Про деякі питання впровадження наукових розробок з проблем сталого розвитку
Апріорі будь-яке наукове дослідження повинно мати практичний результат. А як оцінити використання результатів фундаментальних досліджень, якщо до них або не дійшла черга, або вони випереджають час? На матеріалах державного фінансового аудиту ефективності використання коштів держбюджету на фундамента...
Saved in:
| Date: | 2009 |
|---|---|
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Інститут проблем природокористування та екології НАН України
2009
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/14529 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Про деякі питання впровадження наукових розробок з проблем сталого розвитку / О.А. Романовський // Екологія і природокористування. — 2009. — Вип. 12. — С. 54-64. — Бібліогр.: 9 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859481393908678656 |
|---|---|
| author | Романовський, О.А. |
| author_facet | Романовський, О.А. |
| citation_txt | Про деякі питання впровадження наукових розробок з проблем сталого розвитку / О.А. Романовський // Екологія і природокористування. — 2009. — Вип. 12. — С. 54-64. — Бібліогр.: 9 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| description | Апріорі будь-яке наукове дослідження повинно мати практичний результат. А як оцінити використання результатів фундаментальних досліджень, якщо до них або не дійшла черга, або вони випереджають час? На матеріалах державного фінансового аудиту ефективності використання коштів держбюджету на фундаментальні дослідження з проблем сталого
розвитку зроблена спроба знайти вихід.
Априори любое научное исследование должно иметь практический результат. А как
оценить использование результатов фундаментальных исследований, если до них или не
дошла очередь, или они опережают время? На материалах государственного финансового
аудита эффективности использования денежных средств госбюджета на фундаментальные
исследования по проблемам устойчивого развития сделана попытка найти выход.
A priori any scientific research should have a practical result. But what is an effective way
to estimate practical results of fundamental research, if there wasn't a passibility to reach
them, or they go ahead of time? The attempt to find the answer is done using materials of state
financial audit of fundamental researches state budget efficiency and use of money by scientists.
|
| first_indexed | 2025-11-24T12:49:43Z |
| format | Article |
| fulltext |
ЕКОЛОГІЯ І ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ, 2009, Випуск 12
54
УДК 168.521
О.А.Романовський
ПРО ДЕЯКІ ПИТАННЯ ВПРОВАДЖЕННЯ
НАУКОВИХ РОЗРОБОК З ПРОБЛЕМ
СТАЛОГО РОЗВИТКУ
Інститут проблем природокористування та екології НАН України,
Дніпропетровськ
Апріорі будь-яке наукове дослідження повинно мати практичний результат. А як оціни-
ти використання результатів фундаментальних досліджень, якщо до них або не дійшла чер-
га, або вони випереджають час? На матеріалах державного фінансового аудиту ефективнос-
ті використання коштів держбюджету на фундаментальні дослідження з проблем сталого
розвитку зроблена спроба знайти вихід.
Априори любое научное исследование должно иметь практический результат. А как
оценить использование результатов фундаментальных исследований, если до них или не
дошла очередь, или они опережают время? На материалах государственного финансового
аудита эффективности использования денежных средств госбюджета на фундаментальные
исследования по проблемам устойчивого развития сделана попытка найти выход.
Нещодавно представники контрольно-
ревізійного управління в Дніпропетровській
області України проводили в інституті оцін-
ку ефективності використання коштів дер-
жавного бюджету на фундаментальні дослі-
дження, прикладні наукові та науково-
технічні розробки, виконання робіт за дер-
жавними цільовими програмами і держав-
ним замовленням з метою визначення про-
блем у їх використанні, розроблення пропо-
зицій щодо якісних змін в управлінні бю-
джетними коштами.
Слід зазначити, що, мабуть, вперше так
ґрунтовно і всеохоплююче була підготовле-
на програма цієї оцінки. Вона, зокрема, пе-
редбачала аналіз нормативно-правової бази,
ефективність систем базового і програмно-
цільового фінансування, стан формування та
виконання державних цільових, наукових та
науково-технічних програм, ефективність
системи формування тематик та планів про-
ведення наукових досліджень, науково-
дослідних та дослідно-конструкторських
робіт, ефективність системи планування ви-
датків на виконання наукових робіт.
Аналізувались також умови та стан вико-
нання договорів на створення наукової та
науково-технічної продукції, впровадження
їх результатів, ефективність системи конт-
ролю за цими процесами, стан матеріально-
технічної бази та кадрового потенціалу нау-
ково-дослідних установ, можливості змен-
© Романовський О.А., 2009
шення витрат замовників та науково-
дослідних установ, залучення додаткових
джерел фінансування наукової та науково-
технічної діяльності.
Як бачимо, поза увагою не залишилось
будь-якого питання стосовно результатив-
ності планування та проведення фундамен-
тальних і прикладних досліджень у науко-
вих установах. До того ж, всі вищенаведені
напрями детально пророблені всередині (на-
лічують до 20 конкретних запитань, на які
необхідно дати вичерпні відповіді).
Слід також підкреслити, що співробітни-
ки КРУ разом з науковцями інституту нама-
галися не тільки виявляти відхилення або
порушення вимог чинних документів дер-
жавних органів, але й ретельно розібратися і
знайти найбільш результативні шляхи за-
безпечення раціонального використання
коштів держбюджету на наукові досліджен-
ня різного спрямування.
У підсумку, висновки вони робили самі,
не зважаючи на доводи інституту. Але факт
обопільної заінтересованості у виробленні
найкращої позиції є дуже приємним.
