Основні положення методології створення системи моніторингу навколишнього середовища гірничодобувних регіонів

На базі сучасної концепції моніторингу розроблено основні методологічні положення створення системи моніторингу навколишнього середовища гірничодобувних регіонів, в основу якої покладено принцип зонування території, яка піддається впливу, за фактором інтенсивності впливу і ступеню пошкодження довк...

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Дата:	2009
Автори:	Копач, П.І., Горобець, Н.В., Данько, Т.Т., Бондаренко, Л.В.
Формат:	Стаття
Мова:	Українська
Опубліковано:	Інститут проблем природокористування та екології НАН України 2009
Теми:	Моніторинг довкілля, екологічна та техногенна безпека
Онлайн доступ:	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/14573
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	Основні положення методології створення системи моніторингу навколишнього середовища гірничодобувних регіонів / П.І. Копач, Н.В. Горобець, Т.Т. Данько, Л.В. Бондаренко // Екологія і природокористування. — 2009. — Вип. 12. — С. 181-187. — Бібліогр.: 7 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

_version_	1859721165477511168
author	Копач, П.І. Горобець, Н.В. Данько, Т.Т. Бондаренко, Л.В.
author_facet	Копач, П.І. Горобець, Н.В. Данько, Т.Т. Бондаренко, Л.В.
citation_txt	Основні положення методології створення системи моніторингу навколишнього середовища гірничодобувних регіонів / П.І. Копач, Н.В. Горобець, Т.Т. Данько, Л.В. Бондаренко // Екологія і природокористування. — 2009. — Вип. 12. — С. 181-187. — Бібліогр.: 7 назв. — укр.
collection	DSpace DC
description	На базі сучасної концепції моніторингу розроблено основні методологічні положення створення системи моніторингу навколишнього середовища гірничодобувних регіонів, в основу якої покладено принцип зонування території, яка піддається впливу, за фактором інтенсивності впливу і ступеню пошкодження довкілля. С использованием современной концепции мониторинга разработаны основные методологические положения создания системы мониторинга окружающей среды горнодобывающих регионов, в основу которых положен принцип зонирования территории, которая подвергается техногенному влиянию, по факторам интенсивности влияния и степени повреждения окружающей среды. On the base of modern conception of monitoring the substantive methodological provisions of creation of the system of monitoring of environment of mining regions are developed, principle of zonirovaniya of territory which is added influencing is fixed in basis of which, after the factor of intensity of influencing and degree of damage of environment.
first_indexed	2025-12-01T09:30:31Z
format	Article
fulltext	ЕКОЛОГІЯ І ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ, 2009, Випуск 12 181 УДК 577.471 П.І. Копач, Н.В. Горобець, Т.Т. Данько, Л.В. Бондаренко ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ МЕТОДОЛОГІЇ СТВОРЕННЯ СИСТЕМИ МОНІТОРИНГУ НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА ГІРНИЧОДОБУВНИХ РЕГІОНІВ Інститут проблем природокористування та екології НАН України, Дніпропетровськ На базі сучасної концепції моніторингу розроблено основні методологічні положення створення системи моніторингу навколишнього середовища гірничодобувних регіонів, в основу якої покладено принцип зонування території, яка піддається впливу, за фак- тором інтенсивності впливу і ступеню пошкодження довкілля. С использованием современной концепции мониторинга разработаны основные ме- тодологические положения создания системы мониторинга окружающей среды горно- добывающих регионов, в основу которых положен принцип зонирования территории, которая подвергается техногенному влиянию, по факторам интенсивности влияния и степени повреждения окружающей среды. Вступ Гірничодобувний комплекс має важливе значення для економічного та соціального розвитку України. Наприклад, 20-25% над- ходжень до Державного бюджету України забезпечують гірничодобувні компанії, 45- 50% експорту України складає мінеральна сировина. Однак функціонування гірничоп- ромислового виробництва супроводжується величезними техногенними змінами навко- лишнього середовища, насамперед, в геоло- гічному середовищі, що проявляється в ак- тивізації усіх