Волюметрія при розширених резекціях печінки
Обґрунтування і мета: об’єм залишкової культі печінки є критичним чинником у гепатобіліарній хірургії, оскільки він репрезентує потенційний ризик розвитку гострої печінкової недостатності в післяопераційний період. Доцільність виконання волюметрії перед трансплантацією печінки доведено, однак досі н...
Gespeichert in:
| Veröffentlicht in: | Онкологія |
|---|---|
| Datum: | 2016 |
| Hauptverfasser: | , , , , |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Інститут експериментальної патології, онкології і радіобіології ім. Р.Є. Кавецького НАН України
2016
|
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/145219 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Волюметрія при розширених резекціях печінки / О.О. Колеснік, А.А. Бурлака, О.В. Ганіч, М.І. Палій, Т.С. Головко // Онкологія. — 2016. — Т. 18, № 2. — С. 137-141. — Бібліогр.: 27 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-145219 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
Колеснік, О.О. Бурлака, А.А. Ганіч, О.В. Палій, М.І. Головко, Т.С. 2019-01-19T12:44:17Z 2019-01-19T12:44:17Z 2016 Волюметрія при розширених резекціях печінки / О.О. Колеснік, А.А. Бурлака, О.В. Ганіч, М.І. Палій, Т.С. Головко // Онкологія. — 2016. — Т. 18, № 2. — С. 137-141. — Бібліогр.: 27 назв. — укр. 1562-1774 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/145219 Обґрунтування і мета: об’єм залишкової культі печінки є критичним чинником у гепатобіліарній хірургії, оскільки він репрезентує потенційний ризик розвитку гострої печінкової недостатності в післяопераційний період. Доцільність виконання волюметрії перед трансплантацією печінки доведено, однак досі немає чіткого алгоритму щодо її виконання на етапах планування резекцій печінки. Метою роботи було проаналізувати результати власного досвіду і дані сучасної фахової літератури для прецизійного визначення оптимального підходу до виконання волюметрії при резекціях печінки. Об’єкт і методи: проведено ретроспективну волюметрію у 15 пацієнтів, яким виконані розширені чи «великі» резекції печінки з приводу її первинних злоякісних новоутворень (n = 3) або метастатичного ураження при колоректальному раку (n = 12). Розрахунки проводили на основі зображень магнітно-резонансної томографії (n = 6) чи спіральної комп’ютерної томографії (n=9), використовуючи програмне забезпечення Extended Brilliance Workstation, Philips, Eindhoven, Netherlands; Onis 2.5 та Varian Eclipse. Проведено статистичний аналіз одержаних даних. Результати: медіана загального об’єму печінки становила 1784,1 ± 72,0; 1763,3 ± 94,0 та 1799,9 ± 81,0 см³ при застосуванні Philips Workstation, Onis 2.5 та Varian Eclipse відповідно (р = 0,54). Медіана об’єму залишкової культі печінки дорівнювала 375,4 ± 115,0; 368,7 ± 111,0 та 397,9 ± 110,0 см³ відповідно для вищеназваних програм (р = 0,73). Тривалість виконання волюметрії становила відповідно 42 ± 12; 51 ± 8 та 29 ± 5 хв (p = 0,83). Висновки: аналіз отриманих результатів і даних літератури свідчить про достовірну подібність результатів, одержаних ручним і напівавтоматичним методами виконання волюметрії печінки. Волюметрія печінки та її окремих анатомічних структур при плануванні розширених резекцій є необхідним етапом в доопераційному обстеженні прирозрахунку мінімально допустимого об’єму залишкової тканини органа. Introduction: future liver remnant is a critical factor in hepatobiliary surgery, because it represents a potential risk of acute liver failure in postoperative period. The reasonability of routine volumetry prior to liver transplantation is unquestionable. However, there is a lack of clear recommendations for this procedure in the cohort of patients with planned liver resection. The aim was to analyze the results of own experience and current literature data precision for determining the optimal approach to the volumery before major liver resection. Object and methods: the survey included 15 cases whom volumetry performed retrospectively by radiologists with ≥ 7 years of experience in abdominal computed tomography (CT)/magnetic resonance imaging (MRI). All patients were those who underwent «major» liver resections due to liver malignancies or its metastatic injuries during the period March, 2014 –December, 2015 in the clinic of National Cancer Institute. Calculation of the liver and its sections/segments volume has been done using operational CT stations and specialized software (Extended Brilliance Workstation, Philips, Eindhoven, the Netherlands; Onis 2.5 and Varian Eclipse) from the facilities of Institute. Results: the median of total liver volume was 1784.1 ± 72.0; 1763.3 ± 94.0 and 1799.9 ± 81.0 cm³ when Philips Workstation, Onis 2.5 and Varian Eclipse used, respectively (р = 0.54). Future liver remnant median was 375.4 ± 115.0; 368.7 ± 111.0 and 397.9 ± 110.0 cm³ with mentioned above