Інвазійний фронт карцином: морфологічні та молекулярні особливості, асоціація з прогресуванням пухлинного росту
Метою огляду є аналіз сучасних наукових відомостей щодо структурних і функціональних особливостей інвазійного фронту пухлин як зони активного формування інвазійного та метастатичного фенотипу пухлинних клітин (ПК) на кордоні з прилеглою сполучною тканиною. Показана складність і...
Збережено в:
| Опубліковано в: : | Онкологія |
|---|---|
| Дата: | 2017 |
| Автори: | , |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Українська |
| Опубліковано: |
Інститут експериментальної патології, онкології і радіобіології ім. Р.Є. Кавецького НАН України
2017
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/145478 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Інвазійний фронт карцином: морфологічні та молекулярні особливості, асоціація з прогресуванням пухлинного росту / Л.З. Поліщук, Т.А. Магась // Онкологія. — 2017. — Т. 19, № 4. — С. 228-234. — Бібліогр.: 86 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859611935350194176 |
|---|---|
| author | Поліщук, Л.З. Магась, Т.А. |
| author_facet | Поліщук, Л.З. Магась, Т.А. |
| citation_txt | Інвазійний фронт карцином: морфологічні та молекулярні особливості, асоціація з прогресуванням пухлинного росту / Л.З. Поліщук, Т.А. Магась // Онкологія. — 2017. — Т. 19, № 4. — С. 228-234. — Бібліогр.: 86 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Онкологія |
| description | Метою
огляду є аналіз сучасних наукових відомостей щодо структурних
і функціональних особливостей інвазійного фронту пухлин як зони активного формування інвазійного та метастатичного фенотипу пухлинних клітин (ПК) на кордоні з прилеглою сполучною тканиною. Показана складність
і взаємнозумовленість молекулярно-генетичних, біохімічних і цитоморфологічних змін ПК, асоційованих з активацією їхньої інвазії — кардинального
етапу прогресування пухлинного процесу. Важливою морфологічною характеристикою інвазійного фронту пухлин є наявність кластерів ПК з фенотипом пухлинного брунькування, який розглядають як маркер між- та інтрапухлинної гетерогенності та морфологічний критерій для оцінки агресивності пухлин епітеліального генезу.
The aim of the review is to analyze the current
data of structural and functional features of the invasive
tumor front as an active formation zone of the invasive
and metastatic phenotype of tumor cells at the border
with the surrounding connective tissue. The complexity and mutual dependence of molecular, genetic, biochemical and cytomorphological changes of the tumor
cells, associated with the activation of their invasion —
the cardinal stage of the progression of the tumor process,
is shown. An important morphological characteristic of
invasive tumor front is the presence of tumor budding
cluster of tumor cells that are considered as markers of
inter- and intratumor heterogeneity and a morphological criterion for assessing the aggressiveness of tumors of the epithelial genesis.
|
| first_indexed | 2025-11-28T13:54:57Z |
| format | Article |
| fulltext |
ОНКОЛОГИЯ • Т. 19 • № 4 • 2017
ОБЗОР
228
Багаторічними системними дослідженнями пух-
линного росту на етапах ініціації, промоції та про-
гресії встановлено динамічні зв’язки між молеку-
лярно-генетичними, морфологічними та клінічни-
ми особливостями неоплазій [1]. В останні роки все
більшу увагу привертають дослідження механізмів
формування інвазійних властивостей пухлинних
клітин (ПК). Показано, що інвазійність є необхід-
ною складовою прогресування пухлинного проце-
су; водночас описано значну інтра- та міжпухлинну
гетерогенність ПК за цією ознакою, що пов’язано
з комплексом багатьох факторів та має важливе зна-
чення для клональної варіабельності і просторової
локалізації ПК в органі, особливостей їх проліфера-
ції та віддаленого розповсюдження для резистент-
ності пухлин до лікувальних впливів [2–6]. Вста-
новлено, що високий проліферативний потенціал
та інвазія ПК через базальну мембрану (БМ), по-
дальша їх міграція в прилеглу та віддалені ткани-
ни є окремими, але взаємно пов’язаними харак-
теристиками пухлинного росту, що відображають
прогресування пухлин. Під час інвазії ПК набува-
ють нової ознаки — пластичності (яка є характер-
ною як для ракових, так і ембріональних тканин)
з включенням програм епітеліально-мезенхімаль-
ного (ЕМП) та мезенхімально- епітеліального пе-
реходу (МЕП) [7–11].
У кінці ХХ століття було сформульовано поняття
«інвазійний фронт пухлини» (ІФП) [12]. ІФП — це
зона пухлинного росту на кордоні з прилеглою спо-
лучною тканиною, для якої характерні десмопла-
зія, наявність пухлиноасоційованих фібробластів,
макрофагів, нейтрофілів, лімфоцитів та інших клі-
тин. На думку деяких авторів, структурно-функці-
ональні особливості ІФП можуть відображати агре-
сивність пухлини і, відповідно, її прогноз краще, ніж
характеристики інших зон неопластичного осеред-
ку, і вказувати на індивідуальні особливості прогре-
сування процесу та взаємодії між пухлиною та ор-
ганізмом [11–14]. Останніми роками з’являються
роботи, в яких описано появу на початкових ета-
пах інвазії ПК із осередка Cа in situ кластерів клітин
із фенотипом «пухлинного брунькування» (tumour-
budding/tumour bud phenotype — ТВ). Цей морфо-
логічний феномен пов’язаний з відщепленням од-
нієї або кількох ПК від осередку малігнізації в на-
вколишню строму у зоні ІФП [15, 16].
Метою нашого огляду є аналіз сучасних відо-
мостей щодо структурних та функціональних осо-
бливостей ІФП як зони активного формування ін-
вазійного та метастатичного фенотипу ПК на кор-
доні з прилеглою сполучною тканиною.
У локальному пухлинному процесі виділено при-
наймні два етапи: перший (неінвазійний) характери-
зується розвитком осередка малігнізованих клітин
(Са in situ), другий — інвазією ПК через БМ в приле-
глу строму. Умовно можна виділити декілька стадій
інвазії [17]. Першій стадії притаманно послаблення
міжклітинних зв’язків внаслідок зменшення міжклі-
тинних контактів і порушення міжклітинної адгезії.