геологічних процесів. З початку 70-х років ступінь ураженості цими процесами зріс у 1,5-2 рази. Збільши- лись площі, які зазнають підтоплення. У свою чергу підтоплення і водонасичення верхніх шарів землі спричиняє активізацію зсувів, збільшує площі просідання лесових ґрунтів. Активізація карстових процесів призводить до виведення з господарського використання значних за площею територій та загрожує функціонуванню важливих об'є- ктів народно-господарського комплексу. Порушення стабільного функціонування екосистем гірничодобувних регіонів призво- дить до критичного стану, і як наслідок, до надзвичайних ситуацій і екологічних катаст- роф. Постановка та актуальність проблеми Суспільство має навчитись керувати про- цесами масштабного техногенного впливу гірничодобувного комплексу на довкілля на різних рівнях: держави, регіону, міста, галу- зі чи окремого підприємства. На жаль, від- сутність такої системи в Україні значно зву- жує можливість органів державної влади і управління обирати адекватний інструмен- тарій при здійсненні державного регулю- вання розвитку цих регіонів. Для оцінки екологічного стану довкілля в гірничодобувних регіонах слід, перш за все, мати достовірну інформацію про зміну всіх екологічних показників, які несуть інформа- цію про стан рослинного та тваринного сві- © Копач П.И., Горобець Н.В., Данько Т.Т., Бондаренко Л.В., 2009 ту, земельних і водних ресурсів, атмосфери з кліматичними ресурсами і характеризують стан екосистем за певний період спостере- жень Отримання такої інформації про дина- міку зміни кожного компонента екосистеми є досить важливою складовою в процесі прогнозування негативних змін та у прийн- ятті рішень для їх запобігання. Екологічна безпека кожної держави є не- від’ємною частиною її національної безпеки. Існуюча або прогнозована екологічна ситуа- ція в державі має забезпечувати нормальне функціонування природних і техногенних систем, збереження здоров’я населення та генофонду нації. Вирішення завдань керу- вання техногенним впливом підприємств гірничої галузі і є метою створення моніто- ЕКОЛОГІЯ І ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ, 2009, Випуск 12 182 рингу навколишнього середовища гірничо- добувних регіонів [1,2]. Створення системи комплексного моні- торингу для гірничодобувних регіонів до- зволить забезпечити оперативність надхо- дження інформації, її повноту та здійснюва- ти всебічну оцінку стану навколишнього середовища. Згідно з [3] «моніторинг регіо- нальний – це спостереження за процесами та явищами в межах якогось регіону, де ці про- цеси та явища можуть відрізнятися як за природним характером, так і за антропоген- ним впливом від базового фону, характерно- го для всієї біосфери». Поміж різних видів господарської діяль- ності гірничодобувна промисловість здійс- нює найістотніший техногенний вплив на навколишнє середовище, в зв’язку з цим держава вимагає здійснювати оцінку впливу підприємства на навколишнє середовище на всіх етапах його існування: на стадії проек- тування, в період будівництва та експлуата- ції і в післяексплуатаційний період. На кож- ному етапі функціонування гірничого підп- риємства проведення оцінки його впливу на навколишнє середовище має свої цілі: • на етапі проектування підприємства оцінка впливу здійснюється з метою розроб- ки природоохоронних заходів. Вимоги до матеріалів оцінки впливу на навколишнє середовище на першому етапі регламентує ДБН А.2.2-1-2003 «Склад і зміст матеріалів оцінки впливів на навколишнє середовище (ОВНС) при проектуванні і будівництві під- приємств, будинків і споруд»; • на етапі інтенсивного функціонування підприємства метою оцінки впливу є конт- роль відповідності техногенного наванта- ження на навколишнє середовище до еколо- гічної ємності навколишнього середовища, розрахунок платежів за викиди забруднюю- чих речовин, оптимізація природоохоронних робіт; • після закриття підприємства метою оцінки впливу є ліквідація негативних нас- лідків діяльності підприємства, контроль за рекультивацією, розробка природоохорон- них та природовідновлювальних заходів. Базою для проведення оцінки впливу на цих етапах є моніторинг навколишнього се- редовища підприємства, що є найнижчою ланкою в Державній системі моніторингу навколишнього середовища