Погоджуючись в цілому з результатами і
висновками аудиту, інститут вважав все ж
не точним ствердження про відсутність у
нього фактів впровадження результатів фун-
даментальних досліджень у господарську
діяльність. Якщо формально до цього стави-
тись – то дійсно, немає актів на впрова-
дження, відсутні розрахунки економічної
ефективності, мало запатентовано винахо-
дів, не продано ліцензій і таке інше. Але ж
ЕКОЛОГІЯ І ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ, 2009, Випуск 12
55
такий підхід правомірний до прикладних
розробок і то не за наших часів. Тепер замо-
вник, як приватна особа, залишає за собою
виключне право розпоряджатися результа-
тами досліджень. Стосовно впровадження
результатів фундаментальних досліджень,
на наш погляд, такого механізму поки що не
існує. Наприклад, чи можна фундаментальну
тему «Наукове обґрунтування основних
принципів керованої трансформації госпо-
дарського комплексу техногенно наванта-
жених регіонів для забезпечення поетапного
досягнення показників сталого розвитку»,
або «Вивчення просторово-часового спів-
відношення можливих змін природної та
техногенної складових показників стану на-
вколишнього середовища» (замовник – НАН
України) запропонувати будь-якому
суб’єкту господарювання для впровадження.
А саме такі теми пов’язані з основними
науковими напрямами діяльності інституту,
затвердженими Президією НАН України:
• розробка та обґрунтування методології
вибору стратегії сталого розвитку техноген-
но навантажених регіонів України;
• розробка наукових основ регіональної
системи екологічного моніторингу;
• оцінка та прогноз екологічних наслід-
ків застосування технологій та схем розмі-
щення гірничопромислового виробництва.
В цих напрямах інститутом зроблено чи-
мало. Мабуть, не випадково на протязі коро-
ткого періоду існування (17 років) інститут
чотири рази звітував про свою наукову дія-
льність на засіданнях Президії НАН України
і отримував схвальні відгуки.
Ще за довго до Всесвітнього саміту зі
сталого розвитку у Ріо-де-Жанейро вчені
інституту, за дорученням НАН України, ро-
зпочали дослідження з цієї проблематики.
Відтоді інститут, керуючись своїми нау-
ковими надбаннями, викладав їх у моногра-
фіях, розробляв на їх основі проекти важли-
вих документів державного значення, ство-
рював і впроваджував унікальні технології
ресурсозберігаючого і природоохоронного
значення, демонстрував свої розробки на
республіканських виставках, отримував
Державні премії в галузі науки і техніки,
визнавався органами влади як провідна нау-
кова установа з окремих напрямів дослі-
джень, вирішував практичні завдання госп-
договірної тематики і таке інше.
Безумовно, в технічних завданнях на фу-
ндаментальні дослідження такі пункти не
передбачалися. Однак, якщо б не було цих
досліджень, то звідкіля можна отримати
практичні результати.
Ще за три роки до створення інституту, у
Відділенні проблем природокористування та
регіональної економіки Інституту технічної
механіки НАН України, на базі якого Прези-
дія НАН України у листопаді 1991 року за-
снувала Інститут проблем природокористу-
вання та екології, розпочалися дослідження
з фундаментальних проблем раціонального
природокористування, екомоніторингу, ста-
лого розвитку територій, подолання екологі-
чних наслідків діяльності гірничопромисло-
вого комплексу Придніпров’я. Першими те-
мами таких досліджень були: «Розробка ме-
тодології вибору стратегії раціонального
використання природних ресурсів і сталого
еколого-економічного розвитку регіонів з
високим техногенним навантаженням» (за-
вдання НАН України), «Комплексна оцінка
екологічної ситуації у Дніпропетровській
області, прогноз її зміни і поетапна реаліза-
ція моніторингу і оздоровлення навколиш-
нього середовища» (замовлення обласної
ради).
Вже у 1993 році інститут розробив і ви-
пробував у першому наближенні модель
сталого еколого-економічного розвитку та-
кого регіону, її основні блоки та функціона-
льні співвідношення між ними, структурував
еколого-економічні показники і нормативи
оцінки стану староосвоєного промислово
розвинутого регіону, запропонував концеп-
цію вироблення рішень господарської діяль-
ності і раціонального природокористування.
Результати цих досліджень знайшли ві-
дображення у першій монографії такого
плану «Методические подходы к выбору
стратегии устойчивого развития террито-
рии» [1]. У ній же наведені приклади розра-
хунків можливих сценаріїв еколого-
економічного і соціального розвитку Дніп-
ропетровської області. В їх числі базовий – в
максимально можливій мірі відповідаючий
реальним масштабам і співвідношенням цих
показників на той час для області; три сце-
нарії, в яких послідовно змінювалась пріо-
ритетність головної складової – економічної,
екологічної, соціальної; і останній сценарій
– збалансований, в якому розподіл коштів
між зазначеними сферами був найбільш
ЕКОЛОГІЯ І ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ, 2009, Випуск 12
56
привабливий. Подані аналогічні дані стосо-
вно результативності роботи за цими сцена-
ріями.
Таким чином монографія, як науковий
твір, одночасно стала практичним посібни-
ком для всіх, хто займається проблемами
планування і гармонійного розвитку терито-
рій. Свого часу вона була направлена у го-
ловні бібліотеки країни, до органів влади,
заінтересованим організаціям. З приводу
можливостей розробки викладених в неї
сценаріїв розвитку територій інститут звер-
тався до глав облдержадміністрацій. Лише в
Дніпропетровській області розробки інсти-
туту знайшли визнання.
В подальшому, за результатами науково-
дослідної теми НАН України «Розробка на-
укових основ раціонального природокорис-
тування при реалізації сталого еколого-
економічного розвитку території» інститу-
том була видана монографія «Методичні
підходи до вибору та обґрунтування критері-
їв і показників сталого розвитку різних
ландшафтних регіонів України» [2]. В ній
йдеться про створення необхідної методич-
ної бази для виконання розрахунків за порі-
вняльною оцінкою якості життя і навколиш-
нього середовища і на цій основі - обґрунту-
вання концептуальних положень методології
вибору стратегії сталого розвитку різних
ландшафтних регіонів країни. Методичні
підходи можуть бути застосовані як при до-
слідженні тривалих соціоекономічних про-
цесів, так і конкретних питань життєдіяль-
ності. Запропонована структура соціоеколо-
гічних показників, що характеризують різні
аспекти соціального розвитку території та
стану її навколишнього середовища. Розро-
блена методологія розрахунку інтегральних
показників (індексів) соціального розвитку
населення і якості навколишнього середо-
вища, які адекватно відображають ступінь
поступу суспільства у напрямі сталого роз-
витку. Наведена процедура розробки шкали
для первинних соціоекологічних показників,
а також отримання вагомих множників зна-
чущості для них на основі використання ме-
тодики попарного порівняння. Інтерпретація
розрахункових значень інтегральних показ-
ників розвитку території здійснювалась на
прикладі Дніпропетровської області.
