-
рих на РЯ виявляють злоякісні пухлини різного ге-
незу з їхньою асоціацією за типом синдрому Лінча
ІІ та первинно-множинні пухлини (5,2%). Внесок
спадкових факторів у загальну схильність до розви-
тку раку у родинах пробандів становив 66,8%. Зна-
чний внесок спадкових факторів у схильність до роз-
витку РЯ підтверджується підвищенням у родинах
хворих на РЯ сегрегаційної частоти злоякісних пух-
лин яєчника та інших органів жіночої репродуктив-
ної системи, прямою кореляцією між злоякісними
пухлинами у батьків і дітей (r = 0,705 ± 0,052), пер-
винно-множинними синхронними і метахронними
пухлинами у пробандів [61].
На основі клініко-генеалогічного та генети-
ко-математичного аналізу і розрахунку коефіцієн-
тів кореляції між близькими родичами пробанда
встановлено домінантну роль генетичних факто-
рів порівняно з чинниками середовища у виник-
ненні раку органів жіночої репродуктивної системи
і шлунково-кишкового тракту. Показано, що вне-
сок генетичної детермінанти у розвиток раку всіх
органів жіночої репродуктивної системи у жінок
Київського регіону становив 53,2 ± 5,6%, а схиль-
ність до виникнення злоякісних пухлин у родинах
була значною, про що свідчили високі коефіцієн-
ти кореляції за умови наявності раку в обох батьків
(r = 0,67 ± 0,03) [62]. Наведене переконливо свід-
чить, що ризик виникнення злоякісних пухлин у ро-
дині залежить від сімейної історії раку, при цьому
ризик підвищується за ситуації, коли на рак хворі-
ли батьки.
Надзвичайно важливою проблемою при онкоге-
нетичному консультуванні онкологічних хворих є
визначення рекурентного ризику хвороби у родичів
пробанда за клініко-генеалогічними даними та ре-
зультатами генетичних досліджень. В Україні кри-
терії оцінки ризику РЯ у родичів пробанда, а також
групи онкологічного ризику щодо РЯ ще не встанов-
лено. Однак їхня важливість безсумнівна, тому що
формування груп ризику — це дієвий підхід до про-
філактики. На підставі викладених вище результатів
молекулярно-генетичних досліджень фактором ри-
зику розвитку РЯ можна вважати гермінальні мутації
у генах BRCA1/2. Такий висновок підтверджується
даними, згідно з якими гермінальні мутації у генах
BRCA1/2 виявлено не тільки у пробандів, але й у 19%
родичів І ступеня спорідненості, які також хворіли
на РЯ/РМЗ, та у 6,5% родичів, що не мали онколо-
гічних захворювань [60]. Показано, що ризик ви-
никнення РЯ, РМЗ, раку шлунка та лімфом збіль-
шується відповідно у 9; 5; 6 та 3 рази серед родичів
у родинах з мутаціями у гені BRCA1 [26]. Як вже за-
значено вище, за наявності гермінальних мутацій
у генах BRCA1 та BRCA2 існує схильність і до розви-
тку раку підшлункової залози, ризик якого у жінок
з такими мутаціями подвоюється порівняно зі здо-
ровими особами [60].
У 2012–2015 рр. нами проведено онкогенетичне
консультування 325 хворих на рак органів жіночої
репродуктивної системи — осіб слов’янської попу-
ляції, які проживають у Черкаському регіоні [63].
Сімейний раковий синдром виявлено у 23,1% хво-
рих на рак тіла матки, у 29,1% — на РЯ, у 40,4% —
на РМЗ. У 53,6% хворих були синхронні первин-
но-множинні пухлини. Сумісно і за консультатив-
ної допомоги кандидата медичних наук З.І. Россохи
(ДУ «Референс-центр з молекулярної діагностики
МОЗ України») нами оцінено результати молекуляр-
но-генетичного дослідження геномної ДНК пери-
феричної крові у хворих на РЯ (n = 23), РМЗ (n = 21),
з первинно-множинними пухлинами (n = 46), до-
броякісною патологією органів жіночої репродук-
тивної системи (n = 65) та у практично здорових
жінок без хворих на рак родичів (контроль, n = 55).