На другій стадії активуються фактори, які забезпе-
чують мобільність ПК та їх контакт із міжклітин-
ним матриксом; на третій — підвищується експре-
сія інтегринів, що сприяє кращому прикріпленню
клітин до структурних компонентів міжклітинного
матриксу (ламініну, колагену, фібронектину). На-
далі відбувається міграція ПК в органі та їх метаста-
зування у регіонарні лімфатичні вузли та інші тка-
нини. Описані стадії відображають складний бага-
торівневий патофізіологічний процес пухлинного
прогресування, в якому відбуваються зміни низ-
ки характеристик ПК, пов’язаних із пластичністю
ІНВАЗІЙНИЙ ФРОНТ КАРЦИНОМ:
МОРФОЛОГІЧНІ ТА МОЛЕКУЛЯРНІ
ОСОБЛИВОСТІ, АСОЦІАЦІЯ
З ПРОГРЕСУВАННЯМ
ПУХЛИННОГО РОСТУ
Метою огляду є аналіз сучасних наукових відомостей щодо структурних
і функціональних особливостей інвазійного фронту пухлин як зони актив-
ного формування інвазійного та метастатичного фенотипу пухлинних клі-
тин (ПК) на кордоні з прилеглою сполучною тканиною. Показана складність
і взаємнозумовленість молекулярно-генетичних, біохімічних і цитоморфо-
логічних змін ПК, асоційованих з активацією їхньої інвазії — кардинального
етапу прогресування пухлинного процесу. Важливою морфологічною харак-
теристикою інвазійного фронту пухлин є наявність кластерів ПК з фено-
типом пухлинного брунькування, який розглядають як маркер між- та ін-
трапухлинної гетерогенності та морфологічний критерій для оцінки агре-
сивності пухлин епітеліального генезу.
Л.З. Поліщук
Т.А. Магась
Інститут експериментальної
патології, онкології
і радіобіології
ім. Р.Є. Кавецького
НАН України, Київ, Україна
Ключові слова: інвазійний
фронт пухлини, інвазія, адгезія,
міграція, молекулярні механізми,
пухлинне брунькування (tumor
budding), діагностичне
і прогностичне значення.
ОБЗОР
229ОНКОЛОГИЯ • Т. 19 • № 4 • 2017 229
та генетичною нестабільністю останньої [14, 18].
Такі зміни залежать як від генезу пухлини, так і від
низки інших факторів, у тому числі від стану сис-
теми сполучної тканини, метаболічного мікроото-
чення ПК, наявності запалення, роль яких при пух-
линному рості продемонстрована у роботах класиків
онкології академіків О.О. Богомольця, Р.Є. Кавець-
кого та у сучасних дослідженнях [19–21].
Молекулярно-генетичні та морфологічні зміни
як самих ПК, так і навколишнього середовища зу-
мовлюють різні типи інвазійного росту. Виділяють
індивідуальну інвазію поодинокими клітинами, ко-
лективну (групову) інвазію у вигляді клітинних плас-
тів, відростків, комплексів та змішану форму інвазії.
В експериментальних дослідженнях виявляють ще
амебоподібний тип міграції ПК. Колективна фор-
ма інвазії спостерігається не тільки при пухлинно-
му рості, але й при деяких фізіологічних процесах,
зокрема морфогенезі та регенерації тканин [22]. Усі
типи інвазії ПК пов’язані з порушеннями гомоти-
пової (між клітинами одного генезу) або гетероти-
пової (між ПК та стромою) адгезії і можуть зумов-
лювати індивідуальні особливості пухлинного росту,
зокрема його злоякісність [22–24]. Одним із чинни-
ків, який може впливати на тип інвазійного росту
клітин ІФП, є щільність стромального компонен-
та. За умови низької щільності екстрацелюлярного
матриксу колективна та амебоподібна інвазія більш
інтенсивні, натомість за умови високощільного екс-
трацелюлярного матриксу більш ефективною є інва-
зія поодиноких ПК. Це пояснюють властивостями
окремих клітин, які звільняють собі місце для руху
за рахунок підвищення експресії протеаз, а також
різною активністю утворення фокальних контактів
зі стромою залежно від рівня гіпоксія-індуцибель-
ного фактора-1α (HIF-1α) [23, 25].
Різноманітні типи інвазії є підтвердженням плас-
тичності механізмів міграції ПК, які зараз детально
досліджуються при ЕМП, МЕП та мезенхімально-
амебоподібному переходах (МАП). Значення ЕМП
та МЕП у прогресії неопластичних процесів (у тому
числі при формуванні ТВ-фенотипу ПК) деталь-
но описано у літературі [9, 11, 14, 26]. МАП прита-
манний фібробластоподібним клітинам, які можуть
округлятися і рухатися як амеби за рахунок утворен-
ня протрузій цитоплазми. Порівняння швидкості мі-
грації клітин за мезенхімальним та амебоподібним
типом визначає перевагу останнього [24]. Механіз-
ми і причини МАП остаточно не визначені, встанов-
лено лише, що при амебоподібному русі ПК відсут-
ні фокальні контакти до позаклітинного матриксу.
У зону ІФП ПК первинного пухлинного осе-
редку потрапляють через БМ, стан якої має важли-
ве значення для інвазії. Так, при Са in situ молочної
залози, за умови незначних порушень структури
БМ (зниження чіткості її контуру), кількість інва-
зованих у сполучну тканину ПК не перевищує 19%,
тоді як за відсутності БМ інвазія ПК збільшується
до 81% [27]. У зоні інвазії ПК з’являються ознаки
лізису не тільки БМ, але і міжклітинного матриксу.
На прикладі раку молочної залози (РМЗ) показано,
що окремі ПК відділяються від паренхіми преінва-
зійного осередку, мігрують між міоепітеліальними
клітинами, через БМ або через розриви останньої.
Характерною ознакою преінвазійних карцином мо-
лочної залози є фокальні розриви міоепітелію, які
за розмірами більші за загальну площу трьох ПК.
Такі розриви відмічають майже у 15% зразків опера-
ційного матеріалу, їх частота у різних ділянках пух-
лини варіабельна і коливається від повної відсут-
ності до значного розповсюдження (іноді до ⅓ по-
верхні БМ) [28].
ПК ІФП притаманний ряд молекулярних змін.
Зокрема, показано, що у деградації БМ, інвазії та мі-
грації ПК (включаючи клітини з фенотипом TB),
прогресуванні пухлинного росту задіяна низка мі-
кроРНК (miR): miR-9, -20a, -21, -106a, -181b, -200,
-203. Загалом є відомості про зв’язок згаданих вище
процесів у ІФП зі змінами експресії (за типом down-
або up-регуляції) 11 мікроРНК як у ПК, так і у клі-
тинах мікрооточення. При раку підшлункової зало-
зи (РПЗ), товстої кишки (РТК) важливу роль відво-
дять, зокрема, down-регуляції у ПК miR-200 (-200b
та -200c). Є дані про відмінності у експресії аналогіч-
них мікроРНК у ПК центрального осередку пухлини
і ІФП, а також про зв’язок спрямованості та ступеня
змін експресії деяких мікроРНК у стромі із віддале-
ністю від центру новоутворення [11, 27–33]. Заслу-
говує на увагу подібність спектра задіяних у форму-
ванні ІФП мікроРНК та переліку мікроРНК, екс-
пресія яких змінюється при ЕМП (miR-9, -21, -181,
-200, -203, -210) [8].