Уніфікована вимірювальна шкала для
оцінки показників системи та прийняття
управлінських рішень має вигляд:
Ознаки прийняття управлінських рішень
Стан
Діапазон
оцінки
Терміновість
прийняття
рішень
Радикальність
змін
Види управлінських
рішень
Еталонний
1,0 – 0,8
Обмежень
в часі прийняття
рішень не існує
Природні малі
зміни
Інформаційний періо-
дичний контроль си-
туації
Сприятливий
0,8 – 0,6
Час прийняття
рішень контро-
люється
Помірні зміни Нормуючі рішення
Задовільний
0,6 – 0,4
Обмеження в
часі прийняття
рішень значні
Значні зміни Тактичні регулюючі
рішення
Загрозливий
0,4 – 0,2
Критичне обме-
ження в часі
прийняття рі-
шень
Суттєві зміни Планові зміни такти-
ки та стратегічні ре-
гулюючі рішення
Критичний
0,2 – 0,0
Невідкладні дії
з мобілізацією
усіх ресурсів
Принципові
(тотальні) зміни
Планова зміна страте-
гії
Ця шкала без змін увійшла до проекту
Концепції сталого розвитку України, який
опублікований у Віснику НАН України
(№ 2, 2007 р.), що свідчить про її працездат-
ність. За результатами проведених дослі-
джень і власної оригінальної методики ін-
ститутом виконана оцінка екологічної ситу-
ації та ступеню ураженості території Дніп-
ЕКОЛОГІЯ І ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ, 2009, Випуск 12
57
ропетровської області. На цій основі розроб-
лені екологічні карти області і обласного
центру, які не мають аналогів за своїми ін-
формативними показниками. Карти викори-
стовувались в практичній діяльності орга-
нами місцевої влади, держуправлінням з
охорони навколишнього природного середо-
вища, навчальними закладами тощо. Пока-
зово, що їх зображення великих розмірів
розташовані на фронтонах будівель Держу-
правління Мінприроди України і Будинку
природи обласної організації Українського
товариства охорони природи.
І в цьому науковому виданні інституту,
крім теоретичних розкладів, поданий бага-
тий практичний матеріал для планування і
здійснення заходів щодо переходу до стало-
го розвитку будь-якої території. Згідно з По-
рядком доставлення обов’язкових примірни-
ків документів, це видання також посила-
лось до найвищих органів влади, головних
бібліотек країни, іншим користувачам, у
яких є можливість використовувати закла-
дені в ньому знання, впроваджувати їх хоча
б в управлінські рішення.
Подальші видання інституту з цієї тема-
тики розширювали і поглиблювали накопи-
чені знання, конкретизували найбільш при-
йнятні підходи до вирішення практичних
завдань створення умов переходу територій
на засади сталого розвитку. В їх числі «Ме-
тодичні вказівки з розробки регіональних
стратегій сталого розвитку» [3], в якій з єди-
них методичних підходів дані рекомендації
щодо розробки екологічних, економічних і
соціальних складових сталого розвитку регі-
онів з урахуванням їх природно-
ландшафтних особливостей. Причому авто-
ри виходили із необхідності інтеграції гори-
зонтальних та вертикальних підходів до
планування розвитку території, що передба-
чає, крім іншого, гармонійне та практичне
поєднання інтересів місцевих, регіональних
та центральних органів влади на конкретній
території.
Навіть перелік основних розділів видання
свідчить про практичну значимість поданих
в ній наукових результатів. На початку розг-
лядаються питання оцінки природно-
ресурсного потенціалу регіону та ступеню
його використання, якості стану навколиш-
нього середовища та його компонентів, роз-
робка екологічних карт і районування тери-
торій за її техногенним навантаженням та
безпекою життєдіяльності населення. Зок-
рема, тут вперше наведена розроблена в ін-
ституті методика оцінки ефективності аль-
тернативного варіанту освоєння природних
ресурсів (рисунок 1).
Показник ефективності освоєння природ-
ного ресурсу визначається як відношення
його валової цінності до показника інтегра-
льної екологічної ресурсоємності. Він є кри-
терієм вибору оптимальної технологічної
альтернативи. Цей варіант технологічного
освоєння природного ресурсу є найменш
шкідливим для навколишнього середовища
регіону і може бути рекомендований для
практичного впровадження.
Вперше приділена увага визначенню ре-
зервів нарощування техногенної діяльності
на території з урахуванням природної захи-
щеності компонентів навколишнього сере-
довища. Подана загальна схема стану при-
родного середовища під антропогенною ді-
єю (рисунок 2).
Детально пророблений розділ з еколого-
соціо-економічної оцінки господарського
комплексу території і його збалансованості з
природно-ресурсним потенціалом території;
подані рекомендації стосовно напрямів рес-
труктуризації господарського комплексу.
У подальшому чітко обґрунтовується ви-
бір регіональних пріоритетів сталого розви-
тку з урахуванням можливостей природно-
ресурсного потенціалу території, прогноз
змін техногенного навантаження на навко-
лишнє природне середовище в процесі стру-
ктурної перебудови господарського компле-
ксу регіону. Окремий розділ присвячений
створенню умов для застосування нових ор-
ганізаційно-економічних механізмів управ-
ління природокористуванням та охороною
навколишнього середовища.