programs, respectively (р = 0.73). The manual volumetry was the most time-consuming both with Philips Workstation (42 ± 12 min), and in Onis 2.5 (51 ± 8 min), whereas the semi-automatic method (Varian Eclipse) subjectively allowed to save radiologist’s time and it comprised 29 ± 5 min. Conclusions: analysis of obtained results and literature data demonstrate high importance of the carried out studies and indicate reliable correlation between manual and semi-automatic methods of volumetric measurements of liver and its separate segments/sections. It was demonstrated that volumetry of liver and its separate anatomic structures on the stage of «major» resections planning is a necessary point in preoperative examination of the calculation of minimally permissible tissue volume in these patients uk Інститут експериментальної патології, онкології і радіобіології ім. Р.Є. Кавецького НАН України Онкологія Оригинальные исследования Волюметрія при розширених резекціях печінки Volumetry in major liver resection Article published earlier |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| title |
Волюметрія при розширених резекціях печінки |
| spellingShingle |
Волюметрія при розширених резекціях печінки Колеснік, О.О. Бурлака, А.А. Ганіч, О.В. Палій, М.І. Головко, Т.С. Оригинальные исследования |
| title_short |
Волюметрія при розширених резекціях печінки |
| title_full |
Волюметрія при розширених резекціях печінки |
| title_fullStr |
Волюметрія при розширених резекціях печінки |
| title_full_unstemmed |
Волюметрія при розширених резекціях печінки |
| title_sort |
волюметрія при розширених резекціях печінки |
| author |
Колеснік, О.О. Бурлака, А.А. Ганіч, О.В. Палій, М.І. Головко, Т.С. |
| author_facet |
Колеснік, О.О. Бурлака, А.А. Ганіч, О.В. Палій, М.І. Головко, Т.С. |
| topic |
Оригинальные исследования |
| topic_facet |
Оригинальные исследования |
| publishDate |
2016 |
| language |
Ukrainian |
| container_title |
Онкологія |
| publisher |
Інститут експериментальної патології, онкології і радіобіології ім. Р.Є. Кавецького НАН України |
| format |
Article |
| title_alt |
Volumetry in major liver resection |
| description |
Обґрунтування і мета: об’єм залишкової культі печінки є критичним чинником у гепатобіліарній хірургії, оскільки він репрезентує потенційний ризик розвитку гострої печінкової недостатності в післяопераційний період. Доцільність виконання волюметрії перед трансплантацією печінки доведено, однак досі немає чіткого алгоритму щодо її виконання на етапах
планування резекцій печінки. Метою роботи було проаналізувати результати власного досвіду і дані сучасної фахової літератури для прецизійного
визначення оптимального підходу до виконання волюметрії при резекціях
печінки. Об’єкт і методи: проведено ретроспективну волюметрію у 15 пацієнтів, яким виконані розширені чи «великі» резекції печінки з приводу її первинних злоякісних новоутворень (n = 3) або метастатичного ураження при колоректальному раку (n = 12). Розрахунки проводили на основі зображень магнітно-резонансної томографії (n = 6) чи спіральної комп’ютерної томографії
(n=9), використовуючи програмне забезпечення Extended Brilliance Workstation,
Philips, Eindhoven, Netherlands; Onis 2.5 та Varian Eclipse. Проведено статистичний аналіз одержаних даних. Результати: медіана загального об’єму печінки становила 1784,1 ± 72,0; 1763,3 ± 94,0 та 1799,9 ± 81,0 см³ при застосуванні Philips Workstation, Onis 2.5 та Varian Eclipse відповідно (р = 0,54). Медіана об’єму залишкової культі печінки дорівнювала 375,4 ± 115,0; 368,7 ± 111,0
та 397,9 ± 110,0 см³
відповідно для вищеназваних програм (р = 0,73). Тривалість виконання волюметрії становила відповідно 42 ± 12; 51 ± 8 та 29 ± 5 хв
(p = 0,83). Висновки: аналіз отриманих результатів і даних літератури свідчить про достовірну подібність результатів, одержаних ручним і напівавтоматичним методами виконання волюметрії печінки. Волюметрія печінки та
її окремих анатомічних структур при плануванні розширених резекцій є необхідним етапом в доопераційному обстеженні прирозрахунку мінімально допустимого об’єму залишкової тканини органа.
Introduction: future liver remnant is a critical factor in hepatobiliary surgery, because it represents
a potential risk of acute liver failure in postoperative period. The reasonability of routine volumetry prior to liver transplantation is unquestionable. However, there is
a lack of clear recommendations for this procedure in the
cohort of patients with planned liver resection. The aim
was to analyze the results of own experience and current literature data precision for determining the optimal approach to the volumery before major liver resection. Object and methods: the survey included 15 cases
whom volumetry performed retrospectively by radiologists with ≥ 7 years of experience in abdominal computed
tomography (CT)/magnetic resonance imaging (MRI).