Результати дослідження показали [64–67], що
у хворих, на відміну від групи контролю, виявлені
мутації 5382insC у гені BRCA1 і мутації 6174delT у гені
BRCA2, тоді як інша мутація 185delAG не детекто-
вана ні у пацієнтів із РЯ, ні з РМЗ. Частота хворих
на РМЗ з мутаціями була більшою (19,0%), ніж хво-
рих на РЯ (13,0%). Крім того, мутація 5382insC у гені
BRCA1 ідентифікована у 4 (6,2%) хворих із первин-
но-множинними пухлинами. Слід відзначити, що
нами діагностовано мутацію 5382insC у гені BRCA1
у 2 хворих із доброякісною патологією органів жіно-
чої репродуктивної системи та в їхніх 2 здорових до-
чок, що є доказом носійства цієї мутації у нащадків.
Враховуючи, що гермінальні мутації у генах BRCA1
та BRCA2 підвищують ризик розвитку не тільки РЯ
і РМЗ, але й раку інших локалізацій (рак маткової
труби, підшлункової залози), пацієнток — носіїв му-
тації 5382insC у гені BRCA1 включено до групи гене-
тичного ризику розвитку злоякісної патології з мо-
ніторингом стану їхнього здоров’я.
На підставі даних літератури і власних досліджень
можна сформулювати критерії, які можуть викорис-
товуватися для формування груп ризику та іденти-
фікації спадкових форм РЯ. До них віднесені: 1) на-
явність 2 і більше родичок I ступеня спорідненос-
ті (мати, дочка, сестра), уражених РЯ або РЯ/РМЗ,
або РЯ/РЕ; 2) частка уражених від загальної кількос-
ті членів сім’ї (жінок) у віці 35 років і більше стано-
вить 33–50%; 3) наявність у сім’ї осіб, які захворі-
ли на рак у віці 20–49 років; 4) наявність у сім’ї осіб
з двохстороннім ураженням яєчника або молочної
залози; 5) наявність первинно-множинних пухлин
різних анатомічних локалізацій, включаючи рак ор-
ганів репродуктивної системи. Кожен з цих критері-
їв є показанням до обов’язкового проведення кліні-
ОНКОЛОГИЯ • Т. 18 • № 1 • 2016
ВЗГЛЯД НА ПРОБЛЕМУ
24
ко-генеалогічного аналізу родини та молекулярно-
генетичного обстеження — тестування на наявність
мутацій у генах BRCA1/2 як у хворих на РЯ, так і їх-
ніх родичів. Зазначене вказує на необхідність і сво-
єчасність впровадження у клінічну практику он-
когенетичного консультування, яке в Україні ще
не знайшло широкого розповсюдження, хоча та-
кий напрям превентивної медицини з використан-
ням ряду протоколів та моделей практикується в ін-
ших країнах світу [68–70]. Згідно з цими протокола-
ми у генетичне обстеження включають усіх хворих
на РЯ/РМЗ незалежно від сімейної історії раку.
Основні етапи онкогенетичного консультуван-
ня хворих на РЯ та рак інших органів репродуктив-
ної системи жінок такі. Перш за все — це вивчен-
ня сімейної історії раку (cancer family history) та ви-
значення кількості хворих на рак різної локалізації
у декількох поколіннях родини, зіставлення діагно-
зів, визначення спадкового компонента. Тестуван-
ня на мутації BRCA1 і BRCА2 є другим необхідним
етапом для визначення генетичної складової у хво-
робі пробанда та членів його родини (жінок та чо-
ловіків), оскільки, як зазначено вище, мутації у ге-
нах BRCA1 і BRCA2 передаються з покоління у по-
коління за аутосомно-домінантним типом і можуть
передаватися від матері дітям. Такий аналіз є важ-
ливим для виявлення схильності родичів пробанда
до розвитку злоякісної патології, виникнення якої
асоційовано з такими мутаціями в яєчнику, молоч-
ній залозі та інших органах. Отримана інформація
у свою чергу слугуватиме обґрунтованою підставою
для формування груп генетичного ризику виник-
нення раку у родині, проведення профілактичних
заходів, моніторингу членів родини та діагности-
ки передракових процесів або раку на передклініч-
ній стадії. Комплекс перелічених заходів відповідає
найбільш важливим актуальним питанням предик-
тивної та превентивної медицини взагалі та онко-
логії зокрема.
