Зміни концентрації гепсидину у сироватці крові та його експресії у пухлинних клітинах залежно від клініко-патологічних особливостей раку молочної залози
Мета: визначення концентрації гепсидину у сироватці крові (сГЕПС) та його експресії у пухлинних клітинах (пГЕПС) залежно від клініко-патологічних особливостей раку молочної залози (РМЗ) та аналіз зв’язку сГЕПС і пГЕПС з наявністю анемії у хворих на РМЗ. Об’єкт та методи: зразки операційного матер...
Saved in:
| Published in: | Онкологія |
|---|---|
| Date: | 2016 |
| Main Authors: | , , |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Інститут експериментальної патології, онкології і радіобіології ім. Р.Є. Кавецького НАН України
2016
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/145513 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Зміни концентрації гепсидину у сироватці крові та його експресії у пухлинних клітинах залежно від клініко-патологічних особливостей раку молочної залози / Т.М. Яловенко, Н.Ю. Лук'янова, В.Ф. Чехун // Онкологія. — 2016. — Т. 18, № 3. — С. 196-203. — Бібліогр.: 30 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859704639284314112 |
|---|---|
| author | Яловенко, Т.М. Лук'янова, Н.Ю. Чехун, В.Ф. |
| author_facet | Яловенко, Т.М. Лук'янова, Н.Ю. Чехун, В.Ф. |
| citation_txt | Зміни концентрації гепсидину у сироватці крові та його експресії у пухлинних клітинах залежно від клініко-патологічних особливостей раку молочної залози / Т.М. Яловенко, Н.Ю. Лук'янова, В.Ф. Чехун // Онкологія. — 2016. — Т. 18, № 3. — С. 196-203. — Бібліогр.: 30 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Онкологія |
| description | Мета: визначення концентрації гепсидину у сироватці крові (сГЕПС) та його
експресії у пухлинних клітинах (пГЕПС) залежно від клініко-патологічних
особливостей раку молочної залози (РМЗ) та аналіз зв’язку сГЕПС і пГЕПС
з наявністю анемії у хворих на РМЗ. Об’єкт та методи: зразки операційного матеріалу та сироватки крові 65 хворих на РМЗ І–ІІ стадії (у тому числі
18 пацієнтів з анемією) віком від 23 до 89 років. Загальноклінічні, гістологічні, імуногістохімічні, імуноферментні, статистичні. Результати: встановлено значну варіабельність концентрації сГЕПС у хворих на РМЗ, що вказує
на можливість використання сГЕПС як індивідуального показника порушення метаболізму заліза у пацієнтів ізРМЗ. Отримано дані, що свідчать про кореляційні зв’язки між рівнями сГЕПС, експресією пГЕПС у хворих на РМЗ
ІІ стадії та згістологічною будовою пухлин. Експресія пГЕПС прямо корелює
з метастатичним ураженням регіонарних лімфатичних вузлів та низьким
ступенем диференціювання РМЗ. Визначено особливості показників сГЕПС
та пГЕПС залежно від молекулярного підтипу РМЗ. Продемонстровано прямий кореляційний зв’язок між концентрацією сГЕПС та анемією, а також
зворотний кореляційний зв’язок із рівнем гемоглобіну у хворих на РМЗ. Висновки: одержані дані свідчать про важливу роль ГЕПС у прогресуванні пухлинної хвороби, а також його асоціацію з більш агресивними формами РМЗ (базальний молекулярний підтип), що дає підстави розглядати сГЕПС і пГЕПС
як маркери порушень гомеостазу заліза при маніфестації РМЗ, у тому числі
у хворих з анемією. Одержані результати можуть бути використані для системної оцінки стану гомеостазу заліза у пацієнтів із РМЗ.
Objective: to determine the hepcidin (HEPC)
concentration in serum and its expression in tumor cells
depending on the clinico-pathological features of breast
cancer and analysis of the sHEPC and tHEPC communication with the presence of anemia in patients with
breast cancer. Object and methods: samples of operational material and samples of blood serum of 65 patients
with breast cancer stage I–II (including 18 patients with
anemia) aged 23 to 89 years. General clinical, histological, іmmunohistochemical, ELISA and statistical methods. Results: significant variability was shown in the concentration of sHEPC in patients with breast cancer, indicating the use sHEPC as an individual indicator of
iron distortion metabolism in breast cancer patients. The
data shows the correlation between sHEPC levels and
tHEPC expression in breast cancer patients with stage II
and histological structure. tHEPC expression in the tumor cells directly correlates with the metastatic lesion of
regional lymph nodes and a low degree of differentiation
of breast cancer. Special characteristics of sHEPC and
tHEPC depending on the molecular subtype of breast
cancer were determined. А direct correlation between the
sHEPC concentration and anemia as also reverse correlation with the level of hemoglobin in patients with breast
cancer was demonstrated. Conclusions: the given data reflect the importance role of HEPC in the progression of
malignant disease and its association with more aggressive forms of breast cancer (basal molecular subtype) that
gives grounds to consider sHEPS and tHEPS as diagnostic markers of iron disorders homeostasis under the manifestation of breast cancer, including patients with anemia.
|
| first_indexed | 2025-12-01T01:56:07Z |
| format | Article |
| fulltext |
ОНКОЛОГИЯ • Т. 18 • № 3 • 2016
ОРИГИНАЛЬНЫЕ ИССЛЕДОВАНИЯ
196
Рак молочної залози (РМЗ) посідає в онколо-
гії особливе місце з причин частоти, особливостей
епідеміології, різноманітності біологічних і моле-
кулярних характеристик пухлин, широкого спек-
тра методів лікування та неоднозначного прогнозу.
Статистичні дані свідчать про неухильне зростан-
ня захворюваності і смертності від РМЗ практично
в усьому світі [1]. Незважаючи на вдосконалення
схем і режимів лікування та більш ранню діагнос-
тику цього захворювання (особливо в осіб моло-
дого та середнього віку), у багатьох країнах ефек-
тивність лікування пацієнтів із РМЗ все ще не-
достатня. Значною мірою це зумовлено високою
гетерогенністю патології і недостатністю сучасної
методології оцінки вірогідності відповіді на ліку-
вання та індивідуального прогнозу ризику прогре-
сування раку. З огляду на це, безумовно, важливим
є комплексний підхід, який базується на врахуван-
ні не лише молекулярно-біологічних особливостей
пухлини, але й низки показників загального стану
організму в цілому.
