Ядерно-паливна енергетика України: виробництво, наука, освіта
Мета. Розкрити проблематику та запропонувати шляхи розвитку виробничої, наукової та освітньої сфер, що забезпечують ядерно-паливну енергетику України. Результати. Досліджено проблематику відставання у розвитку виробничої, наукової та освітньої сфер на шляху створення в Україні замкнутого ядерно-пали...
Збережено в:
| Опубліковано в: : | Розробка родовищ |
|---|---|
| Дата: | 2017 |
| Автори: | , , , |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
УкрНДМІ НАН України, Інститут геотехнічної механіки НАН України
2017
|
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/145772 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Ядерно-паливна енергетика України: виробництво, наука, освіта / О. Хоменко, Л. Ценджав, М. Кононенко, Б. Жанчив // Розробка родовищ: Зб. наук. пр. — 2017. — Т. 11, вип. 4. — С. 86-95. — Бібліогр.: 32 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-145772 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
Хоменко, О. Ценджав, Л. Кононенко, М. Жанчив, Б. 2019-01-29T18:50:52Z 2019-01-29T18:50:52Z 2017 Ядерно-паливна енергетика України: виробництво, наука, освіта / О. Хоменко, Л. Ценджав, М. Кононенко, Б. Жанчив // Розробка родовищ: Зб. наук. пр. — 2017. — Т. 11, вип. 4. — С. 86-95. — Бібліогр.: 32 назв. — укр. 2415-3435 DOI: https://doi.org/10.15407/mining11.04.086 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/145772 622.039.001.01 Мета. Розкрити проблематику та запропонувати шляхи розвитку виробничої, наукової та освітньої сфер, що забезпечують ядерно-паливну енергетику України. Результати. Досліджено проблематику відставання у розвитку виробничої, наукової та освітньої сфер на шляху створення в Україні замкнутого ядерно-паливного циклу. Цель. Раскрыть проблематику и предложить пути развития производственной, научной и образовательной сфер, обеспечивающих ядерно-топливную энергетику Украины. Результаты. Исследовано проблематику отставания в развитии производственной, научной и образовательной сфер на пути создания в Украине замкнутого ядерно-топливного цикла. Purpose. To define relevant problems and propose ways for development of production, scientific and educational spheres associated with nuclear-and-fuel power industry of Ukraine. Findings. The impediments in the development of production, scientific and educational spheres on the way of creating the closed nuclear-and-fuel cycle in Ukraine are determined. За надану підтримку при проведенні аналізу та виконанні досліджень автори висловлюють вдячність генеральному директорові Державного концерну “Ядерне паливо” С.А. Дроботу (м. Київ). uk УкрНДМІ НАН України, Інститут геотехнічної механіки НАН України Розробка родовищ Ядерно-паливна енергетика України: виробництво, наука, освіта Ядерно-топливная энергетика Украины: производство, наука, образование Nuclear-and-fuel power industry of Ukraine: production, science, education Article published earlier |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| title |
Ядерно-паливна енергетика України: виробництво, наука, освіта |
| spellingShingle |
Ядерно-паливна енергетика України: виробництво, наука, освіта Хоменко, О. Ценджав, Л. Кононенко, М. Жанчив, Б. |
| title_short |
Ядерно-паливна енергетика України: виробництво, наука, освіта |
| title_full |
Ядерно-паливна енергетика України: виробництво, наука, освіта |
| title_fullStr |
Ядерно-паливна енергетика України: виробництво, наука, освіта |
| title_full_unstemmed |
Ядерно-паливна енергетика України: виробництво, наука, освіта |
| title_sort |
ядерно-паливна енергетика україни: виробництво, наука, освіта |
| author |
Хоменко, О. Ценджав, Л. Кононенко, М. Жанчив, Б. |
| author_facet |
Хоменко, О. Ценджав, Л. Кононенко, М. Жанчив, Б. |
| publishDate |
2017 |
| language |
Ukrainian |
| container_title |
Розробка родовищ |
| publisher |
УкрНДМІ НАН України, Інститут геотехнічної механіки НАН України |
| format |
Article |
| title_alt |
Ядерно-топливная энергетика Украины: производство, наука, образование Nuclear-and-fuel power industry of Ukraine: production, science, education |
| description |
Мета. Розкрити проблематику та запропонувати шляхи розвитку виробничої, наукової та освітньої сфер, що забезпечують ядерно-паливну енергетику України. Результати. Досліджено проблематику відставання у розвитку виробничої, наукової та освітньої сфер на шляху створення в Україні замкнутого ядерно-паливного циклу.
Цель. Раскрыть проблематику и предложить пути развития производственной, научной и образовательной сфер, обеспечивающих ядерно-топливную энергетику Украины. Результаты. Исследовано проблематику отставания в развитии производственной, научной и образовательной сфер на пути создания в Украине замкнутого ядерно-топливного цикла.
Purpose. To define relevant problems and propose ways for development of production, scientific and educational spheres associated with nuclear-and-fuel power industry of Ukraine. Findings. The impediments in the development of production, scientific and educational spheres on the way of creating the closed nuclear-and-fuel cycle in Ukraine are determined.
За надану підтримку при проведенні аналізу та виконанні досліджень автори висловлюють вдячність генеральному директорові Державного концерну “Ядерне паливо” С.А. Дроботу (м. Київ).
|
| issn |
2415-3435 |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/145772 |
| citation_txt |
Ядерно-паливна енергетика України: виробництво, наука, освіта / О. Хоменко, Л. Ценджав, М. Кононенко, Б. Жанчив // Розробка родовищ: Зб. наук. пр. — 2017. — Т. 11, вип. 4. — С. 86-95. — Бібліогр.: 32 назв. — укр. |
| work_keys_str_mv |
AT homenkoo âdernopalivnaenergetikaukraínivirobnictvonaukaosvíta AT cendžavl âdernopalivnaenergetikaukraínivirobnictvonaukaosvíta AT kononenkom âdernopalivnaenergetikaukraínivirobnictvonaukaosvíta AT žančivb âdernopalivnaenergetikaukraínivirobnictvonaukaosvíta AT homenkoo âdernotoplivnaâénergetikaukrainyproizvodstvonaukaobrazovanie AT cendžavl âdernotoplivnaâénergetikaukrainyproizvodstvonaukaobrazovanie AT kononenkom âdernotoplivnaâénergetikaukrainyproizvodstvonaukaobrazovanie AT žančivb âdernotoplivnaâénergetikaukrainyproizvodstvonaukaobrazovanie AT homenkoo nuclearandfuelpowerindustryofukraineproductionscienceeducation AT cendžavl nuclearandfuelpowerindustryofukraineproductionscienceeducation AT kononenkom nuclearandfuelpowerindustryofukraineproductionscienceeducation AT žančivb nuclearandfuelpowerindustryofukraineproductionscienceeducation |
| first_indexed |
2025-11-27T05:50:31Z |
| last_indexed |
2025-11-27T05:50:31Z |
| _version_ |
1850803430742818816 |
| fulltext |
Founded in
1900
National Mining
University
Mining of Mineral Deposits
ISSN 2415-3443 (Online) | ISSN 2415-3435 (Print)
Journal homepage http://mining.in.ua
Volume 11 (2017), Issue 4, pp. 86-95
86
UDC 622.039.001.01 https://doi.org/10.15407/mining11.04.086
ЯДЕРНО-ПАЛИВНА ЕНЕРГЕТИКА УКРАЇНИ:
ВИРОБНИЦТВО, НАУКА, ОСВІТА
О. Хоменко1*, Л. Ценджав2, М. Кононенко1, Б. Жанчив3
1Кафедра підземної розробки родовищ, Національний гірничий університет, Дніпро, Україна
2Відділ магістратури та докторантури, Монгольський університет науки і технології, Улан-Батор, Монголія
3ТОВ “Ньюском Майнінг Сервіс”, Улан-Батор, Монголія
*Відповідальний автор: e-mail koordin@rudana.in.ua, тел. +380679506635
NUCLEAR-AND-FUEL POWER INDUSTRY OF UKRAINE:
PRODUCTION, SCIENCE, EDUCATION
О. Khomenko1*, L. Tsendjav2, М. Kononenko1, B. Janchiv3
1Underground Mining Department, National Mining University, Dnipro, Ukraine
2Master and PhD Department, Mongolian University of Science and Technology, Ulaanbaatar, Mongolia
3LLC “Newscom Mining Service”, Ulaanbaatar, Mongolia
*Corresponding author: e-mail koordin@rudana.in.ua, tel. +380679506635
ABSTRACT
Purpose. To define relevant problems and propose ways for development of production, scientific and educational
spheres associated with nuclear-and-fuel power industry of Ukraine.