України (ДСМНС). Нині проведення ДСМНС покладено на дев’ятьох суб’єктів системи моніторингу: Мінприроди, МНС, МОЗ, Мінагрополітики, Держкомприродресурсів, Держкомлісгосп, Держводгосп, Держкомзем і Держжитлокомунгосп, причому контроль за конкретним компонентом природного середовища може здійснювати декілька субєктів. Системи контролю зазначених мі- ністерств і відомств тісно не пов'язані між собою, вони не ставлять задачу раціонально- го використання природних ресурсів і збе- реження сприятливих для людини умов на- вколишнього середовища. Їхні дані не узго- джуються між собою і не можуть бути осно- вою для довгострокового прогнозу і прийн- яття відповідних управлінських рішень. Вплив на навколишнє середовище діяль- ності гірничого підприємства може здійсню- ватися в межах кількох адміністративних одиниць. Це призводить до складнощів в отриманні оперативної інформації. Наша ідея вирішення проблеми Структура моніторингу в гірничодобув- них регіонах (МГР), методика і обсяги робіт з його організації та ведення визначаються проблемами, які пов’язані із сучасним ста- ном довкілля та прогнозом змін цього стану у процесі будівництва, експлуатації чи лік- відації підприємства; нормативними доку- ментами, які регламентують вирішення цих завдань; умовами виконання робіт. Виділення меж гірничодобувного регіону – важливий етап при створенні моніторин- гових систем цих регіонів. За визначенням Реймерса Н.Ф. [3] регіон – це простір, обме- жений фізико-географічними, адміністрати- вними чи будь-якими іншими границями, «безрозмірне» територіальне поняття, що використовується в багатьох галузях знань. З огляду на те, що поняття «регіон» є од- ним із ключових понять при створенні моні- торингу гірничодобувних регіонів наведене вище визначення слід уточнити. Виходячи з цільового підходу, границі регіону повинні визначатися завданнями та цілями дослі- джень. Поняття «району та регіону» визначають різні в ієрархічному відношенні територіа- ЕКОЛОГІЯ І ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ, 2009, Випуск 12 183 льні одиниці. У такому значенні поняття «регіону» - це значна за площею територія, яка виділена за сукупністю взаємозалежних ознак, природних і соціально-економічних, яка має риси системи з територіальними під- системами різних ієрархічних рівнів. Район – це територія, однорідна за комбінацією будь-яких груп подібних явищ чи об'єктів і яка обмежена границями (межами). Існують різні підходи до виділення тери- торії як гірничодобувного регіону. Прикла- дом цього є виділення гірничопромислових регіонів та гірничорудних районів в роботах [4,5]. Кожен із зазначених регіонів та райо- нів характеризується як специфічним набо- ром корисних копалин, способом і масшта- бами видобування, так і відповідними особ- ливостями екологічних та соціальних про- блем, що виникли під впливом гірничопро- мислової діяльності. Різні варіанти виділен- ня на одній і тій же території гірничих регі- онів та районів пояснюється тим, що вони використовувалися для вирішення різних задач. Так, у першому варіанті [4] регіони і райони виділялися для вирішення задач гео- логії, при цьому було враховано складність геологічної будови території, різноманіт- ність геотектонічних структур та геодинамі- чних умов їхнього розвитку. У другому ви- падку [5] – для вирішення задач економіки: визначалися пріоритетні напрямки розвитку та освоєння мінерально-сировинної бази. При створенні МГР на перше місце серед факторів за якими проходить розмежування територій з гірничодобувною промисловіс- тю виходить екологічний: зміни навколиш- нього середовища на цій території обумов- лені веденням гірничих робіт, тобто моніто- ринг створюється на території яка піддаєть- ся впливу гірничого виробництва. Так, при дослідженні діяльності окремої вугільної шахти або групи шахт, регіоном є кам'яно- вугільний басейн у якому розташовані ці шахти. При розгляді басейну в цілому, за регіон варто приймати область чи групу об- ластей. Наприклад, для Західного Донбасу регіоном є Дніпропетровська область. Саме найменування - моніторинг гірни- чодобувних регіонів – говорить про те, що у даному разі моніторинг поєднує два аспекти – гірничий та екологічний. Об’єктами дослі- джень та контролю є гірничо-геологічні та