All patients were those who underwent «major» liver resections due to liver malignancies or its metastatic injuries during the period March, 2014 –December, 2015
in the clinic of National Cancer Institute. Calculation
of the liver and its sections/segments volume has been
done using operational CT stations and specialized software (Extended Brilliance Workstation, Philips, Eindhoven, the Netherlands; Onis 2.5 and Varian Eclipse)
from the facilities of Institute. Results: the median of total liver volume was 1784.1 ± 72.0; 1763.3 ± 94.0 and
1799.9 ± 81.0 cm³
when Philips Workstation, Onis 2.5
and Varian Eclipse used, respectively (р = 0.54). Future liver remnant median was 375.4 ± 115.0; 368.7 ±
111.0 and 397.9 ± 110.0 cm³
with mentioned above programs, respectively (р = 0.73). The manual volumetry
was the most time-consuming both with Philips Workstation (42 ± 12 min), and in Onis 2.5 (51 ± 8 min),
whereas the semi-automatic method (Varian Eclipse)
subjectively allowed to save radiologist’s time and it comprised 29 ± 5 min. Conclusions: analysis of obtained results and literature data demonstrate high importance
of the carried out studies and indicate reliable correlation between manual and semi-automatic methods of
volumetric measurements of liver and its separate segments/sections. It was demonstrated that volumetry of
liver and its separate anatomic structures on the stage of
«major» resections planning is a necessary point in preoperative examination of the calculation of minimally
permissible tissue volume in these patients
|
| issn |
1562-1774 |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/145219 |
| citation_txt |
Волюметрія при розширених резекціях печінки / О.О. Колеснік, А.А. Бурлака, О.В. Ганіч, М.І. Палій, Т.С. Головко // Онкологія. — 2016. — Т. 18, № 2. — С. 137-141. — Бібліогр.: 27 назв. — укр. |
| work_keys_str_mv |
AT kolesníkoo volûmetríâprirozširenihrezekcíâhpečínki AT burlakaaa volûmetríâprirozširenihrezekcíâhpečínki AT ganíčov volûmetríâprirozširenihrezekcíâhpečínki AT palíimí volûmetríâprirozširenihrezekcíâhpečínki AT golovkots volûmetríâprirozširenihrezekcíâhpečínki AT kolesníkoo volumetryinmajorliverresection AT burlakaaa volumetryinmajorliverresection AT ganíčov volumetryinmajorliverresection AT palíimí volumetryinmajorliverresection AT golovkots volumetryinmajorliverresection |
| first_indexed |
2025-11-26T14:34:40Z |
| last_indexed |
2025-11-26T14:34:40Z |
| _version_ |
1850624579910762496 |
| fulltext |
ОРИГИНАЛЬНЫЕ ИССЛЕДОВАНИЯ
137ОНКОЛОГИЯ • Т. 18 • № 2 • 2016 137
ВСТУП
У більшості спеціалізованих хірургічних центрів
розширені резекції чи «великі» (видалення > 3 сегмен-
тів) гемігепатектомії стали рутинною практикою [1]. Ві-
домо, що об’єм майбутньої культі печінки (КП) є неза-
лежним фактором ризику розвитку гострої печінкової
недостатності (ГПН) в після операційний період та асо-
ціюється з рівнем після операційних ускладнень і три-
валістю стаціонарного відновлення хворого.
Відповідно до висновків консенсусу Міжнародної
дослідницької групи з хірургії печінки (International
Study Group of Liver Surgery — ISGLS) [2], ГПН піс-
ля резекції печінки являє собою втрату останньою
здатності до виконання енергетичної, синтетич-
ної, екскреторної та детоксикаційної функцій і су-
проводжується зростанням концентрації загально-
го білірубіну в сироватці крові на ≥ 5-ту добу піс-
ляопераційного періоду. Частота виникнення ГПН
перебуває в межах 1,2–32,0%, залежить від критері-
їв селекції хворих та обсягу оперативного втручан-
ня [3]. Смертність таких пацієнтів у післяоперацій-
ний період становить 0–5%, при цьому ГПН зали-
шається її основною причиною [4].
Фактори, що впливають на перебіг ГПН, можна
розділити на 3 групи: клініко-демографічні характе-
ристики пацієнта (вік, діабет, ожиріння); стан па-
ренхіми печінки (цироз, холестаз, стеатоз, токсич-
ні ефекти хіміотерапії); хірургічно-залежні чинни-
ки (кровотеча, окисно-індуковані пошкодження
в результаті ішемії-реперфузії, сепсис, недостатній
об’єм КП) [5]. Відомо, що після резекції печінки від-
бувається зменшення кількості функціонуючої па-
ренхіми, а в популяції гепатоцитів, які залишилися,
одночасно активуються процеси регенерації, апоп-
тозу та некрозу. У післяопераційний період лікарі
повинні ставити перед собою завдання мінімізува-
ти ризики розвитку некрозу та окисно-індуковано-
го апоптозу клітин паренхіми печінки, одночасно
зберігши адекватну синтетичну функцію органа [6].