Отже, формування груп генетичного ризику ви-
никнення злоякісних новоутворень в яєчнику по-
винно ґрунтуватися на вивченні сімейної та індиві-
дуальної історії раку у пацієнтки і результатах тес-
тування генетичних змін (мутації у генах BRCA1/2,
генах репарації ДНК, геномна нестабільність) у пух-
линних або соматичних клітинах членів родини.
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
1. Осинский СП, Глузман ДФ, Клифф Й. и др. Молекуляр-
ная диагностика опухолей. Киев, 2007. 246 с.
2. Имянитов ЕН, Хансон КП. Молекулярная онкология:
клинические аспекты. СПб.: Издательский дом СПбМАПО,
2007. 211 с.
3. Зуева ЕВ. Клиническое значение иммунофенотипиро-
вания серозной аденокарциномы яичников [Автореф дис....
канд мед наук: спец. 14.01.12 — онкология]. M., 2010. 23 c.
4. Чехун ВФ. Сучасний стан та перспективи фундамен-
тальних досліджень в експериментальній та клінічнй онко-
логії. Онкология 2010; 12 (3): 219–23.
5. Antoniou A, Pharoah PD, Narod S, et al. Average risks
of breast and ovarian cancer associated with BRCA1 or BRCA2
mutations detected in case series unselected for family history: A
combined analysis of 22 studies. Amer J Human Genet 2003; 72
(5): 1117–30.
6. Tai YC, Domchek S, Parmigiani G, Chen S. Breast cancer
risk among male BRCA1 and BRCA2 mutation carriers. J Natl
Cancer Inst 2007; 99 (23): 1811–4.
7. Antoniou AC, Casadei S, Heikkinen T, et al. Breast-cancer
risk in families with mutations in PALB2. New Engl J Med 2014;
371 (6): 497–506.
8. Nording CO. A new theory on cancer-inducing mechanism.
Br J Cancer 1953; 7 (1): 68–72.
9. Knudson AG. Hereditary cancer, oncogenes, and antionco-
genes. Cancer 1975; 45: 1437.
10. Abdel-Rahman WM. Genomic instability and carcinogen-
esis: an update. Curr Genomics 2008; 9 (8): 535–41.
11. Murphy MA, Wentzensen N. Frequency of mismatch re-
pair deficiency in ovarian cancer: a systematic review. Int J Can-
cer 2011; 129 (8): 1914–22.
12. Ашрафян ЛА, Киселев ВИ. Опухоли репродуктивных
органов (этиология и патогенез). М: Изд-во Димитрейд
График Групп, 2007. 216 с.
13. Воробйова ЛІ, Свінціцький BC. Проект стандартного
хірургічного протоколу у хворих на пухлини яєчника.
Здоровье женщины 2008; 3: 53–5.
14. Свінціцький ВС. Комплексне лікування хворих
на злоякісні пухлини яєчника [Дис.... доктора мед наук: спец.
14.01.07 — онкологія]. К, 2010. 320 с.
15. Hunn J, Rodriguez GC. Ovarian cancer: etiology, risk fac-
tors, and epidemiology. Clin Obstet Gynecol 2012; 55 (1): 3–23.
16. Sekine M, Yoshihara K, Tanaka K. Clinical aspects of fa-
milial ovarian cancer — current status and issues in Japan. Gan To
Kagaku Ryoho 2012; 39 (4): 506–11.
17. Lacey JV, Mink PJ, Lubin JH, et al. Menopausal hormone
replacement therapy and risk of ovarian cancer. JAMA 2002; 288
(3): 334–41.
18. Moorman PG, Havrilesky LJ, Gierisch JM, et al. Oral con-
traceptives and risk of ovarian cancer and breast cancer among high-
risk women: a systematic review and meta-analysis. J Clin Oncol
2013; 31 (33): 4188–98.
19. Friebel TM, Domchek SM, Rebbeck TR. Modifiers of can-
cer risk in BRCA1 and BRCA2 mutation carriers: systematic re-
view and meta-analysis. J Natl Cancer Inst 2014; 106 (6): dju091.
doi: 10.1093/jnci/dju091.
