Масова література та канон в українських літературних історіографіях 20-х років ХХ ст.

Після остаточного утвердження радянської влади на території Наддніпрянської України нова
 країна вимагала розбудови в кількох напрямках. Один із пріоритетних – гуманітарний напрям, за
 допомогою якого мала сформуватися ідентичність “нової радянської людини”. Цьому, зокрема,
...

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:
Bibliographische Detailangaben
Veröffentlicht in:Слово і Час
Datum:2012
1. Verfasser: Демська-Будзуляк, Л.
Format: Artikel
Sprache:Ukrainisch
Veröffentlicht: Інститут літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України 2012
Schlagworte:
Online Zugang:https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/145400
Tags: Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:Масова література та канон в українських літературних історіографіях 20-х років ХХ ст. / Л. Демська-Будзуляк // Слово і Час. — 2012. — № 9. — С. 68-75. — Бібліогр.: 12 назв. — укp.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
_version_ 1862555962425999360
author Демська-Будзуляк, Л.
author_facet Демська-Будзуляк, Л.
citation_txt Масова література та канон в українських літературних історіографіях 20-х років ХХ ст. / Л. Демська-Будзуляк // Слово і Час. — 2012. — № 9. — С. 68-75. — Бібліогр.: 12 назв. — укp.
collection DSpace DC
container_title Слово і Час
description Після остаточного утвердження радянської влади на території Наддніпрянської України нова
 країна вимагала розбудови в кількох напрямках. Один із пріоритетних – гуманітарний напрям, за
 допомогою якого мала сформуватися ідентичність “нової радянської людини”. Цьому, зокрема,
 сприяла масова популяризація освіти. Історії української літератури відводилася особлива роль:
 з одного боку, вона мала забезпечувати тяглість національної традиції, із другого – запропонувати
 новий культурний канон літературних творів та авторів, які б, на думку авторів літературних
 історіографій, утілювали і пропагували ті чи ті цінності радянської ідеології. Їм опонували
 західноукраїнські літературні історіографії з яскраво пронаціональним характером. Однак,
 зважаючи на тодішні культурні та політичні обставини, літературні історіографії, спираючись
 на ті чи ті методології, працювали на формування трьох відмінних ідентичностей – націонал-
 української, українсько-радянської та космо-радянської. After the final establishment of Soviet power in Dnieper Ukraine, the new country tended to develop
 in several directions. One of the priorities at that time was the humanitarian trend which had to produce
 the identity of a “new Soviet man”. This development was purportedly favored by the promotion of
 mass education. In this framework, the history of Ukrainian literature played a special role. On the
 one hand, it had to propagate the continuity of national tradition, on the other hand, it was treated
 as a canon of literary texts and authors serving to implement and to popularize the crucial values
 of Soviet ideology. Such literary histories stood in contrast to West-Ukrainian literary historiography
 with its distinct nationalist profi le. Therefore, due to the then cultural and political circumstances, the
 methodologies underlying different literary histories have in fact led to formation of the three different
 identities, i.e., national Ukrainian, Ukrainian Soviet and cosmopolitan Soviet. После окончательного утверждения советской власти на
 територии Приднепровской Украины новая страна требовала
 развития в нескольких направлениях. Один из приоритетных
 – гуманитарное направление, с помощью которого должна
 была быть создана идентичность “нового советского человека”.
 Этому, в частности, способствовала массовая популяризация
 образования. Истории украинской литературы отводилась
 особая роль. С одной стороны, она должна была обеспечивать
 преемственность национальной традиции, с другой – предложить
 новый культурный канон литературных произведений и авторов,
 которые, по мнению авторов литературных историографий,
 воплощали и пропагандировали те или иные ценности советской
 идеологии. Им оппонировали западноукраинские литературные
 историографии с ярко выраженным национальним характером.
 Однако, учитывая культурные и политические обстоятельства
 того времени, литературные историографии, опираясь на те или
 иные методологии, работали на формирование трех различных
 идентичностей – национал-украинской, украинско-советской и
 космо-советской.
first_indexed 2025-11-25T22:33:35Z
format Article
fulltext
id nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-145400
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
issn 0236-1477
language Ukrainian
last_indexed 2025-11-25T22:33:35Z
publishDate 2012
publisher Інститут літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України
record_format dspace
spelling Демська-Будзуляк, Л.
2019-01-21T14:21:39Z
2019-01-21T14:21:39Z
2012
Масова література та канон в українських літературних історіографіях 20-х років ХХ ст. / Л. Демська-Будзуляк // Слово і Час. — 2012. — № 9. — С. 68-75. — Бібліогр.: 12 назв. — укp.