Останніми роками все більшу увагу приділя-
ють порушенням метаболізму заліза при онколо-
гічній патології [2, 3]. Результати проведених нами
досліджень свідчать про асоціацію порушень мета-
болізму залізовмісного білка феритину в організ-
мі хворих із клініко-морфологічними та молеку-
лярними особливостями РМЗ [4]. Іншим білком,
який також має важливе значення у регуляції ме-
таболізму заліза у нормі та при різних патологіч-
них процесах, є гепсидин (ГЕПС), який вважають
системним гормональним регулятором метаболіз-
му заліза [5]. Необхідність вивчення ГЕПС у хво-
рих на РМЗ ґрунтується на численних досліджен-
нях, які свідчать про порушення його експресії у клі-
тинах раку товстої кишки, нирки, передміхурової,
молочної залози та зв’язок з особливостями клініч-
ного перебігу пухлинного процесу. Так, зниження
експресії ГЕПС у клітинах РМЗ пригнічує прогре-
сування захворювання за рахунок зменшення кіль-
кості внутрішньоклітинного заліза. Циркулюючий
ГЕПС, який секретується печінкою, чинить силь-
ЗМІНИ КОНЦЕНТРАЦІЇ
ГЕПСИДИНУ У СИРОВАТЦІ
КРОВІ ТА ЙОГО ЕКСПРЕСІЇ
У ПУХЛИННИХ КЛІТИНАХ
ЗАЛЕЖНО ВІД КЛІНІКО-
ПАТОЛОГІЧНИХ ОСОБЛИВОСТЕЙ
РАКУ МОЛОЧНОЇ ЗАЛОЗИ
Мета: визначення концентрації гепсидину у сироватці крові (сГЕПС) та його
експресії у пухлинних клітинах (пГЕПС) залежно від клініко-патологічних
особливостей раку молочної залози (РМЗ) та аналіз зв’язку сГЕПС і пГЕПС
з наявністю анемії у хворих на РМЗ. Об’єкт та методи: зразки операційно-
го матеріалу та сироватки крові 65 хворих на РМЗ І–ІІ стадії (у тому числі
18 пацієнтів з анемією) віком від 23 до 89 років. Загальноклінічні, гістологіч-
ні, імуногістохімічні, імуноферментні, статистичні. Результати: встанов-
лено значну варіабельність концентрації сГЕПС у хворих на РМЗ, що вказує
на можливість використання сГЕПС як індивідуального показника порушен-
ня метаболізму заліза у пацієнтів із РМЗ. Отримано дані, що свідчать про ко-
реляційні зв’язки між рівнями сГЕПС, експресією пГЕПС у хворих на РМЗ
ІІ стадії та з гістологічною будовою пухлин. Експресія пГЕПС прямо корелює
з метастатичним ураженням регіонарних лімфатичних вузлів та низьким
ступенем диференціювання РМЗ. Визначено особливості показників сГЕПС
та пГЕПС залежно від молекулярного підтипу РМЗ. Продемонстровано пря-
мий кореляційний зв’язок між концентрацією сГЕПС та анемією, а також
зворотний кореляційний зв’язок із рівнем гемоглобіну у хворих на РМЗ. Висно-
вки: одержані дані свідчать про важливу роль ГЕПС у прогресуванні пухлин-
ної хвороби, а також його асоціацію з більш агресивними формами РМЗ (ба-
зальний молекулярний підтип), що дає підстави розглядати сГЕПС і пГЕПС
як маркери порушень гомеостазу заліза при маніфестації РМЗ, у тому числі
у хворих з анемією. Одержані результати можуть бути використані для сис-
темної оцінки стану гомео стазу заліза у пацієнтів із РМЗ.
Т.М. Яловенко
Н.Ю. Лук’янова
В.Ф. Чехун
Інститут експериментальної
патології, онкології
і радіобіології
ім. Р.Є. Кавецького
НАН України, Київ, Україна
Ключові слова: рак молочної
залози, гепсидин, молекулярний
підтип РМЗ, злоякісність,
анемія, гемоглобін.
ОРИГИНАЛЬНЫЕ ИССЛЕДОВАНИЯ
197ОНКОЛОГИЯ • Т. 18 • № 3 • 2016 197
ний вплив на феропортин-опосередкований екс-
порт заліза в пухлинних клітинах, а дефіцит ГЕПС
призводить до збільшення виходу заліза з пухлин-
них клітин і, як наслідок — до інгібіції росту пухли-
ни [6–9]. Проведений нами ретроспективний ана-
ліз виживаності хворих на РМЗ продемонстрував,
що показники експресії ГЕПС у пухлинних кліти-
нах (пГЕПС) можуть бути використані як прогнос-
тичний маркер. Про це свідчить доведений зв’язок
експресії вказаного протеїну з виживаністю хворих
з урахуванням таких показників злоякісності РМЗ,
як рецепторний статус та проліферативна активність
пухлин [10]. Ми також встановили залежність між
рівнем ГЕПС у сироватці крові (сГЕПС), клініко-
патологічними особливостями РМЗ та чутливістю
до неoад’ювантної терапії [11, 12].
Незважаючи на відомості про зміни рівнів
сГЕПС і пГЕПС у хворих на РМЗ, в літературі від-
сутні дані щодо зв’язку цих показників із деяки-
ми клінічними характеристиками загального ста-
ну хворих, зокрема з рівнем гемоглобіну. Як ві-
домо, зниження вмісту гемоглобіну є клінічним
показником анемії, що часто може виникати у хво-
рих на рак різного генезу, та може бути зумовле-
но низкою причин, до яких належать порушення
метаболізму заліза при хронічних захворюваннях,
кровотечах та ін. Анемія, діагностована до лікуван-
ня, може прогресувати після операцій, хіміо- або
променевої терапії і призводити до погіршення за-
гального стану хворих [12, 13]. Як свідчать дані лі-
тератури, у патогенезі анемії значна роль належить
саме ГЕПС, який розглядається як діагностичний
критерій і потенційний маркер порушень метабо-
лізму заліза у пацієнтів із різними патологічними
процесами [14, 15].
У зв’язку з вищевикладеним, мета дослідження
полягала у визначенні концентрації сГЕПС та екс-
пресії пГЕПС залежно від клініко-патологічних осо-
бливостей РМЗ та аналізі зв’язку сГЕПС і пГЕПС
з наявністю анемії у хворих на РМЗ.
ОБ’ЄКТ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
Досліджено концентрацію сГЕПС і експресію
пГЕПС та проаналізовано ці показники у зістав-
ленні з даними комплексного клінічного обсте-
ження 65 хворих на РМЗ І–ІІ стадії, які перебува-
ли на стаціонарному лікуванні у Київському місь-
кому клінічному онкологічному центрі протягом
2013–2016 рр. Усі пацієнтки дали інформовану зго-
ду на використання їх біологічних матеріалів і клі-
нічних даних з науковою метою. Стадію пухлинно-
го процесу визначали за Міжнародною класифіка-
цією пухлин (TNM, 7-ме видання, 2009 р.).
Для верифікації пухлинного процесу проведено
стандартне гістологічне дослідження операційного
матеріалу хворих; гістологічний тип пухлин оціню-
вали за Міжнародною гістологічною класифікаці-
єю пухлин ВООЗ (2008 р.). В операційному мате-
ріалі кожної хворої визначали ступінь структурної
та клітинної атипії, на підставі чого встановлюва-
ли ступінь диференціювання пухлин, поділяючи їх
на високо- (G1), помірно- (G2) та низькодиферен-
ційовані (G3). Неод’ювантну поліхіміотерапію хво-
рим не проводили. Залежно від клінічних показань
виконували органозберігаючі операції або радикаль-
ні мастектомії за Маденом і ад’ювантну поліхіміоте-
рапію згідно зі стандартами лікування, прийняти-
ми в Україні, за схемами FAC або АС з інтервалом
21 день; кількість курсів поліхіміотерапії коливала-
ся від 4 до 6. Післяопераційне променеве лікуван-
ня проводили на гамма-терапевтичному апараті
«TERAGAM» (разова вогнищева доза — 2 Гр, сумар-
на вогнищева доза — 40 Гр на ділянку післяопера-
ційного рубця, пахвову, парастернальну та надклю-
чичну ділянки).
Концентрацію сГЕПС досліджували методом
твердофазного імуноферментного аналізу (ІФА)
за допомогою автоматичного біохімічного та іму-
ноферментного аналізатора Chem Well 2900 згід-
но із введеною програмою протоколів до наборів
Human Hepcidin (Hepc 25) ELISA Kit, Cusabio, Ки-
тай. Кров у пацієнтів брали до операції натщесер-
це. Зразки сироватки крові для ІФА отримували від-
повідно до рекомендацій, зазначених в інструкціях
до наборів: цільну кров відстоювали 2 год при кім-
натній температурі, після чого центрифугували
1500 об./хв 20 хв і відбирали сироватку, яка збері-
галися при –20 °С до початку ІФА аналізу. У нор-
мі в сироватці крові здорових людей концентрація
ГЕПС коливається у широкому діапазоні — від 17
до 286 нг/мл [16].