20. Pan SY, Ugnat AM, Mao Y, et al. A case-control study of
diet and the risk of ovarian cancer. Cancer Epidemiol Biomarkers
Prev 2004; 13 (9): 1521–7.
21. Booth M, Beral V, Smith P. Risk factors for ovarian cancer:
case-control study. Br J Cancer 1989; 60: 592–8.
22. McLaughlin JR, Risch HA, Lubinski J, et al. Reproductive
risk factors for ovarian cancer in carriers of BRCA1 or BRCA2 mu-
tations: a case-control study. Lancet oncology 2007; 8 (1): 26–34.
23. Bennett RL, Hampel HL, Mandell JB, Marks JH. Gene-
tic counselors: translating genomic science into clinical practice.
J Clin Inves 2003; 112 (9): 1274–9.
24. Petrucelli N, Daly MB, Feldman GL. Hereditary breast
and ovarian cancer due to mutations in BRCA1 and BRCA2. Gen-
et Med 2010; 12: 245–59.
25. Foulkes WD, Shuen AY. In brief: BRCA1 and BRCA2. J
Pathol 2013; 230 (4): 347–9.
26. Risch HA, McLaughlin JR, Cole DEC, et al. Prevalence
and penetrance of germline BRCA1 and BRCA2 mutations in a
population series of 649 women with ovarian cancer. AJHG 2001;
68 (3): 700–10.
27. Foulkes WD. Inherited susceptibility to common cancers.
N Engl J Med 2008; 359: 2143.
28. King M-C, Marks JH, Mandell JB. et al. Breast and ovar-
ian cancer risks due to inherited mutations in BRCA1 and BRCA2.
Science 2003; 302 (5645): 643–6.
ВЗГЛЯД НА ПРОБЛЕМУ
25ОНКОЛОГИЯ • Т. 18 • № 1 • 2016 25
29. Petrucelli N, Daly MB, Feldman GL. BRCA1 and BRCA2
hereditary breast and ovarian cancer (http://www.ncbi.nlm.nih.
gov/books/NBK1247/).
30. Synowiec A, Wcisło G, Bodnar L, et al. Clinical features
and outcomes of germline mutation BRCA1-linked versus spo-
radic ovarian cancer patients. Hered Cancer Clin Pract 2016; 14.
doi: 10.1186/s13053–015–0044-z.
31. Bolton KL, Chenevix-Trench G, Goh C, et al. Association
Between BRCA1 and BRCA2 mutations and survival in women
with invasive epithelial ovarian cancer FREE. JAMA 2012; 307
(4): 382–9.
32. Zhang S, Yuan Y, Hao D. A genomic instability score in
discriminating nonequivalent outcomes of BRCA1/2 mutations
and in predicting outcomes of ovarian cancer treated with plati-
num-based chemotherapy. PLoS One 2014; 9 (12): e113169. doi:
10.1371/journal.pone.0113169.
33. Yang D, Khan S, Sun Y, et al. Association of BRCA1 and
BRCA2 mutations with survival, chemotherapy sensitivity, and
gene mutator phenotype in patients with ovarian cancer. JAMA
2011; 12: 1557–65.
34. Girolimetti G, Perrone AM, Santini D, et al. BRCA-associ-
ated ovarian cancer: from molecular genetics to risk management.
Biomed Res Int 2014; doi: 10.1155/2014/787143.
35. Sun C, Li N, Ding D, et al. The role of BRCA status on
the prognosis of patients with epithelial ovarian cancer: a system-
atic review of the literature with a meta-analysis. PLoS One 2014;
9 (5): e95285. doi: 10.1371/journal.pone.0095285.
36. Alsop K, Fereday S, Meldrum C, et al. BRCA mutation
frequency and patterns of treatment response in BRCA mutation-
positive women with ovarian cancer: a report from the Australian
Ovarian Cancer Study Group. J Clin Oncol 2012; 30 (21): 2654–63.
37. Liu G, Yang D, Sun Y, et al. Differing clinical impact of
BRCA1 and BRCA2 mutations in serous ovarian cancer. Pharma-
cogenomics 2012; 13 (13): 1523–35.
