Остап Васильович Лапський
20 жовтня 2012 р. у Варшаві
 відійшов у вічність талановитий поет,
 літературознавець, перекладач і
 публіцист, лауреат Шевченківської
 премії (2007) Остап Лапський....
Gespeichert in:
| Veröffentlicht in: | Слово і Час |
|---|---|
| Datum: | 2012 |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainisch |
| Veröffentlicht: |
Інститут літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України
2012
|
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/145752 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Остап Васильович Лапський // Слово і Час. — 2012. — № 12. — С. 126. — укp. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1860047760765485056 |
|---|---|
| citation_txt | Остап Васильович Лапський // Слово і Час. — 2012. — № 12. — С. 126. — укp. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Слово і Час |
| description | 20 жовтня 2012 р. у Варшаві
відійшов у вічність талановитий поет,
літературознавець, перекладач і
публіцист, лауреат Шевченківської
премії (2007) Остап Лапський.
|
| first_indexed | 2025-12-07T16:59:12Z |
| format | Article |
| fulltext |
Слово і Час. 2012 • №12126
ОСТАП ВАСИЛЬОВИЧ ЛАПСЬКИЙ
2 0 жовтня 2 0 1 2 р . у Варшав і
відійшов у вічність талановитий поет,
л ітературознавець , перекладач і
публіцист, лауреат Шевченківської
премії (2007) Остап Лапський.
Остап Лапський народився 7 липня
1926 р. в селі Гуцьки неподалік Кобриня
на Берестейщині, у селянській сім’ї.
Доля закинула його до Польщі, де він
здобув освіту й почав утверджуватися
як україномовний письменник. З 1945 р.
жив у Польщі , але вся його поезія
пройнята любов’ю до рідної землі, там
залишеної. Молодий поліщук здобував
вищу освіту у Вроцлавському (русистика)
та Варшавському (укра їн і с тик а )
університетах. Пропрацював 24 роки
на кафедрі української філолог і ї
Варшавського університету, а згодом 15 років у Лінгвістичній редакції Польського Радіо.
За участь у русі “Солідарність” був звільнений 1981 р. Після проголошення Україною
незалежності його зв’язки з Варшавським університетом і Польським Радіо, але вже з
українською в ньому службою, відновилися.
Остап Лапський належав до когорти інтелектуалів Польщі, котрі надзвичайно багато
зробили для взаємозбагачення культур двох сусідніх слов´янських народів.
Шлях у літературу Остапа Лапського тісно пов´язаний із започаткуванням у
другій половині 50-х років варшавського видання “Наше слово”, на сторінках якого
були опубліковані його перші поетичні твори. Друкували його поезію, переклади,
літературознавчі праці й інші видання, зокрема “Наша культура”, “Український календар”,
альманахи “Гомін”, “Дукля”, “Прапор”, часописи “Жовтень”, “Слідами пам´яті”, “Зерна”,
“Сучасність”, “Над Бугом і Нарвою”, “Берестейський край”, “Підляські повідомлення”,
“Magazyn Literacki”, “Lithuania”, “Arkadia”, “Вісник Закерзоння”, “Літературний провулок” та
інші. Твори поета ввійшли до польскомовних антологій української поезії: “Antologia poezji
ukraińskiej” Ф. Неуважного і І. Плєсьняровича тa “Po tamtej stronie deszczu” T. Kaрабовича.
О. Лапський – автор поетичних збірок “Деякі елегії та дещо інше”, “Мій почитачу”
(Варшава, 2000), “Обабіч: істини?!” (Варшава, 2003) та “Себе: розшукую?!” (Варшава,
2003). Лауреат Міжнародної премії ім. Богдана Лепкого (2003). 2007 року Остап Лапський
був відзначений Національною премією України імені Тараса Шевченка за книжки поезій
“Себе: розшукую?!”, “Обабіч: істина?!”.
Лапський шукав свого самобутнього поетичного шляху як спадкоємець внутрішньої
енергії та естетичної й духовної рушійної сили Шевченкового слова. В українській поезії
він був одним із найпослідовніших (поряд із В. Стусом) спадкоємців Шевченкових ідеалів
духовного суверенітету, непокори й бунту проти всякого уярмлення, за право людини
на вільний злет і вільний пошук, зокрема й пошук своєї, неповторної мистецької форми.
Шевченкове слово як своєрідна енергетична наснага часто присутнє в цій поезії у сплаві
зі своїм: “Як ще були ми…/ Ні, ще будем!; Була, була ж у мандрівника / своя земля, /
було де сісти?! / хліба з’їсти // Думи, мої думи, / мій Тарасе, / що без їх ми,/ що без нас
вони?!” Отож Лапський постійно шукає своєї “найдзвінкішої думки” про Тараса Шевченка
як найповнішого виразника українства…
Кредо поета в його словах: “Моя мрія: Відкинути Москву, відкинути Варшаву, не тому,
що те Москва, а це, дивлюсь, Варшава! Хочу, щоб береза залишалася березою, а дуб
щоб дубом був, а горобина горобиною! Росія щоб була Росією, а Польща, як співають,
Польщею, а Україна, мрію: Україною!”.
Поділяємо горе рідних і близьких Остапа Васильовича Лапського і схиляємо голову в
глибокій скорботі. Світлий образ його назавжди збережеться в серцях українців і поляків,
для яких він творив прекрасне все своє свідоме життя.
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-145752 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 0236-1477 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T16:59:12Z |
| publishDate | 2012 |
| publisher | Інститут літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | 2019-01-28T13:53:32Z 2019-01-28T13:53:32Z 2012 Остап Васильович Лапський // Слово і Час. — 2012. — № 12. — С. 126. — укp. 0236-1477 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/145752 20 жовтня 2012 р. у Варшаві
 відійшов у вічність талановитий поет,
 літературознавець, перекладач і
 публіцист, лауреат Шевченківської
 премії (2007) Остап Лапський. uk Інститут літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України Слово і Час Некролог Остап Васильович Лапський Ostap Lapski Article published earlier |
| spellingShingle | Остап Васильович Лапський Некролог |
| title | Остап Васильович Лапський |
| title_alt | Ostap Lapski |
| title_full | Остап Васильович Лапський |
| title_fullStr | Остап Васильович Лапський |
| title_full_unstemmed | Остап Васильович Лапський |
| title_short | Остап Васильович Лапський |
| title_sort | остап васильович лапський |
| topic | Некролог |
| topic_facet | Некролог |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/145752 |