Комплексне лікування хворих на набряковий рак молочної залози з використанням селективної неоад’ювантної поліхіміотерапії

Дотепер лікування набрякового раку молочної залози (НРМЗ) становить 
 серйозну проблему, а його результати незадовільні. Останнім часом запропоновано багато методик інтенсифікації лікування пацієнток з НРМЗ, однак суттєвих зрушень у показниках як відповіді пухлини на лікування, так 
...

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:
Bibliographische Detailangaben
Veröffentlicht in:Онкологія
Datum:2018
Hauptverfasser: Смоланка, І.І., Ляшенко, А.О., Досенко, І.В., Лобода, О.Д., Іванкова, О.М., Супруненко, О.А., Риспаєва, Д.Е.
Format: Artikel
Sprache:Ukrainisch
Veröffentlicht: Інститут експериментальної патології, онкології і радіобіології ім. Р.Є. Кавецького НАН України 2018
Schlagworte:
Online Zugang:https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/145579
Tags: Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:Комплексне лікування хворих на набряковий рак молочної залози з використанням селективної неоад’ювантної поліхіміотерапії / І.І. Смоланка, А.О. Ляшенко, І.В. Досенко, О.Д. Лобода, О.М. Іванкова, О.А. Супруненко, Д.Е. Риспаєва, І.І. Смоланка // Онкологія. — 2018. — Т. 20, № 3. — С. 200-205. — Бібліогр.: 11 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Beschreibung
Zusammenfassung:Дотепер лікування набрякового раку молочної залози (НРМЗ) становить 
 серйозну проблему, а його результати незадовільні. Останнім часом запропоновано багато методик інтенсифікації лікування пацієнток з НРМЗ, однак суттєвих зрушень у показниках як відповіді пухлини на лікування, так 
 і загальної та безрецидивної виживаності (ЗВ, БРВ) не досягнуто. 
 Мета: 
 розробка методу неоад’ювантного лікування пацієнток з НРМЗ, який би 
 дозволив збільшити частоту регресії пухлини, підвищити безрецидивну та 
 загальну виживаність хворих. 
 Об’єкт і методи:
 розроблено й апробовано 
 метод комплексного лікування хворих на НРМЗ з використанням строго 
 селективної внутрішньоартеріальної поліхіміотерапії (СВАПХТ). Проаналізовано результати комплексного лікування 212 
 хворих на НРМЗ стадії ІІІБ. 1-ша (основна) група включала 71 
 пацієнтку, при лікуванні яких 
 використано СВАПХТ; 2-га — 70 
 пацієнток, яким проведено внутрішньоартеріальну поліхіміотерапію (ВАПХТ) через внутрішню грудну артерію; 3-тя (контрольна) — 70 
 пацієнток, у яких використано системну неоад’ювантну поліхіміотерапію. Вперше шляхом СВАПХТ здійснено 
 інфузії препаратів таксанового ряду. Кількість курсів хіміотерапії варіювала від 4 
 до 8 
 з інтервалом 21 
 день. У кожній групі оцінювали безпосередні результати неоад’ювантного лікування, ЗВ і БРВ. При відсутності 
 безпосереднього ефекту хворі отримували неоад’ювантну радіотерапію 
 (по 2,5 
 Гр, сумарно 65 
 Гр). Через 3 
 тиж після проведення останнього курсу 
 за відсутності ознак прогресування захворювання виконували радикальну 
 мастектомію, при якій в основних групах пацієнток обов’язковим було досягнення чистоти країв резекції. 
 Результати:
 використання неселективної ВАПХТ підвищує частоту часткових регресій на 
 11,9% (0,05 
 < р < 0,1), 
 повних регресій 
 — на 
 1,4% порівняно з 
 контрольною групою; використання СВАПХТ — відповідно на 19,8% (р < 0,05) і 4,2%. У групі СВАПХТ вірогідно вищою (р < 0,05) порівняно з контролем була і частота стабілізації процесу. Медіана 5-річної ЗВ для хворих з ВАПХТ становила 33 
 міс, 
 для хворих зі 
 СВАПХТ 
 — 48 
 міс. Проведення ВАПХТ не 
 підвищувало токсичність лікування, не 
 призводило до 
 збільшення післяопераційних ускладнень та не мало побічних ефектів, які впливали б на результати лікування. 
 Висновок:
 отримані результати вселяють помірний оптимізм і, можливо, стануть базисом для подальшого удосконалення методик лікування 
 хворих на НРМЗ. To date, the treatment of inflammatory breast 
 cancer (IBC) is a serious problem, and its results are 
 not satisfactory. Recently, many methods of intensifying 
 the treatment of patients with IBC have been proposed, 
 however, no significant changes have been made in terms 
 of both the response of the tumor to treatment and the 
 overall and relapse-free survival (OS, RFS). 
 Objective:
 to develop a method of non-adjuvant treatment of patients with IBC that would allow increase the frequency 
 of regression of the tumor, to increase the RFS and OS 
 rate of the patients. 
 Object and methods:
 the method of complex treatment of patients with IBC with the use of 
 strictly selective intraarterial polychemotherapy (SIPC) 
 was developed and tested. The results of complex treatment of 212 patients with IBC stage IIBI were analyzed. 
 The 1-st
 (main) group included 71 patients, in the treatment of which were used SIPC; 2-th
 — 70 patients who 
 have undergone intraarterial polychemotherapy (IPC) 
 through the internal thoracic artery; 3
 rd (control) — 70 patients, who used system neoadjuvant polychemotherapy. For the first time, infusions of taxane preparations have been performed via SIPC. The number of 
 courses of chemotherapy varied from 4 to 8 at intervals 
 of 21 days. In each group, the immediate results of neoadjuvant treatment, OS and RFS were evaluated. In the 
 absence of a direct effect, patients received neoadjuvant 
 radiotherapy (2.5 Gy, totaling 65 Gy). Three weeks after the last course, in the absence of signs of disease progression, a radical mastectomy was performed, in which 
 it was essential to achieve the purity of the edges of the 
 resection in the main groups of patients. 
 Results
 : the 
 use of nonselective IPC increases the frequency of partial regressions by 11.9% (0.05 < p < 0.1), full regression by 1.4% compared with the control group; the use 
 of SIPC — by 19.8% (p < 0.05), and 4.2%, respectively. 
 In the group SIPC the frequency of stabilization of the 
 process was significantly higher (p < 0.05) in comparison with the control. The median 5-year mortality rate 
 for patients with IPC was 33 
 months, for patients with 
 SIPC — 48 months. Conducting IPC did not increase 
 the toxicity of treatment, did not increase postoperative 
 complications and had no side effects that would affect 
 the outcome of treatment. 
 Conclusion: the results give 
 moderate optimism and may become the basis for further 
 improvement of treatment methods for patients with IBC.
ISSN:1562-1774