Methods. The current state of uranium and zirconium production, as well as accompanying enterprises has been
analyzed. Issues related to training of workers, engineers and highly-qualified personnel are considered in the context
of implementation of the State target economic program “Uranium of Ukraine”.
Findings. The impediments in the development of production, scientific and educational spheres on the way of creating
the closed nuclear-and-fuel cycle in Ukraine are determined.
Originality. The author suggests forming an administrative inter-branch body with pedagogic and research functions
that will be able to successfully solve production, scientific and educational problems in structural units of nuclear-
and-fuel cycle of Ukraine.
Practical implications. The paper laid the groundwork for creating a corporate educational institution of power
engineering profile in Ukraine which will solve pivotal problems in production, scientific and educational spheres of
nuclear-and-fuel cycle.
Keywords: uranium, zirconium, hafnium, fuel element array, nuclear-and-fuel cycle, highly-qualified personnel
1. ВСТУП
Україна досі зберігає природний, економічний й те-
хнологічний потенціал зі створення повного ядерно-
паливного циклу (ЯПЦ). Однак, вже сьогодні гостро
стоїть проблема з відтворенням основної рушійної
сили ЯПЦ – якісного кадрового потенціалу
(Korostelina, 2013; Umland, 2016; Golub, 2017). Одним з
основних елементів ЯПЦ в Україні, який практично
зберіг свій виробничий і технологічний потенціал, є
атомна промисловість, яка зосереджена на кордоні
Дніпропетровської та Кіровоградської областей. Пода-
льший розвиток технологій, підприємств з виробницт-
ва, використання, переробки й утилізації відходів
атомної промисловості та відпрацьованого ядерного
палива потребує кваліфікованого та працездатного
обслуговуючого персоналу. Так чисельність працівни-
ків, які беруть участь у виробництві природного урану
в обсягах річної потреби атомних електростанцій
(АЕС) складає близько 10 тис. осіб, а орієнтовна чисе-
льність робітників на підприємствах української атом-
ної промисловості становить близько 18 тис. осіб. З
метою перегляду та уточнення державної цільової
економічної програми “Ядерне паливо України” було
виконано аналіз робіт, діючих положень і поточних
стратегічних завдань, які були визначені державними
органами управління, а також фактичний стан підпри-
ємств та установ атомної енергетики й напрями мож-
ливого розвитку об’єктів галузі та розвитку підпри-
ємств ядерно-паливного циклу за технологічними ви-
дами виробництв (Uran Ukrainy, 2009; Shvydko, 2014).
О. Khomenko, L. Tsendjav, М. Kononenko, B. Janchiv. (2017). Mining of Mineral Deposits, 11(4), 86-95
87
Випуск концентрату природного урану за останні
5 років сягнув 42% від потреб вітчизняних АЕС. Це
забезпечили близько 4 тис. інженерно-технічних
робітників. Приріст у 8% був викликаний видобут-
ком руди у поверсі 300 – 240 м шахти “Новокостян-
тинівська” і переробкою відвалів на шахті “Смолін-
ська”. Потреба в урані для виробництва ядерного
палива (ЯП) зберігається на рівні 2400 т на рік, а
випуск збагаченого урану дорівнює 270 т. До
2030 року обсяги виробництва концентрату природ-
ного і збагаченого урану, з урахуванням нових поту-
жностей АЕС, повинні скласти 3500 і 350 т, відповід-
но. Кадровий склад технологів ДП “Східний ГЗК” –
єдиного ураново-добувного підприємства України,
старіє і мало оновлюється через невиконання планів
розвитку рудної бази та самого підприємства, впро-
вадження новітніх наукових розробок та відсутності
висококваліфікованих фахівців (Khomenko, 2009).
Державна програма “Ядерне паливо України” пе-
редбачає створення повного циклу виробництва цир-
конію з випуском цирконієвого і гафнієвого прокату у
кількості 170 і 5 т на рік відповідно. З урахуванням
енергетичної стратегії розвитку галузі до 2030 року
потужності реакторів типу ВВЕР зростуть у 1.3 рази,
що потребує аналогічного приросту об’ємів прокату.
Разом з тим, випуск цирконієвого прокату у найближ-
чі 10 років є нереальним завданням, тому що відсутні
дослідно-промислові установки з отримання хлориду
цирконію, його губки, сплаву і прокату, розробка та
створення яких затягнеться як мінімум до 2025 року
за участю ПАТ “Інститут титану” (м. Запоріжжя).
Сплав і трубна заготовка можуть бути отримані тіль-
ки на імпортній губці та імпортному обладнанні, які
необхідно буде закупити. Для реалізації проекту не-
обхідно мати результати реакторних випробувань на
реакторах типу ВВЕР-1000 дослідно-промислових
тепло-видільних збірок (ТВЗ), технологія яких не
розроблена і не буде розроблена в Україні протягом
найближчих 10 років. Час реакторних і післяреактор-
них випробувань ТВЗ з магнійтермічним цирконієм
штатної якості складе не менше 7 років після отри-
мання дослідних збірок у кількості 42 одиниці для
завантаження одного блоку ВВЕР-1000 (Krytskyi,
Mukha, Nosovskyi, Pidhaietskyi, & Pohonets, 2016).
При обраній технології розвитку цирконієвого
виробництва всі закупівлі комплектуючих виробів зі
сплаву електролітичного цирконію з ніобієм вироб-
лятимуться з імпорту у ВАТ “ТВЕЛ” (Росія). У про-
граму до 2018 року ці обсяги прокату вже не увійшли
фізично. Протягом наступних 5 років необхідно
створити технології хімічного виробництва сполук
цирконію в обсязі до 500 т на рік, технологію іодід-
ного рафінування металевих оборотів цирконію по-
тужністю до 100 т на рік, тому що без іодідного ме-
талу шихта для виробництва сплаву буде неякісною.
При створенні потужностей цирконієвого прокату
необхідно передбачити створення потужностей з
виробництва гафнієвого прокату, оскільки випуск
гафнію, попутно з цирконієм, неминучий. Він дозво-
ляє знизити собівартість цирконію до 40% і отримати
економічний ефект при експлуатації поглинаючих
стрижнів системи управління і захисту (ПС СУЗ) з
гафнію на АЕС України в обсязі до 50 млн дол. На
підприємстві існує дефіцит фахівців-технологів, під-
готовка яких не ведеться жодним вузом України.
Потреба АЕС України у збагаченому урані стано-
вить 270 т на рік, тому потужність заводу з виробни-
цтва ТВЗ має бути розрахована з 30%-им запасом,
тобто на 800 ТВЗ на рік на першому етапі.
2. АНАЛІЗ РЕЗУЛЬТАТИВНОСТІ
ВИКОНАННЯ ОСТАННІХ РОБІТ
Уранове виробництво. Починаючи з 2010 року,
була відпрацьована нова технологія переробки відва-
лів позабалансової уранової руди на шахті “Смолін-
ська” і додатково отримано понад 150 т концентрату
природного урану. Крім того, видобувні роботи на
шахті “Новокостянтинівська” дозволи збільшити
щорічний випуск концентрату до 8%. Однак подаль-
ший видобуток не може здійснюватися без підготов-
ки нових горизонтів, запуску закладного комплексу,
рішень проблеми вентиляції, підйому тощо. Також
розроблено проект свердловинного підземного вилу-
говування (СПВ) для родовища “Сафонівське” з про-
ектною потужністю видобутку природного урану в
обсязі 3000 т протягом 10 років, що еквівалентно
приросту 300 т урану на рік. Запаси Новокостянти-
нівського родовища дозволяють запланувати видобу-
ток і переробку урану в обсязі до 3500 т на рік, за
умови фінансування підприємства в необхідних об-
сягах. Актуальність розвитку уранового виробництва
вимагає широкого впровадження й інших способів
його видобування, зокрема методами свердловинно-
го, купчастого та блочного вилуговування із встанов-
ленням директивних показників з видобутку кожним
способом, відповідно до характеристик розвіданої
сировини. За останні роки ДП “Східний ГЗК” прийн-
яв на роботу лише поодиноких фахівців – гірників, а
середній вік інженерно-технічних перевищив 50 ро-
ків (Lyashenko & Dyadechkin, 2013).
