Aналіз безпосередніх результатів застосування режиму XELOX при передопераційному хіміопроменевому лікуванні пацієнтів з місцево-поширеним раком прямої кишки

• Опубліковано в: : Онкологія
• Дата: 2018
• Автори: Звірич, В.В., Бурлака, А.А., Бабак, Л.В., Колеснік, О.О.
• Формат: Стаття
• Мова: Українська
• Опубліковано: Інститут експериментальної патології, онкології і радіобіології ім. Р.Є. Кавецького НАН України 2018
• Теми: Оригинальные исследования
• Онлайн доступ: https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/145548
• Назва журналу: Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
• Цитувати: Aналіз безпосередніх результатів застосування режиму XELOX при передопераційному хіміопроменевому лікуванні пацієнтів з місцево-поширеним раком прямої кишки / В.В. Звірич, А.А. Бурлака, Л.В. Бабак, О.О. Колеснік // Онкологія. — 2018. — Т. 20, № 2. — С. 114-117. — Бібліогр.: 9 назв. — укр.

Мета:
 порівняльна оцінка ефективності та клінічної безпеки неоад’ювантної 
 хіміопроменевої терапії (НАХПТ) за використання режиму XELOX або монохіміотерапії препаратами фторпіримідинів у хворих на місцево-поширений рак прямої кишки (МПРПК). 
 Об’єкт і методи:
 розпочато проспективне рандомізоване одноцентрове дослідження в умовах клініки Національного 
 інституту раку. Пацієнтів із клініко-радіологічним діагнозом рандомізували у співвідношенні 1:1. У хворих основної (О) групи (n = 35) застосовували променеву терапію (ПТ) сумарною вогнищевою дозою (СВД) 50,4 
 Гр 
 (1,8 
 Гр × 28) та поліхіміотерапію в режимі XELOX. У хворих групи порівняння (П) (n = 34) проводили ПТ СВД 50,4 
 Гр (1,8 
 Гр × 28) та монохіміотерапію на основі препаратів групи фторпіримідинів. Ефективність НАХПТ 
 визначали за 
 даними МРТ та 
 рівнем лікувального патоморфозу. Прояви 
 токсичності хіміотерапії реєстрували згідно з критеріями СТСАЕ 4.03. 
 Усім хворим були проведені оперативні втручання різних видів. 
 Результати:
 в обох групах досягнуто статистично однакового (р > 0,05) високого 
 радикалізму операції, хоча частота R0 
 резекції була дещо вищою у хворих 
 групи О — 33 (97,1%) проти 25 (93,5%) у групі П. R2 
 резекцій не було. В обох 
 групах найчастіше (58,1–79,4%) відмічали гастроінтестинальні прояви 
 токсичності хіміотерапії (I–II 
 ступеня). У групі О частіше, ніж у групі 
 П, реєстрували токсичність III та IV ступенів (35,3 
 проти 19,4%): зокрема, анемію — 2 (5,9%) і 1 (2,9%) проти 1 (3,2%) і 1 (3,2%), анорексію — 
 4 (11,7%) і 0 (0%) проти 3 (9,7%) і 0 (0%), нейротоксичність 
 — 3 (8,8%) 
 і 2 (5,9%) проти 1 (3,2%) і 0 (0%) відповідно, але відмінності не достовірні (р = 0,151). Висновок:
 оксаліплатинвмісна НАХПТ (режим XELOX) 
 при МПРПК є безпечною тактикою за умови проведення селекції хворих 
 в спеціалізованих онкологічних центрах. Objective: a comparative evaluation of the study 
 of the efficacy and clinical safety of neoadjuvant chemotherapy (NACT) for the use of the XELOX regimen or monochemotherapy with fluoropyrimidine preparations in patients with locally advanced rectal cancer (LARC).
 Object 
 and methods:
 a prospective, randomized, single-centered 
 study was started in the clinic of the National Cancer Institute. Patients with a clinically radiologic diagnosis were 
 randomized to a ratio of 1:1. Patients with the main (O) 
 group (n = 35) performed radiotherapy (RT) with a total 
 focal dose (TFD) of 50.4 
 Gy (1.8 
 Gy × 28) and polychemotherapy in XELOX regimen. Patients in the comparison 
 group (C) (n = 34) performed TFD 50.4 
 Gy (1.8 
 Gy × 28) and monochemotherapy based on preparations of fluoropyrimidine groups. The efficacy of NACT was determined by 
 QMRT data and by the level of treatment pathomorphism. 
 The manifestations of chemotherapy toxicity were recorded according to STCAE 4.03 
 criteria. All patients received 
 surgical interventions of various types.
 Results:
 both groups achieved statistically identical (p > 0.05) high radicalism 
 of the operation, although the resection frequency R0 was 
 slightly higher in patients with the group O — 33 (97.1%) 
 vs 25 (93.5%) in the group P. R2 
 resection was not. In both 
 groups, the most common (58.1–79.4%) were gastrointestinal manifestations of chemotherapy toxicity (I–II 
 degrees). 
 In the group O, the toxicity of the III and IV degrees (35.3 
 vs 
 19.4%) was recorded more often than in the group P: in particular, anemia was 2 (5.9%) and 1 (2.9%) vs 1 (3.2%) and 
 1 (3.2%), anorexia — 4 (11.7%) and 0 (0%) vs 3 (9.7%) 
 and 0 (0%), neurotoxicity — 3 (8,8%) and 2 (5.9%) vs 
 1 (3.2%) and 0 (0%), respectively, but the differences are 
 not reliable (p = 0.151).
 Conclusion:
 oxaliplatin-containing 
 NACRT (XELOX regimen) with LARC is a safe tactic provided patients are selected in specialized oncological centers.