Оцінку молекулярного підтипу РМЗ проводи-
ли на основі результатів імуногістохімічного (ІГХ)
дослідження рецепторів естрогенів (RЕ), прогес-
терону (RP), епідермального фактора росту типу 2
(Her2/neu), з використанням МкАТ antiRЕ (клон
1D5), antiRP (клон PgR636) та antiHER/2neu (клон
c-erbB-2; DakoCytomation, Данія). Визначали кіль-
кість клітин із позитивною експресією маркерів,
оцінюючи ступінь прояву ІГХ-реакції: «+++» —
сильний, «++» — помірний, «+» — низький або
«0» — відсутність експресії. На паралельних пара-
фінових зрізах проводили ІГХ-дослідження екс-
пресії пГЕПС. Як первинні антитіла використову-
вали МкАТ, специфічні до ГЕПС-25 (клон ab30760;
Abcam, США); для візуалізації результатів реакції —
набір реактивів EnVision system (Dako LSAB2 system,
Данія) відповідно до рекомендацій виробника. Гіс-
тологічні зрізи дофарбовували гематоксиліном Ма-
йєра. Для оцінки експресії ГЕПС застосовували на-
півкількісний метод. Оцінку результатів проводили
за допомогою оптичної мікроскопії (×100–400) з ви-
користанням класичного методу H-Score:
S = N0 (%) + N1 (%) +N2 (%) + N3 (%),
де S — показник «H-Score», N0 — кількість клітин
з відсутньою експресією, N1, N2 та N3 — кількість
клітин з низькою, середньою та високою експре сією.
Кінцевий результат підрахунку виражали у балах та-
ОНКОЛОГИЯ • Т. 18 • № 3 • 2016
ОРИГИНАЛЬНЫЕ ИССЛЕДОВАНИЯ
198
ким чином: 0–49 — відсутність експресії, 50–100 ба-
лів — низька, 101–200 балів — середня, 201–300 ба-
лів — висока експресія пГЕПС [17].
У хворих визначали рівень гемоглобіну у крові
на гемоаналізаторі «Particle Counter 210» (ErmaInc.,
Токіо, Японія). Рівень гемоглобіну < 120,0 г/л був
роздільною межею для діагностики анемії у жі-
нок [18]. Таким чином, аналіз рівня гемоглобіну ви-
явив анемію у 18 хворих, нормальні значення гемо-
глобіну — у 47 пацієнток із РМЗ.
Статистичну обробку результатів досліджен-
ня проводили з використанням методів варіа-
ційної статистики із застосуванням програми
STATISTICA 6.0. Кореляційний аналіз проводили
шляхом обчислення коефіцієнта кореляції Пірсо-
на. За критичний рівень статистичної значущості
приймали p < 0,05.
РЕЗУЛЬТАТИ ТА ЇХ ОБГОВОРЕННЯ
Загальну клінічну характеристику хворих, ре-
зультати морфологічного та ІГХ дослідження пух-
лин представлено у табл. 1. Аналіз клінічних даних
показав, що кількість хворих на РМЗ I стадії ста-
новила 29,2%, II стадії — 70,8%. Вік пацієнтів ко-
ливався від 23 до 89 років, середній вік становив
55,4 ± 7,3 року.
За результатами комплексного обстеження (рент-
генологічне, ультразвукове, лабораторне) у 29,2%
хворих діагностовано метастази у РЛВ (N1–3), від-
далених метастазів раку не виявлено. Стан менстру-
альної функції був різним, при цьому у більшості
пацієнток (72,3%) була менопауза. Морфологічне
дослідження операційного матеріалу показало, що
частіше діагностували інфільтративний протоковий
РМЗ (67,7%). Ступінь диференціювання пухлин та-
кож був різним з переважанням помірного ступеня
диференціювання (G2). При ІГХ-дослідженні виді-
лено такі молекулярні підтипи РМЗ: люмінальний А
(ER+, PR+, Her2/neu−), частота якого була найви-
щою — 30 (46,2%); люмінальний Б (ER+, PR+, Her2/
neu+) — 18 (27,7%); базальний (ER−, PR−, Her2/
neu−) — 11 (16,9%) та Her2/neu+ (ER−, PR−, Her2/
neu+) — 6 (9,26%).
У всіх обстежених хворих ми провели паралель-
ний аналіз експресії ГЕПС та концентрації сГЕПС
залежно від клініко-патологічних особливостей
пухлинного процесу. У більшості пацієнтів (n = 36;
55,3%) значення сГЕПС були вищими за референт-
ні. Визначено індивідуальні коливання концентра-
ції сГЕПС у межах від 87 нг/мл (мінімальні значен-
ня) до 358 нг/мл (максимальні значення), що вказує
на значну варіабельність цього показника у хворих
на РМЗ. Середня концентрація сГЕПС станови-
ла 261,4 ± 14 нг/мл. При цьому у 49 (75,4%) хворих
значення концентрації сГЕПС були вищими, а у 16
(24,6%) — нижчими за середній показник сГЕПС
в обстеженій групі. Що стосується значень пГЕПС,
то 61,5% пухлин характеризувались позитивною екс-
пресією досліджуваного білка.
Таблиця 1
Загальна клініко-патологічна характеристика хворих
на РМЗ І–ІІ стадії
Показник Кількість хворих
n %
Загальна кількість хворих 65 100
Вік хворих, років
Середній 55,4 ± 7,3
Коливання віку 23–89
Менструальна функція
Збережена 18 27,7
Менопауза 47 72,3
Стадія РМЗ за TNM
І 19 29,2
II 46 70,8
Метастази у регіонарних лімфатичних вузлах (РЛВ)
(категорія N)
N0 46 70,8
N1–N3 19 29,2
Гістологічний тип пухлини
Інфільтративний протоковий рак 44 67,7
Інфільтративний часточковий рак 21 32,3
Ступінь диференціювання пухлини
G1 (високий) 18 27,7
G2 (помірний) 33 50,8
G3 (низький) 14 21,5
Молекулярний підтип пухлини
Люмінальний А 30 46,2
Люмінальний Б 18 27,7
Базальний 11 16,9
Her2/neu+ 6 9,2
Ми зіставили індивідуальні показники концен-
трації сГЕПС та експресії пГЕПС з клініко-пато-
логічними особливостями РМЗ. Як свідчать дані
табл. 2, не відмічено залежності вказаних показни-
ків від віку хворих на РМЗ (p > 0,05). Натомість, по-
рівняння рівня сГЕПС і частоти ГЕПС-позитивних
(ГЕПС+) пухлин зі стадією РМЗ виявило статистич-
но достовірні (p < 0,05) зміни обох показників при
II стадії, що вказує на суттєвіші порушення мета-
болізму ГЕПС. Зіставлення досліджених показни-
ків залежно від кількості метастазів у РЛВ не про-
демонструвало статистичної різниці (p > 0,05) для
сГЕПС, тоді як відносна кількість хворих із ГЕПС+
пухлинами була достовірно (p < 0,05) більшою за на-
явності 1–3 метастазів у РЛВ.
Досить цікавими виявилися результати порів-
няння вмісту сГЕПС і пГЕПС залежно від гісто-
логічного типу РМЗ. У хворих на інфільтративний
протоковий рак концентрація сГЕПС була досто-
вірно вищою (198 ± 17 нг/мл, p < 0,05), ніж у паці-
єнтів із часточковим раком (144 ± 11 нг/мл). Про-
те відносна частка пацієнтів з ГЕПС+ пухлинами
хоча і була більшою серед хворих на інфільтратив-
ний протоковий (56,8%), ніж на часточковий рак
(47,6%), достовірно не відрізнялася (p > 0,05), що,
можливо, пов’язано з гетерогенною морфологі-
єю пухлин.
Не виявлено достовірної залежності концентра-
ції сГЕПС від ступеня диференціювання пухлини;
водночас частота ГЕПС+ пухлин була достовірно
більшою (92,8%; p < 0,05) у хворих на РМЗ низько-
го ступеня диференціювання (G3).