Цирконієве виробництво. Відсутність запланова-
ного фінансування ДНВП “Цирконій” законсервува-
ло всі дослідні роботи в ПАТ “Інститут титану”, у
тому числі зі створенню дослідно-промислової уста-
новки з отримання губки цирконію магнійтермічним
методом. Обрані технічні рішення з виробництва
хлориду цирконію з оксиду цирконію не є перспек-
тивними, оскільки копіюють виробництво металево-
го цирконію за кордоном, віку технологічної бази
якого виповнилося 50 років. Аналіз запропонованої
концепції розвитку цирконієвого виробництва пока-
зує її принципові недоліки за повнотою технологіч-
ного циклу і часу його створення, які не можливо
реалізувати раніше 2035 року. Прискорити створення
цирконієвого виробництва може лише закупівля
технології переробки високоякісного оксиду цирко-
нію в губку, сплав і прокат у фірми “Westinghouse”
(Японія) або фірми “Western Zirconium” (США), які
мають діючі виробництва прокату за магнійтерміч-
ними технологіями. Закупівля технології та облад-
нання дозволить прискорити час початку реакторних
випробувань і почати їх вже у 2025 році. Росія при-
пинила дослідно-промислові випробування і дове-
дення магнійтермічної технології отримання цирко-
О. Khomenko, L. Tsendjav, М. Kononenko, B. Janchiv. (2017). Mining of Mineral Deposits, 11(4), 86-95
88
нію з циркону за французькою технологією без ліце-
нзії, тому що протягом 1 року не змогла вирішити
конструкційні та матеріалознавчі проблеми. Витрати
Росії на невдалий магнійтермічний напрямок склав
майже 1 млрд дол., чого Україна не може собі дозво-
лити (Khomenko & Rudakov, 2010).
ДНВП “Цирконій” досі не побудувало установки
із розкриття циркону лугом, вартістю до 8 млн дол.,
що не дозволяє мати свою технологію переробки
сировини. Роботи з реконструкції екстракційної пе-
реробки практично зупинені. Друга випарна станція з
отримання оксінітрату цирконію не встановлена.
Потужності з отримання оксиду цирконію на 250 т на
рік не введені в експлуатацію. Відсутність іодідної
переробки не дозволяє отримати цирконію, що зна-
ходиться в резерві фонду ЯПЦ. Непогашена креди-
торська заборгованість перед ВНІІАР Росії за ліцен-
зійні документи щодо застосування гафнію в ПС СУЗ
типу ВВЕР-1000 не дозволяє розпочати експлуатацію
більш ефективних комбінованих ПС СУЗ з гафнію,
які успішно пройшли випробування на дослідних
реакторах типу СМ-2 у АТ “Державний науковий
центр – Науково-дослідний інститут атомних реакто-
рів” (м. Димитрівград, Росія). Програма науково-
дослідницьких і дослідно-конструкторських робіт
цирконієвого виробництва для підвищення вилучен-
ня цирконію та гафнію не фінансується в затвердже-
ному обсязі, що не дозволяє планувати істотне зни-
ження собівартості цирконієвої продукції. Розробка
нових областей комерційного застосування цирконіє-
вої продукції не ведеться через відсутність власних
оборотних коштів, наявності зростаючої кредиторсь-
кої заборгованості перед пенсійним фондом і ПАТ
“ДТЕК Дніпрообленерго” за спожиту електроенер-
гію. Дефіцит спеціалістів-технологів не дозволяє
організувати виробництво у безперервному режимі
експлуатації, вести науковий супровід високотехно-
логічних виробництв. Втрата потужностей дослідно-
промислового заводу прецизійних труб ПАТ “Труб-
ний інститут” (м. Дніпро) поставила на порядок ден-
ний питання їх створення на базі ремонтно механіч-
ного заводу ДНВП “Цирконій” (м. Кам’янське), що
раніше підтверджувалося обґрунтуванням ДП “Укра-
їнський науково-дослідний проектно-пошуковий
інститут промислової технології” (м. Жовті Води) з
підготовкою до 2020 року кадрів відповідного профі-
лю (Vakhrusheva, 2014).
Виробництво ядерного палива і комплектуючих. З
усієї номенклатури комплектуючих виробів усього
2 види: хвостовики та кінцевики ТВЗ, освоєні маши-
нобудівним виробництвом ВП “Південно-Україн-
ської електростанція”. Інші 40 видів виробів з нержа-
віючої сталі в Україні не випускаються. Також не
ухвалене рішення щодо виробництва в Україні ПС
СУЗ для реакторів типу ВВЕР-1000, не придбана
робоча документація, не ведеться проектування. Ви-
рішено організаційні питання зі створення заводу з
фабрикації ядерного палива, розпочато його будівни-
цтво у м. Смоліно. Чинне положення поточних і
стратегічних цілей визначається виділеним фінансу-
ванням на створення нових потужностей як на дію-
чих підприємствах, так і на створюваних. Велика
частина виділеного фінансування для створення но-
вих потужностей на ДНВП “Цирконій” була витра-
чена на утримання самого підприємства, а не його
розвиток, тому що воно не може працювати за пов-
ним технологічним циклом через відсутність всіх
видів переробки і власних оборотних коштів на ви-
робництво комерційних видів продукції, відсутність
державних замовлень. У цілому, заплановані держав-
ною програмою цілі й завдання з видобутку уранової
руди, не виконані в повному обсязі. Для потреб АЕС
України необхідно 620 комплектів виробів на рік,
включаючи ПС СУЗ. Потужності з їх виробництва
повинні враховувати 30% резерв для забезпечення
стабільності та надійності поставок виробів для ви-
робництва ТВЗ. Пуск виробництва на новому підпри-
ємстві вимагає підготовки фахівців необхідного про-
філю, які в Україні не готуються донині. В даний час
99% поставок ядерного палива здійснюється з-за
кордону, переважно з Росії (Zhanchiv, Rudakov,
Khomenko, & Tsendzhav, 2013).
3. ПРОБЛЕМАТИКА ПІДГОТОВКИ
ФАХІВЦІВ ДЛЯ ПІДПРИЄМСТВ ЯПЦ
Умови підготовки фахівців. Сучасна підготовка
більшої частини інженерно-технічних фахівців для
гірничорудних підприємств України, які видобува-
ють корисні копалини підземним способом, здійсню-
ється у державних вищих навчальних закладах: Кри-
ворізькому національному (ДВНЗ “КНУ”), Націона-
льному гірничому (ДВНЗ “НГУ”) університетах та
мережі відповідних технікумів і коледжів, які є стру-
ктурними підрозділами цих вузів. ДВНЗ “КНУ” веде
підготовку фахівців в основному для підприємств
Криворізького залізорудного басейну, а ДВНЗ
“НГУ”, в свою чергу, готує фахівців для інших гір-
ничорудних регіонів: марганецького, запорізького та
жовтоводського. В останнє п’ятиріччя між ДВНЗ
“НГУ” та ДВНЗ “КНУ” наявні прояви конкуренції з
причини збільшення демографічної “ями” серед абі-
турієнтів, які вступають до університетів після закін-
чення середніх шкіл. Крім цього, підготовку кадрів
вищої кваліфікації в Україні, окрім вказаних універ-
ситетів, ведуть Інститут геотехнічної механіки
ім. М.С. Полякова Національної академії наук Украї-
ни (м. Дніпро), Державне підприємство “Науково-
дослідний проектно-пошуковий інститут промисло-
вої технології” та Науково-дослідний гірничорудний
інститут ДВНЗ “КНУ” (м. Кривий Ріг). Якщо при
підготовці фахівців для залізорудних і марганцевору-
дних підприємств здійснюється з надлишком, то для
підприємств ядерно-паливного циклу підготовка фа-
хівців практично відсутня (Kuzmenko & Pilov, 2017).
У колишньому СРСР підготовка кадрів для атом-
ної промисловості була зосереджена переважно в
профільних вищих навчальних закладах Москви,
Ленінграда, Свердловська та Томська. Тому після
1991 року завдання підготовки і перепідготовки фа-
хівців для ЯПЦ гостро постало в незалежній Україні.
В останнє десятиліття забезпечення основних підроз-
ділів ДП “Східний ГЗК” новими кадрами технологіч-
ного та хімічного напрямів відбувалося, головним
чином, за рахунок незначної частини випускників
О. Khomenko, L. Tsendjav, М. Kononenko, B. Janchiv. (2017). Mining of Mineral Deposits, 11(4), 86-95
89
денної та заочної форм навчання вузів м. Дніпра –
ДВНЗ “НГУ”, ДВНЗ “Український державний хіміко-
технологічний університет” (ДВНЗ “УДХТУ”);
м. Кривого Рогу – ДВНЗ “КНУ”. При цьому профільна
підготовка та працевлаштування випускників практи-
чно не орієнтована на специфіку підприємств ядерно-
паливної енергетики.