З погляду аналізу молекулярно-біологічних осо-
бливостей ІФП становлять значний інтерес резуль-
тати дослідження РМЗ щодо експресії CD44 (мар-
кер адгезії) і CD90 (маркер стовбурових клітин жи-
рової тканини). Встановлено, що за експресією цих
молекул ПК по периферії пухлини відрізняються
від ПК у її центрі. По периферії пухлин (на кордоні
з CD90+ стромою) ПК мають фенотип базальнопо-
дібних клітин CD44+/CD90+, тоді як клітини у цен-
тральних зонах — фенотип нормальних люмінальних
клітин CD44+/CD90− [34]. Відмічена також варіа-
бельність експресії CD44 у стромі, яка була меншою
як навколо окремих пухлинних гнізд, так і в інтра-
туморальній стромі [35]. Слід відзначити, що CD44
і його ізоформи є мультимодальними сигнальними
молекулами, основними рецепторами гіалуронану
(гіалуронової кислоти), зв’язок з яким має надзви-
чайне значення для проникнення клітин у позаклі-
тинний матрикс [36]. Гіалуронан (основний компо-
нент матриксу нормальної сполучної тканини) віді-
грає важливу роль у гідродинаміці тканин, а також
у процесах проліферації та міграції клітин. Пору-
шення зв’зків гіалуронану з рецепторними макро-
молекулами сприяють промоції злоякісного фено-
типу клітин, змінам експресії і функцій мікроРНК,
можуть брати участь у феноменах хіміо- та радіоре-
ОНКОЛОГИЯ • Т. 19 • № 4 • 2017
ОБЗОР
230
зистентності ракових стовбурових клітин. Існують
також дані, що за особливих змін гіалуронан сприяє
проліферації неприкріплених ПК [36–40]. В остан-
ні роки широкого обговорення набувають питання
взаємодії гіалуронану з його рецепторами (CD44,
RHAMM) з погляду ролі як в інвазії клітин і про-
гресуванні раку, так і у регуляції запалення, зокре-
ма при РМЗ [41, 42].
В ІФП багатьох епітеліальних неоплазій від-
значені зміни експресії трансмембранного гепа-
ран-сульфатного протеоглікану клітинної поверх-
ні Syndecan-1 (SDC1/CD138), який бере участь у ба-
гатьох клітинно-клітинних і клітинно-матриксних
взаємодіях і, таким чином, у процесах проліферації,
інвазії та метастазування, апоптозу ПК, а також пух-
линного ангіогенезу [43]. Показано, що Syndecan-1
залучається у стимуляцію ракових стовбурових або
тумор-ініціюючих клітин при рецидивах пухлин-
ного росту та метастазуванні [44]. В окремих дослі-
дженнях показано клінічне значення змін експресії
Syndecan-1 в ІФП: кореляція зі ступенем злоякіснос-
ті плоскоклітинного раку ротової порожнини [45];
несприятливе прогностичне значення щодо вижи-
ваності хворих на рак сечового міхура [46].
Серед інших молекулярних маркерів ІФП заслу-
говують на увагу протеїни галектин-1 і Cdc42 (Cell
division control protein 42). Галектин-1 визначаєть-
ся в ядрах, цитоплазмі клітин, клітинній мембрані
та екстрацелюлярному матриксі; бере участь у клі-
тинно-клітинних і клітинно-матриксних взаємоді-
ях, а також у регуляції проліферації. Його експресія
асоційована з активацією матричних металопроте-
їназ (ММП)-9 та -14 і розвитком інвадоподій у клі-
тинах [47, 48]. Протеїн Cdc42 експресується у ба-
гатьох пухлинах епітеліального генезу (РМЗ, РТК,
рак легені (РЛ), рак шийки матки), задіяний у про-
ліферації та міграції клітин за рахунок утворення
філоподій. Його сумісна дія з галектином-1 зумов-
лює збільшення мобільності та інвазії ПК [49–51].
Ще один молекулярний маркер ІФП — контак-
тин, експресія якого призводить до ремодуляції ак-
тинового скелета ПК, деградації екстрацелюляр-
ного матриксу, набуття клітинами інвазійного фе-
нотипу [52, 53]. До макромолекул, що регулюють
інвазію і міграцію ПК ІФП, належить також про-
теїн Mena (4 ізоформи), залучений у регуляцію клі-
тинної рухливості. Однією з ключових властивос-
тей Меnа є контроль «геометрії» актинових сіток
у клітинах. Протеїни такого типу також контролю-
ють адгезійні контакти кадгеринів, а як відомо, по-
рушення адгезії змінює статус клітин від стабіль-
ного до рухливого, що підвищує здатність до інвазії
та метастазування [54]. Порушення клітинної адгезії
та динаміки формування мікротрубочок відбуваєть-
ся за збільшення експресії гена RhoA, який регулює
форму, полярність та рухливість клітин в ІФП, що
продемонстровано на прикладі раку передміхуро-
вої залози [55]. В інших дослідженнях зроблено ак-
цент не лише на зменшенні експресії низки моле-
кул міжклітинної адгезії, але й на паралельних змі-
нах в ІФП експресії ТР53, секреції протеолітичних
ензимів, а також на збільшенні клітинної проліфе-
рації та ініціації ангіогенезу [52, 56].
Значні порушення міжклітинної адгезії в ІФП,
які проявляються у більшій (порівняно з централь-
ним неопластичним осередком) дисоціації ПК,
можуть бути зумовлені не тільки особливостя-
ми останніх, але і дією позаклітинних регулятор-
них макромолекул, які ремодулюють строму. Зна-
чну роль у процесах структурно-функціонально-
го ремоделювання строми ІФП (зокрема при РМЗ)
відводять гіпоксія-індуцибельному фактору HIF-
1α та ММП, які залучаються у деградацію колаге-
ну шляхом зв’язування і взаємодії з низкою цитокі-
нів, інтегринів, факторів росту, індукторів апопто-
зу, впливаючи таким чином на диференціацію ПК,
їх адгезію та міграцію [57, 58]. Слід зауважити, що
особливості реалізації перелічених чинників у ме-
жах ІФП епітеліальних злоякісних пухлин потре-
бують більш детального вивчення.
Відокремлення ПК з осередку пухлини можна
віднести до першого етапу складного біологічного
процесу — інвазійно-метастатичного каскаду, проя-
ви якого можуть мати значну між- та інтратумораль-
ну гетерогенність, визначаючи агресивність пухлин-
ного росту [59, 60]. Клінічне значення мікроінвазії
продемонстровано, зокрема, при аналізі показни-
ків виживаності хворих на РМЗ in situ: 3-річна ви-
живаність без проявів захворювання за наявності мі-
кроінвазії у зоні Са in situ була меншою (89,5%), ніж
за відсутності мікроінвазії (97,1%; p = 0,009) [61].