38. Tan DS, Rothermundt C, Thomas K, et al. «BRCAness»
syndrome in ovarian cancer: a case-control study describing the
clinical features and outcome of patients with epithelial ovarian
cancer associated with BRCA1 and BRCA2 mutations. J Clin On-
col 2008; 26 (34): 5530–6.
39. Mote PA, Leary JA, Avery KA, et al. Germ-line mutations
in BRCA1 or BRCA2 in the normal breast are associated with al-
tered expression of estrogen-responsive proteins and the predom-
inance of progesterone receptor A. Genes Chromosomes Cancer
2004; 39 (3): 236–48.
40. Гарькавцева РФ, Казубская ТП, Любченко ЛН и др.
Наследственный рак: идентификация, генетическая гете-
рогенность, медико-генетическое консультирование. Вестн
РАМН 2001; 9: 27–32.
41. Любченко ЛН, Гарькавцева РФ, Брюзгин ВВ, Летя-
гин ВП. Медико-генетическое консультирование при забо-
леваниях молочной железы: возможности, проблемы, пер-
спективы. Маммология 2006; 2: 45–50.
42. Кіцера НІ, Шпарик ЯВ, Білинський БТ, Тріль ОВ.
Аналіз мутацій в генах BRCA1/2 у хворих на сімейний/спад-
ковий рак молочної залози, які проживають у Львівській
області (Україна). Онкология 2012; 11: 44–9.
43. Чехун ВФ, Полищук ЛЗ, Бучинская ЛГ. Клиническая
онкогенетика. Генетическая медицина // Под. ред.: акад АМН
Украины В.Н. Запорожана. Одесса, Одесский медуниверси-
тет, 2008: 222–62.
44. Liede A, Tonin PN, Sun CC, et al. Is hereditary site-spe-
cific ovarian cancer a distinct genetic condition? Amer J Med Ge-
netics 1998; 75 (1): 55–8.
45. Konecny M, Milly M, Zavodna K, et al. Comprehensive
genetic characterization of hereditary breast/ovarian cancer fam-
ilies from Slovakia. Breast Cancer Res Treat 2011; 126 (1): 119–30.
46. Lynch HT, Lynch PM, Lanspa SJ, et al. Review of the
Lynch syndrome: history, molecular genetics, screening, differ-
ential diagnosis, and medicolegal ramifications. Clin Genet 2009;
76 (1): 1–18.
47. Stoffel EM, Mangu PB, Gruber SB, et al. Hereditary
colorectal cancer syndromes: American Society of Clinical Oncol-
ogy Clinical Practice Guideline endorsement of the familial risk-
colorectal cancer: European Society for Medical Oncology Clini-
cal Practice Guidelines. JCO 2015; 33 (2): 209–17.
48. Floquet A, Stoeckle E, Croce S, et al. Hereditary ovarian
carcinomas: clinico-biological features and treatment. Bull Can-
cer 2014; 101 (2): 167–74.
49. Negura L, Uhrhammer N, Negura A, et al. Complete BRCA
mutation screening in breast and ovarian cancer predisposition
families from a North-Eastern Romanian population. Fam Can-
cer 2010; 9 (4): 519–23.
50. Cavanagh H, Rogers KMA. The role of BRCA1 and BRCA2
mutations in prostate, pancreatic and stomach cancers. Hered-
itary Cancer in Clinical Practice 2015; 13: doi:10.1186/s13053-
015-0038-x.
51. Neamatzadeh H, Shiryazdi SM, Kalantar SM. BRCA1 and
BRCA2 mutations in Iranian breast cancer patients: A systematic
review. J Res Med Sci 2015; 20 (3): 284–93.
52. Laraqui A, Uhrhammer N, Rhaffouli HE, et al. BRCA ge-
netic screening in Middle Eastern and North African: mutation-
al spectrum and founder BRCA1 mutation (c.798_799delTT) in
North African. Dis Markers 2015: doi: 10.1155/2015/194293.
53. Tai YC, Domchek S, Parmigiani G, Chen S. Breast cancer
risk among male BRCA1 and BRCA2 mutation carriers. J Natl
Cancer Inst 2007; 99: 1811.