Розглядаються питання розробки програм
та заходів розв’язання проблем у соціальній
сфері; регіональних програм екологічного
виховання, освіти, розвитку високих техно-
логій; розробки та впровадження системи
регіонального комплексного екологічного
моніторингу навколишнього природного
середовища; соціально-економічного моні-
торингу території.
Більш практичного посібника з регіона-
льної стратегії сталого розвитку на той час
годі було й шукати. Але за відсутністю дер-
жавної політики у цьому плані розробки ін-
ституту знову залишились не запитаними.
ЕКОЛОГІЯ І ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ, 2009, Випуск 12
58
Незважаючи на таке, інститут не залишав
можливості щиро ділитися отриманими ре-
зультатами з фундаментальних досліджень
для їх практичного втілення. Прикладом
може слугувати монументальна монографія
«Стратегія і тактика сталого розвитку» [4],
яка підсумовує і узагальнює всі попередні
дослідження з головного напряму фундаме-
нтальних розробок інституту. Тут також ви-
значені основні механізми забезпечення пе-
реходу регіонів до сталого розвитку, подані
методологія вироблення й прийняття управ-
лінських рішень для такого переходу, прик-
лади реалізації елементів стратегії сталого
розвитку на регіональному рівні тощо (ри-
сунок 3).
ОЦІНКА ЕФЕКТИВНОСТІ
ОСВОЄННЯ ПРИРОДНИХ РЕСУРСІВ
ЕКОНОМІЧНІ ПОКАЗНИКИ РЕСУРСНІ ПОКАЗНИКИ
Витрати на пошук та
оцінку природного
ресурсу
П
ит
ом
а
ц
ін
ні
ст
ь
т
ов
ар
н
ої
п
ро
ду
кц
ії
Капіталовкладення
Експлуатаційні витрати
Погашення підприємства
та відновлення довкілля
Пряме
споживання
ресурсів
Опосередковане
споживання
ресурсів
Обладнан-
ня та ко-
мунікації
Будівлі
та спо-
руди
П
ри
ро
дн
і
Т
ру
до
ві
М
ат
ер
іа
ль
ні
Е
не
рг
ет
ич
ні
Валова
цінність
товарної
продукції
Показник
ефективності
освоєння
природного
ресурсу
Інтегральна
екологічна
ресурсоємність
ПРИРОДНІ РЕСУРСИ
Відчу- Пошкод- Знищу-
жені жені вані
землі
підземні води
поверхневі води
атмосферне повітря
біотичні системи
людські ресурси
Рисунок 1- Схема оцінки ефективності альтернативного варіанту
освоєння природних ресурсів
То хіба ці конкретні наукові розробки ін-
ституту, опубліковані у вищеозначених ви-
даннях, не можуть слугувати документами,
підтверджуючими їх реальність для практи-
чного впровадження у господарську діяль-
ність. Мабуть, при певних критеріях їх слід
було б зараховувати як своєрідний факт
впровадження. Тим більше, що у формі № 3-
наука Державного статистичного спостере-
ження у розділі 1.2. «Кількість наукових та
науково-технічних робіт», рядок 113 стосу-
ється кількості виданих монографій, але без
ЕКОЛОГІЯ І ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ, 2009, Випуск 12
59
оцінки їх значення для виконаних наукових і
науково-технічних робіт.
Наукові видання інституту – це, так би
мовити, один бік справи впровадження. На
підставі результатів фундаментальних дос-
ліджень інститут одночасно виконував бага-
то замовлень на науково-дослідні роботи, які
не мали прямого відношення до здійснюва-
них фундаментальних досліджень.
Так, інститут розробив проект «Держав-
ної програми сталого розвитку регіону ви-
добування та первинної переробки уранової
сировини», яка була затверджена Кабінетом
Міністрів України 16.12.2004 р. (постанова
№ 1691). З цього приводу у збірнику науко-
вих праць інституту «Екологія і природоко-
ристування» (випуск 6) була опублікована
розгорнута стаття його науковців «Концеп-
туальні положення програми переходу регі-
ону видобування та первинної переробки
уранової сировини до сталого розвитку».
Однак, ні Державна програма (у якій авторс-
тво будь-якого розробника не вказується і
ніякого підтверджуючого документу не ви-
дається), ні стаття у збірнику відносно цієї
програми як результат впровадження інсти-
туту зараховані не були.
Рисунок 2 - Загальна схема стану природного середовища під антропогенною дією
Інший приклад. Розпорядженням Прези-
дії НАН України інституту було доручено
підготувати проект Концепції переходу
України до сталого розвитку. На безоплат-
ній основі, у короткий час науковці інститу-
ту підготували цей важливий документ і пе-
редали на узгодження до НАН України. У
подальшому Президія Академії направила
його до Верховної Ради і Кабінету Міністрів
України. Безумовно, прямого авторства ін-
ституту в цьому документі вже не було. Та
це й не важливо. Головне, що результати
багаторічної сумлінної праці колективу
знайшли в ньому визнання. Свій проект
Концепції інститут опублікував у збірнику
наукових праць «Екологія і природокорис-
тування» (випуск 9) [5]. Але і цього разу ви-
сока комісія не зарахувала цей факт як ви-
знання практичного результату фундамента-
льних досліджень інституту за кошти держ-
бюджету. Тому, що таке не прописано поки
що ні в одному нормативному документі.
Отож, дві державного значення наукові роз-
робки інституту не принесли йому ніяких
практичних дивідендів. І таких прикладів
чимало.
Тому бажано на державному рівні розро-
бити певну нормативну базу для оцінки і
зарахування як визнаних для впровадження
розробок наукових установ, які отримані в
ході фундаментальних досліджень і не з ви-
ни науковців на даний час не можуть бути
включені у господарську діяльність. Такі
розробки повинні накопичуватися у держав-
ЕКОЛОГІЯ І ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ, 2009, Випуск 12
60
них структурах з інноваційної діяльності і
ними пропонуватися для впровадження.