екологічні умови гірничодобувних регіонів. Гірничий аспект визначає доцільність та умови відпрацювання запасів з точки зору гірничого підприємства і людини, як основ- ної виробничої сили. Гірничий аспект спря- мований на захист підприємства від навко- лишнього природного середовища, від шкі- дливих з точки зору його функціонування природних факторів, процесів та явищ (мо- рози, зсування бортів і затоплення розрізів, загазованість гірничих виробок, гірничі уда- ри тощо). Призначення моніторингу за да- ним напрямком - інформаційне забезпечення успішного та рентабельного функціонування підприємства, його промислову безпеку. Екологічний аспект моніторингу спрямова- ний на захист навколишнього природного середовища від впливу гірничого підприєм- ства. Часто на практиці ці два аспекти до- сить важко поєднати. Особливості системи МГР. При ство- ренні системи моніторингу пошкодження параметрів навколишнього середовища при розробці родовищ корисних копалин врахо- вуються такі його особливості: • комплексність: вплив охоплює усі компоненти навколишнього середовища: атмосферне повітря, підземні та поверхневі води, ландшафти, грунти, надра. • інтенсивність: вплив має агресивний характер: порушуються великі об’єми надр, проводяться вибухові роботи, вилучаються значні обсяги води тощо; • регламентація: характер впливу, інтенсивність і тривалість впливу заздалегідь відомі, так як усі технологічні операції виконуються згідно виробничого плану. • просторово-часовий вимір: вплив не обмежується границями гірничого відводу та терміном експлуатації родовища. • післядія впливу: негативні зміни в нав- колишньому середовищі проявляються і після закінчення терміну експлуатації родо- вища. Система моніторингу навколишнього се- редовища гірничодобувних регіонів має бу- ти частиною системи державного монітори- нгу навколишнього середовища. Вплив гірничодобувних підприємств на компоненти природного середовища визна- чається такими основними факторами, як природні геологічні умови та способи роз- робки родовища. На основі цього визначено об’єкти та функції системи моніторингу для гірничодобувних регіонів. ЕКОЛОГІЯ І ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ, 2009, Випуск 12 184 Об’єкти системи МГР. Об'єктами МГР є: техногенні об'єкти (гірничі виробки, від- вали розкривних і вміщуючих порід, хвосто- сховища, відстійники й накопичувачі дре- нажних та інших технічних вод, транспортні комунікації тощо), які сформовані в процесі видобутку, транспортування, переробки ко- рисних копалин, використання надр, що не пов'язано з видобутком корисних копалин і рекультивації порушених земель; природні об'єкти (геологічне середовище, гідросфера, атмосфера, біосфера) у зоні шкідливого впливу гірничих робіт; родовища підземних вод у зоні шкідливого впливу господарської діяльності; джерела забруднення й пору- шення навколишнього середовища при ко- ристуванні надрами; підроблені об'єкти по- верхні; земна поверхня над родовищами корисних копалин, у частині питань її забу- дови; запаси корисних копалин, гірничоте- хнологічне устаткування, що значиться на обліку; природоохоронні споруди, які приз- начені для запобігання шкідливого впливу гірничих робіт на навколишнє середовище. До основних технологічних процесів, на які поширюється дія системи моніторингу навколишнього середовища гірничодобув- них регіонів відносяться: розкриття й підго- товка родовища корисної копалини; добувні (очисні) роботи; первинна переробка міне- ральної сировини; транспортування й скла- дування корисних копалин у межах гірничо- го відводу; розміщення розкривних (вмі- щуючих) порід і відходів переробки мінера- льної сировини; поховання в надрах шкід- ливих речовин і відходів виробництва, ски- дання стічних вод; дегазація й осушення родовищ корисних копалин; геологорозвіду- вальні роботи; здійснення заходів щодо за- безпечення стійкості гірничих виробок, без- пеки гідротехнічних споруд і охорони під- роблених об'єктів поверхні; будівництво й експлуатація не пов'язаних з видобутком корисних копалин підземних об'єктів; реку- льтивація порушених гірничими роботами земель; ліквідація (консервація) гірничого підприємства. Функції системи МГР. До основних фу- нкцій системи моніторингу навколишнього середовища для