0236-1477
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/145400
[82-91:821.161.2-94“19””].0
Після остаточного утвердження радянської влади на території Наддніпрянської України нова
 країна вимагала розбудови в кількох напрямках. Один із пріоритетних – гуманітарний напрям, за
 допомогою якого мала сформуватися ідентичність “нової радянської людини”. Цьому, зокрема,
 сприяла масова популяризація освіти. Історії української літератури відводилася особлива роль:
 з одного боку, вона мала забезпечувати тяглість національної традиції, із другого – запропонувати
 новий культурний канон літературних творів та авторів, які б, на думку авторів літературних
 історіографій, утілювали і пропагували ті чи ті цінності радянської ідеології. Їм опонували
 західноукраїнські літературні історіографії з яскраво пронаціональним характером. Однак,
 зважаючи на тодішні культурні та політичні обставини, літературні історіографії, спираючись
 на ті чи ті методології, працювали на формування трьох відмінних ідентичностей – націонал-
 української, українсько-радянської та космо-радянської.
After the final establishment of Soviet power in Dnieper Ukraine, the new country tended to develop
 in several directions. One of the priorities at that time was the humanitarian trend which had to produce
 the identity of a “new Soviet man”. This development was purportedly favored by the promotion of
 mass education. In this framework, the history of Ukrainian literature played a special role. On the
 one hand, it had to propagate the continuity of national tradition, on the other hand, it was treated
 as a canon of literary texts and authors serving to implement and to popularize the crucial values
 of Soviet ideology. Such literary histories stood in contrast to West-Ukrainian literary historiography
 with its distinct nationalist profi le. Therefore, due to the then cultural and political circumstances, the
 methodologies underlying different literary histories have in fact led to formation of the three different
 identities, i.e., national Ukrainian, Ukrainian Soviet and cosmopolitan Soviet.
После окончательного утверждения советской власти на
 територии Приднепровской Украины новая страна требовала
 развития в нескольких направлениях. Один из приоритетных
 – гуманитарное направление, с помощью которого должна
 была быть создана идентичность “нового советского человека”.
 Этому, в частности, способствовала массовая популяризация
 образования. Истории украинской литературы отводилась
 особая роль. С одной стороны, она должна была обеспечивать
 преемственность национальной традиции, с другой – предложить
 новый культурный канон литературных произведений и авторов,
 которые, по мнению авторов литературных историографий,
 воплощали и пропагандировали те или иные ценности советской
 идеологии. Им оппонировали западноукраинские литературные
 историографии с ярко выраженным национальним характером.
 Однако, учитывая культурные и политические обстоятельства
 того времени, литературные историографии, опираясь на те или
 иные методологии, работали на формирование трех различных
 идентичностей – национал-украинской, украинско-советской и
 космо-советской.
uk
Інститут літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України
Слово і Час
Питання теоретичні
Масова література та канон в українських літературних історіографіях 20-х років ХХ ст.
Mass literature and the canon in Ukrainian literary histories of the 1920s
Массовая литература и канон в украинских литературных историографиях 20-х годов ХХ века
Article
published earlier
spellingShingle Масова література та канон в українських літературних історіографіях 20-х років ХХ ст.
Демська-Будзуляк, Л.
Питання теоретичні
title Масова література та канон в українських літературних історіографіях 20-х років ХХ ст.
title_alt Mass literature and the canon in Ukrainian literary histories of the 1920s
Массовая литература и канон в украинских литературных историографиях 20-х годов ХХ века
title_full Масова література та канон в українських літературних історіографіях 20-х років ХХ ст.
title_fullStr Масова література та канон в українських літературних історіографіях 20-х років ХХ ст.
title_full_unstemmed Масова література та канон в українських літературних історіографіях 20-х років ХХ ст.
title_short Масова література та канон в українських літературних історіографіях 20-х років ХХ ст.
title_sort масова література та канон в українських літературних історіографіях 20-х років хх ст.
topic Питання теоретичні
topic_facet Питання теоретичні
url https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/145400
work_keys_str_mv AT demsʹkabudzulâkl masovalíteraturatakanonvukraínsʹkihlíteraturnihístoríografíâh20hrokívhhst
AT demsʹkabudzulâkl massliteratureandthecanoninukrainianliteraryhistoriesofthe1920s
AT demsʹkabudzulâkl massovaâliteraturaikanonvukrainskihliteraturnyhistoriografiâh20hgodovhhveka