Принципи волюметрії. У 2008 р. K. Kitajima та
спів автори [7] опублікували дані про можливість
виконання волюметрії печінки за показниками зви-
чайного ультразвукового дослідження (УЗД); авто-
рам вдалося досягти хороших кореляційних зв’язків
із фактичним об’ємом паренхіми печінки після ре-
зекції. Незважаючи на поширеність УЗД, описана
методика не отримала широкого визнання. Засто-
сування більш сучасних методик (магнітно-резо-
нансна томографія — МРТ, спіральна комп’ютерна
томографія — СКТ) при плануванні розширених
резекцій, трансплантації печінки та «великих» гепа-
ВОЛЮМЕТРІЯ ПРИ РОЗШИРЕНИХ
РЕЗЕКЦІЯХ ПЕЧІНКИ
Обґрунтування і мета: об’єм залишкової культі печінки є критичним чин-
ником у гепатобіліарній хірургії, оскільки він репрезентує потенційний ри-
зик розвитку гострої печінкової недостатності в післяопераційний пері-
од. Доцільність виконання волюметрії перед трансплантацією печінки до-
ведено, однак досі немає чіткого алгоритму щодо її виконання на етапах
планування резекцій печінки. Метою роботи було проаналізувати резуль-
тати власного досвіду і дані сучасної фахової літератури для прецизійного
визначення оптимального підходу до виконання волюметрії при резекціях
печінки. Об’єкт і методи: проведено ретроспективну волюметрію у 15 паці-
єнтів, яким виконані розширені чи «великі» резекції печінки з приводу її первин-
них злоякісних новоутворень (n = 3) або метастатичного ураження при ко-
лоректальному раку (n = 12). Розрахунки проводили на основі зображень маг-
нітно-резонансної томографії (n = 6) чи спіральної комп’ютерної томографії
(n = 9), використовуючи програмне забезпечення Extended Brilliance Workstation,
Philips, Eindhoven, Netherlands; Onis 2.5 та Varian Eclipse. Проведено статис-
тичний аналіз одержаних даних. Результати: медіана загального об’єму печін-
ки становила 1784,1 ± 72,0; 1763,3 ± 94,0 та 1799,9 ± 81,0 см3 при застосу-
ванні Philips Workstation, Onis 2.5 та Varian Eclipse відповідно (р = 0,54). Меді-
ана об’єму залишкової культі печінки дорівнювала 375,4 ± 115,0; 368,7 ± 111,0
та 397,9 ± 110,0 см3 відповідно для вищеназваних програм (р = 0,73). Трива-
лість виконання волюметрії становила відповідно 42 ± 12; 51 ± 8 та 29 ± 5 хв
(p = 0,83). Висновки: аналіз отриманих результатів і даних літератури свід-
чить про достовірну подібність результатів, одержаних ручним і напівавто-
матичним методами виконання волюметрії печінки. Волюметрія печінки та
її окремих анатомічних структур при плануванні розширених резекцій є необ-
хідним етапом в доопераційному обстеженні при розрахунку мінімально допус-
тимого об’єму залишкової тканини органа.
О.О. Колеснік
А.А. Бурлака
О.В. Ганіч
М.І. Палій
Т.С. Головко
Національний інститут раку
МОЗ України, Київ, Україна
Ключові слова: волюметрія,
«великі» резекції печінки, гостра
печінкова недостатність.
ОНКОЛОГИЯ • Т. 18 • № 2 • 2016
ОРИГИНАЛЬНЫЕ ИССЛЕДОВАНИЯ
138
тектомій продемонструвало їх високу точність і спе-
цифічність як при розрахунках об’єму трансплан-
тата, так і при прецизійній квантифікації об’єму
всього органа до планування резекцій [8]. Зокре-
ма, СКТ-волюметрія дозволяє визначати співвідно-
шення показників майбутнього об’єму залишкової
культі печінки (ОЗКП) до загального об’єму печін-
ки (ЗОП); такий підхід відіграє ключову роль у мо-
ніторингу ознак гіпертрофії та визначенні термінів
виконання 2-го етапу резекції печінки при двоетап-
них та in situ-split резекціях цього органа [9].
Виявлене із застосуванням волюметрії змен-
шення об’єму печінки більше ніж на 50% достовір-
но підтверджує ефективність дренування жовчного
дерева після встановлення ендоскопічного стенту
в позапечінкові жовчні шляхи [10]. Запропонова-
но застосовувати СКТ-волюметрію з метою оцінки
ефективності проведеної хіміотерапії у хворих із по-
ширеним метастатичним процесом у печінці: про-
гресування хвороби характеризується збільшенням
медіани об’єму печінки порівняно зі стабілізацією та
регресією [11]. Автори публікації [12] інформують,
що 3D-моделі печінки, отримані в результаті рекон-
струкції даних МРТ, допомагають хірургам одержа-
ти достовірнішу інформацію про анатомію печінки,
що у свою чергу робить оперативні втручання більш
прогнозованими та безпечними.
Застосування регресійного аналізу отриманих
результатів продемонструвало тісний кореляційний
зв’язок між даними СКТ-волюметрії та водотоннаж-
ним методом (r = 0,985). В експерименті виявлено,
що об’єм печінки за результатами СКТ-волюметрії
на 13% перевищує такий за даними водотоннажно-
го методу замірів органа (p < 0,0001); автори вва-
жають, що логічним поясненням цієї різниці може
бути реперфузія крові в органі [13].
У зв’язку з цим запропоновано застосовувати
адаптаційні коефіцієнти, які дозволять адаптува-
ти волюметрію та зроблять розрахунки на її осно-
ві більш реалістичними [14]. Зокрема, обґрунто-
вано формулу для проведення скринінгу донорів
при підборі печінкового трансплантата та оцінки
адекватності розмірів останнього, яка включає діа-
метр портальних вен за даними сонографії та СКТ-
волюметрію печінки [15]. Розроблено алгоритм,
метою якого є розрахунок стандартного об’єму пе-
чінки у дітей, яким планується трансплантація пе-
чінки: «стандартний об’єм печінки = 689,9 × S (пло-
ща) поверхні тіла — 24,7» [16]. Інша група авторів
запропонувала використовувати рівняння: «інтра-
операційна маса = 0,844 × об’єм печінки за дани-
ми СКТ-волюметрії + 5,271», що може бути корис-
ним у прогнозуванні майбутньої маси трансплантата
(r = 0,885) [17]. Повідомлено, що застосування по-
казників ЗОП, обчислених на основі формули з ура-
хуванням площі поверхні тіла («ЗОП = −794,41 +
1267,28 × S поверхні тіла»), дозволяє виявити близь-
ко 11% хворих, у яких при СКТ-волюметрії помил-
ково занижена оцінка ризиків ГПН у післяоперацій-
ний період [18]. Водночас при застосуванні формули
розрахунку ОЗКП за показниками стандартизованої
СКТ-волюметрії та площі поверхні чи індексу маси
тіла хворого продемонстровано сильну кореляційну
залежність (r = 0,98) [19]. У роботі [20] показано, що
розрахунок майбутньої культі на основі даних СКТ
до резекції за допомогою формули «об’єм печінки =
706 × S поверхні тіла + 2,4» може забезпечити адек-
ватну оцінку. Зокрема, такий підхід може бути ко-
рисним і у розрахунках після емболізації портальної
вени. Аналіз алгоритмів визначення ЗОП, запропо-
нованих різними авторами, показав сильний коре-
ляційний зв’язок між безпосереднім і розрахованим
об’ємами печінки, що демонструє ефективність 3D
СКТ-волюметрії [21]. Використання запропонова-
ної H. Kayashima та співавторами [22] на основі ре-
троспективного аналізу даних 167 донорів формули,
в якій враховується вік донора, дає медіану похиб-
ки 9,6%, що майже вдвічі менше, ніж при стандарт-
них розрахунках.
