PD-L1/2: прогностичне значення в онкології

• Veröffentlicht in: Онкологія
• Datum: 2018
• Hauptverfasser: Філоненко, К.С., Крячок, І.А., Мартинчик, А.В.
• Format: Artikel
• Sprache: Ukrainian
• Veröffentlicht: Інститут експериментальної патології, онкології і радіобіології ім. Р.Є. Кавецького НАН України 2018
• Schlagworte: Лекция
• Online Zugang: https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/145546
• Назва журналу: Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
• Zitieren: PD-L1/2: прогностичне значення в онкології / К.С. Філоненко, І.А. Крячок, А.В. Мартинчик // Онкологія. — 2018. — Т. 20, № 2. — С. 102-106. — Бібліогр.: 46 назв. — укр.

Мета огляду: аналіз сучасних відомостей щодо прогностичного значення експресії білків PD-L1/2 (program death ligand) на клітинах злоякісних новоутворень (ЗН) різного гістогенезу та локалізації. Більшість досліджень свідчить про несприятливу прогностичну роль експресії PD-L1/2 у клітинах ЗН епітеліального походження, меланомах, саркомах та при онкогематологічних захворюваннях (хоча останні вивчені в цьому плані меншою мірою). Це ілюструється гіршими показниками виживаності пацієнтів, особливостями гістоструктури пухлини, розповсюдженими стадіями, що виявляються при гіперекспресії цих молекул. Продовження досліджень цього маркера може сприяти подальшому прогресу у розумінні патогенезу ЗН та прискорити розробку інноваційних терапевтичних опцій. Purpose of the review: analysis of up-to-date information on the predictive value of the expression of PD-L1/2 proteins (programmed death ligand) on cells of malignant neoplasms (MN) of different histogenesis and localization. Most studies indicate an unfavorable prognostic role of PD-L1/2 expression in MN of epithelial origin, melanoma, sarcoma, and oncohematological diseases (although the latter have been less explored in this regard). This is illustrated by worse survival rates of patients, features of the histostructure of the tumor, and the widespread stages detected with hyperexpression of these molecules. Continuing research on this marker may contribute to further progress in understanding the pathogenesis of MN and accelerate the development of innovative therapeutic options.