ОРИГИНАЛЬНЫЕ ИССЛЕДОВАНИЯ
199ОНКОЛОГИЯ • Т. 18 • № 3 • 2016 199
Аналіз сГЕПС і пГЕПС у хворих на РМЗ різ-
ного молекулярного профілю виявив достовір-
ні зміни концентрації сГЕПС у бік збільшення
(до 314 ± 11 нг/мл; p < 0,05) у хворих на РМЗ ба-
зального молекулярного підтипу (рис. 1) і достовір-
но більшу частку ГЕПС+ пухлин того ж молекуляр-
ного підтипу (63,6%; p < 0,05) порівняно з частотою
ГЕПС+ пухлин серед інших молекулярних підтипів,
зокрема Her2/neu+ (50,0%), люмінальний Б (38,8%),
люмінальний А (36,6%) (рис. 2; див. табл. 2).
Враховуючи різнорідність значень сГЕПС і час-
тоти з ГЕПС+ пухлин, проведено кореляційний ана-
ліз цих показників із клініко-патологічними особли-
востями пухлинного процесу. Як свідчать результати
кореляційного аналізу (табл. 3), висока концентра-
ція сГЕПС помірно прямо корелює зі стадією за-
хворювання (r = 0,58; p < 0,05), гістологічним ти-
пом пухлин (r = 0,41; p < 0,05), молекулярним ба-
зальним підтипом РМЗ (r = 0,42; p < 0,05); тоді як
ступінь диференціювання пухлин, наявність мета-
стазів у РЛВ і вік хворих практично не корелюють
із концентрацією сГЕПС (r = 0,13; r = 0,19; r = 0,03
відповідно). З іншого боку, кількість ГЕПС+ пух-
лин помірно прямо корелює зі стадією РМЗ, сту-
пенем диференціювання пухлини (r = 0,28; r = 0,34
відповідно; p < 0,05) та наявністю метастазів у РЛВ
(r = 0,38; p < 0,05), що є підставою для припущення
щодо ролі пГЕПС у метастазуванні РМЗ.
Враховуючи варіабельність клінічного перебігу
РМЗ залежно від молекулярного підтипу, ми вважа-
ли за потрібне більш детально представити відомості
про рівень сГЕПС та експресію пГЕПС при РМЗ різ-
них молекулярних підтипів. Як зазначено вище, вста-
новлено прямий кореляційний зв’язок між рівнем
сГЕПС та базальним молекулярним підтипом РМЗ,
0
50
100
150
200
250
300
350
400
Ëþì³íàëüíèé À Ëþì³íàëüíèé Á Áàçàëüíèé Her2/neu+
Êî
íö
åí
òð
àö
³ÿ
Ã
ÅÏ
Ñ,
í
ã/
ì
ë
Рис. 1. Концентрація сГЕПС (нг/мл) у хворих на РМЗ
різних молекулярних підтипів: достовірне підвищення
показника у пацієнтів із РМЗ базального молекулярно-
го підтипу порівняно з іншими молекулярними підти-
пами (p < 0,05)
0
10
20
30
40
50
60
70
Ëþì³íàëüíèé À Ëþì³íàëüíèé Á Áàçàëüíèé Her2/neu+
Ï
óõ
ëè
íè
ç
Ã
ÅÏ
Ñ+
, %
Рис. 2. Кількість ГЕПС+ пухлин у хворих на РМЗ різних
молекулярних підтипів (p < 0,05)
Таблиця 2
Рівень сГЕПС та кількість ГЕПС+ пухлин залежно від клініко-патологічних особливостей РМЗ
Показник Кількість хворих Концентрація сГЕПС, нг/мл Кількість хворих з ГЕПС+
пухлинами, n (%)n %
Вік хворих, років
23–50 32 100 190 ± 10,8
p > 0,05
10 (31,3)
p > 0,0551–89 33 100 191 ± 15 12 (36,4)
Стадія РМЗ за класифікацією TNM
І 19 100 136 ± 18
p < 0,05
6 (31,5)
p < 0,05II 46 100 297 ± 11* 34 (49,9)*
Метастази у РЛВ (категорія N)
N0 46 100 183 ± 15
p > 0,05
12 (26,1)
p < 0,05N1–N3 19 100 189 ± 12 13 (68,4)*
Гістологічний тип пухлини
Інфільтративний протоковий рак 44 100 198 ± 17*
p < 0,05
25 (56,8)
p > 0,05Інфільтративний часточковий рак 21 100 144 ± 11 10 (47,6)
Ступінь диференціювання пухлини
G1 (високий) 18 100 189 ±10
p > 0,05
7 (38,8)
p < 0,05
G2 (помірний) 33 100 191 ± 16 18 (54,5)
G3 (низький) 14 100 179 ± 14 13 (92,8)*
Молекулярний підтип пухлини
Люмінальний А 30 100 170 ± 14
p > 0,05
11 (36,6)
p < 0,05
Люмінальний Б 18 100 193 ± 17 7 (38,8)
Базальний 11 100 314 ± 11* 7 (63,6)
Her2/neu+ 6 100 202 ± 13 3 (50,0)
*р < 0,05 порівняно з іншими групами.
ОНКОЛОГИЯ • Т. 18 • № 3 • 2016
ОРИГИНАЛЬНЫЕ ИССЛЕДОВАНИЯ
200
який, як відомо, характеризується найбільш агресив-
ним клінічним перебігом. Базальний молекулярний
підтип РМЗ був діагностований у 11 хворих із середні-
ми значеннями концентрації сГЕПС — 314 ± 11 нг/мл
(p < 0,05 при порівнянні з іншими молекулярни-
ми підтипами РМЗ, що, за даними літератури, пе-
ревищує максимальні референтні значення) [16].
При цьому діапазон індивідуальних коливань також
був значним — від 275 до 358 нг/мл, а у 9 (81,8%) хво-
рих значення сГЕПС були вищими за середні у гру-
пі. У хворих із люмінальним А підтипом РМЗ серед-
ня концентрація сГЕПС становила 170 ± 14 нг/мл
з індивідуальними коливаннями від 87 до 191 нг/мл.
У 13 (43,3%) пацієнтів концентрація сГЕПС була
вищою, а у 17 (56,7%) — нижчою за середні значен-
ня у групі. Концентрація ГЕПС у групі з люміналь-
ним Б підтипом РМЗ коливалася від 117 до 248 нг/мл
із середнім значенням 193 ± 17 нг/мл. При цьому у 8
(43,4%) пацієнтів ці показники були нижчими, а у 10
(56,6%) —вищими за середні значення у групі. У групі
з Her2/neu+ підтипом РМЗ середні значення концен-
трації ГЕПС становили 202 ± 13 нг/мл з коливанням
від 148 до 274 нг/мл. У 4 (66,7%) хворих концентра-
ція була вищою, тоді як лише у 2 (33,3%) — нижчою
за середні значення у групі.
Подібну залежність спостерігали і при досліджен-
ні пухлинної тканини — 63,6% клітин РМЗ базально-
го підтипу характеризувалися позитивною експресі-
єю ГЕПС (p < 0,05 при порівнянні з іншими моле-
кулярними підтипами РМЗ). Зазначимо також, що
частота ГЕПС+ пухлин мала тенденцію до підвищен-
ня у хворих на Her2/neu+ РМЗ (50,0% ГЕПС+ пух-
лин) порівняно з люмінальним А та люмінальним Б
РМЗ (36,6 та 38,8% відповідно; p > 0,05), тоді як рів-
ні сГЕПС у хворих з люмінальним А, люмінальним Б
та Her2/neu− підтипами практично не відрізнялися
між собою.
Враховуючи значну кількість даних літератури
щодо участі ГЕПС у розвитку анемії [19, 20], важли-
вим видавалося дослідження зв’язку між показни-
ками сГЕПС та пГЕПС у хворих на РМЗ з анемією.