Потенціал вузів і підприємств. Аналіз навчальних
програм підготовки фахівців з профільних дисциплін
у зазначених вищих навчальних закладах свідчить,
що в лекційному циклі практично відсутні матеріали,
що стосуються технології й виробництва уранової
промисловості та ядерно-паливного циклу. Крім того,
відсутня у необхідному обсязі виробнича практика
студентів на підприємствах галузі. Фактично не про-
водиться перепідготовка фахівців і підвищення їх
кваліфікації. Такі важливі для галузі підприємства як
ДНВП “Цирконій”, ДП “Смоли” та ДП “Український
науково-дослідний проектно-пошуковий інститут
промислової технології” практично не підтримують
зв’язок з вищими навчальними закладами України.
При цьому, в країні існує повний комплекс навчаль-
них, наукових, проектних і геологічних установ,
пов’язаних з усіма елементами ЯПЦ, але їх зусилля
не скоординовані на досягнення енергетичного суве-
ренітету держави. Тому саме в період структурної
перебудови української енергетики, під час економі-
чної кризи з’являється можливість прискореного
впровадження інноваційних підходів у підготовці
фахівців і широкого застосування новітніх, науково
обґрунтованих технологій розробки поліметалічних і
уранових родовищ. В Україні існує відповідна мере-
жа навчальних закладів, які при чіткій загальній ко-
ординації здатні підготувати фахівців для підпри-
ємств ядерної енергетики з відповідною профорієн-
тацією, підготовкою та перепідготовкою фахівців.
4. ПІДГОТОВКА ІНЖЕНЕРНИХ КАДРІВ
ДЛЯ ПІДПРИЄМСТВ ЯПЦ
Тенденції розвитку ядерної енергетики. Глобаль-
на світова криза підсилила зміну світових енергетич-
них орієнтирів у бік ядерного палива. Щорічне зрос-
тання обсягів видобутку урану відбувається на тлі
вичерпання його додаткових джерел – утилізованих у
США та Росії боєголовок (Grape, Jacobsson Svärd,
Hellesen, Jansson, & Åberg Lindell, 2014). Світові роз-
відані запаси урану становлять понад 5000 тис. т, у
тому числі (тис. т): в Австралії – 1234, Казахстані –
817, Росії – 548, ПАР – 435, Канаді – 423, США – 342,
Бразилії – 278, Намібії – 275, Нігері – 274, Україні –
200 (Verbruggen, Laes, & Lemmens, 2014; Dalla Valle
& Furlan, 2014; Ming, Yingxin, Shaojie, Hui, &
Chunxue, 2016; Brown, Wang, Sovacool, & D’Agostin,
2017). Більшість ядерних програм у світі запущено і
наступний виток зростання цін на ядерне паливо вже
не стримати, як і все що з цим пов’язано. Нові енер-
гоблоки активно будуються в США, Канаді, Японії,
Китаї, Індії, Ірані, Фінляндії та інших країнах. Про
свої наміри розвивати атомну енергетику заявили
Казахстан, США, Англія, Польща, Словенія, Австрія,
В’єтнам, Індія, Туреччина, Єгипет, Україна, Білорусь,
Нідерланди, Швеція, Монголія (Tsendzhav, 2013).
Потенціал уранової бази України. Україна має в
своєму розпорядженні сировинну базу у вигляді 53, з
них 8 детально розвіданих ендогенних уранових
родовищ, які сконцентровані у двох рудних вузлах –
Кіровоградському та Новокостянтинівському. При
існуючих темпах використання ядерного палива цих
запасів, які можливо добувати виключно підземним
способом, Україна буде забезпечена сировиною по-
над 100 років. До цього слід додати запаси 14 проми-
слових родовищ пісковикового типу (по градації
МАГАТЕ), які придатні для більш екологічно при-
йнятного свердловинного підземного вилуговування
(СПВ). Серед них, найбільш підготовлені до розроб-
ки – “Садове”, “Сафонівське”, “Новогур’ївське” і
“Сурськє”. Родовища України дають можливість
підтримати конкурентоспроможність вітчизняного
уранового концентрату у світі за рахунок великих
розмірів рудних тіл, що дозволяє застосовувати висо-
копродуктивні системи розробки. Високі міцнісні
властивості руд і порід дозволяють проходити гірни-
чі виробки без кріплення та відпрацьовувати очисні
блоки великих розмірів. Також відмічається достат-
ньо низький приплив підземних вод у гірничі вироб-
ки. Крім того, відносно низький вміст урану в рудах
дає можливість забезпечувати нормальну радіаційну
обстановку на робочих місцях лише за умови достат-
ньої вентиляції вибоїв. Сучасний обсяг видобування
в Україні уранової сировини, що складає до 0.88 млн т,
і сягає 40% від потреби країни, забезпечують шахти
“Смолінська”, “Інгульська” та “Новокостянтинівсь-
ка”, що перебувають у складі ДП “Східний ГЗК”.
Вихід на проектний рівень видобутку урану шахтою
“Новокостянтинівською” (I каскад – 50 тис. т на рік
урану і II каскад – 1500 тис. т на рік) очікується через
10 років за умови завершення будівництва та плано-
вого нарощування обсягів видобутку підприємством
(Khomenko & Maltsev, 2013).
Після поліпшення технічного стану шламосховищ
можливо більш повно використовувати промислові
потужності гідрометалургійних заводів у м. Жовті
Води та Кам’янське. Крім цього, необхідно задіяти
ресурсний потенціал з видобутку та переробки цир-
конію в Україні з метою отримання гафнію та цирко-
нієвого прокату ядерної чистоти, що можливо зроби-
ти на основі концентрату Малишевського родовища.
У 2013 році розпочато проектні роботи з будівництва
у м. Смоліно заводу з фабрикації ядерного палива. До
існуючих стратегічних підприємств ядерно-паливно-
го циклу України також відносяться ДП “Смоли” і
ДНВП “Цирконій”, одне з 6-ти підприємств світу, з
повним циклом із виробництва виробів цирконію та
гафнію. Підвищення обсягів видобутку урану можна
отримати лише за рахунок широкого впровадження
методу СПВ, які визначені у світі як найменш шкід-
ливі для навколишнього середовища і персоналу.
Першочерговим завданням короткострокової перспе-
ктиви є додаткова розвідка виявлень руд і видобуток
урану на неглибоких українських родовищах мето-
дом СПВ (Shvyd’ko, 2011).
Потенціал супутніх виробництв. Фактично з усіх
підприємств атомної промисловості тільки ДНВП
“Цирконій” не відновив свою платоспроможність,
О. Khomenko, L. Tsendjav, М. Kononenko, B. Janchiv. (2017). Mining of Mineral Deposits, 11(4), 86-95
90
починаючи з 2002 року і донині, оскільки через недо-
статнє фінансування підприємства систематично не
виконується план санації. Його поточна кредиторська
заборгованість зростає і вимагає прийняття екстре-
них заходів щодо приватизації та акціонування, для
залучення приватного й іноземного капіталу зі збе-
реженням контролюючого пакету акцій за державою.
Відсутність державної підтримки, особливо обласної
адміністрації, призвела майже до повного знищення
існуючих прокатних потужностей на ДП “Дніпропет-
ровський завод прецизійних труб”. ДП “Смоли” сис-
тематично простоює через відсутність сировини та
реагентів і втрати ринків збуту з виконаною реконст-
рукцію, яка була запланована для самостійного за-
безпечення підприємства азотом і реагентами. ДП
“Східний ГЗК” є єдиним підприємством атомної
промисловості, яке працювало без зупинок до
2017 року. А невчасне отримання спецдозволів на
користування надрами та гірничими відводами на
розробку родовищ урану призвело до вимушених
зупинок окремих підрозділів комбінату. Разом з тим,
висока собівартість виробництва, яка обґрунтована
складними гірничо-геологічними умовами експлуа-
тованих родовищ, не дозволяє отримувати прибуток
для проведення реконструкції й вирішення завдань
щодо розвитку підприємства. Не фінансується і буді-
вництво шахти “Новокостянтинівська” (Drobot,
Dubnytskyi, & Kravchenko, 2016).