54. Iqbal J, Ragone A, Lubinski J, et al. The incidence of pan-
creatic cancer in BRCA1 and BRCA2 mutation carriers. Br J Can-
cer 2012; 107: 2005–9.
55. Mitra AV, Bancroft EK, Barbachano Y, et al. Targeted pros-
tate cancer screening in men with mutations in BRCA1 and BRCA2
detects aggressive prostate cancer: preliminary analysis of the re-
sults of the IMPACT study. BJU Int 2011; 107: 28.
56. Kim DH, Crawford B, Ziegler J, Beattie MS. Prevalence
and characteristics of pancreatic cancer in families with BRCA1
and BRCA2 mutations. Fam Cancer 2009; 8: 153.
57. Beiner ME, Finch A, Rosen B, et al. The risk of endome-
trial cancer in women with BRCA1 and BRCA2 mutations. A pro-
spective study. Gynecol Oncol 2007; 104: 7.
58. van der Kolk DM, De Bock GH, Leegte BK, et al. Pen-
etrance of breast cancer, ovarian cancer and contralateral breast
cancer in BRCA1 and BRCA2 families: high cancer incidence at
older age. Breast Cancer Res Treat 2010; 124: 643.
59. Daly MB, Axilbund JE, Buys S, et al. Genetic/famil-
ial high-risk assessment: breast and ovarian. J Natl Compr Canc
Netw 2010; 8: 562.
60. Pennington KP, Walsh T, Harrell MI, et al. Germline and
somatic mutations in homologous recombination genes predict
platinum response and survival in ovarian, fallopian tube, and peri-
toneal carcinomas. Clin Cancer Res 2014; 20 (3): 764–75.
61. Новак ОЄ, Глущенко НМ. Визначення внеску спадко-
вого фактору та інших чинників у загальну схильність до ви-
никнення раку яєчника у жінок київської популяції. Про-
блеми екологічної та медичної генетики і клінічної імуноло-
гії 2002; 5 (44): 214–9.
62. Глущенко НМ, Юрченко НП, Несіна ІП, Бучин-
ська ЛГ. Клініко-генеалогічний і генетико-математичний під-
хід до оцінки схильності до виникнення раку органів жіно-
чої репродуктивної системи. Онкология 2013; 15 (2): 104–7.
63. Палійчук ОВ, Поліщук ЛЗ, Воробйова ЛІ, Парамо-
нов ВВ. Скринінг родин із спадково обумовленими форма-
ми раку та значення клініко-генеалогічного консультування
в онкології. Інформаційнийлист. Київ, 2013. 8 с.
64. Палійчук ОВ, Поліщук ЛЗ, Горовенко НГ та ін. Роль
генетичних факторів у схильності до розвитку первинно-
множинних пухлин органів жіночої репродуктивної систе-
ми. Клин онкол 2013; 2 (10): 83–9.
ОНКОЛОГИЯ • Т. 18 • № 1 • 2016
ВЗГЛЯД НА ПРОБЛЕМУ
26
65. Палийчук ОВ, Россоха ЗИ, Полищук ЛЗ, Чехун ВФ.
Мутации в генах BRCA1 и BRCA2 у больных раком орга-
нов женской репродуктивной системы. Евразийский он-
кологический журнал. Специальный выпуск. Приложение.
Материалы конф. онкогинекологов Украины (13.11.2015 р.,
м. Чернігів) 2015: 26–30.
66. Палійчук ОВ, Россоха ЗІ. Значення мутації 5382insCу
гені BRCA1 у розвитку спадкових і первинно-множинних
пухлин. Галицький лікарський вісник 2015; 22 (4), ч. 2: 91–3.
67. Палійчук ОВ, Россоха ЗІ, Галкін ФМ, Поліщук ЛЗ.
Оцінка асоціації клініко-патологічних особливостей пухлин-
ного процесу з результатами клініко-генеалогічного обсте-
ження хворих на рак яєчника та грудної залози — носіїв му-
тацій 5382insC у гені BRCA1. Клин онкол 2015; 4 (20): 23–8.