Мета роботи — проаналізувати результати влас-
ного досвіду і дані сучасної фахової літератури для
прецизійного визначення оптимального підходу до
виконання волюметрії при резекціях печінки.
ОБ’ЄКТ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
У 15 клінічних випадках ретроспективно викона-
на СКТ- або МРТ-волюметрія радіологами, які мають
досвід роботи ≥ 7 років із даними СКТ/МРТ черев-
ної порожнини. Досліджували пацієнтів, які за пері-
од з березня 2014 р. по грудень 2015 р. в умовах кліні-
ки Національного інституту раку перенесли розшире-
ні чи «великі» резекції печінки з приводу злоякісних
новоутворень печінки та її метастатичного ураження
та дали інформовану згоду на участь у дослідженні.
Розрахунок об’єму печінки та її секцій/сегмен-
тів виконували в умовах центру із використанням
робочих СКТ-станцій і спеціалізованого програм-
ного забезпечення (Extended Brilliance Workstation,
Philips, Eindhoven, Netherlands; Onis 2.5 (http://www.
onis-viewer.com/ProductInfo.aspx?id=19) та Varian
Eclipse). Критеріями включення в дослідження були:
анатомічність резекцій печінки, виконання СКТ
і МРТ в одному центрі із застосуванням однаково-
го протоколу сканування.
Статистичний аналіз даних проводили за паке-
том STATISTICA 8.0 (StatSoft, USA, 2009). Нормаль-
ність розподілу змінних перевіряли, використовую-
чи тест Шапіро — Вілка; для порівняння незалежних
вибірок із ненормальним розподілом використову-
вали тест Манна — Уїтні. За критичний рівень зна-
чущості при перевірці статистичних гіпотез прий-
мали p = 0,05.
РЕЗУЛЬТАТИ ТА ЇХ ОБГОВОРЕННЯ
Більшість досліджуваних хворих були оперова-
ні з приводу метастатичної хвороби при колорек-
тальному раку (КРР) — 12 (80,0%). Більша частина
(46,7%) з них мала синхронні метастази, метахрон-
ОРИГИНАЛЬНЫЕ ИССЛЕДОВАНИЯ
139ОНКОЛОГИЯ • Т. 18 • № 2 • 2016 139
ність метастатичного ураження печінки зареєстро-
вана у 33,3%. З приводу гепатоцелюлярної та холан-
гіоцелюлярної карциноми оперовані 2 (13,3%) та
1 (6,7%) пацієнт відповідно. Серед проаналізованих
хворих жінок було більше, ніж чоловіків у 2 рази, ме-
діана віку становила 55,5 ± 0,8 року. У більшості ви-
падків розрахунки волюметрії проводили на основі
СКТ-зображень — 9 (60,0%) (табл. 1).
Таблиця 1
Характеристика хворих
Показники n %
Вік, років 55,5 ± 0,8
Статевий розподіл (чоловіки/жінки) 5/10 33,3/66,7
СКТ/МРТ 9/6 60,0/40,0
Захворювання
гепатоцелюлярна карцинома 2 13,3
холангіоцелюлярна карцинома 1 6,7
Синхронні метастази КРР 7 46,7
Метахронні метастази КРР 5 33,3
Усього 15 100,0
Як зазначено вище, СКТ- і МРТ-зображення пе-
чінки проаналізовано за допомогою трьох видів спе-
ціалізованих програм (софтів): Extended Brilliance
Workstation, Philips, Eindhoven, Netherlands; Onis 2.5
та Varian Eclipse. Визначали як повний об’єм печін-
ки, так і розмір майбутньої культі на предмет вста-
новлення мінімально допустимого об’єму тканини,
який забезпечить потреби організму. На момент ви-
конання волюметрії лікар-рентгенолог не мав досту-
пу до інформації щодо обсягу оперативного втру-
чання та стану хворого в ранній післяопераційний
період.