Наведені вище приклади фундаменталь-
них досліджень стосувалися, в основному,
загальної стратегії сталого розвитку. Однак,
інститут розробляв цю тематику, як то ка-
жуть, і «вшир» і «вглиб». Враховуючи ста-
тус Придніпров'я – одного із найпотужніших
в Україні гірничо-металургійних регіонів,
інститут значну увагу приділяв питанням
збалансованого використання природно-
ресурсного потенціалу, суттєвого зниження
техногенного тиску на довкілля, забезпечен-
ня екологічної стійкості природних систем,
як це було прописано у проекті Концепції
переходу України до сталого розвитку.
Рисунок 3 - Загальна схема вибору стратегії сталого розвитку території
З цією метою були розроблені наукові
основи створення високоефективних еколо-
гоорієнтованих технологій видобутку кори-
сних копалин відкритим способом, які най-
більш широко тут використовуються. Тех-
нології базуються на принципах внутріш-
нього відвалоутворення, за якими розробка
крутопадаючих покладів здійснюється з ро-
зміщенням розкривних порід у виробленому
просторі із застосуванням спеціальних спо-
собів формування робочих зон кар’єрів.
Складування відходів гірничого виробницт-
ва у виробленому просторі дозволяє до 5
разів скоротити відстань їх транспортування
великотоннажним автотранспортом, забез-
печити: до 20% - економію матеріальних і
енергетичних ресурсів; до 40% - зниження
обсягів запилення і загазованості атмосфери;
до 70% - скоротити потреби у відведенні
земельних площ під зовнішні відвали. Їм
присвячена монографія «Збірник методич-
них рекомендацій щодо впровадження еко-
лого-орієнтованих технологій» [6]. Нині такі
технології використовують всі гірничозбага-
ЗАГАЛЬНИЙ АЛГОРИТМ ВИБОРУ СТРАТЕГІЇ СТАЛОГО
РОЗВИТКУ ТЕРИТОРІЇ
ЦІЛЬОВІ
ОРІЄНТИРИ
Територія з ландшафтно-
кліматичними особливостями та
ресурсами (природними, трудо-
вими, інфраструктурою)
Стандарти сталого розвитку
а) якість жит-
тя (доход,
валовий про-
дукт та ін.)
б) якісний стан
навколишнього
середовища
(граничні вики-
ди, скиди від
господарської
діяльності тощо)
Можливі види господарсь-
кої діяльності на території з
використанням наявного та
прихованого ресурсного
потенціалу чи імпорту ресу-
рсів
Раціональний сце-
нарій господарсь-
кої діяльності,
який забезпечує
необхідні стандар-
ти життєдіяльності
та середовища
мешкання насе-
лення
ПОЧАТКОВІ
УСТАНОВИ
ЕКОЛОГІЯ І ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ, 2009, Випуск 12
61
чувальні комбінати України. Вони захищені
27 авторськими свідоцтвами та патентами на
винаходи, висвітлені у 13 монографіях, від-
значені Державною премією України в галу-
зі науки і техніки 1999 р.
Однак, оскільки технології не передбача-
лися у технічних завданнях на фундамента-
льні дослідження (а хіба можна було завчас-
но про це дізнатися?), то вони залишилися
самі по собі, наче «впали з неба». Не можна
звернутись і до підприємців, які їх викорис-
товують. Тому що вони такі роботи науков-
цям не замовляли. Лише Міністерство про-
мислової політики України, визнаючи про-
відну роль інституту у вирішенні наукових
завдань відкритого способу добування міне-
ральної сировини, визнала його головною
організацією з науково-технічного напряму
«Технологія розробки рудних родовищ, об-
ґрунтування стійкості бортів кар’єрів та від-
валів». За завданням цього Міністерства ін-
ститут розробив низку нормативних доку-
ментів, стандартизуючих основні процеси
відкритого способу добування мінеральної
сировини, а саме: Положення про проекту-
вання внутрішнього відвалоутворення та
складування відходів виробництва у залізо-
рудних і флюсових кар’єрах», яке зареєстро-
вано в Мін’юсті і введено у дію наказом
Мінпромполітики; прийняв участь у розроб-
ці галузевого стандарту «Норми технологіч-
ного проектування гірничодобувних підпри-
ємств з відкритим способом розробки родо-
вищ корисних копалин», інших. Безумовно,
ніяких довідок про впровадження, про мож-
ливий економічний ефект інститут не отри-
мував і не запитував. Навіщо, коли є наказ
Міністерства про введення у дію цих осно-
воположних нормативних документів.
Але й цей факт не був зафіксований комі-
сією як акт впровадження наукових розро-
бок, виконаних в ході фундаментальних до-
сліджень інституту з наукових тем «Розроб-
ка методів прогнозування основних характе-
ристик родовищ корисних копалин, у тому
числі технологій, які забезпечують доціль-
ність їх розвідки та експлуатації», «Еколого-
орієнтовані технології видобутку корисних
копалин природних та техногенних родовищ
відкритим способом», «Розробка наукових
основ технологій видобування корисних ко-
палин на принципах гармонізації з природ-
ним середовищем відповідно до вимог ста-
лого розвитку суспільства».
То куди ж відносити такі наукові здобут-
ки академічної установи, котра за статутом і
науковими напрямами виконує саме фунда-
ментальні дослідження? За умов, коли
суб’єкти господарювання не сприймають
будь-які новації, що не дають миттєво знач-
ного економічного ефекту при мінімальних
витратах на впровадження, або не входять
до кола їх інтересів на близький період.