гірничодобувних регіонів відносяться спостереження: за стійкістю уступів кар'єрів і укосів відвалів, захисних дамб накопичувачів промислових відходів; за станом підземних гірничих виробок, включаючи свердловини і ведення робіт по закладці виробленого простору; за підробля- ємими будинками, спорудами й природними об'єктами; за станом масиву гірських порід у зоні впливу гірничих робіт; за станом гідро- технічних споруд в організаціях, підконтро- льних органам державного гірничого нагля- ду; за витратою, рівнем і складом підземних вод при веденні водознижувальних робіт; за забрудненням, яке виникло у результаті ко- ристування надрами, атмосфери, поверхне- вих вод і геологічного середовища, включа- ючи підземні води; за дотриманням устано- вленого режиму в зонах і округах санітарної й гірничо-санітарної охорони родовищ пі- дземних вод, а також корисних копалин, ві- днесених до категорії лікувальних; за забу- довою площ залягання корисних копалин; за станом лісового фонду в зоні шкідливого впливу гірничих робіт; за лавино-, селе-, і зсувонебезпечними ділянками; обліком ру- ху запасів корисних копалин і втрат при їх- ньому видобутку й первинній переробці; обліком утворення, накопичення й викорис- тання розкривних і вміщуючих порід, відхо- дів переробки мінеральної сировини; облі- ком скидань дренажних вод і викидів забру- днюючих речовин у навколишнє середови- ще; обліком порушених (деградованих, за- бруднених) і рекультивованих (відновлених) земель; експертними оцінками й прогнозу- ванням шкідливого впливу гірничих робіт на навколишнє середовище, рівнем раціональ- ного й комплексного використання запасів корисних копалин та забезпеченням охорони надр. З метою забезпечення єдності інформа- ційних і методичних підходів проекти орга- нізації системи моніторингу навколишнього середовища для гірничодобувних регіонів мають узгоджуватися з організаціями відпо- відальними за ведення державного моніто- рингу. Перелік контрольованих при веденні мо- ніторингу навколишнього середовища для гірничодобувних регіонів параметрів, обсяги спостережень визначаються на підставі дію- чих нормативних документів, а також даних проведеної у встановленому порядку оцінки впливу на навколишнє природне середови- ще, з урахуванням загального екологічного навантаження території. При ліквідації (консервації) підприємства з видобутку корисних копалин, моніторинг ЕКОЛОГІЯ І ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ, 2009, Випуск 12 185 за впливом ліквідованих (законсервованих) вироблень на навколишнє середовище здій- снюється до моменту стабілізації гідрогео- логічних умов і процесів зсування поруше- ного гірничими роботами масиву гірських порід. Після завершення спостережень спо- стережливі свердловини передаються тери- торіальним підрозділам МНС або ліквіду- ються за узгодженням з останнім у встанов- леному порядку. Рисунок – Зони впливу підприємств Кривбасу на навколишнє середовище ЕКОЛОГІЯ І ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ, 2009, Випуск 12 186 Визначення територіальних границь МГР. Функціонування гірничого підприємс- тва створює певний вплив на навколишнє середовище, а тому територію, яка піддаєть- ся цьому впливу, за ступенем інтенсивності ми розмежували на три зони: • І - зона кардинального перетворення - безпосередньо територія гірничого відводу, в межах якої здійснюються всі технологічні операції з видобутку мінеральної сировини (геологічне середовище на цій території практично не підлягає відновленню); • ІІ - зона підвищеного впливу – терито- рія, на якій здійсненні порушення природно- го середовища підлягають частковому чи повному відновленню до початкового (до- техногенного) стану; • ІІІ - зона зниженого впливу – контро- льна, яка не порушена впливом гірничого підприємства, проте для цієї території існує вірогідність прояву негативних змін навко- лишнього середовища. В межах встановлених зон моніторинг здійснюється по кожному з компонентів на- вколишнього середовища. Особливості мо- ніторингу (цілі, завдання, структура) для кожної зони свої. Для І зони – це, насампе- ред, моніторинг джерел забруднення, для ІІ зони – моніторинг суміжних з гірничим ви- робництвом територій, для ІІІ зони – моні- торинг характерних контрольних зон вибра- них