Економічна криза у першу чергу торкнулася вироб-
ників сировинної продукції й загострила кадрові про-
блеми, які накопичилися в українській гірничодобувній
промисловості протягом останніх трьох десятиліть. За
час незалежності основу фінансового успіху становили
екстенсивні фактори: дешева та кваліфікована робоча
сила, недорогі й доступні мінеральні ресурси, а також
стабільні економічні зв’язки з Росією. Дисбаланс попи-
ту на мінеральну сировину на світовому ринку викли-
кав перегляд планів у гірничо-металургійному ком-
плексі (ГМК) України. Скорочення кадрового потен-
ціалу ГМК України проходило на тлі нестачі кваліфі-
кованих працівників у атомній промисловості. За та-
ких умов значна кількість персоналу готова підвищу-
вати свій рівень підготовки, змінювати професію,
місце роботи та мешкання, що створює об’єктивні
умови для поповнення кадрами підприємств ядерної
галузі. Перехід на інтенсивні фактори розвитку вима-
гає всебічного використання вітчизняного потенціалу
виробництва, науки й освіти для навчання кадрів і
створення в Україні всіх елементів ядерно-паливного
циклу. Тому завдання з підготовки фахівців для атом-
ної промисловості є не просто актуальним, а має стра-
тегічне значення на шляху досягнення Україною енер-
гетичного суверенітету. В таких умовах національна
наука зобов’язана використовувати економічні, полі-
тичні та соціальні фактори в якісно іншому форматі,
що відповідає міжнародним ринковим умовам, які
сьогодні формуються в Україні (Rymkina, 2015).
Корпоративний навчальний заклад. Вирішення
окреслених завдань потребує системного підходу до
підготовки висококваліфікованих фахівців для усіх
стадій ЯПЦ. Аналіз досвіду Росії зі створення Націо-
нального дослідницького ядерного університету,
Казахстану – Казахського ядерного університету, які
є корпоративними навчальними закладами з підгото-
вки та перепідготовки фахівців для ядерної енергети-
ки, показує, що головною рисою подібних корпора-
тивів є органічне поєднання освітньої, наукової та
виробничої компонент і встановлення партнерських
зв’язків між вузами й підприємствами. Основним
інструментом інноваційної діяльності у цьому на-
прямі для України має стати корпоративний навчаль-
ний заклад ядерно-паливної спрямованості, який
повинен системно вирішувати проблеми підготовки
кадрів, розробки і впровадження сучасних високое-
фективних технологій за умов екологічної безпеки та
соціального забезпечення працівників. Первісне за-
кладення основ Українського ядерного університету
(УЯУ) доцільно на базі ДВНЗ “НГУ” (м. Дніпро). У
цьому відомому вищому навчальному політехнічному
закладі, який має майже 120-річну історію, сформува-
лися визнані у світі наукові школи з фундаментальних
наук про Землю і вирішення актуальних проблем
гірничої справи. Структура УЯУ є відкритою і перед-
бачає можливість залучення на добровільній основі
інших (не галузевих) освітніх установ і промислових
підприємств, незалежно від їх форми власності. На
сьогодні всі напрями співробітництва УЯУ реалізова-
ні з Монголією, результати роботи з якою отримали
своє відображення у значній кількості наукових та
організаційних розробок, освітніх та проектних робо-
тах. З іншими країнами, учасниками УЯУ, рівень
організаційної роботи знаходиться на переговорній
стадії (Рис. 1) (Khomenko, Shvydko, & Rudakov, 2009).
Завданнями УЯУ є координування підготовки фа-
хівців комплексу профільних навчальних, наукових і
промислових організацій на досягнення енергетичної
незалежності України; на випуск продукції відповід-
но до міжнародних стандартів; якісне забезпечення
та оптимізацію освітньої підготовки й перепідготов-
ки фахівців галузі, підвищення кваліфікації кадрів
для підприємств і організацій ЯПЦ з метою відтво-
рення кадрового потенціалу галузі; істотне підви-
щення кількості кваліфікованих працівників у галузі;
вирішення актуальних науково-технічних проблем
уранової галузі, науково-освітня підтримку й супро-
від виробничого процесу; створення і розвиток влас-
них електронних ресурсів і надання інформаційних
джерел для інженерно-технічних працівників галузі,
науковців, викладачів, аспірантів, студентів, учнів.
Освітня діяльність УЯУ може бути забезпечена
освітніми та науковими установами, у тому числі:
ДВНЗ “НГУ”, ДВНЗ “УДХТУ”, ДВНЗ “КНУ”, ННЦ
“ХФТІ” НАНУ тощо. У навчальних закладах, які увій-
дуть до корпоративного університету, крім виконання
існуючих освітніх програм з очною, заочною, вечір-
ньої, очно-заочною формами навчання, у тому числі й
за дистанційною технологією, пропонуються нові
форми підготовки фахівців. Наукові дослідження в
рамках УЯУ можуть забезпечити фахівці ДП “Східний
ГЗК”, ДНВП “Цирконій”, ДП “Смоли”, вчені ННЦ
“ХФТІ” НАНУ, НДГРІ ДВНЗ “КНУ”, творчі колекти-
ви науковців вищих навчальних закладів IV рівня
акредитації, що входять до складу корпоративного
університету. Провідними промисловими підприємст-
вами УЯУ виступають ДП “Східний ГЗК” та Запорізь-
ка АЕС (м. Енергодар) (Drobot & Dubnytskyi, 2016).
О. Khomenko, L. Tsendjav, М. Kononenko, B. Janchiv. (2017). Mining of Mineral Deposits, 11(4), 86-95
91
Освітня
І Передумови створення
Потужні запаси уранових
родовищ України
Проблеми кадрового забезпечення
ядерно-паливної галузі
Зростання споживання
ядерного палива у світі
Наявність мережі навчальних,
наукових та промислових орга-
нізацій відповідного профілю
Необхідність перекваліфікації
фахівців гірничо-
металургійного комплексу
ІІ Структура
Національний
гірничий
університет
Середні спеціальні та
вищі технічні навчальні
заклади
Співвиконавці
в Україні
Геологічні, проектні,
освітні установи
Освітньо-науково-
виробничий портал “Рудана”
Вищі технічні
навчальні заклади світу
Закордонні
партнери
Промислові підприємства
США, Австралії, Казах-
стану, Китаю, Монголії
ІІІ Діяльність
1. Впровадження на тех-
нологічних кафедрах ВНЗ
спеціалізацій ядерно-
паливної спрямованості.
2. Перепідготовка фахів-
ців споріднених спеціаль-
ностей ГМК України.
3. Багатоступенева підго-
товка фахівців у ланцюгу
“школа – коледж – ВНЗ –
виробництво”.
4. Створення інформацій-
них ресурсів за допомо-
гою сучасних Internet-
технологій.
Наукова
1. Науковий супровід діяль-
ності підприємств галузі.
2. Оперативне наукове ви-
рішення проблем галузі.
3. Розробка технологій ви-
добування урану методами
біологічними, СПВ та ути-
лізації шламів у закладку.
4. Розробка енергозберіга-
ючих технологій збагачення
руди та концентрату.
5. Розробка заходів нейт-
ралізації впливу урано- та
цирконієвого виробництв на
довкілля.
Виробнича
1. Проведення виробничих
практик студентів на урано-
вих підприємствах України
і країн-партнерів.
2. Поствиробнича діяль-
ність з уранодобувними та
паливо-переробними підп-
риємствами.
3. Розвиток виробництва
урану методами свердло-
винного, купчастого та бло-
кового вилуговування.
4. Екологічний супровід
при впровадженні нових
технологій у виробництво.
Промислові підприємства
Українии
Геологічні, проектні,
освітні установи світу
Рисунок 1. Структурна схема “Українського ядерного університету” як корпоративного вищого навчального закладу
Навчальні заклади – учасники корпоративну. До-
цільність і своєчасність створення університету
корпоративного типу визнана представниками ви-
робництва, науковцями та педагогами, які вислови-
ли готовність взяти участь у реалізації пілотного
проекту в Україні. На етапі становлення УЯУ ДВНЗ
“НГУ” може виступити у ролі координуючої уста-
нови, тому на співробітників його підрозділів пок-
ладаються основні організаційні функції. Структура
УЯУ створюються в кожній організації, яка входить
до корпоративного закладу.
Фахівці ДВНЗ “НГУ” готові взяти участь у реа-
лізації важливих науково-педагогічних напрямів, в
тому числі “Радіаційне матеріало-знавство”, “Гео-
логічна оцінка запасів уранових, цирконієвих і рід-
коземельних родовищ”, “Геоінформаційна техноло-
гія прогнозу, пошуків, розвідки та оцінки запасів
уранових родовищ”, “Техніка і технологія закріп-
лення гірських порід та водоізоляції гірничих виро-
бок”, “Технології свердловинного, купчастого і
блочного вилуговування урану”, “Технології спору-
дження уранових підприємств”, “Технології підзем-
ної розробки уранових родовищ”, “Системи провіт-
рювання шахт з мінімізацією впливу радону”, “Тех-
нології збагачення уранових руд”, “Технології оде-
ржання речовин ядерної чистоти”, “Технологія ви-
робництва конструкційних матеріалів ТВЗ”, “Пере-
робка опроміненого ядерного палива” (Beshta, Pilov,
& Khomenko, 2009). Названі напрями повинні реалі-
зовуватися у співпраці з країнами – партнерами з
США, Австралії, Китаю, Казахстану, Монголії
(Khomenko & Tsendzhav, 2013).