68. Mavaddat N, Peock S, Frost D, et al. Cancer risks for
BRCA1 and BRCA2 mutation carriers: results from prospective
analysis of EMBRACE. J Natl Cancer Inst 2013; 105 (11): 812–22.
69. Daly MB, Pilarski R, Axilbund JE, et al. Genetic/familial
high-risk assessment: breast and ovarian. NCCN. Clinical Practice
Guidelines in Oncology (NCCN Guidelines, version 1. 2014),
National Comprehensive Cancer Network. Accessed march 7.
2014 (http: //www. nccn. rg/professional/physician_gls/pdf/
genetics_screening.pdf).
70. Li K, Hüsing A, Fortner RT, et al. An epidemiologic risk
prediction model for ovarian cancer in Europe: the EPIC study.
Br J Cancer 2015; 112 (7): 1257–65.
OVARIAN CANCER: FAMILY CANCER
SYNDROME AND CLINICAL SIGNIFICANCE
OF TESTING OF THE MUTATIONS
IN BRCA1AND BRCA2 GENES
O.V. Palіychuk, L.Z. Polishchuk
Summary. The literature data and personal data are
presented considering ovarian cancer (OC) as a dis-
ease, associated with mutations in the genes-suppres-
sors of tumor growth BRCA1/2, and also as an inte-
gral part of family cancer syndrome. Biological func-
tion of BRCA1/2 genes in normal conditions, and also
the data on increase of the risk of OC development in
case of mutations in germinal cells are presented. In the
majority of publications better survival of patients with
germinal mutations in BRCA1/2 genes and higher re-
sponse to cytostatic therapy is registered that indicates
on clinical significance of these mutations, in particu-
lar, for personalized patients treatment. The opinion of
some authors about OC as «BRCAness» syndrome with
definite clinical-pathological signs is discussed. The re-
sults of clinical observations indicate that family and
indivi dual history of OC is an important factor of OC
risk in the family. It is substantiated that the principles
of oncogenetic counseling of OC patients are based on
the analysis of clinical-genealogical data and detection
of mutations in BRCA1/2 genes, that is addressed to de-
termination of family aggregation of tumors, identifica-
tion of its hereditary type and assessment of the progno-
sis of recurrent tumors in proband’s relatives. Such ap-
proach to examination of patients with OC conform to the
most actual issues of predictive and preventive medicine.
Key Words: ovarian cancer, breast cancer, genes
BRCA1/2, mutations, hereditary cancer, family
cancer syndrome, family cancer history.
Адреса для листування:
Палійчук О.В.
18009, Черкаси, вул. Менделєєва, 7
КЗ «Черкаський обласний
онкологічний диспансер» ЧОР,
обласний онкогінекологічний центр
E-mail: oncology@2upost.com
Одержано: 29.02.2016
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-145122 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 1562-1774 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T17:23:13Z |
| publishDate | 2016 |
| publisher | Інститут експериментальної патології, онкології і радіобіології ім. Р.Є. Кавецького НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Палійчук, О.В. Поліщук, Л.З. 2019-01-16T11:33:09Z 2019-01-16T11:33:09Z 2016 Рак яєчника: сімейний раковий синдром та клінічне значення тестування мутацій у генах BRCA1 та BRCA2 / О.В. Палійчук, Л.З. Поліщук // Онкологія. — 2016. — Т. 18, № 1. — С. 20-26. — Бібліогр.: 70 назв. — укр. 1562-1774 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/145122 У статті проаналізовано дані літератури і результати власних досліджень стосовно раку яєчника (РЯ) як хвороби, що асоційована з мутаціями у генах-супресорах пухлинного росту BRCA1/2, і як складової сімейного ракового синдрому. Наведено результати досліджень біологічної функції BRCA1/2 у нормі, а також ризику розвитку РЯ за наявності мутацій
 у гермінальних клітинах. У більшості публікацій відзначено кращу виживаність хворих на РЯ згермінальними мутаціями у генах BRCA1/2 та вищу
 чутливість таких пухлин до цитостатичної терапії, що вказує на клінічне значення зазначених мутацій, зокрема, для персоналізованого лікування
 хворих. Обговорено думку деяких дослідників, які зазначають, що для РЯ
 характерний «BRCAness» синдром з певними клініко-патологічними ознаками. Результати власних досліджень і багатьох клінічних спостережень
 свідчать, що сімейна та індивідуальна історія РЯ — важливий фактор
 ризику розвитку РЯ у родині. Доведено, що на аналізі клініко-генеалогічних даних родоводів та виявленні мутацій у генах BRCA1/2 ґрунтуються
 принципи онкогенетичного консультування хворих на РЯ, мета якого полягає у виявленні родинного накопичення пухлин, визначенні типу їх спадковості та оцінки прогнозу їх рекурентного розвитку у родичів пробанда.