Загальна клінічна характеристика пацієнтів з ане-
мією наведена у табл. 4, з якої випливає, що у біль-
шості пацієнток (66,4%) була менопауза. Анемію ді-
агностовано у 18 (27,7%) пацієнток. Частка хворих
на РМЗ І стадії з анемією становила 27,8%, у 72,2%
виявлено ІІ стадію патологічного процесу. Результа-
ти комплексного обстеження (рентгенологічне, уль-
тразвукове, лабораторне) свідчать про наявність ме-
тастазів (N1–3) у РЛВ у 33,3%. В усіх хворих на РМЗ
з анемією був інфільтративний протоковий рак. Ви-
сокий ступінь диференціювання пухлин у цій під-
групі не виявлено, тоді як помірний був у більшої
частини пацієнток — у 61,1%, а низький — у 38,9%.
Що стосується частоти розподілу молекулярних під-
типів РМЗ, то Her2/neu+ пухлини не зафіксовано.
Найбільшу частку (38,9%) становив базальний мо-
лекулярний підтип. Люмінальний А та Б підтипи ви-
явлено у меншої кількості хворих — у 27,8 та 33,3%
відповідно.
Таблиця 4
Загальна клінічна характеристика хворих на РМЗ з анемією
Показник Кількість хворих
n %
Загальна кількість хворих 18 100
Вік хворих, років
Середній 58,3 ± 4,6
Коливання віку 28–84
Менструальна функція
Збережена 6 33,3
Менопауза 12 66,4
Стадія РМЗ за TNM
І 5 27,8
II 13 72,2
Метастази у РЛВ
(категорія N)
N0 12 66,7
N1–3 6 33,3
Гістологічний тип пухлини
Інфільтративний протоковий рак 18 100
Інфільтративний часточковий рак 0 0
Ступінь диференціювання пухлини
G1 (високий) 0 0
G2 (помірний) 11 61,1
G3 (низький) 7 38,9
Молекулярний підтип РМЗ
Люмінальний А 5 27,8
Люмінальний Б 6 33,3
Базальний 7 38,9
Her2/neu+ 0 0
Аналізуючи зв’язок між рівнем сГЕПС та експре-
сією пГЕПС з анемією хворих на РМЗ, ми виявили,
що показники сГЕПС пацієнтів з анемією були до-
стовірно вищими за такі у хворих без анемії, при цьо-
му відзначили обернену помірну кореляцію концен-
трації сГЕПС із рівнем гемоглобіну, про що свідчить
коефіцієнт кореляції (r = −0,50, р < 0,05) (табл. 5).
Варто зауважити, що максимальні значен-
ня сГЕПС у групі без анемії (158 нг/мл) були мен-
шими за мінімальні значення у хворих з анемією
(178 нг/мл), при цьому індивідуальні рівні гемоглобі-
ну у пацієнтів з анемією були значно нижчими і коли-
валися в діапазоні від 79 до 108 г/л, у хворих без ане-
мії — від 121 до 139 г/л. Ми не встановили кореляцій-
ного зв’язку між експресією пГЕПС хворих на РМЗ
та таким важливим показником стану пацієнтів, як
гемоглобін (r = − 0,11; р > 0,05).
Таблиця 3
Коефіцієнти кореляції (r) сГЕПС та пГЕПС
із клініко-патологічними характеристиками РМЗ
Показник r Показник r
пГЕПС Вік хворих 0,05 сГЕПС Вік хворих 0,03
Стадія
захворювання 0,28* Стадія
захворювання 0,58*
Метастази у РЛВ 0,38* Метастази у РЛВ 0,19
Гістологічний тип
пухлини 0,08 Гістологічний тип
пухлини 0,41*
Ступінь дифе-
ренціювання
пухлини
0,34*
Ступінь диферен-
ціювання пухлини 0,13
Базальний
підтип РМЗ 0,26 Базальний
підтип РМЗ 0,42*
*p < 0,05.
ОРИГИНАЛЬНЫЕ ИССЛЕДОВАНИЯ
201ОНКОЛОГИЯ • Т. 18 • № 3 • 2016 201
Таблиця 5
Концентрації сГЕПС та гемоглобіну у хворих на РМЗ з анемією
Ан
ем
ія
Кі
ль
кі
ст
ь
хв
ор
их
Маркер
Концентрація
сГЕПС, нг/мл
Гемогло-
бін, г/л
пГЕПС, серед-
ня кількість балів,
H-score
+ 18 234,0 ± 4,8*
(178–267)**
96,7 ± 11,4
(79–108)
229,0 ± 13,2
(174–287)
− 47 129,0 ± 2,9
(102–158)
137,8 ± 8,9
(121–139)
194,0 ± 17,3
(142–214)
*p < 0,05; *середні значення; **індивідуальні коливання показників.
Отже, результати дослідження демонструють ва-
ріабельність показників сГЕПС і пГЕПС у хворих
на РМЗ різної гістологічної будови і різних молеку-
лярних підтипів. Поряд з цим визначено деякі коре-
ляції. Зокрема, кореляційний прямий зв’язок підви-
щення рівня сГЕПС та експресії пГЕПС зі стадією
РМЗ, сГЕПС з гістологічною будовою РМЗ (інфіль-
тративний протоковий рак), також кореляцію екс-
пресії пГЕПС із метастатичним ураженням РЛВ, що
може свідчити про важливу роль ГЕПС у прогресу-
ванні пухлинної хвороби. Ґрунтуючись на тому, що
гірший клінічний перебіг РМЗ пов’язаний із низь-
ким ступенем диференціювання пухлин [21], який
прямо корелює з експресією пГЕПС, можна при-
пустити асоціацію ГЕПС з проліферацією, ростом
пухлини і, можливо, з такою кардинальною характе-
ристикою пухлини, як ступінь її злоякісності. Про це
свідчать отримані нами результати щодо асоціації
рівня сГЕПС та пГЕПС з молекулярним підтипом
РМЗ, зокрема з базальним молекулярним підтипом,
який характеризується найбільш агресивним клініч-
ним перебігом порівняно з іншими молекулярними
підтипами РМЗ.
Разом з тим у групі хворих на РМЗ нами вста-
новлено прямий кореляційний зв’язок між кон-
центрацією сГЕПС та анемією, а також зворотний
помірний зв’язок із рівнем гемоглобіну (r = −0,50,
р < 0,05). Хоча у літературі є дані стосовно провід-
ної ролі ГЕПС у патогенезі анемії хворих онколо-
гічного профілю [22], ми не виявили статистичної
залежності між наявністю анемії, рівнем гемоглобі-
ну та експресією пГЕПС, можливо, через невелику
кількість хворих.
Отримані результати узгоджуються з даними
літератури про зв’язок ГЕПС із онкологічною па-
тологією молочної залози. Так, R. Orlandi та спі-
вавтори [23] показали, що рівень ГЕПС у хворих
на РМЗ був > 4 рази вищим порівняно із показни-
ками сГЕПС пацієнтів із доброякісними новоут-
вореннями молочної залози. Водночас відзначе-
но позитивну кореляцію рівня сГЕПС зі вмістом
феритину і негативну — з рівнем трансферину.
На сьогодні феритин вважають загальноприйня-
тим показником, який характеризує обмін заліза
в організмі, і використовують для контролю наяв-
ності пухлинного процесу, а також розглядають як
показник можливого ураження лімфатичних вузлів
хворих на РМЗ [24]. Відомо, що феритин продуку-
ється і секретується у кров гепатоцитами, макро-
фагами і пухлинними клітинами [25]. Підвищення
концентрації феритину в сироватці крові пацієн-
тів із РМЗ корелює зі стадією пухлинного процесу
і може частково відображати розвиток запалення
за участю пухлиноасоційованих макрофагів [26].