на території впливу. Критерій за яким визначається межа кожної зони для кожного компоненту навколишнього середовища свій. Так, наприклад, для атмосферного по- вітря таким критерієм може бути гранично допустима концентрація (ГДК). В цьому ви- падку територія впливу гірничого підприєм- ства на атмосферу ділиться на зони наступ- ним чином: І - зона кардинального перетво- рення - безпосередньо територія гірничого відводу; ІІ - зона підвищеного впливу – тери- торія, забруднення на якій перевищують ГДК; ІІІ - зона зниженого впливу – терито- рія, забруднення на якій знаходяться в ме- жах ГДК., але перевищують фонові значен- ня. Шкідливий влив на навколишнє середо- вище в межах гірничодобувного регіону, в залежності від територіального розташуван- ня підприємств, з часом може підсилювати- ся і зони впливу підприємств (по одному чи по декільком компонентам навколишнього середовища) можуть перекриватися. У разі коли параметри забруднення змінюються і межі встановлених зон переміщуються у бік розширення, тоді, наприклад, система моні- торингу ІІІ зони змінюється на систему мо- ніторингу ІІ зони. Для прикладу на рисунку наведено три зони впливу підприємств Криворізького за- лізорудного басейну [6]. До системи моніто- рингу гірничодобувних регіонів залучаються всі три зони впливу гірничого виробництва. Територія за межами цих зон підлягає спо- стереженню згідно вимогам ДСМНС. Висновки 1. Моніторинг навколишнього середови- ща гірничодобувних регіонів повинен стати найбільш ефективною інформаційно- аналітичною базою регулювання екологічної ситуації в районах видобутку корисних ко- палин. Реалізація методології створення моніто- рингу довкілля на гірничих підприємствах регіонів дозволить забезпечити ефективний контроль і керування техногенним впливом на навколишнє середовище з метою дотри- мання встановлених норм природокористу- вання та підвищення екологічної безпеки території. 2. Завдяки встановленню зон впливу гір- ничих підприємств на компоненти довкілля структура моніторингу навколишнього се- редовища гірничодобувних регіонів стає більш гнучкою і оптимально змінюється в залежності від техногенного навантаження. Перелік посилань 1. Ємець М.А. Сучасні системи екологічного моніторингу та ефективність їх функціонуван- ня // Екологія і природокористування. Зб. наук. праць ІППЕ НАН України. – Дніпропетровськ, 2008. - № 11. – С. 159-169. 2. Стратегія і тактика сталого розвитку / А.Г. Шапар, М.А. Ємець, П.І. Копач, О.К. Тяпкін, В.Б. Хазан – Дніпропетровськ: Моноліт. – 2004. – 313 с. 3. Реймерс Н.Ф. Природопользование: Словарь-справочник. – М.: Мысль, 1990. – 637 с. 4. Атлас. Геологія і корисні копалини України. – Київ, 2001. – 168 с. ЕКОЛОГІЯ І ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ, 2009, Випуск 12 187 5. Міщенко В.С. Економічні пріоритети розвитку та освоєння мінерально-сировинної бази України. – К.: Наукова думка, 2007. – 259 с. 6. Долгова Т.И. Оцінка екологічної небезпеки масових вибухів у кар’єрах // Екологія і при- родокористування. – Дніпропетровськ, 2007. - № 10. - С. 132-136. 7. Звіт про НДР «Вивчення просторово-часового співвідношення можливих змін природної та техногенної складових показників стану навколишнього середовища». Том 1. – Дніпропет- ровськ: ІППЕ НАНУ, 2007. – 156 с. Р.I. Kopach, N.V. Gorobets', T.T. Dan'ko, L.V. Bondarenko SUBSTANTIVE PROVISIONS OF METHODOLOGY OF CREATION OF THE SYSTEM OF MONITORING OF ENVIRONMENT OF MINING REGIONS Institute of problems on Nature Management & Ecology of National Academy of Sciences of Ukraine, Dniepropetrovsk On the base of modern conception of monitoring the substantive methodological provisions of creation of the system of monitoring of environment of mining regions are developed, prin- ciple of zonirovaniya of territory which is added influencing is fixed in basis of which, after the factor of intensity of influencing and degree of damage of environment. Надійшла до редколегії 20 серпня 2009 р. Рекомендовано членом редколегії канд. геол.-мін. наук О.К. Тяпкіним
id	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-14573
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
issn	XXXX-0010
language	Ukrainian
last_indexed	2025-12-01T09:30:31Z
publishDate	2009