 Такий напрям обстеження хворих на РЯ відповідає найбільш актуальним
 питанням предиктивної та превентивної медицини. The literature data and personal data are
 presented considering ovarian cancer (OC) as a disease, associated with mutations in the genes-suppressors of tumor growth BRCA1/2, and also as an integral part of family cancer syndrome. Biological function of BRCA1/2 genes in normal conditions, and also
 the data on increase of the risk of OC development in
 case of mutations in germinal cells are presented. In the
 majority of publications better survival of patients with
 germinal mutations in BRCA1/2 genes and higher response to cytostatic therapy is registered that indicates
 on clinical significance of these mutations, in particular, for personalized patients treatment. The opinion of
 some authors about OC as «BRCAness» syndrome with
 definite clinical-pathological signs is discussed. The results of clinical observations indicate that family and
 individual history of OC is an important factor of OC
 risk in the family. It is substantiated that the principles
 of oncogenetic counseling of OC patients are based on
 the analysis of clinical-genealogical data and detection
 of mutations in BRCA1/2 genes, that is addressed to determination of family aggregation of tumors, identification of its hereditary type and assessment of the prognosis of recurrent tumors in proband’s relatives. Such approach to examination of patients with OC conform to the
 most actual issues of predictive and preventive medicine. uk Інститут експериментальної патології, онкології і радіобіології ім. Р.Є. Кавецького НАН України Онкологія Взгляд на проблему Рак яєчника: сімейний раковий синдром та клінічне значення тестування мутацій у генах BRCA1 та BRCA2 Ovarian cancer: family cancer syndrome and clinical significance of testing of the mutations in BRCA1 and BRCA2 genes Article published earlier |
| spellingShingle | Рак яєчника: сімейний раковий синдром та клінічне значення тестування мутацій у генах BRCA1 та BRCA2 Палійчук, О.В. Поліщук, Л.З. Взгляд на проблему |
| title | Рак яєчника: сімейний раковий синдром та клінічне значення тестування мутацій у генах BRCA1 та BRCA2 |
| title_alt | Ovarian cancer: family cancer syndrome and clinical significance of testing of the mutations in BRCA1 and BRCA2 genes |
| title_full | Рак яєчника: сімейний раковий синдром та клінічне значення тестування мутацій у генах BRCA1 та BRCA2 |
| title_fullStr | Рак яєчника: сімейний раковий синдром та клінічне значення тестування мутацій у генах BRCA1 та BRCA2 |
| title_full_unstemmed | Рак яєчника: сімейний раковий синдром та клінічне значення тестування мутацій у генах BRCA1 та BRCA2 |
| title_short | Рак яєчника: сімейний раковий синдром та клінічне значення тестування мутацій у генах BRCA1 та BRCA2 |
| title_sort | рак яєчника: сімейний раковий синдром та клінічне значення тестування мутацій у генах brca1 та brca2 |
| topic | Взгляд на проблему |
| topic_facet | Взгляд на проблему |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/145122 |
| work_keys_str_mv | AT palíičukov rakâêčnikasímeiniirakoviisindromtaklíníčneznačennâtestuvannâmutacíiugenahbrca1tabrca2 AT políŝuklz rakâêčnikasímeiniirakoviisindromtaklíníčneznačennâtestuvannâmutacíiugenahbrca1tabrca2 AT palíičukov ovariancancerfamilycancersyndromeandclinicalsignificanceoftestingofthemutationsinbrca1andbrca2genes AT políŝuklz ovariancancerfamilycancersyndromeandclinicalsignificanceoftestingofthemutationsinbrca1andbrca2genes |