Такі дані узгоджуються з результатами досліджень
[27], які демонструють кореляцію рівнів феритину
та сГЕПС при розвитку запального процесу, оскіль-
ки підвищення вмісту ГЕПС при розвитку запален-
ня пов’язане з утилізацію заліза з макрофагів, що
супроводжується системним дефіцитом цього мі-
кроелемента та розвитком анемії.
Цікаві дані навели Т. Kamai та співавтори [7], які
продемонстрували, що у хворих на поширений рак
нирки визначалися вищі рівні сГЕПС-25 порівня-
но з пацієнтами без регіонарних і віддалених мета-
стазів. Вони показали існування оберненої залеж-
ності між загальною виживаністю хворих та екс-
пресією мРНК ГЕПС у пухлинній тканині. В інших
дослідженнях показано, що злоякісно трансформо-
вані епітеліальні клітини товстої кишки характери-
зувалися експресією ГЕПС (34% ГЕПС+ клітин),
при цьому рівень сГЕПС пацієнтів позитивно ко-
релював зі стадією захворювання — рівень ГЕПС-
25 значно підвищувався зі збільшенням стадії. Іс-
нує припущення, що підвищена експресія пГЕПС
при колоректальному раку може бути пов’язана
з IL-6. Це пояснюється тим, що основним індукто-
ром ГЕПС є IL-6, експресія якого сильно виражена
в тканинах раку прямої кишки та позитивно коре-
лює зі стадією захворювання. Порушення регуляції
експресії ГЕПС на рівні пухлини може бути скла-
довою механізмів, які в кінцевому рахунку відпові-
дають за канцерогенез [28].
Таким чином, як свідчать дані літератури, розви-
ток пухлинних процесів молочної залози, печінки,
товстої кишки, а також нирки супроводжується по-
рушеннями регуляції ГЕПС як на рівні пухлини, так
і на рівні організму. Механізм таких порушень до-
сить складний і остаточно не встановлений. Для клі-
нічної картини онкологічного захворювання мають
значення факти, які свідчать, що експресія мРНК
пГЕПС стимулює їх метастатичний потенціал, тоді
як білок ізоформи ГЕПС-25 діє системно при про-
гресуванні злоякісного процесу [29]. Результати по-
дальших комплексних клінічних та молекулярно-
біологічних досліджень у цьому напрямі можуть
стати підґрунтям твердження, що підвищення екс-
пресії мРНК ГЕПС та високий рівень сГЕПС-25 мо-
жуть бути використані як маркери злоякісного рос-
ту та процесів метастазування.
Молекулярні механізми регуляції експресії
ГЕПС досі повністю не з’ясовані, але є деякі відо-
мості про його транскрипційну регуляцію [30]. Зо-
крема, вивчення поліморфізму генів, які відповіда-
ють за метаболізм заліза у людини, а також експе-
риментальні дослідження на трансгенних мишах
надають цінну інформацію про молекули, що бе-
руть участь у регуляції ГЕПС, та про шляхи їх взає-
ОНКОЛОГИЯ • Т. 18 • № 3 • 2016
ОРИГИНАЛЬНЫЕ ИССЛЕДОВАНИЯ
202
модії. Показано, що мутації у генах, що кодують ре-
цептор трансферину 2 (transferrin receptor 2 — TfR2),
гемоювелін (hemojuvelin — HJV) та низка інших біл-
ків (табл. 6) призводять до зниження спорідненості
ГЕПС із залізом або ж до повної зупинки його функ-
ціонування. У цілому, мутації у вказаних регулятор-
них молекулах призводять або до розвитку дефіциту
ГЕПС внаслідок перевантаження організму залізом,
або, навпаки, до надлишкової експресії цього біл-
ка через зв’язування заліза та зниження його вміс-
ту в організмі. Отже, роль білків у складному і поки
що мало вивченому питанні, що стосується регуля-
ції ГЕПС при онкологічній патології, стоїть на по-
рядку денному багатьох клінічних та експеримен-
тальних досліджень.
Таблиця 6
Гіпотетична роль ряду білків у регуляції обміну заліза
за участю ГЕПС [30]
Білки Гіпотетична роль
Transferrin (трансферин) Переносник заліза, передає позаклі-
тинне залізо гепатоцитам
TfR1 (рецептор трансферину 1) Контролює рівень клітинного заліза
TfR2 (рецептор трансферину 2) Контролює насичення трансфери-
ну залізом
Білок гемохроматозу людини
(кодується геном HFE)
Зв’язування TfR1 i TfR2, сигналізує
про зв’язок TfR1 з молекулою транс-
ферину
BMP6 (bone morphogenetic
protein 6 — кістковий морфоге-
нетичний протеїн 6)
Залізоспецифічний ліганд рецепто-
ра BMP, його експресія посилюється
у відповідь на підвищення вмісту за-
ліза у печінці
Neogenin (неогенін) Зв’язує гемоювелін, підсилює пере-
дачу сигналів за участю білків роди-
ни BMP
TMPRSS6 (трансмембранна се-
ринпротеаза 6)
Знижує передачу сигналів за участю
білків родини BMP шляхом розще-
плення гемоювеліну
Smad4 (печінкоспецифічний
Smad- та Mad-звязаний білок 4)
Передає сигнал ВMP транскрипцій-
ному комплексу ГЕПС
HJV (hemojuvelin — гемоювелін) Корецептор BMP, підсилює переда-
чу сигналів за участю білків родини
BMP, мішень — TMPRSS6
Таким чином, все наведене чітко вказує на склад-
ний механізм регуляції заліза за участю ГЕПС. Рі-
вень такого показника обміну заліза, як ГЕПС,
може бути важливою і необхідною складовою для
оцінки загального стану організму, особливостей
обміну білків, що беруть участь у метаболізмі за-
ліза при різних патологічних процесах, особливо
за умови ініціації та прогресування злоякісного рос-
ту у молочній залозі людини, а також предикатив-
ним маркером при поглибленій оцінці молекуляр-
них підтипів РМЗ.
ВИСНОВКИ
1. Результати дослідження свідчать про зна-
чну варіабельність концентрації сГЕПС у хворих
на РМЗ, що вказує на можливість використання
сГЕПС у ролі індивідуального показника пору-
шення метаболізму заліза у пацієнтів з цією па-
тологією.
2. Встановлено пряму кореляцію показників
концентрації сГЕПС та експресії пГЕПС зі стаді-
єю захворювання (відповідно r = 0,58 і r = 0,28),
молекулярним (базальним) підтипом РМЗ (відпо-
відно r = 0,42 і r = 0,26); експресії пГЕПС — зі сту-
пенем диференціювання (G3) пухлини (r = 0,34)
та наявністю метастазів у РЛВ (r = 0,38); концен-
трації сГЕПС — зі гістологічною будовою пухлини
(r = 0,41). Сукупність визначених кореляцій може
свідчити про патогенетичний зв’язок між показ-
никами сГЕПС і пГЕПС зі ступенем злоякіснос-
ті РМЗ.
3. У хворих на РМЗ з анемією встановлено тен-
денцію до підвищення експресії пГЕПС, достовірно
вищі показники сГЕПС, обернену помірну кореля-
цію між концентрацією сГЕПС та рівнем гемогло-
біну (r = −0,50), що свідчать про роль ГЕПС у роз-
витку анемії у хворих на РМЗ.
4. Оцінка змін показників сГЕПС та пГЕПС за їх
асоціацією з клініко-морфологічними та молекуляр-
но-біологічними критеріями пухлинного процесу
у молочній залозі дозволяє глибше розкрити біоло-
гічну суть змін ГЕПС як одного з важливих марке-
рів гомеостазу заліза для розуміння ролі його пору-
шень при виникненні та прогресуванні пухлинного
процесу. Одержані результати можуть бути вико-
ристані для системної оцінки стану гомеостазу за-
ліза у хворих на РМЗ.
