Адипонектин як фактор мікрооточення раку шлунка: зв’язок з перебігом захворювання у пацієнтів з надмірною масою тіла

• Опубліковано в: : Онкологія
• Дата: 2018
• Автори: Ганусевич, І.І., Бурлак, А.П., Гуменюк, Л.Д., Вовк, А.В., Скороход, А.Р.
• Формат: Стаття
• Мова: Українська
• Опубліковано: Інститут експериментальної патології, онкології і радіобіології ім. Р.Є. Кавецького НАН України 2018
• Теми: Оригинальные исследования
• Онлайн доступ: https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/145547
• Назва журналу: Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
• Цитувати: Адипонектин як фактор мікрооточення раку шлунка: зв’язок з перебігом захворювання у пацієнтів з надмірною масою тіла / І.І. Ганусевич, А.П. Бурлака, Л.Д. Гуменюк, А.В. Вовк, А.Р. Скороход // Онкологія. — 2018. — Т. 20, № 2. — С.107-113. — Бібліогр.: 22 назв. — укр.

Жирова тканина, в оточенні якої розвиваються пухлини шлунково-кишкового тракту, може бути джерелом активних форм кисню та одним з факторів формування мікрооточення пухлини і впливає як на пропухлинні, так 
 і на протипухлинні його показники. 
 Мета:
 виявити взаємозв’язки між вмістом адипонектину (АПН) в 
 пухлині та деякими показниками її мікрооточення, показниками редокс-стану прилеглої до пухлини жирової тканини 
 (ППЖТ), індексом маси тіла (ІМТ), клініко-патологічними характеристиками, кількістю дисемінованих пухлинних клітин (ДПК) у кістковому мозку (КМ) і тривалістю життя хворих на рак шлунка (РШ). 
 Об’єкт і методи:
 дослідження виконано за участю 236 
 хворих на 
 РШ (162 
 чоловіка, 74 
 жінки), які розподілилися за стадіями таким чином: 68 — I, 54 — II, 
 63 — III та 
 51 — IV стадії захворювання. Використано методи імуноцито-, імуногістохімічні, електронно-парамагнітного резонансу, зимографії 
 в поліакриламідному гелі, статистичні. 
 Результати: виявлено достовірний 
 зворотний кореляційний зв’язок між кількістю АПН⁺
 клітин у пухлині та 
 ІМТ хворих на РШ (rho = −0,35; p < 0,05). Мала кількість АПН⁺ клітин достовірно асоційована з 
 наявністю віддалених метастазів і 
 є в 2,5 раза меншою за таку в пухлинах хворих на РШ без метастазів. Виявлено зворотний 
 кореляційний зв’язок між кількістю АПН⁺ клітин у пухлині та кількістю ДПК у КМ хворих на РШ. Для хворих категорії М1 характерні на 83 та 64% 
 відповідно вищі показники швидкості супероксидних радикалів (СР) та 
 сумарної активності желатиназ в ППЖТ і майже на 70% менша кількість 
 АПН⁺ клітин у пухлині, ніж для хворих категорії М0. Низький вміст АПН 
 в пухлині РШ пов’язаний з високим вмістом ГІФ-1α (rho = −0,55; p < 0,05) 
 та пухлиноасоційованих адипоцитів (rho = −0,62; p < 0,05), які є факторами, що сприяють пухлинній прогресії. Виявлено, що пацієнти з більшою ніж 
 18% кількістю АПН⁺ клітин у пухлині живуть достовірно довше та мають 
 нижчий ризик несприятливого перебігу захворювання порівняно з пацієнтами, в пухлинах яких кількість АПН⁺ клітин була меншою за 18%. 
 Висновки:
 високі рівні генерування СР та активності желатиназ у ППЖТ призводять до формування пропухлинного мікрооточення (зокрема низького вмісту АПН) і агресивного фенотипу РШ. Низький вміст АПН в пухлині асоційований з ожирінням, пропухлинними факторами мікрооточення, дисемінацією пухлинних клітин, віддаленим метастазуванням, високим ризиком 
 смертності та скороченням тривалості життя хворих. Показник кількості АПН⁺ клітин у пухлині може бути використаний в контролі за 
 перебігом 
 РШ у пацієнтів з надмірною масою тіла. The adipose tissue, that surround the tumors 
 of the gastrointestinal tract, may be a source of active 
 forms of oxygen and one of the factors of the formation 
 of the microenvironment of the tumor and affects both 
 its protumor and its antitumor activity. 
 Objective:
 to find 
 out the relationship between the content of adiponectin 
 (APN) in the tumor and some indicators of its microen
 -
 vironment, indicators of the redox state of adjacent to the 
 tumor adipose tissue (ATAT), body mass index (BMI) 
 clinical-patholo 
 gical characteristics number of dissimi-
 nated tumor cells in the bone marrow (BM) and in the 
 life expectancy of patients with gastric cancer (GC).
 Object and methods
 : the study was carried out on 236 
 patients with GC (162 men, 74 women), which were divided into stages as follows: 68 — I, 54 — II, 63 — III 
 and 51 —IV stages of the disease. Methods of immunocytochemical, immunohistochemical, electron-paramagnetic resonance (EPR), zymography in polyacrylamide gel, statistical methods were used.
 Results: a reliable reverse correlation between the number of APN⁺ cells in the tumor and the BMI of patients with GC was 
 found (rho = −0.35; p < 0.05). The low amount of 
 APN⁺ cells is significantly associated with the presence 
 of distant metastases and is 2.5 
 times lower than that in tumors of patients with GC without metastases. The 
 inverse correlation between the number of APN⁺ cells in the tumor and the number of DTC in the BM of patients was found. For patients with M1 cate
 gory, 83 and 
 64%, respectively, have higher rates of super oxide radicals (SOR) and total activity of 
 gelatinases in ATAT, and by 70% less the number of APN⁺ cells in the tumor 
 than in patients of the M0 
 category. The low content of 
 APN in the tumor of the GC associated with high content 
 of GIF-1α (rho = −0.55; p < 0.05) and tumor-associated adipocytes (TAA) (rho = −0.62; p < 0.05), which 
 are factors, which contribute to tumor be significantly 
 longer and have a lower risk of adverse outcomes compared with patients whose tumors had an APN⁺ cells 
 count of less than 18%. 
 Conclusions: high levels of SR generation and gelatinase activity in ATATcontribute to 
 the formation of protumor microenvironment (in particular, low content of APN) and aggressive phenotype GC. Low levels of APN in the tumor are associated with 
 obesity, tumors, microenvironment, tumor cell disemination, distant metastasis, high mortality and shorter 
 life expectancy. Indicator of the number of APN⁺ cells 
 in the tumor can be used in control of the progression of 
 GC in patients with overweight progression.