publisher	Інститут проблем природокористування та екології НАН України
record_format	dspace
spelling	Копач, П.І. Горобець, Н.В. Данько, Т.Т. Бондаренко, Л.В. 2010-12-24T16:02:09Z 2010-12-24T16:02:09Z 2009 Основні положення методології створення системи моніторингу навколишнього середовища гірничодобувних регіонів / П.І. Копач, Н.В. Горобець, Т.Т. Данько, Л.В. Бондаренко // Екологія і природокористування. — 2009. — Вип. 12. — С. 181-187. — Бібліогр.: 7 назв. — укр. XXXX-0010 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/14573 577.471 На базі сучасної концепції моніторингу розроблено основні методологічні положення створення системи моніторингу навколишнього середовища гірничодобувних регіонів, в основу якої покладено принцип зонування території, яка піддається впливу, за фактором інтенсивності впливу і ступеню пошкодження довкілля. С использованием современной концепции мониторинга разработаны основные методологические положения создания системы мониторинга окружающей среды горнодобывающих регионов, в основу которых положен принцип зонирования территории, которая подвергается техногенному влиянию, по факторам интенсивности влияния и степени повреждения окружающей среды. On the base of modern conception of monitoring the substantive methodological provisions of creation of the system of monitoring of environment of mining regions are developed, principle of zonirovaniya of territory which is added influencing is fixed in basis of which, after the factor of intensity of influencing and degree of damage of environment. uk Інститут проблем природокористування та екології НАН України Моніторинг довкілля, екологічна та техногенна безпека Основні положення методології створення системи моніторингу навколишнього середовища гірничодобувних регіонів Substantive provisions of methodology of creation of the system of monitoring of environment of mining regions Article published earlier
spellingShingle	Основні положення методології створення системи моніторингу навколишнього середовища гірничодобувних регіонів Копач, П.І. Горобець, Н.В. Данько, Т.Т. Бондаренко, Л.В. Моніторинг довкілля, екологічна та техногенна безпека
title	Основні положення методології створення системи моніторингу навколишнього середовища гірничодобувних регіонів
title_alt	Substantive provisions of methodology of creation of the system of monitoring of environment of mining regions
title_full	Основні положення методології створення системи моніторингу навколишнього середовища гірничодобувних регіонів
title_fullStr	Основні положення методології створення системи моніторингу навколишнього середовища гірничодобувних регіонів
title_full_unstemmed	Основні положення методології створення системи моніторингу навколишнього середовища гірничодобувних регіонів
title_short	Основні положення методології створення системи моніторингу навколишнього середовища гірничодобувних регіонів
title_sort	основні положення методології створення системи моніторингу навколишнього середовища гірничодобувних регіонів
topic	Моніторинг довкілля, екологічна та техногенна безпека
topic_facet	Моніторинг довкілля, екологічна та техногенна безпека
url	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/14573
work_keys_str_mv	AT kopačpí osnovnípoložennâmetodologíístvorennâsistemimonítoringunavkolišnʹogoseredoviŝagírničodobuvnihregíonív AT gorobecʹnv osnovnípoložennâmetodologíístvorennâsistemimonítoringunavkolišnʹogoseredoviŝagírničodobuvnihregíonív AT danʹkott osnovnípoložennâmetodologíístvorennâsistemimonítoringunavkolišnʹogoseredoviŝagírničodobuvnihregíonív AT bondarenkolv osnovnípoložennâmetodologíístvorennâsistemimonítoringunavkolišnʹogoseredoviŝagírničodobuvnihregíonív AT kopačpí substantiveprovisionsofmethodologyofcreationofthesystemofmonitoringofenvironmentofminingregions AT gorobecʹnv substantiveprovisionsofmethodologyofcreationofthesystemofmonitoringofenvironmentofminingregions AT danʹkott substantiveprovisionsofmethodologyofcreationofthesystemofmonitoringofenvironmentofminingregions AT bondarenkolv substantiveprovisionsofmethodologyofcreationofthesystemofmonitoringofenvironmentofminingregions

Основні положення методології створення системи моніторингу навколишнього середовища гірничодобувних регіонів

Репозитарії

Схожі ресурси