Аналіз отриманих даних продемонстрував лише
незначні (статистично не суттєві) розбіжності ре-
зультатів залежно від застосованого програмного
забезпечення (табл. 2). Так, медіана ЗОП станови-
ла 1784,1 ± 72,0; 1763,3 ± 94,0 та 1799,9 ± 81,0 см3
при використанні Philips Workstation, Onis 2.5
та Varian Eclipse відповідно (р = 0,54); а медіа-
на ОЗКП — 375,4 ± 115,0; 368,7 ± 111,0 та 397,9 ±
110,0 см3 відповідно (р = 0,73). Не зареєстровано до-
стовірної відмінності і за тривалістю виконання роз-
рахунків ЗОП та ОЗКП (р = 0,83). Водночас хочемо
відмітити, що ручна волюметрія була більш трива-
лою як на Philips Workstation, так і на Onis 2.5, тоді
як напівавтоматичний метод Varian Eclipse дозво-
лив економити час рентгенолога.
Таблиця 2
Значення ЗОП та ОЗКП за використання різних спеціалізованих
програм проведення волюметрії
Змінні Philips
Workstation Onis 2.5 Varian
Eclipse р
ЗОП, см3 1784,1 ± 72,0 1763,3 ± 94,0 1799,9 ± 81,0 0,54
ОЗКП (сегмен-
ти II, III — ліва ла-
теральна сек-
ція), см3
375,4 ± 115,0 368,7 ± 111,0 397,9 ± 110,0 0,73
Тривалість вико-
нання волюме-
трії, хв
42 ± 12 51 ± 8 29 ± 5 0,83
За даними проведеного аналізу виявлено, що іс-
нує тенденція до збільшення значення ЗОП при ви-
конанні волюметрії за допомогою програмного за-
безпечення Varian Eclipse, тоді як розрахунки за до-
помогою програм Onis та Philips дають дещо нижчі
значення (рис. 1). Останнє можна пояснити прин-
ципами, закладеними в роботу програм; зокрема,
при роботі з Onis 2.5 лікар-рентгенолог визначає
контури печінки вручну, виходячи зі свого досвіду
та знання анатомії, що дозволяє виконувати більш
точний аналіз. Напівавтоматичне програмне забез-
печення (Varian Eclipse) може мати похибку при роз-
рахунках у зв’язку з нечітким контуром печінки та
багатьма іншими факторами.
Philips Onis Varian Eclipse
Ãðóïè
1450
1500
1550
1600
1650
1700
1750
1800
1850
1900
1950
Î
á'
ºì
, c
ì
3
Ìåä³àíà
25–75%
 ìåæàõ ä³àïàçîíó
Âèêèäè
Åêñòðåìàëüí³
Рис. 1. Графічне зображення (2D Box Plots) медіани та
стандартної похибки ЗОП (сегменти II, III) залежно від
методу обробки МРТ- і СКТ-сканів (Extended Brilliance
Workstation, Philips; Onis 2.5 та Varian Eclipse)
Подібна тенденція була зареєстрована і при ана-
лізі отриманих розрахунків ОЗКП (рис. 2).
Philips Onis Varian Eclipse
Ãðóïè
150
200
250
300
350
400
450
500
550
600
Ìåä³àíà
25-75%
 ìåæàõ ä³àïàçîíó
Î
á'
ºì
, c
ì
3
Рис. 2. Графічне зображення (2D Box Plots) медіани та
стандартної похибки ОЗКП залежно від методу оброб-
ки МРТ- і СКТ-сканів (Extended Brilliance Workstation,
Philips; Onis 2.5 та Varian Eclipse)
За останні декілька років розроблено та впрова-
джено багато методик розрахунку ЗОП на основі зо-
бражень МРТ/СКТ. Першим був запропонований
метод ручної волюметрії. Хоча через тривалість ви-
конання методика не знайшла широкого застосу-
вання, проте і досі залишається актуальною. У не-
далекому минулому були винайдені автоматичний
і напівавтоматичний способи сегментації, напри-
клад із використанням гістограмного аналізу клас-
ОНКОЛОГИЯ • Т. 18 • № 2 • 2016
ОРИГИНАЛЬНЫЕ ИССЛЕДОВАНИЯ
140
терів. Розроблено автоматичну схему розрахунку
ЗОП за даними зображень СКТ і створено спеці-
алізоване програмне забезпечення для автоматич-
ної волюметрії печінки, що на сьогодні вважаєть-
ся стандартом [23]. Автоматичний метод виконан-
ня волюметрії печінки на основі аналізу даних СКТ,
який продемонстрував хорошу кореляцію із показ-
никами in vivo (r = 0,792), запропоновано і за резуль-
татами дослідження у хворих, які були в очікуванні
трансплантації [24].
За даними різних досліджень, показники при ав-
томатичній, інтерактивній і ручній волюметріях
у одного пацієнта були рівнозначними (коефіцієнти
кореляції між методиками r = 0,94 та r = 0,96); авто-
матизована волюметрія потребувала < 1 хв на паці-
єнта, ручна — 40 хв, інтерактивна — близько 30 хв,
що збігається з нашими даними.
Наявність сильного кореляційного зв’язку між
висотою та об’ємом печінки (r = 0,767, p < 0,001)
дозволила авторам публікації [25] довести, що вимі-
ри висоти печінки можуть допомогти швидко роз-
рахувати об’єм органа, тим самим зменшивши за-
трати часу на ручну сегментацію даних СКТ. Впро-
ваджено загальні принципи виконання сегментації
СКТ-/МРТ-зображень із використанням анізотроп-
ного дифузійного фільтра для зниження рівня шу-
мів зображення; специфічної шкали градієнта маг-
нітуди фільтра з метою підвищення чіткості країв
печінки; алгоритму швидкого виявлення контурів
органа та низки інших адаптаційних прийомів [26].