Таким чином, для ІФП характерна комплекс-
ність змін клітинних структур і екстрацелюлярного
матриксу, їх синхронна взаємодія, яка може визна-
чати селекцію ПК з інвазійно-міграційними влас-
тивостями та подальшу спрямованість пухлинного
процесу — його стагнацію або прогресування. Ге-
терогенність молекулярного фенотипу ПК, між-
клітинної адгезії, особливості взаємодії ПК і стро-
ми в ІФП можуть бути причиною різного туморо-
генного потенціалу.
Окремого аналізу заслуговує морфологічний фе-
номен ТВ. TB — це невеликі (від 1 до 4–5 клітин)
кластери менш диференційованих ПК з відсутністю
просвітів між ними і кровоносних судин. ТВ розта-
шовуються не тільки у стромі ІФП, але і поза ним;
ТВ утворюються шляхом інвазії ПК за межі БМ,
яка оточує пухлинний осередок, і спостерігаєть-
ся у солідних пухлинах різного генезу (РТК, РМЗ,
РПЗ, РЛ, рак ендометрія, шийки матки, стравохо-
ду). Показано, що ТВ-клітини змінюють свою фор-
му, трансформуючись як у круглі, так і веретенопо-
дібні [62–69].
За локалізацією ТВ поділяють на пери- та інтра-
туморальні. Їх частота у пухлинах і прилеглій стро-
мі значно коливається. Наприклад, при раку стра-
воходу перитуморальні ТВ визначали у кількості
2–593, інтратуморальні — 1–656 на 10 полів зору
ОБЗОР
231ОНКОЛОГИЯ • Т. 19 • № 4 • 2017 231
мікроскопа (×20). Найбільша кількість ТВ асоцію-
валася з низьким ступенем диференціювання, роз-
повсюдженням пухлини, метастазами у лімфатичні
вузли. Порівняння кількості ТВ з рецидивуванням
захворювання і тривалістю життя пацієнтів вияви-
ло достовірний кореляційний зв’язок цих показ-
ників [69].
Більша частота ТВ асоціюється не тільки з роз-
повсюдженістю раку і виживаністю, але і з генетич-
ними змінами у ПК. Характерною ознакою вияви-
лася комбінація молекулярних маркерів SNAIL1/
ZEB1/β-catenin, експресія яких корелювала з кіль-
кістю ТВ, що може свідчити про існування budding-
промотуючого профілю ПК та наявність певних від-
мінностей ТВ від інших («спокійних») клітин пух-
лини. Зокрема, показано, що клітинні кластери, які
відщеплюються від пухлинного осередку або «роз-
совують» БМ, характеризуються мікросателітною
нестабільністю, аберацією генів, мутацією онкоге-
на KRAS, змінами експресії гена-супресора PTEN,
атиповою експресією і локалізацією білків c-erbB2
та Е-кадгерину. Перелічені зміни можуть сприя-
ти посиленню проліферації, інвазії та мобільнос-
ті ПК. У ТВ спостерігають також втрату інгібітор-
них впливів, локальне підвищення доступу ростових
факторів, розвиток гіпоксії. Перелічені особливос-
ті можуть сприяти посиленню проліферації, інвазії
та мобільності ПК, проліферації клітин-попередни-
ків або стовбурових клітин. Суттєве значення може
мати прямий контакт пухлина-строма, при якому
визначається експресія стромальних ММП, а та-
кож зміни експресії низки молекул, які можуть зу-
мовлювати ЕМП [15, 65, 66, 70].
Хоча механізми зв’язку формування ТВ з ЕМП
потребують подальшого вивчення, існує припущен-
ня, що наявність ТВ у пухлинах (РМЗ, РПЗ, РТК,
РЛ) може відображати процес ЕМП. Встановлено,
зокрема, що при РМЗ у виникненні ТВ (як і у про-
гресії та метастазуванні) відіграє роль зміна метилю-
вання промоторів генів TWIST1/TWIST2 і експресії
відповідних транскрипційних факторів. Припуска-
ють, що в епітеліальних пухлинах ПК ІФП і стро-
мальні клітини у безпосередньому мікрооточенні
ТВ експресують репресорні транскрипційні факто-
ри (SNAIL1, ZEB1, ZEB2), які задіяні в ЕМП, і, та-
ким чином, формують ЕМП-ТВ-фенотип ПК [9, 15,
16, 62]. З іншого боку, є відомості, що велика кіль-
кість ТВ асоціюється з високим ступенем локальної
запальної інфільтрації і наявністю некротичних осе-
редків у пухлинах. Тому не можна виключити зна-
чення в індукції ЕМП і хронічного запалення, яким
часто супроводжується розвиток епітеліальних пух-
лин [41, 42, 71].
Важливими є результати досліджень клінічно-
го значення ТВ. У 2013 р. висунуто припущення,
що ТВ є ранньою ознакою інвазії та метастатично-
го розповсюдження ПК РТК [72]. Підтвердженням
цієї думки стали результати дослідження ТВ у біо-
птатах РТК (до неоад’ювантної терапії хворих). Ви-
явлено, що кількість ТВ достовірно залежала від ста-
дії захворювання, наявності місцевих та віддалених
метастазів і судинної інвазії. Це дало авторам підста-
ву рекомендувати визначення ТВ у пухлинах як клі-
нічно важливий маркер [73].
З метою визначення ТВ як маркера статусу лім-
фатичних вузлів у хворих на інвазійний РМЗ прове-
дено дослідження, в якому продемонстровано, що
значна кількість ТВ у біоптатах пухлин до операції
та у видалених пухлинах корелювала з метастазами
РМЗ у лімфатичні вузли та інвазією ПК у судини.
На підставі цього висловлено припущення про мож-
ливість предиктивної оцінки метастатичного фено-
типу пухлин РМЗ за кількістю інтратуморальних ТВ
в ІФП. До характеристик, які свідчать про метаста-
тичний потенціал клітин ТВ, відносять їх підвище-
ну проліферативну активність, подальше утворен-
ня окремих пухлинних осередків, здатність до інвазії
у вже існуючі судини або у васкулярні структури, що
можуть генеруватися самими ТВ-клітинами. Про-
яву перелічених властивостей ТВ можуть сприяти
фокальні розриви БМ пухлинного вузла, особливо
за її лімфоцитарної інфільтрації [64, 70].
Кількісна оцінка ТВ може бути корисною і для
прогнозування виживаності при злоякісних но-
воутвореннях. Про це свідчать показники 5-річ-
ної виживаності хворих на РТК: 65 і 91% відповід-
но у хворих з великою та невеликою кількістю ТВ
у пухлинах [62]. За даними багатофакторного ана-
лізу ризик смерті від колоректального раку за наяв-
ності >10 ТВ у гістологічному препараті збільшуєть-
ся у 2,6 раза [74]. Суттєве діагностичне і прогнос-
тичне значення кількості ТВ у пухлинах відзначено
у хворих на рак різного генезу: РМЗ [64, 70, 75], РЛ
(при діаметрі пухлини <2 см) [76], РПЗ [77], РТК [73,
74, 78–84]. Звертається увага на можливість визна-
чення ТВ у біоптатах з метою предиктивної оцінки
метастазів у лімфатичних вузлах [85].