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
1. DeSantis CE, Bray F, Ferlay J, Lortet-Tieulent J. Inter-
national variation in female breast cancer incidence and mor-
tality rates. Cancer Epidemiol Biomarkers Prev 2015; 24 (10):
1495–506.
2. Ludwig H, Muldur E, Endler G, et al. High prevalence of
iron deficiency across different tumors correlates with anemia,
increases during cancer treatment and is associated with poor
performance status. Haematologica 2011; 96: (Suppl 2): 409.
3. Луговской СП, Лубянова ИП, Клименко ПП. Особен-
ности метаболизма железа и его роль в процессах канце-
рогенеза. Укр журн проблем мед праці 2013; 2 (35): 55–63.
4. Чехун СВ, Лук’янова НЮ, Собченко СО та ін. Зв’язок
сироваткового та пухлинного феритину з клініко-мор-
фологічними характеристиками та молекулярним типом
пухлин у хворих на рак молочної залози. Онкология 2014;
16 (4): 275–82.
5. Ganz T, Nemeth E. Hepcidin and iron homeostasis. Bio-
chim Biophys Acta 2012; 1823 (9):1434–43.
6. Pusatcioglu CK, Nemeth E, Giamila Fantuzzi, et al. Syste-
mic and tumor level iron regulation in men with colorectal can-
cer: a case control study. Nutr Metab (Lond) 2014; 11: 21.
7. Kamai T, Tomosugi N, Abe H, et al. Increased serum hep-
cidin-25 level and increased tumor expression of hepcidin mRNA
are associated with metastasis of renal cell carcinoma. BMC Can-
cer 2009; 9: 270.
8. Orlandi R, Bortoli M De, Cinisellі CM. Hepcidin and fer-
ritin blood level as noninvasive tools for predicting breast cancer.
Ann Oncol 2014; 25 (2): 352–7.
9. Winand FJ, Boegemann M, Gallitz I, et al. GDF15 and
hepcidin as prognostic factors in patients with prostate cancer. J
Mol Biomark Diagn 2014; 5 (6): 199.
10. Лук’янова НЮ, Яловенко ТМ, Чехун ВФ. Особли-
вості експресії гепсидину у хворих на рак молочної залози.
Онкология 2015; 17 (4): 258–62.
11. Чехун ВФ, Яловенко ТН, Павлова АА, Лукьянова НЮ.
Клиническое значение уровня металлосодержащих белков
ОРИГИНАЛЬНЫЕ ИССЛЕДОВАНИЯ
203ОНКОЛОГИЯ • Т. 18 • № 3 • 2016 203
в сыворотке крови больных раком молочной железы. Он-
кол журн 2016; 2 (38): 7–13.
12. Яловенко ТМ. Прогностичне значення пухлинного та
сироваткового гепсидину у хворих на рак молочної залози.
Матеріали науково-практичної конференції молодих вчених
«Перспективи діагностики та лікування онкологічної пато-
логії». Клин онкол 2016; 2 (22): 80.
13. Rodgers GM, Becker PS, Blinder M. Cancer- and che-
motherapy-induced anemia. J Natl Compr Canc Netw 2012;
10: 628–53.
14. Guido D. Role of hepcidin in the pathophysiology and di-
agnosis of anemia. Blood Res 2013; 48 (1): 10–15.
15. Coyne DW. Hepcidin: clinical utility as a diagnostic tool
and therapeutic target. Kidney Int 2011; 80 (3): 240–4.
16. Ganz T, Olbina G, Girelli D, et al. Immunoassay for hu-
man serum hepcidin. Blood 2008; 112 (10): 4292–7.
17. Pirker R, Pereira JR, von Pawel J, et al. EGFR expres-
sion as a predictor of survival for first-line chemotherapy plus
cetuximab in patients with advanced non-small-cell lung can-
cer: analysis of data from the phase 3 FLEX study. Lancet On-
col 2012; 13 (1): 33–42.
18. Choi CH, Kang H, Kim WY, et al. Prognostic value of
base line lymphocyte count in cervical carcinoma treated with
concurrent chemoradiation. Int J Radiat Biol Phys 2008; 71 (1):
199–204.
19. Guido D. Role of hepcidin in the pathophysiology and di-
agnosis of anemia. Blood Res 2013; 48 (1): 10–15.
20. Kerkhoff AD, Meintjes G, Burton R, et al. Relationship
between blood concentrations of hepcidin and anemia severity,
mycobacterial burden, and mortality among patients with HIV-
associated tuberculosis. J Infect Dis 2016; 213 (1): 61–70.
21. Sun Y, Liang F, Cao W, et al. Prognostic value of differ-
entiated clusters in invasive breast cancer. World J Surg Oncol
2014; 12: 310.
22. Pan XT, Lu Y, Cheng X, et al. Expression and significance
of hepcidin, lps and il-6 in the patients with cancer-related ane-
mia. J Mod Lab Med 2012; 1: 55–7.
23. Orlandi R, Bortoli M De, Cinisellі C M. Hepcidin and fer-
ritin blood level as noninvasive tools for predicting breast cancer.
Ann Oncol 2014; 25: 352–7.
24. Knovich MA, Storey JA, Coffman LG, et al. Ferritin for
the clinician. Blood Rev 2009; 23: 95–104.
25. Cohen LA, Gutierrez L, Weiss A, et al. Serum ferritin is
derived primarily from macrophages through a nonclassical se-
cretory pathway. Blood 2010; 116: 1574–84.
26. Alkhateeb AA, Leitzel K, Ali SM, et al. Elevation in in-
flammatory serum biomarkers predicts response to trastuzumab-
containing therapy. PLoS One 2012; 7: e51379.
27. Mecklenburg I, Reznik D, Fasler-Kan E, et al. Serum hep-
cidin concentrations correlate with ferritin in patients with inflam-
matory bowel disease. J Crohns Colitis 2014; 8: 1392–7.
28. Ward DG, Roberts K, Brookes MJ, et al. Increased hep-
cidin expression in colorectal carcinogenesis. World J Gastroen-
terol 2008; 14: 1339–45.
29. Fargion S, Valenti L, Fracanzani AL. Role of iron in he-
patocellular carcinoma. Clinic Liver Dis 2014; 3 (5): 108–10.
30. Ganz T. Hepcidin and iron regulation, 10 years later.
Blood 2011; 117 (17): 4425–33.
CHANGES OF HEPCIDIN CONCENTRATIONS
IN SERUM AND ITS EXPRESSION IN TUMOR
CELLS DEPENDING ON THE CLINICO-
PATHOLOGICAL FEATURES OF BREAST
CANCER
T.M. Yalovenko, N.Y. Lukianova, V.F. Chekhun
Summary. Objective: to determine the hepcidin (HEPC)
concentration in serum and its expression in tumor cells
depending on the clinico-pathological features of breast
cancer and analysis of the sHEPC and tHEPC com-
munication with the presence of anemia in patients with
breast cancer. Object and methods: samples of operation-
al material and samples of blood serum of 65 patients
with breast cancer stage I–II (including 18 patients with
anemia) aged 23 to 89 years. General clini cal, histologi-
cal, іmmunohistochemical, ELISA and statistical meth-
ods. Results: significant variability was shown in the con-
centration of sHEPC in patients with breast cancer, in-
dicating the use sHEPC as an individual indicator of
iron distortion metabolism in breast cancer patients. The
data shows the correlation between sHEPC levels and
tHEPC expression in breast cancer patients with stage II
and histological structure. tHEPC expression in the tu-
mor cells directly correlates with the me tastatic lesion of
regional lymph nodes and a low degree of differentiation
of breast cancer. Special characteristics of sHEPC and
tHEPC depending on the molecular subtype of breast
cancer were determined. А direct correlation between the
sHEPC concentration and anemia as also reverse corre-
lation with the level of hemoglobin in patients with breast
cancer was demonstrated. Conclusions: the given data re-
flect the importance role of HEPC in the progression of
malignant disease and its association with more aggres-
sive forms of breast cancer (basal molecular subtype) that
gives grounds to consider sHEPS and tHEPS as diagnos-
tic markers of iron disorders homeostasis under the mani-
festation of breast cancer, including patients with anemia.