Описаний підхід до виконання комп’ютерної волю-
метрії печінки став золотим стандартом, його показ-
ники відмінно корелюють із даними ручного методу
(внутрішньогрупові коефіцієнти r = 0,94 та r = 0,98
відповідно), затрати рентгенолога в часі мінімальні.
Останнім часом набирає широкого розповсю-
дження використання при волюметрії печінки неза-
лежного софту для аналізу цифрових зображень СКТ
або МРТ на персональному комп’ютері. Проведе-
но порівняння ефективності програм ImageJ (http://
rsb.info.nih.gov/ij/download.html) та OsiriX (http://
www.osirix-viewer.com) при ретроспективній СКТ-
волюметрії у хворих, яким були виконані «великі»
резекції печінки [27]. У результаті проведених дослі-
джень виявлені значні кореляційні зв’язки між без-
посереднім вивченням об’єму частини печінки, яку
видаляли, in vivo та об’ємом, обчисленим за допомо-
гою ImageJ та OsiriX на персональному комп’ютері
(r = 0,89 та r = 0,83 відповідно).
ВИСНОВКИ
1. Аналіз отриманих результатів і даних літерату-
ри демонструє актуальність проведених досліджень
та свідчить про достовірну подібність результатів,
одержаних ручним і напівавтоматичним методами
виконання волюметрії печінки та її окремих сег-
ментів/секцій.
2. Волюметрія печінки та її окремих анатомічних
структур при плануванні розширених резекцій є не-
обхідним етапом у доопераційному обстеженні па-
цієнта при розрахунку мінімально допустимого за-
лишкового об’єму тканини.
3. Проведений аналіз рентгенологічних зобра-
жень продемонстрував, що ручна волюметрія з ви-
користанням незалежного софту дозволяє ефектив-
но прогнозувати майбутній ОЗКП.
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
1. Kingham TP, Correa-Gallego C, D’Angelica MI, et al. He-
patic parenchymal preservation surgery: decreasing morbidity and
mortality rates in 4,152 resections for malignancy. J Am Coll Surg
2015; 220 (4): 471–9.
2. Rahbari NN, Garden OJ, Padbury R, et al. Posthepatecto-
my liver failure: a definition and grading by the International Study
Group of Liver Surgery (ISGLS). Surgery 2011; 149 (5): 713–24.
3. Kawano Y, Sasaki A, Kai S, et al. Short- and long-term out-
comes after hepatic resection for hepatocellular carcinoma with
concomitant esophageal varices in patients with cirrhosis. Ann
Surg Oncol 2008; 15: 1670–6.
4. Burlaka АА, Kolesnik ОО. Principles of acute liver failure
detection and its management in early post-operative period (re-
view of literature). Oncology 2016; 18 (1): 1–5.
5. D’Onofrio M, DeRobertis R, Demozzi E, et al. Liver volu-
metry: Is imaging reliable? Personal experience and review of the
literature. World J Radiol 2014; 6 (4): 62–71.
6. Michalopoulos GK, DeFrances MC. Liver regeneration. Sci-
ence 1997; 276: 60–6.
7. Kitajima K, Taboury J, Boleslawski E, et al. Sonographic
preoperative assessment of liver volume before major liver resec-
tion. Gastroenterol Clin Biol 2008; 32: 382–9.
8. Aoyama M, Nakayama Y, Awai K, et al. A simple method
for accurate liver volume estimation by use of curve-fitting: a pilot
study. Radiol Phys Technol 2013; 6: 180–6.
9. Zappa M, Dondero F, Sibert A, et al. Liver regeneration at
day 7 after right hepatectomy: global and segmental volumetric
analysis by using CT. Radiology 2009; 252: 426–32.
10. Vienne A, Hobeika E, Gouya H, et al. Prediction of drainage
effectiveness during endoscopic stenting of malignant hilar stric-
tures: the role of liver volume assessment. Gastrointest Endosc
2010; 72: 728–35.
11. Kalkmann J, Forsting M, Stattaus J. Liver volume varia-
tions as a parameter to assess therapy response in advanced meta-
static liver disease. Onkologie 2011; 34: 30–4.
12. Numminen K, Sipilä O, Mäkisalo H. Preoperative hepa tic
3D models: virtual liver resection using three-dimensional ima-
ging technique. Eur J Radiol 2005; 56: 179–84.
13. Mokry T, Bellemann N, Muller D, et al. Accuracy of esti-
mation of graft size for living-related liver transplantation: first re-
sults of a semi-automated interactive software for CT-volumetry.
PLoS One 2014; 9 (10): e110201.
14. Karlo C, Reiner CS, Stolzmann P, et al. CT- and MRI-
based volumetry of resected liver specimen: comparison to intra-
operative volume and weight measurements and calculation of con-
version factors. Eur J Radiol 2010; 75: 107–11.
15. Tongyoo A, Pomfret EA, Pomposelli JJ. Accurate estima-
tion of living donor right hemi-liver volume from portal vein di-
ameter measurement and standard liver volume calculation. Am J
Transplant 2012; 12: 1229–39.
16. Saeki I, Tokunaga S, Matsuura T, et al. A formula for de-
termining the standard liver volume in children: a special refe-
rence for neonates and infants. Pediatr Transplant 2012; 16: 244–9.