Майже всі дослідники ТВ вказують на їх легку
ідентифікацію у гістологічних препаратах пухлин.
Загалом формується думка, що наявність інтрапух-
линних ТВ як допоміжного прогностичного чинни-
ка може бути включено в комплекс показників для
оцінки виживаності хворих. Але при такому аналі-
зі, як підкреслюють деякі автори, необхідно врахо-
вувати і значення запалення у змінах стромального
компонента пухлин [86].
Поряд із вищевикладеним на сьогодні питання
можливості практичного використання підрахунку
ТВ залишається відкритим. Інтернаціональне про-
тиракове агентство (Union for International Cancer
Control’s — UICC) оцінює показник кількості ТВ як
допоміжний морфологічний параметр, але його клі-
нічне впровадження у діагностичну роботу поки що
ускладнено через відсутність чітких кількісних зна-
чень для інтерпретації частоти ТВ залежно від мор-
фології, стадії, ступеня диференціювання та гете-
рогенності пухлин різного генезу. Це диктує необ-
хідність подальшого дослідження ТВ з розробкою
ОНКОЛОГИЯ • Т. 19 • № 4 • 2017
ОБЗОР
232
кількісних параметрів і системи оцінки (score) (по-
дібної таким при РМЗ — Scharf-Bloom-Richardson’
histological grading system, або Nottingham grading
system) для стратифікації пухлин і визначення ваго-
мості ТВ як індивідуального показника інвазійного
росту та ступеня агресивності карцином.
Таким чином, ІФП — це зона взаємопов’язаних
процесів як у пухлинній, так і сполучній тканині,
що оточує пухлинний осередок. Такі процеси про-
являються молекулярно-генетичними, біохімічни-
ми і цитоморфологічними змінами, які спрямова-
ні на активацію інвазії ПК. Остання координується
і коригується взаємодією механізмів міжклітинної
адгезії з ремодуляцією екстрацелюлярного матрик-
су, дією ростових факторів і цитокінів, які вплива-
ють на пластичність, інвазійність і міграцію ПК.
Морфологічною ознакою початкової інвазії клітин
в ІФП є ТВ, що розглядається як важлива ознака
структурної та функціональної гетерогенності ПК,
їх вірогідної дисемінації з первинного пухлинного
осередку з подальшим розвитком рецидивів та ме-
тастазів. Враховуючи, що характер інвазії та кіль-
кість ТВ можуть бути додатковими діагностично-
прогностичними критеріями агресивності пухлин-
ного росту, акцент подальших досліджень має бути
зроблений на визначенні характерних особливос-
тей пухлин різного гістогенезу саме в ІФП, а також
особливостей мікрооточення у цій зоні. Результа-
ти подальших комплексних досліджень у цьому на-
прямі сприятимуть оптимізації предиктивної оцін-
ки прогнозу захворювання і персоналізації терапії
хворих на рак.
ПОДЯКА
Автори висловлюють щиру подяку доктору ме-
дичних наук, професору З.Д. Савцовій за плідну
дискусію, корисні зауваження і уважне ставлення.
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
1. Vasiliev YM. Reorganizations of molecular morphology
of epithelial and conjunctive tissue cells in normal morphoge-
nesis and carcinogenesis. Biochemistry (Moscow) 2008; 73 (5):
656–60 (in Russian).
2. Chekhun VF, Sherban SD, Savtsova ZD. Tumor heterogene-
ity — dynamical state. Oncology 2012; 14 (1): 4–12 (in Russian).
3. Burrell RA, McGranahan N, Bartek J, Swanton C. The
causes and consequences of genetic heterogeneity in cancer evo-
lution. Nature 2013; 501: 338–45.
4. Marusyk A, Polyak K. Tumor heterogeneity: causes and con-
sequences. Biochim Biophys Acta 2010; 1805 (1): 105–17.
5. Gerashchenko TS. Intra-tumor morphological heterogenei-
ty of breast cancer and its relation to the expression of drug stabil-
ity. Thesis of MD. Tomsk 2017. 24 p.
6. Yang YL, Chu JY, Wang MR. Tumor genetic heterogeneity.
Yi Chuan 2013; 35 (1): 1–9.
7. Ma N. Epithelial plasticity: a common theme in embryo-
nic and cancer cells. Science 2013. doi: 10.1126/science.1234850.
8. Wu MJ, Chen YS, Kim MR, Chang CJ. Regulation of epi-
thelial plasticity and cancer stemness via microRNAs. J Mol Gen-
et Med 2016; 10: 212. doi:10.4172/1747–0862.1000212.
9. Galván J A, Zlobec I, Wartenberg M, et al. Expression of E-
cadherin repressors SNAIL, ZEB1 and ZEB2 by tumour and stro-
mal cells influences tumour-budding phenotype and suggests he-
terogeneity of stromal cells in pancreatic cancer. Br J Cancer 2015;
112 (12): 1944–50.
10. Hu Z, Sun R, Curtis C. A population genetics perspective
on the determinants of intra-tumor heterogeneity. Biochim Bio-
phys Acta 2017; 1867 (2): 109–26.
11. Paterson EL, Kazenwadel J, Bert AG, et al. Down-regula-
tion of the miRNA-200 family at the invasive front of colorectal
cancers with degraded basement membrane indicates EMT is in-
volved in cancer progression. Neoplasia 2013; 15: 180–91.
12. Bryne M, Boysen M, Alfsen CG, et al. The invasive front of
carcinomas. The most important area for tumour prognosis? An-
ticancer Res 1998; 18 (6B): 4757–64.
13. Berezhnaya NM, Chekhun VF. Physiological system of con-
junctive tissue and oncogenesis. II. Extracellular matrix and me-
tastasis. Oncology 2016; 18 (3): 164–76 (in Russian).
14. Bronsert P, Enderle-Ammour K, Bader M, et al. Cancer cell
invasion and EMT marker expression — a three-dimensional study
of the human cancer-host interface. J Pathol 2014; 234: 410–22.
15. Grigore AD, Jolly MK, Jia D, et al. Tumor budding: the
name is EMT. Partial EMT. J Clin Med 2016; 5 (5): 51. doi:
10.3390/jcm5050051.
16. Niwa Y, Yamada S, Koike M, et al. Epithelial to mesenchy-
mal transition correlates with tumor budding and predicts prog-
nosis in esophageal squamous cell carcinoma. J Surg Oncol 2014;
110 (6): 764–9.
17. Anichkov NM. Tumor invasion. Stages of invasion of tu-
mor cells. http:meduniver.com/Medical/gistologia/1051.html
MedUniver.
18. Pietras K, Ostman A. Hallmarks of cancer: interactions with
the tumor stroma. Exp Cell Res 2010; 316 (8): 1324–3.