Ще один приклад впровадження науко-
вих результатів, якому присвячена чергова
монографія інституту «Техногенез и кислот-
ные дожди» [7]. Свого часу інститут дослі-
джував вплив великих промислових агломе-
рацій (на прикладі м. Кривого Рогу) на стан
довкілля і населення суміжних територій. За
його результатами був визначений показник
екологічної небезпеки життєдіяльності, кот-
рий давав можливість здійснювати науково
обґрунтоване районування таких територій,
планувати відповідні реабілітаційні і приро-
доохоронні заходи, проводити їх ранжуван-
ня з метою встановлення шкоди від техно-
генного впливу. Цей показник використову-
вався лише у подальших дослідженнях ін-
ституту. Доки не виникла потреба органам
влади об’єктивно розподілити кошти від
продажу комбінату «Криворіжсталь», виді-
лені на поліпшення екологічної ситуації у м.
Кривому Розі і навколишніх сільських райо-
нах, котрі потерпали від комбінату. Завдяки
такому випадку наукові результати інститу-
ту отримали практичне значення. Сам інсти-
тут від цього не мав ніякого зиску.
Інший приклад стосується шламосховищ
гірничозбагачувальних комбінатів, які, з од-
ного боку, є додатковим джерелом залізору-
дної і марганцевої сировини для металургів,
а з другого боку – екологічно небезпечними
техногенними об’єктами для навколишнього
середовища. Інститут розробив основні
принципи формування, консервації та про-
мислового освоєння таких техногенних ро-
довищ, які лише у Придніпров’ї вміщують
2,5 млрд. т. залізорудної і 0,2 млрд. т. марга-
нцевої сировини. Вміст заліза і марганцю в
них становить 10-12%. Застосування таких
технологій забезпечує зниження споживання
води до 6 разів, собівартості 1 м3 руди на 3,6
у.г.о., капітальних витрат тощо. Розробки
інституту демонструвались на республікан-
ських виставках, пропонувались підприємс-
твам. Однак, заінтересованості поки не
знайшли. І це зрозуміло – для власників та-
ЕКОЛОГІЯ І ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ, 2009, Випуск 12
62
ких родовищ – то недоторканий запас. На-
віщо їм кидати відпрацьовані схеми добу-
вання сировини, якщо їх джерело ще не ви-
черпано. Екологічна складова цих родовищ
їм не дошкуляє.
То що робити в такій ситуації науковцям?
Яким чином впроваджувати свої розробки,
або реалізувати патенти на винаходи, котрі
захищають ці розробки?
Не можна не погодитись з висновками
аудиту щодо необхідності встановлення на
державному рівні деяких орієнтирів з науко-
во-технічного або екологічного стану виро-
бництва. Особливо в умовах, коли переваж-
на більшість підприємств знаходиться у
приватній власності. Наприклад, технічний
рівень нових підприємств, технологій, роз-
робок тощо, автоматизації і механізації важ-
ких і шкідливих робіт повинен бути на сві-
товому рівні, а екологічний стан виробницт-
ва(викиди шкідливих речовин, «парнико-
вих» газів, обсяг відходів тощо), а також
енергоємність не повинні перевищувати йо-
го. Перш за все, для діючих підприємств
держава повинна встановити терміни виходу
на середньосвітові показники технічного і
екологічного рівня.
Це, в свою чергу, спонукає підприємців
замовляти у наукових, дослідно-проектних
установах нові розробки і фінансувати їх,
знизить навантаження на бюджет і дасть
можливість підвищити рівень впровадження
отриманих результатів досліджень [8].
Поки що науковці інституту самотужки
шукають способи реалізації на практиці сво-
їх розробок. Прикладом може слугувати ма-
сштабна робота з відновлення порушених
гірничими роботами земель, створення на
них природних заказників, об’єднання їх в
екологічні мережі великої протяжності.
Вирішивши проблему раціонального ви-
користання територій розробки родовищ
корисних копалин відкритим способом за
рахунок внутрішнього відвалоутворення і
складування відходів у виробленому прос-
торі, інститут почав розробляти і впрова-
джувати технології відродження порушених
гірничими роботами земель в якості елемен-
тів екологічної мережі на територіях Криво-
різького залізорудного і Нікопольського ма-
рганцеворудного басейнів. Не вдаючись в
деталі цього процесу, слід зазначити лише
деякі складові цієї роботи. За спеціальними
технологіями, розробленими інститутом, на
місці відпрацьованих залізорудних і марган-
цеворудних кар’єрів буде створено 20 ланд-
шафтних заказників місцевого значення за-
гальною площею біля 3 тис. га.
На сьогодні вже діють три заказника. За
допомогою відведених між ними екокори-
дорів їх об єднають в Інгулецьку екомережу,
яка простягнеться від м. Інгульця до м. Жов-
ті Води майже на 150 км.
З цією метою інститут запропонував про-
ект обласної програми створення такої ме-
режі, яка була підтримана відповідною сесі-
єю Дніпропетровської обласної ради напри-
кінці 2007 р. Технології відродження пору-
шених гірничими роботами земель відзначе-
ні Державною премією України в галузі на-
уки і техніки 2008 року.
В процеси створення заказників на своїх
землях активно включилися їх господарі,
керівники гірничозбагачувальних комбіна-
тів. Інтерес тут простий – раніше за ці поки-
нуті на призволяще землі, які представляли
«місячний пейзаж», бо ніщо там не росло, і
які були джерелом забруднення повітря, во-
ни сплачували внески у державний бюджет,
не отримуючи звідти допомоги на вирішен-
ня екологічних питань. Тепер же ці внески
спрямовуються безпосередньо на розбудову
і підтримання в належному стані заказників,
які на них формуються. У степовому краї
Кривбасу почалися відтворюватися ландша-
фтні різновиди: глибокі каньйони з озерами
на них, узгір’я, інші форми і це у зелені де-
рев, чагарників, травостою, зі своїм тварин-
ним світом. Екологічний ефект від озеле-
нення, скорочення витрат на заходи рекуль-
тивації, втілення альтернативних проектів
ліквідації кар’єрів складе понад 1,5 млрд.
грн.