17. Lee J, Kim KW, Kim SY, et al. Feasibility of semiautoma-
ted MR volumetry using gadoxetic acid-enhanced MRI at hepa-
tobiliary phase for living liver donors. Magn Reson Med 2014; 72
(3): 640–5.
18. Ribero D, Amisano M, Bertuzzo F, et al. Measured versus
estimated total liver volume to preoperatively assess the adequa-
ОРИГИНАЛЬНЫЕ ИССЛЕДОВАНИЯ
141ОНКОЛОГИЯ • Т. 18 • № 2 • 2016 141
cy of the future liver remnant: which method should we use? Ann
Surg 2013; 258: 801–6.
19. Chun YS, Ribero D, Abdalla EK, et al. Comparison of two
methods of future liver remnant volume measurement. J Gastro-
intest Surg 2008; 12: 123–8.
20. Vauthey JN, Chaoui A, Do KA, et al. Standardized measure-
ment of the future liver remnant prior to extended liver resection:
methodology and clinical associations. Surgery 2000; 127: 512–9.
21. Muller SA, Blauer K, Kremer M, et al. Exact CT-based li-
ver volume calculation including nonmetabolic liver tissue in three-
dimensional liver reconstruction. J Surg Res 2014; 160: 236–43.
22. Kayashima H, Taketomi A, Yonemura Y, et al. Accuracy of
an age-adjusted formula in assessing the graft volume in living do-
nor liver transplantation. Liver Transpl 2008; 14: 1366–71.
23. Suzuki K, Epstein ML, Kohlbrenner R, et al. Quantita-
tive radiology: automated CT liver Volumetry compared with
interactive volumetry and manual volumetry. Am J Roentgenol
2011; 197: 706–712.
24. Nakayama Y, Li Q, Katsuragawa S, et al. Automated he-
patic volumetry for living related liver transplantation at multisec-
tion CT. Radiology 2006; 240: 743–8.
25. Soyer P, Sirol M, Dohan A, et al. Hepatic height on coronal
computed tomography images predicts total liver volume in Euro-
pean adults without liver disease. Dig Dis Sci 2012; 57: 1692–97.
26. Suzuki K, Huynh HT, Liu Y. et al. Computerized segmen-
tation of liver in hepatic CT and MRI by means of level-set geo-
desic active contouring. Conf Proc IEEE Eng Med Biol Soc 2013;
vol. 2013, 2984–7.
27. Dello SA, Stoot JH, van Stiphout RS, et al. Prospec-
tive volumetric assessment of the liver on a personal computer by
nonradiologists prior to partial hepatectomy. World J Surg 2011;
35: 386–92.
VOLUMETRY IN MAJOR LIVER RESECTION
O.O. Kolesnik, A.A. Burlaka, A.V. Hanich,
M.I. Paly, T.S. Golovko
Summary. Introduction: future liver remnant is a criti-
cal factor in hepatobiliary surgery, because it represents
a potential risk of acute liver failure in postoperative pe-
riod. The reasonability of routine volumetry prior to li-
ver transplantation is unquestionable. However, there is
a lack of clear recommendations for this procedure in the
cohort of patients with planned liver resection. The aim
was to analyze the results of own experience and cur-
rent literature data precision for determining the opti-
mal approach to the volumery before major liver resec-
tion. Object and methods: the survey included 15 cases
whom volumetry performed retrospectively by radiolo-
gists with ≥ 7 years of experience in abdominal computed
tomography (CT)/magnetic resonance imaging (MRI).
All patients were those who underwent «major» liver re-
sections due to liver malignancies or its metasta tic inju-
ries during the period March, 2014 –December, 2015
in the clinic of National Cancer Institute. Calculation
of the liver and its sections/segments volume has been
done using operational CT stations and specia lized soft-
ware (Extended Brilliance Workstation, Phi lips, Eind-
hoven, the Netherlands; Onis 2.5 and Varian Eclipse)
from the facilities of Institute. Results: the median of to-
tal liver volume was 1784.1 ± 72.0; 1763.3 ± 94.0 and
1799.9 ± 81.0 cm3 when Philips Workstation, Onis 2.5
and Varian Eclipse used, respectively (р = 0.54). Fu-
ture liver remnant median was 375.4 ± 115.0; 368.7 ±
111.0 and 397.9 ± 110.0 cm3 with mentioned above pro-
grams, respectively (р = 0.73). The manual volumetry
was the most time-consuming both with Philips Work-
station (42 ± 12 min), and in Onis 2.5 (51 ± 8 min),
whereas the semi-automatic method (Vari an Eclipse)
subjectively allowed to save radiologist’s time and it com-
prised 29 ± 5 min. Conclusions: analysis of obtained re-
sults and literature data de monstrate high importance
of the carried out studies and indicate reliable correla-
tion between manual and semi-automatic methods of
vo lumetric measurements of liver and its separate seg-
ments/sections. It was demonstrated that volu metry of
liver and its separate anatomic structures on the stage of
«major» resections planning is a necessary point in pre-
operative examination of the calculation of minimally
permissible tissue volu me in these patients.
Key Words: volumetry, «major» liver resections,
acute liver failure.
Адреса для листування:
Бурлака А.А.
03022, Київ, вул. Ломоносова, 33/43
Національний інститут раку
E-mail: nir.burlaka@gmail.com
Одержано: 25.04.2016
|