О. Khomenko, L. Tsendjav, М. Kononenko, B. Janchiv. (2017). Mining of Mineral Deposits, 11(4), 86-95
92
5. ПІДГОТОВКА РОБОЧИХ КАДРІВ
Умови підготовки. Стабільна робота вітчизняних
підприємств ЯПЦ за умови вирішення фінансових та
організаційних проблем неможлива без ефективної
організації навчання кваліфікованих робітничих кад-
рів, розробки навчально-методичної документації, в
якій слід врахувати специфічні особливості виробни-
цтва ядерного палива, в тому числі й відпрацьовано-
го, яке є напівфабрикатом для майбутніх поколінь
ядерних реакторів. Політика підготовки кадрів по-
винна реалізуватися за системою максимального
використання місцевого потенціалу учнів і навчаль-
них закладів. По-перше, це існування природних умов
життєдіяльності людей, близьких до умов їх майбут-
ньої роботи. По-друге, робочі з початковою вищою
освітою становитимуть близько 70% від загального
числа робітників. Раціональна наступна схема підго-
товки кадрів. Нижня ланка – працівники робочих спе-
ціальностей готовляться у с. Мала Виска та м. Жовті
Води, середня ланка – бригадири та майстри – м. Жовті
Води і Кам’янське, вища ланка – інженерно-технічні
працівники, головні інженери, директора – м. Дніпро
та Кривий Ріг (Pivnyak, Shvets & Palekhova, 2016).
Потреба у фахівцях. Планована продуктивність
заводу з фабрикації палива складає 400 метричних т
(МТ) урану. Випуск ТВЗ для ВВЕР-1000 складе
800 шт на рік. Чисельність заводу 400 робітників і
службовців, в тому числі 85% з вищою освітою. Для
підготовки інженерно-технічних кадрів з числа фахі-
вців для пускового підприємства передбачаються
терміни навчання до 14 місяців за порівняльно вузь-
кими напрямками спеціалізацій, наприклад: “Вироб-
ництво пігулок”, “Зарядка стрижнів”, “Збірка касет”
тощо. Терміни підготовки кваліфікованих робітників
можуть бути ухвалені до 24 місяці, тобто протягом
2-х років. Якщо припустити, що плинність кадрів на
заводі складатиме 10%, то для забезпечення щорічно-
го поповнення робітників заводу буде необхідно до
40 випускників коледжів. З урахуванням відрахуван-
ня учнів, з різних причин, до 20% (хвороба, недієзда-
тність, розчарування у професії) кількість учнів 1-го
року навчання має нараховувати 55 осіб. Таким чи-
ном, в одному коледжі з 2-х річним циклом навчання
для підготовки робітників заводу з виробництва ТВЗ
повинно навчатися близько 100 чоловік (Khomenko,
Shvydko, & Rudakov, 2009).
Навчальні програми. У навчальні плани і програ-
ми професійної підготовки робітників для заводу з
фабрикації ядерного палива слід включити такі дис-
ципліни: “Радіаційне матеріалознавство”, “Комп’ю-
терна техніка на робочих місцях”, “Устрій, експлуа-
тація, безпека на АЕС”, “Технологічні процеси виро-
бництва конструкційних матеріалів”, “Методи та
засоби контролю параметрів палива і технологічних
процесів”, “Правила техніки безпеки та охорони
праці при виробництві ядерного палива”, “Наукові
основи управління виробництвом”, “Конструкція,
умови і вимоги експлуатації, зберігання та переробки
відпрацьованого ядерного палива” тощо. Програма
виробничого навчання повинна передбачати роботу
на тренажерах, а при набутті достатніх знань, умінь і
навичок – на робочих місцях підприємства. Для
отримання дозволу на видачу дипломів коледжів із
зазначенням кваліфікаційного освітнього рівня, рівня
професійної підготовки, із зазначенням розрядів,
категорій, необхідно у встановленому порядку, про-
фесії для виробництва ядерного палива включити до
переліку, за яким здійснюється освітня діяльність
навчальними закладами України. Ці професії можуть
бути названі як оператор автомата зварки, слюсар-
складальник ТВЗ, оператор автомата лазерного зва-
рювання тощо. Під конкретні професії мають бути
розроблені та затверджені керуючими вузами навча-
льні плани і програми, а також отримана ліцензія на
право освітньої діяльності (Khomenko, Shvydko, &
Rudakov, 2009).
Організація навчання. Відповідно до вимог щодо
присвоєння розрядів для професій, освітній рівень у
кваліфікаційні характеристики не закладається, а для
отримання вищих розрядів для складних професій
необхідно мати середню спеціальну освіту – бакалав-
ра, тобто мати перший рівень вищої освіти. Право
присвоєння першого рівня вищої освіти відповідно
до законодавчого поля України мають вищі навчаль-
ні заклади I і II рівнів акредитації. Зважаючи на спе-
цифіку виробництва ядерного палива, для навчання
кадрів необхідно мати енергетичні коледжі. При
розробці навчальних планів і програм необхідно
передбачити ступінчастість рівнів підготовки фахів-
ців для підприємств галузі, тобто підготовку кваліфі-
кованих робітників за професіями, які не вимагають
освітнього рівня бакалавра; підготовку бакалаврів за
профілем конкретного виробництва; підготовку ма-
гістрів за профілем підприємств – це завершення
навчання в одному з ВНЗ України за наскрізними
навчальними планами із захистом дипломних проек-
тів або складанням державних іспитів на освітньо-
кваліфікаційний рівень магістр (Beshta, Pilov, &
Khomenko, 2009).
За попередніми розрахунками, загальна чисель-
ність учнів, що навчаються в одному енергетичному
коледжі повинна становити близько 180 осіб. Щоріч-
ний випуск кваліфікованих робітничих кадрів складе
близько 100 осіб. У початковий період для запуску
заводу з фабрикації ядерного палива ця чисельність
може бути і вищою. Надалі, в коледжах можна орга-
нізувати підвищення кваліфікації робітників і спеціа-
лістів підприємств галузі. Навчальні плани для підго-
товки нових робітників необхідно розробити на базі
незакінченої вищої освіти у віці до 30 років. Навчан-
ня в коледжах повинно бути очне та на контрактній
основі. У контракті між учнем і керівництвом коле-
джу повинні обумовлюватися зобов’язання сторін,
зокрема, за термінами відпрацювання на робоче міс-
це за направленням коледжу. Коледж має бути уста-
новою закритого типу (режимним), з пропускною
системою і режимною службою. На учнів повинна
оформлятися відповідна форма допуску. До розробки
навчальних планів і програм навчання необхідно
залучати фахівців МОН України (Pivnyak, Shvets, &
Palekhova, 2016), ДК “Ядерне паливо” (Kononenko,
Khomenko, Sudakov, Drobot, & Lkhagva, 2016), ДУЕК
“Мон-Атом” (Bilegsaikhan, Bat-Ochir, Khomenko, &
Lkhagva, 2014), а також фахівців інших іноземних
О. Khomenko, L. Tsendjav, М. Kononenko, B. Janchiv. (2017). Mining of Mineral Deposits, 11(4), 86-95
93
компаній з виробництва ядерного палива, що постав-
ляють в Україну нові технології та обладнання. Після
розробки навчальних планів і програм в коледжі
необхідно створити сучасну навчально-матеріальну
базу та укомплектувати відповідними інженерно-
технічними та науково-педагогічними кадрами
(Serdyuk, Stus’, & Lyashenko, 2011).
6. ШЛЯХИ РОЗВИТКУ ОБ’ЄКТІВ ЯПЦ
Стримуючі умови побудови ЯПЦ. Аналіз діючої
державної програми “Ядерне паливо України” пока-
зує, що не всі цілі розвитку атомної промисловості
були визначені з достатнім ступенем обґрунтування,
з урахуванням реальних і об’єктивних можливостей
підприємства, і держави. За існуючої сировинної бази
при видобуванні урану шахтним способом існуючий
дефіцит потужностей з видобутку зберігатиметься до
2025 року, тому що очікувані планові обсяги фінан-
сування значно перевищують реальні можливості
бюджету (Drobot & Dubnitskiy, 2016). Екологічно
ощадний і енергозберігаючий метод видобування
урану – СПВ в Україні не розвивається. Приватний
капітал до створення виробничих потужностей з ви-
добуваннюя урану не допускається, що звужує базу
фінансування процесу підготовки фахівців. Фахівці
для виробництва урану методами свердловинного,
купчастого і блочного вилуговування не випускають-
ся, а науковий супровід виробництва майже відсутній
при достатньому наявному потенціалі наукових роз-
робок (Kutnii, Medvediev, Vanzha, & Zyma, 2016).