19. Osinsky S, Vaupel P. Tumor microphysiology. Kiev, Nau-
kova Dumka 2009. 256 р. (in Russian).
20. Berezhnaya NM, Chekhun VF. Physiological system of
conjunctive tissue and oncogenesis. I. Role of cellular compo-
nents of stroma in tumor development. Oncology 2016; 18 (1):
4–14 (in Russian).
21. Vasilenko IV, Kondratyuk RB. Parenchymatous-stromal in-
terrelations in tumors and their specifics in stomach cancer of intes-
tinal and diffusive types. Oncology 2006; 8 (1): 7–12 (in Russian).
22. Friedl P, Gilmour D. Collective cell migration in morpho-
genesis, regeneration and cancer. Nat Rev Mol Cell Biol 2009;
10: 445–57.
23. Alexandrova A.Yu. Evolution of cell interactions with extra-
cellular matrix in carcinogenesis. Biochemistry (Moscow) 2008;
73 (7): 915–24 (in Russian).
24. Krahmal NV, Zavyalova MV, Denisov EB, et al. Invasion of
tumor epithelial cells: mechanisms and manifestations. Fcna Na-
turale 2015; 7 (2): 18–30 (in Russian).
25. Bos R, Zhong H, Colleen F, et al. Levels of hypoxia-in-
ducible factor-1α during breast carcinogenesis. J Natl Cancer Inst
2001; 93 (4): 309–14.
26. Karlsson MC, Gonzalez SF, Welin J, Fuxe J. Epithelial-
mesenchymal transition in cancer metastasis through the lymphat-
ic system. Mol Oncol 2017; 11 (7): 781–91.
27. Gwak JM, Kim HJ, Kim EJ, et al. MicroRNA-9 is associat-
ed with epithelial-mesenchymal transition, breast cancer stem cell
phenotype, and tumor progression in breast cancer. Breast Cancer
Res Treat 2014; 147 (1): 39–49.
28. Bandyopadhyay S, Mitra R, Maulik U, et al. Development
of the human cancer microRNA network. Science 2010; 1: 6. doi:
10.1186/1758–907X-1–6.
29. Kunej T, Godnic I, Horvat S, et al. Cross talk between
microRNA and coding cancer genes. Cancer J 2012; 18 (3):
223–31.
30. Karamitopoulou E, Haemmig S, Baumgartner U, et al. Mi-
croRNA dysregulation in the tumor microenvironment influenc-
es the phenotype of pancreatic cancer. Mod Pathol 2017; 30 (8):
1116–25.
ОБЗОР
233ОНКОЛОГИЯ • Т. 19 • № 4 • 2017 233
31. Knudsen KN, Lindebjerg J, Nielsen BS, et al. MicroRNA-
200b is downregulated in colon cancer budding cells. PLoS One
2017; 12 (5): e0178564.
32. Xie N, Wang C, Zhuang Z, et al. Decreased miR-320a pro-
motes invasion and metastasis of tumor budding cells in tongue
squamous cell carcinoma. Oncotarget 2016; 7 (40): 65744–57.
33. Luo D, Wilson GM, Harvel N, et al. A systematic evalu-
ation of miRNA: mRNA interactions involved in the migration
and invasion of breast cancer cells. J Translat Med 2013; 11: 57.
34. Donnenberg VS, Donnenberg AD, Zimmerlin L, et al. Lo-
calization of CD44 and CD90 positive cells to the invasive front
of breast tumors. Cytometry B Clin Cytom 2010; 78 (5): 287–301.
35. Almendro V, Fuster G. Heterogeneity of breast cancer: etiol-
ogy and clinical relevance. Clin Transl Oncol 2011; 13 (11): 767–73.
36. Toole ВР, Hascall VC. Hyaluronan and tumor growth. Am
J Pathol 2002; 161 (3): 745–7.
37. Bourguignon LY, Shiina M, Li JJ. Hyaluronan-CD44 inter-
action promotes oncogenic signaling, microRNA functions, che-
moresistance, and radiation resistance in cancer stem cells leading
to tumor progression. Adv Cancer Res 2014; 123: 255–75.
38. Orian-Rousseau V, Sleeman J. CD44 is a multidomain sig-
naling platform that integrates extracellular matrix cues with growth
factor and cytokine signals. Adv Cancer Res 2014; 123: 231–54.
39. Thapa R, Wilson GD. The importance of CD44 as a stem
cell biomarker and therapeutic target in cancer. Stem Cells Int
2016; 208: 7204.
40. Yan Y, Zuo X, Wei D. Concise Review: Emerging role of
CD44 in cancer stem cells: a promising biomarker and therapeutic
target. Stem Cells Transl Med 2015; 4 (9): 1033–43.
41. Schwertfeger KL, Cowman MK, Telmer PG, et al. Hyal-
uronan, inflammation, and breast cancer progression. Front Im-
munol 2015; 8 (6): 236.
42. Misra S, Hascall VC, Markwald RR, Ghatak S. Interac-
tions between hyaluronan and its receptors (CD44, rhamm) regu-
late the activities of inflammation and cancer. Front Immunol
2015; 6 (6): 201.
43. Palaiologou M, Delladetsima I, Tiniakos D. CD138 (syn-
decan-1) expression in health and disease. Histol Histopathol
2014; 29 (2): 177–89.
44. Gharbaran R. Advances in the molecular functions of syn-
decan-1 (SDC1/CD138) in the pathogenesis of malignancies. Crit
Rev Oncol Hematol 2015; 94 (1): 1–17.
45. Kurokawa S, Zhang M, Matsumoto S, et al. Reduced syn-
decan-1 expression (CD138) is correlated with the histological
grade of malignancy at the deep invasive front in oral squamous
cell carcinoma. Oral Pathol Med 2006; DOI: 10.1111/j.1600–
0714.2006.00412.x.
46. Szarvas T, Reis H, Kramer G, et al. Enhanced stromal syn-
decan-1 expression is an independent risk factor for poor survival
in bladder cancer. Hum Pathol 2014; 45 (4): 674–82.
47. Cousin JM, Cloninger MJ. The Role of Galectin-1 in Cancer
Progression, and Synthetic Multivalent Systems for the Study of Galec-
tin-1. Int J Mol Sci 2016; 17 (9): pii: E1566. doi: 10.3390/ijms17091566.
48. Ito K, Stannard K, Gabutero E, et al. Galectin-1 as a po-
tent target for cancer therapy: role in the tumor microenvironment.
Cancer Metastasis Rev 2012; 31 (3–4): 763–78.
49. Stengel K, Zheng Y. Cdc42 in oncogenic transformation,
invasion, and tumorigenesis. Cell Signalling 2011; 23 (9): 1415–23.
50. Arias-Romero LE, Chernoff J. Targeting Cdc42 in cancer.
Expert Opin Ther Targets 2013; 17 (11): 1263–73.
51. Ye H, Zhang Y, Geng L, Li Z. Cdc42 expression in cervical
cancer and its effects on cervical tumor invasion and migration.