Паралельно була вирішена ще одна гост-
ра екологічна проблема Кривого Рогу –
складування осадів стічних вод комунальних
підприємств міста. Разом з Дніпропетровсь-
кою державною медичною академією інсти-
тут встановив можливість їх використання
для створення ґрунтового покриву на крутих
схилах кар’єрів, що у декілька разів збіль-
шує швидкість їх зарощування зеленими на-
садженнями. Одночасно звільняються тери-
торії полігону для подальшого складування
осадів стічних вод, який дійшов критичної
межі.
Результати досліджень і впроваджень ін-
ституту висвітлені у монографії «Науково-
ЕКОЛОГІЯ І ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ, 2009, Випуск 12
63
методичні рекомендації щодо поліпшення
екологічного стану земель, порушених гір-
ничими роботами» [9].
Безумовно, і ця робота не була зарахова-
на як факт впровадження результатів фун-
даментальних досліджень.
Хіба це не є конкретним прикладом ви-
рішення найгостріших екологічних проблем
з отриманням вагомих практичних результа-
тів. Зроблено це завдяки фундаментальним
дослідженням інституту з проблем сталого
розвитку територій, а також запланованих
НАН України тем: «Обґрунтування напрям-
ків використання сприятливих співвідно-
шень форм посттехногенних ландшафтів для
збереження біорізноманіття та моніторинг їх
змін на прикладі Криворізького залізорудно-
го басейну», «Створення елементів екоме-
режі на техногенно порушених гірничими
роботами територіях Кривбасу».
До цього слід додати середньорічне ви-
конання близько двох десятків науково-
дослідних робіт на замовлення окремих під-
приємств і установ, результати яких, в осно-
вному, базуються на фундаментальних дос-
лідженнях інституту.
Отож, постає слушне питання – як оці-
нювати результативність фундаментальних
досліджень? І що розуміти під терміном
«впровадження наукових результатів»?
Знову повертаємось до проекту Концепції
переходу України до сталого розвитку, ос-
нови якої розроблені в інституті і яка схва-
лена Національною академією наук. Україна
свого часу приєдналася до документу «По-
рядок денний на ХХІ сторіччя», в якому пе-
редбачається перехід країн на засади сталого
розвитку. Але до тепер не створено ні єдно-
го державного документу такого типу, який
би закріплював цей вибір. То в чому прови-
на розробників проекту Концепції? Кому ще
в державі потрібен такий фундаментального
значення документ?
Розроблені інститутом новітні технології
добування корисних копалин відкритим спо-
собом з внутрішнім відвалоутворенням ефе-
ктивні і потрібні, перш за все, гірничозбага-
чувальним підприємствам. А як вони їх за-
стосовують, який мають ефект, що відрахо-
вують за це державі і розробникам – то ко-
мерційна тайна. До честі Мінпромполітики,
яке чітко регламентувало використання цих
технологій, що забезпечить хоча б зниження
екологічного тиску на довкілля.
І взагалі, в умовах приватної власності
поняття економічної ефективності як для
держави, так і для науковців перестає існу-
вати. Більшість господарських договорів
інституту з замовниками передбачають ви-
ключне право замовника користуватися ре-
зультатами досліджень, а також дотримання
конфіденційності. Вибирати щось інше нау-
ковцям не приходиться. Тому в систему оці-
нки ефективності використання наукових
розробок слід внести певні корективи.
До речі, у такому питанні не можна ігно-
рувати і різну спрямованість інтересів науки
і виробництва: основний «інтерес» науки (по
відношенню до практики) – розвиток, вне-
сення прогресивних змін в існуючі техноло-
гічні, економічні, соціальні умови, а основ-
ний «інтерес» виробництва (по відношенню
до оточуючого громадського середовища) –
економічна стабілізація власного стану.
Тобто, виробництво не терпить змін.
Більш чіткого нормативного визначення
потребує термін «впровадження»: при яких
умовах нове наукове досягнення слід вважа-
ти впровадженням з економіко-правових
позицій.
Одночасно держава має фінансувати за-
ходи з впровадження важливих наукових
розробок. На протязі всього періоду інститут
самостійно вишукує способи і кошти для
створення і реалізації своїх наукових ре-
зультатів. В основному, це відбувається на
«громадських засадах», або за мізерні кошти
замовників. Навіть патентування винаходів і
підтримка патентів, від яких поки що мало
зиску із-за відсутності «моди» на все нове, в
умовах нестачі коштів лягає певним тягарем
на бюджет інституту.
Бажано створити Державний реєстр най-
більш важливих досягнень науки і техніки,
реалізовувати їх на основі цільових науково-
технічних програм. Визнання таких розро-
бок могли б здійснювати відповідні струк-
тури Кабінету Міністрів на підставі рекоме-
ндацій Національної академії наук, котра
законодавчо наділена правом науково-
технічної експертизи.
Формування спеціального режиму впро-
вадження особливо важливих досягнень на-
уки і техніки можна було б пов’язати з реа-
лізацією пріоритетних напрямів розвитку
науки і техніки і, таким чином, відслідкову-
вати і корегувати процеси змін у порівнянні
з кращими світовими результатами.
ЕКОЛОГІЯ І ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ, 2009, Випуск 12
64
Враховуючи наявний досвід успішного
освоєння складних принципово нових нау-
кових завдань, слід практикувати конкурсне
вирішення науково-технічних проблем од-
ночасно різними колективами, які відстою-
ють власний шлях реалізації (приклад: конс-
трукторські колективи Корольова С.П. і Ян-
геля М.К.).
Слушною є пропозиція аудиту – переорі-
єнтація на інноваційну модель розвитку
економіки із замкнутим гуманітарно-
технологічним циклом «наука-освіта-вироб-
ництво», в якому науково-технологічна
сфера буде орієнтована на продукування
завершених інноваційних розробок, прида-
тних для безпосереднього впровадження в
економічну практику [8]. Отож, є нагальна
необхідність на державному рівні скорегу-
вати і упорядкувати систему наукової і на-
уково-технічної діяльності, забезпечити
пріоритетний статус науки у прогресі сус-
пільства, підвищенні добробуту його чле-
нів, їх духовного та інтелектуального зро-
стання.