Новітні технології видобування урану. Реальним
виходом з фінансової безвиході є залучення приват-
ного капіталу для розробки родовищ урану піскови-
кового типу із закупівлею концентрату (100%) урану
державою за цінами світового ринку. Розрахунки
показують, що капіталовкладення в СПВ з обсягом
500 т урану на рік можуть складають 14 млн дол. і
окупляться за один рік. Реально освоєння методом
СПВ виробництва з потужністю 1500 т урану на рік
на вже розвіданих родовищах, дозволить мати виро-
бництво концентрату природного урану на ДП “Схі-
дний ГЗК” на рівні 2300 т на рік вже у 2025 році й
таким чином, виконати основні положення державної
програми. Для реалізації цього проекту фахівці по-
винні бути підготовлені вже до 2020 року).
Ефективність цирконієвого виробництва. Еконо-
мічний аналіз ефективності виробництва цирконієвого
прокату показує, що діюча програма не враховує
об’єктивної переваги української технології, насампе-
ред за хімічним переділом, зі створення замкнутого
технологічного циклу, з комплексної переробки сиро-
вини за новими видами наукомісткої продукції, засто-
сування якої розвивається у світі. Реалізація нової
програми буде стримувати наявний дефіцит фахівців-
технологів. Відносно невеликі обсяги виробництва
цирконієвого прокату за світовими масштабами вима-
гають однозначно комплексної переробки сировини з
отриманням як цирконію, так і гафнію, які в більшості
країн світу складується у вигляді радіоактивного гід-
роокису, а всі витрати списуються на виробництво
цирконієвого прокату. Австралійський циркон є більш
радіоактивним, ніж український і в цьому його корінна
відмінність в гірший бік. Україна має можливість
навіть при випуску всього 500 т цирконієвої продукції
різного найменування забезпечити її беззбитковість і
рентабельність, що дотепер не враховується у розра-
хунках ТЕО виробництва. Для реалізації технічного
потенціалу українських технологій виробництва цир-
конію та гафнію необхідний випуск профільних фахі-
вців (Vlasenko, Godun, & Kir’yanchuk, 2014).
7. ВИСНОВКИ
Успішне впровадження запропонованої концепції
шляхом створення Українського ядерного універси-
тету дозволить вирішити наступні проблеми.
1. Створити управлінсько-педагогічний, науково-
дослідний міжгалузевий колектив, здатний до успіш-
ного вирішення завдань з підготовки та перепідгото-
вки фахівців для невідкладних потреб підприємств
ЯПЦ України.
2. Вирішити велику частину проблемних питань з
успішного функціонування уранового, цирконієвого
та супутніх виробництв.
3. Розвинути базу підготовки висококваліфікованих
науково-технічних кадрів з широкого спектру спеціа-
льностей, що адаптуються до потреб діючих, реконст-
руйованих і нових підприємств ЯПЦ, які будуть відпо-
відати вимогам новітньої економіки України.
4. Сприяти перепідготовці фахівців ГМК, які ви-
вільняються, шляхом їх перепрофілювання на роботу
з новими, сучасними, екологічно ощадними техноло-
гіями видобутку урану з наданням соціальних гаран-
тій згідно ухвалених у світі стандартів.
5. Реалізувати механізм соціального партнерства
для організацій та установ УЯУ, зацікавлених у підго-
товці висококваліфікованих кадрів для ЯПЦ України.
6. Підготувати соціально активних молодих гро-
мадян, здатних до критичного осмислення інформації
щодо об’єктів атомної галузі, що знаходяться в ре-
гіоні мешкання.
ВДЯЧНІСТЬ
За надану підтримку при проведенні аналізу та
виконанні досліджень автори висловлюють вдячність
генеральному директорові Державного концерну
“Ядерне паливо” С.А. Дроботу (м. Київ).
REFERENCES
Beshta, O., Pilov, P., & Khomenko, O. (2009). Dosiahnennia
naukovykh shkil NHU u stvorenni enerho- ta resurso-
zberihaiuchykh tekhnolohii. In Hirnycho-Metalurhiinyi
Kompleks: Dosiahnennia, Problemy ta Perspektyvy Rozvyt-
ku (pp. 4-10). Dnipropertovsk: Natsionalnyi Hirnychyi
Universytet.
Bilegsaikhan, J., Bat-Ochir, B., Khomenko, О., & Lkhagva, T.
(2014). Geotechnical Parameters for Exploitation Hydroge-
nous Uranium Deposits in Mongolia. In International
Conference on Industrial Convergence Technology
(pp. 315-319). Asan: SCHU.
Brown, M.A., Wang, Y., Sovacool, B.K., & D’Agostino, A.L.
(2014). Forty Years of Energy Security Trends: A Compar-
ative Assessment of 22 Industrialized Countries. Energy
Research & Social Science, (4), 64-77.
https://doi.org/10.1016/j.erss.2014.08.008
О. Khomenko, L. Tsendjav, М. Kononenko, B. Janchiv. (2017). Mining of Mineral Deposits, 11(4), 86-95
94
Dalla Valle, A., & Furlan, C. (2014). Diffusion of Nuclear
Energy in Some Developing Countries. Technological
Forecasting and Social Change, (81), 143-153.
https://doi.org/10.1016/j.techfore.2013.04.019
Drobot, S., & Dubnitskiy, V. (2016). Features of the Socio-
economic of Old Industrial Region and the Mechanism of
its Diagnostic. Riga: Baltija Publishing.
Drobot, S., & Dubnytskyi, V. (2016). Osoblyvosti formuvannia
protsesu ekonomichnoi bezpeky sub’iektiv hospodarchoi
diialnosti rehioniv: aspekty vplyvu klasteryzatsii.
Ekonomichnyi Visnyk UDKHTU, 2(4), 45-53.
Drobot, S., Dubnytskyi, V., & Kravchenko, O. (2016). Osoblyvosti
rozvytku merezhevykh obiednan elektroenerhetychnoho
sektoru PEK Ukrainy u konteksti enerhetychnoi bezpeky.
Prometei, 1(47), 67-77.
Golub, T.P. (2017). Nuclear Power in Sustainable Develop-
ment of Energy Industry. Theoretical & Applied Science,
49(5), 39-47.
https://doi.org/10.15863/tas.2017.05.49.8
Grape, S., Jacobsson Svärd, S., Hellesen, C., Jansson, P., &
Åberg Lindell, M. (2014). New Perspectives on Nuclear
Power – Generation IV Nuclear Energy Systems to
Strengthen Nuclear Non-proliferation and Support Nuclear
Disarmament. Energy Policy, (73), 815-819.
https://doi.org/10.1016/j.enpol.2014.06.026
Khomenko, O. (2009). Yaderno-palyvna enerhetyka Ukrainy:
uchora, sohodni, zavtra. In Shkola Pidzemnoi Rozrobky
(pp. 321-328). Dnipropetrovsk: Natsionalnyi Hirnychyi
Universytet.
Khomenko, O., & Maltsev, D. (2013). Laboratory Research of
Influence of Face Area Dimensions on the State of Uranium
Ore Layers Being Broken. Naukovyi Visnyk Natsionalnoho
Hirnychoho Universytetu, (2), 31-37.
Khomenko, O., & Rudakov, D. (2010). The First Ukrainian
Corporative University. New Techniques and Technologies
in Mining, 203-206.
https://doi.org/10.1201/b11329-34
Khomenko, O., & Tsendzhav, L. (2013). Tekhnologiya razrabot-
ki uranovykh mestorozhdeniy Mongolii metodom skvazhin-
nogo podzemnogo vyshchelachivaniya. Zbirnyk Naukovykh
Prats Natsionalnoho Hirnychoho Universytetu, (43), 5-11.