Key Words: breast cancer, hepcidin, molecular
subtype of breast cancer, malignancy, anemia,
hemoglobin.
Адреса для листування:
Лук’янова Н.Ю.
03022, Київ, вул. Васильківська, 45
Інститут експериментальної патології, онкології
і радіобіології ім. Р.Є. Кавецького НАН України
E-mail: lu_na_u@rambler.ru
Одержано: 23.08.2016
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-145513 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 1562-1774 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-01T01:56:07Z |
| publishDate | 2016 |
| publisher | Інститут експериментальної патології, онкології і радіобіології ім. Р.Є. Кавецького НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Яловенко, Т.М. Лук'янова, Н.Ю. Чехун, В.Ф. 2019-01-22T18:42:17Z 2019-01-22T18:42:17Z 2016 Зміни концентрації гепсидину у сироватці крові та його експресії у пухлинних клітинах залежно від клініко-патологічних особливостей раку молочної залози / Т.М. Яловенко, Н.Ю. Лук'янова, В.Ф. Чехун // Онкологія. — 2016. — Т. 18, № 3. — С. 196-203. — Бібліогр.: 30 назв. — укр. 1562-1774 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/145513 Мета: визначення концентрації гепсидину у сироватці крові (сГЕПС) та його експресії у пухлинних клітинах (пГЕПС) залежно від клініко-патологічних особливостей раку молочної залози (РМЗ) та аналіз зв’язку сГЕПС і пГЕПС з наявністю анемії у хворих на РМЗ. Об’єкт та методи: зразки операційного матеріалу та сироватки крові 65 хворих на РМЗ І–ІІ стадії (у тому числі 18 пацієнтів з анемією) віком від 23 до 89 років. Загальноклінічні, гістологічні, імуногістохімічні, імуноферментні, статистичні. Результати: встановлено значну варіабельність концентрації сГЕПС у хворих на РМЗ, що вказує на можливість використання сГЕПС як індивідуального показника порушення метаболізму заліза у пацієнтів ізРМЗ. Отримано дані, що свідчать про кореляційні зв’язки між рівнями сГЕПС, експресією пГЕПС у хворих на РМЗ ІІ стадії та згістологічною будовою пухлин. Експресія пГЕПС прямо корелює з метастатичним ураженням регіонарних лімфатичних вузлів та низьким ступенем диференціювання РМЗ. Визначено особливості показників сГЕПС та пГЕПС залежно від молекулярного підтипу РМЗ. Продемонстровано прямий кореляційний зв’язок між концентрацією сГЕПС та анемією, а також зворотний кореляційний зв’язок із рівнем гемоглобіну у хворих на РМЗ. Висновки: одержані дані свідчать про важливу роль ГЕПС у прогресуванні пухлинної хвороби, а також його асоціацію з більш агресивними формами РМЗ (базальний молекулярний підтип), що дає підстави розглядати сГЕПС і пГЕПС як маркери порушень гомеостазу заліза при маніфестації РМЗ, у тому числі у хворих з анемією. Одержані результати можуть бути використані для системної оцінки стану гомеостазу заліза у пацієнтів із РМЗ. Objective: to determine the hepcidin (HEPC) concentration in serum and its expression in tumor cells depending on the clinico-pathological features of breast cancer and analysis of the sHEPC and tHEPC communication with the presence of anemia in patients with breast cancer. Object and methods: samples of operational material and samples of blood serum of 65 patients with breast cancer stage I–II (including 18 patients with anemia) aged 23 to 89 years. General clinical, histological, іmmunohistochemical, ELISA and statistical methods. Results: significant variability was shown in the concentration of sHEPC in patients with breast cancer, indicating the use sHEPC as an individual indicator of iron distortion metabolism in breast cancer patients. The data shows the correlation between sHEPC levels and tHEPC expression in breast cancer patients with stage II and histological structure. tHEPC expression in the tumor cells directly correlates with the metastatic lesion of regional lymph nodes and a low degree of differentiation of breast cancer. Special characteristics of sHEPC and tHEPC depending on the molecular subtype of breast cancer were determined. А direct correlation between the sHEPC concentration and anemia as also reverse correlation with the level of hemoglobin in patients with breast cancer was demonstrated. Conclusions: the given data reflect the importance role of HEPC in the progression of malignant disease and its association with more aggressive forms of breast cancer (basal molecular subtype) that gives grounds to consider sHEPS and tHEPS as diagnostic markers of iron disorders homeostasis under the manifestation of breast cancer, including patients with anemia. uk Інститут експериментальної патології, онкології і радіобіології ім. Р.Є. Кавецького НАН України Онкологія Оригинальные исследования Зміни концентрації гепсидину у сироватці крові та його експресії у пухлинних клітинах залежно від клініко-патологічних особливостей раку молочної залози Changes of hepcidin concentrations in serum and its expression in tumor cells depending on the clinicopathological features of breast cancer Article published earlier |
| spellingShingle | Зміни концентрації гепсидину у сироватці крові та його експресії у пухлинних клітинах залежно від клініко-патологічних особливостей раку молочної залози Яловенко, Т.М. Лук'янова, Н.Ю. Чехун, В.Ф. Оригинальные исследования |
| title | Зміни концентрації гепсидину у сироватці крові та його експресії у пухлинних клітинах залежно від клініко-патологічних особливостей раку молочної залози |
| title_alt | Changes of hepcidin concentrations in serum and its expression in tumor cells depending on the clinicopathological features of breast cancer |
| title_full | Зміни концентрації гепсидину у сироватці крові та його експресії у пухлинних клітинах залежно від клініко-патологічних особливостей раку молочної залози |
| title_fullStr | Зміни концентрації гепсидину у сироватці крові та його експресії у пухлинних клітинах залежно від клініко-патологічних особливостей раку молочної залози |
| title_full_unstemmed | Зміни концентрації гепсидину у сироватці крові та його експресії у пухлинних клітинах залежно від клініко-патологічних особливостей раку молочної залози |
| title_short | Зміни концентрації гепсидину у сироватці крові та його експресії у пухлинних клітинах залежно від клініко-патологічних особливостей раку молочної залози |
| title_sort | зміни концентрації гепсидину у сироватці крові та його експресії у пухлинних клітинах залежно від клініко-патологічних особливостей раку молочної залози |
| topic | Оригинальные исследования |
| topic_facet | Оригинальные исследования |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/145513 |
| work_keys_str_mv | AT âlovenkotm zmínikoncentracíígepsidinuusirovatcíkrovítaiogoekspresííupuhlinnihklítinahzaležnovídklíníkopatologíčnihosoblivosteirakumoločnoízalozi AT lukânovanû zmínikoncentracíígepsidinuusirovatcíkrovítaiogoekspresííupuhlinnihklítinahzaležnovídklíníkopatologíčnihosoblivosteirakumoločnoízalozi AT čehunvf zmínikoncentracíígepsidinuusirovatcíkrovítaiogoekspresííupuhlinnihklítinahzaležnovídklíníkopatologíčnihosoblivosteirakumoločnoízalozi AT âlovenkotm changesofhepcidinconcentrationsinserumanditsexpressionintumorcellsdependingontheclinicopathologicalfeaturesofbreastcancer AT lukânovanû changesofhepcidinconcentrationsinserumanditsexpressionintumorcellsdependingontheclinicopathologicalfeaturesofbreastcancer AT čehunvf changesofhepcidinconcentrationsinserumanditsexpressionintumorcellsdependingontheclinicopathologicalfeaturesofbreastcancer |