Перелік посилань
1. Шапарь А.Г., Полищук С.З., Антонов В.В. и др. Методические подходы к выбору стра-
тегии устойчивого развития территории / Под ред. А.Г.Шапаря; НАН Украины. Ин-т проблем
природопользования и экологии. – Днепропетровск, 1996. - Том 1. -162 с.; Том 2. -170 с.
2. Шапар А.Г., Хазан В.Б., Мажаров М.В. та ін. Методичні підходи до вибору та обґрунту-
вання критеріїв і показників сталого розвитку різних ландшафтних регіонів України. - Дніпро-
петровськ: ІППЕ НАН України, 2001. – 98 с.
3. Шапар А.Г., Ємець М.А., Копач П.І. та ін. Методичні вказівки з розробки регіональних
стратегій сталого розвитку. – Дніпропетровськ: Моноліт, 2003. – 131 с.
4. Шапар А.Г., Ємець М.А., Копач П.І. та ін. Стратегія і тактика сталого розвитку. /За ред.
А.Г.Шапара. - Дніпропетровськ: Моноліт, 2004. – 320 с.
5. Екологія і природокористування: Збірник наукових праць Інституту проблем природо-
користування та екології НАН України.– Дніпропетровськ, 2006. - Вип. 9. – 158 с.
6. Збірник методичних рекомендацій щодо впровадження еколого-орієнтованих техноло-
гій / Під ред. А.Г.Шапара. - Дніпропетровськ: Моноліт, 2005. – 240 с.
7. Копач П.И., Шапарь А.Г., Шварцман В.М. Техногенез и кислотные дожди. – Киев: Нау-
кова думка, 2006. – 174 с.
8. Інформація про участь у державному фінансовому аудиті ефективності використання
коштів державного бюджету на фундаментальні дослідження, прикладні наукові та науково-
технічні розробки, виконання робіт за державними цільовими програмами і державним замов-
ленням у бюджетній сфері за 2005-2008 роки. КРУ в Дніпропетровській області. – 2009. – 56 с.
9. Шапар А.Г., Скрипник О.О., Копач П.І. та ін. Науково-методичні рекомендації щодо
поліпшення екологічного стану земель, порушених гірничими роботами (створення техноген-
них ландшафтних заказників, екологічних коридорів, відновлення екосистем). /Під ред.
А.Г.Шапара. - Дніпропетровськ: Моноліт, 2007. – 270 с.
О.А. Romanovsky ABOUT SOME QUESTIONS OF SCIENTIFIC
RESEARCH APPLICATION
The Institute of Nature Management Problems and Ecology of National Academy of Sciences
of Ukraine, Dniepropetrovsk
A priori any scientific research should have a practical result. But what is an effective way
to estimate practical results of fundamental research, if there wasn't a passibility to reach
them, or they go ahead of time? The attempt to find the answer is done using materials of state
financial audit of fundamental researches state budget efficiency and use of money by scien-
tists.
Надійшла до редколегії 15 липня 2009 р.
Рекомендовано членом редколегії канд.техн.наук П.І. Копачем
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-14529 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | XXXX-0010 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-11-24T12:49:43Z |
| publishDate | 2009 |
| publisher | Інститут проблем природокористування та екології НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Романовський, О.А. 2010-12-24T13:57:51Z 2010-12-24T13:57:51Z 2009 Про деякі питання впровадження наукових розробок з проблем сталого розвитку / О.А. Романовський // Екологія і природокористування. — 2009. — Вип. 12. — С. 54-64. — Бібліогр.: 9 назв. — укр. XXXX-0010 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/14529 168.521 Апріорі будь-яке наукове дослідження повинно мати практичний результат. А як оцінити використання результатів фундаментальних досліджень, якщо до них або не дійшла черга, або вони випереджають час? На матеріалах державного фінансового аудиту ефективності використання коштів держбюджету на фундаментальні дослідження з проблем сталого розвитку зроблена спроба знайти вихід. Априори любое научное исследование должно иметь практический результат. А как оценить использование результатов фундаментальных исследований, если до них или не дошла очередь, или они опережают время? На материалах государственного финансового аудита эффективности использования денежных средств госбюджета на фундаментальные исследования по проблемам устойчивого развития сделана попытка найти выход. A priori any scientific research should have a practical result. But what is an effective way to estimate practical results of fundamental research, if there wasn't a passibility to reach them, or they go ahead of time? The attempt to find the answer is done using materials of state financial audit of fundamental researches state budget efficiency and use of money by scientists. uk Інститут проблем природокористування та екології НАН України Загальні питання екології, природокористування та сталого розвитку Про деякі питання впровадження наукових розробок з проблем сталого розвитку About some questions of scientific research application Article published earlier |
| spellingShingle | Про деякі питання впровадження наукових розробок з проблем сталого розвитку Романовський, О.А. Загальні питання екології, природокористування та сталого розвитку |
| title | Про деякі питання впровадження наукових розробок з проблем сталого розвитку |
| title_alt | About some questions of scientific research application |
| title_full | Про деякі питання впровадження наукових розробок з проблем сталого розвитку |
| title_fullStr | Про деякі питання впровадження наукових розробок з проблем сталого розвитку |
| title_full_unstemmed | Про деякі питання впровадження наукових розробок з проблем сталого розвитку |
| title_short | Про деякі питання впровадження наукових розробок з проблем сталого розвитку |
| title_sort | про деякі питання впровадження наукових розробок з проблем сталого розвитку |
| topic | Загальні питання екології, природокористування та сталого розвитку |
| topic_facet | Загальні питання екології, природокористування та сталого розвитку |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/14529 |
| work_keys_str_mv | AT romanovsʹkiioa prodeâkípitannâvprovadžennânaukovihrozrobokzproblemstalogorozvitku AT romanovsʹkiioa aboutsomequestionsofscientificresearchapplication |