Kononenko, M. Khomenko, O., Sudakov, A., Drobot, S., &
Lkhagva, Ts. (2016) Numerical Modelling of Massif Zonal
Structuring Around Underground Working. Mining of Min-
eral Deposits, 12(3), 101-106.
https://doi.org/10.15407/mining10.03.101
Korostelina, K.V. (2013). Identity and Power in Ukraine. Jour-
nal of Eurasian Studies, 4(1), 34-46.
https://doi.org/10.1016/j.euras.2012.10.002
Krytskyi, V., Mukha, V., Nosovskyi, A., Pidhaietskyi, T., &
Pohonets, O. (2016). Ohliad zahalnykh aspektiv vykorys-
tannia riznykh typiv teplovydilnykh zbirok u zmishanykh
palyvnykh zavantazhenniakh VVER-1000. Yaderna ta
Radiatsiina Bezpeka, (3), 28-32.
Kutnii, D., Medvediev, A., Vanzha, S., & Zyma, G. (2016).
Uranium Ores Elemental Composition Determination by
X-Ray Fluorescence Expess-Method. Methods and Objects
of Chemical Analysis, 11(1), 31-38.
https://doi.org/10.17721/moca.2016.31-38
Kuzmenko, O., & Pilov, P. (2017). Pidhotovka kadriv z vysh-
choi osvity dlia hirnychodobuvnoi promyslovosti Ukrainy z
odniiei spetsialnosti. In Aktualni Problemy Rozvytku Meta-
lurhiinoi Nauky ta Osvity (pp. 30-35). Dnipropertovsk:
NMETAU.
Lyashenko, V., & Dyadechkin, N. (2013). Razvitie tekhnologiy
i tekhnicheskikh sredstv obrash-cheniya s otkhodami ura-
novogo proizvodstva. Gornyy Zhurnal, (4), 82-87.
Ming, Z., Yingxin, L., Shaojie, O., Hui, S., & Chunxue, L.
(2016). Nuclear Energy in the Post-Fukushima Era: Re-
search on the Developments of the Chinese and Worldwide
Nuclear Power Industries. Renewable and Sustainable
Energy Reviews, (58), 147-156.
https://doi.org/10.1016/j.rser.2015.12.165
Pivnyak, G., Shvets, V., & Palekhova, L. (2016). Sustainable
Development Strategy as the Key Factor for Competitive-
ness of Technical Universities. Economic Bulletin of the
National Mining University, (56), 9-14.
Rymkina, M. (2015). Osoblyvosti suchasnykh umov sotsialno-
ekonomichnoho rozvytku pidpryiemstv enerhetychnoho
sektoru Ukrainy. Naukovyi Visnyk Uzhhorodskoho Univer-
sytetu, 2(46), 221-228.
Serdyuk, A., Stus’, V., & Lyashenko, V. (2011). Ekologiya ok-
ruzhayushchey sredy i bezopasnost’ zhiznedeyatel’nosti nase-
leniya v promyshlennykh regionakh Ukrainy. Kyiv: Porogy.
Shvyd’ko, P. (2011). Ekonomicheskaya tselesoobraznost’ stroi-
tel’stva radiometricheskoy separatsii terrikonov pustykh
porod shakhty “Ingul’skaya” GP “VostGOK” i puti pov-
ysheniya effektivnosti dobychi urana. Metallurgicheskaya i
Gornorudnaya Promyshlennost’, (5), 75-77.
Shvydko, P. (2014). Directions of Raw Materials Base Devel-
opment of Nuclear Energy in Ukraine. Mining of Mineral
Deposits, 10(2), 203-213.
https://doi.org/10.15407/mining08.02.203
Tsendzhav, L. (2013). Obosnovanie parametrov vyshchelachiv-
aniya urana dlya gidrogennykh mestorozhdeniy Mongolii.
Zbirnyk Naukovykh Prats Natsionalnoho Hirnychoho Uni-
versytetu, (41), 30-36.
Umland, A. (2016). The Ukraine Example: Nuclear Disarma-
ment Doesn’t Pay. World Affairs Journal, 178(4), 45-49.
http://dx.doi.org/10.2139/ssrn.2790318
Uran Ukrainy. (2009). Derzhavna tsilova ekonomichna prohrama
No. 1004 (23.09.2009). Kyiv: Kabinet Ministriv Ukrainy.
Vakhrusheva, V. (2014). Problemy sozdaniya proizvodstva
tsirkonievogo prokata v Ukraine. Voprosy Atomnoy Nauki i
Tekhniki, (2), 62-68.
Verbruggen, A., Laes, E., & Lemmens, S. (2014). Assessment
of the Actual Sustainability of Nuclear Fission Power.
Renewable and Sustainable Energy Reviews, (32), 16-28.
https://doi.org/10.1016/j.rser.2014.01.008
Vlasenko, N., Godun, O., & Kir’yanchuk, V. (2014). Otsenka
stsenariev razvitiya yadernoy generatsii Ukrainy posle 2030
goda. Yadernaya i Radiotsionnaya Bezopasnost’, (1), 8-13.
Zhanchiv, B., Rudakov, D., Khomenko, O., & Tsendzhav, L.
(2013). Substantiation of Mining Parameters of Mongolia
Uranium Deposits. Naukovyi Visnyk Natsionalnoho Hirny-
choho Universytetu, (4), 28-35.
ABSTRACT (IN UKRAINIAN)
Мета. Розкрити проблематику та запропонувати шляхи розвитку виробничої, наукової та освітньої сфер, що
забезпечують ядерно-паливну енергетику України.
Методика. Проаналізовано сучасний стан уранового, цирконієвого та супутніх підприємств, а також підго-
товки робочих, інженерних та висококваліфікованих кадрів у відповідності до виконання Державної цільової
економічної програми “Уран України”.
Результати. Досліджено проблематику відставання у розвитку виробничої, наукової та освітньої сфер на
шляху створення в Україні замкнутого ядерно-паливного циклу.
О. Khomenko, L. Tsendjav, М. Kononenko, B. Janchiv. (2017). Mining of Mineral Deposits, 11(4), 86-95
95
Наукова новизна. Створення управлінсько-педагогічного, науково-дослідницького міжгалузевого колекти-
ву, здатного до успішного вирішення виробничих, наукових та освітніх проблем у структурних підрозділах
ядерно-паливного циклу України.
Практична значимість. Закладено засади створення в Україні корпоративного навчального закладу енерге-
тичної спрямованості, який системно вирішує нагальні завдання у виробничій, науковій й освітній сферах ядер-
но-паливного циклу.
Ключові слова: уран, цирконій, гафній, тепло-видільна збірка, ядерно-паливний цикл, висококваліфіковані кадри
ABSTRACT (IN RUSSIAN)
Цель. Раскрыть проблематику и предложить пути развития производственной, научной и образовательной
сфер, обеспечивающих ядерно-топливную энергетику Украины.
Методика. Проанализировано современное состояние уранового, циркониевого и сопутствующих предпри-
ятий, а также подготовка рабочих, инженерных и высококвалифицированных кадров в соответствии с выпол-
нением Государственной целевой экономической программы “Уран Украины”.
Результаты. Исследовано проблематику отставания в развитии производственной, научной и образовательной
сфер на пути создания в Украине замкнутого ядерно-топливного цикла.
Научная новизна. Создание управленческо-педагогического, научно-исследовательского межотраслевого
коллектива, способного к успешному решению производственных, научных и образовательных проблем в
структурных подразделениях ядерно-топливного цикла Украины.
Практическая значимость. Заложены основы создания в Украине корпоративного учебного заведения
энергетического направленности, который системно решает первоочередные задачи в производственной, науч-
ной и образовательной сферах ядерно-топливного цикла.
Ключевые слова: уран, цирконий, гафний, тепловыделяющие сборки, ядерно-топливный цикл, высококвали-
фицированные кадры
ARTICLE INFO
Received: 12 August 2017
Accepted: 6 December 2017
Available online: 8 December 2017
ABOUT AUTHORS
Oleh Khomenko, Doctor of Technical Sciences, Associate Professor of the Underground Mining Department, National
Mining University, 19 Yavornytskoho Ave., 4/58, 49005, Dnipro, Ukraine. E-mail: koordin@rudana.in.ua
Lkhagva Tsendjav, Candidate of Technical Sciences, Employee of the Master and PhD Department, Mongolian Univer-
sity of Science and Technology, 8th khoroo Baga toiruu 34, 14191, Ulaanbaatar, Mongolia. E-mail:
lkhagva01@yahoo.com
Maksym Kononenko, Candidate of Technical Sciences, Associate Professor of the Underground Mining Department,
National Mining University, 19 Yavornytskoho Ave., 4/58, 49005, Dnipro, Ukraine. E-mail: kmn211179@gmail.com
Bilegsaikhan Janchiv, Head of the LLC “Newscom Mining Service”, 301 Bldg 8 Chinggis Ave. Sukhbaatar, 14191,
Ulaanbaatar, Mongolia. E-mail: janbileg@gmail.com
|