Int J Oncol 2015; 46 (2): 757–63.
52. Sharma M, Sah P, Sharma SS, Radhakrishnan R. Mo-
lecular changes in invasive front of oral cancer. J Oral Maxillofac
Pathol 2013; 17 (2): 240–7.
53. Park SY, Gonen M, Kim HJ, et al. Cellular and genetic di-
versity in the progression of in situ human breast carcinomas to an
invasive phenotype. J Clin Invest 2010; 120: 636–44.
54. Goswami S, Philippar U, Sun D, et al. Identification of
invasion specific splice variants of the cytoskeletal protein Mena
present in mammary tumor cells during invasion in vivo. Clin Exp
Metastasis 2009; 26 (2): 153–9.
55. Chen W, Delongchamps NB, Mao K, et al. High RhoA ex-
pression at the tumor front in clinically localized prostate cancer
and association with poor tumor differentiation. Oncol Lett 2016;
11 (2): 1375–81.
56. Kato K, Kawashiri S, Tanaka A, et al. Predictive value
of measuring p53 labeling index at the invasive front of oral squa-
mous cell carcinomas. Pathol Oncol Res 2008; 14: 57–61.
57. Bos R, Zhong H, Colleen F, et al. Levels of hypoxia-in-
ducible factor-1α during breast carcinogenesis. J Natl Cancer Inst
2001; 93 (4): 309–14. https://biomolecula.ru/articles/mikrornk-
umenshaiut-shum-ekspressii-genov.
58. Rogova LN, Shesrernina NV, Zamechnik TV, et al. Ma-
trix metalloproteinases, their role in physiological and patholo-
gical processes (Review). Vestn Novyh Med Technol 2011; 18 (2):
86–92 (in Russian).
59. Ng CK, Pemberton HN, Reis-Filho JS. Breast cancer in-
tratumor genetic heterogeneity: causes and implications. Expert
Rev Anticancer Ther 2012; 12 (8): 1021–32.
60. Beca F, Polyak K. Intratumor heterogeneity in breast can-
cer. Adv Exp Med Biol 2016; 882: 169–89.
61. Fang Y, Wu J, Wang W, et al. Biologic behavior and long-
term outcomes of breast ductal carcinoma in situ with microinva-
sion. Oncotarget 2016; 27 (39): 64182–90.
62. Dawson H, Lugli A. Molecular and pathogenetic aspects
of tumor budding in colorectal cancer. Front Med (Lausanne)
2015; 10 (2): 11.
63. Graham RP, Vierkant RA, Tillmans LS, et al. Tumor bud-
ding in colorectal carcinoma: confirmation of prognostic signif-
icance and histologic cutoff in a population-based cohort. Am J
Surg Pathol 2015; 39 (10): 1340–6.
64. Salhia B, Trippel М, Pfaltz К, Tapia С. High tumor bud-
ding stratifies breast cancer with metastatic properties. Breast
Cancer Res Treat 2015; 150 (2). DOI: 10.1007/s10549–015–
3333–3.
65. Wartenberg M, Centeno I, Haemmig S, et al. PTEN alter-
ations of the stromal cells characterise an aggressive subpopula-
tion of pancreatic cancer with enhanced metastatic potential. Eur
J Cancer 2016; 65: 80–90.
66. Morales-Oyarvide V, Mino-Kenudson M. High-grade lung
adenocarcinomas with micropapillary and/or solid patterns: a re-
view. Curr Opin Pulm Med 2014; 20 (4): 317–23.
67. Koyuncuoglu M, Okyay E, Saatli B, et al. Tumor budding
and E-Cadherin expression in endometrial carcinom: Are they
prognostic factors in endometrial cancer? Gynecol Oncol 2012;
125: 208–13.
68. Huang B, Cai J, Xia Xu X, Wang Z. High-grade tumor bud-
ding stratifies early-stage cervical cancer with recurrence risk. Plos
One 2016; 11 (11): e0166311.
69. Nowak JA, Agoston A, Zheng Y, et al. Tumor budding is a
predictor of nodal metastasis and tumor recurrence in T1 esopha-
geal adenocarcinoma. Mod Pathol 2013; 26: 169A.
70. Zhang XC, Hashemi SS, Yousefi M, et al. Atypical expres-
sion of c-erbB2 in cell clusters overlying focally disrupted breast
myoepithelial cell layers: a potential sign for increasing cell motil-
ity and invasion. Int J Biol Sci 2008; 4: 259–69.
71. Khalafalla FG, Khan MW. Inflammation and epithelial-
mesenchymal transition in pancreatic ductal adenocarcinoma:
fighting against multiple opponents. Cancer Growth Metastasis
2017; doi: 10.1177/1179064417709287. eCollection 2017.
72. Jiang B, Mason J, Jewett AA, et al. Cell budding from nor-
mal appearing epithelia: a predictor of colorectal cancer metasta-
sis? Int J Biol Sci 2013; 9 (1): 119–33.
73. Rogers AC, Gibbons D, Hanly AM, et al. Prognostic sig-
nificance of tumor budding in rectal cancer biopsies before neo-
adjuvant therapy. Mod Pathol 2014; 27: 156–62.
ОНКОЛОГИЯ • Т. 19 • № 4 • 2017
ОБЗОР
234
74. Graham RP, Vierkant RA, Tillmans LS, et al. Tumor bud-
ding in colorectal carcinoma: confirmation of prognostic signif-
icance and histologic cutoff in a population-based cohort. Am J
Surg Pathol 2015; 39 (10): 1340–6.
75. Gujam FJA, McMillan DC, Mohammed ZMA, et al. The
relationship between tumour budding, the tumour microenviron-
ment and survival in patients with invasive ductal breast cancer. Br
J Cancer 2015; 113: 1066–74.
76. Yamaguchi Y, Ishii G, Kojima M, et al. Histopathologic fea-
tures of the tumor budding in adenocarcinoma of the lung. J Thor
Oncol 2010; 5 (9): 1361.
77. Kohler I, Bronsert P, Timme S, et al. Detailed analysis of
epithelial-mesenchymal transition and tumor budding identifies
predictors of long-term survival in pancreatic ductal adenocarci-
noma. J Gastroenterol Hepatol 2015; 30 (Suppl 1): 78–84.
78. Lugli A, Vlajnic T, Giger O, et al. Intratumoral budding as a
potential parameter of tumor progression in mismatch repair-pro-
ficient and mismatch repair-deficient colorectal cancer patients.
Hum Pathol 2011; 42: 1833–40.
79. Wang LM, Kevans D, Mulcahy H, et al. Tumor budding is
a strong and reproducible prognostic marker in T3N0 colorectal
cancer. Am J Surg Pathol 2009; 33: 134–41.
80. Guzinska-Ustymowicz K. The role of tumour budding at
the front of invasion and recurrence of rectal carcinoma. Antican-
cer Res 2005; 25 (2B): 1269–72.
81. Koelzer VH, Zlobec I, Lugli A. Tumor budding in colorec-
tal cancer-ready for diagnostic practice? Hum Pathol 2016; 47
(1): 4–19.
82. Markl B, Markl M, Schaller T, et al. A new simple mor-
phology-based risk score is prognostic in stage I/II colon cancers.
Cancer Med 2016; 5 (7): 1492–501.
83. Zhang S, Zhang D, Yang Z, Zhang X. Tumor budding, mi-
cropapillary pattern, and polyploidy giant cancer cells in colorec-
tal cancer: current status and future prospects. Stem Cells Int 2016;
2016: 4810734. doi: 10.1155/2016/4810734.
84. Kai K, Aishima S, Aoki S, et al. Cytokeratin immunohis-
tochemistry improves interobserver variability between unskilled
pathologists in the evaluation of tumor budding in T1 colorectal
cancer. Pathol Int 2016; 66: 75–82.
85. Zlobec I, Hädrich M, Dawson H, et al. Intratumoural bud-
ding (ITB) in preoperative biopsies predicts the presence of lymph
node and distant metastases in colon and rectal cancer patients. Br
J Cancer 2014; 110: 1008–13.
86. Max N, Harbaum L, Pollheimer MJ, et al. Tumour bud-
ding with and without admixed inflammation: two different sides
of the same coin? Br J Cancer 2016; 114 (4): 368–71.
INVASIVE FRONT OF CARCINOMA:
MORPHOLOGICAL AND MOLECULAR
FEATURES, ASSOCIATION
WITH PROGRESS OF TUMOR GROWTH
L.Z. Polishchuk, T.A. Magas
Summary. The aim of the review is to analyze the current
data of structural and functional features of the invasive
tumor front as an active formation zone of the invasive
and metastatic phenotype of tumor cells at the border
with the surrounding connective tissue. The complexi-
ty and mutual dependence of molecular, genetic, bio-
chemical and cytomorphological changes of the tumor
cells, associated with the activation of their invasion —
the cardinal stage of the progression of the tumor process,
is shown. An important morphological characteristic of
invasive tumor front is the presence of tumor budding
cluster of tumor cells that are considered as markers of
inter- and intratumor heterogeneity and a morpholog-
ical criterion for assessing the aggressiveness of tumors
of the epithelial genesis.
Key Words: invasive tumor front, invasion,
adhesion, migration, molecular mechanisms,
tumor budding, diagnostic and prognostic value.
Адреса для листування:
Поліщук Л.З.
03022, Київ, вул. Васильківська, 45
Інститут експериментальної патології, онкології
і радіобіології ім. Р.Є. Кавецького НАН України
E-mail: lzpol@i.ua
Одержано: 10.10.2017
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-145478 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 1562-1774 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-11-28T13:54:57Z |
| publishDate | 2017 |
| publisher | Інститут експериментальної патології, онкології і радіобіології ім. Р.Є. Кавецького НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Поліщук, Л.З. Магась, Т.А. 2019-01-22T11:54:03Z 2019-01-22T11:54:03Z 2017 Інвазійний фронт карцином: морфологічні та молекулярні особливості, асоціація з прогресуванням пухлинного росту / Л.З. Поліщук, Т.А. Магась // Онкологія. — 2017. — Т. 19, № 4. — С. 228-234. — Бібліогр.: 86 назв. — укр. 1562-1774 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/145478 Метою огляду є аналіз сучасних наукових відомостей щодо структурних і функціональних особливостей інвазійного фронту пухлин як зони активного формування інвазійного та метастатичного фенотипу пухлинних клітин (ПК) на кордоні з прилеглою сполучною тканиною. Показана складність і взаємнозумовленість молекулярно-генетичних, біохімічних і цитоморфологічних змін ПК, асоційованих з активацією їхньої інвазії — кардинального етапу прогресування пухлинного процесу. Важливою морфологічною характеристикою інвазійного фронту пухлин є наявність кластерів ПК з фенотипом пухлинного брунькування, який розглядають як маркер між- та інтрапухлинної гетерогенності та морфологічний критерій для оцінки агресивності пухлин епітеліального генезу. The aim of the review is to analyze the current data of structural and functional features of the invasive tumor front as an active formation zone of the invasive and metastatic phenotype of tumor cells at the border with the surrounding connective tissue. The complexity and mutual dependence of molecular, genetic, biochemical and cytomorphological changes of the tumor cells, associated with the activation of their invasion — the cardinal stage of the progression of the tumor process, is shown. An important morphological characteristic of invasive tumor front is the presence of tumor budding cluster of tumor cells that are considered as markers of inter- and intratumor heterogeneity and a morphological criterion for assessing the aggressiveness of tumors of the epithelial genesis. uk Інститут експериментальної патології, онкології і радіобіології ім. Р.Є. Кавецького НАН України Онкологія Обзор Інвазійний фронт карцином: морфологічні та молекулярні особливості, асоціація з прогресуванням пухлинного росту Іnvasive front of carcinoma: morphological and molecular features, association with progress of tumor growth Article published earlier |
| spellingShingle | Інвазійний фронт карцином: морфологічні та молекулярні особливості, асоціація з прогресуванням пухлинного росту Поліщук, Л.З. Магась, Т.А. Обзор |
| title | Інвазійний фронт карцином: морфологічні та молекулярні особливості, асоціація з прогресуванням пухлинного росту |
| title_alt | Іnvasive front of carcinoma: morphological and molecular features, association with progress of tumor growth |
| title_full | Інвазійний фронт карцином: морфологічні та молекулярні особливості, асоціація з прогресуванням пухлинного росту |
| title_fullStr | Інвазійний фронт карцином: морфологічні та молекулярні особливості, асоціація з прогресуванням пухлинного росту |
| title_full_unstemmed | Інвазійний фронт карцином: морфологічні та молекулярні особливості, асоціація з прогресуванням пухлинного росту |
| title_short | Інвазійний фронт карцином: морфологічні та молекулярні особливості, асоціація з прогресуванням пухлинного росту |
| title_sort | інвазійний фронт карцином: морфологічні та молекулярні особливості, асоціація з прогресуванням пухлинного росту |
| topic | Обзор |
| topic_facet | Обзор |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/145478 |
| work_keys_str_mv | AT políŝuklz ínvazíiniifrontkarcinommorfologíčnítamolekulârníosoblivostíasocíacíâzprogresuvannâmpuhlinnogorostu AT magasʹta ínvazíiniifrontkarcinommorfologíčnítamolekulârníosoblivostíasocíacíâzprogresuvannâmpuhlinnogorostu AT políŝuklz ínvasivefrontofcarcinomamorphologicalandmolecularfeaturesassociationwithprogressoftumorgrowth AT magasʹta ínvasivefrontofcarcinomamorphologicalandmolecularfeaturesassociationwithprogressoftumorgrowth |